Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
903 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Доброго вечора.
Таке питання: людина працює за п"ятиденним 40-годинним робочим тижнем з вихідними днями субота, неділя, але початок зміни - о15.00 і закінчення - о 23.00 (прийом їжі протягом зміни).
Підкажіть будь ласка, чи потрібно здійснювати в такому випадку доплату за роботу у вечірній час?
Також якщо працівник працює за змінним графіком роботи з підсумованим обліком робочого часу і обліковим періодом рік, тривалість зміни - 24 години (початок і закінчення зміни о 08.00) - графік 1/3 (доба роботи, три вихідних).
Заздалегідь вдячна за відповідь.
З повагою, Ірина.
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (3)
Адвокат, м. Київ, 25 років досвіду
Спілкуватися у чатіВітаю!
Вечірній час — це час із 18:00 до 22:00, нічний — з 22:00 до 06:00 (ст. 54 Кодексу законів про працю України, далі — КЗпП).
Якщо графіком виходу на роботу (графіком змінності) працівників передбачена робота в нічний час, то її тривалість включається до тривалості роботи (зміни) працівника. Компенсацією роботи в таких умовах є доплата за роботу в нічний час. При цьому така доплата здійснюється за фактично відпрацьовані години у нічний час.
Відповідно до ст. 108 КЗпП робота в нічний час оплачується в підвищеному розмірі, який установлюється генеральною, галузевими (регіональними) угодами та колективними договорами, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.
Це мінімум, який установлений законодавством. Здійснювати оплату за роботу в нічний час нижче цієї межі або взагалі не оплачувати роботу в нічний час не можна. За порушення мінімальних трудових гарантій, до яких належить оплата за роботу в нічний час, ч. 4 ст. 265 КЗпП передбачений штраф у розмірі 10 мінзарплат за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення.
Якщо на підприємство поширюється Генеральна угода, тоді розмір доплати за роботу в нічний час — 35% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час.
На законодавчому рівні регулюється тільки робота в нічний час. Якихось норм щодо вечірнього часу КЗпП не містить. Але договірні норми щодо встановлення, зокрема, доплати за роботу у вечірній час визначені Генеральною і галузевими (регіональними) угодами. Так, наприклад, Генеральною угодою передбачена доплата за роботу у вечірній час при багатозмінному режимі у розмірі 20% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в такий час.
Згідно зі ст. 58 КЗпП при змінних роботах працівники чергуються у змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, повинен відбуватися через кожен тиждень відповідно до графіка змінності. Крім того, ст. 59 КЗпП визначено, що має бути встановлена перерва між змінами тривалістю не менш подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід).
Наприклад, якщо на підприємстві використовується п’ятиденний 4-бригадний графік змінності, після 5 днів роботи в одній зміні бригада (працівник) отримує безперервний відпочинок і переходить в іншу зміну.
З урахуванням вищезаначеного робимо висновок: доплата за роботу у вечірні час, передбачену Генеральною угодою, не проводять, якщо режим роботи працівників:
При погодинній оплаті праці зі встановленою годинною тарифною ставкою проблем з розрахунком доплати за роботу у вечірній/нічний час не буде — годинна ставка відома. Якщо працівникові встановлений оклад (місячна тарифна ставка) у цьому випадку розраховуємо годинну ставку. Для цього: оклад (місячну тарифну ставку) працівника ділимо на норму тривалості робочого часу, встановлену для нього графіком змінности (графіком виходу на роботу).
Юрист, м. Полтава, 5 років досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня!
Визначення вечірнього та нічного часу:
Ці часові інтервали визначені статтею 54 Кодексу законів про працю України (КЗпП).
Оплата за роботу у вечірній час:
Законодавство України не встановлює обов'язкової доплати за роботу у вечірній час. Однак, така доплата може бути передбачена колективним договором або іншими внутрішніми документами підприємства. Наприклад, Генеральною угодою про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019–2021 роки передбачена доплата за роботу у вечірній час при багатозмінному режимі у розмірі 20% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в такий час.
Ознайомтесь з корисною статтею https://i.factor.ua/ukr/journals/ot/2025/january/i...
Оплата за роботу в нічний час:
Відповідно до статті 108 КЗпП, робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в цей час.
У Вашому випадку (робочий час з 15:00 до 23:00):
Підсумований облік робочого часу застосовується на підприємствах, де за умовами виробництва не може бути дотримана щоденна або щотижнева тривалість робочого часу. При цьому, загальна кількість відпрацьованих годин за обліковий період (місяць, квартал, рік) не повинна перевищувати норму робочого часу, встановлену законодавством. Ознайомтесь з корисним матеріалом за посиланням https://buhplatforma.com.ua/article/7021-yak-vesti...
Особливості оплати праці:
Приклад розрахунку:
При графіку роботи 1/3 (24 години роботи, три дні вихідних) працівник працює 7–8 змін на місяць, що становить 168–192 години. Якщо місячна норма робочого часу становить 176 годин, то:
Ознайомтесь з корисним матеріалом за посиланням https://7eminar.ua/news/435-oplata-praci-za-pidsum...
З повагою, юрист Дерій В.О.!
Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Ірина!
Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗпП). І зазвичай для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями (ст. 52 КЗпП). Але це не підходить для працівників підприємств, яким потрібно працювати кожен день без перерви.
При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку (ст. 58 КЗпП). Тобто, для працівників розробляються графіки виходів на роботу (змінності).
Тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід). Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється (ст. 59 КЗпП).
Змінний графік можна побудувати на тиждень, на місяць, на квартал, на рік - при підсумованому обліку робочого часу максимальним періодом є рік. Норма 40 годин на тиждень перетворюється таким чином на певну кількість годин за місяць або за більший період.
При підсумованому обліку робочого часу встановлена законодавством або відповідно до нього норма робочого часу на день чи тиждень може не дотримуватися. Але її дотримання є обов’язковим за обліковий період (декада, місяц, квартал тощо).
Загального правила, яке б обмежувало тривалість щоденної роботи при підсумованому обліку робочого часу, наразі немає. Але зазвичай тривалість щоденної роботи (або зміни) не повинна перевищувати 12 год. Перевищення встановленої тривалості щоденної роботи при підсумованому обліку робочого часу допускається лише за наявності підстав для проведення надурочних робіт та з додержанням правил щодо їх проведення. При цьому слід враховувати, що робота впродовж більш як 12 год. на день може створювати загрозу для здоров’я працівників.
Працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи. Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку (ст. 66 КЗпП).
Тобто, коли ви розробляєте графік зміни (визначаєте години, у які працівник має працювати), ви маєте враховувати і перерви на харчування, адже вони не включаються у робочий час.
Графіками роботи на обліковий період мають бути передбачені і дні щотижневого відпочинку. У місячному та інших облікових періодах, що перевищують місяць, кількість вихідних днів за графіками роботи (змінності) не повинна бути меншою, ніж кількість повних тижнів цього облікового періоду.
При підсумованому обліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно зі ст. 106 КЗпП. Оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду.
Підсумований облік робочого часу кожного працівника здійснюється за:
1) табелем виходів на роботу;
2) затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період.
Ці два документи необхідні з метою виявлення надурочних годин та годин, відпрацьованих працівниками у вихідні дні або додаткові за графіком дні відпочинку при тимчасовій відсутності працівників в інших змінах, для достовірного нарахування їм заробітної плати.
Нічним вважається час з 22:00 до 6:00. Гарантії в оплаті праці за роботу у нічний час визначені ст. 108 КЗпП, відповідно до якої робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.
Це мінімум, який установлений законодавством. Здійснювати оплату за роботу в нічний час нижче цієї межі або взагалі не оплачувати роботу в нічний час не можна. За порушення мінімальних трудових гарантій, до яких належить оплата за роботу в нічний час, ст. 265 КЗпП передбачений штраф у розмірі 2 мінзарплат за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення.
Оплата за роботу у вечірній час, передбачену Генеральною угодою, не проводять, якщо режим роботи працівників:
• не відноситься до багатозмінного режиму, коли на підприємстві, в установі, організації робота протягом доби виконується у дві і більше змін, тривалість кожної з них не повинна бути меншою за встановлену законодавством тривалість робочого дня.
• є багатозмінною, але на підприємство не поширюється положення Генеральної угоди, і проведення такої доплати не передбачено колективним договором (іншими внутрішніми документами підприємства).
Оскільки 1 година припадає на роботу у нічний час, а саме з 22 до 23 години, то відповідно до статті 108 КЗпП робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.
Щодо оплати вечірнього часу із 18 по 22 годину, то остання обов'язкова, якщо це визначено тими ж самими генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором або внутрішніми правилами підприємства.
У даному випадку Ви повинні оплачувати роботу у нічний час, тобто з 22 до 6 години ранку. Крім того надурочні години, якщо є перевищення норми за рік.
Щодо вечірнього часу, то ситуація така ж сама, к і у вашому попередньому питанні.
З повагою, адвокат Айвазян.