квед 46.19 та 46.18 для 2-ї групи

ДОБРОГО ДНЯ, КСЕНІЯ! На жаль це правда і Вам краще виконати наведені рекомендації. Податкова перейняла методи злодійської та шахрайської діяльності для виконання планів по наповненню дірявого бюджета держави.

Тому ні перед чим не зупиняються аби грабувати тих, хто хоч якось намагається працювати ще.

І перейти на нову групу оподаткування, і змінити / доповнити КВЕД та ін. дані - Ви можете дистанційно через застосунок ДІЯ.

https://diia.gov.ua/services/zminennya-danih-fop

В іншому випадку у разі провокацій та шахрайських дій з боку податкової - штрафні санкції можуть бути куди більшими ніж сумнівна "економія" на податках між 2 та 3 групою ЄП. Я вже мовчу про витрати на адвокатів для захисту і оскарження шалених штрафів.

Адже державна політика полягає саме в тому, що кому не подобається нараховане податковою "зі стелі" - той має за власний рахунок оскаржувати це в судах.

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин

Вітаю!

Якщо юридична особа є платником єдиного податку, то ФОП 2 групи може укладати з нею договори про надання послуг, купівлі-продажу товарів, виконання робіт тощо. Однак, ФОП 2 групи не може працювати з юридичними особами, які є неплатниками єдиного податку.

ВАМ ТРЕБА ПЕРЕХОДИТИ НА ФОП 3 ГРУПИ.

Доброго дня, Ксенія!

Як ФОП на другій групі спорощеної системи оподаткування Ви можете надавати послуги тільки населенню, тобто, фізичним особам або ж єдиноплатникам.

Отже, ФОПи 2 групи не мають права надавати послуги платникам, що перебувають на загальній системі оподаткування. Тобто, Ви маєте право працювати із юридичною особою, проте, така юридична особа повинна перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Якщо ж з іншого боку виступає юридична особа на загальній системі оподаткування, то для співпраці із останньою Ви дісно повинні перейти на третю групу ФОП.

Фізична особа-підприємець або юридична особа можуть самостійно обрати для себе спрощену систему оподаткування і зареєструватися платником єдиного податку, але за умови, що вони відповідають певним вимогам, визначеним ст. 291 ПКУ.

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

• не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
• обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

291.5. Не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп:

291.5.1. суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

1) діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, діяльність з випуску та проведення лотерей;

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

Види діяльності для ФОП y 2 (дpyгій) гpyпі плaтниkів єдинoгo пoдaткy згіднo КВЕД https://zkg.ua/vydy-diyalnosti-dlya-fop-u-2-druhij...

ФОП групи 2 мають право:

• Реалізувати товари та продукцію як у роздріб, так і оптом, без обмеження кола покупців. Тому вони можуть бути комітентами і за контрактом комісії на продаж, але лише за умови, що вони реалізують незаборонені товари. Крім загальних заборон, другогрупникам також заборонено продаж ювелірки та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів та напівдорогоцінного каміння (п.п. 2 п. 291.4 ПКУ).
• Надавати послуги громадянам та іншим платникам ЄП (п.п. 2 п. 291.4 ПКУ). Це свідчить про те, що другогрупник може бути комісіонером за договором комісії, але тільки якщо комітент має статус платника ЄП (ФОП або юрособа) або звичайна фізособа. При цьому реалізація товарів як посередника можлива лише для незаборонених товарів.

ФОПи попадають на контрольній закупці. Ось такі випадки вже є: Заходять в магазин, просять виписати видаткову накладну на мототехніку - НІ В ЯКОМУ РАЗІ НЕ РОБІТЬ ЦЕ!!! Ви посередник, тому видаткові може надати тільки продавець!!!

Так, якщо посередник працює за договіром комісії і товар передається безпосередньо від постачальника до покупця, то посередник не повинен виписувати видаткову накладну. В даному випадку накладну випуує безпосередньо комітент.

Дають аванс за мототехніку - НЕ БЕРІТЬ АВАНС!!! У Вас є відкритий р/р в банку, нехай переводять на Ваш розрахунковий рахунок кошти - цього вони звичайно не зроблять.

За загальним правилом комісіонер-єдиноподатник відображає доходи за касовим методом, тобто на дату надходження коштів на поточний рахунок та(або) в касу.

Чи є підстави визнавати дохід вже на дату надходження коштів від покупця в рахунок плати за проданий комісійний товар? На наш погляд, немає, оскільки винагороду посередник отримує не від покупця, а від комітента. Інша справа, як він отримує цю винагороду.

Варіант 1 — комітент сплачує посереднику винагороду окремим платежем. У такому разі комісіонер спочатку перераховує комітенту всі кошти, отримані ним від продажу товару, а потім комітент виплачує йому суму винагороди. На дату отримання винагороди посередник і відображає дохід у гр. 2 Книг..

Варіант 2 — комісіонер утримує винагороду з сум, що надійшли від реалізації товару. Цей варіант більш складний, хоча і найчастіше трапляється на практиці. А складний він через неврегульованість, тому тут складно дати однозначну відповідь, що підходить під будь-яку ситуацію. Виходити потрібно зі специфіки конкретних умов договору комісії, але при цьому пам’ятати про головні постулати:

• винагорода має бути фактично отримана посередником;
• суму винагороди достовірно визначено.

Далі розглянемо момент визнання доходів посередником на прикладах.

"Приклад 1. Єдиноподатник отримує комісійну винагороду в розмірі 10 % від вартості реалізованого товару. У договорі передбачено, що всі кошти, які надійшли до комісіонера від продажу товару, є власністю комітента. При цьому комісіонер має право утримати суму винагороди із коштів, отриманих від продажу. Комітенту грошові кошти (за вирахуванням суми винагороди) перераховуються щотижня."

У такому разі є всі підстави стверджувати, що дохід у вигляді винагороди платник зобов’язаний відобразити в момент перерахування коштів за проданий товар комітенту.

Отримуючи кошти від покупця за проданий товар, комісіонер не може включити до доходу суму винагороди, оскільки фактично це ще не його гроші — всі надходження в повному обсязі є власністю комітента. Договір передбачає лише можливість посередника утримати винагороду з отриманих коштів. Відповідно, коли він перераховує комітенту виторг від продажу за вирахуванням утриманої винагороди, можна говорити, що в цей момент він фактично його й отримав.

"Приклад 2. У договорі комісії встановлено «плаваючий» розмір винагороди залежно від обсягу продажів за звітний місяць, що визначається на підставі щомісячно звіту. Протягом місяця комісіонер перераховує гроші комітенту без утримання винагороди. Комісіонер утримує винагороду під час здійснення останнього платежу за звітний місяць".

У цьому випадку достовірно визначити розмір винагороди через «плаваючий» відсоток можна тільки за підсумками звітного місяця, тому протягом місяця як під час надходження грошей від покупця, так і під час перерахування їх комітенту, єдиноподатник дохід не відображає.

Дохід він відобразить на дату здійснення останнього платежу за звітний місяць, коли сума винагороди буде достовірно визначена і фактично отримана комісіонером.

https://ibuhgalter.net/articles/282

З повагою, адвокат Айвазян.

шановні , то це вважається послугою? я думала що це продаж товарів

Доброго дня.

ФОП-платник ЄП 2 групи, має право надавати послуги виключно платникам єдиного податку або населенню (фізичним особам), тобто, такий ФОП не має права надавати послуги суб’єктам господарювання (до прикладу: ФОП, ТОВ), які перебувають на загальній системі оподаткування.

https://7eminar.ua/events/3734/8173

Вітаю Вас!

Робота за договором експонування - це послуга і ФОП 2 групи не може надавати її ТОВ загальної системи оподаткування. Якби постачальник укладав з Вами договір купівлі-продажу, то тоді б це вважалося як продаж товару і ФОП 2 групи міг співвпрацювати з ТОВ на загальній системі оподаткування.

Фізична особа-підприємець 2 групи на єдиному податку має обмеження в роботі з юридичними особами. Згідно з Податковим кодексом України, підприємці 2 групи можуть працювати тільки з фізичними особами або юридичними особами, які також працюють на спрощеній системі оподаткування. Якщо постачальник - ТОВ і перебуває на загальній системі оподаткування, то це створює певні обмеження.

Якщо податківці про це дізнаються, то на ТОВ чекатиме пoдaткoвe зoбoв’язaння з ПДФO, пoдaткoвe зoбoв’язaння з війcькoвoгo збopу, штpaфні caнкції в poзміpі від 25% дo 75% від cум дoнapaxoвaниx пoдaткoвиx зoбoв’язaнь (відпoвіднo дo cт. 125 1 ПKУ) і пeня (відпoвіднo дo cт.129 ПKУ). He вapтo зaбувaти і пpo відпoвідaльніcть зa нeкopeктнe відoбpaжeння дaниx oпepaцій у звіті 1ДФ і пpo aдмініcтpaтивну відпoвідaльніcть пocaдoвиx ocіб TOB (cт. 16З-4 KпAП).

На ФOП 2-ї гpупи буде чекати донарахування єдинoгo пoдaткута, а також він пoвинeн буде пepeйти нa зaгaльну cиcтeму oпoдaткувaння – тoбтo пoзбутиcя пpaвa cплaчувaти єдиний пoдaтoк зaгaлі (нeзaлeжнo від cтaвки/гpупи).

У Вашому випадку найоптимальнішим і найпростішим варіантом буде перехід на 3 групу єдиного податку.

Проте, якщо ТОВ знаходиться на спрощеній системі оподаткування, а не на загальній, то Ви можете з ним укладати договір експонування або комісії.

Ознайомтесь з корисним матеріалом за посиланням https://buh.ligazakon.net/analitycs/227258_dropshi...

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю Вас!

Фізична особа-підприємець (ФОП) 2-ї групи єдиного податку має певні обмеження щодо видів діяльності та категорій клієнтів. Зокрема, ФОП 2-ї групи може надавати послуги лише населенню та платникам єдиного податку (як фізичним особам-підприємцям, так і юридичним особам). Надання послуг юридичним особам на загальній системі оподаткування заборонено.

Коди КВЕД 46.18 («Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами») та 46.19 («Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту») стосуються діяльності посередників у торгівлі. Згідно з чинним законодавством, ФОП 2-ї групи може здійснювати діяльність за цими КВЕДами, оскільки вони передбачають оптову торгівлю, яка не обмежена щодо категорій контрагентів.

У такому випадку, перехід на 3-ю групу єдиного податку може бути доцільним, оскільки вона не має обмежень щодо надання послуг будь-яким категоріям контрагентів.

Щодо додаткових КВЕДів, які рекомендує ваш постачальник (45.31, 45.32, 47.19, 68.20), їх вибір залежить від специфіки Вашої діяльності. Наприклад, якщо Ви плануєте займатися роздрібною торгівлею велосипедами, доцільно додати відповідні КВЕДи.

https://factor.academy/blog/fop-2-grupi-u-2025-roc...

З повагою! Щасти Вам!

Доброго дня, вам треба перейти на 3 групу для здійснення подальшої законної діяльності.

Умови перебування на 2 групі та види діяльності, можливі на 3 групі

Відповідно до пп. 2 п. 291.4 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до 2 групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку або населенню, виробництво або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного бізнесу, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними в трудових відносинах, одночасно не перевищує 10; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Водночас фізичні особи – підприємці, які надають посередницькі послуги з купівлі/продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна, послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу, реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, мають право бути лише на 3 групі єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Підпунктом 3 п. 298.2 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення платниками першої або другої групи у разі здійснення видів діяльності, які не дають право застосовувати спрощену систему оподаткування, або у випадку невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання

ФОПи 2 групи не мають права надавати послуги платникам, що перебувають на загальній системі оподаткування. Порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування – виготовлення ФОП платником єдиного податку 2 групи продукції з давальницької сировини суб'єкта господарювання, який перебуває на загальній системі оподаткування, оскільки операції з виробництва такої продукції є за своєю суттю операціями з надання послуг замовнику. ФОП платник єдиного податку 2 групи, що здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства, має право приймати замовлення від суб'єктів господарювання, як юридичних, так і фізичних осіб – підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, на обслуговування свят, банкетів, інших спеціальних замовлень, оскільки платник єдиного податку під час обслуговування таких замовлень здійснює продаж і організацію споживання продукції власного виробництва і закупних товарів.

Виконання замовлень від юросіб платниками ЄП 2 групи без негативних наслідків

Як же ФОП 2 групи може надати послуги юридичній особі, яка не є платником єдиного податку? Якщо ФОП платником єдиного податку 2 групи були надані послуги працівнику юридичної особи й вартість послуг оплачується особисто таким працівником, то порушення умов перебування на другій групі платника єдиного податку не виникає. Ну, наприклад, через авансовий звіт. А якщо оплата вартості послуг надходить на рахунок ФОП платника єдиного податку другої групи від юридичної особи, яка не є платником єдиного податку, за найманого працівника, то порушуються умови перебування фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування.

Для ФОП платника другої групи не буде порушення умов перебування на єдиному податку, якщо його співпраця з ТОВ-загальником буде відбуватися через підзвітну особу, яка самостійно буде сплачувати за послуги. Наприклад, це може бути послуга проживання в готелі. А от оформлення договору на здійснення вантажних перевезень через авансовий звіт буде виглядати максимально дивно. При цьому придбання послуги відправлення дійсно може здійснювати підзвітна особа або особа за довіреністю від ТОВ.

Добрий день!

За нормами пп. 2 п. 291.4 ПКУ до другої групи належать фізичні особи - підприємці (ФОП), які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства.

Не можуть бути платниками єдиного податку другої групи фізичні особи - підприємці, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 68.31 КВЕД ДК 009:2010), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, установленим для такої групи.

Для другої групи платників єдиного податку згідно з п. 293.2 ПКУ сільські, селищні, міські ради встановлюють фіксовані ставки єдиного податку з розрахунку на календарний місяць - не більше 20 % розміру мінімальної заробітної плати (наразі не більше 1600 грн). Оскільки ставка єдиного податку не залежить від суми отриманого доходу за проданий товар / надану послугу, це вигідно ФОПам.

Але! Слід зважати на те, що платники єдиного податку другої групи можуть надавати послуги тільки платникам єдиного податку та/або населенню. А в схемах із дропшипінгом найбільш популярними є посередницькі договори на продаж товару (комісії, агентський договір), які дропшипер-посередник укладає з виробником (оптовим продавцем). Докладніше про це можна дізнатися зі статті "Дропшипінг: правові аспекти". А в таких договорах дропшипер надає саме послуги виробнику (оптовому продавцю).

Тому дропшипер у разі застосування договорів комісії (агентського договору) на продаж товару з комітентом (принципалом), який не є платником єдиного податку, не може перебувати на другій групі платників єдиного податку. Він може обрати лише третю групу єдиного податку.

Як вийти з цієї ситуації? Можна укладати посередницькі договори на купівлю товару з фізичними особами - покупцями. Тоді посередницькі послуги надаватимуть саме населенню й умови перебування в другій групі платників єдиного податку не буде порушено. Мінус цієї схеми полягає в тому, що дропшипер у ній фактично змушений показати свою націнку. Адже він зобов'язаний купити товар за тією ціною, яку йому оплатив покупець (комітент, принципал), тобто за оптовою ціною виробника (оптового продавця). А посередницька винагорода, яку виплачує йому окремо покупець, становить націнку дропшипера. Відповідно в документах, які надають покупцю, окремо буде зазначено оптову ціну за товар і посередницьку винагороду за товар. Навряд чи це влаштує дропшипера-ФОПа.

Іще один поширений на практиці варіант - це укладання ФОПом двох договорів купівлі-продажу товару:

1) договір купівлі-продажу товару з роздрібним покупцем (за ціною дропшипера, тобто з націнкою);

2) договір купівлі-продажу товару з виробником (оптовим продавцем) за оптовою ціною без націнки дропшипера.

Головний мінус цієї схеми в тому, що документи на відвантаження товару виробник (оптовий продавець) може скласти тільки на дропшипера, при цьому в документах буде вказано саме оптову (меншу) ціну. Дропшипер не може скласти документи на відвантаження товару, оскільки він таку операцію не здійснює. І навіть якби дропшипер склав такий документ, у якому б доручив відвантажити товар зі складу оптового продавця (виробника) роздрібному покупцю, він фактично не зможе додати такий документ до товару, оскільки не робить відправку.

Тож методом від зворотного залишається схема з продажем товару за посередницьким договором на продаж (договір комісії, агентський договір), який ФОП на другій групі може укласти тільки з комітентом (принципалом), платником єдиного податку.

Чи потрібно застосовувати РРО/ПРРО

Якщо ФОП-дропшипер отримує кошти від роздрібних покупців із застосуванням еквайрингу, він зобов'язаний застосовувати реєстратор розрахункових операцій (РРО) або програмний РРО (ПРРО). Адже за нормами п. 1 ст. 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Виняток із цього правила становлять ситуації, перелічені в ст. 9 Закону № 265. Для розглянутої ситуації найбільш підходять норми:

- п. 2 ст. 9 Закону № 265, відповідно до яких РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовують під час виконання банківських операцій;

- п. 6 ст. 9 Закону № 265, за якими РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовують під час продажу товарів (надання послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують РРО/ПРРО відповідно до ПКУ. Водночас наразі РРО/ПРРО не застосовують тільки платники єдиного податку першої групи (п. 296.10 ПКУ);

- п. 14 ст. 9 Закону № 265, згідно з якими РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовують під час здійснення розрахунків за послуги в разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Як бачимо, зазвичай операції дропшипінгу у ФОП під ці винятки не підпадають, оскільки дропшипери здійснюють приймання оплати від покупця із застосуванням еквайрингу. А в разі отримання оплати з використанням еквайрингу (платіжних карток) РРО/ПРРО застосовувати необхідно, на що звертають увагу й податківці (див., наприклад, ІПК ДПСУ від 23.02.2024 р. № 933/ІПК/99-00-07-04-01ІПК, від 13.03.2024 р. № 1300/ІПК/99-00-07-04-01ІПК, від 13.03.2024 р. № 1306/ІПК/99-00-07-04-01ІПК).

Податківці дозволяють не застосовувати РРО/ПРРО у випадках, коли суб'єкт господарювання надає покупцю для оплати за товар реквізити свого поточного рахунка в форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, і покупець самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунка на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку). Тому й під час перерахування коштів виробнику (оптовому продавцю) із застосуванням банківських рахунків РРО/ПРРО застосовувати не потрібно (див. про це докладніше статтю "Дропшипінг: необхідні документи").

Які документи повинен надати ФОП:

Якщо ФОП-дропшипер застосовував під час отримання оплати від покупця РРО/ПРРО, чек РРО має бути вкладено у відправлення разом із товаром, а чек ПРРО - надіслано покупцю. Тому в разі застосування РРО дропшипер зобов'язаний передати паперовий чек на товар виробнику (оптовому продавцю).

Тому для сторін більш вигідним є варіант, коли або дропшипер приймає оплату із застосуванням поточного рахунка у форматі IBAN (без еквайрингу), або оплату перераховують безпосередньо виробнику (оптовому продавцю), або застосовують ПРРО з переданням чека роздрібному покупцю в електронному вигляді.

Виробник (оптовий продавець) разом із товаром також повинен надати документ, який підтверджує факт відвантаження товару (ТТН, видаткова накладна) та документи на товар (паспорт, гарантія тощо).

Якщо ж ФОП є платником ПДВ, то під час отримання коштів від роздрібного покупця він повинен скласти ще й податкову накладну, яка підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (див. про це статтю "Дропшипінг: податковий облік").

Чи потрібно ФОП вести облік запасів:

У схемах дропшипінгу товари відвантажує виробник (оптовий продавець), тому у ФОП-дропшипера на складі їх немає. І тут виникає запитання: чи повинні ФОП, зокрема платники ЄП другої - четвертої груп, вести облік товарних запасів у разі надання виключно послуг, у тому числі посередницьких (дропшипінгу)? На це запитання податківці відповіли в роз'ясненні з категорії 109.02 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua).

У консультації податківці зазначили, що Порядок № 496 визначає правила ведення обліку товарних запасів і поширюється на фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі - ФОП), які відповідно до Закону № 265 зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такого ФОП.

Пункт 2 розд. I Порядку № 496 визначає, що місце продажу (господарський об'єкт) - стаціонарний або будь-який пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об'єкта, у тому числі транспортного засобу, де здійснюються розрахункові операції під час продажу товарів (надання послуг).

Товарні запаси - сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу (надання послуг).

Пункт 1 розд. II Порядку № 496 установлює, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі - Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов'язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Згідно з п. 17 ст. 1 Закону № 1023 послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Таким чином, ФОП, які надають виключно послуги, зокрема посередницькі (дропшипінг), з метою реалізації яких використовують товарні запаси, що включаються до вартості таких послуг (у тому числі сировина, матеріали, запасні частини, напівфабрикати власного виробництва на складах комплектуючих тощо), зобов'язані вести облік товарних запасів за Формою обліку з відображенням інформації про їх надходження та вибуття.

При цьому якщо під час надання послуг ФОП не використовують товарні запаси, то обов'язок вести облік товарних запасів у таких ФОП не виникає.

Отже, якщо власних запасів (товарів) у ФОП немає, то й облік запасів він вести не повинен.

Зауважимо також, що відповідно до норм п. 292.4 ПКУ у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента). Виходячи з цього, дропшипер (комісіонер, агент) включає в дохід тільки суму своєї посередницької винагороди. Тому і в Книзі доходів, яку ФОП веде в довільній формі, товари, які належать виробнику (оптовому продавцю), не показують. У такій Книзі відображають тільки винагороду за посередницькі послуги дропшипера.

Всього найкращого!