Графік шестиденка, вихідний не у неділю

Доброго дня, Ірина!

Ми беремо за основу норму тривалості робочого часу виходячи з шестиденного робочого тижня з вихідним у неділю, чи норма тривалості робочого часу буде дорівнювати годинам у новому графіку з вихідним у середу?

Ви можете змінити вихідний день на середу, але при тому необхідно забезпечити відповідність загальній місячній нормі при збереженні 40-годинного тижня.

Відповідно до статті 50 КЗпП. Норма тривалості робочого часу.

Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.

Згідно статті 52 КЗпП. П'ятиденний і шестиденний робочий тиждень та тривалість щоденної роботи.

Для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п'ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує роботодавець за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (статті 50 і 51).

На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4 годин при тижневій нормі 24 години.

П'ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем спільно з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з місцевою радою.

Статтею 67 КЗпП передбачаено, що:

При п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день.

Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.

У випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

І чи можна, якщо це перший варіант, для виходу на норму тривалості робочого часу відкоригувати тривалість робочого часу у деякі робочі дні?

Так, Ви можете корегувати тривалість робочого часу, якщо зберігається норма 40 годин на тиждень.

Наприклад, якщо за нашим графіком (з вихідним у середу) місячна тривалість робочого часу становитиме 165 годин при нормі 174 години (з вихідним у неділю), ми встановлюємо в окремі дня тривалість робочого часу 8, а не 7 годин, і навпаки, коли тривалість робочого часу за цим графіком більше норми, встановлюємо в окремі дні тривалість не 7, а 6 годин?

При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4 годин при тижневій нормі 24 години.

Втім, нормами законодавства не забороняється встановлювати нерівномірний розподіл робочого часу, за умови що загальна норма годин за тиждень зберігається.

Чи краще встановити підсумований облік робочого часу з обліковим періодом, наприклад, рік?

Впровадження підсумованого обліку робочого часу з обліковим періодом рік може мати місце, якщо на підприємстві наявні значні коливання тривалості робочого часу в окремих місяцях через нерівномірний графік роботи.

При підсумованому обліку середня тривалість робочого часу також не повинна перевищувати 40 годин на тиждень у межах облікового періоду.

Якщо ви хочете залишити шестиденний робочий тиждень із вихідним у середу, можливо, доцільніше проводити коригування тривалості окремих робочих днів із збереженням загальної норми годин на тиждень.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

У Вашому випадку слід враховувати норми тривалості робочого часу відповідно до Кодексу законів про працю України (КЗпП) та інших нормативно-правових актів, що регулюють питання робочого часу.

1. Яка норма тривалості робочого часу застосовується?

Згідно з ч. 1 ст. 50 КЗпП, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

При шестиденному робочому тижні (згідно з ч. 2 ст. 52 КЗпП) тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при 40-годинному робочому тижні.

2. Чи можна змінювати вихідний день у шестиденному робочому тижні?

Так, відповідно до ст. 67 КЗпП, вихідний день може бути перенесений на інший день тижня, якщо це передбачено правилами внутрішнього трудового розпорядку або колективним договором.

У такому випадку норма тривалості робочого часу має визначатися так само, як при стандартному шестиденному робочому тижні з вихідним у неділю, тобто за методикою Міністерства економіки України (щороку публікується лист із нормами робочого часу).

3. Як коригувати тривалість робочого часу у робочі дні?

Якщо за Вашим графіком фактична місячна тривалість робочого часу не співпадає з встановленою нормою (наприклад, у Вашому випадку 165 годин замість 174 годин):

• Ви можете коригувати тривалість окремих робочих днів, збільшуючи чи зменшуючи її, щоб у підсумку досягати місячної норми, але не перевищуючи 7 годин на день.
• Важливо дотримуватися норми щотижневої тривалості робочого часу (не більше 40 годин).

Якщо ж виникає перевищення норми (наприклад, за певний місяць виходить більше 174 годин), тоді потрібно або зменшувати робочий час у певні дні, або встановлювати підсумований облік робочого часу.

4. Чи варто застосовувати підсумований облік робочого часу?

Підсумований облік робочого часу доцільно застосовувати у разі нерівномірного розподілу робочого часу протягом тривалого періоду (наприклад, якщо є сезонні коливання в навантаженні).

• Обліковий період може бути місяць, квартал або рік.
• Загальна кількість відпрацьованих годин за обліковий період не повинна перевищувати норму робочого часу, встановлену для цього періоду.
• Якщо ж за підсумками року Ви все одно не виходите на необхідну річну норму, тоді потрібно або змінювати тривалість робочого часу в окремі дні, або застосовувати інший механізм (наприклад, змінний графік або коригування навантаження).

Оптимальне рішення у вашій ситуації

1. Якщо Ви хочете дотримуватися стандартного шестиденного робочого тижня, але з вихідним у середу, слід орієнтуватися на встановлену норму робочого часу для шестиденного тижня з вихідним у неділю.
2. Ви можете коригувати тривалість робочого дня в межах законодавчих норм, щоб дотримуватися місячної норми годин.
3. Якщо є значні коливання в робочому навантаженні, доцільно застосовувати підсумований облік робочого часу з обліковим періодом місяць або рік.
4. Якщо Ви не виходите на річну норму годин навіть при підсумованому обліку, тоді варто переглянути графік роботи або розглянути можливість іншого розподілу годин протягом тижня.

Також, зважайте на особливості встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку Згідно статті 6 ЗУ "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text

1. Нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).

2. Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень.

3. П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем.

4. Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.

5. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.

6. У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої - п’ятої статті 67, статей 71, 73, 78-1 Кодексу законів про працю України та частини другої статті 5 Закону України "Про відпустки".

7. У разі встановлення нормальної тривалості робочого часу відповідно до частин першої та другої цієї статті понад норму, встановлену відповідно до законодавства, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю Вас.

Порадьте, як краще вчинити?

У Вас є декілька варіантів:

Варіант 1: Орієнтуватися на норму робочого часу для шестиденного робочого тижня з вихідним у неділю

Це означає, що незалежно від того, коли у вас вихідний день (неділя чи середа), норму робочого часу потрібно брати ту, що встановлена для шестиденного робочого тижня з вихідним у неділю.

Якщо за Вашим графіком виходить менше годин, потрібно додавати години у певні дні (наприклад, замість 7 годин у четвер-понеділок ставити 8 годин у деякі дні).

Якщо виходить більше, потрібно скорочувати години у певні дні.

Цей варіант вимагає постійного коригування тривалості робочого часу в межах місяця, але дозволяє залишити стандартний облік робочого часу без ускладнень.

Варіант 2: Встановити підсумований облік робочого часу (наприклад, з обліковим періодом рік)

Якщо у Вас немає можливості коригувати години в межах кожного місяця, ви можете перейти на підсумований облік робочого часу.

Обліковий період може бути квартал, півроку чи рік.

У такому разі щомісячна норма може відрізнятися, але в межах облікового періоду працівник має напрацювати річну норму годин.

Проблема в тому, що якщо навіть за рік ви не виходите на норму годин (за умови вихідного у неділю), потрібно або переглядати графік, або враховувати ці години як недопрацьовані.

Цей варіант зручніший у довгостроковій перспективі, але складніший у веденні обліку та може потребувати зміни внутрішніх положень підприємства.

З повагою! Щасти Вам!

ДОБРОГО ДНЯ, пані ІРИНО! Ваше підприємство (установа, організація) є об"єктом критичної інфраструктури? Перш за все маю зазначити, що в умовах воєнного стану перед вихідним днем скорочувати робочий час на 1 годину не потрібно (ч. 3 ст. 67 КЗпП України). Також для надання повноцінної відповіді треба розуміти порядок формування заробітної плати у працівника і яку практичну мету Ви переслідуєте такими рішеннями?

Вихідні дні для працівників визначаються відповідно до графіка роботи організації, а в безперервно діючих організаціях - відповідно до графіка змінності.

Статтею 67 КЗпП України визначено, що при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день.

Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.

У випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

{У період дії воєнного стану не застосовуються норми частини третьої статті 67 згідно із Законом № 2136-IX від 15.03.2022}

Перенесення вихідних та робочих днів, крім випадків, встановлених цим Кодексом, визначається трудовим та/або колективним договором. У разі відсутності відповідного положення у трудовому та/або колективному договорі перенесення вихідних та робочих днів здійснюється за наказом (розпорядженням) роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників.

Тобто, як бачимо - перенесення вихідного дня на інший день ніж неділя ДОПУСКАЄТЬСЯ.

Водночас згідно зі статтею 72 КЗпП України, Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу.

Також, ст. 69 КЗпП встановлено, що «В організаціях, зупинення роботи яких неможливе з виробничо-технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування населення, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, пов’язаних з роботою транспорту, вихідні дні надаються в різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності, що затверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) організації».

Порядок чергування працівників в змінах має визначатись правилами внутрішнього трудового розпорядку. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності (ст. 58 КЗпП).

Відповідно до законодавства, нормальна тривалість робочого часу не повинна перевищувати 40 годин на тиждень, хоча колективними договорами можна встановлювати меншу кількість годин.

ОТЖЕ, При 5-денному робочому тижні передбачено 2 вихідні дні, при 6-денному – 1. Загальний вихідний – неділя, але у сфері обслуговування та на безперервних виробництвах можуть бути встановлені інші дні згідно з графіком змінності, що затверджується власником (керівником) за погодженням з профспілковим працівником підприємства, установи, організації.

Робота у вихідні заборонена, винятки можливі лише у випадках аварійних ситуацій або для забезпечення безперервності виробництва. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менше, як 42 години.

Також слід враховувати особливості робочого часу та відпочинку у воєнний стан. Так статтею 6 Закону України від 15.03.2022 №2136-ӀX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон №2136), під час воєнного стану визначено:

• нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо);

• для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким, відповідно до законодавства, встановлюється скорочена тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень;

• п’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем;

• час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем;

• тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена з 42 до 24 годин;

• у період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 53, ч. 1 ст. 65, ч. 3 – 5 ст. 67, ст. 71 та 73, 78-1 Кодексу законів про працю України та ч. 2 ст. 5 Закону України від 15.11.1996 № 504-ВР «Про відпустки»;

• у разі встановлення нормальної тривалості робочого часу понад норму, встановлену відповідно до законодавства, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці;

• норми ч. 1, 2 та 5 ст. 6 Закону № 2136 не застосовуються до праці неповнолітніх;

• у період дії воєнного стану дозволяються застосування праці жінок (крім вагітних жінок, які мають дитину до одного року) за їхньою згодою на важких роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.

Підсумований облік робочого часу передбачає, що тривалість роботи протягом доби може відхилятися у певних межах від робочого дня нормальної тривалості з тим, однак, щоб установлена законом норма робочого часу була дотримана в середньому за повний обліковий період: тиждень, місяць, квартал, рік.

Як уже зазначав, згідно з вимогами статті 61 Кодексу закоів про працю України на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 50 і 51 КЗпП України).

Відповідно до статті 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.

В той же час статтею 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо). Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Умови та порядок застосування підсумованого обліку робочого часу з урахуванням законодавства викладено у Методичних рекомендаціях щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці України від 19.04.2006 №138 (далі – Методичні рекомендації).

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0138203-06#Te...

Пунктом 6 Методичних рекомендацій визначено, що обліковий період (декада, місяць, квартал, півріччя, рік) установлюють у колективному договорі підприємства. Він охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові дні, години відпочинку. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.

При підсумованому обліку робочого часу обліковим періодом, зазвичай, є місяць. Проте можуть застосовуватися й інші облікові періоди: декада (10 календарних днів місяця), квартал, півріччя, рік тощо. У сільському господарстві (в рільництві) може застосовуватися розрахунковий річний період (від початку весняно-польових до закінчення осінньо-польових робіт). Для окремих категорій працівників морського, річкового та залізничного транспорту обліковим періодом може бути тур (час з моменту явки на роботу для поїздки до моменту явки на роботу для наступної поїздки).

Норму робочого часу за обліковий період визначають за календарем з розрахунку шестиденного робочого тижня, семигодинного робочого дня (чи відповідного скороченого робочого дня) з понеділка по п’ятницю, та п’ятигодинного – у суботу з урахуванням скороченого робочого часу напередодні святкових і неробочих днів – на одну годину. У порядку, встановленому в колективному договорі, норма робочого часу за обліковий період може визначатися за графіком п’ятиденного робочого тижня (пункт 12 Методичних рекомендацій).

При визначенні тривалості робочої зміни роботодавець та виборний орган первинної профспілкової організації підприємства повинні враховувати характер і умови праці, коли перевтома працівника може становити загрозу життю та здоров’ю як самого працівника, так і його оточення (пункт 5 Методичних рекомендацій).

Виходячи з виробничих потреб, з урахуванням характеру і умов праці може бути встановлена тривалість роботи протягом дня за підсумованим обліком робочого часу до 12 годин робочого часу на зміну. Не рекомендується встановлювати продовжену тривалість робочого дня на роботах із шкідливими і важкими умовами праці (пункт 4 Методичних рекомендацій).

З досвіду - якщо у робітника місячна ставка оплати праці, то коливання робочих днів з місяця до місяця у зв"язку з кількістю днів у місяці, а також кількістю вихідних та святкових днів, які припадають на робочий календар - не впливають на виплату заробітної плати за місячною ставкою (і важливі лише для визначення середньої зарплати, у випадках передбачених законом), а так само для обрахування зарплатні за ту частину відпрацьованого місяця, в якому був лікарняний або відпустка зі збереженням зарплати або за власний рахунок.

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин

Доброго дня.

Статтею 50 Кодексу законів про працю України передбачено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Підприємства та організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.

Частина друга статті 52 КЗпП зазначає, що на тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4 годин при тижневій нормі 24 години..

Частиною другою статті 53 КЗпП передбачено, що напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

Частина перша статті 67 КЗпП передбачає, що при п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні — один вихідний день.

Основна заробітна плата це — винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. відповідно частини першої статті 2 Закону України «Про оплату праці».

Чинним законодавством України не передбачено встановлювати єдину норму тривалості робочого часу на місяць чи рік. Ця норма може бути відмінна залежно від того, який робочий тиждень встановлений на підприємстві (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлені вихідні дні, а тому на підприємствах, в установах і організаціях рішення щодо встановлення норми тривалості робочого часу на місяць чи рік приймається самостійно з дотримання норм статей 50−53, статті 67 КЗпП (роз’яснення Міністерства економіки України від 19.08.2021 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу).

Листи-роз’яснення, розміщені на сайті Мінекономіки, з визначенням норми тривалості робочого часу на відповідний рік не реєструються в Міністерстві юстиції України в установленому порядку, а тому не є нормативним актом. Вони служать як рекомендації або, враховуючи те, що в них визначені всі нормо утворюючі фактори, як методичний посібник при розрахунку норми тривалості робочого часу на місяць чи рік безпосередньо на підприємстві в установі, організації (лист Міністерства економіки України від 22.12.2023 №4706-05/70902-09).

Таким чином, законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу, вона може бути різною, залежно від графіка роботи роботодавця, тому обраховується ним самостійно.