Сын 16 лет, в шлеме,ехал на мотоцикле,врезался в машину,за ним гналась полиция,в реанимации,водитель машины не пострадал,что делать

Вітаю Вас.

Сын 16 лет,в шлеме,ехал на мотоцикле,за ним гналась полиция, врезался в машину,в реанимации,водитель не пострадал.Полиция гналась за мотоциклом.Что делать?Что грозит по-закону?

Складне питання. Головне, аби з сином все було добре та він відновився. Щодо відповідальності, то наперед говорити складно. Що теоретично може бути:

1. Якщо жертв немає, то скоріше за все мова йде про адміністративну відповідальність за статтею 124 КУпАП. Але ще потрібно довести, що винен саме Ваш син, має бути розгляд справи у суді. Чи склала поліція протокол?

Стаття 124. Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Примітка. Особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

2. Якщо син не мав водійського посвідчення, мова йде про статтю 126 КУпАП. Штраф 3400 грн.

Стаття 126. Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред’явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред’явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов’язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, -

тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п’яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Примітка: Положення частин першої та другої цієї статті не застосовуються до осіб, які у встановленому порядку навчаються водінню транспортного засобу.

Не думаю, що є підстави для кримінальної відповідальності. Все ж таки для точної відповіді потрібно розуміти всі обставини справи. Головне - аби по здоров'ю все було добре!

З повагою! Щасти Вам!

Вітаю!

ВАШОМУ СИНУ СКОРІШОГО ОДУЖЕННЯ.

ТАКОЖ ДУЖЕ ВАЖЛИВО - ЧИ Є У ВАШОГО СИНА ПРАВА НА КЕРУВАННЯ МОТОЦИКЛОМ.

Законодавство України чітко регулює питання відповідальності за керування транспортними засобами особами, які не досягли відповідного віку. Однак батьки або законні представники також можуть бути притягнуті до відповідальності за неналежне виконання батьківських обов’язків.

Аби отримати посвідчення водія, необхідно пройти курси в автошколі, а після цього – успішно скласти іспит.

Окрім цього, мотоцикл чи мопед повинен обов’язково бути зареєстрованим та мати номерний знак.

За невиконання вищезазначених вимог (наявність посвідчення водія з відповідною категорією, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та державні номерні знаки) встановлено адміністративну відповідальність.

Яка відповідальність передбачена законом?

1. Адміністративна відповідальність.

Згідно зі статтею 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), керування транспортним засобом без відповідних документів (у тому числі без посвідчення водія відповідної категорії) тягне за собою адміністративну відповідальність.

• Якщо неповнолітній (до 16 років) керує скутером або мотоциклом без водійського посвідчення, відповідальність покладається на його батьків або осіб, які їх замінюють.

• Штраф може становити від 3 400 до 40 800 гривень, залежно від обставин правопорушення (ч. 2, 3 ст. 126 КУпАП).

Крім того, за передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування, передбачений штраф у розмірі 3 400 гривень (ч. 2 ст. 126 КУпАП).

2. Кримінальна відповідальність.

У випадках, коли неповнолітній, керуючи транспортним засобом, спричинив ДТП із тяжкими наслідками, може настати кримінальна відповідальність відповідно до ст. 286 Кримінального кодексу України.

• Якщо порушення правил дорожнього руху спричинило середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або смерть людини, винний може отримати позбавлення волі строком до 10 років із позбавленням права керування.

• У випадку, якщо дитина не досягла віку кримінальної відповідальності (14 років), відповідальність можуть нести батьки за статтею 184 КУпАП за неналежне виховання.

Батьки несуть адміністративну відповідальність за допущення дитиною правопорушень.

1. Адміністративна відповідальність.

Згідно зі ст. 184 КУпАП, якщо дитина вчиняє адміністративне правопорушення (зокрема, керує скутером або мотоциклом без прав), на батьків може бути накладено штраф від 850 до 5 100 гривень.

2. Цивільно-правова відповідальність.

Якщо неповнолітній заподіяв шкоду майну чи здоров’ю інших осіб, відповідно до ст. 1179 Цивільного кодексу України, матеріальну відповідальність нестимуть його батьки або опікуни.

Доброго дня, Оксана!

Найшвидшого одуження Вашому сину!

Ваш син має водійське посвідчення? На якій підставі його переслідувала поліція? Водій авто не постраждав, тобто мова не йде про телесні ушкоження? Ви вже знайшли адвоката за місцем ДТП?

Якщо водій авто не має тілесних ушкоджень, то мова може йти тільки про адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку (стаття 12 КУпАП).

Відповідно до вимог, установлених пунктом другим частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема, недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку.Отже, неповнолітня особа у віці від 14 - ти до 16-ти років, - не може бути притягнута до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

В будь-якому разі, згідно з пунктом четвертим частини першої статті 34 КУпАП - вчинення правопорушення неповнолітнім визнається обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.

Частина 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) визначає, яке покарання передбачено за порушення правил зупинки.

Невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Невиконання вимог уповноваженої посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, про зупинку транспортного засобу -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За правилами дорожнього руху та законами України керувати мотоциклами та мопедами дозволено особам, які досягли 16-річного віку. Для цього потрібно пройти теорію та практику, скласти відповідні іспити та отримати посвідчення категорії А.

Відповідно до ЗУ “Про дорожній рух” у 2024 р. водійське посвідчення в Україні можна отримати в залежності від категорії:

• категорії А та А1 - з 16 років
• категорії B та B1, C та C1 - з 18 років
• категорії BE та СЕ, C1E - з 19 років
• категорії D та D1, DE та D1E - з 21 року

Відповідно до статті 126 КУпАП. Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред’явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред’явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов’язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, -

тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п’яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Діючим законодавством за вчинення дорожньо-транспортної пригоди передбачено два види відповідальності: адміністративна (ст. 124 КУпАП), кримінальна (ст. 286 КК України та ст. 286-1 КК України) та цивільна (компенсування шкоди).

Після оформлення поліцією матеріалів у справі про адміністративне правопорушення по статті 124 КУпАП працівники поліції передають їх до суду за місцем вчинення правопорушення. Законодавством не передбачено можливість змінити підсудність (передати матеріали в інший суд) по місцю проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Водій, який вчинив ДТП при розгляді справи користується правами передбаченими статтею 268 КУпАП. Він має право збирати докази, що спростовують його вину. При цьому слід пам’ятати, що в Україні діє презумція невинуватості, а тому водій вважається не винним якщо докази не свідчать про інше. Доведеність або не доведеність вини буде встановлювати суддя на підставі оцінки доказів, що йому надала поліція, можливий винний водій, потерпілий.

Кримінальна відповідальність за статтею 286 ККУ настає у наступних випадках:

1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, -

карається штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

3. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони спричинили загибель кількох осіб, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Примітка. Під транспортними засобами в цій статті та статтях 286-1, 287, 289 і 290 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби.

З повагою, адвокат Айвазян.

Категорії, які відповідають типам мототранспорту:

• «А1» – мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби з об’ємом двигуна до 50 куб. см або електродвигуном до 4 кВт;
• «А» – мотоцикли (у т.ч. з боковим причепом) та інші двоколісні ТЗ з об’ємом двигуна 50 куб. см і більше або електродвигуном 4 кВт і більше;
• «В1» – квадро- і трицикли, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) ТЗ, з максимальною масою не більше 400 кг.

Підготовка водіїв категорій А1 та А проводиться з 16-річного віку, для категорії В1 — необхідно мати 18 років.

Доброго дня!

Насамперед, співчуваю Вам і бажаю одуження Вашому сину!

Чи мав син водійське посвідчення на керування мотоциклом?

1. 16-річний підліток має права керувати мотоциклом, якщо є посвідчення водія категорії A або A1.

Якщо посвідчення немає - це може кваліфікуватися як керування ТЗ особою, яка не має права керування — ч. 2 ст. 126 КУпАП. Санкція: штраф 3400 грн

2. Якщо син не виконував законну вимогу поліцейських про зупинку (ст. 122-2 КУпАП) - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 153 грн або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

3. Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 850 грн або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року згідно статті 124 КУпАП

Якщо водій автомобіля не постраждав, то на сина чекає лише адміністративна відповідальність.

Крім того потрібно проаналізувати чи були порушення зі сторони поліції (необґрунтована погоня, небезпечні дії поліції), адже це може мати значення для обставин справи.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня.

Тут все залежить чи мав хлопець права. Чому його переслідувала поліція, а він не зупинявся на вимогу і т.д. Чи було порушення ним ПДД.

Управління мотоциклом або мопедом згідно ПДР України дозволяється за наявності прав категорії А на мотоцикл та категорії А1 на скутер з потужністю двигуна до 50 куб.

За керування мотоциклом без прав поліцейські вперше оштрафують водія на суму 3400 гривень, вдруге 40800 грн. Крім штрафу за відсутність прав, поліція перевірить чи зареєстрований мотоцикл згідно з нормами чинного законодавства та за відсутності реєстрації додадуть до першого штрафу суму у розмірі 850 гривень, з варіантом платного вилучення транспортного засобу на штраф майданчик, що також сплачується порушником.

Закон "Про Національну поліцію" чітко визначає перелік випадків, які надають право працівнику поліції зупинити транспортний засіб.

Це дозволено:

• якщо водій порушив ПДР
• якщо є очевидні ознаки несправності авто
• якщо є інформація про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення ДТП, кримінального чи адміністративного правопорушення. Або ж є інформація, що дане авто чи вантаж можуть бути об’єктом чи знаряддям учинення ДТП, кримінального чи адміністративного правопорушення
• даний транспортний засіб перебуває в розшуку
• є необхідність опитати водія чи пасажирів про обставини скоєння ДТП, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або можуть бути
• є потреба залучити водія до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка для оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів ДТП
• якщо уповноважений орган державної влади обмежив чи заборонив рух на даній ділянці дороги
• якщо закріплений вантаж на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників руху
• порушення норми використання спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв

У всіх інших випадках вимога поліцейського зупинитись є незаконною.

Частина 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) визначає, яке покарання передбачено за порушення правил зупинки.

Невиконання водіями вимог поліцейського передбачає накладення штрафу в розмірі дев’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (штраф у розмірі 157 грн) або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Невиконання вимог уповноваженої посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, про зупинку транспортного засобу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (ст. 124 КУаАП). Санкція передбачає штраф в розмірі 850 грн або позбавлення права керування транспортним засобом від 6 місяців до 1 року.

Також до нього можуть бути пред'явлені вимоги за пошкодження ТЗ, що постраждав від ДТП.

Доброго дня, надаю відповідь на ваше запитання:

Сын 16 лет, в шлеме,ехал на мотоцикле,врезался в машину,за ним гналась полиция,в реанимации,водитель машины не пострадал,что делать

Сын 16 лет,в шлеме,ехал на мотоцикле,за ним гналась полиция, врезался в машину,в реанимации,водитель не пострадал.Полиция гналась за мотоциклом.Что делать?Что грозит по-закону?

1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, -

карається штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

3. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони спричинили загибель кількох осіб, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Примітка. Під транспортними засобами в цій статті та статтях 286 - 1, 287, 289 і 290 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби.

Особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду (стаття 46 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Підставою цього виду звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язкова сукупність таких умов, як:

• особа вчинила кримінальне правопорушення вперше;
• кримінальне правопорушення належить до кримінальних проступків або нетяжких злочинів у випадку вчинення злочину з необережності;
• особа, яка вчинила такий злочин, примирилася з потерпілим;
• особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Кримінальним проступком є передбачене КК України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі (частина друга статті 12 КК України).

Нетяжким злочином є передбачене КК України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п’яти років (частини четверта статті 12 КК України).

Відповідно до примітки до статті 45 КК України корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, вчинені шляхом зловживання службовим становищем, передбачені наступними статтями КК України:

1. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (стаття 191);
2. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем (стаття 262);
3. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (стаття 308);
4. Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (стаття 312);
5. Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням (стаття 313);
6. Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (стаття 320);
7. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (стаття 357);
8. Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (стаття 410).

Також, корупційними кримінальними правопорушеннями є кримінальні правопорушення, передбачені такими статтями КК України, як:

1. Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням (стаття 210);
2. Підкуп працівника підприємства, установи чи організації (стаття 354);
3. Зловживання владою або службовим становищем (стаття 364);
4. Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (стаття 3641);
5. Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (стаття 3652);
6. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (стаття 368);
7. Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (стаття 3683);
8. Підкуп особи, яка надає публічні послуги (стаття 3684);
9. Незаконне збагачення (стаття 3685);
10. Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369);
11. Зловживання впливом (стаття 3692).

Кримінальними правопорушеннями, пов’язаними з корупцією, відповідно вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 КК України.

Підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом (стаття 127 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред’явлений їхніми законними представниками. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права (стаття 128 КПК України).

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, цим КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові.

У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 КПК України, суд залишає позов без розгляду (частина третя статті 129 КПК України).

У кримінальному провадженні може бути укладено такий види угоди, як угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим (пункт 1 частини першої статті 468 КПК України).

Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілому вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (стаття 55 КПК України).

Детальніше див.: Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки

Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 КПК України (стаття 42 КПК України).

Угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).

Угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника.

Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.

Укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

У разі недосягнення згоди щодо укладення угоди факт її ініціювання і твердження, що були зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як відмова від обвинувачення або як визнання своєї винуватості.

Слідчий, прокурор зобов’язані проінформувати підозрюваного та потерпілого про їхнє право на примирення, роз’яснити механізм його реалізації та не чинити перешкод в укладенні угоди про примирення. У разі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними чи обвинуваченими, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних чи обвинувачених. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), з якими досягнуто згоди, підлягає виділенню в окреме провадження. У разі якщо в кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від одного кримінального правопорушення, угода може бути укладена та затверджена лише з усіма потерпілими.

У разі якщо в кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від різних кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма потерпілими, угода може бути укладена з одним (кількома) з потерпілих. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), яка досягла згоди, підлягає виділенню в окреме провадження (стаття 469 КПК України).

В угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов’язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов’язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін (стаття 471 КПК України).

Наслідком укладення та затвердження угоди про примирення є:

1. для підозрюваного чи обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України;
2. для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди (стаття 473 КПК України).

Якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди.

Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов’язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду. Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди. Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з’ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:

• що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов’язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:

1. мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
2. мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;
3. допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

• наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 КПК України;
• характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;
• вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом (частина четверта статті 474 КПК України).

Перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з’ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:

• що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов’язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:

1. мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
2. мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;
3. допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

• наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 Кримінального процесуального кодексу України;
• характер кожного обвинувачення;
• вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом (частина п'ята статті 474 КПК України).

Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з’ясувати у потерпілого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України.

Суд зобов’язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з’ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх.

Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК України та/або закону.

Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:

1. умови угоди суперечать вимогам КПК України та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
2. умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
3. умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
4. існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
5. очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов’язань;
6. відсутні фактичні підстави для визнання винуватості (частина сьома статті 474 КПК України).

У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається (стаття 474 КПК України).

Якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання. Вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених частиною третьою статті 475 КПК України.

Мотивувальна частина вироку на підставі угоди має містити: формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа; відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання; мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.

У резолютивній частині вироку на підставі угоди повинно міститися рішення про затвердження угоди із зазначенням її реквізитів, рішення про винуватість особи із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, рішення про призначення узгодженої сторонами міри покарання за кожним з обвинувачень та остаточна міра покарання, а також інші відомості, передбачені статтею 374 КПК України. Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому КПК України, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України (стаття 475 КПК України).

У разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення та розглядається в судовому засіданні за участю сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для судового розгляду. Суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.

Ухвала про скасування вироку, яким була затверджена угода, або про відмову у скасуванні вироку може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом (стаття 476 КПК України)

Вітаю, Оксано! Перш за все - це щирі побажання якнайшвидшого одужання вашому синові.

Щоб надати більш точну інформацію, будь ласка, уточніть:

Чи має ваш син посвідчення водія?

Чому саме його переслідувала поліція?

Чи постраждав водій іншого транспортного засобу?

Чи ви вже звернулися до адвоката за місцем ДТП?

Після отримання відповіді на ці запитання, можна буде сказати, щось більш детальніше

У загальному, то можна сказати наступне, якщо ніхто не постраждав, то в такому випадку йдеться лище про адміністративну відповідальність.

Якщо внаслідок ДТП немає тілесних ушкоджень у інших осіб, то справу розглядатимуть за адміністративним законодавством. Такі справи регулює Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 124 КУпАП відповідальність за порушення ПДР, що спричинило ДТП без постраждалих. Ст. 126 КУпАП — керування транспортом без прав. Ст. 122 КУпАП, невиконання вимог поліцейського про зупинку.

Важливо знати, що адміністративна відповідальність в Україні настає з 16 років відповідно до ст. 12 КУпАП. Якщо синові менше 16 років, його не можуть притягнути до адміністративної відповідальності ст. 247 КУпАП.

Але якщо особа від 16 до 18 років, це визнається пом’якшуючою обставиною відповідно до ст. 34 КУпАП.

Якщо ж ваш син керував транспортом без водійських прав, або взагалі не має права керувати транспортом, це окрема відповідальність:

Ст. 126 КУпАП, відсутні права при собі — штраф 425 грн (25 н.м.д.г).

Керування без права на керування взагалі — штраф 3400 грн (200 н.м.д.г).

Якщо особа вже була позбавлена прав — штраф 20 400 грн (1200 н.м.д.г).

Коли потрібні водійські права?

За ЗУ «Про дорожній рух» куерувати мопедом чи мотоциклом можна з 16 років, за наявності посвідчення категорії А або А1. Без прав керувати цими видами транспорту в Україні заборонено.Якщо ваш син не зупинився на вимогу поліції, це порушення ст. 122-2 КУпАП, то це штраф 153 грн або позбавлення прав до 6 місяців.Якщо ДТП була, але без постраждалих, то у такому випадку, якщо була аварія, але ніхто не постраждав, поліція може скласти протокол за ст. 124 КУпАП це порушення ПДР, що спричинило ДТП. Покарання у вигляді штраф 850 грн або позбавлення права керування на 6 місяців. Після оформлення документів, справу передають до суду за місцем скоєння ДТП. На жаль, перенести розгляд справи за місцем проживання можна, але для цього мають бути підстави. Якщо є постраждалі, то можлива кримінальна відповідальність

Якщо внаслідок ДТП інші особи отримали середні або тяжкі тілесні ушкодження, або не дай Боже був летальний випадок, то йдеться вже 100 відсотків про кримінальну відповідальність передбачену ст. 286 Кримінального кодексу Українию. Відповідно до ч. 1 ст. 286 ККУ – тілесні ушкодження середньої тяжкості то відповідальність у вигляді штрафу до 85 000 грн,

або обмеження волі до 3 років, або арешт до 6 місяців. Відповідно до ч. 2 ст. 286 ККУ – смерть чи тяжкі тілесні: позбавлення волі від 3 до 8 років.

Згідно з ч 3 ст. 286 ККУ загибель кількох людей: від 5 до 10 років позбавлення волі. Права водія у справі Ваш син (або інша особа, яка вчинила ДТП) має всі права відповідно до ст. 268 КУпАП:знати суть обвинувачення подавати докази,

мати адвоката,бути присутнім у суді. Равзом з цим слід зазначити що діє діє принцип презумпції невинуватості тобто людину вважають невинною, поки не буде доведено інше.