Шахрайство с моїми данними

Доброго дня!

1. Як отримати офіційну повну інформацію про ці компанії?

1.) Онлайн:

• https://youcontrol.com.ua/catalog/
• Перевірка в ЄДР (Єдиний державний реєстр юридичних осіб, ФОП та громадських формувань) https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search

2.) Через нотаріуса або адвоката:

• Якщо потрібна розширена інформація (реєстраційні справи, документи подачі), варто звернутись до адвоката, який подасть запит до реєстратора або Мін’юсту.

2. Чи можу я подати заяву про шахрайство до правоохоронних органів і як це зробити правильно?

Так, безумовно. Це ознаки кримінального правопорушення за:

• Ст. 190 ККУ – Шахрайство
• Ст. 205-1 ККУ – Підроблення документів для реєстрації юросіб
• Ст. 358 ККУ – Підроблення документів

Ви можете подати заяву до поліції:

• особисто
• поштою

У заяві зазначте:

• Що Ви не подавали документи до реєстратора для відкриття жодних юросіб;
• Номер вашого паспорта / ІПН;
• Коли й як дізналися про факт фіктивної реєстрації;
• Додайте Витяг з ЄДР, що підтверджує Ваше фіктивне залучення.

3. Які є способи анулювати реєстрацію фірм, оформлених без моєї згоди?

Це можна зробити через суд, адже просто звернення до державного реєстратора в цьому випадку скоріш за все буде недостатньо.

Загалом Вам потрібно:

• Подати позов до суду про визнання реєстрації недійсною;
• Зазначити, що реєстраційні дії вчинено без Вашої участі/згоди, на підставі підроблених документів;
• Клопотати про одночасне припинення діяльності юрособи.

Паралельно — подати заяву до поліції про злочин.

4. Чи можливе стягнення компенсації за завдану мені шкоду?

Так, але спочатку потрібно довести факт шахрайства. Далі — подати цивільний позов про відшкодування шкоди (моральної та/або матеріальної). Відповідачем може бути винна особа, якщо її буде встановлено, або — фіктивний представник/ініціатор реєстрації.

Для стягнення шкоди бажано мати:

• Постанову про відкриття кримінального провадження;
• Висновок експертизи (наприклад, що підпис у документах не Ваш);
• Рішення суду про визнання фіктивності компанії.
• Докази понесених Вами збитків

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю Вас.

Прошу підказати:1. Як отримати офіційну повну інформацію про ці компанії?

Щоб отримати офіційну інформацію про компанії, зареєстровані на Ваше ім'я, спробуйте це зробити через Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - https://usr.minjust.gov.ua/. Там Ви можете знайти всю інформацію про реєстрацію підприємств, зареєстрованих на Ваше ім'я, та їхні реквізити. Якщо це не дозволяє отримати всю необхідну інформацію, можна звернутися за запитом до державного реєстратора або нотаріуса для офіційного витягу з реєстру.

2. Чи можу я подати заяву про шахрайство до правоохоронних органів і як це зробити правильно?

Так, звісно! Якщо Ваше питання № 1 підтвердиться, я наполегливо рекомендую звертатися із заявою до правоохоронних органів.

Заяву слід подати до поліції за місцем Вашого проживання. У заяві потрібно вказати:

- факти реєстрації компаній на Ваше ім'я без вашої згоди;

- наявні документи або інші докази, які підтверджують шахрайство.

3. Які є способи анулювати реєстрацію фірм, оформлених без моєї згоди?

Скоріше за все, це можливо зробити лише в судовому порядку. Ви можете подати позов до суду щодо визнання реєстрації фірм недійсною, з посиланням на те, що реєстрація була здійснена без Вашої згоди. Після того як суд винесе рішення на Вашу користь, рішення суду передається до реєстраційного органу, який анулює реєстрацію компаній.

4. Чи можливе стягнення компенсації за завдану мені шкоду?

Теоретично - це можливо. Для цього вартоподати цивільний позов до суду за відшкодування збитків, які виникли через незаконну реєстрацію компаній на Ваше ім'я. Шкода може включати втрати, пов'язані з репутаційними ризиками, фінансовими втратами та іншими наслідками. Водночас практично, на мій погляд, це буде доволі не просто. Але пробувати варто.

З повагою! Щасти Вам!

Доброго дня, Анастасія!

1. Як отримати офіційну повну інформацію про ці компанії?

https://youcontrol.com.ua/dashboard/?utm=serv_nool...

https://opendatabot.ua/?utm_source=google&utm_medi...

https://clarity-project.info/edrs

https://usr.minjust.gov.ua

За цим посиланням можна отримати витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР).

2. Чи можу я подати заяву про шахрайство до правоохоронних органів і як це зробити правильно?

Так, Ви можете подати заяву до поліції про злочин за статтею 190 ККУ та 358 ККУ.

Згідно статті 1 Закону України «Про національну поліції», центральним органом виконавчої влади, на який покладається обов'язок служити суспільству шляхом належного забезпечення охорони прав людини і його свобод, який протидіє злочинності, підтримує публічну безпеку і порядок є національна поліція України (далі - поліція) . У пункті 5 частини 1 статті 23 цього Закону зазначено, що до повноважень поліції відноситься здійснення своєчасного реагування та прийняття відповідних заходів на заяви і повідомлення про злочини або події (кримінальні і адміністративні).

Стаття 25 Кримінального процесуального кодексу України покладає обов'язок на прокурора і слідчого починати досудове розслідування у разі виявлення ознак злочину. Крім цього, статтею 214 КПК позначений термін, протягом якого після прийняття заяви або отримання повідомлення про скоєння злочину, прокурор або слідчий повинні внести інформацію про такий злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань (Реєстр) - і дорівнює він 24 години. Правила та порядок ведення такого Реєстру можна подивитися в Наказі Генеральної прокуратури від 06.04.2016 №139 "Про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань". А після цього, протягом ще 24 годин, вищевказані особи зобов'язані почати розслідування.

Передбачено кілька способів повідомити в поліцію про злочин:

1. Особисто зателефонувати на гарячу лінію на номер 102 або усно звернутися до відділення і повідомити про кримінальне порушення - усне повідомлення (заява). Після його отримання, в поліції повинні скласти спеціальний протокол про його прийняття, який підписують заявник та приймаюча особа.
2. Особисто звернутися до найближчого відділення поліції і в письмовій формі подати заяву. В такому випадку поліція її приймає і реєструє або в спеціальній інформаційній системі, або, за її відсутності, в журналі єдиного обліку. Заяву краще написати в двох ідентичних примірниках (якщо вона надрукована, то можна просто зробити ксерокопію, обидві повинен підписати заявник) для того, щоб один екземпляр подати органам поліції, а на іншому - поставити позначку (штамп із зазначенням дати прийняття заяви ). Після прийняття письмової заяви органи поліції зобов'язані видати заявнику спеціальний талон-повідомлення.
3. Подача заяви поштою. Це також є подачею в письмовому вигляді, але вже не особисто, а через пошту. У такій ситуації необхідно відправляти лист рекомендований з повідомленням про вручення листа та з описом (в якому вказується, що саме відправляється, в скількох примірниках і на скількох сторінках), для того, щоб було підтвердження відправки.
4. Заява в поліцію онлайн. Така заява вважається електронною і є різновидом письмової. Подати її можна на електронну пошту найближчого відділення поліції, зазначену на їх сайті; або ж перейти на офіційний сайт Національної поліції за цим посиланням, де зазначена покрокова інструкція для подачі заяви через Інтернет. Важливо відзначити, що наявність цифрового підпису для цього не обов'язкова.

Особливі вимоги до написання заяви не передбачені законодавством, але, не дивлячись на це, в ній важливо описати всі відомі факти і обгрунтувати наявність ознак злочину (так як на її підставі і відомостях, що в ній зазначені, буде вноситися інформація про злочин і до Реєстру) й тому, необхідно вказати наступні дані:

• назва органу до якого ви звертаєтеся;
• прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, номер телефону (можна подати і анонімну заява в поліцію у разі коли така особа боїться, що її можуть переслідувати або ж людина з інших причин не хоче щоб поліція знала про її особисті дані (бажано обґрунтувати чому особа не хоче вказати своє ПІБ); в разі анонімного повідомлення про злочин, поліція зобов'язана перевірити інформацію і за наявності ознак злочину почати досудове розслідування протягом 24 годин з моменту отримання такого повідомлення);
• короткий виклад і опис подій і обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (наприклад, якщо подаєте заяву в поліцію про загрозу життю і здоров'ю, то потрібно описати як саме загрожують, хто може загрожувати, в зв'язку з чим, в яких діях це проявляється, як довго існує загроза і тд);
• попередня правова кваліфікація кримінального злочину із зазначенням статті (частини статті) УКУ;
• докази, що підтверджують викладені в заяві обставини (якщо такі є; ними можуть бути, наприклад, фото з місця злочину або інші);
• дата і підпис.

3. Які є способи анулювати реєстрацію фірм, оформлених без моєї згоди?

У судовому порядку після того, як Ви подасте заяву про злочин.

4. Чи можливе стягнення компенсації за завдану мені шкоду?

Так, можете, також після того, як буде подана заява про злочин та знайдені винуваті особи.

Право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення має потерпілий та цивільний позивач.

Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (стаття 55 КПК України). Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред’явила (пред’явив) цивільний позов.

Відповідно частини першої та другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відповідно до статті 128 КПК України може бути пред’явлений до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Якщо така особа є неповнолітньою або визнана у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, цивільний позов може бути пред’явлений її законним представником. Цивільний позов в інтересах держави пред’являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Цивільний позов має відповідати вимогам, які застосовуються до позовів, що розглядаються у порядку цивільного судочинства (стаття 175 ЦПК України).

Також, передбачені підстави коли особа позбавлена можливості пред’явити позов у кримінальному проваджені, а саме: у разі коли такій особі відмовлено у задоволенні цього ж позову в порядку іншого судочинства (частина шоста статті 128 КПК України).

Проте, особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства (частина сьома статті 128 КПК України).

Відповідно до статті 61 КПК України права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Цивільний позов повинен бути поданий під час кримінального провадження до початку судового розгляду, та може бути пред’явлений як при розгляді кримінального правопорушення, так і у провадженнях щодо застосування примусових заходів медичного або виховного характеру (статті 128,129 КПК України).

Розмір нанесеної моральної шкоди визначається судом залежно від багатьох чинників, до прикладу:

• характеру правопорушення;
• глибини фізичних та душевних страждань;
• погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації;
• ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення;
• з урахуванням вимог розумності та справедливості.

Варто пам’ятати, що цивільний позивач має зазначити в позовній зяві у чому саме полягає нанесена моральна шкода та надати належні докази.

Остаточно розмір моральної шкоди, яка була заподіяна визначає винятково суд.

Позови про відшкодування шкоди, завданої внаслідок скоєння кримінального правопорушення, можуть пред'являтися за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його перебування або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, або за місцем завдання шкоди (статті 27, 28 ЦПК України).

При цьому, відповідно до положень пункту 6 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У постанові Верховного Суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 10 липгя 2018 році у справі № 713/1275/16-к, судом установлено, що згідно з пунктом 6 частини 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Вказані правові норми не містять суперечностей і підлягають застосуванню щодо позовів про відшкодування будь-якої шкоди (матеріальної та моральної), завданої в результаті її заподіяння, за які відповідач несе цивільну відповідальність згідно із Законом. Виходячи з наведеного цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору з позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення незалежно від об`єкту посягань.

Суд задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому (залежно від доведеності підстав та розміру позову) при ухваленні обвинувального вироку. Якщо суд встановив відсутність події кримінального правопорушення, він відмовляє у позові. Якщо обвинуваченого виправдано за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, суд залишає позов без розгляду. Так само у випадках, передбачених частиною 1 статті 326 КПК України.

З повагою, адвокат Айвазян.

ДОБРОГО ДНЯ, АНАСТАСІЯ! ЩИРО СПІВЧУВАЮ. Ви впевнені, що саме Ви являєтесь засновником юридичних осіб? Ваш РНОКПП і дані співпадають з даними засновника в ЄДРЮОФОПГФ?

https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search?

Дуже часто бувають повні тезки, у яких ті самі прізвище, ім"я та по батькові. Було кілька клієнтів, у яких навіть вимагали гроші за вирішення питання по ст. 130 КУпАП щодо закриття справ про управління авто в стані наркотичного сп"яніння. При цьому клієнти були кілька років за кордоном і навіть теоретично не могли вчиняти такі дії.

Думали теж, що по їх документам підробленим хтось штрафи накатав. Але як потім після перевірок виявлялось - це просто особи з тими самими ПІБ.

Ви можете перевірити чи дійсно Ви засновник шляхом доступу за допомогою ДІЇ (не телефон) до своїх даних.

https://my.diia.gov.ua/

Портал Дія підключений до реєстрів, з яких ви отримуєте інформацію в кабінеті громадянина.

Про бізнес:

З ЄДР (Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) ми підтягнули інформацію про ФОП та КВЕДи, зв’язані з вами юридичні особи та громадські формування.

https://diia.gov.ua/news/informaciya-v-osobistomu-...

або через Електронний кабінет платника податків з ЕЦП.

https://cabinet.tax.gov.ua/login

Дійсно від Вашого імені могли зареєструвати фірми через портал "ДІЯ", якщо Ви надавали комусь доступ до свого банківського акаунту в Приватбанк, або до свого електронного цифрового підпису.

Тому треба розбиратися як це вийшло.

Звісно можливий і інший варіант. Якийсь злочинець в місцевій державній адміністрації чи ЦНАПі міської ради із числа державних реєстраторів юридичних осіб або приватний нотаріус - підробив Ваш підпис під заявою на реєстрацію або засновницькими документами.

Це все треба досліджувати. Можливо фірми під Вашими даними ведуть навіть особи, наближені до правоохоронних органів. Це теж на жаль часта ганебна практика в існуючих умовах.

Крім того під час війни частина нотаріусів в зоні бойових дій була скомпрометована і доступ до їх ключів, печаток, бланків тощо отримали сторонні особи.

Однозначно без аналізу інформації сказати просто неможливо. Може бути будь-який з цих варіантів або навіть якийсь інший.

Якщо Ви єдина засновниця цих фірм, то виникає багато питань як без ДІЮЧИХ ключів цифрових підписів чи кишенькового нотаріуса можна легалізувати Вашу участь у таких юридичних особах.

Звісно в ідеалі треба писати заяву в поліцію. Якщо Ви не давали свої цифрові підписи. Бо на Вас саму можуть повісити кримінал, адже юридичні особи не створюються таким чином із законною метою. Як правило саме незаконні дії реалізують через подібні схеми із записом фірм на сторонніх осіб.

Проте, поліція не буде за Вас припиняти діяльність такої фірми. Тому краще це зробити самому, бо зрозумівши, що Ви знаєте про діяльність фірм, в яких рахуєтесь засновницею - з фірм можуть вивести всі гроші і повісити на Вас дуже багато проблем і боргів.

Тому в ідеалі треба позбавляти можливості директора такої фірми (якщо це не Ви по документам) можливості розпоряджатися рахунками, вчиняти інші дії від імені фірм.

- Або шляхом припинення його повноважень.

- Або шляхом оскарження до Міністерства юстиції України незаконних реєстраційних дій без Вашої згоди та волевиявлення.

https://legalaid.wiki/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80...

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин

Доброго дня.

Вам необхідно звернутися до правоохоронних органів з відповідною заявою.

Згідно ст. 30 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань":

Витребування (вилучення) документів з реєстраційних справ здійснюється в порядку, визначеному законом.

Суб’єкт державної реєстрації, у якого зберігається реєстраційна справа, зобов’язаний зробити копії документів, що вилучаються з реєстраційної справи, у паперовій та електронній формі у разі їх відсутності в Єдиному державному реєстрі. Копії документів у паперовій формі повинні бути пронумеровані, прошиті та завірені печаткою. До реєстраційної справи долучаються копія судового рішення про витребування документів, супровідний лист або документ, яким суд уповноважив особу на їх одержання, а також копія опису вилучених документів.

Оригінали документів, вилучені з реєстраційної справи, надсилаються поштовим відправленням до суду або передаються безпосередньо особі, уповноваженій судом на їх одержання, і підлягають негайному поверненню суб’єкту державної реєстрації, у якого зберігаються реєстраційні справи, після проведення відповідних процесуальних дій.

Тимчасовий доступ до документів з реєстраційної справи здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

У разі вилучення (виїмки) документів з реєстраційної справи на підставі ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів суб’єкт державної реєстрації, у якого зберігається реєстраційна справа, зобов’язаний зробити копії документів, що вилучаються з реєстраційної справи (щодо яких проведено виїмку), відповідно до частини другої цієї статті, а також долучити до реєстраційної справи копію такої ухвали та опис вилучених документів. Документи, вилучені з реєстраційної справи (щодо яких проведено виїмку), надаються безпосередньо особі, визначеній в ухвалі слідчого судді, суду.

Також звертаю Вашу увагу на наступне:

Відповідно до статті 56 ГК України субʼєкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

Згідно зі статтею 55-1 ГК України ознаками фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою-підприємцем, у тому числі визнання реєстраційних документів недійсними, є:

реєстрація (перереєстрація) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи.

Норми статті 104 Цивільного кодексу України встановлюють, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Ліквідація юридичної особи здійснюється відповідно до статті 110 ЦКУ:

за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади.

Доброго дня, вам треба звертатися до полції.

Дізнатись про компанії можна тут

https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search

Службове підроблення – це складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Відповідальність за службове підроблення передбачена статтею 366 Кримінального кодексу України.

Обов'язковою ознакою службового підроблення є його предмет — офіційні документи.

Для того, щоб той чи інший акт був визнаний документом та мав статус офіційного, він повинен відповідати низці ознак:

1. документ повинен містити певну інформацію (відомості, дані тощо);
2. ця інформація повинна бути зафіксована у тій чи іншій формі (письмовій, цифровій, знаковій) і мати певні реквізити (бланк, печатку, штамп, голограму), які передбачені законом чи іншим нормативним актом;
3. інформація повинна бути зафіксована на відповідному матеріальному носії (папері, дискеті, диску, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці тощо) з метою її наступного зберігання, використання або розповсюдження;
4. документ повинен бути складений, засвідчений, виданий чи розповсюджений в інший спосіб службовою особою від імені державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій та об'єднань, а також підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності;
5. офіційним документом згідно зі статтею 358 Кримінального кодексу України слід розуміти документи , що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які породили чи здатні породити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Це кримінальне правопорушення виявляється тільки в активній поведінці службової особи і може бути вчинене одним з декількох альтернативних передбачених частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України дій:

а) внесення до документів неправдивих відомостейозначає включення інформації, яка цілком або частково не відповідає дійсності, до справжнього офіційного документа (постанова Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 742/318/18). Отже, у всіх цих ситуаціях зміст справжнього документа змінюється лише частково — частина відомостей у ньому відповідає дійсності, а частина має неправдивий характер. При цьому форма документа та всі його реквізити відповідають необхідним вимогам.

б) інше підроблення документівприпускає повну або часткову зміну змісту документа чи його реквізитів, однак не за рахунок внесення до нього неправдивих відомостей, а шляхом їх виправлень, підчищень, дописок, витравлювань та іншими подібними способами. Інше підроблення документів є своєрідним антиподом внесення до документа неправдивих відомостей, оскільки неправдиві відомості у цьому випадку до документа не вносяться, а виправляються або знищуються відомості, що вже є у документі та відповідають дійсності.

в) складання неправдивих документівце повне виготовлення документа, який містить інформацію, що не відповідає дійсності. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам.

г) видача неправдивих документівозначає надання фізичним або юридичним особам такого документа, зміст якого цілком або частково не відповідає дійсності і який був складений або службовою особою, яка його видала, або іншою службовою особою. Видача неправдивого документа буде мати місце й у тому випадку, якщо документ був складений приватною особою, але потім був засвідчений службовою особою і виданий нею іншим фізичним чи юридичним особам від імені тієї організації, яку представляє службова особа, що видала цей документ.

Кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту підроблення або складання завідомо неправдивого документа незалежно від подальшого його використання, а при видачі документа - з моменту його передачі зацікавленій особі.

Суб'єктом службового підроблення може бути тільки службова особа.

Якщо передбачені статтею 366 Кримінального кодексу України дії вчиняє приватна особа, то відповідальність може наставати залежно від конкретних обставин справи, зокрема, за статтею 358 Кримінального кодексу України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів).

З суб'єктивної сторони кримінальне правопорушення може бути вчинено лише з прямим умислом. Психічне ставлення винного до тяжких наслідків, передбачених частиною другою статті 366 КК, може характеризуватись непрямим умислом або необережністю.

Мотиви службового підроблення не впливають на кваліфікацію вказаного злочину, проте з'ясування мети та мотиву таких дій є обов'язком суду для встановлення всіх елементів складу злочину за ч. 1 ст. 366 КК (постанова ВС від 01 жовтня 2020 р. у справі № 759/7094/17).

Статтею 366 Кримінального кодексу України встановлено кримінальну відповідальність за службове підроблення, що карається:

• штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;
• ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки (щодо тяжких наслідків - постанова Верховного Суду України від 19.12.2011 у справі № 5-18кс11), - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Шахрайство - заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (стаття 190 Кримінального кодексу України).

Об'єктом кримінального правопорушення у шахрайстві є право власності як охоронювані законом відносини між людьми, які виражаються у володінні, користуванні та розпорядженні майном.

Предмет: як майно, так і право на нього.

Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі.

Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов'язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших кримінальних правопорушень проти власності. Водночас, якщо потерпіла особа через вік, фізичні чи психічні вади або інші обставини не могла правильно оцінювати і розуміти зміст, характер і значення своїх дій або керувати ними, передачу нею майна чи права на нього не можна вважати добровільною.

Для кваліфікації не має значення як вчинено шахрайство - шляхом обману чи зловживання довірою, через те що в кримінально-правовій нормі про шахрайство вони закріплені як альтернативні способи вчинення кримінального правопорушення, але відсутність визначень даних понять у законі не дозволяє з абсолютною впевненістю визнати деякі злочини шахрайством.

Обман при шахрайстві - це повідомлення завідомо неправдивих даних або приховування, замовчування інформації про факти або обставини, повідомлення про які було обов'язковим, спрямовані на введення потерпілого в оману або на підтримку помилки особи з метою заволодіння чужим майном або правом на майно, і які призвели до такого стану потерпілого. Обман як спосіб шахрайства може бути вчинений і шляхом активної, і пасивної поведінки правопорушника. До такого висновку дійшов Верховний суд. Так, 14 липня 2021 р. колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 176/952/20, провадження №51- 2219 км 21 - прийнято рішення задовольнити частково касаційну скаргу прокурора, який оскаржував виправдувальний вирок щодо особи, яка отримувала страхові виплати за померлого батька. Обвинувачена, яка визнала, що картку отримала після смерті батька, знімала кошти із зазначеної картки для себе, бо вважала, що в неї не було обов’язку повідомляти державні органи, які здійснювали нарахування та виплату її батькові щомісячних страхових виплат, про його смерть.

Зловживання довірою - це використання винним відносин довіри, які є основою правовідносин або існують в особистих стосунках, вчинене з метою протиправного заволодіння чужим майном. При цьому зловживання довірою є другорядним по відношенню до обману, але не втрачає свого самостійного значення як спосіб заволодіння майном при шахрайстві.

Однак слід пам’ятати, що з'явився такий вид товару, як інформація, і вартість його може бути дуже високою. У пам'яті комп'ютера чи на інших електронних носіях зберігається інформація, яка містить різноманітні відомості, у тому числі й такі, що становлять комерційну таємницю (характеристика нових видів продукції, оригінальних розробок у певних галузях господарства тощо). За умов конкуренції заволодіння такою інформацією шляхом шахрайства може завдати шкоди підприємству, порушити його нормальну діяльність, що свідчить про велику суспільну небезпеку такого роду посягань і потребує адекватної кримінально-правової боротьби з ними. У зв’язку із цим законодавець визначив наступний вид шахрайства – шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Для шахрайства необхідно встановити причинний зв’язок між діями винної особи і наслідками для потерпілого. Так, особливість причинного зв'язку при шахрайстві полягає в тому, що винний, повідомляючи неправдиві відомості, вводить в оману особу, через що остання передає йому майно. Тому при шахрайстві обман або зловживання довірою завжди передують заволодінню майном і знаходяться з останнім у причинному зв'язку. При відсутності такої послідовності виключається склад шахрайства, а самі дії, за наявності необхідних для того ознак, можуть утворювати інший склад кримінального правопорушення.

Закінченим шахрайство вважається з моменту заволодіння майном або придбанням права на майно.

Із суб'єктивної сторони шахрайство передбачає прямий умисел, корисливі мотив і мету.

Шахрайство - умисне кримінальне правопорушення. Винний бажає настання результату - звернення певного майна на свою користь. Що стосується упущеної вигоди, то винна особа, як правило, не має прямого умислу, і це виключає можливість визнання даного наслідку елементом будь-якої форми розкрадання.

Шахраї, які вчинюють свої кримінальні правопорушення у сфері економіки, не сприймають себе порушниками, хоча і припускають, що порушують закон.

Шахрайство вчинюється з прямим умислом, отже винний усвідомлює, що на майно, яким він заволодіває, він ніяких прав не має. Він розуміє, що вчинює суспільне небезпечне протиправне діяння і передбачає розвиток причинного зв'язку й настання суспільне небезпечних наслідків.

Умисел при шахрайстві за часом виникнення й формування частіш за все буває заздалегідь обдуманим і набагато рідше - таким, що виник раптово.

Корисливий мотив – спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна.

Корислива мета – збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.

Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення шахрайства виповнилося 16 років.

Більшість шахраїв володіють певними психологічними прийомами, акторськими навичками та іншими прийомами, які їм допомагають приховати істинні наміри. Шахраї також здатні орієнтуватися в різноманітних ситуаціях, мають непогану реакцію. Частина шахраїв володіють знаннями в області економічних наук, особливо у сфері фінансів, постачання та збуту, операцій з нерухомістю. Часто шахраї знають прізвища відповідальних працівників органів державної та місцевої влади і посилаються на них при вчиненні шахрайств.

• вчинене повторно (кримінальне правопорушення, вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 185, 186, 187, 189-191, 262 Кримінального кодексу України);
• вчинене за попередньою змовою групою осіб (кримінальне правопорушення спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення);
• шахрайство, що завдало значної шкоди потерпілому (визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
• вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому (зміни до статті 190 Кримінального кодексу України внесено Законом №3233-IX від 13.07.2023);
• вчинене у великих розмірах (вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення);
• вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки;
• вчинене в особливо великих розмірах (вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення);
• вчинене організованою групою (якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) кримінальних правопорушень, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи).

Розрахунок суми для кваліфікації шахрайства, вчиненого в великих та особливо великих розмірах, розраховуються згідно пункту 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України, а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому на 1 січня звітного податкового року (у 2024 році - 1514 гривень).

Якщо особа заволодіває чужим майном, свідомо скориставшись чужою помилкою, виникненню якої вона не сприяла, та за відсутності змови з особою, яка ввела потерпілого в оману, вчинене не може розглядатись як шахрайство. За певних обставин (наприклад, коли майно має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність) такі дії можуть бути кваліфіковані за статтею 193 Кримінального кодексу України (незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї).

Якщо обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а саме вилучення майна відбувалося таємно чи відкрито, то склад шахрайства відсутній. Такі дії особи кваліфікуються відповідно як крадіжка, грабіж або розбій.

1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) -

карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -

карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Шахрайство, вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, -

карається штрафом від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

4. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

5. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Безоплатна правнича допомога - правнича допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Якщо Вам необхідна консультація або захисник для надання безоплатної вторинної правничої допомоги, оскільки Вас підозрюють, обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, або саме Ви стали жертвою шахраїв, Ви вправі звернутися до найближчого для Вас бюро правничої допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на мапі).