правильный выбор кода КВЭДа для P2P переводов

Доброго дня!

Якщо ви не хочете займатися торгівлею P2P як фізособа, а плануєте відкрити ФОП для такої діяльності – дуже вірогідно, що стикнетеся з певними складнощами. Варіантів може бути два:

1. Реєстрація ФОП на загальній системі оподаткування – для здійснення операцій з криптовалютою. Проте ми пам’ятаємо, що закон про віртуальні активи прийнятий не був і не зрозуміло, який статус має криптовалюта в Україні. Наприклад, якщо б криптовалюта мала статус цінних паперів чи валюти, то можна було б реєструвати відповідні КВЕДи (для брокерської діяльності чи обміну валют) і працювати. Наразі незрозуміло, які підходять для P2P КВЕДи та як вести облік доходів, витрат. Про це пише ДПС у своєму роз’ясненні.
2. Реєстрація ФОП на спрощеній системі оподаткування – взагалі заборонена для P2P, в тому числі і здійснення розрахунків з використанням криптовалюти. Адже, згідно з п. 291.6 ПКУ, здійснювати розрахунки ФОП на єдиному податку може виключно в грошовій формі – готівкою чи безготівковим способом. А статус криптовалюти не визначений, тому і приймати оплату, здійснювати перекази чи операції обміну з використанням активу не можна. Це буде негрошовий розрахунок і пряме порушення умов перебування на спрощеній системі. ДПС підтверджує, що займатися діяльністю, пов’язаною з криптовалютою, ФОП-«спрощенцям» заборонено.

Наразі найбільш законодавчо прийнятним варіантом є сплата податків з торгівлі P2P в якості фізичної особи, а не підприємця. В такому випадку достатньо показати дохід в річній декларації, нарахувати й сплатити збори, а потім використовувати кошти на власний розсуд.

Як платити податки з торгівлі Р2Р:

• Якщо доходи отримані від іноземного контрагента – дохід від діяльності з торгівлі криптовалютою включають до загального річного доходу як іноземний. Наприклад, ви торгуєте на Binance P2P – податкова в Україні вважатиме отриманий дохід з біржі іноземним.
• Якщо кошти отримані від фізособи, що є резидентом України (P2P торгівля), податки декларують як інший дохід фізичної особи.

В будь-якому з вищезазначених випадків база оподаткування – всі кошти, які фізособа отримує від операцій з торгівлі криптовалютою. Тобто, сплатити треба 18% ПДФО і 5% військового збору. Декларацію про майновий стан і доходи подати до 1 травня року, що йде наступним за тим, в якому було отримано доходи, податки від торгівлі P2P сплатити до 1 серпня.

Тут є один важливий нюанс: податкова вказує, що платити податки треба зі всього доходу, який отриманий від операцій з криптовалютою – тобто, всіх коштів. І тут з’являються проблеми: якщо ви, наприклад, купили криптовалюту за 10 000 грн. (в еквіваленті), а продали за 11 000 грн., то база для оподаткування – вся сума (11 000 грн.), а не різниця. І це невигідно.

Проте навіть у такому випадку ДПС вказує, що все ситуативно. І з огляду на те, що криптовалюта в Україні не має правового статусу, стверджувати щось дуже важко.

Якщо ж ви, все таки, спробуєте зареєструвати ФОП для арбітражу криптовалют, питання вибору КВЕДів стане першою проблемою на шляху до легалізації такої діяльності. Наразі, на жаль, таких немає, адже криптовалюта не має правового статусу в Україні.

За умови, що це був би фінансовий актив, можна було б вибрати 66.19, наприклад (допоміжна діяльність у галузі фінансових послуг) чи 64.19 (грошове посередництво, яке, правда, може потребувати отримання ліцензії НБУ). Але крипта – не фінанси, і такі КВЕДи не підійдуть.

Іноді айтівці реєструють КВЕДи для P2P, які підходять для роботи в ІТ-сфері – 62.09 (діяльність у сфері інформаційних технологій), 63.11 (оброблення даних і розміщення інформації на веб-узлах) та інші. Але все це також не дасть змогу легально займатися P2P, оскільки не відображає в повній мірі саме цей вид діяльності.

Тому зареєструвати такі КВЕДи для P2P-торгівлі можна і навіть почати працювати, але є великий ризик отримати покарання за порушення від податкової.

Отже, ви зареєстрували ФОП, вказали певні КВЕДи і почали торгувати. Як платити податки? Спрощена система точно не підходить для торгівлі P2P, тому 2 і 3 групи єдиного податку, які зазвичай вибирають підприємці для сфери ІТ, навіть не розглядаємо.

Перебуваючи на загальній системі, вам потрібно сплачувати такі податки:

• 18% ПДФО (податок з доходів фізособи).
• 5% військового збору.
• 22% ЄСВ.

База оподаткування – всі кошти, що ви отримали на рахунок, адже підтвердити витрати ви навряд чи зможете. Для зменшення бази оподаткування витрати повинні входити у поданий в п. 177.4 ПКУ перелік, мати документальне підтвердження, бути сплаченими. Тому доведеться сплатити 45% податку від всіх коштів, що «зайшли» на рахунок.

Крім того, на всі операції ФОП повинен мати первинні документи, а їх, знову ж таки, у тих, хто займається торгівлею P2P, зазвичай немає. Тому в принципі така діяльність з точки зору податкової виходить незаконною для підприємця. А ще згадаємо відсутність КВЕДів для P2P, які відображали б вид діяльності і що робота за незареєстрованими напрямками також є порушенням.

Отже, варіант з ФОП як на спрощеній, так і на загальній системі не розглядається через неможливість зареєструвати потрібні для роботи КВЕДи (бо їх немає), відсутність первинних документів під час ведення діяльності (а вони мають бути у кожного ФОПа на всі операції), дуже високі ставки податків.

Ви можете просто вести діяльність як фізична особа – вносити отриманий дохід в річну декларацію і сплачувати податки від P2P торгівлі на загальних підставах. Декларацію подаємо до 1 травня, податки сплачуємо до 1 серпня поточного року за рік минулий. Тобто, в 2025 році до 1 травня і 1 серпня ви маєте відзвітувати за весь 2024 рік і сплатити податки відповідно.

https://monefy.ua/blog/reiestratsiia-fop-dlia-p2p-torhivli/#:~:text=Реєстрація%20ФОП%20на%20спрощеній%20системі,формі%20–%20готівкою%20чи%20безготівковим%20способом.

Щодо зарахування коштів на скретч-карту ФОП:

На думку ДПС у разі, коли продавець надає для оплати реквізити картки, а не рахунку він повинен проводити такі розрахунки з застосуванням РРО / ПРРО.

Так, у своїх роз’ясненнях (ІПК ДПС від 27.01.2023 №181/ІПК/99-00-07-04-01-06 та ГУ ДПС у Харківській обл. від 16.03.2023 №556/ІПК/20-40-07-08-13) податківці зазначать, що якщо продавцем для оплати за товар / послуги надано покупцю / споживачу реквізити свого електронного платіжного засобу, така операція вимагає застосування РРО / ПРРО на загальних підставах.

Нагадаємо, що відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265), РРО / ПРРО та РК не застосовується при виконанні банківських операцій.

Податкова надала роз’яснення які операції відносяться до банківських для застосування п. 1 ст. 9 Закону №265 (ІПК від 07.12.2023 4553/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК). І до таких операцій, зокрема відносяться перерахування коштів із поточного рахунку на поточний рахунок у форматі IBAN Registry: 2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010.

Отже, незважвючи на те, що кошти, які зараховуються за номером картки-ключ, потрапляють на поточний рахунок продавця, податкова все одно вимагає проведення таких коштів через РРО.

Щодо можливого вирішення ситуації в майбутньому у зв'язку із прийняттям законопроекту, який регулюватиме оподаткування ВА.

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував прийняти у першому читанні доопрацьований законопроєкт про регулювання та оподаткування віртуальних активів.

Згідно з цим законопроєктом віртуальний актив - це особливий вид цифрового об'єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).

Віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Водночас, редакція, запропонована до першого читання, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України "Про платіжні послуги".

Законопроєкт поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії:

• токени з прив'язкою до активів - їх вартість стабілізується шляхом прив'язки до активів, таких як валюта чи майно;

• токени електронних грошей - прив'язані до однієї офіційної валюти;

• інші віртуальні активи - категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут запропоновано модель, відповідно до якої регулятор визначатиме, які саме віртуальні активи будуть належати до цієї категорії.

Податок на доходи фізичних осіб. Пропонується:

• вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА;

• оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року;

• фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки;

• не оподатковувати доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати, а також вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отриманих виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;

• збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями);

• для ВА, придбаних до набрання чинності цим Законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО - 5%.

Податок на прибуток юридичних осіб. Вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами). Перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора.

Податок на додану вартість. Не є об'єктом оподаткування ПДВ:

• операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім:

а) продажу та обміну NFT;

б) продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;

• послуги постачальників послуг, пов'язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах).

Спрощена система оподаткування. Операції з ВА заборонені платникам єдиного податку. Не мають права використовувати спрощену систему постачальники послуг, пов'язаних з оборотом ВА.

Крім цього, законопроєкт зобов'язує постачальників послуг, пов'язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України.

За невиконання цих обов'язків передбачаються штрафи, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році - 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років - 25% від встановленого розміру штрафу).

Очікується, що у разі прийняття, зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року.

Відкриття ФОП на третій групі спрощеної системи оподаткування та системи міжнародних грошових переказів.

Податківці роз’яснюють, чи включаються до доходу ФОП – платника ЄП (спрощена система оподаткування) кошти, отримані від нерезидентів за зовнішньоекономічними контрактами на рахунок, відкритий у системах PAYONEER та WISE.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями зовнішньоекономічна діяльність – це, зокрема, діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці (частина друга ст. 5 Закону № 959).

Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР зі змінами та доповненнями, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» зі змінами та доповненнями, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Принципи валютного регулювання, які викладені у ст. 2 Закону № 2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб – резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Частиною третьою ст. 4 Закону № 2473 передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

При цьому порядок відкриття рахунків в іноземних фінансових установах регулюється законодавством тієї країни, в якій відкривається рахунок.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).

Постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення № 5), яке визначає заходи захисту, запроваджені НБУ, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Відповідно до абзацу першого п. 16 розд. I Положення № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.

Пунктом 23 розд. ІІ Положення № 5 передбачено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Одночасно зауважуємо, що PAYONEER – це міжнародна платіжна система, а WISE є міжнародною системою грошових переказів, тобто не вважаються рахунками, відкритими у банківських установах.

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ.

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Таким чином, для фізичної особи – підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України.

Показники, виражені в іноземній валюті, перераховуються у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату їх отримання.

Якщо кошти, отримані від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зараховані на рахунок, відкритий у системах Payoneer і WISE, та в подальшому перераховуються на рахунки, відкриті у банківських установах в Україні для здійснення підприємницької діяльності, то такі кошти включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку та оподатковуються у порядку, визначеному главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.

Разом з тим, якщо зазначені кошти залишаються на кінець звітного податкового періоду на рахунках, відкритих у системах Payoneer та WISE, тобто не зараховуються на рахунки, відкриті у банківських установах України для здійснення підприємницької діяльності, або зараховуються на рахунки в Україні, які відкриті для власних потреб, то такі кошти оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.

https://zak.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/747453.h...

Отже, звітний податковий період для ФОП платника єдиного податку:

• для 3 групи складає звітний квартал (1 квартал, півріччя, 9 місяців, рік).

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату їх отримання (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).

Згідно з Податковим кодексом України, вказано, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

ФОП платник єдиного податку може включати в дохід підприємця отримані кошти з рахунку (бізнес акаунт), який відкритий у системі WISE, якщо ФОП перерахував такі кошти на ФОП рахунок в українському банку до кінця звітного податкового періоду.

Якщо ФОП не перераховує кошти на рахунок ФОП до вказаного звітного періоду, такі кошти вважатимуться доходом фізичної особи та оподатковуються за ставкою ПДФО — 18% та ВЗ — 5% (До 01.12.2024 діяла ставка — 1,5%; після 01.12.2024 діє ставка — 5%) (ці податки сплачуються до 01 серпня). Додатково, про цей дохід, фізична особа повинна відзвітувати до податкової подавши Декларацію про майновий стан і доходи до 01 травня.

Відтак, якщо кошти не виведені на рахунок ФОП до кінця звітного податкового періоду такі кошти будуть вважатися доходом фізичної особи, і виникне необхідність сплатити податки ПДФО та ВЗ.

Додатково, документом, що підтверджує отримання ФОПом доходу від ведення ЗЕД діяльності є Інвойс, тому потрібно його створити та зберігати.

Відкрити ФОП можливо дистанційно, скориставшись для цього автоматичною реєстрацією ФОП на порталі ДІЯ: https://diia.gov.ua/services/reyestraciya-fop

Покрокова інструкція для відкриття ФОП на порталі ДІЯ:

https://www.youtube.com/watch?v=sFqBqTfbibo

Після успішної реєстрації ФОП на порталі ДІЯ Вам потрібно буде зареєструватись в особистому кабінеті податкової. Для того Вам знадобиться електронний ключ (ДІЯ підпис; електронний ключ, виданий в податковій; електронний ключ Приват Банка тощо).

https://cabinet.tax.gov.ua/login

Звертаю Вашу увагу, що одразу після оформлення ФОП Вас зареєструють на загальній системі оподаткування, а упродовж 1-3 днів переведуть на спрощену систему оподаткування. Відповідну інформацію Ви можете перевіряти в особистому кабінеті податкової в графі «облікові дані».

Після цього Ви можете відкривати рахунок ФОП у будь якій банківській установі на Ваш вибір і починати працювати.

Податки ФОП 3 групи на спрощеній системі оподаткування.

З 1 січня 2024 року ліміт доходу становитиме: (1167 МЗП) – 9336000 грн.

Якщо в Вас не має найманих працівників, то Ваші податки – це ЄП (єдиний податок на дохід 5%) та ЄСВ (єдиний страховий внесок).

1. ЄП Ви сплачуєте раз на квартал у сумі 5 % від Вашого доходу (комісії) протягом 10 календарних днів після граничної дати подання декларації. Наприклад, Ви повинні подати декларацію про доходи за перший квартал (січень, лютий, березень) до 10 травня, а податок сплатити – до 20 травня.

2. ЄСВ Ви повинні сплачувати також раз на квартал незалежно від наявності або відсутності доходу. Розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня 2025 становить 8000,00 грн. Відповідно, мінімальний розмір ЄСВ у 2025 році складає 1760,00 грн на місяць (8000.00 грн. *22%) або 5280.00 грн за квартал.

3. Військовий збір.

1. Розмір військового збору становитиме 1% та буде розраховуватись від доходу.
2. Сплата відбуватиметься раз на квартал, у ті самі терміни, що і єдиний податок.
3. Звітувати за військовий збір потрібно у складі податкової декларації платника єдиного податку, яка подається у визначені законом строки.

Звітність ФОП.

Для підприємців на єдиному податку 3-ї групи звітний період складає календарний квартал (п. 294.1 ПКУ) і вони подають декларацію протягом 40-ка календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (п.п. 49.18.2 і п. 296.3 ПКУ).

Покрокова інструкція подачі декларації за перший квартал

https://www.youtube.com/watch?v=EHOauAKfkCg&t=17s

Покрокова інструкція подачі декларації за другий квартал (півріччя)

https://www.youtube.com/watch?v=KLUABCuQREc&t=24s

Покрокова інструкція подачі декларації за третій квартал (9 місяців):

https://www.youtube.com/watch?v=u2JhB8CkPiw

Покрокова інструкція подачі декларації за четвертий квартал (рік):

https://www.youtube.com/watch?v=MwYqx5l68Cw&t=11s

Після подання декларації до податкової та сплати усіх податків Ви можете переводити кошти з рахунку ФОП на свій особистий рахунок та використовувати їх для власних потреб.

КВЕД 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.

Цей клас включає надання інших інформаційних послуг, не віднесених до інших угруповань:

• надання інформаційних послуг по телефону з використанням комп'ютерної технології
• надання послуг з пошуку інформації за винагороду або на основі контракту
• надання послуг з добору новин і матеріалів із преси (медійний моніторинг) тощо

З повагою, адвокат Айвазян.

ЗДРАВСТВУЙТЕ, Googly! ПРОБЛЕМА В ТОМ, ЧТО В УКРАИНЕ КРИПТО-ОПЕРАЦИИ ДО СИХ ПОР ВНЕ ЗАКОНА. Верховная Рада Украины начала опять процедуру принятия изменений в Налоговый кодекс, но этот процесс до сих пор не завершён. Потому открывать ФОП для таких операций - бессмысленно. На упрощённой системе Вам всё-равно никто не позволит быть, а на общей системе смысла быть нет, т.к. налог аналогичен налогообложению доходов физ.лиц. Кроме того, ФОПам строго запрещено использовать для таких операций платёжные карты физ.лиц. Только банковский счёт ФОП. Номер карты- ключа к счёту также не предусмотрен для ПОСТУПЛЕНИЯ средств, а не для трат с ФОП-счёта.

В письме Госстата Украины от 05.10.2018 № 14.4-09/435-18 на основе выводов Евростата предоставлена рекомендация классифицировать виды деятельности ФОП по криптовалютам следующим образом:

Деятельность по торговле (обмену) криптовалютами - КВЭД 66.19 «Другая вспомогательная деятельность в сфере финансовых услуг, кроме страхования и пенсионного обеспечения»;

Деятельность по «майнингу» и реализации криптовалют – 64.19 «Другие виды денежного посредничества».

Проблема в том, что ФОП не имеет право использовать личные карты физлица для предпринимательской деятельности.

То есть если иностранные сервисы и криптобиржи не дают возможность выводить средства НОРМАЛЬНО, а не по номеру карты - у Вас в перспективе могут возникнуть крупные проблемы с налоговой. Именно потому лучше для таких операций использовать вывод средств на виртуальные аккаунты предпринимателя в системах типа WISE, Revolut, Payoneer, Stripe - с последующим выводом в Украину на ФОП-счёт.

Вот свежий материал конца апреля 2025 года, который рассказывает какая сейчас ситуация с легализацией крипто-операций в Украине. Соответствующий закон планируют подписать к лету 2025 года. До этого осуществлять операции и открывать ФОП - рисково, т.к. что ожидать от налоговой непонятно.

https://www.dw.com/uk/legalizacia-kriptovaluti-v-u...

То есть в любом случае раньше осени никто в Украине рынок операций по криптовалютам не легализует.

Наличие ФОПа не освобождает от финмониторинга в случае использования карточек физ.лица для операций по криптовалютам. То есть банк имеет полное право блокировать такие операции и рассматривать их в любом случае как операции не ФОПа, а физического лица.

Еще в 2021 году был принят Закон Украины "О виртуальных активах"

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2074-20#Text

Но, в этом законе предусмотрено, что закон вступает в силу с дня вступления в силу закона Украины о внесении изменений в Налоговый кодекс Украины об особенностях налогообложения операций с виртуальными активами, но не ранее дня опубликования этого Закона.

То есть пока этот закон на паузе и не вступил в силу.

Нужно ли платить налоги за сделки с криптовалютой? Официально: ни одного закона, который прямо об этом утверждал бы, в Украине еще нет. Неофициально: Налоговая создала собственную систему, по которой она оценивает те или иные требования к налогообложению крипты.

От этого у предпринимателей появляется куча вопросов.

Индивидуальная налоговая консультация № 3436/ИПК/99-00-04-04-02-09 от 06.10.2023 г., ГНС напоминает, что Верховной Радой уже принят Закон «О виртуальных активах» (№2074-ІХ). Но его положения заработают со дня вступления в силу закона о внесении изменений в НКУ по особенностям налогообложения операций с виртуальными активами.

То есть по состоянию на сегодняшний день мы все еще ждем его.

В этой ИПК налоговая снова отмечает, что крипта может быть объектом налогообложения. В то же время, налоговики подробнее прошлись нормами НКУ:

Порядок налогообложения доходов физических лиц урегулирован разделом IV НКУ, согласно п. 163.1 ст. 163 Налогового кодекса Украины объектом налогообложения резидента является, в частности, общий месячный (годовой) налогооблагаемый доход и иностранные доходы — это доходы (прибыль), полученные из источников за пределами Украины. В то же время порядок налогообложения иностранных доходов установлен п. 170.11 ст. 170 НКУ.

Далее ГНС говорит следующее: доход, полученный физическим лицом от продажи криптовалюты, включается в общий годовой налогооблагаемый доход:

• как иностранный доход, если источник выплаты этого дохода является иностранным,
• или как иной доход, если выплата дохода осуществляется физическим лицом - резидентом на территории Украины.

Вдобавок ГНС попыталась ответить на вопрос: «Нужно ли быть предприятием для деятельности купли/продажи криптовалюты с помощью банковских карт путем осуществления р2р-переводов с третьими лицами через биржу?».

Согласно абзацу 1 ст. 42 Конституции каждый имеет право на предпринимательскую деятельность, которая не запрещена законом. Это право закреплено и в ст. 50 Гражданского кодекса Украины (далее – ГКУ). В то же время отмечается, что физическое лицо осуществляет свое право на предпринимательскую деятельность при его государственной регистрации в порядке, установленном законом (абзац 1 части 2 ст. 50 ГКУ).

Что интересно, налоговики привели ссылку на такие нормы (понимайте и трактуйте их, как хотите):

Предприниматели имеют право без ограничений самостоятельно осуществлять любую предпринимательскую деятельность, не запрещенную законом. При этом особенности осуществления отдельных видов предпринимательства устанавливаются законодательными актами.

Согласно п. 5 ст. 1 Закона «О валюте и валютных операциях» (2473-VIII), иностранная валюта это:

а) денежные знаки денежных единиц иностранных государств в виде банкнот, казначейских билетов, монет, находящихся в обращении и являющихся законным платежным средством на территории соответствующего иностранного государства или группы иностранных государств, а также изъятые или изымаемые из обращения, но подлежащие обмену на денежные знаки;

б) средства на счетах в банках и других финансовых учреждениях, выраженные в денежных единицах иностранных государств и международных расчетных (клиринговых) единицах (в частности, в специальных правах заимствования), относящихся к выплате в иностранной валюте;

в) электронные деньги, номинированные в денежных единицах иностранных государств и/или банковских металлах.

В этом ответе ДПС вроде бы предлагает: выбери вариант, который больше похож на криптовалюту.

И последняя Индивидуальная налоговая консультация ДПС по общей позиции контролирующих органов налогообложения продажи криптовалюты № 637/ИПК/99-00-24-03-03 ИПК от 08.02.2024 г.

В этой ИПК налоговая сохраняет позицию о налогообложении всей суммы полученного дохода от криптовалюты и дополняет пояснения.

Во-первых, в ИПК впервые упомянули о налогообложении начисленных / полученных доходов в виде валютных ценностей.

При начислении (получении) доходов, полученных в виде валютных ценностей или других активов (стоимость которых выражена в иностранной валюте или международных расчетных единицах), такие доходы перечисляются в гривне по валютному курсу Национального банка на момент начисления (получения) таких доходов (п. 164.4 НКУ).

Во-вторых, ГНС отметила, в какой момент возникает налоговая обязанность.

Налоговая обязанность возникает у налогоплательщика с момента наступления обстоятельств, с которыми Кодекс увязывает уплату им налога (п. 37.2 НКУ).

Как мы видим, до тех пор, пока не будет принято законодательство, мы не получим позиции налоговой, которая, по сути, будет единственно правильной, т.к. налоговая в каждом индивидуальном случае может действовать как хочет и ее индивидуальные консультации не являются для нее же обязующими действовать так же со всеми.

Если Вы не хотите заниматься торговлей P2P как физлицо, а планируете открыть ФЛП для такой деятельности – очень вероятно, что столкнетесь с определенными сложностями. Вариантов может быть два:

• Регистрация ФОП на общей системе налогообложения – для совершения операций с криптовалютой. Однако мы помним, что закон о виртуальных активах не вступил в силу и непонятно, какой статус имеет криптовалюта в Украине. Например, если криптовалюта имела статус ценных бумаг или валюты, то можно было бы регистрировать соответствующие КВЭДы (для брокерской деятельности или обмена валют) и работать. Пока непонятно, какие подходят для P2P КВЭДы и как вести учет доходов, расходов. Об этом пишет ГНС в своем разъяснении. https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=3...
• Регистрация ФОП на упрощенной системе налогообложения – вообще запрещена для P2P, в том числе и осуществление расчетов с использованием криптовалюты. Ведь согласно п. 291.6 НКУ, осуществлять расчеты ФЛП на едином налоге может исключительно в денежной форме – наличными или безналичным способом. А статус криптовалюты не определен, поэтому и принимать оплату, совершать переводы или операции обмена с использованием актива нельзя. Это будет неденежный расчет и прямое нарушение условий нахождения на упрощенной системе. ГНС подтверждает, что заниматься деятельностью, связанной с криптовалютой, ФЛП-«упрощенцам» запрещено. https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=4...

Итак, если вы хотите открыть ФЛП для арбитража криптовалют, то вам однозначно нужно выбирать общую систему налогообложения. Привычная для IT-шников ФОП 3 группа упрощённой системы налогооблажения здесь точно не подойдет.

Поэтому зарегистрировать такие КВЭДы для P2P-торговли можно и даже начать работать, но есть большой риск получить наказание за нарушение налоговой.

Как платить налоги? Как выше отмечалось, упрощенная система точно не подходит для торговли P2P, поэтому 2 и 3 группы единого налога, обычно выбираемые предпринимателями для сферы IТ, даже не рассматриваем.

Находясь на общей системе, вам нужно платить следующие налоги:

• 18% НДФЛ (налог с доходов физлица).
• 5% военного сбора.
• 22% ЕСВ (Единый социальный взнос в ПФУ).

База налогообложения – все полученные на счет средства, ведь подтвердить расходы вы вряд ли сможете. Для уменьшения налогооблагаемой базы расходы должны входить в представленный в п. 177.4 НКУ перечень, иметь документальное подтверждение, быть уплаченными. Поэтому придется уплатить 45% налога от всех «зашедших» на счет средств.

Кроме того, на все операции ФЛП должен иметь первичные документы, а их опять же у тех, кто занимается торговлей P2P, обычно нет. Поэтому в принципе такая деятельность с точки зрения налоговой выходит незаконной для предпринимателя. А еще вспомним отсутствие КВЭДов для P2P, которые отражали бы вид деятельности и работа по незарегистрированным направлениям также является нарушением.

ВЫВОДЫ:

Вариант ФОП как на упрощенной, так и на общей системе не рассматриваем из-за невозможности зарегистрировать нужные для работы КВЭДы (потому что их нет), отсутствие первичных документов при ведении деятельности (а они должны быть у каждого ФОПа на все операции), очень высокие ставки налогов.

Вы можете просто вести деятельность как физическое лицо - вносить полученный доход в годовую декларацию и платить налоги от P2P торговли на общих основаниях.

Также есть еще один возможный вариант для законной торговли P2P – регистрировать бизнес в одной из стран, где рынок криптовалют урегулирован. Например в Польше и Германии таких проблем как в Украине нет. Там рынок криптовалют легален.

Если криптовалюта легализована, это значительно упрощает процедуру оформления деятельности и позволяет официально торговать P2P и др. Украина пока, к сожалению, крипту не легализовали.

С уважением и пониманием, юрист Ярослав Турчин (г. Гамбург, Германия)