МР-ознаки горизонтального розриву заднього рога медіального меніска 2 ст. за Stoller

Доброго дня, Владиславе!

По-перше, Вам потрібно отримати висновок профільного лікаря-ортопеда й бажано, аби останній був із державної лікарні.

По-друге, рішення щодо надання Вам тимчосової непридатності, як і визначення ступеня Вашої придатності до проходження військової служби, залежить виключно від лікарів ВЛК. Яку б інформацію юристи Вам не надали, аналізуючи Розклад хвороб, рішення ВЛК може бути зовсім іншим.

Пр-третє, юристи, на жаль, не можуть визначити наскільки довге лікування Вам буде призначено, оскільки не є лікарями.

Отже, раджу Вам звернутись до профільного лікаря та отримати висновок із зазначеними діагнозами та подальшими рекомендаціями щодо лікування, оперативного встручання та реабілітаційного періоду після останнього. Після того можна буде зробити більш предметні висновки.

Відповідно до Наказу МОУ №402:

Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров’я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов’язаний, що характеризують його стан здоров’я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

Військовозобов’язаний під час проведення медичного огляду зобов’язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.

У разі коли лікарям ВЛК ТЦК та СП важко остаточно визначити стан здоров’я військовозобов’язаного, він направляється лікарем - членом ВЛК на амбулаторне або стаціонарне обстеження з подальшим оглядом ВЛК ТЦК та СП, з унесенням відповідного запису про направлення до ЕСОЗ. Після проведення обстеження складається Акт дослідження стану здоров’я (додаток 10), який підписується керівником закладу охорони здоров’я (установи). Акт подається до ВЛК ТЦК та СП на розгляд. Якщо обстеження проводилось у закладі охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.

У воєнний час та під час мобілізації, на особливий період відстрочка від призову за станом здоров'я надається військовозобов'язаному на строк від 1 до 12 місяців залежно від захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) та прогнозованої тривалості лікування. Після закінчення відстрочки військовозобов'язані оглядаються для вирішення питання про придатність до військової служби.

З приводу захворювання суглобу, то у разі стану після оперативного втручання, якщо останнє Вам запропонує ортопед, ВЛК може визнати Вас тимчасово непридатним на строк, який необхідний для реабілітаційного періода. Після закінчення строку тимчасової непридатності ВЛК визначить Ваш ступінь придатності до проходження військової служби, зважаючи на порушення фукнкцій організму.

Відповідно до статті 64 Розкладу хвороб Наказу МОУ №402, яка включає хвороби хребта (дорсопатії) та їх наслідки М40-М54 (кіфоз і лордоз, сколіоз, остеохондроз хребта, спондилоліз, спондилолістез, ураження міжхребцевих дисків, інші дорсопатії):

1) до пункту «а» належать:

• інфекційний спондиліт з частими (два та більше разів на рік) загостреннями, значними порушеннями функцій та стійкою втратою працездатності;
• спондилолізний спондилолістез III-IV ступенів (зміщення більше ніж на половину поперечного діаметра тіла хребця) з постійно вираженим больовим синдромом;
• деформуючий спондильоз та міжхребцевий остеохондроз шийного відділу хребта, що супроводжуються функціональною нестабільністю II-III стадій (зміщення тіл хребців більше 3 мм під час функціональних проб) та вертебробазилярною недостатністю;
• деформуючий спондильоз і міжхребцевий остеохондроз грудного та поперекового відділів хребта, що супроводжуються глибокими пара- та тетрапарезами з порушеннями функцій сфінктерів, із синдромом бокового аміотрофічного склерозу, а також поліомієлітичним, каудальним, після тривалого (не менше 3 місяців) стаціонарного лікування без стійкого клінічного ефекту;
• фіксовані викривлення хребта (кіфози, сколіози IV ступеня) з різкою деформацією грудної клітки (реберний горб та інше) та значним порушенням функції зовнішнього дихання III ступеня за рестриктивним типом;
• суміжна часткова або корпоректомія за наявності будь-якого виду фіксації;
• нестабільний спондилолістез більше 1/3 з неврологічною симптоматикою.

У шийному відділі хребта:

• окципітоспондилодез;
• при дискектоміях з міжтіловим корпородезом на двох і більше рівнях;
• трансартикулярний спондилодез гвинтами (більше 4 гвинтів);
• лямінектомії 3 дужок і більше.

У грудному відділі хребта:

• транспедикулярний спондилодез гвинтами (більше 6 гвинтів).

У поперековому відділі хребта:

• міжтіловий корпородез кейджем у поєднанні з транспедикулярним металоспондилодезом на 4 гвинтах або транспедикулярний спондилодез 6 гвинтами та більше з міжтіловим корпородезом та без нього.
• При дискектоміях з міжтіловим корпородезом на двох і більше рівнях - застосовувати пункт «а», при стабілізації одного рівня - пункт «б».

2) до пункту «б» належать:

• остеохондропатії хребта (кіфози, структурні та неструктурні сколіози III ступеня) з помірною деформацією грудної клітки та порушенням функції зовнішнього дихання II ступеня за рестриктивним типом;
• інфекційний спондиліт з нечастими загостреннями (1 раз на рік та рідше);
• поширений (ураження трьох та більше міжхребцевих дисків або тіл хребців у кожному з відділів хребта) деформуючий спондильоз II ступеня та міжхребцевий остеохондроз з множинними масивними клювоподібними розростаннями в ділянці міжхребцевих сполучень та полірадикулярним синдромом без стійкого клінічного ефекту після повторних (два та більше разів на рік) стаціонарних лікувань;
• спондилолізний спондилолістез II ступеня (зміщення на половину поперечного діаметра тіла хребця) з больовим синдромом;
• стан після видалення міжхребцевого диска (для обстежуваних за графою I Розкладу хвороб).

У шийному відділі хребта:

• міжтіловий корпородез кейджем на одному рівні або трансартикулярний спондилодез 4 гвинтами;
• лямінектомії 1-2 дужок.

У грудному відділі хребта:

• транспедикулярний спондилодез гвинтами (4-6 гвинтів).
• У поперековому відділі хребта міжтіловий корпородез кейджем (1 рівень) або транспедикулярний спондилодез 4 гвинтами.

3) до пункту «в» належать:

• фіксовані викривлення хребта, які супроводжуються ротацією хребців (сколіоз II ступеня, остеохондропатичний кіфоз з клиноподібною деформацією трьох та більше хребців зі зниженням висоти передньої поверхні тіла хребця на 3 мм і більше);
• обмежений (ураження трьох та більше міжхребцевих дисків або тіл хребців в одному або двох відділах хребта) деформуючий спондильоз та міжхребцевий остеохондроз з больовим синдромом;
• спондилолізний спондилолістез I ступеня (зміщення на 1/4 поперечного діаметра тіла хребця) з больовим синдромом;
• нефіксовані викривлення хребта не більше 10° та остеохондропатичний кіфоз (кінцева стадія захворювання);
• ізольовані явища (ураження не більше двох міжхребцевих дисків або тіл хребців в одному або двох відділах хребта) деформуючого спондильозу або міжхребцевого остеохондрозу (у тому числі поодинокі грижі Шморля та протрузії міжхребцевих дисків) без порушень функцій.

Ознаками клінічного прояву остеохондрозу є порушення статичної функції ураженого відділу хребта - випрямлення шийного (поперекового) лордозу або утворення кіфозу, поєднання локальних лордозу та кіфозу замість рівномірного лордозу. Больовий синдром повинен бути підтверджений неодноразовими зверненнями по медичну допомогу та лікуванням.

Для незначного порушення функції хребта характерні рухові та чутливі порушення, які проявляються неповною втратою чутливості в зоні одного невроміра, втратою або зниженням сухожилкового рефлексу, зниженням м’язової сили окремих м’язів кінцівки при загальній компенсації її функції.

Характер патологічних змін хребта повинен бути підтверджений багатоосьовими навантажувальними, функціональними рентгенологічними, а за необхідності - іншими сучасними (КТ, МРТ) дослідженнями. Ступінь сколіозу визначається за рентгенограмами, виконаними у вертикальному та в горизонтальному положеннях, на підставі виміру кутів сколіозу (за методикою Ліппмана - Коба): I ступінь - 1-10°, II ступінь - 11-25°, III ступінь - 26-50°, IV ступінь - більше 50° (за В.Д. Чакліним).

Стаття 61 Розкладу хвороб Наказу МОУ: при прийнятті постанови про ступінь придатності до військової служби у разі захворювань кісток та суглобів слід враховувати схильність захворювання до рецидивів або прогресування, стійкість ремісії, результати лікування. Постанова про ступінь придатності до військової служби приймається за пунктами «а», «б» чи «в» залежно від ступеня порушень функцій на момент медичного огляду.

1) до пункту «а» належать:

• кістковий або фіброзний анкілоз великого суглоба в хибному положенні;
• патологічна рухливість або стійка контрактура суглоба зі значним обмеженням обсягу рухів;
• асептичний некроз головки стегнової кістки або інших кісток, що утворюють великі суглоби;
• стани після ендопротезування великих суглобів (особи, що оглядаються за графою III Розкладу хвороб, при задовільних результатах протезування оглядаються за пунктом «б»);
• деформуючий артроз в одному з великих суглобів III-IV стадій (наявність грубих кісткових розростань суглобових країв не менше 2 мм, руйнування суглобового хряща - ширина суглобової щілини менше 2 мм) з частими (2 та більше разів на рік) рецидивами загострень, з больовим синдромом та деформацією вісі кінцівки;
• дефект кісток більше 1 см з нестабільністю кінцівки при незадовільних результатах лікування;
• псевдоартроз стегнової та великогомілкової кістки;
• остеомієліт за наявності секвестрів, секвестральних порожнин, свищів, які довго не загоюються або часто (2 та більше разів на рік) відкриваються.

При анкілозах великих суглобів у функціонально вигідному положенні або за належної компенсації придатність до військової служби осіб, що оглядаються за графами II, III Розкладу хвороб, визначається за пунктом «б».

2) до пункту «б» належать:

• деформуючий артроз в одному з великих суглобів II стадії (ширина суглобової щілини на рентгенограмі - 2-4 мм) з больовим синдромом;
• остеомієліт (у тому числі і первинно хронічний) з щорічними загостреннями;
• стійкі контрактури одного з великих суглобів з помірним обмеженням обсягу рухів;
• звичні (3 та більше разів на рік) вивихи великих суглобів, які виникають при незначних фізичних навантаженнях, з вираженою нестійкістю (розхитаністю) або рецидивним синовіїтом суглоба та супроводжуються помірною гіпотрофією м’язів кінцівки.

3) до пункту «в» належать:

• деформуючий артроз в одному з великих суглобів I стадії;
• остеомієліт з нечастими (раз на 2-3 роки) загостреннями за відсутності секвестрів та секвестральних порожнин;
• стійкі контрактури в одному з великих суглобів з незначним обмеженням обсягу рухів;
• стресові переломи кісток, їх патологічна перебудова після завершення стаціонарного лікування (у тому числі з наявністю металоконструкцій після оперативного лікування) або гіперостози, які перешкоджають руху кінцівки або носінню стандартного взуття, військової форми одягу, спорядження, з больовим синдромом;
• звичні (менше 3 разів на рік) вивихи великих суглобів;
• нестійкість і рецидивний синовіїт великих суглобів при помірних фізичних навантаженнях;
• остеохондропатії з незакінченим процесом.

З повагою, адвокат Айвазян.