Травма та документи.медогляд

Доброго дня, Діана!

Тепер Вам потрібно повідомити про нещасний випадок, проте, Ви не маєте висновку про придатність працівника до роботи? Чи взагалі не маєте висновку про проходження ним медичного огляду?

Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 №246, визначено види медичних оглядів працівників.

Отже, медичні огляди поділяються на:

• попередні (при прийнятті на роботу);

• періодичні (протягом трудової діяльності);

• позачергові (за ініціативною роботодавця чи працівника);

• щорічні (для осіб до 21 року).

Періодичні медичні огляди проводяться з метою:

- своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників;

- забезпечення динамічного спостереження за станом здоров'я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

- вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

- розробки індивідуальних та групових закладів охорони здоров'я та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику;

- проведення відповідних оздоровчих заходів.

Згідно зі ст.169 КЗпП та ст.17 Закону про охорону праці власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Працівник в свою чергу зобов'язаний проходити в установленому порядку попередні та періодичні медогляди та несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до ст.41 КУпАП порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці тягне за собою накладення штрафу на працівників від 4 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 170 грн.) і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 680 грн.)

За невиконання законних вимог посадових осіб щодо усунення порушень законодавства про охорону праці (невиконання пунктів припису) або створення перешкод для діяльності цих органів згідно ст.188-4 КУпАП тягне за собою накладення штрафу на працівників від шести до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн.).

Крім того, відповідно до ст.43 Закону України «Про охорону праці» за порушення законодавства про охорону праці та невиконання приписів (розпоряджень) посадових осіб органів виконавчої влади з нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються до сплати штрафу в порядку, встановленому законом. Сплата штрафу не звільняє юридичну або фізичну особу від усунення виявлених порушень у визначені строки.

Якщо ж непроведення медичних оглядів є наслідком заподіяння шкоди здоров'ю працівнику, керівник може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст.271 «Порушення вимог законодавства про охорону праці» Кримінального кодексу України - штраф від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 - 51000) або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Починаючи з 20.01.2023 діють Зміни до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 59.

Нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактору чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю, зокрема, від:

• одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень;
• гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь;
• одержання сонячного або теплового удару;
• опіку;
• обмороження;
• утоплення;
• ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням;
• одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

У разі, якщо з працівником стався нещасний випадок, то потрібно негайно повідомити про нещасний випадок безпосередньому керівникові робіт, службі охорони праці або іншій уповноваженій особі підприємства.

Безпосередній керівник робіт (чи інша уповноважена особа підприємства) зобов’язаний:

• терміново організувати надання першої домедичної допомоги потерпілому та забезпечити в разі потреби його направлення до закладу охорони здоров’я;
• негайно повідомити роботодавцеві про те, що сталося;
• зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці, машини, механізми, обладнання, устаткування в такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку, якщо це не загрожує життю та здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків або порушення виробничих процесів.

Повідомлення про нещасний випадок за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання надається, крім територіального органу Держпраці, ще у територіальний орган Пенсійного фонду України та інші установи, передбачені Порядком. На підприємствах (в установах, організаціях) у разі настання нещасного випадку створюється комісія з його розслідування та/або гострого професійного захворювання (отруєння), що підлягають спеціальному розслідуванню. До складу комісії, крім представника територіального органу Держпраці, ще залучається представник територіального органу Пенсійного фонду.

З 21 березня 2024 року діє постанова правління ПФУ від 26.01.2024 № 4-1, якою затверджено новий Порядок нарахування та здійснення страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань. Порядком визначається механізм призначення, перерахування та здійснення таких страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності:

• допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
• щомісячна страхова виплата втраченої заробітної плати;
• страхова виплата потерпілому під час його професійної реабілітації;
• страхова виплата в разі тимчасового переведення потерпілого на легшу нижче оплачувану роботу;
• одноразова допомога потерпілому;
• страхові виплати в разі смерті потерпілого;
• страхова виплата дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
• страхові витрати на професійну реабілітацію та соціальну допомогу;
• інші витрати на відшкодування шкоди, які включають: компенсацію витрат на проїзд до місця лікування та/або реабілітації потерпілого та особи, яка його супроводжує і у зворотному напрямку, відшкодування витрат на надання соціальної послуги догляду вдома, щомісячну грошову компенсацію вартості заходів, необхідних для надання соціальної послуги натуральної допомоги, відшкодування витрат на поховання потерпілого та пов’язаних з цим ритуальних послуг.

Також окреслюються питання звернення за призначенням (перерахуванням), здійсненням страхових виплат, підготовки і подання документів для призначення (перерахування, продовження) страхових виплат та формування електронної справи про страхові виплати, затверджуються форми заяв для здійснення страхових виплат.

Відтак, сьогодні усі витрати на лікування потерпілого, сплату за лікарняним здійснює Пенсійний фонд. У разі стійкої втрати професійної працездатності потерпілому виплачується одноразова страхова виплата та здійснюються щомісячні страхові виплати. У разі ж настання нещасного випадку зі смертельним наслідком сім’ї загиблого на виробництві надається фінансова допомога на проведення ритуальних послуг, а також здійснюються страхові виплати по втраті годувальника. Якщо має місце на підприємстві прихований нещасний випадок, тобто, працівник не заявляє про такий прецедент або роботодавець тисне на самого працівника, то працівник не має права на будь-які медико-соціальні відшкодування.

З повагою, адвокат Айвазян.