Задайте питання юристу

920 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Медичне право, 21 травня 2025, питання №137227 1000₴

Позбавлення статусу людини з інвалідністю та способи його поновлення?

1 чи законне позбавлення статусу людини з інвалідністю за рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонування стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення МСЕК на підставі перевірки її діяльності Національною поліцією у рамках кримінального впровадження ?
2 рішення експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонування стану особи (див. п. №1) повинні прийматися на основі огляду людини з інвалідністю чи не обов’язково?
3 передбачена можливість оскарження такого рішення (див. п. №1) для поновлення статусу людини з інвалідністю чи єдиним способом досягнення цього є повторний огляд МСЕК (чи органу який наразі виконує його колишні обов’язки) ?
4 якщо така можливість передбачена (див. п. №3), то який порядок її реалізації ?

Відповіді юристів (7)

    Корнійчук Євген Іванович

    Доброго дня, рішення, могли винести і без вас, тобто без огляду.

    Якщо ви вважаєте, що рішення МСЕК є невідповідним, ви можете його оскаржити. Спочатку варто це зробити в досудовому порядку, якщо ж і надалі ви не будете згодні з результатом – потрібно звернутися до суду.

    Досудовий порядок оскарження передбачає такі кроки:

    • Пройдіть повторний огляд.

    Для цього потрібно написати заяву до тієї ж комісії, де ви проходили огляд, або центральної чи обласної комісії. Після цього буде проведений повторний огляд і винесене нове рішення.

    • Зверніться до Центральної МСЕК.

    Якщо ви не погоджуєтеся з новим рішенням, то можете подати оскарження до Центральної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Міністерства охорони здоровʼя України.

    • Пройдіть обстеження в науково-дослідних установах.

    У складних випадках МСЕК може направити вас на медико-соціальне експертне обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпро) або Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця).

    Після обстеження ці установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.

    Якщо ви і в цьому випадку вважаєте отриманий результат неправомірним, ви можете оскаржити його в суді.

    Для цього потрібно звернутися до адміністративного суду за місцем вашого проживання чи фактичного перебування, або за місцем знаходження МСЕК.

    Термін на звернення до суду становить не пізніше шести місяців з дня отримання рішення МСЕК, яке ви вважаєте неправомірним.

    Також МОЗ нагадує: якщо ви або ваша дитина, яка має інвалідність, не можете пройти повторне обстеження й оформити направлення на МСЕК, тоді строк повторного огляду вважається продовженим на весь час дії воєнного стану та впродовж 6 місяців після його припинення/скасування.

    На період дії воєнного стану на території України процедура проведення медико-соціальної експертизи значно спрощена. А саме: МСЕК здійснюють свої функції за принципом екстериторіальності.

    Якщо під час проходження медико-соціальної експертної комісії порушують ваші права, звертайтеся телефоном до контакт-центру МОЗ: 0 800 60 20 19

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Віталію!

    1 чи законне позбавлення статусу людини з інвалідністю за рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонування стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення МСЕК на підставі перевірки її діяльності Національною поліцією у рамках кримінального впровадження ?

    Відповідно до пункту 8 Постанови КМУ №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи"

    "Центр оцінювання функціонального стану особи:

    2) проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

    Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п’яти календарних днів засобами поштового зв’язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України” або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова".

    Згідно пункту 51 вищезазначеної Постанови:

    Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обгрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:

    на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;

    за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);

    за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.

    Порядок здійснення моніторингу оцінювання повсякденного функціонування особи затверджується МОЗ.

    До складу робочих груп з моніторингу за їх згодою можуть входити медичні працівники, представники територіальних органів (підрозділів) Пенсійного фонду України, Національної поліції, Державного бюро розслідувань, СБУ, Національного антикорупційного бюро, громадських об’єднань, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції.

    Робоча група з моніторингу:

    • здійснює моніторинг рішень, прийнятих експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями, які провадили діяльність у межах відповідного регіону;
    • формує запити до Центру оцінювання функціонального стану особи щодо перевірки обґрунтованості рішень, що підлягають моніторингу, у разі виявлення ознак систематичного необґрунтованого прийняття рішень окремими експертними командами та/або медико-соціальними експертними комісіями.

    Членам робочих груп з моніторингу забезпечується доступ до інформації про рішення, прийняті експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями (без зазначення наявних у таких рішеннях персональних даних осіб, яким проведено оцінювання, та осіб, які входять до складу відповідних експертних команд та комісій).

    Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.

    Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України” або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

    За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України” або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

    2 рішення експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонування стану особи (див. п. №1) повинні прийматися на основі огляду людини з інвалідністю чи не обов’язково?

    Згідно наведенного вище:

    "За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України” або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями".

    3 передбачена можливість оскарження такого рішення (див. п. №1) для поновлення статусу людини з інвалідністю чи єдиним способом досягнення цього є повторний огляд МСЕК (чи органу який наразі виконує його колишні обов’язки) ?

    Якщо це рішення було прийняте Центром оцінювання функціонального стану особи, то оскарження можливе тільки у судовому порядку, оскільки Центр оцінювання є вищим органом у системі ОПФО.

    4 якщо така можливість передбачена (див. п. №3), то який порядок її реалізації ?

    Як я і зазначив вище, оскарження можливе тільки шляхом подання позовної заяви до адміністративного суду з приводу визнання рішення протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії. В іншому ж випадку Вам необхідно заново проходити оцінювання.

    За загальним правилом, звернутися до суду з адміністративним позовом можна протягом 6 місяців з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАСУ).

    Позовна заява подається в письмовій формі і повинна містити (стаття 160 КАСУ):

    1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

    2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

    3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

    4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

    5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

    6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

    7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

    8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

    9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

    10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

    11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

    До позовної заяви додаються:

    1) документ про сплату судового збору (за необхідності);

    2) документ, що підтверджує повноваження представника (якщо позовну заяву подає представник);

    3) копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи, докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

    У разі подання до суду документів в електронній формі суб’єкт владних повноважень зобов’язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

    Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через 60 днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

    Суд розглядає справу по суті протягом 30 днів з дня початку розгляду справи по суті.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Дерій Владислав Олегович

    Доброго дня!

    1 чи законне позбавлення статусу людини з інвалідністю за рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонування стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення МСЕК на підставі перевірки її діяльності Національною поліцією у рамках кримінального впровадження ?

    Таке позбавлення статусу інвалідності може бути законним, якщо воно здійснене відповідно до встановленого порядку та за наявності достатніх підстав. Зокрема, якщо в рамках кримінального провадження виявлено факти, що свідчать про неправомірність встановлення інвалідності (наприклад, надання недостовірних відомостей), Центр оцінювання має право переглянути рішення МСЕК. Однак, таке рішення повинно бути прийняте з дотриманням усіх процедурних вимог, включаючи належне інформування особи та надання їй можливості висловити свою позицію.

    Відповідно до пункту 51 Порядук проведення оцінювання повсякденного функціонування особи

    Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обгрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;

    За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

    У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України” або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

    2 рішення експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонування стану особи (див. п. №1) повинні прийматися на основі огляду людини з інвалідністю чи не обов’язково?

    Ні, особистий огляд не є обов’язковим у всіх випадках. Експертна команда може проводити оцінювання:

    • Очно (у медичному закладі або за місцем проживання особи);
    • Дистанційно (з використанням телемедицини);
    • Заочно (на підставі наявних медичних документів).

    Форма оцінювання визначається залежно від конкретних обставин та наявної інформації.

    3 передбачена можливість оскарження такого рішення (див. п. №1) для поновлення статусу людини з інвалідністю чи єдиним способом досягнення цього є повторний огляд МСЕК (чи органу який наразі виконує його колишні обов’язки) ?

    У разі незгоди з рішенням Центру Ви маєте право звернутися до суду з адміністративним позовом або повторно пройти оцінювання.

    4 якщо така можливість передбачена (див. п. №3), то який порядок її реалізації ?

    Оскарження рішення Центру оцінювання функціонального стану особи у судовому порядку здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), оскільки йдеться про рішення органу, що здійснює публічно-владні повноваження.

    У позовній заяві слід вказати:

    • Повне ім’я позивача, адреса, контакти.
    • Найменування відповідача – Центр оцінювання функціонального стану особи МОЗ України.
    • Суть порушення: яке саме рішення прийняте, коли, чому ви з ним не згодні.
    • Посилання на докази: медичні довідки, виписки, висновки тощо.
    • Вимоги:
      • скасувати рішення Центру;
      • зобов’язати повторно провести оцінку;
      • визнати дії незаконними (за потреби).

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Турчин Ярослав Олексійович

    ДОБРОГО ДНЯ, ВІТАЛІЙ! На жаль така практика існує. На мій погляд - практика така незаконна і неконституційна і це якісь 30-роки минулого століття часи НКВД.

    За бомажкою якогось слідчого невідомо хто він такий, яка у нього кваліфікація та ін. скасовують рішення МСЕК, ТЦК, ВЛК... Без обвинувальних вироків суду та доказів незаконного надання інвалідності МСЕК.

    Мало хто що може і за чиєю заявою розслідувати. Навіть виявлені слідчим або прокурором факти по справі не є і НЕ МОЖУТЬ бути підставою скасування акту індивідуальної дії, який вичерпав свою силу фактом відповідних правовідносин.

    А так виходить, що у нас Верховний Суд приймає рішення, що мобілізація незворотня, бо вже нові правовідносини почалися і рішення ТЦК про мобілізацію вичерпало свою дію за концепцією акту індивідуальної дії та його чинності в часі, а ТЦК і слідчим виходить можна виробляти що завгодно, поновлюючи людей на обліку, скасовуючи інвалідності.

    Однозначно це юридичний маразм і він незаконний.

    Однак, на жаль і Уряду України на чолі з паном Шмигалем закон не писаний, тому більшість постанов Кабміну мають сумнівну законність та ще більш сумнівну конституційність. Але на їх думку війна все спише.

    Ще минулого року постанову № 1338 з дуже цікавою назвою: «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (Постанова КМУ від 15 листопада 2024 р. № 1338).

    Особа може оскаржити рішення МСЕК шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

    Так, згідно з пунктом 51 Постанови № 1338, Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, у разі:

    • на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;
    • за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації);
    • за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.

    Тобто, фактично постанова дозволяє викликати на повторний огляд КОЖНУ людину з інвалідністю, яка була встановлена на підставі експертизи МСЕК у будь-який час і за результатами її повторного оцінювання позбавити статусу людини з інвалідністю.

    На практиці це означає наступне:

    1. Якщо отримання інвалідності особою виявиться підозрілим, то така особа письмово буде викликана для перевірки обґрунтованості рішення МСЕК та проведення повторної експертизи.
    2. Якщо Центр оцінювання отримав постанови слідчого, прокурора, ухвалу слідчого судді провести перевірку обґрунтованості рішення МСЕК щодо встановлення інвалідності, він буде зобов'язаний викликати таку особу для перевірки обґрунтованості рішення МСЕК та проведення повторної експертизи.

    Із засобів масової інформації відомо, що правоохоронні органи відкрили багато кримінальних проваджень стосовно посадових осіб МСЕК за підозрою, що вони давали інвалідність за хабарі. А таке, на думку правоохоронних органів, необґрунтоване встановлення інвалідності військовозобов'язаним чоловікам або їх близьким родичам, стало підставою для отримання відстрочки від мобілізації.

    Основною проблемою для слідчого у таких кримінальних справах було довести, що людина отримала інвалідність безпідставно. Але закон не встановлював підстави та порядок повторного або дострокового проведення експертизи, як і порядок примусити людину проходити експертизу. А добровільно, на прохання слідчого, проходити повторну експертизу дурних не було.

    Але тепер Центр оцінювання отримавши постанову слідчого буде зобов'язаний викликати особу з інвалідністю та провести перевірку. Бо ж Уряд за межами своєї компетенції щось там встановив. Навіщо перенапружувати Верховну Раду, якщо можна будь-які норми права встановлювати не законом, а постановами Кабміну. Все таки з міністрами легше домовитись про голосування. Та й процедуру провести швидше.

    Тобто метою цієї постанови уряду є збільшення мобілізаційного потенціалу за рахунок військовозобов'язаних чоловіків, які отримали відстрочку від мобілізації на підставі інвалідності або догляду за близьким родичем з інвалідністю.

    Робочі групи першочергово будуть викликати для перепідтвердження інвалідності чоловіків призовного віку, які вперше отримали 2 та 3 групи інвалідності після введення воєнного стану.

    Також у першочерговому порядку буде перевірено чоловіків та жінок віком більше 55-60 років, які вперше отримали 2 групу інвалідності після введення воєнного стану. Ці чоловіки та жінки можуть бути батьками військовозобов'язаних, які отримали відстрочку від мобілізації у зв'язку з доглядом за батьком або матір'ю з інвалідністю.

    У пункті 51 також визначений порядок виклику особи.

    А саме: виклик на повторне оцінювання здійснюється шляхом направлення особі рекомендованого листа на адресу місця проживання та електронну пошту, а також відображається в електронній системі для лікаря, який його направив.

    Виникає питання: а які наслідки неприбуття або відмови?

    У пункті 51 постанови з цього приводу чітко зазначено, що в разі відмови від повного медичного обстеження або неприбуття, приймається рішення про скасування попереднього рішення про встановлення інвалідності.

    Виключними підставами неприбуття є: відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил. Проживання за кордоном або на тимчасово окупованої території не будуть враховані як поважні. Тобто цей перелік є вичерпним.

    І тут передбачаю питання, які задають як і щодо повісток на Укрпошту: а якщо людина не отримувала повідомлення про виклик на повторне оцінювання?

    Тоді дії

    Інші причини чому Ви не отримали на пошті рекомендований лист – не будуть братися до уваги. Вважаю, що підхід буде жорстким. Хоча не виключаю, що окремі дійсно поважні випадки неприбуття можуть бути оскаржені у суді, а лікарі будучи ніякими бюрократами та діловодами припустятьсяі численних порушень у оформленні документів, що відкриває непогані перспективи для оскарження в суді.

    ОТЖЕ, сумнівна Постанова № 1338 надає право викликати на повторний огляд кожну людину з інвалідністю, і за результатами повторного оцінювання позбавити її статусу інваліда.

    У першочерговому порядку для повторного оцінювання будуть викликані:

    • Особи, стосовно яких правоохоронні органи мають підозри щодо законності встановлення інвалідності;
    • Військовозобов'язані чоловіки, які вперше отримали 2 та 3 групу інвалідності після введення воєнного стану;
    • Чоловіки та жінки віком понад 60 років, які вперше отримали 2 та 3 групу інвалідності після введення воєнного стану.

    Виключними підставами для перенесення строків медичних обстежень є: відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація.

    У разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень або неприбуття такої особи, приймається рішення про скасування попереднього рішення про встановлення інвалідності.

    ЯКЩО ВАС НЕ ВИКЛИКАЛИ і НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ не повідомляли про виклик на огляд - це можна оскаржити в судовому порядку.

    Проте, маю сумнів, що суд піде проти постанови КМУ, оскільки в державі фактично урядова диктатура запроваджена і Уряд може виробляти все, що хоче, бо війна. Суди столиці ще не скасували жодної постанови КМУ за час війни. Просто тягнуть процес до кращих часів. Навіть перетин кордону закрили якоюсь постановою КМУ, порушуючи закон і Конституцію, але Верховний Суд це не бентежить, а Конституційного Суду в Україні більше не існує.

    Ось так і живемо.

    При цьому постанова слідчого також не може бути оскаржена на досудовому провадженні, дякуючи недолугому Кримінальному процесуальному кодексу України пана Портнова з численними правками, адже ст. 303 КПК України обмежує рішення, які можуть бути оскаржені. https://protocol.ua/ua/kriminalniy_protsesualniy_k...

    В порядку адміністративного судочинства перспективи оскарження постанов слідчих також сумнівні.

    Щасти Вам у захисті своїх прав!

    З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю Вас.

    1 чи законне позбавлення статусу людини з інвалідністю за рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонування стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення МСЕК на підставі перевірки її діяльності Національною поліцією у рамках кримінального впровадження ?

    На жаль, але мені відомі такі випадки, при чому не один. На мій погляд, так не має бути, але тим не менше, законодавче підгрунтя для цього є. Неправомірно це, з моєї точки зору, через те, що Центр оцінювання просто скасовує рішення МСЕК, навіть не пропонуючи особі пройти огляд, без вивчення її медичних документів фактично.

    За законодавством, скасування рішення можливо лише у випадку відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України” або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

    від 15 листопада 2024 р. № 1338 Київ

    Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

    51. Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обгрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:

    на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;

    за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);

    за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.

    За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України” або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

    2 рішення експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонування стану особи (див. п. №1) повинні прийматися на основі огляду людини з інвалідністю чи не обов’язково?

    Судячи із вищезазначених норм, вони мають запропонувати особі пройти повний медичний огляд та обстеження, за наслідками якого і може приймати рішення. Натомість практика щодо беззаперечного і безпідставного скасування рішень, на мій погляд, виходить за рамки чинного законодавства.

    8. Центр оцінювання функціонального стану особи:

    2) проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

    Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п’яти календарних днів засобами поштового зв’язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України” або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова;

    3 передбачена можливість оскарження такого рішення (див. п. №1) для поновлення статусу людини з інвалідністю чи єдиним способом досягнення цього є повторний огляд МСЕК (чи органу який наразі виконує його колишні обов’язки) ?

    Так, передбачено, але дивлячись на те, хто є суб'єктом прийняття рішення. Якщо це Центр, тоді залишається лише варіант подання позовної заяви до суду.

    Оскарження результатів оцінювання

    57. Рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або до адміністративного суду.

    58. Скарга на рішення експертної команди щодо результату оцінювання (далі - скарга) подається скаржником (його уповноваженим представником):

    у паперовій формі до Центру оцінювання функціонального стану особи;

    в електронній формі через електронну систему шляхом звернення до лікаря, який направив.

    59. Розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи.

    60. Скарга може бути подана протягом 40 календарних днів з дня надсилання витягу з рішення експертної команди, що оскаржується, скаржнику (його уповноваженому представнику).

    У разі пропуску з поважних причин (відрядження, що підтверджується наказом роботодавця; тимчасової непрацездатності, що підтверджується медичним висновком про тимчасову непрацездатність чи листком непрацездатності, або проходження військової служби (служби), що підтверджується листом з військової частини, органу (підрозділу) поліції, цивільного захисту) строку подання скарги скаржник (його уповноважений представник) може звернутися до Центру оцінювання функціонального стану особи з клопотанням про поновлення строку подання скарги, в якому містяться відомості, зазначені в додатку 2. Таке клопотання може бути подано протягом 10 робочих днів з дня припинення обставин, що були поважною причиною пропуску строку подання скарги, але не пізніше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення експертної команди, що оскаржується.

    Клопотання про поновлення строку подання скарги подається скаржником (його уповноваженим представником) у паперовій формі до Центру оцінювання функціонального стану особи або в електронній формі через електронну систему шляхом звернення до лікаря, який направив. До клопотання про поновлення строку подання скарги додаються копії документів, що підтверджують наявність поважних причин пропуску строку подання скарги. У разі подання клопотання уповноваженим представником скаржника до нього додаються документи, що підтверджують повноваження такого уповноваженого представника.

    У разі відсутності або недостатності обґрунтування наявності поважних причин пропуску строку подання скарги Центр оцінювання функціонального стану особи відмовляє в поновленні такого строку.

    Не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів з дня отримання клопотання про поновлення строку подання скарги:

    у разі подання клопотання в паперовій формі - Центр оцінювання функціонального стану особи надсилає повідомлення про поновлення строку подання скарги або повідомлення про відмову в поновленні строку подання скарги рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) скаржника (його уповноваженого представника), зазначену у відповідному клопотанні;

    у разі подання клопотання в електронній формі - повідомлення про поновлення строку подання скарги або повідомлення про відмову в поновленні строку подання скарги відображається в електронній системі для лікаря, який направив, про що він невідкладно повідомляє скаржнику (його уповноваженому представнику).

    Скарга, строк подання якої пропущено з поважних причин, подається протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про поновлення такого строку.

    У разі поновлення строку подання скарги про це зазначається в рішенні, прийнятому за результатами розгляду скарги, із зазначенням поважних причин пропуску строку подання скарги та документів, що підтверджують наявність поважних причин.

    61. Скарга, подана з порушенням строку подання без поважних причин, залишається без розгляду.

    Не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів з дня отримання скарги, поданої з порушенням строку подання без поважних причин:

    у разі подання скарги в паперовій формі - Центр оцінювання функціонального стану особи надсилає повідомлення про залишення скарги без розгляду рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) скаржника (його уповноваженого представника), зазначену у відповідній скарзі;

    у разі подання скарги в електронній формі - повідомлення про залишення скарги без розгляду відображається в електронній системі для лікаря, який направив, про що він невідкладно повідомляє скаржнику (його уповноваженому представнику).

    Рішення експертної команди щодо результату оцінювання, скарга на яке залишена без розгляду відповідно до цього пункту, не може повторно оскаржуватися в порядку адміністративного оскарження до Центру оцінювання функціонального стану особи.

    62. У разі подання скарги в паперовій формі скаржник (його уповноважений представник) надсилає підписану скаргу поштовим відправленням до Центру оцінювання функціонального стану особи. У разі подання скарги уповноваженим представником скаржника до неї додаються документи, що підтверджують повноваження такого уповноваженого представника.

    Не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня отримання скарги уповноважена особа Центру оцінювання функціонального стану особи розпочинає в електронній системі процес оскарження.

    63. У разі подання скарги в електронній формі скаржник (його уповноважений представник) звертається до лікаря, який направив, та пред’являє йому документи, що посвідчують його особу, а уповноважений представник скаржника - також документи, що підтверджують його повноваження.

    На підставі документів, пред’явлених скаржником (його уповноваженим представником), лікар, який направив, здійснює ідентифікацію особи, яка подала скаргу, перевіряє повноваження уповноваженого представника та розпочинає в електронній системі процес оскарження.

    64. У скарзі повинні міститися відомості, зазначені в додатку 3.

    До скарги в електронній системі додаються:

    рішення експертної команди, що оскаржується. При цьому в рішенні експертної команди, що додається до скарги, не зазначаються найменування закладу охорони здоров’я, в якому функціонує відповідна експертна команда, та персональні дані її членів;

    відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому прийнято рішення, що оскаржується (у разі надання такого запису скаржником або його уповноваженим представником) (за наявності);

    4 якщо така можливість передбачена (див. п. №3), то який порядок її реалізації ?

    65. У разі подання скарги, яка не містить відомостей, зазначених у додатку 3, або неподання електронних копій оригіналів документів, що підтверджують повноваження уповноваженого представника скаржника (у разі подання скарги таким уповноваженим представником), Центр оцінювання функціонального стану особи залишає таку скаргу без руху.

    Не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів з дня отримання скарги, поданої з порушенням вимог, встановлених цим Порядком:

    у разі подання скарги в паперовій формі - Центр оцінювання функціонального стану особи надсилає повідомлення про залишення скарги без руху рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) скаржника (його уповноваженого представника), зазначену у відповідній скарзі;

    у разі подання скарги в електронній формі - повідомлення про залишення скарги без руху відображається в електронній системі для лікаря, який направив, про що він невідкладно повідомляє скаржнику (його уповноваженому представнику).

    Скаржник після отримання повідомлення про залишення скарги без руху вправі усунути викладені в повідомленні порушення і звернутися повторно до Центру оцінювання функціонального стану особи із скаргою.

    Якщо Центр оцінювання функціонального стану особи встановить, що у повторно поданій скарзі не усунені порушення, наведені в повідомленні про залишення скарги без руху, повторно подана скарга залишається без руху, про що повідомляється скаржнику.

    З повагою! Щасти Вам!

    Пономаренко Олена
    Пономаренко Олена 3 години тому

    Адвокат, м. Чернігів, 6 років досвіду

    Спілкуватися у чаті

    Доброго дня.

    Наразі звернулися з позовом до суду з такою ж ситуацією. Зараз це поширена практика.

    Перше, треба розуміти чи було Впм повідомлено про необхідність переогляду. Чи строкова чи безтермінова у Вас група інвалідності була.

    Якщо Вас викликали на повторний огляд і Ви без жодних підстав проігнорували, то нажаль шанси оскаржити таке рішення малі. Якщо ж не отримували жодних листів/запрошень на переогляд, то варто оскаржувати рішення.

    Так само підставою для оскарження часто є недолуге заповнення рішення.

    З практики можу сказати, що досудовий порядок оскарження не дає результатів і треба звертатися до суду.

    Середницький Євгеній Вікторович

    Добрий день. Якщо Вам скасували статус особи з інвалідністю, і Ви не згодні з цим рішенням, потрібно розуміти, хто і на яких підставах це зробив. За нинішніми правилами, такі рішення можуть приймати як МСЕК, так і Центр оцінювання функціонального стану особи. Особливо це актуально, якщо йдеться про ситуації, пов’язані з перевірками в рамках кримінального провадження або службової перевірки.Хочу зазначити, що рішення МСЕК можна оскаржити. Для цього передбачено таки шляхи:

    1. Досудовий це повторне проходження огляду в тій же або вищій за рівнем комісії.
    2. Судовий це подача позову до адміністративного суду.

    Для початку, варто подати заяву на повторний огляд до обласної або Центральної МСЕК. Також в деяких складних ситуаціях Вас можуть направити на додаткове обстеження в державні наукові установи в м. Дніпро та в м. Вінниця. Якщо після цього Ви й далі не погоджуєтесь із рішенням, можна звернутись до суду. Строк подання позову до 6 місяців з моменту, коли ви дізналися про рішення.

    Ще хочу додати, коли рішення про скасування інвалідності приймає не МСЕК, а Центр оцінювання функціонального стану особи. Це можливо, якщо є рішення суду, постанова слідчого або запит від спеціальної робочої групи, до складу якої можуть входити представники поліції, СБУ, ДБР, Пенсійного фонду. Центр може перевірити обґрунтованість висновку МСЕК та у разі сумнівів, ініціювати повторне оцінювання функціонування.

    Про повторну перевірку Вас повинні повідомити письмово або на електронну пошту. Далі, за законом, Ви маєте пройти повне обстеження і здати необхідні аналізи в державній спеціалізованій медустанові. Якщо Ви без поважної причини не з'явитесь або відмовитесь від обстеження, Центр має право скасувати раніше встановлену інвалідність.

    Зазначу, що таке скасування не є остаточним рішенням і Ви маєте право оскаржити його до адміністративного суду. Саме суд перевіряє, чи було рішення законним таможе його скасувати або зобов’язати Центр провести повторне оцінювання.

    Щоб подати позов, Вам слід скласти позовну заяву відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України. У ній потрібно вказати:– хто позивач і відповідач– в чому суть порушення ваших прав– чого саме Ви вимагаєте визнати рішення незаконним та скасувати його– додати копії документів, які підтверджують ваші вимоги

    Також до позову додається квитанція про сплату судового збору, копії документів, що підтверджують вашу позицію, і, за потреби, довіреність або ордер на представника. Суд розглядає такі справи до двох місяців з моменту відкриття провадження. Якщо справа не вирішується на Вашу користь, її можна оскаржити в апеляційному порядку.

    Отже, якщо вам безпідставно скасували статус особи з інвалідністю, спочатку вимагайте повторного оцінювання або оскаржуйте рішення в суді. Якщо скасування ініціював Центр оцінювання, то можна також захистити себе через адміністративний позов.

    З повагою, адвокат Євгеній Середницький.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України