Штрафи тцк\примусове стягнення\блокування рахунків

Доброго дня, надаю відповідь на ваше запитання.

Штраф можуть накласти лише у вашій присутності або якщо вас належним чином було повідомлено про час і дату розгляду справи. Тобто вас було ознайомлено з протоколом під особистий.

1. Людина вчинила адмін. правопорушення.2. Тцк накладає штраф і повідомляє про це рекомендованим листом.3. Людина не отримує лист (з будь-якої причини - чи просто проігнорував, чи фізично проживає за іншою, незареєстрованою адресою).4. В призначений в листі день і час людина не з'являється в тцк для розгляду справи.

Що відбувається далі в такому разі

Процедура така,у разі виявлення правопорушення, ТЦК передає, інформацію до поліцію для подальшого адміністративного затримання для накладення штрафу.

При перевірці документів, і виявлення що ви у розшуку, вас буде затримано та доставлено до ТЦК. Зазвичай, якщо немає відстрочки або броні то це все закінчується мобілізацією, і штраф там вже нікого не цікавить.

Якщо штраф накладуть, і випустять. У разі не сплати, постанова буде передана до виконавчої служби, де буде відкрито виконавче провадження, для подальшого примусового стягнення боргу. Де виконавець вже може накласти арешт на майно та рахунки.

Доброго дня, Євгене!

За яких умов може відбутися блокування рахунку чи\або примусове стягнення з рахунку штрафу тцк? Якщо я правильно розумію, це відбувається лише за умови дотримання встановленої процедури накладання штрафу?

Процедура накладення стягнення складається з кількох етапів:

1. Виявлення факту вчинення правопорушення, встановлення субʼєкта правопорушення.
2. Подання правопорушника в розшук, виявлення та затримання для складання протоколу.
3. Складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.
4. Розгляд адміністративної справи.
5. Прийнятта постанови про призначення штрафу або закриття провадження.

Як і зазначається вище, керівник ТЦК може накласти штраф тільки шляхом винесення постанови про притягнення Вас до адміністративної відповідальності.

На сплату штрафу Вам надається 15 днів. Якщо Ви не сплачуєте штраф у відведений термін, ТЦК передає постанову до виконавчої служби. Далі виконавець відкриває виконавче провадження, про що також виносить постанову. При тому сума штрафу подвоюється у зв'язку із несплатою протягом 15 днів.

Отже, в кінцевому варіанті з Вас будуть стягувати не 17К (мінімальний розмір штрафу), а майже 40К: 34 К - подвійний розмір штрафу + 10% виногорода виконавця.

Першочергово виконавець накладає арешт на Ваші банківські рахунки та, якщо на останніх є кошти, стягує їх. У разі недостатної кількості коштів, арешт накладається на рухоме майно.

Щодо накладання арешту на нерухоме майно, то є певна умова: у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (з 01 квітня 2024 року - 160 000 грн.), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

2. Тцк накладає штраф і повідомляє про це рекомендованим листом.

Згідно із статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У деяких випадках процедура накладення штрафу за порушення правил військового обліку може бути спрощеною та відбуватись у пришвидшеному форматі без складання протоколу. Територіальні центри комплектування мають право не складати протокол про вчинення адміністративного провадження на підставі ст.258 КУпАП.

А саме протокол не складається у разі, якщо особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику. Тобто, якщо районний ТЦК належним чином сповістив військовозобовʼязаного про необхідність зʼявитись на складання протоколу, проте останні не зʼявився - протокол може не складатись.

У разі, якщо протокол не складається відповідно не здійснюється розшук правопорушника. Проте, у такому випадку районний ТЦК та СП повинен повідомити про дату, час та місце розгляду адміністративної справи. У разі неприбуття особи на розгляд справи, штраф накладається без фізичної присутності військовозобовʼязаного. В такому випадку постанова повинна бути надісланою особі поштою протягом 3 днів з моменту її прийняття.

Що відбувається далі в такому разі?

У такому варіанті керівник ТЦК не має права винести постанову, оскільки особа не була належним чином повідомлена.

30 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 482/9/17, адміністративне провадження №К/9901/38702/18 (ЄДРСРУ № 87268086) та справі №308/12552/16-а, адміністративне провадження №К/9901/32526/18 (ЄДРСРУ № 87268082) досліджував принцип належного повідомлення особи про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

Верховний суд вказує, що особі до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Проте, на практиці, звичайно, не завжди так відбувається і в один прекрасний момент, Ви можете виявити, що Ваші банківськи рахунки заблоковані. Не можу сказати, що це повальне явище, але таких випадків вистачає.

Тож, після того, як це станеться буде зрозуміло, що керівник ТЦК все ж таки винес постанову без Вашої присутності та без належного повідомлення Вас про розгляд справи.

Далі все залежитеме від Вас та Вашого бажання оскаржити стягнення у судовому порядку, тобто скасувати постанову про притягнення Вас до адміністративної відповідальності, що у подальшому потягне за собою закриття виконавчого провадження та зняття арешту з рахунків.

Незважаючи на те, що після винесення постанови в Вас є 10 днів для подачі позовної заяви до суду, Ви матимете право поновити строки оскарження у зв'язку з тим, що не були належним чином повідомлені ТЦК про розгяляд справи.

Більшість постанов оскаржуються у суді через порушення процедури притягнення до відповідальності, відсутність доказів вчинення правопорушення, неналежного повідомлення про розгляд справи, спливу строків притягнення до відповідальності тощо. Є багато нюансів за які можна «зачіпитися», але для того потрібно буде проаналізувати саму постанову.

З повагою, адвокат Айвазян.

ДОБРОГО ДНЯ, ЄВГЕН! Кожен ТЦК діє по своєму в цьому питанні. Навіть в межах м. Києва, одні ТЦК штрафи виписують за заочною процедурою, інші - ні. Одні в порушення процедури виносять заочну постанову про штраф і така постанова протягом 1 - 6 місяців надходить до виконавчої служби, інші - просто оголошують особу в розшук і чекають поки людину доставлять чи вона сама прийде до ТЦК.

Тобто ТЦК або оголосить в розшук і буде чекати Вашої доставки для оформлення справи та винесення постанови, або винесе заочну постанову проімітувавши Ваше оповіщення про дату, час і місце розгляду справи.

І в тому, і в тому випадку постанови ТЦК оскаржуються. В тому числі по порушенням процедури та по строкам притягнення до відповідальності, а вони - не більше 3-х місяців з дати виявлення порушення, але не більше 1 року від дати його вчинення.

Процедура звісно має бути, але повторюсь - не всі ТЦК її дотримуються. Бо суть завдань ТЦК дотримання усіх процедур та нюансів і законності - просто нівелюються.

Ось наприклад з бусифікацією так само. По закону особа може прибути в ТЦК або добровільно, або примусово за процедурою адміністративного затримання і доставки. Про затримання складається поліцією протокол затримання, бо лише поліція, а не якесь там ТЦК, має право це робити. Ви чули хоч один випадок складання протоколу? - Ні. Всі "умовно-добровільно" бусифікуються шляхом заламування рук, відбивання органів невстановленими особами у бойовому камуфляжі, які не мають жодного відношення до ЗСУ.

Чому? - Бо якщо все буде по закону, то вони не наловлять і не мобілізують силою та з порушенням всього чого можна - в день десятки або й сотні цивільних. А суть роботи ТЦК саме в масовості та конвеєрності, бо інакше не буде вихлопу.

Так само і з постановами та штрафами. Якщо зробити все ок., то оштрафують 1 особу, а так можна беззаконних постанов видати сотні. І знайдуться може на 100 цивільних - 10 сміливців, які оскаржать. А інщі 90 - похилять голову і підуть платити, бо якби чого не вийшло. І це не законослухняність це радянська рабська психологія, що перед державою треба повзати на колінах, бо держава буцімто завжди права.

Тут як в торгівлі. Можна надати одному клієнту якісну послугу, а можно десяти - абияк... і отримати більше грошей. Кожен обирає для себе сам. Так як ТЦК не слідкують за своєю репутацією і не мають мети звернення до них клієнтів ще раз, то вони працюють саме по принципам абияк. Саме тому дуже багато постанов про штрафи скасовуються судами при їх оскарженні. Саме тому ТЦК пролобіювало зміни до законодавства за якими у разі визнання вини особою і неоскарження постанови, надається знижка 50 %, тобто можна сплатити не 17 тисяч, а аж - 8500 грн. Такий собі кешбек від ТЦК, як жартують юристи.

Це не має нічого спільного ні з загальносвітовими, ні з європейськими чи американськими цінностями та стандартами належного врядування. Але "маємо те, що маємо", як казав перший Президент України Леонід Макарович Кравчук.

Оскільки військовозобов"язаний не був оповіщений будь-яким чином про існування справи про адміністративне правопорушення щодо нього, не отримував повістку про виклик до ТЦК, а так само виклик (повідомлення) для розгляду справи про адміністративне правопорушення, копію постанови ТЦК до блокування рахунків та доступу до АСВП виконавчої служби, ним до суду подається Заява про поновлення строку позовної давності, пропущеного з поважних, незалежних від позивача причин.

При цьому позов має подаватися в межах 10-денного терміну з моменту коли позивачу стало відомо (могло стати відомо) про існування оскаржуваної постанови ТЦК.

Тобто у разі надходження копії постанови виконавчої до застосунку "ДІЯ" з ідентифікатором доступу або шляхом отримання інформації про блокування рахунків в автоматичному порядку.

Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органимісцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межахповноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнаєтьсяпротиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадськийпорядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку закономпередбачено адміністративну відповідальність.

За змістом статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративніправопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи,вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а такожвиявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобіганняправопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган(посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративнеправопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чивинна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи єпідстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадськоїорганізації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками,військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства прооборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чивтрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування тасоціальної підтримки.

За правилами ч. 1 ст.287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення можебути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чивинна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненогоправопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують іобтяжують відповідальність.

Згідно приписів статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право:

• знайомитися з матеріалами справи,
• давати пояснення, подавати докази,
• заявляти клопотання;
• при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи,
• виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою,якою ведеться провадження;
• оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративнеправопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Всупереч положенням КУпАП ТЦК та СП часто повістки про виклик для розгляду справи про адміністративне правопорушення йому не вручають, не сповіщають осіб, які притягаються до адмін.відповідальності про місце і час розгляду справи і розглядають щодо таких осіб справи про адміністративне правопорушення за їх відсутності. Водночас коли військовозобов"язаний не знав іне міг знати про те, що ТЦК має намір розглядати щодо нього справу про адміністративне правопорушення - навіть формальне направлення повідомлення НЕ ДАЄ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗАОЧНОГО РОЗГЛЯДУ СПРАВИ, що є часто підставою для адекватних суддів - для скасування постанов внаслідок порушення правил розгляду справи ТЦК.

Щоб ТЦК мав право розглядати справу та винести постанову без участі особи, яку притягають до відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи має бути повідомлено ЗА ТРИ ДНІ ДО ДАТИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно частини 1 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається умежах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно частини 7 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий періодправопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу , може бути накладено протягомтрьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган(посадова особа) виносить постанову по справі.

Згідно з ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі проадміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови іприймає серед іншого рішення про скасування постанови і закриття справи.

ОТЖЕ, постанову можна оскаржити в судовому порядку НАВІТЬ на стадії її виконання державною виконавчою службою.

При цьому скасування постанови ТЦК є підставою для закриття виконавчого провадження, якщо це виконавче провадження було відкрите на основі цієї постанови. Це пов'язано з тим, що виконавче провадження є способом примусового виконання рішень та інших виконавчих документів, а скасування постанови означає відсутність підстав для такого виконання.

Постанови до виконавчої надходять в різний час. Одні ТЦК направляють навіть після 3-6-9 місяців з дати буцімто її прийняття (звісно ж виносять заднім числом, щоб вкластися в 3-місячний строк).

Під час війни жодними строками виконання постанов ТЦК не обмежені, незважаючи на інші приписи КУпАП, Верховний Суд зганьбив себе роз"ясненням, що пріоритетною є норма Закону України "Про виконавче провадження", а не норма КУпАП. Тож по строкам оскаржити саме відкриття виконавчого провадження та визнати постанову ТЦК такою, що не підлягає примусовому виконанню - неможливо. Така специфіка воєнного стану.

Але з плюсів - можна розблокувати 1 рахунок на витрати 16000 грн. на місяць, навіть у разі блокування рахунків. Розблоковував рахунки на 16 000/ на місяць у харківських виконавчих навіть особам, у яких борг у виконавчій висить по кілька мільйонів гривень. Тобто інструмент працюючий.

В іншому питання досить специфічне і не обговорюється в публічному просторі, адже питання по 300-400 грн. на сайті - часто відкриті для загального доступу необмеженого кола осіб в мережі інтернет, а тому відкриваючи усі особливості - фактично це дає змогу ТЦК, Міноборони та іншим заінтересантам усувати прогалини в законодавстві на принципах побудови ще більшої законодавчої диктатури. Тому я написав у відповіді лише те, що можу.

Щасти Вам та Вашим близьким! Миру та спокою.

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин

Ввітаю Вас.

За яких умов може відбутися блокування рахунку чи\або примусове стягнення з рахунку штрафу тцк? Якщо я правильно розумію, це відбувається лише за умови дотримання встановленої процедури накладання штрафу? Поясніть, будь ласка, яка має бути ця процедура?Окремо прошу зупинитись на можливості чи неможливості накладання штрафу без присутності порушника.Приклад:1. Людина вчинила адмін. правопорушення.2. Тцк накладає штраф і повідомляє про це рекомендованим листом.3. Людина не отримує лист (з будь-якої причини - чи просто проігнорував, чи фізично проживає за іншою, незареєстрованою адресою).4. В призначений в листі день і час людина не з'являється в тцк для розгляду справи.Що відбувається далі в такому разі?

На жаль, але в текстах Законів ми такого не знайдемо, і тут повертаємоя до практичної складової питання - практика і ще раз практика.

Як вона показує у мене - від моменту порушення правил військового обліку, мобілізаційного законодавства (наприклад, неявка по повістці) тощо проходить різний період часу - від 1 тижня до декількох місяців. Все залежить від ТЦК, їх завантаженості тощо. Але те, що саме вони (ТЦК та СП) є ініціаторами - це точно.

До прикладу, поділюся одним із останніх моїх кейсів. Клієнт не з'явився по повістці через Укрпошту за браком часу, але пішов до ТЦК по електронній черзі добровільно через 3-4 дні після дати, вказаної у повістці. Вже у приміщенні ТЦК йому повідомили, що аби він не з'явився сьогодні або найбллижчими днями, його було б подано в розшку. Тому у конкретно даному кейсі, цей строк становив +- 1 тиждень.

А відбувається це доволі просто - ТЦК після виявлення порушення особою мобілізаційного законодавства, інколи не чекаючи складення на особу адміністративних матеріалів, інколи після складення адміністративних матеріалів, готує повідомлення до МВС (Національної поліції) про порушення особою законодавства та оголошення його в адміністративний розшук як "Ухилянта" з проханням здійснити доставку до ТЦК.

Цікавий момент, до речі, саме щодо складення адміністративних матеріалів. Аби законно особу притягти до відповідальності - спочатку її мають викликати на розгляд справи до ТЦК.

Стаття 248. Розгляд справи про адміністративне правопорушення на засадах рівності громадян

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Стаття 249. Відкритий розгляд справи про адміністративне правопорушення

Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу та, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.

З метою підвищення виховної і запобіжної ролі провадження в справах про адміністративні правопорушення такі справи можуть розглядатися безпосередньо в трудових колективах, за місцем навчання або проживання порушника.

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

І тільки після інформування особи, у випадку неявки її на розгляд справи, ТЦК може здійснити фіксацію правопорушення без присутності особи.

Стаття 258. Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається

...

Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Сервіси, по яким можливо відстежувати наявність відкритого проти Вас виконавчого провадження:

https://erb.minjust.gov.ua/

https://opendatabot.ua/open/tck-fines

Стаття 307. Строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Стаття 308. Примусове виконання постанови про стягнення штрафу

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

З повагою! Щасти Вам!

Доброго дня!

В такому випадку є два варіанти розвитку подій:

1. В рамках діючого законодавства.

ТЦК не має права здійснювати розгляд справи за відсутності військовозобов'язаого або якщо немає даних про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи. Це прямо передбачено ст. 268 КУпАП

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист або особисте вручення повідомлення. При цьому, надсилання рекомендованого листа без підпису про його отримання не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

Крім того існують терміни притягнення до адміністративної відповідальності - це 3 місяці з дня виявлення правопорушення або якщо пройшов рік після його вчинення (а правопорушення так і не виявили).

Згідно статті 38 Кодексу про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом ТРЬОХ місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Тобто, якщо пройшло 3 місяці після того, як ТЦК виявило правопорушення і за цей час вони не притягнули особу до відповідальності, то вони вже не можуть виписати штраф, а справу про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть відкривати, адже сплили строки притягнення до адміністративної відповідальності.

Стаття 247 КУпАП передбачає, що

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі;

10) проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу.

2. Незаконне притягнення до адміністративної відповідальності.

Якщо військовозобов'язаного не повідомлять про час та місце розгляд справи та винесуть постанову про накладення штрафу - ТЦК порушить його права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Потім ТЦК може звернутись до виконавчої служби, яка подвоїть штраф, арештує рахунки чи майно.

Проте, так як штраф виписали незаконно - громадянин його може оскаржити у судовому порядку.

З повагою, юрист Дерій В.О.!