Рекомендований лист від налоговой.

Доброго дня, надаю відповідь на ваше запитання.

Як мені краще вчинити?1. Забирати листа йти податкову? яке покарання можливо?2. Проігнорувати лист та перестати цим займатися. Що буде, якщо я так зроблю. Можливо, якщо я перестану займатися. нічого далі не буде?

Вам треба забрати листа, та надати гарну відписку. Таким чином, ви уникнете будь якої відповідальності. Та не будете надавати будь які відомості, які би могли свідчити про порушення податкового законодавства.

Доброго дня, Євгене!

1. Забирати листа йти податкову? яке покарання можливо?

Можливо, Вам варто забрати листа, аби мати можливість проаналізувати останній. Якщо Ви не отримаєте лист, то все одно залишається ризик того, що податкова притягне Вас до відповідальності. Проте, в кінцевому варанті рішення приймати виключно Вам.

Якщо запит, який Вам надіслано, складений з порушенням вимог, визначених абзацами першим-п’ятим п. 73.3 ПКУ, платник податків звільняється від обов’язку відповідати на такий запит (пп. 73.3.4 ПКУ).

Податківці мають право звернутися до платників податків із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на податкові органи функцій, завдань та її документального підтвердження.

Такий запит повинен містити:

1. підстави для надсилання запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує. Такі підстави викладені у пп. 73.3.1 ПКУ і їхній перелік не може бути розширений податківцями;
2. перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3. печатку податкового органу.

Як вказав ВС у постанові від 11.04.2024 у справі №815/2596/17 (далі – постанова ВС від 11.04.2024) вказані приписи ПКУ дають підстави для висновку про те, що запит органу ДПС про надання відповідної інформації платником податків, повинен визначати конкретні підстави. Тобто мають бути чітко окреслені обставини, які відповідно до п. 73.3 ПКУ є умовою, за якої податковий орган може звернутися із таким запитом. Без повідомлення вказаних фактів платник податків позбавлений об`єктивної можливості надати вмотивовані пояснення та їх документальне підтвердження.

Направлення відповідного запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження є юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує подальшу реалізацію податковим органом свого права на проведення документальної позапланової перевірки.

Отдже:

1. Навіть якщо вважаєте, що запит податківців не відповідає приписам ПКУ, краще на нього відповісти та вказати чому такий запит є неправомірним. У майбутньому це може стати обґрунтуванням вашої правої позиції у податковому спорі.
2. Платникам податків, які просто не хочуть відповідати на запит, потрібно пім'ятати про відповідальність, що передбачена п. 121.2 ПКУ.
3. Законодавство дозволяє не відповідати лише на незаконний запит податківців. Тому, повертаємося до того, що варто обґрунтувати свою правову позицію, чому запит є незаконним та описати її податківцям.

Щодо ситуації, яка склалася в цілому:

З 1 березня платіжні системи, перш ніж переказати кошти від покупця до продавця, вносять їх собі на транзитний рахунок і потім зі свого рахунку переказують продавцю.

Коли платіжні системи переказують кошти продавцю, то на цю операцію також складають чек, у якому видно податковий номер та інші дані людини.

Коли особа продає якусь річ і пересилає її "Новою поштою", а покупець платить за неї під час отримання, то дані про таку операцію потрапляють до ДПС. Далі податкова звіряє інформацію про отримувачів коштів з даними з реєстрів і якщо продавець не зареєстрований як ФОП, йому надсилають "лист щастя".

При цьому банківська таємниця формально не порушується: якщо продавати речі та просити покупця оплатити їх не під час отримання, а банківським платежем, то дані про таку транзакцію й надалі залишатимуться прихованими від ДПС. Щоправда, скористатися цією лазівкою зможуть не всі, адже в Україні діють обмеження на обсяги переказів у розмірі 100 тис. грн на місяць.

У ДПС пояснили, що відпрацювали дані про отримувачів коштів через платіжні системи лише за перші три тижні березня 2025 року. За цей час українці здійснили 97,5 тис. грошових переказів на загальну суму 162,7 млн грн. Кошти від служб доставки отримали понад 3 тис. осіб, з яких лише 212 зареєстровані як ФОПи.

Виходячи з даних податкової, у середньому одна особа за три тижні березня отримала 32-33 перекази на понад 54 тис. грн. Ці дані враховують і тих 212 ФОПів, які продавали товари на законних підставах. Скільки переказів і на які суми отримали фізособи, не зареєстровані підприємцями, у ДПС не уточнили.

"Господарська діяльність здійснюється лише за умови державної реєстрації та оподаткування одержаних доходів. Щодо осіб, які здійснювали по суті приховану систематичну підприємницьку діяльність, будуть складені адміністративні протоколи за порушення закону", – ідеться в поясненнях податкової.

Протоколи, про які згадує податкова, стосуються потенційного порушення ст. 164 Кодексу про адміністративні правопорушення. Ідеться про підприємницьку діяльність без державної реєстрації. Санкція цієї статті передбачає накладання штрафу 17-34 тис. грн. Якщо таке порушення зробити двічі за рік або у випадку отримання доходу понад 17 тис. грн, розмір штрафу зросте до 34-85 тис. грн.

Штрафу можна уникнути. Для цього необхідно надати податковій письмове пояснення, у якому повідомити, що здійснений продаж не був підприємницькою діяльністю, не був системним і не мав на меті отримання прибутку.

Також варто звертати увагу на форму повідомлень від податкової, адже інколи вони і протоколи про адміністративні порушення містять помилки та неточності, які дозволяють оскаржити ці рішення в суді.

https://epravda.com.ua/finances/shtraf-za-prodazh-...

У Вашому ж вараінті, Ви зареєстровані, як ФОП, проте, при тому не мали права отримувати кошти від підприємницької діяльності на особистий рахунок.

Аналізуючи фінансове законодавство, можна зробити висновок, що заборона на використання особистих карток для бізнесу існує.

Так, в Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою НБУ від 29.07.2022 №162 (далі – Інструкція № 162) зазначено наступне:

1. фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб;
2. забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізосіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов'язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізосіб-резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов'язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Ризик 1. Позбавлення статусу платника ЄП.

Підстави, коли ФОП має залишити спрощену систему наведені у пп. 298.2.3, 299.10, 299.11 ПКУ, і такої підстави, як отримання коштів від підприємницької діяльності на особисту картку, там немає.

Також податківці зазначають, що у разі використання поточних рахунків фізосіб, що відкриваються для власних потреб для здійснення підприємницької діяльності, передбачений штраф згідно з ч. 1 ст. 164-1 КУпАП у розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 51 до 136 грн (ЗІР, категорія 107.05).

Таким чином підстав для позбавлення статусу платника ЄП немає.

Ризик 2. Доходи з особистої картки додаються до обсягу підприємницьких доходів ФОП

Якщо податкова дізнається про такі доходи, то є ризик що вони будуть додані до підприємницьких доходів. Особливо якщо ФОП не зможе підтвердити, що такі доходи отримані не від його підприємницької діяльності.

Таким чином, може статися так, що у платника єдиного податку ліміт доходу буде перевищений і такий платник буде переведений на загальну систему оподаткування «зданім» числом, а такий дохід оподатковуватиметься ПДФО та військовим збором. До речі, саме така ситуація розглядалася судом і рішення було на користь ДПС - постанова ВС від 24.11.2022 №107514602.

Але на даний час податкова немає вільного доступу до особистих рахунків фізосіб, адже діє норма про банківську таємницю. Відповідно до ст. 60 Закону України від 07.12.2000 №2121-III «Про банки і банківську діяльність» (далі – Закон №2121) банківською таємницею, зокрема, є:

1. відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;
2. інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини;
3. фінансово-економічний стан клієнтів.

Розкриття банківської таємниці щодо особистих рахунків фізосіб для податківців відбувається за рішенням суду. Тому отримати доступ до рахунків фізособи ДПС зараз не дуже просто.

Ризик 3. Штрафи за не проведення операцій через РРО / ПРРО.

Якщо ФОП декларує доходи, отримані на особисту картку, то ДПС може наполягати, що всі кошти, отримані на власну картку, мали бути проведені через РРО / ПРРО.

Адже, на думку податківців, якщо для оплати надаються реквізити картки, а не реквізити рахунку у форматі IBAN, то такі розрахунки потрібно проводити через РРО / ПРРО (зокрема, ІПК ГУ ДПС у Харківській обл. від 16.03.2023 №556/ІПК/20-40-07-08-13).

За здійснення розрахунків без РРО / ПРРО застосовуються чималі штрафи, які встановлені п. 1 ст. 17, п. 15 Перехідних положень Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265). Тобто у розмірі:

1. 100% вартості проданих з порушеннями, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше та 150% за кожне наступне вчинене порушення;
2. 25% вартості проданих з порушеннями, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше та 50 % за кожне наступне вчинене порушення – такі штрафи діють для ФОП платників ЄП, що не є платниками ПДВ і не продають підакцизні товари, технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту; лікарські засоби; вироби медичного призначення; ювелірні та побутові вироби. Також застосування такого штрафу є тимчасовим з 1 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України.

2. Проігнорувати лист та перестати цим займатися. Що буде, якщо я так зроблю. Можливо, якщо я перестану займатися. нічого далі не буде?

Не думаю, що далі нічого не буде, якщо податкова вже надіслала Вам відповідний лист. Проте, звісно, на майбутнє, Ви не повинні працювати у такий спосіб.

Відповідно до п. 42.1 ПКУ податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Згідно з п. 42.2 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 ПКУ, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абз. 6 п. 42.4 ПКУ).

Згідно з абз. 1 та 2 п. 58.3 ПКУ податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному п. 42.4 ПКУ.

Контролюючі органи, визначені пп. 41.1.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), мають право складати стосовно платників податків – фізосіб та посадових осіб платників податків – юросіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом. Норма – пп. 20.1.41 ПКУ.

Контролюючими органами є – податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених пп. 41.1.2 ПКУ), законодавства з питань сплати ЄСВ, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його тероргани (пп. 41.1.1 ПКУ).

При цьому, з урахуванням положення ч. другої ст. 255 КУпАП у справах про адмінправопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів ДПС, протоколи про правопорушення, зазначені у ст. 234-2 КУпАП, мають право складати уповноважені на те посадові особи органів ДПС.

З повагою, адвокат Айвазян.

ДОБРОГО ВЕЧОРА, НИКОЛАЙ! На жаль це наслідки використання так званого "накладеного платежу" кур"єрсько-поштових служб або сервісів-платформ з продажу товарів, чиї платіжні системи та реєстратори почали зливати в автоматичному режимі податковій критичну інформацію та персональні дані осіб - отримувачів коштів.

Вам як ФОП легше, ніж особі, яка не є ФОП і приймала гроші на свою картку.

ПОЧНУ З ТОГО, ЩО ФОП не може отримувати платіж за свою діяльність на особисту картку фізичної особи. Це може призвести до штрафів та інших податкових наслідків.

Ризик 1. Позбавлення статусу платника ЄП

Підстави, коли ФОП має залишити спрощену систему наведені у пп. 298.2.3, 299.10, 299.11 ПКУ, і такої підстави, як отримання коштів від підприємницької діяльності на особисту картку, там немає.

Також податківці зазначають, що у разі використання поточних рахунків фізосіб, що відкриваються для власних потреб для здійснення підприємницької діяльності, передбачений штраф згідно з ч. 1 ст. 164-1 КУпАП у розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 51 до 136 грн (ЗІР, категорія 107.05).

Ризик 2. Доходи з особистої картки додаються до обсягу підприємницьких доходів ФОП

Якщо податкова дізнається про такі доходи, то є ризик що вони будуть додані до підприємницьких доходів. Особливо якщо ФОП не зможе підтвердити, що такі доходи отримані не від його підприємницької діяльності.

Таким чином, може статися так, що у платника єдиного податку ліміт доходу буде перевищений і такий платник буде переведений на загальну систему оподаткування «зданім» числом, а такий дохід оподатковуватиметься ПДФО та військовим збором. До речі, саме така ситуація розглядалася судом і рішення було на користь ДПС - постанова Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду по справі № №520/11879/18 від 24.11.2022 №107514602.

Але на даний час податкова немає вільного доступу до особистих рахунків фізосіб, адже діє норма про банківську таємницю. Відповідно до ст. 60 Закону України від 07.12.2000 №2121-III «Про банки і банківську діяльність» (далі – Закон №2121) банківською таємницею, зокрема, є:

1. відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;
2. інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини;
3. фінансово-економічний стан клієнтів.

Розкриття банківської таємниці щодо особистих рахунків фізосіб для податківців відбувається за рішенням суду. Тому отримати доступ до рахунків фізособи ДПС зараз не дуже просто.

ОДРАЗУ ЗАЗНАЧУ, незважаючи на це - бандформування "Податкова" вже невідомо з якого дива має доступ до інформації про НАЯВНІСТь у Вас ФОП-рахунків та окремих рахунків фізичної особи в банківських установах, в тому числі Національний кешбек та єПідтримка. До інших поки що немає. Але за цими картками цілком можна встановити банки, з якими Ви працюєте.

Ви можете пересвідчитись в цьому в електронному кабінеті платника податків. Розділ "Облікові дані платника" - "Дані про банківські рахунки у форматі IBAN".

В контексті "ініціатив" податкових органів, інформація про банківські рахунки (банківська таємниця) може бути надана лише:

• за запитом податкового органу до банку щодо наявності банківських рахунків ФОПа (не фізичної особи), без права на отриманий відомостей про номери рахунків і про рух коштів за ними;
• за рішенням суду, ініційованого податковим органом про рух коштів чи про будь яку виду інформацію щодо рахунка.

Якщо податковий орган дізнається про номер рахунка фізичної особи, то для розкриття більш детальної інформації по ньому (про рух коштів тощо) зобов'язана звернутися в суд.

За наявності обгрунтованих підстав, суди звісно, можуть надати дозвіл на розкриття банківської таємниці, але як бачимо, шлях отримання є не автоматизованим та не таким простим.

Таким чином, зараз відсутній реальний податковий контроль та можливість відслідковування інспекторами руху коштів на банкінських рахунках фізосіб, ФОП.

Інша справа, що банки, наприклад державні, або там де некомпетентний персонал, можуть знехтувати таємницею і розкрити інформацію без решения суду, що не виключено, бо на жаль на практиці таке трапляється.

Податкові зобов’язання можуть бути нараховані за період – максимум 1095 днів , тобто за період минулі 3 роки.

Якими можуть бути податкові наслідки для ФОПа, якщо кошти надійшли йому на НЕ підприємницький рахунок?

Такі доходи для ФОПів єдинників, що надійшли йому з використанням НЕ підприємницьких рахунків, прирівнюються до доходів фізичної особи, як описано абзацом вище (18% ПДФО і 1,5% військовий збір). або якщо ФОП чи податковий орган помилково вважатиме, що дохід ФОПа єдиноподатника з використанням НЕ підприємницького рахунка, оподатковується за ставками єдиного податку, то як мінімум, треба його оподаткувати.

Ризик 3. Розкриття джерела походження доходів

ФОП може прийняти рішення обліковувати отримані на особисту картку доходи, тобто вести облік доходів / доходів і витрат та подавати декларації.

Також, останнім часом банки у рамках проведення фінмоніторингу запитують у ФОПів про походження коштів та вимагають підтверджуючі документи, без надання яких заблокують рахунок.

Одним з таких документів, що підтверджують джерела отримання коштів, є як раз податкова декларація ФОПа, де такі кошти зазначені.

Розкриття джерела походження коштів може призвести до штрафів.

Ризик 4. Штрафи за не проведення операцій через РРО / ПРРО

Якщо ФОП декларує доходи, отримані на особисту картку, то ДПС може наполягати, що всі кошти, отримані на власну картку, мали бути проведені через РРО / ПРРО.

Адже, на думку податківців, якщо для оплати надаються реквізити картки, а не реквізити рахунку у форматі IBAN, то такі розрахунки потрібно проводити через РРО / ПРРО (зокрема, ІПК ГУ ДПС у Харківській обл. від 16.03.2023 №556/ІПК/20-40-07-08-13).

За здійснення розрахунків без РРО / ПРРО застосовуються чималі штрафи, які встановлені п. 1 ст. 17, п. 15 Перехідних положень Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265). Тобто у розмірі:

1. 100% вартості проданих з порушеннями, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше та 150% за кожне наступне вчинене порушення;
2. 25% вартості проданих з порушеннями, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше та 50 % за кожне наступне вчинене порушення – такі штрафи діють для ФОП платників ЄП, що не є платниками ПДВ і не продають підакцизні товари, технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту; лікарські засоби; вироби медичного призначення; ювелірні та побутові вироби. Також застосування такого штрафу є тимчасовим з 1 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України.

Порушення правил застосування РРО та ПРРО передбачають адміністративну відповідальність, зокрема штраф за порушення порядку проведення розрахунків. Залежно від характеру порушення, штраф може бути різним.

Найчастіше податкова починає перевірку після того, як виявить, що підприємець не використовує РРО або програмний реєстратор (ПРРО). Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон про РРО) визначає, які групи підприємців обов’язково повинні використовувати фіскальні каси.

Згідно з Законом про РРО, можуть не використовувати реєстратори розрахункових операцій:

• ФОПи 1 групи;
• підприємці, які отримують перекази на реквізити IBAN;
• підприємці, які приймають післяплату, користуючись послугами «Укрпошти» (за використання послуг Нової Пошти РРО потрібен);
• фахівці, які приймають оплату за послуги лише дистанційно;
• платники єдиного податку, чий бізнес зареєстрований у селах. Однак такі підприємці повинні вести книгу обліку розрахункових операцій та розрахункову книгу (по суті — теж видавати чеки). Часто вони теж використовують ПРРО, щоб спростити фіскалізацію.

Тож, якщо підприємець за законом повинен використовувати РРО, йому потрібно зареєструвати касу, перш ніж продавати товари чи надавати послуги. Фіскалізувати продажі заднім числом не можна. Тому через будь-які затримки з оформленням РРО підприємець може отримати штраф за роботу без РРО.

Лист прийшов з повідомленням про вручення чи просто у поштову скриньку вкинув листоноша?

Ваша домашня адреса не може бути місцем проведення перевірки, адже недоторканість права на житло ніхто не відміняв і у ганебних шахраїв з податкової вже немає кишенькової податкової міліції для тероризування та влаштування "маски-шоу".

ФОПи достатньо часто працюють просто з дому.

Клієнти часто задають питання: Чи можуть податківці вільно завітати до дому до підприємця для перевірки його діяльності? - Відповідь, однозначно ні.

Контролюючі органи мають під час перевірок право доступу до усіх приміщень та територій, що використовуються для ведення господарської діяльності, окрім житла громадян (це прописано у підпункті 20.1.13 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України).

20.1.13. доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу;

Але є виключення, яке вказано у КПК: потрапляння до житла можливе, якщо йдеться про дії у рамках кримінального провадження (наприклад, обшук). Тобто це робить вже не податкова, а слідчий за відповідною ухвалою судді, яка надає дозвіл на такий обшук. Для цього мають бути відповідні підстави. наприклад виробництво на дому цигарок, інших підакцизних товарів тощо.

Тому, якщо навіть до ФОП за домашньою адресою (вказаною у ЄДР) завітали фіскали з податковою перевіркою, то підприємець не зобов’язаний їх пускати до своєї оселі. Навіть якщо вони йому надають направлення на перевірку, копію наказу про її проведення та показують свої посвідчення.

Але неможливість доступу податківців до житла ФОП не перешкоджає їм здійснити документальну невиїзну перевірку. Перевірка проводиться у приміщенні податкової та призначається за рішенням її керівника. Про невиїзну документальну перевірку формується наказ, а його копія має надсилатися платнику разом із письмовим повідомленням про дату початку та місце проведення такої перевірки (п. 79.2 ПКУ). І саме такий вид документальної перевірки проводиться стосовно ФОП частіше за все (особливо тих, хто працює без конкретної адреси місця провадження господарською діяльності або на дому).

Також не забуваймо про існування камеральних перевірок, які так само проводяться у приміщенні податкової на базі тої інформації, яка міститься у базах фіскалів.

Від органу ДПС надійшов лист із запитом про надання інформації. Чи треба на нього відповідати? Як відповісти? Що буде, якщо ігнорувати?

Дії контролюючого органу та його посадових осіб, щодо складання та направлення запиту на адресу платника податків є лише службовою діяльністю таких осіб спрямованою виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань щодо здійснення податкового контролю з огляду на що, не створюють жодних правових наслідків для суб`єкта господарювання, громадян та не змінюють стану їх суб`єктивних прав, оскільки самі по собі не породжують настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на права та обов`язки суб`єкта господарювання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, від 03.04.2020 у справі № 520/8648/18, від 31.07.2020 у справі № 810/1098/17.

1. Законна підстава для направлення запиту

Підставою для направлення запитів від податкової до платників податків є ст. 73 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит має обов’язково містити:

• підпис керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу;
• підстави для надсилання запиту із інформацією, яка це підтверджує;
• перелік інформації, яка запитується;
• перелік документів, які пропонується надати;
• печатку контролюючого органу.

Має бути хоча б одна з наведених нижче підстав для надсилання запиту (п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПК України):

1. за результатами аналізу отриманої податкової інформації виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) незаконних чи злочинних доходів, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи. У запиті мають бути зазанчені такі факти;
2. виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків;
3. для проведення зустрічної звірки;
4. для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу “витягнутої руки” (для цілей трансфертного ціноутворення відповідно до ст. 39 ПКУ та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;
5. скарга щодо платника податків про ненадання ним податкової накладної (або ПН з помилками, чи порушення термінів реєстарції ПН/РК) чи акцизної накладної (або порушення порядку її заповнення, реєстрації);
6. помилки у звітах фінансових агентів або повідомлення щодо таких помилок від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір;
7. запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору про обмін інформацією для податкових цілей;
8. в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 ПК України. У тому числі в електронному вигляді до кабінету платника податків, але ЛИШЕ ЯКЩО ВИ НАДАВАЛИ ПОПЕРЕДНЬО ПОДАТКОВІЙ ЗГОДУ на ЛИСТУВАННЯ ВИКЛЮЧНО в електронному вигляді.

Згідно з п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Як правило податкові порушують цю норму і нічого ніякими листами з повідомленням про вручення не шлють.

Лист, надісланий без вручення Вам його на пошті під підпис, тобто без повідомлення - платник податків має повне право ігнорувати, адже це не вважається законним способом вручення.

2. Якщо запит складено з порушенням вимог, наведених вище, то платник податків не зобов’язаний надавати відповідь на такий запит (п.п. 73.3.4 ПКУ).

У постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 11.04.2024 (справа № 815/2596/17) зазначено, що запит повинен чітко визначати підстави та обставини. Без цього платник податків позбавлений можливості надати вмотивовану відповідь.

ЩОДО ПЕРЕВІРОК. То часи коли у податківців була своя податкова міліція та можливість влаштовувати "маски-шоу" давно пройшли.

Тому можуть зі своїми перевірками громадян йти далеко і надовго.

Ви їм своїми поясненнями всеодно нічого не доведете, бо в них завдання 1) знайти наївних співгромадян, які готові спілкуватися 2) стягнути з наївних громадян якможливо більше грошей до бюджету, а в ідеалі хабарів.\

Тому переписка з податковою - це зайва витрата часу. Ви їм всеодно нічого не доведете, бо вони вважають себе найкращими знавцями законів в Україні.

Це рівносильно, що слідчий буде вимагати з Вас докази вчинення Вами злочину, бо він начебто з невідомо яких джерел здобув інформацію якусь.

Це ж смішно навіть. Хай такий слідчий працює, отримує ЗАКОННІ докази, які є належними та допустимими в судовому процесі.

Докази, здобуті незаконним шляхом не можуть бути визнаними належними, допустимими та бути покладені в доказову базу вини особи як в адміністративному, так і в кримінальному процесі.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом (стаття 17 КПК України, яка часто застосовується і в КУпАП судами за аналогією).

Згідно статті 62 Конституції України, Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

{Офіційне тлумачення положення частини третьої статті 62, відповідно до якого обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, див. в Рішенні Конституційного Суду № 12-рп/2011 від 20.10.2011 }

В той же час, згідно зі статею 63 Конституції України, Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.

Якщо податкова посилається на адміністративний процес і відповідальність за КУпАП, то і процес розгляду матеріалів справи має відповідати вимогам не податкового, а саме Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 38 КУпАП:

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Згідно ч. 1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи витребувано необхідні додаткові матеріали, тощо.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ПРИ ЦЬОМУ ДИВНИМ ВИДАЄТЬСЯ РІШЕННЯ ПОДАТКОВОЇ ЗВЕРНУТИСЯ ДО ВАС ЗАРАЗ по операціям 2025 року, а не 2024. Мабуть в них взагалі уже грошей немає в бюджеті.

Адже формально Ви як фізична особа маєте право подати декларацію про отриманий прибуток, якщо він підлягає оподаткуванню, за результатами річного декларування 2026 року, або як ФОП врахувати прибуток при поданні квартальних декларацій ФОПа.

Якщо дохід фізособі виплачує податковий агент – юрособа або ФОП, то податки з такого доходу утримує і сплачує саме він. А ось якщо дохід отримано від звичайної фізособи, то подбати про сплату ПДФО та ВЗ доведеться самому одержувачу доходу.

Фізична особа, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% з таких доходів.

Платниками військового збору є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому для податку на доходи фізичних осіб, за ставкою 5% від об’єкта оподаткування.

Декларація подається фізичною особою до фіскального органу за місцем реєстрації до 1 травня року, що настає за звітним.

Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Тобто у Вашому випадку Ви маєте подати декларацію як фізична особа - до 1 травня 2026 року, а сплатити податки з доходів за 2025 рік, отримані не як ФОП, до 1 серпня 2026 року.

Отже, фізична особа, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військового збору за ставкою 5%, зазначені в поданій нею податковій декларації.

Зазначена норма передбачена пп. 1.1 – 1.4 п. 16 прим. 1 підр. 10 розд. XX Податкового кодексу України; пп. 168.2.1, пп. 168.2.2 пункту 168.2 ст. 168, пунктом 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України.

В іншому випадку Ви лише надасте на себе докази податковій і заплатите всі податки, але ще й із штрафами, пенею, відсотками та ін.

У ВАШІЙ СИТУАЦІЇ ТРЕБА ДЕТАЛЬНО АНАЛІЗУВАТИ РИЗИКИ. БО вони існують і у разі представлення доходу як ФОП, і як отриманого фізичною особою.

Одне можу сказати точно. Від Вас ніхто не відчепиться і режим "страуса" доволі ризиковий, адже на відміну від інших цивілізованих країн, в Україні податкова може сама нарахувати будь-яке податкове зобов"язання за повідомленням-рішенням і вже громадянин має бігти до суду та оскаржувати це. В нормальних країнах фізичні особи захищені від цього судом, тобто саме податкова має звертатися до суду.

Тому якщо ігнорувати податкову може забудуть, а може й не забудуть, а навпаки нарахують все як захочуть та притягнуть Вас до відповідальності.

Подивіться лист у електронному кабінеті. Він там має бути. https://cabinet.tax.gov.ua/account

Після аналізу листа від податкової можна думати про обсяг відомої податковій інформації та її вимог.

Хай щастить!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин

Доброго дня!

Вам надіслали запит від податкової (ДПС) згідно зі ст. 73 ПКУ: «Про надання пояснень та копій документів щодо можливого ведення господарської діяльності без реєстрації РРО».

Такі листи зараз масово розсилають людям, які отримували регулярні грошові перекази на особисту картку, зокрема через NovaPay (Нова пошта), Revolut, Mono, Приват тощо — без проведення через ФОП або РРО.

1. Забирати листа йти податкову?

Так, Вам краще забрати лист та надати на нього відповідь, адже:

• Якщо Ви не заберете — лист вже вважається належним чином врученим (ст. 42.2 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1094);
• Ігнорування не захистить від перевірки, але позбавить можливості надати пояснення;
• Якщо реально буде перевірка або акт — краще діяти превентивно і мати свою позицію.

Податкова не має автоматичного доступу до рахунків, але отримує дані від банків/платіжних сервісів за запитом або в рамках аналітики ДПС і це стає підставою для запиту пояснень.

яке покарання можливо?

1. При отримані коштів від здійснення бізнес-діяльності на особисту картку ФОП несе в основному ризики донарахування податків та штрафи за не проведення операцій через РРО / ПРРО (25% вартості проданих з порушеннями, товарів – за порушення, вчинене вперше)

2. Якщо Ви продавали товари, але у Вас немає відповідного КВЕД, то податкова може розцінити це як провадження діяльності за КВЕДами, які не були внесені в ЄДР, і Вам загрожує примусове переведення на загальну систему оподаткування заднім числом та донарахування податків.

Ознайомтесь з корисною статтею за посиланням https://7eminar.ua/news/1449-ci-moze-fop-vikoristo... там детально описано відповідальність за те, що ФОП отримував кошти на особисту картку.

Проте, якщо Ви продавли свої вживані речі, то цілком можливо, що штрафів вдасться уникнути.

2. Проігнорувати лист та перестати цим займатися. Що буде, якщо я так зроблю. Можливо, якщо я перестану займатися. нічого далі не буде?

Якщо Ви не надасте відповіді на запит, то податкова проведе перевірку та надішле Вам вже готове податкове рішення про донарахування та сплату податків та штрафів.

ЯКЩО ВИ НЕ СПЛАТИТЕ ПОДАТКОВІ ДОНАРАХУВАННЯ ТА ШТРАФИ, ТО:

1. Усі несплачені штрафи та податки автоматично стають податковим боргом відповідно до пп. 14.1.175 ПКУ https://tr.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/397640.ht...

2. ДПС подасть до суду позов про стягнення коштів,

3. Отримає відповідне рішення суду (якщо Ви його не оскаржите),

4. Передасть ці документи до виконавчої служби, яка:

• Арештовує рахунки;
• Стягує кошти з банківських рахунків;
• Проводить опис та арешт майна;
• Організовує примусовий продаж активів (за необхідності).
• Внесе Вас в Єдиний реєстр боржників.

ВАРІАНТИ ДІЙ

1. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій у судовому порядку

2. Чекати поки податкова сама звернеться до суду. В такому випадку Ви можете найняти адвоката, який буде захищати Ваші інтереси.

3. Подати заяву про розстрочення (відстрочення) сплати штрафу. Якщо Ви плануєте надалі здійснювати підприємницьку діяльність.

З повагою. юрист Дерій В.О.!