Спадщина в розводі і неповнолітній дитині

Доброго дня.

Процедура спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Якщо остання воля спадкодавця була нотаріально посвідчена та викладена у заповіті, право на спадкування мають особи, визначені у такому документі.

У разі ж відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, спадкування здійснюється відповідно до чинного законодавства, а саме почергово.

І черга спадкоємців за законом – діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті; той з подружжя, який його пережив; батьки.

Окрім того, згідно зі статтею 1241 Цивільного кодексу України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця успадковують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у спадкуванні за законом (обов'язкова частка).

Управління здійснюється майном лише малолітньої дитини, тобто дитини віком до 14 років, проте, якщо така дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, таке управління здійснюється з урахуванням потреб та інтересів дитини.

Тобто управління майном дитини припиняється, коли вона досягне 14 років. З 14 років і до повноліття, неповнолітні особи управляють своїм майном самостійно, а батьки лише надають згоду на здійснення нею цивільно-правових правочинів у випадках, передбачених законом і лише при наявності дозволу органу опіки та піклування. Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав:укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; видавати письмові зобов'язання від імені дитини;відмовлятися від майнових прав дитини.

Вітаю Вас.

Розлучений 4+ роки,дитині 10років, сплачую аліменти.З родичів мама + рідні брати і сестри

Питання:

1. В разі моєї смерті яка черговіть розподілу спадщини?На скільки я знаю то все перейде дитині, але у випадку неповнолітньої дитини хто буде розпоряджатись майном, рахунками? мама дитини (колишня дружина)?

Дай Бог, аби все було добре. Відповідь на Ваше питання є наступною. За відсутності заповіту спадкуватимуть у рівних частках дитина та Ваша матір.

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356)

Стаття 1261. Перша черга спадкоємців за законом

1. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Стаття 1267. Розмір частки у спадщині спадкоємців за законом

1. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

2. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

3. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Якщо Ваша дитина отримає спадщину як неповнолітня, то майном, яке перейде у власність дитини, буде розпоряджатися законний представник - це мати, якщо вона має батьківські права. Але не на власний розсуд - будь-які важливі дії (наприклад, продаж, оренда, зняття великих сум із рахунку) потребують дозволу органу опіки та піклування.

2. Чи потрібно оформити додатково заповіт, щоб гарантувати що майно перейде у спадок дитині (можливо після досягнення повноліття?) і не буде витрачено опікунами дитини.

Не обов’язково, але загалом рекомендував би це зробити. Мова йде про заповіт з умовою. Більш детальну інформацію Ви можете отримати у нотаріуса.

Стаття 1242. Заповіт з умовою

1. Заповідач може обумовити виникнення права на спадкування у особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови, як пов'язаної, так і не пов'язаної з її поведінкою (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо).

Умова, визначена у заповіті, має існувати на час відкриття спадщини.

2. Умова, визначена у заповіті, є нікчемною, якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства.

3. Особа, призначена у заповіті, не має права вимагати визнання умови недійсною на тій підставі, що вона не знала про неї, або якщо настання умови від неї не залежало.

З повагою! Щасти Вам!

Доброго дня, Романе!

1. В разі моєї смерті яка черговіть розподілу спадщини?

В разі Вашої смерті право на спадщину матимуть Ваша неповнолітня дитина та Ваша матір, оскільки вони є родичами першої черги спадкування. Тобто, за наявності родичів першшої черги спадкування рідні брати та сестри не матимуть права на спадщину.

Відповідно до ч. 2 ст. 1258 Цивільного кодексу України кожна наступна черга одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування.

Статтями 1261-1265 Цивільного кодексу України передбачено П'ЯТЬ черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

В межах однієї і тієї самої черги спадкоємці спадкують майно померлого у рівних частках.

При цьому, право на спадкування кожною наступною чергою спадкоємців за законом настає при відсутності спадкоємців попередньої черги або при неприйнятті ними спадщини або відмови від її прийняття, а також у разі, коли всі спадкоємці першої черги усунені від права на спадкування.

На скільки я знаю то все перейде дитині, але у випадку неповнолітньої дитини хто буде розпоряджатись майном, рахунками? мама дитини (колишня дружина)?

Ні, все не може перейти Вашій дитині, оскільки є також Ваша матір.

В першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК).

Щодо розпорядження майном малолітньої дитини (до 14 років), то так, це буде Ваша колишня дружина, як офіційний представник дитини.

Майном, яке належить малолітній дитині, тобто дитині віком до 14 років, управляють батьки без спеціального на те повноваження. Вони зобов’язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.

Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси (частина перша статті 177 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс)).

У разі якщо управління майном здійснює опікун, він може представляти інтереси малолітньої дитини на підставі документа, що посвідчує факт призначення його опікуном цієї дитини.

Відповідно до частини другої статті 177 Кодексу, батьки (усиновлювачі) або опікун малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування:

• - відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;
• - видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;
• - вчиняти правочини щодо:
• об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;
• відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина.

Крім того, у статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» вказано, що органи опіки та піклування зобов’язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Відповідно до статті 720 Цивільного кодексу України батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей.

Згідно з частиною третьою статті 177 Кодексу батьки мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених частиною другою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло (частина четверта статті 177 Кодексу).

Відповідно до частини п’ятої статті 177 Кодексу органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що:

• - мати та/або батько дитини, які (яка, який) звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав відповідно до статті 164 Кодексу;
• - судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків (або того з них, який звернувся за дозволом) без позбавлення їх батьківських прав відповідно до статті 170 цього Кодексу;
• - до суду подано позов про позбавлення батьків дитини (або того з них, який звернувся за дозволом) батьківських прав особами, зазначеними у статті 165 цього Кодексу;
• - особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;
• - між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини;
• - між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них);
• - вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.

2. Чи потрібно оформити додатково заповіт, щоб гарантувати що майно перейде у спадок дитині (можливо після досягнення повноліття?) і не буде витрачено опікунами дитини.

У заповіті можуть бути вказані не лише спадкоємці та майно, яке вони мають отримати, але й умови, за яких вони його успадкують. Тоді право на спадкування виникає лише, якщо виконана умова. Крім того, заповідач може покласти певні обов’язки на спадкоємців. Однак умови та обов’язки не повинні суперечити закону або моральним засадам суспільства.

У заповіті з умовою заповідач вказує умову, яку потрібно виконати для отримання спадщини. Це може бути умова, що має бути виконана до смерті спадкодавця або після.

Наприклад, батько може скласти заповіт, де написано, що його діти отримають спадщину, якщо за життя батька закінчать навчання, проживатимуть у певному місці, народять дитину тощо.

Проте, є дві проблеми в даному випадку:

1. Статтею 6 Сімейного кодексу України, встановлено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття, малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років (стаття 31 Цивільного Кодексу України), неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо не було подано заяву про відмову від прийняття спадщини (ч. 4 ст. 1268 ЦКУ).

Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Що ж стосується осіб, які досягли 14 років то вони мають право подати заяву про прийняття спадщини самостійно та без згоди своїх батьків або піклувальника.

Отже, по суті, Ваша дитина прийме спадщину автоматично після Вашої смерті.

2. Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Тобто, якщо Ваша матір є непрацездатною вона матиме обов'язкову частку у спадщині, незважаючи на заповіт - половину частки, яка б належала їй у разі спадкування за законом.

Згідно Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону.

Отже, в будь якому варанті, Вам потрібно оформляти заповіт на дитину, проте, якщо Ваша матір є непрацездатною, то всю спадщину син отримати не зможе. В кінцевому варіанті я раджу потрапити Вам на консультацію до нотаріуса та вже з останнім обговорити можливі варіанти, бо ситуація не така проста, як може казатись на перший погляд.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

1. В разі моєї смерті яка черговіть розподілу спадщини?

Згідно ст. 1261 ЦКУ У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже, у Вашій ситуації (якщо не буде складено заповіту):

• дитина — успадковує обов’язково 1/2 Вашого майна;
• Ваша мати — також успадковує, 1/2 спадкового майна;
• колишня дружина — не має права на спадщину;
• рідні брати/сестри — лише в разі відсутності спадкоємців першої черги.

На скільки я знаю то все перейде дитині, але у випадку неповнолітньої дитини хто буде розпоряджатись майном, рахунками? мама дитини (колишня дружина)?

Якщо не буде складено заповіту, то дитина отримає лише 1/2 спадку.

Опікуном майна дитини є її законний представник — це мати, якщо вона не позбавлена батьківських прав. Вона матиме право керувати спадковим майном, але НЕ може продати/заставити/розпорядитися нерухомістю без дозволу органу опіки та піклування.

З банківськими рахунками — також потрібен дозвіл, якщо це більше ніж витрати на утримання дитини.

Тобто частково контроль є, але ризики витрат на себе — існують.

2. Чи потрібно оформити додатково заповіт, щоб гарантувати що майно перейде у спадок дитині (можливо після досягнення повноліття?) і не буде витрачено опікунами дитини.

Краще скласти заповіт.

Проте, якщо Ваша мати, на момент відкриття спадщини буде пенсіонером або особою з інвалідністю, то вона в будь-якому випадку матиме право на обов’язкову частку - 1/4 спадкового майна.

І заповітом Ви це не зміните. Проте, в такому випадку Ваша мати може відмовитись від своєї частки спадщини на користь Вашої дитини або взагалі її не прийняти.

В Україні продаж, дарування або обмін нерухомого майна дитини (тобто особи до 18 років) завжди потребує дозволу органу опіки та піклування (ч. 3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 177 Сімейного кодексу). Але сам по собі цей механізм — не абсолютний захист, адже якщо опікун звернеться до органу опіки з проханням продати майно для "потреб дитини" і той дасть дозвіл — продаж можливий.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня,

1. В разі моєї смерті яка черговіть розподілу спадщини?

На скільки я знаю то все перейде дитині, але у випадку неповнолітньої дитини хто буде розпоряджатись майном, рахунками? мама дитини (колишня дружина)?

Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Що стосується прийняття спадщини малолітніми, неповнолітніми, недієздатними особами, а також особами, цивільна дієздатність яких обмежена, то вони вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків відмови від спадщини.

Про підстави та порядок прийняття спадщини дитиною роз’яснюють фахівці Першого полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Статтею 6 Сімейного кодексу України, встановлено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття, малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років (стаття 31 Цивільного Кодексу України), неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (стаття 32 Цивільного Кодексу України).

Захист прав і законних інтересів дитини відповідно до норм Сімейного кодексу України покладається, в першу чергу, на сім’ю, органи опіки та піклування, прокуратуру, суд.

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця мають право, незалежно від змісту заповіту на обов’язкову частку (половина частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом).

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, тобто діти.

Звертаючись до нотаріуса необхідно пам’ятати, що правочини від імені неповнолітніх можуть бути посвідчені лише за умови, якщо вони вчинені за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника та з дозволу органу опіки та піклування (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 1 Розділ ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5).

Спадщина, яка приймається малолітньою (неповнолітньою) дитиною має певні особливості безпосередньо при заведенні спадкової справи та при видачі свідоцтва про право на спадщину.

Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Що ж стосується осіб, які досягли 14 років то вони мають право подати заяву про прийняття спадщини самостійно та без згоди своїх батьків або піклувальника.

По-перше, спадкування є інститутом, в якому спадкоємець вважається власником спадкового майна з моменту відкриття спадщини (за загальним правилом, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має особисто подати нотаріусу протягом 6 місяців заяву про прийняття спадщини).

Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена. Тому отримання свідоцтва про право на спадщину є правом спадкоємця, яке він може здійснити у будь-який час.

По-друге, дитина вважається такою, що прийняла спадщину, навіть якщо на момент смерті спадкодавця проживала окремо (пункт 4 статті 1268 Цивільного кодексу України).

Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.

Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування (стаття 1273 Цивільного Кодексу України).

Для прийняття спадщини необхідно з відповідними документами звернутися до державної нотаріальної контори або до приватного нотаріуса. Звертаючись до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину необхідно підготувати такий перелік документів:

свідоцтво про смерть спадкодавця;

документи, подані на підтвердження факту місця відкриття спадщини (довідка житлово-експлуатаційної організації, довідка правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця; запис у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідка адресного бюро, довідка райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою);

свідоцтво про народження дитини та її паспорт (за наявності), довідка про присвоєння індивідуального номеру платника податків дитини;

документи, за якими встановлюється черга спадкування дитини за законом із (свідоцтва, рішення суду, тощо), або заповіт на ім’я дитини;

правовстановлюючі документи на спадкове майно;

звіт (акт) про оцінку майна, здійснену уповноваженим суб’єктом оцінювання крім спадкоємців першої черги спадкування;

заява про видачу свідоцтва про право на спадщину, подана та підписана батьками (батьком, матір’ю, якщо помер інший з батьків), що діють від імені та в інтересах малолітньої дитини, або заява про видачу свідоцтва про право на спадщину, подана та підписана неповнолітньою дитиною за згодою батьків (батька, матері, якщо помер інший з батьків).

Якщо дитина є спадкоємцем після померлих батька та матері, дитина може отримати свідоцтво про право на спадщину у наступних випадках: після набуття повного обсягу цивільної дієздатності (18 років – повнолітня особа; у випадках, передбачених законом) або після призначення опікуна (піклувальника) відповідно опікуном (дитиною за згодою піклувальника).

2. Чи потрібно оформити додатково заповіт, щоб гарантувати що майно перейде у спадок дитині (можливо після досягнення повноліття?) і не буде витрачено опікунами дитини.

Так я би вам радив зробити заповіт. Таким чином, ви надасте гарантовано право на спадкування не залежучи від дій її матері.