Як зрозуміти, чи потрібно видалити зображення художника, який безкоштовно їх малював і надавав у користування, а потім захотів, щоб їх видалили?

Романе, в нашому світі хто завгодно може вимагати що завгодно. В теорії. Але для того щоб щось вимагати - треба мати практичну можливість примусити виконати обов"язок. В Україні за це відповідають суди та виконавча служба. Це робиться в межах України. За кордоном змусити щось виконати практично неможливо і дуже дорого з перспективою нульового вихлопу. Бо у кожної країни свої суди та своє бачення.

Поліція тут ні до чого взагалі. Адже ознак будь-яких кримінальних правопорушень тут немає. Я просто навів приклад, що навіть поліція, тобто орган державного примусу - не може нічого в таких речах офіційно зробити. Звісно я кажу офіційно, бо неофіційно звісно у багатьох спеціальних служб є можливості вскривати за бажання доступ до усього, в тому числі через українські сім-карти якщо зареєстровано доступ.

Ок. Припустимо у художника є докази і право вимагати видалення. Але ж це не виставка чужих творів на Хрещатику.

Куди він направить свою вимогу та яким чином зафіксує розміщення творів на платформі Телеграм? В Україні (на відміну від більш сучасних в цьому плані країн ЄС) немає можливості засвідчити скріншоти з соц.мереж чи платформ у приватного чи державного нотаріуса.

А тому такі скріншоти в подальшому не є доказом, якщо суддя не може під час засідання зайти і встановити фактичну відповідність інформації на скріншоті - тому, що в конкретний момент знаходиться на сторінці Телеграм. Саме тому іноді в практиці траплялися випадки, коли власники онлайн засобів масової інформації на час засідання просто видаляли інформацію і ніхто не міг довести вже, що щось було.

Ну не свідків же кликати.

Автор твору знає Ваші Прізвище, ім"я та по батькові, адресу реєстрації? _ Певен що ні.

А навіть якби мав цю інформацію. Подає він до суду позов про захист прав інтелектуальної власності. Які в нього докази належності відповідача?

Ви спокійно можете надати відзив, що бачите цю людину вперше, ніякого відношення ні до якого каналу не маєте і взагалі ситуація Вам не зрозуміла і виглядає як шахрайство з боку позивача - художника, тобто намагання отримати гроші з повітря.

Власне і все.

Незважаючи на цифровізацію суспільства - електронні переписки не є доказами в суді.

В той же час, зі скріншотів, які надані позивачем вбачається, що переписка в групі велась з 03.03.2022 року по 27.03.2022 року, подальше листування суду не надано, зокрема за 31.03 та 01.04.2022 року (за ті дні, що свідок повідомляв про необхідність початку роботи за місцем знаходження...).

Однак суд не може взяти до уваги як належний доказ листування, оскільки згідно з практикою Верховного Суду, зокрема, постановою від 19 січня 2022 року у справі №202/2965/21, роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копією електронного документа) в розумінні положень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»", тобто не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, оскільки в такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення».

ОТЖЕ, будь-які переписки в мережі інтернет можна поставити під сумнів, адже як я уже зазначав у відповіді - лише слідчі в рамках оперативно-розшукових дій та в інтересах держави можуть встановити належність переписок в Телеграмі, Вайбер, інших комунікаторах. Прості смертні в цивільних відносинах - це встановити і довести не можуть. Так, на жаль цим користуються часто шахраї... в тому числі міжнародні. Але не гріх іноді законом і практикою Верховного Суду скористатися і звичайним людям.

В таких справах з цифровим контентом дуже складно з доказами завжди. Довести щось може (і то не завжди) дуже професійний адвокат, який спеціалізується на таких справах. Були випадки коли навіть адвокати програвали справи про захист честі, гідності та ділової репутації журналістам, бо не могли довести, що сторінка в мережі Facebook наприклад належить саме цьому журналісту.

Якщо немає галочки автентичності особи в Facebook, то це треба доводити і суди дуже часто стають на сторону відповідачів, що не доведено належними та допустимими доказами авторство відповідного контенту в інтернеті особі, на яку подається позов до суду.

Якщо ж Ви хочете почути питання в розрізі моралі, або Ви і є той художник, то формально у автора є право інтелектуальної власності на твір і право обмежувати його використання, якщо не було домовленості про інше (цю домовленість треба або довести, або щоб інша сторона визнала факт її існування).

Авторське право дозволяє автору контролювати публічний показ свого твору. Це означає, що автор має право дозволяти або забороняти публічний показ свого твору, незалежно від того, чи були вже продані примірники.Право на публічний показ (public display) є однією з складових авторського права і дає автору можливість вирішувати, як і де буде демонструватися його твір.

Це все регулюється на території України - Цивільним кодексом України, Законом України від 01.12.2022 р. № 2811-IX “Про авторське право і суміжні права”.

Згідно з частинами першою - п"ятою статті 22 Закону України “Про авторське право і суміжні права”

Стаття 22. Загальні випадки вільного використання творів

1. Без дозволу суб’єктів авторського права, безоплатно та без зазначення імені автора і джерела запозичення допускається:

1) відтворення твору у зв’язку з демонструванням, налаштуванням або ремонтом обладнання, перевірку функціонування якого неможливо здійснити без використання творів, за умови що таке відтворення та його обсяг відповідають визначеній меті;

2) відтворення твору у вигляді макета, креслення або плану будівлі чи іншої капітальної споруди з метою реконструкції таких будівлі чи іншої капітальної споруди, за умови що таке відтворення та його обсяг відповідають визначеній меті;

3) відтворення творів для забезпечення судового, адміністративного, кримінального провадження, нормотворчої діяльності органів законодавчої, виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, вчинення нотаріальних дій, забезпечення громадської безпеки в обсязі, що відповідає поставленій меті;

4) публічне виконання музичних творів під час офіційних церемоній, організованих органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування, релігійних церемоній, а також поховання в обсязі, що відповідає характеру таких церемоній.

2. Без дозволу суб’єктів авторського права і безоплатно, але із зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:

1) використання цитат, включаючи їх переклад з інших мов, з правомірно опублікованих творів, у тому числі статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо це зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору (повідомлення), до якого цитати включаються, із семантичним та/або графічним виділенням меж цитати;

2) відтворення, у тому числі в електронній (цифровій) формі, інтерактивне надання доступу до правомірно опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів, творів образотворчого мистецтва, фотографічних творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій у виданнях, програмах організацій мовлення, звукозаписах чи відеозаписах для забезпечення та реалізації освітнього процесу або з метою наукових досліджень, якщо такі дії не мають самостійного економічного значення, в обсязі, що відповідає визначеній меті, за умови, що:

• обсяг такого використання відповідає визначеній меті;
• використання творів здійснюється суб’єктами освітньої або наукової діяльності у місцях, де цими суб’єктами здійснюється освітня або наукова діяльність, або через захищене електронне (цифрове) середовище, до якого забезпечується доступ виключно здобувачам освіти та педагогічним, науково-педагогічним працівникам навчального закладу або працівникам наукової установи;

3) репрографічне відтворення творів, що здійснюється суб’єктами освітньої діяльності для навчальних занять правомірно оприлюднених статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів з ілюстраціями або без них за умови, що:

• обсяг такого відтворення відповідає меті, визначеній навчальними заняттями;
• відтворення твору не має систематичного характеру;

4) відтворення в електронній (цифровій) формі, інтерактивне надання доступу до правомірно оприлюднених статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів як ілюстрацій для дистанційного навчання, за умови застосування заходів щодо захисту матеріалів дистанційного навчання від незаконного доступу до них;

5) відтворення та розповсюдження у пресі, доведення до загального відома попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань у випадках, коли право на таке відтворення, розповсюдження, доведення до загального відома публіки спеціально не заборонено автором;

6) доведення до загального відома публіки творів, побачених або почутих під час перебігу поточних подій з метою висвітлення таких подій, в обсязі, що відповідає інформаційній меті;

7) відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для висвітлення зазначених заходів, крім використання таких каталогів з комерційною метою;

8) відтворення та доведення до загального відома публіки публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів в обсязі, що відповідає визначеній меті;

9) використання правомірно оприлюднених літературних, художніх, музичних та інших творів для створення на їх основі:

• попурі - складеного твору, який є результатом творчого підбору та розташування коротких уривків інших правомірно оприлюднених музичних чи аудіовізуальних творів без завдавання шкоди їх охороні, внаслідок чого виникає цілісний об’єкт, частини якого об’єднані творчим задумом автора цього твору;
• твір у жанрі пародії - твір, що за своїм змістом має комічний, сатиричний характер по відношенню до подій, осіб або до правомірно оприлюдненого твору, його частини, створений у тому числі у результаті творчої переробки такого твору або його частини, та викликає асоціації з подіями, особами, твором або його частиною;
• твір у жанрі карикатури - твір образотворчого мистецтва, що за своїм змістом має комічний, сатиричний характер або спрямовується на висміювання певних осіб або подій, або може бути творчою переробкою іншого правомірно оприлюдненого твору, у тому числі персонажу твору або імені персонажу твору;

10) створення зображень творів архітектури та образотворчого мистецтва, що постійно розташовані у доступних для громадськості місцях, та подальше використання таких об’єктів, за умови що такі дії не мають самостійного економічного значення;

{Пункт 10 частини другої статті 22 в редакції Закону № 2974-IX від 20.03.2023}

11) адаптація аудіовізуальних творів шляхом аудіодискрипції (тифлокоментування);

12) відтворення в Державному реєстрі свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір та Державному реєстрі договорів, що стосуються права автора на твір;

13) записування твору в цілях короткострокового користування, здійснюваного організацією мовлення власними засобами та для власних програм організацій мовлення, стосовно якого вона одержала право на публічне сповіщення. При цьому організація мовлення зобов’язана знищити такий запис твору протягом 30 календарних днів після його здійснення, якщо більш тривалий строк письмово не погоджено з суб’єктом авторського права чи не встановлено законом. Такий запис може бути збережено в державних архівних установах у зв’язку з його виключно документальним характером;

14) виготовлення копій творів, що зроблені із законного джерела з метою пошуку тексту і даних, включених до наукових публікацій або пов’язаних з ними, для дослідницьких цілей. Це положення застосовується за умови, що використання творів не було прямо заборонено суб’єктами авторського права відповідним чином, зокрема за допомогою засобів, придатних для зчитування комп’ютером з цифрового контенту, що є доступним у мережі Інтернет.

3. Перелік випадків вільного використання творів, зазначений у цій статті та статтях 23-28 цього Закону, є вичерпним.

4. Вільне використання творів здійснюється за умови, що твір, який використовується, було оприлюднено правомірно, а обмеження не завдаватимуть шкоди іншому звичайному використанню такого твору і не обмежуватимуть безпідставно законні інтереси відповідних суб’єктів авторського права.

5. У випадках, передбачених пунктом 3 частини першої та пунктом 12 частини другої цієї статті, вільне використання творів може здійснюватися щодо неоприлюднених творів, без зазначення джерела запозичення.

Однак практичних інструментів реалізувати своє право автора твору при наявній позиції власника сторінки, якого не можна однозначно ідентифікувати та встановити - дуже мало. Якщо вони взагалі існують. Он власника Телеграм іноземні спецслужби не можуть змусити робити те, що їм треба. А що може змусити зробити проста людина цифрову платформу? - Нічого.

На жаль такі от особливості СУЧАСНОГО ЦИФРОВОГО світу, що захиститись не можна від подібних порушень на цифрових платформах, якщо попередньо не передбачати це і не унормовувати договором. Власне цифровий світ - такий собі ДРОН, від прильоту якого непідготовленим заздалегідь не можна захиститись.

Якщо я комусь завтра надам свої документи особисті, я маючи навіть юридичні навички - не зможу змусити невстановлену людину, яка за межами доменної зони України - видалити ці документи, які можуть навіть у відкритий доступ викласти. Такі ситуації бувають. І то, в цифровому світі навіть змусивши видалити - не можна прослідкувати та гарантувати подальше нерозповсюдження такої інформації.

Хоча по закону у нас є право на недоторканість і приватність. Але практичної реалізації цього немає.

Хто-завгодно може створити сторінку в соц.мережі з Вашим фото взятим з публічного доступу, Вашим ім"ям чи прізвищем... І Ви ще дуже довго будете переконувати адміністрацію соц.мережі, щоб сторінку видалили. Дуже багато у клієнтів було випадків, що Facebook, Instagram та ін. - відмовляли людям і навіть не пропонували підтвердити свою особистість.

Вибачте, якщо моя відповідь не дає того, що Вам хотілося б почути. Просто я реаліст, а не теоретик, який вірить в те, що закони завжди працюють. Якби вони працювали, то мабуть би Фейсбук не міг заблокувати тоді ще у першу каденцію Президента США Дональда Трампа. Чи думаєте мільярдер не міг звернутися до суду? - Міг. Але в світі цифрові платформи жодним законодавством і міжнародними конвенціями не обмежені й не врегульовані. Тому що в таких випадках робити - судді не знають. І гарантувати рішення та позицію судді теж ніхто в таких справах не може.

На жаль закон і права - це теорія. І права нероздільно пов"язані з фінансовими спроможностями людини їх реалізувати / захистити. Саме тому права - це для багатих суспільств, які можуть собі це дозволити. Збідніння суспільств і держав - неодмінно позначаються на демократії, свободі й верховенстві права в таких суспільствах і державах. Для прикладу - бабуся старенька маючи 100 % право на пенсію - іноді не може захистити своє право, бо у неї немає 500-1000 $ на послуги адвоката. А ще, у ряді випадків можна мати на руках рішення суду і не мати можливості змусити державний орган, а тим більше фізичну особу - його виконати. Тобто будь-яке право досить умовне й залежне від багатьох факторів.

Саме цю думку я хотів донести у своїй відповіді як практик, який не тільки викладає теорії права в якомусь закладі і розповідає студентам як воно має бути по науці, в теорії, в задумі, а як воно є в реаліях життя. Не тільки в Україні. Це так усюди. Бо людство розривається по одним законам. Просто десь більше грошей або кращий піар та пропаганда.

Щасти Вам!