Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
925 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Дано: телеграм канал з контентом. В складі адміністрації є художник. Частина контенту створюється художником (зображення). Все виконується безкоштовно, жодної оплати праці - і художник був попередньо про це попереджений, і дав згоду на таку працю. Канал прибутку не приносить. Всі зображення публікувалися на каналі від імені групи і без зазначень, хто автор.
Через деякий час канал купують інші люди (назвемо власник2). Власник2 певний час працював зі старою адміністрацією, але врешті-решт попрощався із художником. Художник каже, щоб видалили усі зображення, що він створював для каналу, бо це є його власність.
Питання: чи повинен власник2 видалити всі зображення, на які вказав художник?
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (5)
Юрист, м. Харків, 19 років досвіду
Спілкуватися у чатіДОБРОГО ВЕЧОРА, РОМАНЕ! Формально платформа Телеграм є іноземним полем, тому законодавство України в тому числі про інтелектуальну власність - застосовувати дивно та смішно за межами України та її суверенної юрисдикції. Це рівносильно, що позиватися до Facebook в київському суді.
Тобто якщо документально відносини за законодавством України не упорядковані (договір трудовий, цивільно-правовий, договір про службовий твір, інші речі, які б могли свідчити про встановлені відносини - платежі наприклад тощо), то ніякий такий художник не власник твору, адже доказів цього немає і факт створення твору він не може довести. А навіть якби теоретично міг (наприклад якщо є підпис на творі у випадках з картинами), то до кого позиватися? До Дурова і Телеграм чи до невідомих осіб, довести право власності і розпорядження каналом яких неможливо в рамках цивільного, господарського або адміністративного спору? Встановити власників можна лише шляхом кримінального провадження та розслідування компетентними органами, але по цивільним спорам органи не працюють, бо тут немає складу жодного правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України чи КУпАП.
В будь-якому разі не знаючи персональних даних власників каналу - ніхто не може навіть подати до суду в Україні чи вчинити інші дії.
Як уже зазначав в прев'ю, Телеграм не зареєстрований в Україні і у України, її державних органів - правоохоронних та/або судових немає жодного впливу на Телеграм чи можливості виявляти адресатів, які приховали свої дані без доступу до гаджетів з відповідними інформаційними можливостями в Телеграм. Тобто якщо автора не затримають, то встановити його неможливо.
Сервери Telegram розташовані по усьому світу в декількох дата-центрах, а штаб-квартира знаходиться в Дубаї (Об'єднані Арабські Емірати).
Формально, управління процесами на платформі здійснюють три компанії
1) Telegram Group Inc., зареєстрована на Британських Віргінських островах (це світова офшорна зона),
2) Telegraph Inc., компанією групи Telegram, також зареєстрована на Британських Віргінських островах,
3) Тelegram FZ-LLC, компанія групи Telegram, зареєстрована в Дубаї (ОАЕ).
На відміну від інших платформ, модерація та адміністрування скарг в Телеграм відбувається дуже погано, адже власник компанії Павло Дуров не дуже цим переймається. Саме тому Телеграм став платформою для багатьох злочинів як цифрових, так і у реальному житті - торгівля забороненими речами, документами, підробками тощо.
Правила та політика конфіденційності Телеграм розміщена за посиланням https://telegram.org/privacy/ua
"Якщо Telegram отримає дійсний наказ від відповідних судових органів, що підтверджує вашу причетність до кримінальної справи, яка порушує Умови використання Telegram, ми проведемо правовий аналіз запиту та можемо розкрити вашу IP-адресу та номер телефону відповідним органам. Якщо будь-які дані будуть передані, ми включимо такі випадки у щоквартальний звіт про прозорість, опублікований за адресою: https://t.me/transparency."
Однак, станом на сьогодні за період 01.01.24–30.09.24 - жодного офіційного запиту від України до Телеграм не надходило по будь-якому кейсу.
Тому, маю констатувати поліція однозначно цим не буде займатися, бо по-перше немає ознай жодного злочину, а по-друге бо в державі наразі в умовах воєнного стану немає нормально діючого правоохоронного органу, який би захищав конституційні права громадян, а не займався силовим обслуговуванням влади та поповненням бюджету через штрафи і інші схеми, в тому числі щодо особистого збагачення з використанням повноважень правоохоронних органів. Тому навіть реальні злочини не розслідуються, якщо немає зацікавленості слідчого або наказу з Києва. Дякувати маємо, що хоча б вбивства розслідуються... бо більшість заяв громадян залишаються нерозслідуваними.
А цивільні правовідносини - це суто речі договірні. Якщо договору немає з умовами та реквізитами. Як то кажуть - "На немає і суду немає".
Тож, суворість законів - компенсується необов"язковістю їх виконання та неможливістю примусити в цифровій сфері та її інфраструктурі (сервери, органи управління, адміністрування) не залежній від України та розміщеній за межами нашої держави - виконати будь-яке рішення суду чи іншого органу державної влади.
Тобто спіть спокійно. Ви не зобов"язані нічого видаляти. Головне нічого не визнавати і не бути сильно порядними в плані комунікації з особою, в чиїх послугах Ви більше не відчуваєте потреби. Як правило якщо особа не визнає певний факт - довести щось належними та допустимими доказами НЕМОЖЛИВО. Саме тому і правоохоронці, і часто адвокати - розкручують опонентів на зізнання та визнання певних фактів. Цього робити не треба ні в якому разі.
В будь-якому разі "Ніхто не може бути примушений давати показання та пояснення проти себе, членів своєї сім'ї, які можуть бути покладені в основу обвинувачення у вчиненні злочину"– таке право закріпила стаття 63 Конституції України. Тобто Ви не зобов"язані спілкуватися з будь-якою особою чи давати будь-які пояснення, що стосуються Вас і Вашої діяльності. В цивільних питаннях так взагалі.
Тут вже також діє частина перша статті 19 Конституції України, яка встановлює, що правовий порядок в Україні заснований на принципах, згідно з якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом.
Але повторюсь. Дуже часто в Україні забувають, що іноземні платформи та соціальні мережі - не належать до юрисдикції України, її законодавства, правосуддя. Належність якоїсь особи чи учасника такої платформи до України у розрізі громадянства - не є достатньою і єдиною підставою розповсюдження на ці правовідносини законодавства і впливу України. Бо ж людина може мати громадянство і наприклад проживати в Німеччині, Тайланді, США, Канаді, Австралії чи ще десь. І тут як правило діє саме принцип території на якій щось вчиняється., а не лише громадянства осіб. Звісно якщо про іншу юрисдикцію не домовились у формі укладення відповідного договору. У бізнесі так дуже часто роблять, визначаючи юрисдикцію та законодавство країни, яке використовується. Дуже часто люблять визначати юрисдикцію англійського права та судочинства (Common Law).
У Вашому випадку питання досить дріб"язкове і скоріше не юридично, а морально-емоційне. А категорії моралі та справедливості у світі, в тому числі в праві країн світу - лише декларується, але не використовується широко.
Тож переконаний, що все буде добре і вимоги ні в що серйозне не вильються.
Щасти Вам у веденні та розвитку свого каналу! Бажаю, щоб він врешті-решт став прибутковим, а робота приносила задоволення!
З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)
чудово. А тепер давайте поговоримо про сферичного коня у вакуумі - тобто, якби закони України працювали чудово, а поліція виконувала б свою справу ідеально.
Ваша відповідь зазначає, що я можу не боятися нічого, "бо мені нічого не буде", але давайте все ж розглянемо справу з юридичної точки зору відносин між художником та власником2. Чи має він юридичне право вимагати видалити зображення з каналу, чи ні?
Юрист, м. Харків, 19 років досвіду
Спілкуватися у чатіРомане, в нашому світі хто завгодно може вимагати що завгодно. В теорії. Але для того щоб щось вимагати - треба мати практичну можливість примусити виконати обов"язок. В Україні за це відповідають суди та виконавча служба. Це робиться в межах України. За кордоном змусити щось виконати практично неможливо і дуже дорого з перспективою нульового вихлопу. Бо у кожної країни свої суди та своє бачення.
Поліція тут ні до чого взагалі. Адже ознак будь-яких кримінальних правопорушень тут немає. Я просто навів приклад, що навіть поліція, тобто орган державного примусу - не може нічого в таких речах офіційно зробити. Звісно я кажу офіційно, бо неофіційно звісно у багатьох спеціальних служб є можливості вскривати за бажання доступ до усього, в тому числі через українські сім-карти якщо зареєстровано доступ.
Ок. Припустимо у художника є докази і право вимагати видалення. Але ж це не виставка чужих творів на Хрещатику.
Куди він направить свою вимогу та яким чином зафіксує розміщення творів на платформі Телеграм? В Україні (на відміну від більш сучасних в цьому плані країн ЄС) немає можливості засвідчити скріншоти з соц.мереж чи платформ у приватного чи державного нотаріуса.
А тому такі скріншоти в подальшому не є доказом, якщо суддя не може під час засідання зайти і встановити фактичну відповідність інформації на скріншоті - тому, що в конкретний момент знаходиться на сторінці Телеграм. Саме тому іноді в практиці траплялися випадки, коли власники онлайн засобів масової інформації на час засідання просто видаляли інформацію і ніхто не міг довести вже, що щось було.
Ну не свідків же кликати.
Автор твору знає Ваші Прізвище, ім"я та по батькові, адресу реєстрації? _ Певен що ні.
А навіть якби мав цю інформацію. Подає він до суду позов про захист прав інтелектуальної власності. Які в нього докази належності відповідача?
Ви спокійно можете надати відзив, що бачите цю людину вперше, ніякого відношення ні до якого каналу не маєте і взагалі ситуація Вам не зрозуміла і виглядає як шахрайство з боку позивача - художника, тобто намагання отримати гроші з повітря.
Власне і все.
Незважаючи на цифровізацію суспільства - електронні переписки не є доказами в суді.
В той же час, зі скріншотів, які надані позивачем вбачається, що переписка в групі велась з 03.03.2022 року по 27.03.2022 року, подальше листування суду не надано, зокрема за 31.03 та 01.04.2022 року (за ті дні, що свідок повідомляв про необхідність початку роботи за місцем знаходження...).
Однак суд не може взяти до уваги як належний доказ листування, оскільки згідно з практикою Верховного Суду, зокрема, постановою від 19 січня 2022 року у справі №202/2965/21, роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копією електронного документа) в розумінні положень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»", тобто не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, оскільки в такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення».
ОТЖЕ, будь-які переписки в мережі інтернет можна поставити під сумнів, адже як я уже зазначав у відповіді - лише слідчі в рамках оперативно-розшукових дій та в інтересах держави можуть встановити належність переписок в Телеграмі, Вайбер, інших комунікаторах. Прості смертні в цивільних відносинах - це встановити і довести не можуть. Так, на жаль цим користуються часто шахраї... в тому числі міжнародні. Але не гріх іноді законом і практикою Верховного Суду скористатися і звичайним людям.
В таких справах з цифровим контентом дуже складно з доказами завжди. Довести щось може (і то не завжди) дуже професійний адвокат, який спеціалізується на таких справах. Були випадки коли навіть адвокати програвали справи про захист честі, гідності та ділової репутації журналістам, бо не могли довести, що сторінка в мережі Facebook наприклад належить саме цьому журналісту.
Якщо немає галочки автентичності особи в Facebook, то це треба доводити і суди дуже часто стають на сторону відповідачів, що не доведено належними та допустимими доказами авторство відповідного контенту в інтернеті особі, на яку подається позов до суду.
Якщо ж Ви хочете почути питання в розрізі моралі, або Ви і є той художник, то формально у автора є право інтелектуальної власності на твір і право обмежувати його використання, якщо не було домовленості про інше (цю домовленість треба або довести, або щоб інша сторона визнала факт її існування).
Це все регулюється на території України - Цивільним кодексом України, Законом України від 01.12.2022 р. № 2811-IX “Про авторське право і суміжні права”.
Згідно з частинами першою - п"ятою статті 22 Закону України “Про авторське право і суміжні права”
1. Без дозволу суб’єктів авторського права, безоплатно та без зазначення імені автора і джерела запозичення допускається:
1) відтворення твору у зв’язку з демонструванням, налаштуванням або ремонтом обладнання, перевірку функціонування якого неможливо здійснити без використання творів, за умови що таке відтворення та його обсяг відповідають визначеній меті;
2) відтворення твору у вигляді макета, креслення або плану будівлі чи іншої капітальної споруди з метою реконструкції таких будівлі чи іншої капітальної споруди, за умови що таке відтворення та його обсяг відповідають визначеній меті;
3) відтворення творів для забезпечення судового, адміністративного, кримінального провадження, нормотворчої діяльності органів законодавчої, виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, вчинення нотаріальних дій, забезпечення громадської безпеки в обсязі, що відповідає поставленій меті;
4) публічне виконання музичних творів під час офіційних церемоній, організованих органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування, релігійних церемоній, а також поховання в обсязі, що відповідає характеру таких церемоній.
2. Без дозволу суб’єктів авторського права і безоплатно, але із зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:
1) використання цитат, включаючи їх переклад з інших мов, з правомірно опублікованих творів, у тому числі статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо це зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору (повідомлення), до якого цитати включаються, із семантичним та/або графічним виділенням меж цитати;
2) відтворення, у тому числі в електронній (цифровій) формі, інтерактивне надання доступу до правомірно опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів, творів образотворчого мистецтва, фотографічних творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій у виданнях, програмах організацій мовлення, звукозаписах чи відеозаписах для забезпечення та реалізації освітнього процесу або з метою наукових досліджень, якщо такі дії не мають самостійного економічного значення, в обсязі, що відповідає визначеній меті, за умови, що:
3) репрографічне відтворення творів, що здійснюється суб’єктами освітньої діяльності для навчальних занять правомірно оприлюднених статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів з ілюстраціями або без них за умови, що:
4) відтворення в електронній (цифровій) формі, інтерактивне надання доступу до правомірно оприлюднених статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів як ілюстрацій для дистанційного навчання, за умови застосування заходів щодо захисту матеріалів дистанційного навчання від незаконного доступу до них;
5) відтворення та розповсюдження у пресі, доведення до загального відома попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань у випадках, коли право на таке відтворення, розповсюдження, доведення до загального відома публіки спеціально не заборонено автором;
6) доведення до загального відома публіки творів, побачених або почутих під час перебігу поточних подій з метою висвітлення таких подій, в обсязі, що відповідає інформаційній меті;
7) відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для висвітлення зазначених заходів, крім використання таких каталогів з комерційною метою;
8) відтворення та доведення до загального відома публіки публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів в обсязі, що відповідає визначеній меті;
9) використання правомірно оприлюднених літературних, художніх, музичних та інших творів для створення на їх основі:
10) створення зображень творів архітектури та образотворчого мистецтва, що постійно розташовані у доступних для громадськості місцях, та подальше використання таких об’єктів, за умови що такі дії не мають самостійного економічного значення;
{Пункт 10 частини другої статті 22 в редакції Закону № 2974-IX від 20.03.2023}
11) адаптація аудіовізуальних творів шляхом аудіодискрипції (тифлокоментування);
12) відтворення в Державному реєстрі свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір та Державному реєстрі договорів, що стосуються права автора на твір;
13) записування твору в цілях короткострокового користування, здійснюваного організацією мовлення власними засобами та для власних програм організацій мовлення, стосовно якого вона одержала право на публічне сповіщення. При цьому організація мовлення зобов’язана знищити такий запис твору протягом 30 календарних днів після його здійснення, якщо більш тривалий строк письмово не погоджено з суб’єктом авторського права чи не встановлено законом. Такий запис може бути збережено в державних архівних установах у зв’язку з його виключно документальним характером;
14) виготовлення копій творів, що зроблені із законного джерела з метою пошуку тексту і даних, включених до наукових публікацій або пов’язаних з ними, для дослідницьких цілей. Це положення застосовується за умови, що використання творів не було прямо заборонено суб’єктами авторського права відповідним чином, зокрема за допомогою засобів, придатних для зчитування комп’ютером з цифрового контенту, що є доступним у мережі Інтернет.
3. Перелік випадків вільного використання творів, зазначений у цій статті та статтях 23-28 цього Закону, є вичерпним.
4. Вільне використання творів здійснюється за умови, що твір, який використовується, було оприлюднено правомірно, а обмеження не завдаватимуть шкоди іншому звичайному використанню такого твору і не обмежуватимуть безпідставно законні інтереси відповідних суб’єктів авторського права.
5. У випадках, передбачених пунктом 3 частини першої та пунктом 12 частини другої цієї статті, вільне використання творів може здійснюватися щодо неоприлюднених творів, без зазначення джерела запозичення.
Однак практичних інструментів реалізувати своє право автора твору при наявній позиції власника сторінки, якого не можна однозначно ідентифікувати та встановити - дуже мало. Якщо вони взагалі існують. Он власника Телеграм іноземні спецслужби не можуть змусити робити те, що їм треба. А що може змусити зробити проста людина цифрову платформу? - Нічого.
На жаль такі от особливості СУЧАСНОГО ЦИФРОВОГО світу, що захиститись не можна від подібних порушень на цифрових платформах, якщо попередньо не передбачати це і не унормовувати договором. Власне цифровий світ - такий собі ДРОН, від прильоту якого непідготовленим заздалегідь не можна захиститись.
Якщо я комусь завтра надам свої документи особисті, я маючи навіть юридичні навички - не зможу змусити невстановлену людину, яка за межами доменної зони України - видалити ці документи, які можуть навіть у відкритий доступ викласти. Такі ситуації бувають. І то, в цифровому світі навіть змусивши видалити - не можна прослідкувати та гарантувати подальше нерозповсюдження такої інформації.
Хоча по закону у нас є право на недоторканість і приватність. Але практичної реалізації цього немає.
Хто-завгодно може створити сторінку в соц.мережі з Вашим фото взятим з публічного доступу, Вашим ім"ям чи прізвищем... І Ви ще дуже довго будете переконувати адміністрацію соц.мережі, щоб сторінку видалили. Дуже багато у клієнтів було випадків, що Facebook, Instagram та ін. - відмовляли людям і навіть не пропонували підтвердити свою особистість.
Вибачте, якщо моя відповідь не дає того, що Вам хотілося б почути. Просто я реаліст, а не теоретик, який вірить в те, що закони завжди працюють. Якби вони працювали, то мабуть би Фейсбук не міг заблокувати тоді ще у першу каденцію Президента США Дональда Трампа. Чи думаєте мільярдер не міг звернутися до суду? - Міг. Але в світі цифрові платформи жодним законодавством і міжнародними конвенціями не обмежені й не врегульовані. Тому що в таких випадках робити - судді не знають. І гарантувати рішення та позицію судді теж ніхто в таких справах не може.
На жаль закон і права - це теорія. І права нероздільно пов"язані з фінансовими спроможностями людини їх реалізувати / захистити. Саме тому права - це для багатих суспільств, які можуть собі це дозволити. Збідніння суспільств і держав - неодмінно позначаються на демократії, свободі й верховенстві права в таких суспільствах і державах. Для прикладу - бабуся старенька маючи 100 % право на пенсію - іноді не може захистити своє право, бо у неї немає 500-1000 $ на послуги адвоката. А ще, у ряді випадків можна мати на руках рішення суду і не мати можливості змусити державний орган, а тим більше фізичну особу - його виконати. Тобто будь-яке право досить умовне й залежне від багатьох факторів.
Саме цю думку я хотів донести у своїй відповіді як практик, який не тільки викладає теорії права в якомусь закладі і розповідає студентам як воно має бути по науці, в теорії, в задумі, а як воно є в реаліях життя. Не тільки в Україні. Це так усюди. Бо людство розривається по одним законам. Просто десь більше грошей або кращий піар та пропаганда.
Щасти Вам!
відповідь зрозумів. Я власник2, але я хочу зробити все морально правильно. З однієї сторони - придбав канал з контентом, і маю от такі запити про видалення його частини, з іншої - хочу бути чесним і не мати репутаційних наслідків. Як я розумію, в такому разі краще видалити контент художника, якщо я не зможу довести, що він з минулим власником домовився про передачу власності або можливість нескінченного використання?
Юрист, м. Харків, 19 років досвіду
Спілкуватися у чатіЗрозуміло. Ви ж не знаєте реально яка була ситуація. Завжди спілкуюся з обидвома сторонами, щоб почути усіх учасників. Бо всяке буває. Іноді беруть гроші, а кажуть, що нічого не отримували.
Просто Ви ж придбали канал з контентом не по офіційній угоді, а теж по-людськи так би мовити. Тому попередній власник Вам не підтверджував жодним чином, що йому належить весь контент каналу.
Тому тут дійсно моральне питання, а не юридичне. Бо воно з самого початку вирішувалося за межами правового поля.
Тож вирішувати Вам як вчинити. Юридично Ви особливо нічим не обтяжені.
Юридично правильно зробити - це вказати авторство особи. Але використання безкоштовно значно обмежене.
Тому я б не радив так робити. Бо потім може бути обвинувачення в комерційному використанні - розкрутка каналу, реклама на каналі - все це може розглядатися як комерційні цілі використання.
Якщо у автора немає первинних примірників творів - то я б не видаляв такі твори. Бо це хто-завгодно може що-завгодно так назвати своїм. Знову-таки, а де гарантія, що це не схема. Вам продали канал... завтра усі автори прийдуть з вимогою видалити контент... а потім створять післязавтра свій такий же канал і будуть вже там їх оприлюднювати.
Як наслідок Ви залишитесь і без грошей, і без контенту. Тому це питання цілком можна адресувати особі, яка отримала гроші. Ви ж купляли канал саме з УСІМ контентом... І не дуже справедливо, що Ви гроші витратили, а потім починаються незрозумілі речі з авторствами та заявками на видалення.