Онука яка є спадкоємицею за заповітом пропустили строки прийняття спадщини. У спадкодавця є двоє дітей, одна з них мама цієї онуки інший її брат. Чи можливо написати відмову братові відмову від спадку, та оформити довіреність на маму онуки щоб вона далі займалася оформленням спадку на маму.

Доброго дня, вас треба звернутися до нотаріуса та отримати письмову відмову.

У випадку пропуску строку для прийняття спадщини спадкоємцю необхідно буде звертатися до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, що затягне у часі оформлення спадкових прав. Варто також зазначити, що виходячи з судової практики, факт перебування спадкоємця за кордоном, не завжди є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Тому в таких питаннях як спадкування головне все зробити вчасно. Втрачений час може дорівнювати втраченому майну.

Якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

У разі пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття з наступних підстав:

• за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;
• на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини;
2. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вказує судова практика, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:

• тривала хвороба спадкоємця;
• перебування спадкоємця тривалий час за межами України

Важливо! Факт проживання позивача за межами України сам по собі не свідчить про наявність об’єктивних, непереробних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебування позивача поза межами України не позбавляло його можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою. Крім того, вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством,- на дипломатичні представництва України. На консульські установи України серед іншого також покладений обов’язок видавати свідоцтва про право на спадщину. Доказів неможливості з’явитися до консульської установи або до дипломатичного представництва України за кордоном позивач не надав.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 589/1863/13-ц;

• відбування покарання в місцях позбавлення волі;
• необізнаність спадкоємця про наявність заповіту (Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17);
• велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
• складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
• перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України (Постанова Верховного суду України від 26.06.2019 у справі №565/1145/17);
• необхідність отримання свідоцтва про смерть спадкодавиці з апостилем, оскільки її смерть настала за кордоном (Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.08.2023 у справі № 758/13293/18);
• тощо.При цьому судами до уваги беруться переважно письмові докази – довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки.

Разом з цим, у п. 2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 зазначено, що судами не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:

• юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
• необізнаність особи про наявність спадкового майна;
• похилий вік;
• непрацездатність;
• встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю);
• невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
• відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
• несприятливі погодні умови;
• перебування у депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 "Про судову практику у справах про спадкування" повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено. Якщо рішенням суду спадкоємцю раніше було визначено додатковий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийняв спадщину, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких – територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні, міські ради).

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12 та листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.

Вітаю, пані Ганно!

Діти бабусі також не подавали заяву про прийняття спадщини?

У Вас є два варіанти дій:

1. Онука може в судовому порядку встановити додаткові строки для прийняття спадщини та оформити весь спадок на себе відповідно до заповіту https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/ne...

2. Дочка бабусі може оформити весь спадок на себе, також звернувшись до суду. Це можливо якщо син бабусі та онука не захочуть претендувати на спадщину та не вчинятимуть дій для її оформлення.

Брат вже не може написати відмову від спадщини, адже це потрібно робити протягом 6 місяців після відкриття спадщини. Брату достатньо не звертатися до нотаріуса та не просити у суду встановити додаткові строки для прийняття спадщини.

Мама (якщо вона є дочкою бабусі) може займатися оформленням всього спадку і без довіреності. Головне - звернутися до нотаріуса та подати заяву про прийняття спадщини. Нотаріус надасть письмову відмову, адже пройшли строки прийняття спадщини. Потім мама повинна звернутися до суду та подати позов про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини https://legalaid.wiki/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8...

Відповідно до Цивільного кодексу України

Стаття 1270. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Стаття 1272. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Стаття 1273. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (тобто протягом 6 місяців після смерті спадкодавця). Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Стаття 1274. Право на відмову від прийняття спадщини на користь іншої особи

1. Спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.

2. Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

3. Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь.

4. Якщо заповідач підпризначив спадкоємця, особа, на ім'я якої складений заповіт, може відмовитися від спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем.

5. Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 цього Кодексу.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Ганна!

Є два варіанти вирішення цієї проблеми:

ПЕРШИЙ ВАРІАНТ.

Онука (якщо вона повнолітня) або її законний представник роблять спробу поновити пропущенні строки для отримання спадщини за заповітом.

Прийняття спадщини в Україні регулюється Цивільним кодексом України (далі – Кодекс).

Зокрема, для прийняття спадщини статтею 1270 Кодексу встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (тобто з дня смерті спадкодавця).

Протягом цього строку спадкоємець має звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Якщо цього не зроблено, спадкоємець вважається таким, що не прийняв спадщину.

Винятки:

• Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

• Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину.

На жаль, пропуск строків для прийняття спадщини – досить поширена ситуація. Це може статися через різні обставини:

- перебування спадкоємця на лікуванні з приводу тимчасової непрацездатності;

- перебування спадкоємця у відрядженні;

- приховування факту відкриття спадщини іншими спадкоємцями;

- обставини військового часу, які не дозволили спадкоємцю здійснити своє право тощо.

Ось алгоритм дій у випадку, якщо строк звернення до нотаріуса пропущений:

1. Звернутися до нотаріуса.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

2. Звернутися до суду.

Якщо детальніше, то мається на увазі наступне:

У разі пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття з наступних підстав:

• за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;
• на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини;
2. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При тому, як вказує судова практика, перелік поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини доволі вузький. Зазвичай суди вважають поважними причинами ті, що пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:

• тривала хвороба спадкоємця;
• перебування спадкоємця тривалий час за межами України.

Разом з цим, у п. 2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 зазначено, що судами не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:

• юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
• необізнаність особи про наявність спадкового майна;
• похилий вік;
• непрацездатність;
• встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю);
• невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
• відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
• несприятливі погодні умови;
• перебування у депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця.

Тобто поновлення строків отримання спадщини в судовому порядку процедура доволі складна і не завжди має успішну судову перспективу. Тут потрібно знати деталі.

ДРУГИЙ ВАРІАНТ.

Другий варіант більш простий і легкий, але він спрацює лише за умови, якщо серед законних спадкоємців бабусі немає тих, хто не погоджується з ним.

Для того треба, аби законні спадкоємці першої черги відмовились від свого права на успадкування майна спадкодавця на користь онуки, або просто не звернулись до нотаріуса із заявами про отримання спадщини у визначений законом термін.

Якщо син померлої наразі служить, то за оформленням такої заяви про відмову від спадщини нотаріально він повинен звернутись до свого командира. Після того, як командир частини оформить заяву і перешле її Вам, її треба ще завірити в нотаріуса.

Насамкінець я хочу наголосити на тому, що для більш предметної відповіді на Ваші питання треба мати значно більше інформації, ніж Ви надали у своєму питанні. Зокрема цікавить хронологія всіх подій, які відбувались після смерті бабусі, як також бажано розуміти позицію всіх законних спадкоємців. Тому що не зовсім ясно в якому проміжку часу відбувались зазначені Вами події, і що при тому робили спадкоємці по закону.

З повагою, адвокат Айвазян.

ДОБРОГО ДНЯ, ГАННА! Хтось із спадкоємців прийняв спадщину у 6-місячний строк?

Продовження строку прийняття спадщини може бути встановлено в разі, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини. Це можна зробити через письмову згоду спадкоємців, які вже прийняли спадщину, або на підставі судового рішення.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 Цивільного кодексу України, далі — ЦК України).

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1223 ЦК України).

Автоматичним прийняттям спадщини вважається ситуація, коли спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, не подає заяву про відмову від неї протягом шести місяців. У цьому випадку спадщина автоматично вважається прийнятою, і спадкоємець набуває права власності на неї.

Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Щоб встановити факт постійного проживання спадкоємиці зі спадкодавицею на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України,слід звертатися до суду в порядку окремого провадження. Частиною 2 ст. 256 ЦПК України визначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з п. 23 Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України)

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї (так зване «автоматичне прийняття спадщини»).

Згідно з ч. 4 ст. 1268 ЦК України, Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертої статті 1273 ЦК України, а саме:

• фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника й органу опіки та піклування (частина друга статті 1273 ЦК України);
• неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника й органу опіки та піклування (частина третя статті 1273 ЦК України);
• батьки (усиновлювачі), опікун може відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування (частина четверта статті 1273 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (ч. 2 ст. 1269 ЦК України).

Стаття 1270 ЦК України встановлює:

1. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

2. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Ст. 1272 ЦК України встановлює, що Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (ч. 2 ст. 1274 ЦК України).

Якщо ніхто зі спадкодавицею (бабусею) не проживав - то ніхто фактично спадщину не отримав і вона цілком може відійти на користь територіальної громади.

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна.

(ч. 1, 3 ст. 1277 ЦК України).

У справі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - факт постійного проживання позивача із спадкодавцем - не встановлюється (ВС КЦС, справа №602/1455/20 від 02.06.2022 р.)

ЩАСТИ ВАМ У ЗАХИСТІ СВОЇХ ПРАВ!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин

Вітаю Вас!

Онука яка є спадкоємицею за заповітом пропустили строки прийняття спадщини. У спадкодавця є двоє дітей, одна з них мама цієї онуки інший її брат. Чи можливо написати відмову братові відмову від спадку, та оформити довіреність на маму онуки щоб вона далі займалася оформленням спадку на маму. Спадок - будинок та земля на якій він побудований, все це оформлено на бабусю. Бабуся проживала та була прописана в іншому будинку, на момент смерті була прописана сама. В неї є двоє дітей син та дочка. Син служить тому змоги приїздити в нього не так багато. Онука пропустила строки прийняття спадщини бо змінювалося законодавство було 6 місяців потім стало 10, а коли потрібно було прийняти спадщину знов змінили на 6, тому пропустила. Які подальші дії можливі у цій ситуації, і як все правильно законодавчо оформити.

Не поспішав би робити висновки, що все таки строки були пропущені. Дійсно, законодавство у свій час змінювалося, було 10 місяців для прийняття спадщини, потім стало 6 місяців. Можливо, Ваш випадок все таки стосується більш довгого терміну. У будь-якому випадку, треба звертатися до нотаріуса із заявою про вступ до спадщини. Якщо нотаріус надасть відмову у спадкуванні - тоді звертатися до суду та поновлювати відповідний строк. Справа не проста, але іншого варіанту немає, адже особа не входить у перелік тих, хто здійснює автоматичне спадкування.

Крім того, треба знати більше деталей, зокрема, чи подавали відповідні заяви інші спадкоємці?

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України (далі ЦК)).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані зоб'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, спадкоємцю може бути визначений додатковий строк для прийняття спадщини, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Поважними причинами можуть бути: тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини:

1) юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;

2) необізнаність особи про наявність спадкового майна;

3) похилий вік;

4) непрацездатність;

5) незнання про існування заповіту;

6) встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;

7) відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;

8) несприятливі погодні умови.

При цьому зазначаємо, що судова практика виходить з того, що оскільки саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об’єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку, то у заяві, в обов’язковому порядку, необхідно порушувати питання про поважність причин пропуску зазначеного строку.

Важливо наголосити, що при подачі заяви про продовження строку для прийняття спадщини необхідно подати належні докази. Так, хвороба, перебування позивача-спадкоємця в іншому регіоні України у зв'язку із відрядженням, службовою необхідністю не можуть підтверджуватись лише показаннями свідків.

Повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено.

https://semenivska-gromada.gov.ua/news/1534827549/

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356)

Стаття 1223. Право на спадкування

1. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

2. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

3. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

З повагою! Щасти Вам!