Оформлення опікунства над інвалідом військовозобов'язаним

Доброго дня!

Чи має літній чоловік довідку ЛКК або МСЕК про потребу у постійному догляді? Чи має дідусь психічні захворювання?

Якщо онук має на меті оформити відстрочку як опікун, то йому потрібно звернутися до суду та визнати людину похилого віку недієздатною. Якщо син та донька дідуся не мають змоги здійснювати опіку, то суд призначить опікуном онука.

Якщо маєте на меті оформляти відстрочку просто по здійсненню догляду за дідусем, то це буде досить складно.

Згідно пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”

" не підлягають призову під час мобілізації військовозобов'язані члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи, зайняті постійним доглядом за нею ( не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я ). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи.

Отже, головними умовами для отримання відстрочки за даною підставою є

1. Наявність інвалідності у дідуся І або ІІ групи

2. Необхідність постійного догляду за дідусем, про це повинно бути зазначено у довідці МСЕК або ЛКК

3. Відсутність членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо вони самі потребують постійного догляду.

Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої особи, в тому числі усиновлені.

Якщо дідусь не має потреби у постійному догляді та є працездатна дочка, то онук матиме складнощі у оформленні відстрочки саме по цій підставі.

Інша підстава для відстрочки - пункт 10 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” не підлягають призову під час мобілізації військовозобов'язані опікун особи, визнаної судом недієздатною.

Для отримання відстрочки по цій підставі потрібно, щоб було рішення суду, де людину похилого віку визнано недіздатним та онука визнано опікуном.

Згідно статті 39 ЦКУ. Визнання фізичної особи недієздатною

1. Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

2. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

3. Якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування.

Глава 2. Цивільного процесуального кодексу України Розгляд судом справ про визнання фізичної особи недієздатною

Стаття 298. Призначення експертизи

1. Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

2. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.

ВИСНОВОК

Онук теоретично має дві підстави для відстрочки: опіка над дієздатною особою або постійний догляд за особою з інвалідністю ІІ групи.

Проте, оформити відстрочку по пункту 10 частини 1 статті 23 буде не легко, адже онуку потрібно довести суду, що дідусь має хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, а інші родичі дідуся (син та дочка) не можуть бути опікунами. Крім того, суд в таких випадках обов'язково повинен призначити судово-психіатричну експертизу і якщо вона покаже, що дідусь може усвідомлювати свої дії, то онук не матиме права на відстрочку по цій відставі.

Що стосується відстрочки по здійсненню догляду, то все залежить від того, чи має дідусь потребу у постійному догляді?

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю!

НАЖАЛЬ, ВИ ПРАКТИЧНО НЕ МАЄТЕ ШАНСІВ ОТРИМАТИ ВІДСТРОЧКУ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ.

ВИ ЧЛЕН СІМ'Ї ДРУГОГО СТУПЕНЮ СПОРІДНЕННЯ.

В НАЯВНОСТІ Є ДОНЬКА ІНВАЛІДА (ПЕРША СТУПЕНЬ СПОРІДНЕННЯ) - ТЕ ЩО ВОНА ЗА КОРДОНОМ НЕ МАЄ ЗНАЧЕННЯ.

ЗАКОН УКРАЇНИ

"Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"

Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

1. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

14) члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи;

ТЕ ЩО У ВАС ДВОЄ ДІТЕЙ НЕ НАДАЄ ВАМ ПРАВА НА ВІДСТРОЧКУ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ.

Щиро дякую Вам! Дідусь не має психічних захворювань, однак мав черепну-мозкову травму з втратою дієздатності понад 70%. Має довічну 2-гу групу. Скажіть, будь ласка, якщо дідусь матиме довідку МСЕК про потребу постійного догляду, то чи зможе його онук оформити відстрочку, все ж будучи одруженим з 2-ма дітьми? Також чи не може суд призначити дружину сина, який зараз служить у ЗСУ, опікуном замість онука (вона має дитину до 3-х років)?

Доброго дня, Дар'я!

Вітаю! У сім'ї є літній чоловік 74 роки, має 2-гу підтверджену групу інвалідності. Чи може його онук оформити опікунство та бути знятим з військового обліку

Мова йде про опікунство чи про постійний догляд?

Якщо про опікунство, то це можливо тільки за умови визнання дідуся недієздатним у судовому порядку у зв'язку із стійкими психічними розладами. Саме у такому випадку суд призначає опікуна.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 1 ст. 39 Цивільного кодексу України). Тому до заяви мають бути додані докази такого психічного стану: довідка про стан здоров’я та виписка з історії хвороби.

Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.

Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду (ст. 295 Цивільного процесуального кодексу України).

Якщо мова йде про потійний догляд, то чи потребує дідусь такого догляду за висновком ЛКК, МСЕК або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи?

якщо: дружина літнього чоловіка померла; його син зараз служить в лавах ЗСУ (але має дружину, 2 неповнолітних дітей); його донька виїхала закордон; онук, який і хоче оформити опікунство, одружений та має 2 неповнолітніх дітей. Онук планує розлучатися з дружиною, то чи має право на оформлення опікунства?

1. У разі визнання дідуся недієздатним у судовому порядку та призначення онука опікуном, наявність інших родичів взагалі ролі не грає.

Підстава для відстрочки у такому випадку та необхідні документи:

Згідно статті 23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

1. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

"10) опікун особи, визнаної судом недієздатною".

Відповідно до Постанови КМУ від 16.05.2024 року №560 «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»:

Перелік документів, що подаються військовозобов’язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу:

рішення суду про визнання особи недієздатною та рішення суду про призначення опікуна.

2. Якщо ж мова йде про потійний догляд, то підстава для відстрочки й підтверджувальні документи наступні:

14) члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.

Відповідно до Постанови КМУ від 16.05.2024 року №560 «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»:

Перелік документів, що подаються військовозобов’язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу:

для військовозобов’язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв’язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім’ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи:

• довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ,
• або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи,
• або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу члена сім’ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ,

а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);

для особи, за якою здійснюється догляд, - один із таких документів, що підтверджує інвалідність особи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Отже, є певні умови для того, аби онук міг отримати відстрочку за пунктом 14 статті 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію":

1. Дідусь потребує постійного догляду.

2. Дідусь має інвалідність І або ІІ групи.

з. Відсутность членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду. На підтвердження того подаються наступні документи:

• довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ,
• або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи,
• або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу члена сім’ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ,

Щодо Вашої ситуації, то в дідуся є двоє дітей, які відповідно до законодавства повинні доглядати за своїм батьком й при тому, такі діти не потребують постійного догляду. Тож, це може стати проблемою при оформленні відстрочки, оскільки у нормі закону не врегульоване питання щодо "відсутності родичів першого ступеня споріднення". Звичайно, всім зрозуміло, що син, який служить в ЗСУ та донька, яка проживає за кордоном, не можуть здійснювати постійний догляд, але чи буде це достатнім для ТЦК Ви зрозумієте тільки при поданні заяви на відстрочку та отримання рішення комісії.

Якщо комісією при ТЦК онуку буде відмовлено у наданні відстрочки, він матиме право оскаржити таку відмову у судовому порядку, оскільки фактично діти дійсно відсутні та не можуть здійснювати постійний догляд за батьком.

Щодо наявності інших родичів, то вони не зобов'язані здійснювати догляд за дідусем, тому значення має тільки наявність родичів першого ступеня споріднення.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас.

Вітаю! У сім'ї є літній чоловік 74 роки, має 2-гу підтверджену групу інвалідності. Чи може його онук оформити опікунство та бути знятим з військового обліку, якщо: дружина літнього чоловіка померла; його син зараз служить в лавах ЗСУ (але має дружину, 2 неповнолітних дітей); його донька виїхала закордон; онук, який і хоче оформити опікунство, одружений та має 2 неповнолітніх дітей. Онук планує розлучатися з дружиною, то чи має право на оформлення опікунства?

Так, має право. Я сподіваюся, що Ви не плутаєте поняття опікунства та постійного догляду.

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

Стаття 63. Призначення опікуна або піклувальника

1. Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу.

2. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

3. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

4. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.

При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.

У ВИПАДКУ ОФОРМЛЕННЯ ОПІКИ ВИ РАЗОМ МАТИМЕТЕ ПРАВО ВИЇХАТИ ЗА КОРДОН.

ОДНАК ВИ ПОВИННІ ВРАХОВУВАТИ ТЕ, НАД КИМ МОЖЕ ВСТАНОВЛЮВАТИСЬ ОПІКА.

Стаття 58. Фізичні особи, над якими встановлюється опіка

1. Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

ОТЖЕ, АБИ МАТИ ЗМОГУ ВСТАНОВИТИ ОПІКУ НАД ОСОБОЮ, СПОЧАТКУ ПОТРІБНО В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ ВИЗНАТИ ЇЇ НЕДІЄЗДАТНОЮ.

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

Глава 2. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи

Стаття 295. Підсудність

1. Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.

2. Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду.

Стаття 296. Особи, які можуть бути заявниками

1. Заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подано членами її сім’ї, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

2. Заяву про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права може бути подано батьками (усиновлювачами), піклувальниками, органом опіки та піклування.

3. Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Стаття 297. Зміст заяви

1. У заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи мають бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, поставила себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

2. У заяві про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права мають бути викладені обставини, що свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші наслідки для неповнолітнього здійснення ним цього права.

3. У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Стаття 298. Призначення експертизи

1. Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

2. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.

Стаття 299. Розгляд справ

1. Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров’я.

Для визначення фактичної можливості такої особи з’явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.

2. Судові витрати, пов’язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

3. Суд, установивши, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати.

Стаття 300. Рішення суду

1. Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

2. Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.

Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника.

3. Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою самої фізичної особи, її піклувальника, членів сім’ї або органу опіки та піклування.

4. Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

5. Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

6. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

7. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.

{Частина сьома статті 300 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017}

8. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

9. Суд зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.

З повагою! Щасти Вам!