Як зафіксувати проникнення до житла

Докази: свідки (бажано не Ваші родичі) або відеозапис.

1. є фото. Но поліція не хоче фіксувати. Перекинула на участкового.

А яку заяву в поліцію Ви написали? Писали взагалі? Шкода або збитки є від факту проникнення? Якщо не писали - то нічого дивного в тому, що передали це питання Дільничому немає.

Вітаю Вас.

Сусідка влізла зі своєї сторони у мій підвал. Визивали наряд поліції не приїхали. Сказали немає людей. Сказали що може участковий прийде завтра. які мої дії

Основне Ваше завдання - зафіксувати. Але тут варто розібратися у проблемі глобальніше. Все ж таки які причини були такої поведінки? Вона мала на меті щось вкрасти? Тоді це стаття 185 Кримінального кодексу України та доволі суворе покарання. Якщо ні - можливо варто просто поговорити та не розпочинати кримінальне провадження.

Тим не менше, зробіть фото/відео того, як виглядає проникнення: двері, сліди зламу, сусідка всередині або ознаки її перебування. Якщо є свідки - візьміть їхні контакти.

Раз поліція не приїхала, Ви можете звернутися до них письмово, тоді вони будуть зобов'язані відреагувати.

З повагою! Щасти Вам!

Доброго дня, Майя!

Якщо маєте фото, відео докази, то звертайтесь до поліції із заявою про злочин.

Згідно статті 1 Закону України «Про національну поліції», центральним органом виконавчої влади, на який покладається обов'язок служити суспільству шляхом належного забезпечення охорони прав людини і його свобод, який протидіє злочинності, підтримує публічну безпеку і порядок є національна поліція України (далі - поліція) . У пункті 5 частини 1 статті 23 цього Закону зазначено, що до повноважень поліції відноситься здійснення своєчасного реагування та прийняття відповідних заходів на заяви і повідомлення про злочини або події (кримінальні і адміністративні).

Стаття 25 Кримінального процесуального кодексу України покладає обов'язок на прокурора і слідчого починати досудове розслідування у разі виявлення ознак злочину. Крім цього, статтею 214 КПК позначений термін, протягом якого після прийняття заяви або отримання повідомлення про скоєння злочину, прокурор або слідчий повинні внести інформацію про такий злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань (Реєстр) - і дорівнює він 24 години. Правила та порядок ведення такого Реєстру можна подивитися в Наказі Генеральної прокуратури від 06.04.2016 №139 "Про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань". А після цього, протягом ще 24 годин, вищевказані особи зобов'язані почати розслідування.

Особливі вимоги до написання такої заяви не передбачені законодавством. Але, не дивлячись на це, в ній важливо описати всі відомі факти і обгрунтувати наявність ознак злочину (так як на її підставі і відомостях, що в ній зазначені, буде вноситися інформація про злочин і до Реєстру) Тому, необхідно вказати наступні дані:

• назва органу до якого ви звертаєтеся;
• прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, номер телефону (можна подати і анонімну заява в поліцію у разі коли така особа боїться, що її можуть переслідувати або ж людина з інших причин не хоче щоб поліція знала про її особисті дані (бажано обґрунтувати чому особа не хоче вказати своє ПІБ); в разі анонімного повідомлення про злочин, поліція зобов'язана перевірити інформацію і за наявності ознак злочину почати досудове розслідування протягом 24 годин з моменту отримання такого повідомлення);
• короткий виклад і опис подій і обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (наприклад, якщо подаєте заяву в поліцію про загрозу життю і здоров'ю, то потрібно описати як саме загрожують, хто може загрожувати, в зв'язку з чим, в яких діях це проявляється, як довго існує загроза і тд);
• попередня правова кваліфікація кримінального злочину із зазначенням статті (частини статті) УКУ;
• докази, що підтверджують викладені в заяві обставини (якщо такі є; ними можуть бути, наприклад, фото з місця злочину або інші);
• дата і підпис.

Згідно із статтею 162 ККУ:

1. Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, -

караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, -

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

Відповідно до статті 233 КПК України:

1. Ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

2. Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

3. Слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Це дуже серйозна ситуація — проникнення до житла або підсобного приміщення (підвалу) охороняється законом так само, як і квартира.

Сусідка, яка самовільно проникла у Ваш підвал, може бути притягнута до відповідальності за статтею 162 КК України – Незаконне проникнення до житла чи іншого володіння особи - караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Крок 1: Зафіксуйте правопорушення

• Зробіть фото/відео проникнення — пролом, відкриті двері, сліди перебування сторонніх.
• Якщо є камери — збережіть відеозапис (зробіть копії).
• Залучіть інших сусідів або знайомих як свідків — нехай підпишуть акт чи хоча б надають письмове пояснення (можна від руки: “я, ПІБ, проживаю по сусідству, такого-то числа бачив/бачила…”).

Крок 2: Повторно викликайте поліцію з формулюванням типу «Сусідка незаконно проникла до мого володіння (підвалу), фактично зламала або відкрила мій замок. Прошу зареєструвати заяву про вчинення кримінального правопорушення за ст. 162 КК України.»

• Набирайте 102 знову.
• Повідомте, що це повторний виклик через проникнення в житло (підвал).
• Наголосіть, що це кримінальний злочин, а не побутовий конфлікт.

Крок 3: Якщо поліція не приїжджає — йдіть до відділку особисто або подайте заяву рекомендованим листом з описом вкладеного.

В заяві напишіть:

• Коли, хто і яким чином проник у підвал.
• Що підвал є Вашим володінням, зачиненим.
• Що Ви вважаєте це незаконним проникненням.
• Додайте докази: фото/свідків/відео.
• Попросіть внести дані до ЄРДР (Єдиний реєстр досудових розслідувань).

Крок 4: Контакт з дільничним

• Уточніть ПІБ та контакти вашого дільничного інспектора.
• Телефонуйте напряму: призначайте зустріч.
• Попросіть у нього зареєструвати звернення офіційно.

Якщо поліція не реагує подавайте скаргу до прокуратури та слідчого судді на бездіяльність поліції.

Головне не вступайте в конфлікт або самосуд із сусідкою. Усі дії мають бути задокументовані і легальні, щоб не перетворити Вас з потерпілого на порушника.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю!

Одразу хочу зауважити, що Конституція України гарантує кожному громадянину недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (стаття 30 Конституції України).

У постанові від 18 квітня 2018 року (справа №569/111/16-к) Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок щодо проникнення як кваліфікуючої ознаки розбою. Зокрема, у судовому рішенні зазначено, що проникнення передбачає, щоб особа потрапила у житло, інше приміщення чи сховище незаконно, тобто за відсутності права перебувати в місці, де знаходиться майно (всупереч волі законного володільця, шляхом обману, за відсутності визначених законом підстав чи на порушення встановленого законом порядку). При цьому незаконність проникнення стосується самого факту потрапляння до житла, іншого приміщення чи сховища або перебування в ньому під час вчинення розбою. Спосіб проникнення (застосування фізичних чи інтелектуальних зусиль) принципового значення для встановлення кваліфікуючої ознаки «проникнення» не має.

ВАМ ТРЕБА ЗІБРАТИ ДОКАЗИ ТА ВИМАГАТИ ВІД ПОЛІЦІЇ ВІДКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ.

ДОРОГО ВЕЧОРА, пані ІННО! Щиро співчуваю подібній прикрій ситуації з сусідами, які на жаль час від часу трапляються, але чомусь в державі розглядаються лише як дрібно-побутові чвари.

Звісно, що поліція нічого робити не буде. Не для того їм держава платить зарплату, щоб займалися правоохоронною, а не карально-примусовою діяльністю на замовлення державних органів.

Щоб хоча б відкрили Кримінальну справу як правило доводиться завжди йти зі скаргою до слідчого судді, яка подається в порядку ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України протягом 10 днів з дня подання заяви про кримінальне правопорушення або з дати відмовиу внесенні даних до ЄРДР.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Відповідно до ст. 24 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Положеннями ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (до цього та далі – ЄРДР) після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до Реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою передбачену законом юридичну відповідальність (частина третя статті 214 КПК України).

Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Незважаючи на ці законодавчі декларації, правоохоронні органи України з дозволу та відома своїх очільників здійснюють систематичну протиправну діяльність (бездіяльність) щодо внесення відомостей до ЄРДР та проведення належного досудового розслідування, перекидаючи справи на дільничних інспекторів поліції, роблячи відписки з посиланням на Закон про звернення громадян, а не на норми КПК України.

Як правило це діється через те. що громадяни неправильно складають заяви і їх цілком поліціянти розглядають не як процесуальний документ в рамках КПК України, а як просте звернення на яке можна дати відписку без ЄРДР.

Отже, щоб менше було спокус - треба правильно складати заяву про кримінальне правопорушення, кваліфікувавши незаконні дії особи, яка порушує Ваші права за нормами Кримінального кодексу України чи Кодексу України про адмінітстративні правопорушення.

Зразок заяви про кримінальне правопорушення додаю до своєї відповіді.

На майбутнє. Щоб мати докази злочину проти своєї власності - треба заздалегідь вживати відповдіні заходи безпеки.

Серед таких заходів між сусідами найбільш ефективним є встановлення IP-камер відоспостереження, за якими можна фіксувати порушення на якісний відеозапис, який буде куди-кращим доказом ніж фото без прив"язки до місцевості.

Ці речі зараз дуже доступні і за 1.5 - 2 тисячі гривень можна придбати досить якісну повтортну камеру відеоспостереження, яка при належному встановленні може контролювати увесь периметр подвір"я та бути доказом в суді куди кращим ніж фото чи покази свідків, яких можуть завжди звинуватити в упередженості. А відеодоказ це відеодоказ.

Водночас, Верховний Суд при розгляді кримінальних справ щодо необхідної самооборони та з інших питань проникнення до житла - неодноразово зазначав. що особа, яка претендує на недоторканість своєї приватної власності, в тому числі території - має позначити її парканом, щоб людина усвідомлювала про проникнення на чужу територію. В іншому випадку відрізнити злочинну поведінку особи від помилки вкрай важко.

Якщо у Вас територія не розмежована парканом, якщо земля не оформлена належним чином з присвоєнням кадастрових номерів та визначенням меж на місцевості - суди не будуть розглядати ситуацію як посягання на чужу власність, адже немає доказів належності підвалу та майна в ньому саме Вам на законних підставах.

Розумію, що більшість людей звикли до людських, а не правових відносин. По-людськи Ви праві, а по закону Ви свою правоту довести не зможете без вжиття наведених мною заходів.

Крім того, в такі часи живемо, що і підвали. і оселі треба зачиняти на замок з ключем, інакше на жаль ніхто Вашу власність захищати від протиправних проникнень та крадіжок не буде.

Вибачте, але ми не в Сполучених Штатах Америки, де поліція реагує на найдрібніші події належним чином. В Україні право власності для держави не має жодного значення і не охороняється державою, незважаючи на декларації в статті 41 Конституцї України.

Відповідно до статті 162 Кримінального кодексу України:

1. Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, -

караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, -

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

Cтаття 233 КПК України визначає, що.

1. Ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

2. Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

3. Слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин

Доброго дня.

Недоторканність житла є конституційним правом кожної особи. Воно підлягає захисту як за допомогою кримінально-правових, так і цивільно-правових способів.

Повідомте про цей інцедент правоохоронні органи шляхом подання заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Протягом 24 годин з моменту звернення до правоохоронних органів відомості про злочин мають бути внесені до ЄРДР, а в поліції ви можете отримати витяг з номером кримінального провадження та даними процесуальних осіб, які займатимуться розслідуванням та процесуальним керівництвом у даному провадженні.

У постанові від 18 квітня 2018 року (справа №569/111/16-к) Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок щодо проникнення як кваліфікуючої ознаки розбою. Зокрема, у судовому рішенні зазначено, що проникнення передбачає, щоб особа потрапила у житло, інше приміщення чи сховище незаконно, тобто за відсутності права перебувати в місці, де знаходиться майно (всупереч волі законного володільця, шляхом обману, за відсутності визначених законом підстав чи на порушення встановленого законом порядку). При цьому незаконність проникнення стосується самого факту потрапляння до житла, іншого приміщення чи сховища або перебування в ньому під час вчинення розбою. Спосіб проникнення (застосування фізичних чи інтелектуальних зусиль) принципового значення для встановлення кваліфікуючої ознаки «проникнення» не має.

При вирішенні питання про застосування кваліфікуючої ознаки «проникнення у житло, інше приміщення чи сховище» в складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК, вирішальне значення мають режим доступу до приміщення (вільний/обмежений) під час вчинення розбою та наявність у особи умислу на незаконне входження (потрапляння) до приміщення або незаконне перебування в ньому з метою заволодіння чужим майном.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що необхідно виділяти фізичний та юридичний критерії розуміння поняття «проникнення». Зокрема, для визначення фізичного критерію підлягає встановленню: 1) факт входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища); 2) час, спосіб, місце та обставини входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) з урахуванням режиму доступу до нього та до майна, яким бажає заволодіти особа.

Для з'ясування юридичного критерію слід встановлювати: 1) незаконність входження (потрапляння) в приміщення (житло, інше приміщення чи сховище) або перебування в ньому, що обумовлюється відсутністю в особи права на перебування там, де знаходиться майно, яким вона бажає незаконно заволодіти; 2) мету, яку досягає особа, вчиняючи обрані дії, усвідомлення нею характеру вчиненого суспільно небезпечного діяння, зокрема й факту незаконного входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) чи перебування в ньому, передбачення наслідків вчиненого діяння.