Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
939 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Мы открываем бизнес и хотелось бы составить док. Гпт накидал уже его,но я вижу в нем явные дыры, которые хотелось бы чтобы были закрыты с юр стороны
Сервис будет заниматься поиском информации о указанном человеке на просторах интернета и отправлять ДМСА или использовать другие возможные методы для удаления контента. Как пример модели онлифанс ,которые не хотят ,чтобы их фотографии были размещены на других сайтах.
Нужно создать публичную оферту, которую разместим на сайте и при клике на галочку пользователь принимал условия.
У меня есть ФОП в Украине, но я бы хотел выступать от имени компании ( мои кведы позволяют осуществлять такую деятельность)
Фоп в Украине, но предоставлять услуги будем по всем странам СНГ + Европа ( кроме России)
Нам нужно регулировать отношения между моим сервисом и клиентами ( скорее всего это будут физлица только, возможно в будуем юр лица тоже)
Максимально обеспечить правовую защиту , снять ответсвенность в случае, если не все согласятся удалять контент,В общем случае возврат не производится
Но Исполнитель оставляет за собой право сделать частичный или полный возврат по своему усмотрению
Нужно учесть специфику работы с интимным контентом, удаление утечек и жалобы
Включить автоматическое соглашение при клике на галочку на сайте
Предоплата 100%. Переводы по Ибан или крипта, на усмотрение клиента
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (1)
Юрист, м. Нікополь, 4 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Артеме!
Для редагування чи складання договору Публічної оферти, згенерованого за допомогою чату ChatGPT слід вивчити відповідність договору технічному завданню та Вашому продукту. DMCA належить та управляється Digital Millennium Copyright Act Services Ltd. (приватною компанією). На сайт Ви хочете інтегрувати Public API DMCA як продукт DMCA.com's research projects.
На сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею.Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.Згідно з п.п. 4 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку, зокрема, фізичні особи – підприємці зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.При цьому п. 291.6 ст. 291 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).На сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею.Разом з тим, з метою врегулювання правовідносин, що виникають у зв’язку з оборотом віртуальних активів в Україні, визначення прав та обов’язків учасників ринку віртуальних активів, засади державної політики у сфері обороту віртуальних активів на сьогодні прийнято Закон України від 17 лютого 2022 року № 2074-IX «Про віртуальні активи», який набере чинності з дня набрання чинності змін до ПКУ щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами.Таким чином, фізична особа – підприємець платник єдиного податку, з метою уникнення порушень щодо застосування спрощеної системи оподаткування, не може отримувати дохід в криптовалюті, оскільки на сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні.
Рекомендуємо спочатку подати запит про можливість використання криптовалюти до податкової, щоб вони надали офіційну відповідь. Запит можна подати через електронний кабінет платника (у розділі «Листування з ДПС»).
Поряд з цим, згідно статті 301 Кримінального процесуального кодексу України ввезення в Україну творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою, або їх збут чи розповсюдження, а також примушування до участі в їх створенні -
караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Ті самі дії, вчинені щодо кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм порнографічного характеру, а також збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, -
караються штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з отриманням доходу у великому розмірі, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
31.03.2023 втратив чинність Закон України "Про захист суспільної моралі", де визначалось тлумачення наступних термінів та їх розмежування:
порнографія - вульгарно-натуралістична, цинічна, непристойна фіксація статевих актів, самоцільна, спеціальна демонстрація геніталій, антиетичних сцен статевого акту, сексуальних збочень, зарисовок з натури, які не відповідають моральним критеріям, ображають честь і гідність людини, спонукаючи негідні інстинкти;
продукція еротичного характеру - будь-які матеріальні об'єкти, предмети, друкована, аудіо-, відеопродукція, в тому числі реклама, повідомлення та матеріали, продукція засобів масової інформації, електронних засобів масової інформації, що містять інформацію еротичного характеру, має за мету досягнення естетичного ефекту, зорієнтована на доросле населення і не збуджує в аудиторії нижчі інстинкти, не є образливою;
продукція порнографічного характеру - будь-які матеріальні об'єкти, предмети, друкована, аудіо-, відеопродукція, в тому числі реклама, повідомлення та матеріали, продукція засобів масової інформації, електронних засобів масової інформації, змістом яких є детальне зображення анатомічних чи фізіологічних деталей сексуальних дій чи які містять інформацію порнографічного характеру;
продукція сексуального характеру - будь-які матеріальні об'єкти, предмети, друкована, аудіо-, відеопродукція, в тому числі реклама, повідомлення та матеріали, продукція засобів масової інформації, електронних засобів масової інформації, призначені для задоволення сексуальних потреб людини.
Натомість наразі діє Закон України "Про медіа", де згідно статті 36 визначено, що на території України в медіа та на платформах спільного доступу до відео забороняється поширювати:
1) заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу, розв’язування або ведення агресивної війни або воєнного конфлікту, порушення територіальної цілісності України, ліквідації незалежності України, інформацію, яка виправдовує чи пропагує такі дії;
2) висловлювання, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за ознакою етнічного чи соціального походження, громадянства, національності, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності, інвалідності;
3) висловлювання, що підбурюють до дискримінації чи утисків стосовно окремих осіб чи груп осіб за ознакою етнічного чи соціального походження, громадянства, національності, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності, інвалідності або за іншими ознаками;
4) пропаганду або заклики до тероризму та терористичних актів, інформацію, що виправдовує чи схвалює такі дії;
5) фільми, розповсюдження та демонстрування яких заборонено відповідно до Закону України "Про кінематографію";
6) порнографічні матеріали, а також матеріали, що заохочують сексуальну експлуатацію та насильство над дітьми, демонструють статеві відносини дітей, використовують образ дітей (візуальний запис образу дітей) у видовищних заходах сексуального чи еротичного характеру;
7) пропаганду вживання наркотичних засобів, психотропних речовин;
8) пропаганду жорстокого поводження з тваринами;
9) інструкції або поради щодо виготовлення, придбання або використання вибухових, наркотичних чи психотропних речовин;
10) інформацію, що заперечує або виправдовує злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років в Україні, злочинний характер націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, створює позитивний образ осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім випадків, пов’язаних з розвитком української науки та культури), працівників радянських органів державної безпеки, виправдовує діяльність радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті. Особливості розповсюдження і демонстрування фільмів, що містять популяризацію радянських органів державної безпеки, регулюються Законом України "Про кінематографію";
11) інформацію, що містить символіку комуністичного або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, крім випадків, передбачених Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки";
12) інформацію, що містить пропаганду російського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, а також символіку воєнного вторгнення російського тоталітарного режиму, крім випадків, передбачених Законом України "Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну";
13) інформацію, що принижує або зневажає державну мову;
14) інформацію, що заперечує або ставить під сумнів існування українського народу (нації) та/або української державності та/або української мови.
2. Національна рада спільно з органом спільного регулювання розробляє та затверджує критерії віднесення інформації до такої, що порушує вимоги пунктів 1-4, 6-14 частини першої цієї статті. До затвердження відповідних критеріїв Національна рада обґрунтовує застосування обмежень, передбачених частиною першою цієї статті, самостійно у своїх рішеннях.
Платформа спільного доступу до відео – це тип платформи спільного доступу до інформації або її спеціально визначена функціонально відокремлена частина, що надає користувачам можливість перегляду, завантаження і зберігання аудіовізуальних програм та/або відео, створених користувачами.
Згідно статті 114 Закону України "Про медіа" Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення має право застосовувати заходи реагування до провайдерів платформ спільного доступу до відео за такі значні порушення:
1) ненадання, порушення строків надання інформації за обґрунтованим запитом Національної ради у випадках та з підстав, передбачених цим Законом;
2) зобов’язань, передбачених частиною першою статті 23 цього Закону;
3) строків внесення змін до Реєстру (у разі добровільної реєстрації).
2. За значні порушення до провайдерів платформ спільного доступу до відео застосовується штраф у розмірі від 5 до 25 мінімальних заробітних плат на день вчинення порушення.
При визначенні розміру штрафу, який обраховується у мінімальних заробітних платах, Національна рада враховує технологію, що застосовується для надання сервісу, територію надання та аудиторію сервісу, а також інші обставини, що впливають на рівень суспільної небезпеки вчиненого порушення, про що зазначає у своєму рішенні.
3. У разі виявлення ознак порушення провайдером платформи спільного доступу до відео вимог, передбачених частиною другою статті 23 цього Закону, Національна рада передає відповідну інформацію до правоохоронних органів та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для вжиття заходів, передбачених законодавством у сфері захисту персональних даних.
Розробка Публічної оферти потребує значної витрати часу та аналізу вимог винного законодавства, вивчення технічного завдання, і т.д.