Задайте питання юристу

939 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Військове право, 24 липня 2025, питання №139920 800₴

Штраф від ТЦК що робити?

Мій чоловік є ВПО з Донецької області. Не став на облік вчасно та був у розшуку. Його затримали 25.03.2025, відвезли на ВЛК (яке він повністю не пройшов) та одразу до розподільчого центру. Ми тоді одразу найняли адвоката, який подав скаргу. Чоловік був у розподільчому центрі 3 дні, потім його випустили. Він не ставив ніде ніяких підписів. Але сказали прийти до ТЦК впродовж 5 днів. Чоловік не пішов.
У чоловіка десь через місяць у резерві статус змінився "на обліку" і зазначено, що дата уточнення даних 25.03.2025. Зазначено, що пройдено ВЛК і що він придатний. Але сьогодні отримали повідомлення в Дії, що згідно з постанови від 29.03.2025 на нього накладено штраф у розмірі 37000грн та заблоковані всі рахунки. У додатку резерв штрафу немає.
І до сьогодні ніде не було інформації про штраф.
Що робити в цьому випадку? Тільки сплачувати? І що буде,якщо не сплачувати?Вони можуть подвоїти? І якщо, наприклад , сплатити, то його можуть знову накласти?
І чи може це якось вплинути на мене, як дружини? Чи можуть вони добратися і до моїх рахунків?

Відповіді юристів (19)

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю Вас.

    Мій чоловік є ВПО з Донецької області. Не став на облік вчасно та був у розшуку. Його затримали 25.03.2025, відвезли на ВЛК (яке він повністю не пройшов) та одразу до розподільчого центру. Ми тоді одразу найняли адвоката, який подав скаргу. Чоловік був у розподільчому центрі 3 дні, потім його випустили. Він не ставив ніде ніяких підписів. Але сказали прийти до ТЦК впродовж 5 днів. Чоловік не пішов.У чоловіка десь через місяць у резерві статус змінився "на обліку" і зазначено, що дата уточнення даних 25.03.2025. Зазначено, що пройдено ВЛК і що він придатний. Але сьогодні отримали повідомлення в Дії, що згідно з постанови від 29.03.2025 на нього накладено штраф у розмірі 37000грн та заблоковані всі рахунки. У додатку резерв штрафу немає.І до сьогодні ніде не було інформації про штраф.Що робити в цьому випадку? Тільки сплачувати? І що буде,якщо не сплачувати?Вони можуть подвоїти? І якщо, наприклад , сплатити, то його можуть знову накласти?

    Даний штраф вже подвоєний, оскільки він перебуває на стадії примусового виконання, тобто у виконавчій службі. Більше подвоєння не передбачено. Резерв+ і не покаже даного штрафу, адже система бачила лише штрафи за неуточнення даних, тут скоріше за все мова йде про шось інше. У будь-якому випадку, Ви маєте наступні варіанти:

    1. Оплатити штраф та виконавчий збір.

    2. Спробувати оскаржити постанову ТЦК. Проблема в тому, що наразі Ви не маєте цієї постанови і потрібний час для її витребування.

    Тому для початку треба витребувати постанову ТЦК, далі подати позов до суду. Якщо вдасться виграти справу, виконавче провадження буде закрито.

    На мій погляд, все залежить від змісту постанови: чи є в ній процедурні порушення, процесуальні і так далі. Якщо буде постанова, можна спрогнозувати шанси більш предметно.

    Звісно, простіше і швидше - заплатити, але ніхто не гарантує, що і далі не прийде нова постанова.

    Приємно здивований тим, що Вам вдалося вийти з розподільчого центру.

    І чи може це якось вплинути на мене, як дружини? Чи можуть вони добратися і до моїх рахунків?

    Ні, за свої рахунки точно не хвилюйтеся, на Вас воно не перейде.

    З повагою! Щасти Вам!

    • Дарья Клієнт день тому

      А якщо взагалі не сплачувати цей штраф, бо нічим. Майна також немає. Яка відповідальність?

      І якщо, його наприклад, оскаржити, тобто цей штраф скасується і розблокують рахунки?

      • Кирда Вячеслав Володимирович

        Якщо не платити - далі виконавча служба буде шукати наявність у чоловіка майна для примусового стягнення. Якщо оскаржити - так, з часом рахунки будуть розблоковані.

        • Дарья Клієнт день тому

          Тобто ця сумма буде зафіксована і виконавча служба буде чекати поки ми її оплатимо? І скільки у нас є на це часу? 15 днів?

          І в разі, якщо не оплатимо, то виконавча служба буде арештовувати майно? У чоловіка немає майна. У мене є, але воно в Донецькій області, скоріш за все вже немає.

          • Кирда Вячеслав Володимирович

            Так, більшою сума вже не буде. Час не обмежений. Виконавча буде чекати і паралельно шукати майно у чоловіка, яке у випадку не сплати буде намагатися реалізувати в якості боргу.

            Щодо вилучення нерухомості, то звертаю увагу на статтю 47 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема частину сьому.

            "7...У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника..."

            Що це означає?

            1. Якщо сума боргу не перевищує 160 тис грн (на щастя, але мобілізаційне законодавство таких розмірів не передбачає), у Вас не мають права "забрати" єдине житло та земельну ділянку, на якому воно розташоване.

            2. Якщо Ви маєте декілька об'єктів нерухомості, ТЕОРЕТИЧНО одне з них може бути реалізоване в якості боргу. Але довести справу до цього моменту - ще треба вміти.

            • Дарья Клієнт день тому

              Тобто, якщо не сплачуємо, то цей штраф не збільшиться. Рахунки будуть заморожені, але якщо з чоловіка нічого взяти, ніякого майна немає, то вони будуть тільки чекати оплати 37000 необмежений період? Я правильно зрозуміла?

          • Кирда Вячеслав Володимирович

            Грубо кажучи - так.

            "У зв'язку з відсутністю заощаджень, заробітної плати, пенсії та інших доходів у боржника державний виконавець повинен звернути стягнення на рухоме майно боржника, наприклад, автомобіль, побутові речі за місцем проживання. При проведенні виконавчих дій із перевірки майнового стану боржника за місцем проживання опису та арешту не підлягають вищезгадані речі.

            Питання щодо особистих речей дуже складне і належним чином законодавчо не закріплено. Адже рідко буває, що на такі побутові речі у власника є підтверджуючі документи (квитанції про купівлю тощо). Тому в разі, коли з боржником у квартирі проживають інші люди, при проведенні виконавчих дій може виникнути ряд складнощів. При опису спірного майна можна вимагати надати правовстановлюючі документи, якщо ці особи заявляють свої права на майно, в разі відсутності - описати майно, а зацікавлені особи вже в судовому порядку будуть доводити свої майнові права і виключати таке майно з акту опису та арешту майна.

            Якщо все ж таки виконавчі дії не принесли результату - у боржника ліквідного рухомого майна за місцем проживання або іншого рухомого майна і активів не виявлено, виконавець може звернути стягнення на єдине нерухоме майно (1/3 частина), але якщо борг понад 10 мінімальних заробітних плат. Тут так само виникають перешкоди (наявність прописаної неповнолітньої дитини - вимагає дозволу органу опіки та піклування на продаж такого майна, відсутність виділеної частини в натурі (виникне необхідність в такому виділенні в судовому порядку, зокрема, при зверненні стягнення на спільне майно подружжя).

            Якщо всі перераховані вище дії не принесли результатів, вважається, що державний виконавець вчинив усі належні дії, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, тобто є підстави для закриття виконавчого провадження і повернення виконавчого документа стягувачу."

            https://www.bitlex.ua/uk/blog/consultation/yaki_di...

    Богун Сергій Павлович

    Доброго дня.

    Відповідно до ст. 307 Кодексу про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п’ятнадцять днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу. У разі оскарження такої постанови — не пізніше п’ятнадцять днів з моменту повідомлення про залишення скарги без задоволення.

    Якщо правопорушником не надано підтвердження про сплату штрафу до органу, що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, то згідно ч. 1 ст. 308 КпАП України, вона надсилається на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

    На підставі ч. 2 ст. 308 КпАП України, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

    подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові про стягнення штрафу;

    витрати на облік зазначених правопорушень.

    Вам необхідно ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження і зрозуміти підстави притягнення до адміністративної відповідальності.

    Найміть юриста.

    Якщо будуть підстави - юрист оскаржить накладення штрафу в судовому порядку.

    Державний виконавець не має право накладати арешт на Ваші особисті рахунки. Лише на рахунки Вашого чоловіка.

    Така можливість існує, але виключно за рішенням суду. Це досить складна процедура і не швидка.

    Дерій Владислав Олегович

    Доброго дня!

    У чоловіка є два варіанти дій:

    1. Сплати штраф

    2. Оскаржувати його у судовому порядку.

    До суми стягнення уже увійшло подвоїння штрафу (2х17 тис грн) та винагорода приватного виконавця - 3400 грн.

    Тому більше штраф подвоюватись не буде - у постанові про відкриття виконавчого провадження вказана кінцева сума для оплати.

    Незалежно від того чи буде чоловік сплачувати даний штраф, чи ні, то через певний час йому можуть повторно прислати повістку і за неявку до ТЦК його спробують знову притягнути до адміністративної відповідальності, але в такому випадку можна сплатити штраф у розмірі лише 8500 грн або оскаржувати штраф у судовому порядку.

    На Вас як дружину - штраф чоловіка ніяк не вплине і ніхто не може добратися до Ваших особистих рахунків.

    Якщо вирішите піти шляхом оскарження - то Вам потрібно звертатись до суду протягом 10 днів коли Ви дізналися про штраф.

    Підстави для скасування штрафів є:

    • недотримання ТЦК процедури накладення штрафу та/або неналежне повідомлення з боку ТЦК, тобто особі не вручили повістку про явку до ТЦК або вручили з порушенням встановлених термінів;
    • відсутність переконливих доказів вчинення порушень громадянином, у штрафі не вказано причину його накладення, не роз’яснено порядок його оскарження, наприклад, є помилка в персональних даних і т.п.;
    • штрафи накладаються за період, коли нові норми ще не набули чинності, що є підставою для їх скасування.

    Штраф накладено незаконно, якщо:

    • Особа не підлягає військовому обліку: у громадянина є законні підстави для звільнення від військового обліку (вік, стан здоров’я, сімейні обставини тощо), але ТЦК не врахувало їх.
    • Наявність поважних причин для неявки до ТЦК: людина перебуває на лікуванні, у відрядженні, виконує інші важливі обов’язки, про що може надати документальні підтвердження.
    • Співробітники ТЦК припустилися помилки: у військовому квитку або інших документах особи міститься помилкова інформація, яка стала причиною накладення штрафу.
    • Неналежні дії ТЦК: шантаж та погрози – працівники ТЦК чинили фізичний тиск, погрожували або вимагали хабар.
    • Випадки дискримінації, тобто штраф було накладено через расу, релігію, політичні переконання та принципи.
    • Незаконне вилучення документів: працівники ТЦК вилучили документи без законних підстав.

    ТЦК повинен був повідомити чоловіка про час і місце розгляду адміністративної справи, адже відповідно до ст. 268 КУпАП справа повинна обов’язково розглядатися у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності й може бути розглянута без її присутності лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення її про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Мамай Ірина Євгеніївна

    Доброго дня.

    Скоріш за все ви бачите уже відкрите виконавче провадження, а відтак з 17 тисяч штрафу у вас подвоєнний штраф в розмірі 34 тисячі та 3400 грн виконавчий збір.

    У зв'язку з відкриттям виконавчого провадження у вас заблоковано рахунки.

    Тепер вся комунікація щодо штрафу у вас відбуватиметься через державного виконавця.

    Що ви можете зробити?

    1. Оплатити штраф.

    2. Оскаржити постанову ТЦК, яку отримати у державного виконавця з поновленням строків на оскарження та проханням зупинити виконавчі діі.

    Якщо ви вирішили оскаржити, то бажано вкластися в 10 днів з моменту як ви дізналися про наявність постанови та штрафу.

    Щодо перспектив такого оскарження, то все дуже індивідуально і треба розбиратися конкретно з вашими документами.

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Дар'я!

    У чоловіка десь через місяць у резерві статус змінився "на обліку" і зазначено, що дата уточнення даних 25.03.2025. Зазначено, що пройдено ВЛК і що він придатний. Але сьогодні отримали повідомлення в Дії, що згідно з постанови від 29.03.2025 на нього накладено штраф у розмірі 37000грн та заблоковані всі рахунки. У додатку резерв штрафу немає.

    Коли чоловік був у ТЦК чи підписував він протокол про скоєння адміністративного правопорушення? Чи була розглянута постанова про притягнення до адміністративної відповідальності?

    Окрім норм КУпАП, процедуру щодо складання протоколу визначає «Інструкція зі складання ТЦК та СП протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення», затверджена Наказом МОУ від 01.01.2024 року №3:

    Уповноважена посадова особа ТЦК та СП, якій надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення (визначається наказом керівників відповідних ТЦК та СП) складає протокол у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

    У протоколі зазначаються:

    – дата і місце його складання, посада, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол;

    – відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності;

    – місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;

    – нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є);

    – пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

    Під час складання протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою, яка складає протокол, доводиться зміст статті 63 Конституції України та роз’яснюються права та обов’язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

    Протокол підписує уповноважена посадова особа, яка його склала, та особа, яка притягується до адміністративної відповідальності. За наявності свідків протокол можуть підписати також і ці особи.

    Уповноважена посадова особа, яка склала протокол, пропонує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознайомитися зі складеним протоколом, дати письмове пояснення по суті вчиненого правопорушення із проставлянням свого підпису та дати. Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, можуть бути викладені на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі.

    Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право робити зауваження і надавати пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

    У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу уповноважена посадова особа, яка складала протокол, робить про це відповідний запис та засвідчує його своїм підписом із зазначенням дати.

    Відмова від підписання протоколу, як і відсутність свідків не є підставами для припинення складання протоколу.

    До протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

    Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право:

    – знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;

    – оскаржити постанову по справі.

    Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

    Посадові особи ТЦК мають дотримуватися процедури повідомлення осіб, які притягуються до відповідальності, інформувати про час та місце розгляду справи.

    Строки притягнення до адміністративної відповідальності:

    КУпАП чітко встановлює строки, в межах яких на особу може бути накладено адміністративне стягнення. Так ч.1 ст.38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

    Отже, тільки за умови реального вчинення адміністративного правопорушення та дотримання ТЦК та СП порядку притягнення фізичної особи до адміністративної відповідальності, винесена постанова буде законною. Порушення такого порядку є підставою для оскарження і скасування постанови про накладення штрафу.

    І до сьогодні ніде не було інформації про штраф.

    ЇЇ і не повинно було бути, оскільки, як я розумію, постанову винесли "заочно".

    Що робити в цьому випадку? Тільки сплачувати?

    Ні, можна оскаржити до районного суду, тобто, подати позовну заяву про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. При тому, прийдеться поновити строки, оскільки на оскарження постанови у Вашого чоловіка було 10 днів після її винесення. Проте, причина пропуску є поважною, так як чоловік взагалі не був обізнаний щодо розгялду справи, як я розумію.

    І що буде,якщо не сплачувати?Вони можуть подвоїти?

    Це вже подвоєний штраф, оскільки чоловік не сплатив останній протягом 15 днів після винесення постанови. Штраф накладено у сумі 17000 грн, додайте до того ще 10% виногороди виконавця й отримаєте 37000 грн.

    І якщо, наприклад , сплатити, то його можуть знову накласти?

    Накласти штраф можуть тільки за умови того, що Ваш чоловік порушив правила військового обліку або ж мобілізаційного законодавства. При тому, чоловік повинен бути присутнім при складанні протоколу та у подальшому при розгляді справи. Саме після останнього й виноситься постанова керівника ТЦК, у якій зазначається сума стягнення.

    І чи може це якось вплинути на мене, як дружини? Чи можуть вони добратися і до моїх рахунків?

    Ні, це неможливо. Адміністративний штраф - це особисте зобов'язання Вашого чоловіка. Тож, за несплату останнього блокуються тільки його рахунки.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    • Дарья Клієнт день тому

      Чоловік коли був у ТЦК не підписував протокол про скоєння адміністративного правопорушення, взагалі нічого не підписував, окрім заяви,що він не погоджується проходити ВЛК.

      Чи є те, що мій чоловік не був належним чином проінформований щодо накладення штрафу підставою для оскарження?

      • Айвазян Юрій Климентійович

        Так, підставою для оскарження є порушення ТЦК процедури притягнення фізичної особи до адміністративної відповідальності.

        Стаття 258 КУпАП. Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.

        Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

        Стаття 268 КУпАП. Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

        Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

        30 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 482/9/17, адміністративне провадження №К/9901/38702/18 (ЄДРСРУ № 87268086) та справі №308/12552/16-а, адміністративне провадження №К/9901/32526/18 (ЄДРСРУ № 87268082) досліджував принцип належного повідомлення особи про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

        Верховний суд вказує, що особі до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

        Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

    Карпенко Андрій Володимирович

    Вітаю!

    Коли штраф можна скасувати:
    • пропущено строки накладення штрафу – якщо санкцію було винесено пізніше, ніж дозволяє закон;
    • порушення процедури інформування – особа не була відповідним чином повідомлена про розгляд справи або сам штраф;
    • відсутність офіційного повідомлення – якщо постанова про штраф не надходила;
    • помилки в оформленні – неправильно складений протокол або оформлений із порушеннями;
    • розгляд справи неповноважною особою – рішення ухвалив працівник, який не мав на це права.

    К:оли може накладатися заочний штраф без складення протоколу.

    повернення виклику ТЦК з відмітками про невручення чи відмову в отриманні є підставою для того, аби не складати протокол, а відразу винести постанову про «заочний штраф».

    «Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції ТЦК, якщо особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик ТЦК, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у ТЦК підтвердних документів про отримання особою виклику або про повернення виклику з відмітками про невручення чи відмову в отриманні».

    Тобто, після повернення «Укрпоштою» неврученого виклику ТЦК зможе відразу скласти постанову про штраф, без необхідності складати протокол.

    Як виглядає процес оскарження:

    • підготовка: збір доказів та необхідних документів;
    • звернення: подання заяви до суду чи вищого органу;
    • розгляд: очікування рішення за наслідками розгляду;
    • виконання рішення: якщо штраф скасували, його сплачувати не потрібно;
    • оскарження повторно: якщо рішення не влаштовує, його можна оскаржити далі.

    ---

    У разі порушення правил військового обліку та несплати відповідного штрафу, порушникам загрожує арешт банківських рахунків і майна — зокрема житла та авто. У період воєнного стану порушення правил військового обліку карається штрафом від 17 000 до 25 500 грн (ст. 210, 210-1 КУпАП).

    Сплатити штраф потрібно протягом 15 днів з моменту отримання постанови. Якщо штраф оскаржувався — упродовж 15 днів після рішення про відмову в задоволенні скарги.

    Важливо: після оплати потрібно обов’язково надіслати квитанцію до районного ТЦК та СП, який наклав штраф.

    Що буде, якщо штраф не сплатити

    У разі несплати, ТЦК та СП передає постанову державному виконавцю. Тоді:

    • розмір штрафу подвоюється — від 34 000 до 56 000 грн;
    • додаються витрати виконавчого провадження;
    • державний виконавець може арештувати банківські рахунки та майно (рухоме й нерухоме);
    • арешт проводиться з можливістю подальшого продажу цього майна.

    Як саме відбувається арешт

    Арешт накладається шляхом винесення постанови про:

    • арешт коштів або майна боржника;
    • опис і арешт майна.

    Сума арешту враховує: штраф, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.

    Яке майно не можуть конфіскувати

    Згідно із законом, не підлягають арешту або примусовому продажу:

    • предмети повсякденного вжитку (посуд, білизна, гігієнічні засоби, одяг, взуття, речі дітей);
    • ліки, окуляри, інші медичні засоби;
    • мінімальний набір меблів і техніки: 1 ліжко, стілець, стіл, шафа, холодильник, телевізор, ПК — на сім’ю; мобільний телефон — на кожного;
    • запаси їжі та води на 3 місяці або кошти на їх придбання (в межах 3 мінімальних зарплат на людину);
    • предмети релігійного чи професійного призначення, якщо вони — єдине джерело доходу;
    • паливо для приготування їжі та опалення в опалювальний сезон;
    • обмежена кількість домашніх тварин (одна худоба, дві пари кролів, 5 птахів) і корми для них;
    • інвентар і насіння для індивідуального сільського господарства;
    • засоби реабілітації та автомобілі, надані за медичними показаннями;
    • нагороди, ордени, призи.

    Якщо сума боргу не перевищує 160 000 грн, єдине житло та земельна ділянка під ним не підлягають стягненню.

    У разі, якщо борг перевищує цю суму і в боржника немає іншого майна чи коштів:

    • стягнення накладається спершу на інші об'єкти: земельні ділянки, гаражі, незавершене будівництво;
    • житло, в якому боржник проживає постійно, вилучається лише як останній захід.
    Дарья Клієнт день тому

    Якщо сплатити чи є гарантії що його не накладуть знову одразу ж?

    • Айвазян Юрій Климентійович

      Згідно законодавства штраф не мали права накладати, як зараз, так і не матимуть у подальшому без складання протоколу та постанови.

      Щодо неправомірних дій ТЦК, то тут Вам гарантії, на жаль, ніхто не надасть.

    • Карпенко Андрій Володимирович

      САМЕ ЗА ЦЕ ПОРУШЕННЯ НАКЛАСТИ НЕ МАЮТЬ ПРАВО.

      АЛЕ, ЯКЩО ПОРУШЕННЯ ТРИВАЮЧЕ (НЕЗРОЗУМІЛО ЗА ЩО НАКЛАДЕНО ШТРАФ), ТО МОЖУТЬ ЗНОВУ ПРИТЯГТИ ДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

    Братченко Віра Юріївна

    Доброго дня, Дарьє!

    Чоловіку треба отримати постанову Дніпровського РТЦК та СП від 29.03.2025 № 866, копію постанови Ви можете отримати для ознайомлення у Фастівському відділі державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), звернувшись до старшого державного виконавця Верховської Олени Володимирівни. Примірник оригіналу видати має Дніпровський РТЦК та СП, а саме направити поштою заяву про направлення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

    У відповідності до п. 14, 15 Розділу II. Оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення наказу МОУ від 01.01.2024 № 3 "Про затвердження Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення" постанова відповідно до статті 285 КУпАП оголошується негайно після закінчення розгляду адміністративної справи.

    Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається повідомлення про вручення поштового відправлення. Постанова може бути оскаржена в порядку, визначеному статтями 287-289 КУпАП.

    Якщо постанову не отримано поштою та не вручено після закінчення розгляду справи про притягнення особи до адміністративного правопорушення, слід направити письмовий запит до ТЦК та СП про надсилання постанови.

    Згідно статті 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

    У відповідності до абзацу 4 статті 7 КУпАП прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

    Згідно статті 26 Закону України "Про прокуратуру" прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, має право:

    1) у будь-який час за посвідченням, що підтверджує займану посаду, відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув’язнення, установи, в яких засуджені відбувають покарання, установи, де перебувають особи, щодо яких застосовані примусові заходи медичного або виховного характеру, та будь-які інші місця, до яких доставлено осіб з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення чи в яких особи примусово тримаються згідно з судовим рішенням або рішенням адміністративного органу;

    2) опитувати осіб, які перебувають у місцях, зазначених у пункті 1 цієї частини, з метою отримання інформації про умови їх тримання та поводження з ними, ознайомлюватися з документами, на підставі яких ці особи тримаються в таких місцях, засуджені або до них застосовано заходи примусового характеру;

    3) знайомитися з матеріалами, отримувати їх копії, перевіряти законність наказів, розпоряджень, інших актів відповідних органів і установ та в разі невідповідності законодавству вимагати від посадових чи службових осіб їх скасування та усунення порушень закону, до яких вони призвели, а також скасовувати незаконні акти індивідуальної дії;

    4) вимагати від посадових чи службових осіб надання пояснень щодо допущених порушень, а також вимагати усунення порушень та причин і умов, що їм сприяли, притягнення винних до передбаченої законом відповідальності;

    5) знайомитися з матеріалами виконавчого провадження щодо виконання судових рішень у кримінальних справах, робити з них виписки, знімати копії та в установленому законом порядку оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця;

    6) вимагати від керівників органів вищого рівня проведення перевірок підпорядкованих і підконтрольних органів та установ попереднього ув’язнення, виконання покарань, застосування заходів примусового характеру та перевірок інших місць, зазначених у пункті 1 цієї частини;

    7) звертатися до суду з позовом (заявою) у визначених законом випадках.

    2. Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян в органах та установах, шляхом проведення регулярних перевірок, а також у зв’язку з необхідністю належного реагування на відомості про можливі порушення законодавства, що містяться у скаргах, зверненнях чи будь-яких інших джерелах. У межах реалізації зазначеної функції прокурор має право залучати відповідних спеціалістів.

    3. Прокурор зобов’язаний негайно звільнити особу, яка незаконно (за відсутності відповідного судового рішення, рішення адміністративного органу або іншого передбаченого законом документа чи після закінчення передбаченого законом або таким рішенням строку) перебуває у місці тримання затриманих, попереднього ув’язнення, обмеження чи позбавлення волі, установі для виконання заходів примусового характеру, інших місцях, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті.

    4. Письмові вказівки прокурора щодо додержання встановлених законодавством порядку та умов тримання осіб у місцях, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, а також письмові вказівки прокурора, надані іншим органам, що виконують судові рішення у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення, є обов’язковими і підлягають негайному виконанню.

    Прокурорський нагляд за додержанням законів у справах про адміні­стративне правопорушення можна поділити на дві категорії: безпосередня участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення; нагляд за відповідними органами, що здійсню­ють розгляд справ і застосовують заходи впливу за адміністративні правопорушення.

    Заходи примусового характеру, пов’язані з обмеженням особистої свободи громадян, що застосовуються у справах про адміністративні правопорушення, умовно можна поділити також на дві категорії: Вид адміністративного стягнення, передбачений ст. 24 КУпАП (наприклад, адміністративний арешт, арешт з утриманням на гауптвахті, примусове (адміністративне видворення за межі України); Захід забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення, передбачений ст. 260 КУпАП (наприклад, адміністративне затримання).

    Згідно статті 260 КупАП у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи.

    Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним застосуванням заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, проводиться в порядку, встановленому законом.

    Відповідно до ст. 263 КУпАП загальний строк адміністративного затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, становить не більш як 3 години.

    Ст. 262 КУпАП визначено, що адміністративне затримання особи, яка скоїла адміністративне правопорушення, може провадитися лише певними органами або уповноваженими на те посадовими особами.

    Адміністративне затримання провадиться органами внутрішніх справ (Національною поліцією) - при порушенні призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у разі вчинення поліцейськими поліції особливого призначення Національної поліції України військових адміністративних правопорушень під час дії воєнного стану.

    Враховуючи вищезазначене, чоловік має право на звернення до прокуратури з питання здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів у справах про адміні­стративне правопорушення при притягненні його до адміністративної відповідальності та з метою оскарження прокурором постанови по справі про вчинення ним адміністративного правопорушення на підставі статті 287 КУпАП, оскільки таке право прокурора, передбачено частиною п’ятою статті 7 КУпАП.

    Середницький Євгеній Вікторович

    Добрий день. Хочу зазначити, що за законом (ст. 285 КУпАП) така постанова повинна або вручатися особисто під підпис, або надсилатися поштою з повідомленням про вручення. Якщо її не отримували то це вже підстава для оскарження. В такій ситуації я б порадив подати письмовий запит до ТЦК про надання копії постанови. Також можна звернутися до виконавчої служби за місцем проживання, вони мають матеріали виконавчого провадження, з яких стане зрозуміло, на якій підставі накладено штраф і відкрито провадження. Згідно зі ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачено впродовж 15 днів з дня отримання постанови або з моменту повідомлення про відмову у задоволенні скарги. Якщо цього не зробити як це передбачає ст. 308 КУпАП то штраф подвоюється, а матеріали передаються на примусове виконання. У виконавчому провадженні вже можуть нараховуватися витрати та винагорода виконавця. Але більше ніж один раз штраф не подвоюється це також важливо знати. Також стягнення не може бути звернуто на рахунки дружини або інших родичів. Державний або приватний виконавець має право звертати стягнення лише на майно боржника.

    Якщо штраф накладено незаконно, то його можна оскаржити в судовому порядку протягом 10 днів із моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про нього (ст. 289 КУпАП). Підстави для скасування:-особу не було належним чином повідомлено про засідання-порушено процедуру розгляду справи-у постанові немає чітких мотивів-неправильно встановлено особу або наявні обставини, що виключають відповідальність (стан здоров’я, наявність законних підстав для відстрочки або зняття з обліку).

    У разі серйозних порушень нариклад, відсутність повідомлення, примус, шантаж, вилучення документів я рекомендую звертатися до прокуратури. За ст. 287 КУпАП прокурор має право оскаржити постанову про адмінпорушення. А згідно зі ст.7 та ст.26 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює нагляд і може вимагати скасування незаконних актів або притягнення винних до відповідальності.

    Отже, у Вашого чоловіка є два варіанти 1-й це: сплатити штраф або оскаржити його. 2-й варіант - підготуйте документи та долучіть докази порушень зі сторони ТЦК. У складних випадках краще скористатися юридичною допомогою, бо це може підвищити шанси на скасування постанови.

    З Повагою, адвокат Середницький Є.В.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України