Подделка товара зарегистрированной торговой марки

Доброго дня.

Вам необхідно буде звернутися до правоохоронних органів з заявою.

Українське кримінальне законодавство передбачає відповідальність за такі дії.

Стаття 229 КК:

Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару

1. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару, або інше умисне порушення права на ці об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, -

караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, -

караються штрафом від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, -

караються штрафом від десяти тисяч до п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Примітка. Матеріальна шкода вважається завданою в значному розмірі, якщо її розмір у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі - якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Проверьте статус вашей ТМ. Зарегистрирована ли сегодня? Вы её продлевали? ТМ регистрируется на 10 лет - потом нужно продлевать. Не продлили - нет нарушения.

Если всё актуально:

1. Напишите заявление в Полицию (которая, скорее всего, ничего делать не будет, пока не начнёте "пинать" через Суд.).

2. Собирайте доказательства - падение объёмов продаж, падение объёмов выручки. Отказы контрагентов продлевать договора поставки и т.п.

3. Собирайте доказательства продаж контрафакта.

4. Иск в Суд о защите торговой марки с возмещении убытков + возмещение затрат на правовую помощь адвоката (заявляйте 10% от суммы иска).

5. Если сразу не наймёте юриста - определяйтесь с этим вопросом в ходе "разведки" - как поведёт себя нарушитель.

6. Далее судебные заседания, судебно-экономические экспертизы и т.д.

7. Не забудьте проверить нарушителя на наличие активов - есть ли что с него взять...

Доброго дня, Серію!

Якщо Ви виявите дане правопорушення, то Вам буде необхідно звернутись до НПУ із відповідною заявою.

Окрім того, Ви матимете право звернутись до суду із позовом щодо зупинення незаконного використання ТМ та відшкодування завданих збитків.

Щодо відповідальності за незаконне використання ТМ, то згідно статті 229 ККУ:

"1. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару, або інше умисне порушення права на ці об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, -

караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, -

караються штрафом від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, -

караються штрафом від десяти тисяч до п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Матеріальна шкода вважається завданою в значному розмірі, якщо її розмір у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі - якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян".

Основний безпосередній об’єкт злочину – встановлений законодавством порядок охорони і використання знаків для товарів і послуг, фірмових найменувань та маркування товарів, засади добросовісної конкуренції. Додатковим об\’єктом виступають права та законні інтереси споживачів.

Предметом злочину є: 1) чужий знак для товарів чи послуг; 2) фірмове (зареєстроване) найменування; 3) маркування товару.

Знаки для товарів чи послуг – це позначення, за якими товари або послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів чи послуг інших осіб. Дані знаки призначені для ідентифікації (індивідуалізації) товарів і послуг, для розрізнення сервісу підприємств. Крім основної (розпізнавальної), знаки для товарів і послуг виконують інші функції: вказують на походження товарів або послуг (не географічне, а, так би мовити, виробниче), на їхню певну якість, рекламують товари і послуги, надаючи споживачам відповідну інформацію про них.

Право власності на знак засвідчується свідоцтвом, видача якого означає, що знак є зареєстрованим. Свідоцтво надає його власникові виключне право користуватися і розпоряджатися знаком за своїм розсудом, забороняти іншим особам використовувати зареєстрований знак без його дозволу, за винятком тих випадків, коли використання знака не визнається законодавством порушенням прав власника свідоцтва.

Предметом злочину, передбаченого ст. 229 ККУ, є знаки для товарів чи послуг, які зареєстровані в Україні або охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна.

Предметом коментованого злочину є чужий знак для товарів чи послуг. Це знак, право власності на який належить не винному, а іншій особі, котра у встановленому порядку отримала відповідне свідоцтво. На підставі договору власник свідоцтва може передавати іншій особі право власності на знак для товарів чи послуг. Передача права власності не допускається, якщо вона може стати причиною введення в оману споживача.

Фірмове (зареєстроване) найменування – це найменування підприємства незалежно від виду його діяльності, організаційно-пра вової форми та форми власності, під яким воно бере участь у гос подарському обороті. Право на фірму дає змогу індивідуалізувати юридичну особу серед інших учасників ринкових відносин, відрізнити одне підприємство від іншого, є складовою частиною ділової репутації господарюючого суб\’єкта.

Найменування підприємства фіксується в процесі його державної реєстрації шляхом зазначення фірмового найменування в установчих документах. Право на фірму в Україні підлягає охороні без його спеціальної реєстрації, відмінної від державної реєстрації юридичних осіб – суб’єктів підприємництва. Воно не може бути відчужене окремо від підприємства. Фірмові найменування українських підприємств охороняються на території інших держав без будь-якої реєстрації, а фірмові найменування іноземних юридичних осіб користуються правовою, у т.ч. кримінально-правовою, охороною на території України без додаткової реєстрації.

Маркування товару – це один із способів, за допомогою якого інформація про той чи інший товар доводиться до відома споживача особою, яка цей товар виготовляє. Інформація про товари повинна містити, зокрема: перелік основних споживчих властивостей товарів, а щодо продуктів харчування – їхні склад, калорійність, вміст шкідливих для здоров\’я речовин; дату виготовлення; найменування та адресу виробника, а також підприємства, яке здійснює функції щодо прийняття пропозицій від споживача.

Стосовно окремих видів товарів закон встановлює спеціальні правила їх маркування (лікарські засоби, продовольчі товари, ювелірні вироби тощо). Наприклад, маркування горілки та лікеро-горілчаних виробів, які реалізуються через торговельну мережу, здійснюється шляхом нанесення на кожну пляшку етикетки.

Маркування товарів, які виробляються або реалізуються в Україні, штриховими кодами ЕАN запроваджено з 1 січня 1997 р. Штриховий код ЕAN – це числовий код, представлений комбінацією послідовно розташованих паралельних штрихів та проміжків між ними, розміри та розташування яких встановлено певними правилами, і який присвоюється одиницям обліку (товару) відповідно до нормативних документів національної нумерувальної організації, Присвоєння товарам штрихових кодів ЕАN та реєстрація кодів в Україні здійснюються асоціацією \”ЄАН-Україна\”. Обов\’язковому маркуванню штриховими кодами підлягають усі товари, крім визначених нормативними актами (товари народних промислів та авторські роботи, товари, виготовлені на індивідуальне замовлення, товари в роздрібній торгівлі, які реалізуються безпосередньо покупцеві шляхом вимірювання, тощо).

Предметом коментованого злочину визнається також попереджувальне маркування, яке має право проставляти поряд із знаком для товарів чи послуг власник свідоцтва і яке вказує на те, що цей знак зареєстровано в Україні.

З об'єктивної сторони злочин полягає у незаконному використанні чужого знака для товарів чи послуг, фірмового найменування або маркування товару, якщо це було пов’язаною отриманням доходу у великих розмірах.

Під використанням знака для товарів чи послуг, фірмового найменування слід розуміти їх застосування на товарах і при наданні послуг, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов\’язаній із введенням товарів і послуг в господарський обіг.

Незаконним є таке використання чужого знака для товару чи послуги, яке здійснюється без дозволу на те власника свідоцтва на товарний знак. Власник має право дати будь-якій особі дозвіл на використання знака, зокрема, на підставі ліцензійного договору, який повинен містити умову про те, що якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, не може бути нижчою від якості товарів і послуг власника свідоцтва і що останній здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови.

Незаконність використання знака потрібно вбачати і в тому разі, коди особа, здійснюючи посередницьку діяльність, без укладення договору з виробником товарів або особою, що надає послуги, використовує знак зазначених осіб поряд із своїм знаком.

Використання фірмового найменування є незаконним і тоді, коли воно здійснюється без дозволу уповноваженої особи, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб\’єкта, який має пріоритет на використання цього найменування.

Використання у фірмовому найменуванні власного імені фізичної особи не визнається незаконним, якщо до власного імені додається який-небудь відмітний елемент, що виключає зміщування з діяльністю іншого господарюючого суб\’єкта.

Закон забороняє використовувати в найменуванні підприємницької юридичної особи найменувань, тотожних найменуванню іншого суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи або об’єднання громадян, внесених до відповідних реєстрів. Якщо використання найменування юридичної особи – суб’єкта підприємництва здійснюється з порушенням цих вимог, є підстави вважати – вчинене незаконним використанням фірмового найменування і кваліфікувати його за ст. 229.

Випадки використання схожих фірмових найменувань, у т.ч. ситуації, коли назва юридичних осіб збігається, а організаційно-правова форма – ні, диспозицією ст. 229 не охоплюються.

Незаконне використання маркування товару має місце тоді, коли особа доводить інформацію про товари з порушенням вимог законодавства про маркування.

Злочин вважається закінченим з моменту отримання доходу у великих розмірах. Доходом у великих розмірах вважається дохід, який у триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Незаконне використання фірмового найменування, знака для товарів чи послуг або маркування товарів, яке не було пов’язане з отриманням доходу у великих розмірах, тягне адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 164-3 КУпАП).

Такі прояви недобросовісної конкуренції, як неправомірне копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення товару, а також імітація, копіювання чи пряме відтворення товару іншого підприємця, диспозицією ст. 229 не охоплюються і тягнуть адміністративну відповідальність (ч. І ст. 164-3 КУпАП).

Згідно статті 1 Закону України «Про національну поліції», центральним органом виконавчої влади, на який покладається обов'язок служити суспільству шляхом належного забезпечення охорони прав людини і його свобод, який протидіє злочинності, підтримує публічну безпеку і порядок є національна поліція України (далі - поліція) . У пункті 5 частини 1 статті 23 цього Закону зазначено, що до повноважень поліції відноситься здійснення своєчасного реагування та прийняття відповідних заходів на заяви і повідомлення про злочини або події (кримінальні і адміністративні).

Стаття 25 Кримінального процесуального кодексу України покладає обов'язок на прокурора і слідчого починати досудове розслідування у разі виявлення ознак злочину. Крім цього, статтею 214 КПК позначений термін, протягом якого після прийняття заяви або отримання повідомлення про скоєння злочину, прокурор або слідчий повинні внести інформацію про такий злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань (Реєстр) - і дорівнює він 24 години.

Правила та порядок ведення такого Реєстру можна подивитися в Наказі Генеральної прокуратури від 06.04.2016 №139 "Про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань". А після цього, протягом ще 24 годин, вищевказані особи зобов'язані почати розслідування.

Особливі вимоги до написання заяви про злочин не передбачені законодавством. Але, не дивлячись на це, в ній важливо описати всі відомі факти і обгрунтувати наявність ознак злочину (так як на її підставі і відомостях, що в ній зазначені, буде вноситися інформація про злочин і до Реєстру) Тому, необхідно вказати наступні дані:

• назва органу до якого ви звертаєтеся;
• прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, номер телефону (можна подати і анонімну заява в поліцію у разі коли така особа боїться, що її можуть переслідувати або ж людина з інших причин не хоче щоб поліція знала про її особисті дані (бажано обґрунтувати чому особа не хоче вказати своє ПІБ); в разі анонімного повідомлення про злочин, поліція зобов'язана перевірити інформацію і за наявності ознак злочину почати досудове розслідування протягом 24 годин з моменту отримання такого повідомлення);
• короткий виклад і опис подій і обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (наприклад, якщо подаєте заяву в поліцію про загрозу життю і здоров'ю, то потрібно описати як саме загрожують, хто може загрожувати, в зв'язку з чим, в яких діях це проявляється, як довго існує загроза і тд);
• попередня правова кваліфікація кримінального злочину із зазначенням статті (частини статті) УКУ;
• докази, що підтверджують викладені в заяві обставини (якщо такі є; ними можуть бути, наприклад, фото з місця злочину або інші);
• дата і підпис.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас!

Якщо ви дізнались, що хтось продає підробку Вашого товару з зареєстрованою торговельною маркою, головне - швидко і правильно зафіксувати порушення. Спершу потрібно купити зразок підробки або зробити «контрольну закупівлю» з фіксацією фото, відео та чека. Зберігайте всю упаковку і документуйте, де та коли товар продавали. Якщо продаж онлайн - зробіть скріншоти сайту.

Далі, за потреби, можна замовити експертний висновок, який підтвердить, що знак на підробці ідентичний чи схожий на вашу ТМ (ст. 7 Закону «Про судову експертизу»).

Ви як власник ТМ маєте право вимагати негайного припинення порушення, вилучення та знищення підробок і компенсації (ст. 20 Закону про ТМ).

Зазвичай спочатку надсилають письмову претензію порушнику — це часто дає швидкий результат без суду. Паралельно можна звернутися в поліцію за ст. 229 КК України, де незаконне використання ТМ є кримінальним правопорушенням.

Якщо мета – вилучити велику партію товару, то дійте спільно з поліцією без попередження порушника.

Якщо підробки ввозять з-за кордону, то варто внести ТМ у митний реєстр, щоб митниця автоматично зупиняла партії.

Також можна поскаржитися до Антимонопольного комітету за фактом недобросовісної конкуренції.

Якщо продаж відбувається через інтернет-магазин або маркетплейс - надсилайте їм скаргу з копією свідоцтва ТМ.

Якщо порушник не реагує, подавайте позов до суду, вимагаючи заборонити використання знака, вилучення товару і стягнення компенсації. У позові можна просити суд накласти арешт на контрафакт до винесення рішення (ст. 150 ЦПК України).

Важливо діяти комплексно й швидко, щоб заблокувати продаж підробок ще до того, як вони масово потраплять на ринок.

Якщо підсумувати, то алгоритм дій наступний:

1. Фіксація факту порушення

Мета - зібрати докази, які можна використати в суді або для звернення до правоохоронних органів.

• Здійснити контрольну закупівлю
• Зберегти оригінал товару, упаковку, чеки, фото та відео, які підтверджують факт продажу.
• Якщо продаж здійснюється онлайн – засвідчити скріншоти сайту.

2. Експертне підтвердження

За потреби замовити експертний висновок у сфері інтелектуальної власності (ст. 7 Закону України «Про судову експертизу»). У висновку має бути підтверджено, що знак, використаний на контрафактному товарі, є ідентичним або схожим до Вашої зареєстрованої торговельної марки.

3. Претензійна робота

Хоча закон не зобов’язує направляти претензію, це часто допомагає. Претензія направляється з описом порушення, вимогою негайного припинення продажу та пропозицією добровільно компенсувати шкоду.

Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» передбачає наступне

Стаття 20. Порушення прав власника свідоцтва

1. Будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Порушенням прав власника свідоцтва вважається також використання без його згоди в доменних іменах торговельних марок та позначень, вказаних у пункті 5 статті 16 цього Закону.

2. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати власнику свідоцтва завдану майнову шкоду шляхом відшкодування збитків чи виплати компенсації та/або завдану немайнову (моральну) шкоду.

Розмір відшкодування збитків визначається судом з урахуванням упущеної вигоди або доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним прав власника свідоцтва.

Розмір компенсації визначається судом на підставі обсягу порушення, вини порушника та інших обставин, що мають істотне значення. При цьому розмір компенсації не може бути меншим ніж розмір винагороди, яка була б сплачена за надання дозволу на використання прав на торговельну марку, щодо якої виник спір. У разі якщо порушення прав власника свідоцтва відбулося ненавмисно і без недбалості, розмір компенсації дорівнює розміру винагороди, яка була б сплачена за надання такого дозволу.

Стягнення компенсації застосовується судом замість відшкодування збитків на розсуд власника свідоцтва.

Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаної торговельної марки або позначення, схожого з нею настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень торговельної марки або позначення, схожого з нею настільки, що їх можна сплутати.

Вимагати поновлення порушених прав власника свідоцтва може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію.

Стаття 21. Способи захисту прав

1. Захист прав на торговельну марку здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку.

2. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв’язку з застосуванням цього Закону.

Суди відповідно до їх компетенції розв’язують, зокрема, спори про:

• встановлення власника свідоцтва;
• укладання та виконання ліцензійних договорів;
• порушення прав власника свідоцтва.

4. Паралельні звернення

1. Поліція - ст. 229 Кримінального кодексу України («Незаконне використання знака для товарів і послуг») - карається штрафом від 17 тис грн до 68 тис. грн..
2. Митниця - внесення вашої ТМ до Митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності (ст. 397 Митного кодексу України) дає змогу зупиняти імпорт підробок.
3. Антимонопольний комітет України - ст. 4, 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» - використання чужого знака без дозволу є актом недобросовісної конкуренції.
4. Маркетплейси - надіслати скаргу з копією свідоцтва на ТМ та доказами порушення.

5. Судовий захист https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/ne...

В такому випадку Вам потрібно звернутись до суду та вимагати: припинити використання ТМ; вилучити та знищити контрафактну продукцію; стягнути компенсацію (ст. 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).

Можна подати заяву про забезпечення позову (ст. 150 ЦПК України, ст. 137 ГПК України) - накладення арешту на товар або блокування продажу до вирішення справи.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю!

1.

Ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» передбачає, що виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на використання знаку для товару, введеного під цим знаком в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, після введення брендових товарів в цивільний оборот власником прав на торгову марку.

Тобто, якщо товар, який містить торгову марку, офіційно придбано у виробника або у дистриб'ютора, і в процесі його перепродажу не було допущено погіршення якості, власник бренду не може забороняти реалізацію такого товару, адже його права вважаються вичерпаними.

ххх

Продаж товарів-реплік, копій та підробок порушує права власників торгових марок оригінального продукту.

Які товари можна віднести до реплік/копій/підробок:

• товари, що імітують зовнішню схожість із товарами іншого виробника, що може ввести в оману покупців;
• товари, що містять знаки індивідуалізації товарів іншого бренду (торгову марку, логотип, і т.д.) без письмової згоди власника цих знаків або уповноваженої ним особи;
• товари, що містять знаки індивідуалізації товарів (торгову марку, логотип, і т.д.), які імітують знаки індивідуалізації інших брендів без їх письмової згоди;
• товари, що містять опис та/або назву товару, співзвучну відомому бренду, що може заплутати покупця і наштовхнути його на думку, ніби він купляє оригінальну продукцію від виробника чи офіційного дистриб'ютора.

Будь-які порушення прав інтелектуальної власності спричиняють застосування санкцій відповідно до законодавства України, зокрема:

1. Ст.51-2 Кодексу України про адміністративні порушення передбачає накладання штрафу від 10 до 200 неоподаткованих мінімумів прибутку громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та устаткування і матеріалів, які призначені для її виготовлення.

2. Статтями 176, 177, 229 Кримінального кодексу України передбачається кримінальна відповідальність за порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності у вигляді накладання штрафу від 200 до 1000 неоподаткованих мінімумів прибутків громадян або виправних робіт від 2 років, або позбавлення волі до 2 років з конфіскацією відповідної продукції, устаткування та матеріалів, призначених для її виготовлення.

3. Відповідно до ст. 432 Цивільного кодексу України правовласник має право звернутися до суду із захистом прав інтелектуальної власності. Суд у випадках та у порядку, встоновленому законом, може винести рішення, зокрема про:

- призупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт або експорт яких здійснюється з порушенням прав інтелектуальної власності;- вилучення із обігу товарів, виготовлених або введених у цивільний обіг з порушенням права інтелектуальної власності, та знищення таких товарів;- вилучення із обігу матеріалів або устаткування, які використовувалися переважно для виготовлення товарів із порушенням права інтелектуальної власності, або вилучення або знищення таких матеріалів та устаткування;- -застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об’єкту інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до законодавства з урахуванням провини особи або інших обставин, які мають вагоме значення;- оприлюднення у ЗМІ відомомстей про порушення прав інтелектуальної власності та змісту судового рішення відносно такого порушення.

4. Відповідно до ст.52 Закону України «Про авторське право та суміжні права» суб’єкти авторського права та (або) суміжних прав мають право вимагати:

- відшкодування моральної (немайнової) шкоди, спричиненої порушенням авторського права та (або) суміжних прав з визначенням розміру відшкодування;- виплати компенсації яка визначається судом у розмірі від 10 до 5000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення прибутку. Суд може винести рішення про накладання на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку у Державний бюджет України.

5.Окрім того правовласник має право на звернення за захистом своїх прав та інтересів до Антимонопольного комітету України на підставі норм Закону України «Про захист від несумлінної конкуренції», яка може потягнути за собою накладання штрафу у розмірі до 5% доходу (прибутку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства за останній звітний рік, який передував року, у якому накладається штраф або до 10 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

2.

Бренд, или товарный знак — это средство индивидуализации товара. У бренда есть правообладатель — компания, которая придумала и запустила товар в продажу. Правообладатель может сколько угодно зарабатывать на товарах с фирменным логотипом. А все остальные — только по лицензионному договору или договору коммерческой концессии с ним.

Реплика – это лицензированная копия, которая снята с оригинала. Сегодня изготавливаются реплики дисков на автомобили, реплики часов, украшений, предметов искусства и интерьеров, обуви, одежды, практически всех товаров. Таким образом, бренды увеличивают свою прибыль, расширяя ценовую доступность своих коллекций.

В отличие от подделки, о существовании реплик бренды-производители продукции отлично знают. Все решения по производству реплики, какую технологию применить, какой материал использовать и по какой цене продавать решает сама компания, производящая реплики или же совместно с производителями основной продукции, чьи реплики производятся. Модели реплик, в идеале, не должны отличаться от моделей оригиналов, за тем исключением, что выпущены они не на родной фабрике.

Есть и подделки различных уровней точности. Учитывайте, что если речь идет о полной копии, то торговать таким продуктом стоит с очень большой осторожностью, чтобы избежать возможных проблем с законом, связанных с авторским правом.

Ниже я буду говорить об ответственности за торговлю подделками.

Контрафакт отлавливает полиция и таможня при ввозе в страну. Полицейские приходят в магазин по жалобе бренда и под видом покупателей делают контрольную закупку. Кассовый чек становится доказательством продажи контрафакта.

Жалобы от зарубежных брендов в Украине подают их официальные представительства или наёмные юристы. Конечно, не все бренды охотятся за фейковыми магазинами, и добраться до каждого просто нереально. Поэтому для продавца подделок вопрос ответственности — дело везения.

Продавец контрафакта рискует заплатить компенсацию бренду, штраф государству и даже получить судимость. Интернет-магазины и аккаунты блокируют по жалобам брендов. При этом на компенсацию, штраф и блокировку продавец может попасть одновременно.

При неосторожности, можно получить проблемы с законом. Именно поэтому, я советую торговать не полными копиями оригиналов.

С точки зрения Таможенного кодекса, контрафактные товары — это такие товары, которые содержат объекты права интеллектуальной собственности, ввоз которых на таможенную территорию Украины или вывоз с этой территории приводит к нарушению прав собственника, которые охраняются в соответствии с действующим законодательством Украины и международными договорами, заключенными в установленном законом порядке.

К нормативно-правовым актам, которыми регулируются отношения, связанные с реализацией права собственности на конкретные объекты интеллектуальной собственности, а также которыми определяются способы защиты соответствующего права, можно отнести следующие нормативно-правовые акты: книга четвертая "Право интеллектуальной собственности" Гражданского кодекса Украины, глава 16 "Использование в хозяйственной деятельности прав интеллектуальной собственности" Хозяйственного кодекса Украины; Закон об охране прав на знаки для товаров и услуг; раздел X "Контроль за перемещением через таможенную границу Украины товаров, которые содержат объекты права интеллектуальной собственности" Таможенного кодекса Украины и т.д.

Количество приостановок таможенного оформления по подозрению в нарушении прав интеллектуальной собственности и дел о нарушении таможенных правил по фактам перемещения товаров с нарушением прав на объекты интеллектуальной собственности постоянно возрастает. По итогам таких приостановок происходит конфискация и уничтожение товаров, налагаются штрафы.

Что же касается борьбы с подделками внутри страны, то при выявлении правоохранительными органами такой продукции борьба с контрафактным товаром, изготовленным на территории Украины или импортированным контрабандой (без задержания на таможне), осуществляется в порядке административного, уголовного и гражданского судопроизводства.

Украина взяла на себя обязательства в соответствии со статьей 230 Соглашения об ассоциации между Украиной и Европейским Союзом обеспечить эффективные соразмерные и сдерживающие дополнительные меры, процедуры и средства защиты, необходимые для обеспечения соблюдения охраны прав интеллектуальной собственности, которые должны применяться таким образом, чтобы избежать создания препятствий законной торговле и обеспечить их защиту от злоупотреблений.

Статья 229 УК Украины предусматривает наказание за незаконное использование знака для товаров и услуг, фирменного наименования, квалифицированного обозначения происхождения товара или иное умышленное нарушение права на эти объекты в виде штрафа в различных размерах в зависимости от объема материального ущерба.

Особенностью данной статьи всегда было положение об изъятии и уничтожении контрафактной продукции, что крайне выгодно для правообладателя и больно бьет по правонарушителю, ведь в уголовном процессе легче проконтролировать исполнение приговора суда, чем исполнение решения в гражданском деле. Как результат поддельная продукция по итогам рассмотрения таких дел зачастую изымалась и уничтожалась.

Статья 229. Незаконное использование знака для товаров и услуг, фирменного наименования, квалифицированного указания происхождения товара1. Незаконное использование знака для товаров и услуг, фирменного наименования, квалифицированного указания происхождения товара, или другое умышленное нарушение права на эти объекты, если это нанесло материальный ущерб в значительном размере, – наказываются штрафом от одной тысячи до четырех тысяч необлагаемых минимумов доходов граждан.

2. Те же действия, если они содеяны повторно, или по предварительному сговору группой лиц, или нанесли материальный вред в большом размере, – наказываются штрафом от трех тысяч до десяти тысяч необлагаемых минимумов доходов граждан.

3. Действия, предусмотренные частями первой или второй этой статьи, содеянные служебным лицом с использованием служебного положения или организованной группой, или если они нанесли материальный ущерб в особо крупном размере, – наказываются штрафом от десяти тысяч до пятнадцати тысяч необлагаемых минимумов доходов граждан с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до трех лет или без такового.

Примечание. Материальный ущерб считается причиненным в значительном размере, если его размер в двадцать и более раз превышает необлагаемый минимум доходов граждан, в крупном размере – если его размер в двести и более раз превышает необлагаемый минимум доходов граждан, а причиненным в особо крупном размере – если его размер в тысячу и более раз превышает необлагаемый минимум доходов граждан.

Согласно с Законом Украины от 15 декабря 1993 года «Об охране прав на знаки для товаров и услуг» товарным знаком называется обозначение, по которому товары и услуги одних лиц отличаются от товаров и услуг других лиц (ст. 1). Лицо, желающее получить свидетельство на товарный знак подает заявку на регистрацию товарного знака в госпатент Украины. После регистрации заявки лицу выдается свидетельство на право пользования этим товарным знаком (ст. 4 и 5 закона).

Использование чужого товарного знака для обозначения своих товаров или услуг признается незаконным и образует состав преступления, если такое использование чужого товарного знака нанесло существенный вред интересам субъекта предпринимательской деятельности (как владельцу товарного знака так и другим субъектам предпринимательской деятельности), или которое было связано с получением дохода в крупных размерах (который в триста и более раз превышает необлагаемый минимум доходов граждан).

Предметом преступления, предусмотренного ст. 229 УК, может быть: а) чужой знак, то есть специальное обозначение, для товаров и услуг на которое владелец имеет свидетельство от Госпатента; б) фирменная маркировка товаров.

Незаконное использование чужого товарного знака совершается умышленно с целью получения прибыли.

Следователь на предварительном расследовании наделен правом на осуществление ряда гласных и негласных следственных действий. В сфере противодействия контрафакту наиболее типичной «моделью» совместных действий правоохранительных органов и бизнеса:

1. Осуществление контролируемой закупки контрафактной продукции;

2. Проведение обыска по месту продажи, производства или хранения контрафакта;

3. Изъятие контрафактной продукции или оборудования для ее изготовления;

4. Арест изъятого имущества и других активов правонарушителя.

Однако, несмотря на всю значимость приведенных действий у представителей бизнеса может возникнуть закономерный вопрос — как указанные следственные и процессуальные действия могут помочь владельцам права на свой бренд защитить свои доходы и нематериальные активы?

Кроме этого, для выполнения другой задачи, являющейся не менее важной для бизнеса, Уголовный процессуальный кодекс предусматривает институт возмещения вреда, причиненного преступлением. Для покрытия убытков, причиненных незаконным использованием торговой марки или фирменного наименования, пострадавшие имеют право подать к правонарушителю гражданский иск, который является частью уголовного производства и который решается в его пределах одновременно с вынесением обвинительного приговора.

При этом доказательная база, собранная во время проведения следственных действий, будет автоматически использована на доказывание обоснованности иска, что значительно упрощает и ускоряет процесс доказывания. По закону подлежит возмещению не только прямо нанесенный ущерб, а также и упущенная выгода, моральный вред, вред, причиненный деловой репутации компании. В подтверждение конкретной суммы убытков проводится судебная экспертиза.

3.

Ст.489 ЦКУ дозволяє особам мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізують, та послуг, які ними надаються.

З цього приводу пленум ВГСУ ще у п.80 постанови від 17.10.2012 р. № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності» відзначив, що відповідна ситуація можлива, коли виробництво та/або реалізація товарів, надання послуг здійснюються на територіально розмежованих ринках або особи з однаковими комерційними (фірмовими) найменуваннями спеціалізуються на виробництві (наданні) різних товарів (послуг). При цьому тотожність окремих елементів комерційних (фірмових) найменувань не свідчить про тотожність таких найменувань у цілому.