Прошу надати юридичну оцінку ситуації щодо повернення завдатку за договором підряду №189 на виготовлення пам’ятника.

ДОБРОГО ДНЯ, пані ЛЕСЯ! ПЕРШ ЗА ВСЕ, ЩИРО СПІВЧУВАЮ ВАШОМУ ГОРЮ та ТОМУ, ЩО ДОВЕЛОСЯ В ТАКИЙ СКРУТНИЙ МОМЕНТ ЩЕ Й ЗІШТОВХНУТИСЯ З НАМАГАННЯМ НАЖИТИСЯ НА ЛЮДСЬКОМУ ГОРІ.

Так, Ви маєте право розірвати договір. Але враховуючи нецивілізованість ринку відповідних послуг в Україні, можуть бути проблеми з поверненням завдатку без звернення до суду.

Яку суму Ви сплатили як завдаток?! 30 %, як передбачає договір у пункті 2.1.?

Також слід розуміти, що це не завдаток, а часткова передоплата, щоб Вас не намагались ошукати з приводу "завдаток не повертається".

У пункті 5.1. сума завдатку у Вас в договорі ПУСТО. Зберігайте свій примірник, щоб потім підрядник в своєму екземплярі не намалював суму якусь. Якщо в договорі прочерк, то у внесеної суми немає статусу ЗАВДАТОК.

Особливу увагу слід звернути на умови пункту 2.1, 2.2. Договору. Там чітко вказані умови узгодження графіку виконання та остаточного узгодження (фінального / кінцевого погодження) матеріалів, робіт, художнього оформлення та всіх інших особливостей і деталей пам"ятника.

Тобто якщо підрядник не доведе факт узгодження з Вами усіх деталей, то він не може посилатися на те, що бачте вже приступив до виконання замовлення, замовив матеріали тощо. Тим більше без художнього оформлення та вказівки персональних даних - матеріал стандартизований і не може вказувати, що підрядник його не мав уже в наявності чи не може використати під інше замовлення.

Ви підписували з ними ДОДАТОК № 2 до договору, який передбачає остаточне погодження матеріалів, робіт, художнього оформлення?

Тепер Вам треба офіційно повідомити підрядника за вказаними у договорі контактними даними для комунікації про бажання припинити співпрацю та бажання повернути передплату у відповідному розмірі.

Ви гроші перераховували на рахунок чи готівкою?! З готівкою буде складніше, бо треба буде довести факт її передачі.

Порядок розірвання договору визначений розділом 9 Договору.

Відповідно до пункту 9.1. Договору, замовник має право достроково розірвати даний Договір в односторонньому пороядку шляхом направлення Підряднику повідомлення про дострокове розірвання за 14 календарних днів до бажаної дати. Договір буде вважатися розірваним на 15-й день з моменту направлення Підряднику такого повідомлення. В такому випадку Замовником оплачуються фактично виконані Підрядником роботи. Грошові кошти внесені замовником згідно п. 5.1. Договору, як завдаток, при розірванні договору не повертаються Підрядником Замовнику.

Ця норма договору узгоджується з приписами статті 849 глави 61 ЦК України щодо прав замовника під час виконання роботи в рамках договору підряду.

Згідно з другим реченням частини другої статті 530 ЦК України, Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як бачимо підрядник себе підстрахував, зазначивши в пункті 9.1. Договору, що завдаток не повертається. Тому від поняття завдатку і факту його внесення треба йти в сторону АВАНСУ. Це був не завдаток, а аванс. Внесення завдатку договір не визначає, хоча така можливість і була передбачена, однак у пункті 5.1. - пусто.

ОСКІЛЬКИ У ВАС ПУСТО В графі пункту 5.1., то хай Підрядник адресує собі претензії за неналежно оформлений договір та виклад усіх його умов. Буде ТОВ "Кам"яні роботи" в майбутньому наука.

ОТЖЕ, ДЛЯ РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ ВАМ НЕВІДКЛАДНО ТРЕБА ПОВІДОМИТИ ПІДРЯДНИКУ ПРО СВОЄ БАЖАННЯ ВІДПОВІДНО до п. 9.1. Договору, направивши про це юридично вивірене ПИСЬМОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ.

В ньому бажано відобразити:

1. Бажання розірвати договір на підставі п. 9.1. Договору, статті 849 Цивільного кодексу України.

2. Строк з якого договір вважатиметься розірваним згідно з вимогами п. 9.1. - дату з якого на Вашу думку договір розірваний. 15-й день з дати направлення на електронну пошту та відправки Укрпоштою ПОВІДОМЛЕННЯ.

3. Пропозицію повернути АВАНС у строк, визначений ч. 2 ст. 530 ЦК України, з посиланням на те, що він був внесений згідно з таким-то платіжним документом, оскільки Додаток № 2 до договору не був підписаний, то всі умови виконання робіт узгоджені не були, а тому роботи не могли бути розпочаті, а якщо підрядник їх розпочав на власний ризик, то це не може накладати на Замовника тягар їх оплати, оскільки такі роботи не були узгоджені в порядку та спосіб, визначені Договором. Зважаючи на наведене, підлягає поверненню уся сума внесеного аванса.

4. Вказати банківські реквізити в форматі IBAN (ПІБ отримувача, Ваш РНОКПП, № IBAN рахунку, банк отримувача) за якими Ви хочете отримати повернутий Аванс.

5. Бажано також додатково у повідомлення пояснити, що репутаційні втрати від порушення прав замовника у разі Вашого звернення до суду будуть набагато більшими втратами, ніж стягнутий аванс, адже наразі судовий реєстр є відкритим та безліч сервісів підтягують інформацію громаданям при перевірці репутації контрагента в тому числі і про факти судових справ, в яких такий контрагент приймав участь.

Слід врахувати, що 7-денний строк, передбачений ч. 2 ст. 530 ЦК України, підрядник може відраховувати від дати припинення дії Договору, тобто 15 днів в даному випадку накладається на 7 днів, адже в договорі прописано саме такий строк припинення його дії.

Як вони будуть рахувати я не знаю, але можуть посилатися саме на дату припинення дії договору.

Після цього у Вас виникає право позовної вимоги до підрядника як боржника за договірним зобов"язанням, якщо зобов"язання не виконане і аванс не повернутий.

Повідомлення треба надсилати на юридичну адресу ПІДРЯДНИКА, яку він шахрайовито не вказав в договорі, але це не проблема, адже такі дані з легкістю знаходяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДРЮОФОПГФ). https://usr.minjust.gov.ua/

Я їх для Вас вже знайшов.

КОНТАКТНА АДРЕСА ПІДРЯДНИКА ДЛЯ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО БАЖАННЯ РОЗІРВАТИ ДОГОВІР.

Згідно з даними реєстру ТОВ "КАМ"ЯНІ СПРАВИ", код ЄДРПОУ - 43246377 , директор - Сиванич Ярослав Романович, знаходиться за адресою - 48402, Україна, Тернопільська обл., Чортківський р-н, місто Бучач, вул. Камінна, буд. 4. Телефон 1: +38(068)-505-61-60,

Адреса електронної пошти ТОВ "КАМ"ЯНІ СПРАВИ": sivanicaroslav@gmail.com

Лист треба відправити "Укрпоштою" з описом вкладення та повідомленням про вручення або вручити під розписку особисто уповноваженому представнику ТОВ (директору Сиваначу Я.Р. або особі, уповноваженій ним довіреністю).

У описі вкладення обов"язково має бути зазначено, що це Повідомленя про дострокове розірвання договору.

Також продублювати для швидкості своє повідомлення про бажання розірвати договір Ви можете на електронну поштову адресу Підрядника, яка офіційно зазначена як контактна в Єдиному державному реєстрі (вказана вище). Рекомендую направляти на електронну пошту повідомлення з електронним цифровим підписом, щоб не було потім приводу вигадати, що вони не могли переконатися, що це Ви надіслали, а не шахраї. Буває і таке вигадують, щоб виправдатися.

Це тредба все робити швидко, щоб не було шахрайства з їх боку. Ну і щоб люди зрозуміли, що з ними ніхто гратися не буде і що у Вас серйозна юридична підтримка. Бо щиро кажучи на Західній Україні у підприємців (на жаль) частенько побутує думка, що вони самі хитрі й розумні, а так само, що їм закони України не писані, тож часто бували випадки коли йшли твердження, що "нам плювати на закон, нічого не повернемо і нам нічого за це не буде". Потім в судах вони не такі самовпевнені. Ну або навіть у більшості випадків все вирішувалося без судів в договірному порядку. Хоча буває, що нахабність та безкомпромісність переважає розум і здоровий глузд, а тому без судів ніяк не вирішити питання.

ТЕПЕР ЩОДО ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ СПОРУ. ПОВТОРНО ЗАЗНАЧУ, ЩО СЛІД НАПОЛЯГАТИ, ЩО ЦЕ АВАНС, А НЕ ЗАВДАТОК. ТОДІ ВИ МАЄТЕ ПОВНЕ ПРАВО НА ПОВЕРНЕННЯ КОШТІВ. ОСОБЛИВО ЯКЩО НЕ ПІДПИСУВАЛИ ДОДАТОК № 2 до ДОГОВОРУ ТА НЕ УЗГОДЖУВАЛИ МАТЕРІАЛИ та ін. речі.

Часткова передплата договору за своєю правовою природою є авансом, а не завдатком, якщо в договорі не вказано інше, оскільки аванс підлягає поверненню у разі невиконання договору, на відміну від завдатку, який має забезпечувальне значення, його не повертають, якщо винна сторона його порушує, або повертають у подвійному розмірі, якщо винен кредитор. Аванс — це просто частина оплати, що зараховується в майбутньому, тоді як завдаток слугує доказом укладення угоди та гарантією її виконання, з конкретними наслідками у разі порушення.

Відповідно до статті 570 Цивільного кодексу України:

1. Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

2. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

ОТЖЕ, треба наполягати, що це саме аванс, а не завдаток у своїх повідомленнях та офіційній заяві про припинення договору.

Тоді у фірми буде менше шансів порушити Ваші права та ошукати Вас, пославшись на завдаток.

В іншому також треба аналізувати як Ви здійснили аванс за цим договором. Тобто платіжне доручення (інструкцію, квитанцію) якщо платили через банківський рахунок чи банківську установу. Якщо вносили готівкою в касу, то Вам мали видати фіскальний чек РРО/пРРО, а не просто розрахункову квитанцію з печаткою фірми.

В будь-якому разі первинним документом, що визначає Ваші права та обов"язки є саме ДОГОВІР. І від нього треба рухатись далі.

Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав (ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів»).

Верховний Суд у постанові КЦС ВС від від 11.12.2024 № 308/22432/23 (61-13521св24) з цього приводу зазначає, що:

Системне тлумачення норм статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дозволяє зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб як споживачі серед переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають або позбавлені. Оскільки така пільга встановлена спеціальною нормою (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»), що закріплена в законі, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

Звільнення споживачів від сплати судового збору має відбуватися не тільки у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права. Аналогічний висновок зроблений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18). Звільнення споживачів від сплати судового збору має відбуватися не тільки у суді першої інстанції при пред`явленні позову, але й на наступних стадіях цивільного процесу, зокрема, на стадії виконання рішення суду, яка є невід`ємною стадією цивільного процесу.

ОТЖЕ, у разі невизнання Ваших законних прав та інтересів підрядником, небажання повертати кошти ні за письмовим повідомленням, ні в подальшій комунікації з Вами чи з Вашим представником - Ви можете звернутися до суду з позовною заявою щодо стягнення з підрядника відповідної суми авансу в рамках Закону України "Про захист прав споживачів". При цьому судовий збір сплачувати не треба.

Шанси повернути свої кошти при правильному юридичному підході у Вас гарні. Головне не наробити помилок і самостійно не визнати внесений аванс - завдатком.

Щасти Вам у захисті свої прав!

З повагою та розумінням, Я.О. Турчин

Доброго дня/

З наданої Вами інформаіції витікає факт неукладення Договору взагалі. Тобто, Ви не досягли згоди по всім суттєвим (істотним) умовам Договору підряду, тому він є неукладеним (оскільки договір підряду не укладено через відсутність згоди щодо істотних умов (предмет, ціна, строки тощо — ст. 638 Цивільного кодексу України)).

В такій ситуації Виконавець повинен повернути завдаток (передплату) Замовнику на його вимогу, якщо строк на таку вимогу не встановлений Договором підряду, таким строком є 7 календарних днів.

Якщо добровільно не поверне, Ви маєте право подати позов до Суду та вимгати повернення завдатку із покладенням на Відповідача судових витрат (1% від суми позову) та витрат на адвоката (приблизно 20 тисяч грн.) + 3% річних за безпідставне користування чужими коштами.

У Вас є погоджений і підписаний обома Сторонами Додатко№ 2 ?

Вітаю Вас Олесю.

Відповідно до ст. 849 Цивільного кодексу України

"1. Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

2. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

3. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

4. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору."

Тому зараз треба написати підрядникові листа, у якому з посиланням на статтю 849 Цивільного кодексу повідомляється про розірвання договору. Якщо за угодою вже було сплачено кошти, це є збитками. Тому повинна бути і вимога повернути їх у семиденний строк на підставі ст. 530 Цивільного кодексу.

У моїй практиці було декілька судових справ, аналогічних Вашої. Писали листа підряднику про розірвання договору і вимагали повернути передоплату у 7 денний термін. Потім був позов до суду, який задовольняли.

Ви пишите, що роботи навіть не було розпочато. Тому ось ще один довод на користь того, щоб надіслати листа про відмову від договору з вимогою повернути сплачені кошти.

З повагою,

Андрій Брильов

Доброго дня, Олеся!

Підряду присвячено главу 61 ЦК (статті 837-891), що складається з чотирьох параграфів, перший з яких (статті 837 -864 ЦК) містить загальні положення про підряд, а наступні - положення про окремі його види, такі, як: договір побутового підряду; договір будівельного підряду; договір підряду на проектні та пошукові роботи.

Договір підряду - домовленість двох сторін, за якою одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина перша статті 837 ЦК України).

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Договір підряду вважається укладеним з моменту досягнення згоди сторін за всіма істотними умовами договору (консенсуальний договір).

Предметом договору є результат виконаної роботи у вигляді виготовлення, обробки, переробки, ремонту речі або результату виконання іншої роботи. Результат роботи повинен бути наочним та віддільним від діяльності підрядника.

Ціна роботи включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами .(стаття 843 ЦК України).

Ціна у договорі може бути визначена у кошторисі (документ, в якому зазначається постатейний перелік витрат на виконання робіт), який стає частиною договору з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим (стаття 844 ЦК України).

Чи є підстави розірвати договір у зв’язку з порушенням істотних умов та недобросовісною поведінкою підрядника?

Так, маєте таке право. Роботи фактично не розпочаті, відсутні акти виконаних робіт, не погоджений остаточний кошторис, так само, як і не деталізовані склад та обсяг робіт. Як також підрядник був зобов'язаний інформувати Вас про додаткові витрати та узгоджувати всі питання.

Відповідно до статті 849 ЦКУ замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно статті 651 ЦКУ, яка регулює питання підстав для зміни або розірвання договору:

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтями 857-858 ЦКУ визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

2. Чи можу я вимагати повернення завдатку у повному обсязі?Компанія зробила тільки макет памʼятника .

Завдаток – це грошова сума або рухоме майно, яку сплачує покупець (споживач) продавцю (кредиторові) в рахунок належних платежів, що мають бути сплачені ним за договором, з метою підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Тобто, сума коштів, сплачена як завдаток (так само як і аванс), включається до загальної ціни товару. Відмінність завдатку та авансу полягає у наслідках, які настають у разі порушення умов договору однією із сторін (покупцем або продавцем).

Як спосіб забезпечення виконання зобов’язань завдаток має такі особливості:

• предметом завдатку може бути лише грошова сума або рухоме майно (наприклад, якщо при купівлі телевізора вартістю в 1000 грн покупець видав продавцю 100 грн завдатку, то йому необхідно доплатити в майбутньому за телевізор ще 900 грн );
• завдатком забезпечується виконання лише договірних зобов’язань, а не зобов’язань, які виникли з інших підстав;
• він може мати місце лише за погодженням сторін;
• дача завдатку є доказом укладання договору, особливо в тих випадках, коли договір не потребує письмової форми;
• угода про завдаток, яка обов’язково є письмовою, підтверджує наявність договору.

Якщо сторона, яка дала завдаток, відмовляється від виконання договору, завдаток залишається в іншої сторони. Іншими словами, якщо покупець вважає, що ціна телевізора велика чи його не влаштовує ця модель, то наданий завдаток у 100 грн залишається у продавця.

Якщо від виконання договору ухиляється інша сторона, то вона зобов’язана не лише повернути завдаток, а й сплатити таку ж за розміром суму, так званий подвійний завдаток, тобто повернути не 100 грн, а 200 грн.

Сторона, відповідальна за невиконання договору, зобов’язана відшкодувати іншій стороні збитки із заліком суми завдатку.

У разі припинення зобов’язання до початку його виконання за порозумінням сторін або внаслідок неможливості його виконання завдаток має бути повернутий.

ВИСНОВОК:

Вам необхідно направити до виконавця лист-претензію, в якому зазначити, що Ви бажаєте розірвати договор підряду та вимагаєте повернути сплачений завдаток.

Лист-претензія про невиконання умов договору - це письмовий документ, який надсилається однією зі сторін угоди (контракту) іншій стороні з метою звернення уваги на факт порушення або невиконання умов, визначених в угоді. Цей лист має на меті висунення претензій та вимог щодо відновлення правомірного стану, компенсації збитків чи інших заходів для вирішення спростувань, які виникли в результаті порушення договору.

У листі-претензії зазвичай зазначаються:

1. Інформація про Сторони: Повна назва та адреса обох сторін угоди.
2. Деталі Договору: Згадка про конкретний договір, його номер, дату укладення та важливі умови.
3. Опис Порушення: Детальний опис фактів порушення договору, вказання на конкретні пункти, які були порушені.
4. Вимоги та Заходи: Визначення конкретних вимог до сторони, яка порушила договір, та зазначення заходів, які слід вжити для відновлення стану справедливості.
5. Термін Відповіді: Зазначення терміну, протягом якого очікується відповідь на лист-претензію.

Лист-претензія є першим етапом вирішення конфліктів та може служити основою для подальших юридичних заходів, якщо сторони не досягнуть домовленості. Одержувач листа має можливість відповісти на претензії, узгодити умови врегулювання, або запропонувати інші способи вирішення ситуації.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

За загальним правилом, договір може бути розірваний за згодою сторін, за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін, а також внаслідок односторонньої відмови від договору, про що, власне, і буде йти мова далі.

Звісно, законодавець захищає кожну сторону договору від необґрунтованих та неочікуваних відмов, тому таке право має бути передбачене законом або договором та може бути поставлене у залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій (наприклад, повідомлення про розірвання договору за певний строк).

Підрядні відносини — гарна тому ілюстрація: право замовника відмовитись від договору передбачене законом аж у трьох різних випадках. Це питання досить детально викладене в ст. 849 ЦК України, проте де які непорозуміння щодо застосування її положень все ж є, тому не буде зайвим розглянути ці підстави більш детально.

1. Підрядник не виконує роботи або виконує їх повільно (ч. 2 ст. 849 ЦК України)

Замовник має право перевірити хід робіт, і якщо буде виявлено, що роботи так і не розпочаті або виконуються занадто повільно, він має можливість не гаяти час та відмовитись від договору. Як наслідок відмови передбачене право замовника вимагати від підрядника відшкодування збитків.

2. Очевидність для замовника невиконання роботи належним чином (ч. 3 ст. 849 ЦК України)

Виявивши, що підрядник не дотримується стандартів якості робіт, замовник може призначити строк для усунення недоліків. Невиконання підрядником цієї вимоги надає право замовнику відмовитись від договору. У такому випадку бонусом буде право вимагати відшкодування збитків або, як альтернатива, надати іншій особі можливість якісно виконати роботи за рахунок підрядника.

3. Безумовне право на відмову (ч. 4 ст. 849 ЦК України)

У будь-який час та за будь-яких обставин замовник може відмовитись від договору. Однак у цьому разі така відмова може мати неприємні наслідки для замовника: він має сплатити кошти за виконану частину роботи та відшкодувати збитки підряднику.

Важливо, що ці підстави є самостійними та не можуть бути змішані. Не можна відмовитись від договору підряду у зв'язку з невиконанням чи повільним виконанням робіт, а коли з'ясується, що вина підрядника у цьому відсутня, вказати на те, що відмова є безумовним правом. В інтерпретації КГС ВС це правило звучить так: законність відмови замовника від договору підряду на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України у разі недоведення порушень умов договору підряду з боку підрядника не може бути виправдана безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі ч. 4 цієї норми (постанова КГС ВС від 13.09.2019 р. у справі №911/1433/18). Тепер можна вести мову і про гроші. Найчастіше замовник передає підряднику аванс перед початком виконання робіт і у разі розірвання договору з перелічених вище підстав постає питання, як повернути ці кошти.

Найбільш застосовним варіантом є повернення авансу як безпідставно набутого майна (внаслідок відмови від договору він є розірваним, отже, і підстави для такого набуття вже немає). Однак КГС ВС, розглядаючи справу №910/2051/19 за позовом замовника про стягнення авансу як безпідставно набутого майна внаслідок відмови від договору (через невиконання підрядником робіт, тобто ч. 2 ст. 849 ЦК України), засумнівався, вирішив, що прийшов час відступити від сформованих позицій і направив справу на розгляд Об'єднаної палати.

Що ж збентежило Верховний Суд? Сумніви виникли з приводу положення ч. 2 ст. 849 ЦК України, де передбачено право на відшкодування збитків, однак аж ніяк не на повернення авансу як безпідставно набутого майна. Об'єднана палата вказала, що проблема дійсно є, але в тому, що судами не було у повному обсязі досліджено, на якій все ж підставі замовник відмовився від договору (ч. 2 чи ч. 4 ст. 849 ЦК України), отже, і про наслідки говорити зарано, не кажучи вже про відступ від своїх позицій.

Висновок виявився до болю логічним та справедливим: якщо замовник відмовився від договору через дії підрядника, а згодом виявиться, що роботи виконані, відмова є неправомірною і підстав для повернення коштів немає.

Не залишилась поза увагою і різна правова природа «збитків» та «безпідставного збереження майна». Для збитків характерна наявність протиправної поведінки, тобто всіх 4 складових цивільного правопорушення. А от положення щодо безпідставно набутого майна застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

«Отже, правова природа, підстави виникнення і доведення наявності підстав для стягнення збитків або повернення безпідставно набутого майна є відмінними і такими, що врегульовані різними нормами матеріального права», — вказує Об'єднана палата ВС у своїй постанові від 16.03.2020 р. Лише тоді, коли суди з'ясують дійсні підстави відмови від договору, стане зрозумілою правова природа заявленої до стягнення суми (збитки чи безпідставно збережене майно).

Припускаємо, що у разі відмови за ч. 2 ст. 849 ЦК України не виключається одночасне повернення авансу як безпідставно набутого майна і стягнення збитків, наприклад, у вигляді упущеної вигоди. Отже, всидіти на двох стільцях не вдасться, треба відразу визначатись із підставами відмови від договору і врахувати можливість доведення вини підрядника у невиконанні робіт, аби мати можливість повернути грошові кошти.

Поряд із цим, треба не полінитись і поміркувати над формою відмови. Впевнені, що все зрозуміло? Адже форма законодавством не передбачена, надсилай лист — і договір розірвано? Як би не так! Практиці наразі відомі випадки, коли суди дивують своїми висновками.

Вважається, що одностороння відмова передбачає відсутність потреби її узгоджувати з іншою стороною (така позиція викладена у постанові КГС ВС від 29.01.2020 р.). Втім, будьте обережні, якщо у вас у договорі, окрім права на відмову, наявний пункт про те, що розірвання договору оформлюється додатковою угодою. Суд може вирішити, що це стосується й односторонньої відмови, тож аби відмовитись, отримайте, будь ласка, згоду підрядника або йдіть у суд.

Отже, класичний принцип «зранку гроші — ввечері стільці» не повинен братися за основу під час укладання угод. Перед тим, як віддати гроші за поки що примарні роботи чи послуги, краще зайвий раз переглянути договір і впевнитись, що ви у безпеці. Запевняємо, в подальшому це допоможе зберегти не лише гроші, а й безцінні нервові клітини.

ОТЖЕ, ПОВЕРНУТИ ЗАВДАТОК МОЖЛИВО БУДЕ ТІЛЬКІ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ, ЯКЩО ПЕРЕКОНАЄТЕ СУД, ЩО ПІДРЯДНИК ПОВІВСЯ НЕ ДОБРОЧЕСНО.

САМЕ ГОЛОВНЕ, ВАМ НЕОБХІДНО ВИРІШИТИ НА ПІДСТАВІ ЯКОГО ПУНКТУ СТАТТІ 849 ЦК УКРАЇНИ ВИ БУДЕТЕ РОЗРИВАТИ ДОГОВІР:

Тобто, ч. 2,3 наведеної статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначених законодавством умов. При цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника. Натомість ч. 4 зазначеної статті встановлює безумовне правозамовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.

Законність відмови замовника від договору підряду на підставі частини другої статті 849 ЦК України у разі недоведення порушень умов договору підряду з боку підрядника не може бути виправдана безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі частини четвертої наведеної статті.

Таким чином, у разі відмови замовника від договору підряду з посиланням на частину 2 статті 849 ЦК України, обов'язковому дослідженню підлягає наявність чи відсутність передбачених зазначеною нормою підстав для такої відмови, зокрема щодо порушення з боку підрядника умов відповідного договору.

Вітаю Вас.

1. Чи є підстави розірвати договір у зв’язку з порушенням істотних умов та недобросовісною поведінкою підрядника?2. Чи можу я вимагати повернення завдатку у повному обсязі?Компанія зробила тільки макет памʼятника .

На жаль, але складна ситуаці. Маємо дуже показовий конфлікт між замовником та підрядником, коли останній із самого початку демонструє непрозорість у формуванні вартості робіт, надає неповний або завідомо маніпулятивний кошторис, регулярно змінює ціну та вводить клієнта в оману щодо реальної собівартості матеріалів. Законодавство у таких випадках стоїть на боці замовника, оскільки саме підрядник зобов’язаний забезпечити добросовісність, відкритість та обґрунтованість вартості кожного етапу робіт.

Надання лише часткового кошторису, відсутність деталізації та постійне його коригування у бік необґрунтованого збільшення свідчать про порушення суті договірного зобов’язання. Якщо підрядник додатково повідомляє неправдиву інформацію про ціну матеріалів, видає вигадані пояснення щодо походження виробів або нав’язує дорогі опції, прикриваючись італійським виготовленням, - це є проявом недобросовісної комерційної практики. Адже Ви, як замовник, самостійно з’ясували реальний рівень цін по Україні і переконалися, що різниця сягає 150-200 %, що виходить далеко за межі ринкового коливання і вказує на цілеспрямоване завищення вартості.

Крім того, жодна реальна робота фактично розпочата не була: відсутні акти виконаних робіт, підрядник не довів факт закупівлі матеріалів, а погрози «приїхати і залити фундамент» виглядають виключно як спосіб тиску, а не як підтвердження виконання зобов’язань. У таких умовах Ви абсолютно обґрунтовано не погоджуєтеся розпочинати виготовлення пам’ятника. Це не лише логічно з позиції здорового глузду, а й юридично виправдано.

Саме тому норма статті 849 Цивільного кодексу України надає Вам повне право відмовитися від договору підряду у зв’язку з істотними порушеннями та недобросовісною поведінкою підрядника. Закон прямо дозволяє замовнику розірвати договір у будь-який момент до фактичної здачі результату роботи, якщо підрядник порушує умови або не виконує їх належним чином. У Вашому випадку підрядник не лише не надав результату - він навіть не створив передумов для початку належного виконання робіт, а тому будь-які вимоги щодо залишення частини коштів за ним виглядатимуть юридично необґрунтованими.

Стаття 849. Права замовника під час виконання роботи

1. Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

2. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

3. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

4. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Стаття 848. Правові наслідки невиконання замовником вимог підрядника

1. Якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків.

2. Якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підрядник зобов'язаний відмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків.

Стаття 858. Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи

1. Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

2. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

3. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

4. Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

5. Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Щодо завдатку чи попередньої оплати, її повернення є цілком законною вимогою. Підрядник не довів понесення витрат, виготовлений макет не може вважатися завершеним елементом пам’ятника, а тому не утворює фактично виконаної роботи. Відтак, у межах ст. 849 ЦКУ та загальних положень про повернення безпідставно набутих коштів, Ви маєте право вимагати повернення всієї суми. А якщо сплата була оформлена саме як завдаток - закон навіть передбачає можливість вимагати його повернення у подвійному розмірі, якщо розірвання договору спричинене поведінкою сторони, що отримала цей завдаток.

Щиро співчуваю Вашим життєвим обставинам.

З повагою! Щасти Вам!

Доброго вечора, пані Олеся!

Ви можете розірвати Договір достроково (пункт 9 умов Договору) або взагалі визнати Договір підряду (чи окремі його положення) недійсним у судовому порядку.

Щодо завдатку, то якщо Ви сплатили 30% вартості робіт відповідно до п. 2.1 Договору, то це НЕ є завдатком! Адже завдаток, який не повертається, вказаний у пінкті 5.1 Договору, а там пусто. Тому якщо Ви просто сплатили частину коштів, для того, щоб виконовавець розпочав роботи - Ви можете вимагати повернути їх (за винятком тих, які були витрачені на фактично зроблену роботу), але скоріш за все підрядник не матиме бажання добровільно їх віддати , тому повернення буде відбуватися у судовому порядку.

Згідно статті 230 Цивільного кодексу України

1. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

2. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.".

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів"

1. Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася.

2. Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

3. У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:

1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;

2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);

3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;

4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;

5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

У відповідності зі ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі.

Отже, Ви можете просто розірвати договір та вимагати повернення частини внесених коштів, а якщо Ви доведете, що підписали договір під впливом омани, то Ви можете вимагати відшкодування коштів у подвійному розмірі. Для цього Вам потрібно виконати наступні кроки:

1. Зверніться до підрядника із письмовою заявою-претензією про розірвання договору та поверненя сплачених коштів. Заяву слід підготувати у двох примірниках та вимагати щоб на другому примірнику (вашому) проставили відмітку про отримання заяви (із зазначенням дати, прізвища і посади особи, яка прийняла заяву, її підписом). До заяви додати копії документів, які підтверджують правомірність вашої вимоги (квитанція про оплату договору тощо). У разі відмови підрядника у прийнятті заяви - Вам необхідно скерувати дане звернення рекомендованим листом з описом вкладеного через Укрпошту.

В заяві вкажіть, що підрядник навмисно ввів Вас в оману і внаслідок цього Ви підписали договір, який не відповідає Вашим інтересам. Вимагайте повернення сплачених коштів, адже це НЕ завдаток (п.5.1 Договору) - інакше Ви звернетесь до суду та будете вимагати відшкодування збитків у подвійному розмірі.

2. Якщо виконавець відмовляє у задоволенні заяви (скарги), то необхідно звертатись із письмовою заявою про відновлення прав до Головного управління Держпродспоживслужби у Вашій області.

Як правильно оформити звернення

Звернення складається у довільній формі, однак в ньому потрібно вказати:

• Кому адресується звернення (наприклад: Начальнику Головного управління, ПІБ керівника)
• Від кого (прізвище, ім’я, по-батькові, індекс, повна поштова адреса заявника, № телефону).
• Вид звернення (заява, скарга або пропозиція)

У звернені повинна бути викладена суть порушеного питання або проблеми:

• підстава звернення, обставини, які стали причиною для звернення;
• вказати обґрунтування або основні питання, порушені в зверненні;
• мета звернення і очікуваний результат розгляду звернення;
• перелік документів (або копій документів), якщо ви додаєте їх до листа;
• письмове звернення обов’язково підписується особою (особами), що звертається з проставлянням дати подання звернення.
• для розгляду електронного звернення електронний підпис не вимагається.

Обов’язково до звернення необхідно додати:

• копію розрахункового документу (чек, квитанцію, договір), який засвідчує факт придбання послуг
• копію заяви до суб’єкта господарювання з вимогами щодо зменшення вартості послуг.

Пам’ятайте! Не підлягають розгляду та вирішенню такі звернення:

• письмове звернення без зазначення місця проживання або не підписане автором, тобто анонімне звернення;
• звернення, з якого неможливо визначити суть порушеного питання;
• повторні звернення від однієї і тієї ж особи до одного і того ж органу (посадової особи) з одного і того ж питання, яке вже було вирішено даним органом (посадовою особою) по суті;

3. Якщо після даних кроків Вам не повернули кошти, то необхідно звертатись із позовом до суду. Для цього потрібно підготувати належні докази того, що виконавець дійсно ввів Вас в оману та неналежно виконує свої обов'язки.

Зсилайтесь на ЗУ "Про захист прав споживачів" та Цивільний кодекс України

На жаль, судовий порядок вирішення питання не швидкий і в разі Вашого виграшу справи в першій інстанції - виконавець може подати апеляцію та касацію. Тому краще питання вирішити в досудовому порядку.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня.

1. Підстави для розірвання договору:

• Істотні умови договору: кошторис є істотною умовою договору підряду (ст. 843 Цивільного кодексу України). Якщо він не був наданий у повному вигляді або є необґрунтованим — це порушення.
• Недобросовісна поведінка: повідомлення неправдивої інформації про матеріали та їх вартість, завищення цін, відсутність актів виконаних робіт — усе це може кваліфікуватися як порушення зобов’язань підрядником.
• Фактичні роботи не розпочаті: якщо підрядник не виконав робіт, а лише створив макет, то договір може бути розірваний у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань (ст. 651 ЦКУ).

Отже, у вас є правові підстави для розірвання договору через порушення істотних умов та недобросовісну поведінку підрядника.

• Завдаток (ст. 570 ЦКУ) — це спосіб забезпечення виконання зобов’язань. Якщо підрядник не виконує своїх обов’язків, завдаток має бути повернений у подвійному розмірі.
• Якщо ж у договорі зазначено, що це попередня оплата (аванс), тоді вона повертається у повному обсязі, якщо роботи не виконані.
• У вашому випадку роботи фактично не розпочаті (немає актів виконаних робіт), тому ви маєте право вимагати повернення коштів.

1. Офіційно направити письмову претензію підряднику з вимогою розірвати договір та повернути завдаток/аванс.
2. Якщо підрядник відмовиться — звернутися до суду з позовом про розірвання договору та стягнення коштів.
3. Зберегти всі документи: договір, кошторис, переписку, чеки/квитанції про оплату.

Таким чином:

• Ви маєте законні підстави розірвати договір через порушення істотних умов та недобросовісні дії підрядника.
• Ви можете вимагати повернення завдатку у повному обсязі (а якщо це саме завдаток, то навіть у подвійному розмірі).