Який механізм реалізації згідно ст 364 п.1 житлового кодексу, якщо в мене є у власності половина приватного будинку, а інша половина в даний час не має власника, а в технічному паспорті прописано що у мене спільна часткова власність. Дякуюс

Доброго дня, Сергію!

Відповідно до статті 364 Цивільного Кодексу України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Отже, спільним є майно, яке перебуває у власності двох або більше осіб (співвласників).

Спільна власність буває двох видів:

— часткова – власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності;

— сумісна – власність двох чи більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.

Суб’єктами права спільної власності є фізичні особи, юридичні особи, держава та територіальні громади.

Поділ та виділ майна є різними правовими категоріями, на чому наголосив Верховний Суд в постанові від 19.05.2021 року у справі № 501/2148/17.

При поділі майно поділяється між усіма співвласниками та правовідносини спільної часткової власності припиняються.

При виділі правовідносини спільної часткової власності зберігаються (як правило), і припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком є випадки, коли майно належить двом співвласникам.

За наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ (ст. 367 ЦК України) з визначенням розміру виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та конкретних окремих об’єктів нерухомого майна, що утворилися в результаті його поділу й належать позивачеві та відповідачеві.

За наявності трьох і більше співвласників майна суд, застосовуючи приписи ст. 364 ЦК України, має виділити й зазначити у своєму рішенні індивідуально визначене майно позивача та залишити решту майна у спільній власності інших відповідачів.

Таких висновків дійшла Велика Палата ВС у справі за позовом про виділення в натурі частки будинку і встановлення порядку користування земельною ділянкою.

На самостійні об’єкти можуть бути поділені об’єкти нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації, а саме будинки квартирного типу різної поверховості, гуртожитки та їх секції; квартири; житлові кімнати, житлові блоки у гуртожитках; будинки садибного типу; будинки і споруди громадського та виробничого (в тому числі сільськогосподарського) призначення та їх комплекси; нежитлові приміщення (групи нежитлових приміщень); садові та дачні будинки; гаражі та паркінги з машино-місцями (які не належать до господарських будівель: багатоповерхові, підземні, одноповерхові, блокові); захисні споруди цивільного захисту; багатофункціональні будинки для тримання засуджених та осіб, узятих під варту (блочного, казарменого та камерного типу установ виконання покарань та слідчих ізоляторів); об’єкти незавершеного будівництва; багатофункціональні будинки та комплекси, що включають приміщення різного призначення. Також можуть бути поділені єдині майнові комплекси, що належать на праві власності кільком особам і розташовані на одній земельній ділянці.

Згідно зі ст. 367 ЦК майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

13 липня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 583/2924/20,зазначив, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено його відокремлену частину, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо співвласники не домовилися про здійснення поділу/виділу в добровільному порядку, питання вирішується судом.

Для цього необхідно звернутися до суду за місцезнаходженням нерухомого майна з позовом про поділ об’єкта нерухомого майна або про виділ частки.

У якості доказів до суду надаються висновок судової будівельно-технічної експертизи (з пропозиціями щодо варіантів поділу) та висновок земельно-технічної експертизи (якщо поділу підлягає також земельна ділянка).

Визначальним для виділу/поділу будинку, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу/поділу будинку відповідно до часток співвласників. До такого висновку прийшов Верховний Суд в постанові від 17.04.2019 р. у справі № 545/3753/16-ц.

При розгляді судом даної категорії справ досить спірним є питання переходу прав на земельну ділянку при поділі будинку.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22.02.2021 р. у справі № 279/4966/16-ц (з посиланням на постанови ВСУ від 16.11.2016 р., справа № 6-1443цс16 та від 03.04.2013 р., справа №6‑12цс13), у законодавстві закріплено загальний принцип цілісності об’єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об’єкт розташований. Визначення правового режиму земельної ділянки прямо залежить від права власності на будівлю/споруду. Нормами чинного законодавства передбачено механізм роздільного правового врегулювання: нормами цивільного законодавства – майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість; нормами земельного і цивільного законодавства – відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Також Верховний Суд відзначив, що при розгляді справ про виділ частки суд може виділити співвласнику таку частину житлового будинку та нежитлових будівель, яка відповідає розміру та вартості його частки (якщо це можливо технічно). Коли в результаті виділу співвласнику передається частина житлового будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.

вивести мою половину в окрему власність без участі неіснуючого(померлого) сусіда

Чи є спадкоємці у сусіда? Питання полягає у тому до кого саме Ви будете подавати позовну заяву, тобто, хто буде відповідачем по справі?

Якщо співвласник помер, то власниками його половини будинку стають спадкоємці. Якщо ж останні відстуні, то майно набуває статус "відумерлої спадщини" та переходить у власніть органу місцевого самоврядування.

Відумерла спадщина - це майно, яке належало померлій особі, у якої немає спадкоємців. У складі такого майна є, зокрема, і земельні ділянки.

Відумерлою є спадщина, визнана як така на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів (окрім, самого факту смерті спадкодавця, такими фактами можуть бути: відсутність спадкоємців за заповітом та законом, усунення спадкоємців від спадщини тощо) та виконання відповідним органом місцевого самоврядування необхідних процедурних (процесуальних) дій, спрямованих на набуття територіальною громадою прав та обов’язків померлої особи.

Підстави для визнання спадщини відумерлою:

• відсутність спадкоємців за заповітом і за законом;
• усунення спадкоємців від права на спадкування;
• неприйняття спадкоємцями спадщини;
• відмова спадкоємців від прийняття спадщини.

Як правило, до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою звертається орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням. Проте з такими вимогами може звернутись і власник або користувач суміжної земельної ділянки, якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення або кредитор спадкодавця, в разі наявності відповідних обставин.

Заява про визнання спадщини відумерлою розглядається в порядку окремого провадження, відповідно до вимог статей 293, 294, 334-338 ЦПК України.

Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов’язковою участю заявника та з обов’язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.

Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов’язковим залученням до участі у справі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається лише після спливу одного року з дня смерті спадкодавця або з дня оголошення судом його померлим відповідно до вимог ч. 3 ст. 46 ЦК України.

Перехід відумерлого майна у комунальну власність надає право територіальній громаді на повне розпорядження ним. Відповідно до закону таке майно може залежно від його призначення бути передане в користування іншим особам, в оренду, відчужене (продане) тощо. Водночас, набуття права власності зобов'язує територіальну громаду нести цивільно-правову відповідальність за борги спадкодавця.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас.

Тобто юридично власник іншої половини помер та його спадєкомці не захотіли вступати у спадщину? Якщо так, то це значно ускладнює питання.

У Вашому випадку механізм, передбачений статтею 364 Цивільного кодексу України (а саме право співвласника на виділ у натурі належної йому частки), теоретично може застосовуватися. Однак слід враховувати, що будинок складається з двох рівнозначних половин, які є нерозривно пов’язаними між собою конструктивно. Інша половина формально має власника, який, як ви зазначаєте, помер. Це означає, що зараз мова йде не про «неіснуючого» власника, а про спадкоємців, які можуть прийняти або не прийняти спадщину. Відповідно, до моменту завершення спадкової процедури будь-які дії щодо розпорядження тією половиною є юридично ускладненими.

Фактично виділ у натурі без участі іншого співвласника реалізувати неможливо, адже закон вимагає погодження або, у випадку спору, судового розгляду. Навіть якщо інший власник помер, його права переходять у спадкову масу, а значить – потенційно належать спадкоємцям. Лише після встановлення кола спадкоємців та прийняття спадщини може постати питання про врегулювання спільної власності, у тому числі й шляхом викупу частки чи поділу.

Таким чином, єдиним реалістичним варіантом для набуття вами одноосібної власності на весь будинок є або викуп спадкової частки у спадкоємців, або судовий порядок визнання права власності, якщо спадкоємців не буде і спадкове майно перейде у власність територіальної громади. Поки ж спадкові права юридично не врегульовані.

З повагою! Щасти Вам!

Доброго дня, пане Сергію!

Стаття 364 ЦК України визначає, що кожен співвласник у спільній частковій власності має право на виділ своєї частки в натурі. Якщо виділ можливий (наприклад, коли реально відокремити частину будинку з окремим входом, дахом чи технічною можливістю облаштувати окреме господарство) - співвласник отримує окремий об’єкт. Якщо виділ неможливий - співвласник може вимагати компенсацію від інших співвласників (але у вашому випадку їх фактично немає).

У Вашій ситуації:

1. У технічному паспорті значиться спільна часткова власність, але інший власник помер.
2. Це означає, що половина будинку, яка належала іншому співвласнику, увійшла до складу спадщини. Якщо ніхто не оформив спадщину, то вона може вважатися«відумерлою» і фактично власник не визначений.
3. У такому випадку вона може перейти у власність територіальної громади (сільради/міськради).

Що робити Вам:

1. Зверніться до нотаріуса за місцем знаходження будинку і дізнайтеся чи відкривалася спадкова справа на другу половину.

2. Якщо спадкоємців немає або вони не оформили спадщину, подайте заяву до місцевої ради про визнання спадщини відумерлою.

2. Після того як суд визнає половину відумерлою спадщиною, вона перейде у власність громади. Далі Ви можете викупити у громади другу половину будинку або якщо будинок реально поділений фізично (окремі входи, «дзеркальні» половини), через суд або склавши нотаріальний договір оформити виділ Вашої частки в натурі і зареєструвати право власності на самостійний об’єкт нерухомості.

В такому випадку Ви зможете мати свою частину як окремий будинок, вирішити питання із землею (оформити ділянку під своєю частиною) і зможете через суд зняти з реєстрації (виписати) сторонніх осіб, які не мають законних підстав проживати у Вашій частині.

На жаль, без «ліквідації» другої частини (через спадщину → відумерлу спадщину → громаду → далі або викуп, або поділ у натурі) повністю оформити Вашу половину як окремий об’єкт не вийде.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Успіхів Вам у реалізації задуманого!