Як виїхати за кордон як супровід інваліда?

Доброго дня, Антоне!

Скажіть, будь ласка, Ви з матір'ю маєте однакове місце проживання? Ви працюєте на державному підприємстві чи приватному? Чи потребує Ваша мати постійного догляду?

Загалом, Ви маєте право на перетин кордону разом з матір'ю без оформленої відстрочки на підставі інвалідності матері (пункт 13), проте якщо Ви працюєте в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, то виїзд Вам дозволять виключно на підставі службового відрядження.

Водночас, якщо Ви працюєте на приватному підприємстві, то ще однією підставою для виїзду є відпустка за кордон.

Згідно пункту 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України

у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право: особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд.

Згідно пункту 49 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період

у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.

Отже, для перетину кордону необхідно підготувати такі документи:

1) закордонні паспорти;

2) належний документ про інвалідність матері (посвідчення інваліда або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідку для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі - документи, що підтверджують інвалідність).

3) Ваше свідоцтво про народження;

4) документ, що підтверджує спільне проживання (витяги з реєстру територіальної громади зі спільною пропискою)

5) військово-обліковий документ (можна надати роздрукований електронний військово-обліковий документ з Резерв+ або ДІЇ https://diia.gov.ua/services/vijskovo-oblikovij-do..., адже згідно пункту 9 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу).

Акт про встановлення догляду не потрібен, якщо у Вас з матір'ю однакове місце реєстрації проживання. Довідка про відстрочку за пунктом 13 не потрібна, адже Ви перетинаєте кордон за пунктом 2-1, а не пунктом 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України. Документи про те, що Ви їдете за кордон на лікування не потрібні.

Якщо без відстрочки по інвалідності матері - Вам неправомірно не дозволяють перетнути кордон Ви повинні вимагати письмову відмову у праві на перетин кордону, що оформляється у вигляді рішення.

Рішення про відмову у перетині кордону може бути скасовано чи змінено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним у судовому порядку.

Також Ви можете спробувати перетнути кордон на іншому пункті пропуску.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Бажаю Вам успіхів!

Доброго дня, Антоне!

Підкажіть, будь ласка, чи є можливість в мене виїхати за кордон супроводжуючи мою маму, яка є інвалідом 2 групи.

Так, маєте на те право згідно Правил перетинання державного кордону громадянами України:

"2-1. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:

особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка),

або

здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд. Акт встановлення факту здійснення догляду складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням".

Чи у Вас спільне місце реєстрації?

Наразі в мене є бронювання. Чи підходить воно замість відсрочки за доглядом.

Взагалі для виїзду за кордон за пунктом 2-1 Правил Вам не потрібно мати оформлену відстрочку. Остання вимагається тільки для військовозобов'язаних, які перетинають кордон у відповідності із пунктом 2-6 Правил:

"У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в пунктах 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, пункті 2-14 цих Правил, а також осіб, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол та припинили дипломатичну службу".

Проте, на практиці прикордонники можуть відмовити Вам у виїзді за кордон на підставі того, що Ви не маєте відстрочку, оформлену саме на підставі інвалідності матері, а, як заброньований маєте право на перетин кордону тільки за наказом роботодавця про відпустку чи службове відрядження.

Отже, якщо Вам буде відмовлено у перетині кордону, Ви в обов'язовому порядку повинні отримати письмову відмову.

Проте, навіть за умови відмови в одному пункті пропуску, Ви маєте право спробувати виїхати в іншому пункті пропуску. Тобто, законодавство не обмежує Вас у кількості спроб перетинання кордону на різних пропускних пунктах.

Якщо все ж таки виїхати не вдасться, то Вам буде необхідно оскаржувати відмову прикордонників в адміністративному або судовому порядку.

Громадянин, який не згодний з рішенням про відмову у перетині державного кордону, має право звернутися зі скаргою на це рішення до начальника органу охорону державного кордону, назва та адреса якого зазначені у рішенні.

У скарзі мають бути зазначені:

• прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання скаржника;
• суть скарги, зокрема, зазначено про підставу для виїзду за кордон в період дії правового режиму воєнного стану в Україні та про те, які документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон, були надані громадянином під час здійснення прикордонного контролю;
• вимога про скасування рішення про відмову у перетині державного кордону.

Скаргу на рішення про відмову у перетині державного кордону можна подавати до начальника органу охорону державного кордону протягом одного року з моменту його ухвалення рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» скарга розглядається та вирішуються у термін не більше одного місяця від дня її надходження; скарги, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Справи про оскарження рішення про відмову у перетині державного кордону України розглядають адміністративні суди України.

Адміністративна справа з приводу оскарження рішення про відмову у перетині державного кордону України, яке прийняте стосовно конкретної фізичної особи, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.

Звернутися до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перетинанні державного кордону України можна протягом шести місяців з дня, коли позивач отримав відповідне рішення.

Протягом п’яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви суддя вирішує питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Рішення суду набирає законної сили після спливу тридцяти днів з дня його проголошення, якщо протягом цього строку учасники справи не подали апеляційну скаргу на це рішення.

Відстрочку за доглядом оформити не можу, бо в сім'ї є не військовозобов'язані (сестра).

На жаль, так, якщо в сім'ї єінші невійськовозобов'язані особи, які за законом повинні утримувати Вашу матір (чоловік та інші діти), то Ви не зможете оформити відстрочку за пунктом 13 частини першої статті 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Довідки за доглядом за мамою - не має.

Ваша матір не пробувала звернутись до сімйеного (профільного) лікаря та отримати направлення на ЛКК?

Які документи потрібні для виїзду? Чи потрібні документи що доводять, що ми їдемо на лікування?

Для виїзду Вам потрібні закордонні паспорти, Ваше свідоцтво про народження, документ, що підтверджує інвалідність матері (окрім довідки МСЕК), документи, що підтверджують спільне місце реєстрації (в іншому варіанті вже прийдеться отримувати акт здійснення постійного догляду) та Ваш ВОД (паперовий або електронний).

Як також Ви не повинні перебувати у розшуку ТЦК.

Згідно із пунктом 17 Постанови КМУ №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»:

«Керівники органів охорони державного кордону (крім авіаційної частини) з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації) організовують проведення у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та у пунктах пропуску через державний кордон України перевірку в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. У разі відсутності у таких осіб військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) та/або наявності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомостей про подання таких осіб до розшуку в Національну поліцію уповноважені службові особи підрозділу охорони державного кордону відмовляють їм у перетинанні (на виїзд з України) державного кордону. Про виявлення розшукуваної особи представники органів охорони державного кордону або його структурних підрозділів інформують найближчий орган або підрозділ, що входить до системи поліції, для здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки».

Щодо документів з приводу визду на лікування, то Правилами така вимога не визначена. Тобто, по-суті, Ви та Ваша матір не зобов'язані пояснювати прикордонникам мету виїзду.

Хотів би отримати як посилання на документи, так і як це відбувається на практиці. Чи можуть розвернути навіть якщо за документами все ок?

Посилання на документи навів Вам вище. З приводу того, як це може відбутись та відбувається на практиці також розповів.

Можуть неправомірно "розвернути" на підставі того, що Ви маєте оформлену відстрочку, не за наявністю в матері інвалідності ІІ групи.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

ВИ МАЄТЕ ПРАВО НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ.

САМЕ ГОЛОВНЕ ЩОБ У ВАС БУЛА ОДНА АДРЕСА РЕЄСТРАЦІЇ АБО АКТ ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ ЗДІЙСНЕННЯ ДОГЛЯДУ.

Вимоги до переліку документів, які необхідно пред'явити при перетині кордону, врегульовані Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими Постановою КМУ від 27 січня 1995 р. № 57

В Правилах немає прямо визначеної вимоги надати підтвердження оформленої відстрочки від призову.

Разом з тим, не по всіх можливих підставах для перетину кордону чітко визначені вимоги для документів, які необхідно пред'явити.

Так, наприклад, чітко визначено Правилами перелік необхідних документів для таких випадків:

• перетин кордону особою з інвалідністю
• супровід дружини з інвалідністю
• супровід одного з батьків чи батьків дружини з інвалідністю І чи ІІ групи (ВАШ ВИПАДОК)

" 2-1...особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв'язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд. Акт встановлення факту здійснення догляду складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;"

• супровід дитини з інвалідністю або дитини, хворої на тяжкі захворювання
• супровід особи, яка потребує постійного догляду
• супровід особи, визнаної судом недієздатною.

Закон вимагає від чоловіків у віці від 18 до 60 років пред'являти на кордоні діючий військово-обліковий документ.

ЕЛЕКТРОННИЙ ВІЙСЬКОВО-ОБЛІКОВИЙ ДОКУМЕНТ(ВОД) МАЄ ТАКУ САМУ ЮРИДИЧНУ СИЛУ ЯК І ПАПЕРОВИЙ ВОД - ВИ МОЖЕТЕ РОЗДРУКУВАТИ ПРИМІРНИК ВОД З ЗАСТОСУНКУ "РЕЗЕРВ +" ТА НОСИТИ З СОБОЮ.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів Українивід 16 травня 2024 р. N 559

ПОРЯДОК

оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів

https://ips.ligazakon.net/document/view/KP240559?a...

7. Військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.

Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.

У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі - QR-код військово-облікового документа).

Строк дії військово-облікового документа в електронній формі становить не більше одного року з дати його формування та не може перевищувати строк дії відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів.

У разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1 - 5, 8, 11 - 13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.

8. Військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності):

1) прізвище;

2) власне ім'я (усі власні імена);

3) по батькові (за наявності);

4) дата народження;

5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів;

7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку;

7-1) відомості про встановлення, зміну групи інвалідності (зокрема групу інвалідності, причину та строк, на який встановлено інвалідність);

8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів;

9) військове звання (для військовозобов'язаних та резервістів);

10) військово-облікова спеціальність для військовозобов'язаних та резервістів;

11) відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку);

12) відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку);

13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення;

14) адреса місця проживання;

15) номери засобів зв'язку;

16) адреси електронної пошти (за наявності);

17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов'язаним та резервістом;

18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.

9. Військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.

---

На практиці ж розповсюдженою є вимога прикордонників надати документальне підтвердження оформленої відстрочки. Особливо це стосується випадків, коли право на перетин кордону згідно Правил є, а права на відстрочку може і не бути (наприклад, супровід онуком бабусі з інвалідністю).

Я на консультаціях завжди раджу мати при перетині кордону вже оформлену відстрочку. В противному випадку існує ризик не просто отримати відмову в перетині кордону, а навіть не доїхати до пункту пропуску, а бути доставленим до найближчого ТЦК для вирішення питання про можливу мобілізацію.

У ВАШОМУ ВИПАДКУ НЕ ЗАЙВИМ БУДЕ МАТИ ВИТЯГ З НАКАЗУ ПРО ВІДПУСТКУ, З ПРАВОМ ВИЇЗДА ЗА КОРДОН.

Згідно з вимогами Закону України «Про прикордонний контроль» рішення про надання дозволу на перетинання державного кордону на виїзд з України (відмову у перетинанні державного кордону) приймається безпосередньо в пункті пропуску відповідно до вимог законодавства, що регламентує порядок виїзду за кордон громадян України в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану та після вивчення документів, що підтверджують наявність (відсутність) підстав для надання такого дозволу.

Вітаю Вас.

На жаль, але Вам можуть відмовити у дозволі на перетинання державного кордону на підставі того, що Ви не маєте оформленої відстрочки у зв'язку із наявістю матері з інвалідністю:

ні за пунктом 9:

"...9) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду..."

ні за пунктом 13:

"...13) які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи або одногоз батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю...".

Юридично це не закріплено на рівні чинного законодавства, але на практиці зустрічається доводі часто. Що взагалі треба для виїзду?

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

від 27 січня 1995 р. № 57 Київ

Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України

2-1. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають

...

особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд.

Якою взагалі є тенденція та що робити, коли Вам відмовляють?

1. Підготуватися заздалегідь (сформувати чітку правову позицію, орієнтовану на постанову КМУ № 57), за потреби роздуркувати нормативно-правовий акт, бути готовим відстоювати свої права). Не зайвим буде супровід юриста (адвоката) в офлайн або онлайн режимі.

2. Багато в чому успіх залежить навіть від конкретної зміни прикордонників та відповідної посадової особи.

3. По можливості - намагайтеся перетинати кордон в денну пору доби, аби працівники ДПСУ не мали змоги обгрунтувати відмову як неможливість перевірки Ваших документів.

4. Беріть із собою якомога більшу кількість документів (виписки, медичні документи, посвідчення тощо). При змозі спробуйте документально оформити мету виїзду за кордон (особливо стосується тих, хто здійснює супровід особи з інвалідністю або особи, яка потребує постійного стороннього догляду).

5. Відмова у перетині кордону на одному пункті не забороняє Вам спробувати виїхати через інший, у тому числі за наявності письмової відмови, оформленої у порядку статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль".

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З повагою! Щасти Вам!