Чи може онук виїхати за постійним доглядом за бабусею?

Доброго дня, Дмитре!

Онук має беззаперечне право на перетин кордону супроводжуючи бабусю.

При цьому неважливо, по якій підставі він має відстрочку, адже вона в даному випадку потрібна виключно для того, щоб його не мобідлізували на першому ж блокпосту.

Його підстава для виїзду - абзац 9 пункту 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, згідно якого

у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право особи, які потребують постійного догляду, - у супроводі одного із членів сім’ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді та акта встановлення факту здійснення догляду.

Згідно пункту 49 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період

у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.

ОТЖЕ, для перетину кордону онуку необхідно підготувати такі документи:

1) закордонні паспорти онука та бабусі;

2) Висновок ЛКК про потребу бабусі у сторонньому догляді;

3) Акт встановлення здійснення догляду за бабусею

4) Військово-обліковий документ (можна е-ВОД з Резерв+) онука

Якщо онуку по надуманим причинам не дозволяють перетнути кордон - він повинен вимагати письмову відмову у праві на перетин кордону, що оформляється у вигляді рішення.

Рішення про відмову у перетині кордону може бути скасовано чи змінено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним у судовому порядку.

Також онук може спробувати перетнути кордон на іншому пункті пропуску.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Бажаю успішного перетину кордону!

Доброго дня, Дмитро!

Онук є військовозобов'язаним чи призовником?

В цілому так, онук має право на виїзд за кордон, як супроводжуючий своєї бабусі, яка потребує постійного догляду за висновоком ЛКК.

Чи отримує онук компенсацію за догляд на непрофесійній основі?

Відповідно до Постанови КМУ №57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України"

"2-1. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:

особи, які потребують постійного догляду, - у супроводі одного із членів сім’ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа, яка потребує постійного догляду, є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням".

Отже, для перетину кордону бабусі із онуком знадобляться: закордонні паспорти, документи, які підтверджують родинні зв'язки, висновок ЛКК бабусі про потребу у постійному догляді, довідка про компенсацію за догляд на непрофесійній основі або акт встановлення факту здійснення догляду, військово-обліковий документ онука (електронний або паперовий).

Зверніть увагу на те, що для перетину кордону онук не повинен перебувати у розшуку ТЦК.

Згідно із пунктом 17 Постанови КМУ №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»:

«Керівники органів охорони державного кордону (крім авіаційної частини) з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації) організовують проведення у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та у пунктах пропуску через державний кордон України перевірку в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. У разі відсутності у таких осіб військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) та/або наявності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомостей про подання таких осіб до розшуку в Національну поліцію уповноважені службові особи підрозділу охорони державного кордону відмовляють їм у перетинанні (на виїзд з України) державного кордону. Про виявлення розшукуваної особи представники органів охорони державного кордону або його структурних підрозділів інформують найближчий орган або підрозділ, що входить до системи поліції, для здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки».

Як також, якщо онук є військовозобов'язаним, теоретично на кордоні можуть виникнути складнощі із перетином у зв'язку із тим, що відстрочка оформлена не по догляду за бабусею, а за навчанням.

Отже, якщо Вам буде відмовлено у перетині кордону, Ви в обов'язовому порядку повинні отримати письмову відмову.

Проте, навіть за умови відмови в одному пункті пропуску, Ви маєте право спробувати виїхати в іншому пункті пропуску. Тобто, законодавство не обмежує Вас у кількості спроб перетинання кордону на різних пропускних пунктах.

Якщо все ж таки виїхати не вдасться, то Вам буде необхідно оскаржувати відмову прикордонників в адміністративному або судовому порядку.

Громадянин, який не згодний з рішенням про відмову у перетині державного кордону, має право звернутися зі скаргою на це рішення до начальника органу охорону державного кордону, назва та адреса якого зазначені у рішенні.

У скарзі мають бути зазначені:

• прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання скаржника;
• суть скарги, зокрема, зазначено про підставу для виїзду за кордон в період дії правового режиму воєнного стану в Україні та про те, які документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон, були надані громадянином під час здійснення прикордонного контролю;
• вимога про скасування рішення про відмову у перетині державного кордону.

Скаргу на рішення про відмову у перетині державного кордону можна подавати до начальника органу охорону державного кордону протягом одного року з моменту його ухвалення рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» скарга розглядається та вирішуються у термін не більше одного місяця від дня її надходження; скарги, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Справи про оскарження рішення про відмову у перетині державного кордону України розглядають адміністративні суди України.

Адміністративна справа з приводу оскарження рішення про відмову у перетині державного кордону України, яке прийняте стосовно конкретної фізичної особи, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.

Звернутися до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перетинанні державного кордону України можна протягом шести місяців з дня, коли позивач отримав відповідне рішення.

Протягом п’яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви суддя вирішує питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Рішення суду набирає законної сили після спливу тридцяти днів з дня його проголошення, якщо протягом цього строку учасники справи не подали апеляційну скаргу на це рішення.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю, Дмитре

Так, Ви можете виїхати за кордон за наявністю необхідного пакету документів. Додатково Вам треба підтвердити те, що Ви з бабусею є родичами. Для цього підійдуть копії свідоцтв про народження Ваше та Вашої матусі. Якщо при одруженні Вона змінювала фамілію, знадобиться також і копія свідотцтва про шлюб.

З повагою,

Андрій Брильов

Вітаю!

ДЛЯ ТОГО ЩОБ ГОВОРИТИ ПРО ПЕРЕТИН КОРДОНУ В ЯКОСТІ СУПРОВОДЖУЄЧЕЙ ОСОБИ, НЕОБХІДНО ЩОБ БАБЦЯ ПОТРЕБУВАЛА ПОСТІЙНОГО ДОГЛЯДУ.

ВИ ПОВИННІ ОФОРМИТИ СОЦІАЛЬНУ ПОСЛУГУ (ПОСТІЙНИЙ ДОГЛЯД) АБО МАТИ ДОВІДКУ ЛКК ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ПОСТІЙНОГО ДОГЛЯДУ ТА АКТ ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ ЗДІЙСНЕННЯ ДОГЛЯДУ.

Згідно з чинним законодавством України, право на отримання соціальних послуг у вигляді постійного догляду мають особи, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно забезпечувати свої базові потреби. До таких категорій належать:

Особи з інвалідністю І, ІІ групи або ІІІ групи (зокрема, внаслідок психічних розладів), які за висновком лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) потребують постійного стороннього догляду.Громадяни похилого віку (зокрема, особи, які досягли 80-річного віку або пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»), за наявності медичного висновку про необхідність догляду.Діти з інвалідністю віком до 18 років.

Діти без встановленої інвалідності, але з тяжкими захворюваннями, такими як:

• перинатальні ураження нервової системи;
• тяжкі вроджені вади розвитку;
• рідкісні орфанні захворювання;
• онкологічні або онкогематологічні захворювання;
• дитячий церебральний параліч;
• тяжкі психічні розлади;
• цукровий діабет І типу;
• гострі чи хронічні захворювання нирок IV ступеня;
• тяжкі травми, необхідність трансплантації органа чи паліативної допомоги.

Невиліковно хворі особи, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися або забезпечувати самообслуговування.

Цей перелік визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161 та іншими нормативними актами.

---

Вимоги до переліку документів, які необхідно пред'явити при перетині кордону, врегульовані Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими Постановою КМУ від 27 січня 1995 р. № 57

"2-1. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:

особи, які потребують постійного догляду, - у супроводі одного із членів сім'ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному упідпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України ) за наявності документів, що підтверджують родинні зв'язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу у постійному сторонньому догляді або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу у постійному сторонньому догляді та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа, яка потребує постійного догляду, є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;

ТАКОЖ, ОНУК ПОВИНЕН МАТИ ДІЮЧИЙ ВОД.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів Українивід 16 травня 2024 р. N 559

ПОРЯДОК

оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів

https://ips.ligazakon.net/document/view/KP240559?a...

7. Військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.

Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.

У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі - QR-код військово-облікового документа).

Строк дії військово-облікового документа в електронній формі становить не більше одного року з дати його формування та не може перевищувати строк дії відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів.

У разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1 - 5, 8, 11 - 13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.

8. Військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності):

1) прізвище;

2) власне ім'я (усі власні імена);

3) по батькові (за наявності);

4) дата народження;

5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів;

7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку;

7-1) відомості про встановлення, зміну групи інвалідності (зокрема групу інвалідності, причину та строк, на який встановлено інвалідність);

8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів;

9) військове звання (для військовозобов'язаних та резервістів);

10) військово-облікова спеціальність для військовозобов'язаних та резервістів;

11) відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку);

12) відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку);

13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення;

14) адреса місця проживання;

15) номери засобів зв'язку;

16) адреси електронної пошти (за наявності);

17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов'язаним та резервістом;

18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.

9. Військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.

СУДЯЧИ З НАВЕДЕНИХ ВАМИ ДОКУМЕНТІВ, ОНУК МАЄ ПРАВО НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ В ЯКОСТІ СУПРОВОДЖУЮЧОЇ ОСОБИ.

НАЯВНІСТЬ ВІДСТРОЧКИ, ЗГІДНО ПОСТАНОВИ КМУ 57, ЖОДНИМ ЧИНОМ НЕ ВПЛИВАЄ НА ПРАВО НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ.