Судова справа по відшкодуванню заборгованості по договору оренди

Доброго вечора.

1. Так, це можливо. Постійно так роблю.

2. Ви маєте посилатись на ті норми права, які діяли під час дії спірних правовідносин.

Позовну заяву ви можете згенерувати в ШІ (і потім надати на перевірку Юристу). Але якщо вам не підійде варіант ШІ, можу і пошукати в своїй базі.

Вітаю Вас!

1. Так, можна. Дозволяється об’єднувати вимоги, якщо:

1. Позивач і відповідач одні й ті самі,
2. Вимоги пов’язані між собою підставою виникнення або поданими доказами,
3. Спір випливає з однорідних правовідносин — у Вашому випадку обидва договори оренди (приміщення + паркомісця).

2. Втрата чинності ГК України НЕ анулює договори. Договір продовжує діяти на умовах, які сторони встановили в момент укладення (ст. 631 ЦК України).

Щодо позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Фахівці Касаційного господарського суду проаналізували ключові зміни за наслідками набуття чинності Законом №4196-IX і втрати чинності ГК України. За результатами аналізу зроблено відповідні висновки, що розміщені за посиланням.

Так, стосовно регулювання господарських договорів, укладених до впровадження змін, зазначається, що Закон №4196-ІХ не містить спеціальних перехідних положень щодо господарських договорів, які були укладені відповідно до норм ГК України, договори залишаються чинними та продовжують свою юридичну дію до моменту завершення строку дії договору або припинення дії договору

Якщо договір містить положення із посиланням на норми ГК України, це не призводить до його недійсності, оскільки закон не має зворотної дії в часі. З моменту скасування ГК України все, що не передбачено договором, регулюється нормами спеціального законодавства та ЦК України. Серед особливостей ГК України було те, що він визначав главою 24 порядок застосування господарських санкцій. Тепер застосування таких санкцій регулюватиметься ст. 15 Закону №4196-IX та іншими законами України.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю Вас.

Доброго вечора, прохання до практикуючих юристів, допомогти розібратися в питаннях, готуємося до Господарського суду.Орендар не платить орендну плату на протязі 6 міс. по договору оренди приміщення та договору оренди паркомісць, в мене декілька питань:

1. Чи можна об'єднати два договори в одну позовну заяву до одного й того ж відповідача (орендаря).

Так, звісно. ГПК це дозволяє. Якщо відповідач один і той самий, зобов’язання однотипні (орендна плата), а предмет спору пов’язаний між собою, Ви маєте право об’єднати вимоги в одну позовну заяву. Суд часто навпаки вітає таке об’єднання, щоб уникнути дублювання процесів.

2. Договори укладались на початку цього року і в тексті є посилання на ГК України, але на сьогодні він вже не діє, чи можу я посилатися в позовній заяві на ГК України, адже господарські відносини регулювалися ГК України та ЦК України.Якщо, в кого є позовна заява з розрахунком, можливо, поділитесь.

Так, можете. На жаль, зараз багато хто плутається через втрату чинності ГКУ, але законодавство чітко дозволяє застосовувати норми, що діяли на момент виникнення правовідносин. Договори укладалися тоді, коли ГКУ був чинним, а отже - сторони мали право посилатися на нього, і він регулював ці правовідносини.

З повагою! Щасти Вам!

Щодо кількості позовів - Господарський суд Запорізької області приймає подібні об'єднані позови. Щодо судів в інших регіонах - можуть сказати відповідні практики.

Вітаю, Наталія

1. Відповідно до ст. 173 ГПК України " в одній позовній заяві може бути об’єднано декілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги".

Якщо у Вас договори об'єднані одним відповідачем, адресою обєкту аренди, то обєднати їх дозволяється в одному позові. Задачу буде полегшено, коли обидви договори мають однакові умови та нумерацію пунктів.

Але ось на що треба звернути увагу.

• порушення умов кожного з договорів викладається в позові окремими блоками;
• вимоги по першому та другому договору викладаються окремими пунктами.
• напевно, договорами передбачено штрафні санкції за порушення строків внесення орендної плати. Тому треба робити окремі розрахунки за кожним договором з додаванням до позовної заяви

2. На Господарський кодекс України Ви можете посилатися, адже він був чинним на період існування спірних правовідносин. Але треба також і не забувати про норми Цивільного кодексу.

Судовий збір буде сплачуватися за загальною ціною позову.

З повагою,

Андрій Брильов

Наталія, ось ще хотів що сказати

Якщо Ви будете стягувати неустойку, її треба прописати в вимогах окремими пунктами по першому і другому договору. Якщо є питання, задавайте.

З повагою,

Андрій Брильов

Доброго дня, Наталія!

1. Чи можна об'єднати два договори в одну позовну заяву до одного й того ж відповідача (орендаря).

Так, Ви можете це зробити.

В одній позовній заяві може бути об’єднано декілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

2. Договори укладались на початку цього року і в тексті є посилання на ГК України, але на сьогодні він вже не діє, чи можу я посилатися в позовній заяві на ГК України, адже господарські відносини регулювалися ГК України та ЦК України.

Так, звичайно, Ви можете посилатись на ГКУ, оскільки саме цим кодексом врегульовувалися питання на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статті 759 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями статті 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 4 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Положеннями частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За приписами частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частинами 1, 3, 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня.

Так, ви можете об’єднати вимоги за двома договорами в одну позовну заяву, якщо вони пов’язані між собою підставами виникнення та доказами. Це прямо передбачено ст. 173 Господарського процесуального кодексу України.

Посилатися на Господарський кодекс України у позові можна, навіть якщо він втратив чинність, адже на момент укладення договорів він діяв і регулював ваші правовідносини. Додатково варто посилатися на Цивільний кодекс України, який продовжує діяти.

• Стаття 173 ГПК України дозволяє об’єднувати кілька вимог в одну позовну заяву, якщо вони:
  • пов’язані між собою підставою виникнення (наприклад, несплата орендної плати за різними договорами одним і тим самим орендарем);
  • або підтверджуються тими самими доказами (наприклад, актами звірки, платіжними документами, листуванням).
• Суд може самостійно або за вашим клопотанням об’єднати справи в одне провадження, якщо позивач і відповідач ті самі.
• Об’єднання не допускається, якщо вимоги підлягають розгляду різними судами (наприклад, різна виключна підсудність), але у вашому випадку всі вимоги належать до господарського суду.

• Договори укладалися на початку року, коли ГК України ще діяв. Тому ви маєте право посилатися на його норми як на чинне законодавство, що регулювало відносини на момент укладення договорів.
• У позові варто зазначити:
  • що правовідносини виникли під час дії ГК України;
  • що вони також регулюються нормами Цивільного кодексу України (основний акт для договірних відносин).
• Це убезпечить вас від зауважень суду щодо посилання на «нечинний» акт, адже ви аргументуєте, що застосовуєте його ретроспективно — до моменту укладення договорів.

• Типова структура позову до господарського суду включає:
  • Вступна частина: дані сторін, суд, предмет спору.
  • Описова частина: виклад обставин (укладення договорів, несплата орендної плати, кількість місяців прострочення).
  • Мотивувальна частина: посилання на норми ГК України (чинні на момент укладення), ЦК України, ГПК України.
  • Резолютивна частина: прохання стягнути заборгованість, пеню/штраф (якщо передбачено договором), судові витрати.
  • Додатки: копії договорів, акти приймання-передачі, розрахунок заборгованості, докази відсутності оплати.

Розрахунок заборгованості робиться у вигляді таблиці:

• місяць → сума орендної плати → фактично сплачено → борг → пеня/штраф (за наявності).

Отже:

Складіть одну позовну заяву, де окремо розпишіть вимоги за кожним договором, але подайте їх разом як об’єднані вимоги. Це спростить процес і дозволить суду розглянути все в одному провадженні.