Податкове резидентство в Україні та країні Європи

Доброго дня!

Так, це можливо. Громадянин України може одночасно вважатися податковим резидентом України та іншої держави. Така ситуація виникає, коли законодавство двох країн застосовує різні критерії для визначення резидентства.

Україна вважає Вас своїм резидентом, якщо Ви є громадянином України, маєте тут місце проживання, центр життєвих інтересів або зареєстровані як ФОП.

Інша країна може визнати Вас своїм податковим резидентом на підставі критерію "183 днів" (фактичне перебування на її території) або наявності там постійного житла.

Отже, Ви можете автоматично стати резидентом країни перебування, не припинивши при цьому бути податковим резидентом України.

Головний ризик — це подвійне оподаткування. Ви можете стати зобов’язані декларувати свої доходи та сплачувати податки в обох країнах.

Однак, більшість країн світу (включно з Україною) підписали міжнародні Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Ці документи дозволяють визначити, яка країна має першочергове право на оподаткування конкретного виду доходу та зарахувати податки, сплачені в одній країні, в рахунок податків, що підлягають сплаті в іншій (щоб не платити двічі одну і ту саму суму).

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Михайле!

Якщо Ви перебуваєте за кордоном понад 183 дні, то можете навіть не знати про те, що Вас визначили податковим резидентом іншої країни. Для українських громадян, які проживають за кордоном, але продовжують працювати на іноземні та українські компанії, це означає, що з отриманої зарплати доведеться заплатити податки двічі: в український бюджет та в бюджет приймаючої країни.

Що означає статус податкового резидента? Скільки доведеться заплатити податків за кордоном та як уникнути подвійного оподаткування?

Підемо по порядку…

Перш за все, коли виникає необхідність платити податки?

Так чи інакше, а податки сплачують всі. За офіційно працевлаштованих, податки платить роботодавець (податковий агент), а ФОПи та самозайняті особи сплачують їх самостійно.

Але цей обов’язок стосується не лише українців. Податки в Україні сплачують й іноземці, які тут працевлаштовані або постійно проживають. Цей обов’язок поширюється також на тих іноземців, які отримують доходи не в Україні від своїх роботодавців, проте які проживають тут тривалий час.

Аналогічно це правило поширюється й на українців, які виїхали за кордон: обов’язок платити податки у приймаючій державі виникає навіть без зміни громадянства чи отримання будь-якого іншого статусу у новій країні проживання.

У цьому контексті існує два незалежних один від одного поняття: громадянство та податкове резидентство. Якщо людина виїхала, наприклад, до Польщі, то вона може стати податковим резидентом цієї країни навіть без отримання там громадянства.

Відтак, у неї може виникнути обов’язок сплачувати там податки навіть з отриманих в Україні доходів, з яких вже сплатили податки до українського бюджету.

Далі Вам важливо зрозуміти, що таке податкове резидентство!

Простими словами, податкове резидентство – це статус особи, яка проживає у певній країні, що передбачає обов’язок саме у цій країні сплачувати податки з усіх доходів.

Загальний принцип податкового резидентства передбачає, що всі резиденти країни підлягають у ній оподаткуванню стосовно абсолютно всіх своїх доходів – як тих, що отримуються на території цієї країни, так і за її межами.

Отже, отримавши статус податкового резидента, українці за кордоном повинні сплачувати податки до бюджету приймаючої сторони навіть зі своїх зарплат, навіть якщо, з них вже сплачено податки в Україні.

Це ж саме стосується доходів ФОПів та самозайнятих осіб: якщо джерело їхнього доходу в Україні, а самі вони проживають за кордоном, то крім сплаченого єдиного податку вони повинні заплатити податок на дохід у країні проживання.

Коли особа отримує статус податкового резидента?

У різних країнах світу статус податкового резидента настає за різних умов. Найпоширеніша з них – проживання у приймаючій країні протягом тривалого періоду. Як правило, пів року або 183 дні.

У більшості країн першою підставою для набуття податкового резидентства є наявність власного або орендованого житла, в якому особа зазвичай проживає.

Якщо таке житло є у двох країнах, тоді визначення податкового резидентства особи проводиться на основі інших критеріїв, і до них відносяться тісні сімейні та економічні зв’язки, знаходження в країні понад 183 календарних дні, громадянство та інше.

Важливим критерієм, за яким особа отримує статус податкового резидента, є наявність так званого "центру життєвих чи економічних інтересів" у певній країні. Забігаючи наперед, якщо центр ваших економічних інтересів знаходиться в Україні, то, як правило, це є достатньою підставою для того, аби не платити податки з доходів за кордоном.

Центр життєвих інтересів може охоплювати різноманітні аспекти – від кількості днів перебування в країні, володіння майном, наявності роботи до відвідування школи чи дитсадка дітьми, чи відвідування спортивного залу. Де центр життєвих інтересів, там і сплата податків.

Центр економічних інтересів у особи виникає у тій країні, до якої вона найбільш тісно прив’язана як економічно, так і соціально.

Як правило, центр економічних інтересів особи знаходиться у тій країні, де вона має:

⇒ постійне місце проживання;

⇒ офіційне місце роботи;

⇒ зареєстрований бізнес (чи ФОП);

⇒ відкриті банківські рахунки;

⇒ регулярну сплату податків та комунальних платежів;

⇒ тісні родинні зв’язки;

⇒ місце, у якому постійно навчається неповнолітня дитина цієї особи (садочок, школа чи ВНЗ);

⇒ абонементи до спортзалів, басейнів, секцій тощо.

Звання податкового резидента однієї з європейських країн може дорого обійтися українським переселенцям, адже з усіх доходів їм доведеться заплатити доволі великі податки.

Порівняно з країнами Західної Європи, українські ставки податків доволі посередні. Так, з отриманої в Україні зарплати до державного та місцевого бюджетів сплачується 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору. Додатково роботодавець сплачує 22% ЄСВ.

У західних країнах фізичні особи сплачують набагато вищі податки, розмір яких може перевищувати половину доходу. Варто зазначити, що у більшості країн ЄС діє прогресивна система оподаткування. Тобто, чим меншим є розмір отриманого доходу, тим меншою є ставка податку, яка до нього застосовується

Проте, навіть застосування знижених ставок податків до відносно невеликих в масштабах країн ЄС доходів все одно є додатковим тягарем для бюджету українського переселенця. У разі ж, якщо особа проігнорує вимоги податкової про сплату податків, то у ЄС їй загрожують штрафи та навіть кримінальна відповідальність.

Важливо одразу дізнатись, як саме іноземні податкові стягуватимуть0 Ваші податки?

Українці, які перебувають за кордоном вже понад 183 дні можуть навіть не знати про те, що іноземний податковий орган визначив їх податковими резидентами своєї країни. Все тому, що податковий період, за який необхідно буде здійснювати сплату податків, у більшості країн прирівнюється до року.

Іншими словами, про необхідність сплачувати податки в іншій державі людина може дізнатися лише на етапі, коли місцевий податковий орган виставить їй претензію на погашення податкового боргу.

Тож не дивно, що наразі нічого не відомо про випадки подвійного оподаткування доходів українців, які виїхали за кордон на початку великої війни, попри те, що 183 дні їхнього перебування у новій країні вже минули.

Необхідність оскаржувати своє податкове резидентство в українських біженців виникне лише під час податкових спорів щодо нарахованих податків.

Крім цього, в іноземних податкових органів небагато способів дізнатися про доходи українців, на які можна нарахувати податки. Особливо коли джерело цих доходів – зарплати від українських роботодавців, які надходять на рахунки в українських банках.

Доходи, про які іноземні податківці точно матимуть повну інформацію та на які нарахують податки, як правило, включають доходи від продажу українцями свого майна за кордоном.

Якщо, наприклад, українець продає автомобіль в країні перебування, інформацію про угоду податкові органи можуть отримати від реєстраційних центрів, де проходить оформлення. Або від нотаріуса, якщо угода підлягає нотаріальному посвідченню.

Інформація щодо зарплат, які біженці отримують від українських роботодавців на рахунки у вітчизняних банках для іноземних податкових органів не доступна. Щоб нарахувати на ці доходи свої податки їм потрібно отримати таку інформацію з України. І на цьому напрямку нещодавно відбулися важливі зміни, які можуть ускладнити життя переселенцям.

Україна приєдналася до багатосторонньої угоди про автоматичний обмін податковою інформацією (CRS). Цей крок призвів до того, що українська податкова в автоматичному режимі надсилатиме всю інформацію про українців, які є податковими резидентами інших країн.

CRS в Україні дає можливість обмінюватись податковою інформацією автоматично, а не по запиту.

Проте навіть у цьому випадку Україна не буде видавати інформацію по тих особах, кого вона вважає податковими резидентами України, а вона вважає такими всіх українців, крім тих, хто виїхав за кордон раніше і пройшов процедури виходу з податкового резидентства України.

Тож існує висока ймовірність того, що мільйонам українців, які виїхали за кордон, вдасться уникнути подвійного оподаткування своїх українських зарплат через брак інформації в іноземного податкового органу. Але повністю покладатися на це все ж не варто.

Перейдемо до головного Вашого питання: як же уникнути подвійного оподаткування своїх доходів за кордоном?

Аби двічі не сплачувати податки рекомендую спочатку визначитися для себе, де Ви плануєте надалі жити. Виходячи з цього й потрібно буде відстоювати своє податкове резидентство у тій чи іншій країні.

Якщо вибір впаде на приймаючу країну, то найпростішим способом не сплачувати податки в Україні є працевлаштування на новому місці роботи у новій країні чи переоформлення там свого бізнесу. Під час останнього не варто забувати, що український ФОП чи підприємство потрібно офіційно закрити, погасивши всі борги зі сплати ЄСВ та єдиного податку, та подавши відповідні декларації.

Якщо ж вибір впаде на користь податкового резидентства України, то найпростішим способом не потрапити під податковий контроль іншої країни є переїзд. Так, якщо змінювати країну свого тимчасового перебування кожні пів року, то іноземні податкові органи не зможуть претендувати на стягнення з неї податків.

Але варіант з переїздами підходить далеко не всім. Відтак, для того, аби відстояти своє українське податкове резидентство потрібно вступати у суперечку з податковими органами приймаючої країни. Для цього юристи рекомендують підготуватися заздалегідь та вже збирати докази наявності центру економічних інтересів в Україні.

Серед них можуть бути:

⇒ довідка про сплату податків в Україні;

⇒ сертифікат податкового резидента України (невдовзі буде доступна в електронному вигляді);

⇒ актуальне місце реєстрації (прописка) в Україні;

⇒ докази про наявність працюючого ФОПа, зареєстрованого в Україні (документи щодо реєстрації ФОПа та податкові декларації);

⇒ довідки про наявність актуальних рахунків в українських банках;

⇒ довідки щодо відвідування дитиною особи навчальних закладів в Україні;

⇒ квитанції про сплату комунальних платежів тощо.

З повагою, адвокат Айвазян.