Хто несе відповідальність за затоплену квартиру

Доброго дня, Якщо прорвало магістральну або стоякову трубу централізованого водопостачання, яка проходить через кілька квартир і обслуговує весь будинок, така труба належить до спільного майна співвласників будинку. У цьому випадку відповідальність за її технічний стан та за наслідки аварії несе балансоутримувач будинку — ОСББ, керуюча компанія або ЖЕК, залежно від того, хто здійснює управління будинком. Власник квартири на шостому поверсі не відповідає за завдані збитки, якщо він не втручався в інженерні мережі, не проводив самовільних робіт і прорив стався виключно через зношеність труби.

Якщо ж аварія сталася на внутрішньоквартирній мережі — після запірного крана, на розводці води, гнучких шлангах чи сантехнічному обладнанні, — відповідальність покладається на власника квартири, з якої відбулося затоплення. При цьому не має значення, що на момент аварії в квартирі нікого не було, оскільки відсутність власника не звільняє від відповідальності, якщо джерелом затоплення є його майно.

Власники квартир, які постраждали від затоплення, у тому числі мешканці п’ятого поверху з нещодавно зробленим ремонтом, мають право вимагати відшкодування лише реальних, документально підтверджених збитків і лише від тієї особи або організації, яка є належним відповідачем у справі. Сам факт того, що ремонт був новим або дорогим, не означає автоматичного відшкодування всієї заявленої суми без підтвердження та без встановлення вини.

Для правильного вирішення питання ключовим є складання акту затоплення із зазначенням точного місця прориву, виду труби та причини аварії. Саме цей документ визначатиме, хто зобов’язаний відшкодовувати завдані збитки — балансоутримувач будинку чи власник квартири, з якої відбулося затоплення.

Доброго вечора, Олександре!

Чи був складений Акту залиття квартири? Без нього відшкодувати збитки, навіть, в судовому порядку майже нереально.

Магістральні стояки водопостачання до першого відгалуження в квартиру є спільним майном багатоквартирного будинку. За їх технічний стан відповідає управитель / ОСББ / ЖЕК (ст. 382 ЦК України, Закон «Про житлово-комунальні послуги»).

Тому якщо аварія сталася через зношеність труби, відсутність ремонту або неналежне утримання - відшкодовувати шкоду має управитель (ОСББ/ЖЕК), а не власник квартири на 6-му поверсі.

Власник квартири несе відповідальність лише якщо аварія сталася на внутрішньоквартирній розводці або були самовільні переобладнання, або доведена його вина (наприклад, перекриття, втручання, ігнорування аварійного стану).

Факт відсутності людей у квартирі НЕ є підставою для відповідальності.

Сусіди з 5-го поверху мають право на відшкодування шкоди, але розмір шкоди має бути доведений (Акт залиття, кошторис, експертиза). Нещодавній ремонт не означає автоматично більшу компенсацію, адже відшкодовується фактична шкода, а не вартість ідеального стану приміщення. Крім того, якщо власник квартири на 6 поверсі не погодиться добровільно вилачувати кошти ( а так і буде), то сусіди з 5-го поверху можуть вимагати відшкодування коштів виключно в судовому порядку. Водночас потрібно ще знайти належного відповідача (винуватця затоплення) та надати документальні підтвердження матеріальних збитків.

Що потрібно робити зараз:

1. Негайно отримати Акту залиття квартири з чітким зазначенням, що прорвало саме магістральний стояк, а причина - зношеність труби.

2. Подати письмову вимогу управителю про відшкодування шкоди постраждалим.

3. Якщо сусіди подадуть позов до власника квартири на 6 поверсі, то йому потрібно повідомляти, що він є неналежним відповідачем та залучати ОСББ/управителя.

ВИСНОВОК. За прорив магістральної труби через її стан відповідає балансоутримувач будинку, а не власник квартири. Вимоги сусідів мають бути адресовані саме йому.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Бажаю Вам успіхів!

Доброго дня, Олександре!

Якщо прорвало магістральну трубу, яка знаходилася в аварійному стані відшкодовувати збитки повинен ЖЕК або ОСББ.

Відповідно до статті 1 ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку":

"спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;".

Ситуація, що склалася, регулюється Конституцією України та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9.11.2017 р. за № 2189-VIII.

Згідно з п.2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги зобов’язаний:

– вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством;– своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов’язаних з наданням комунальних послуг, що виникли з його вини.Порядок оформлення претензій споживачів встановлено ст.27, 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до статті 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець послуги повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки та величини тиску. Послуга надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг, що затверджуються Кабміном України. Відповідальність за неналежне виконання договору регулюється ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно зі статті16 Закону, захист прав споживачів житлово-комунальних послуг здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.

Чи був складений акт про залиття квартири? На якій підставі вимагається відшкодування коштів з мешканців квартири на 5-му поверсі?

Про факт залиття квартири, в першу чергу, буде свідчити головний документ – акт. Необхідно відразу звернутися із заявою в довільній формі до ЖЕКу чи створеного ОСББ про складення акту про залиття квартири. Даний акт оформлюється відповідно до затвердженої форми. У документі повинні міститись наступні відомості:

– дата та місце складання;

– ПІБ членів комісії;

– адреса, за якою відбулося затоплення;

– перелік пошкодженого майна, види та обсяги пошкоджень;

– причини залиття.

Акт підписується членами відповідної комісії та з його змістом мають бути ознайомлені мешканці квартир, які мають відношення до цієї події.

Після усіх цих процедур необхідно підрахувати суму завданих збитків. Для цього запрошують експертів-оцінювачів або самостійно складають кошторис з описом всіх пошкоджених речей і майбутніх ремонтних робіт. Експертний висновок у разі звернення до суду буде підтверджувати понесені збитки та визначати їх розмір.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, яка була заподіяна внаслідок неправомірних рішень, дій чи бездіяльності особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, що була заподіяна майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її спричинила.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас, Олександре

Скажіть, будь ласка, Вашим будинком хто управляє (ОСББ, житловий кооператив)

З повагою,

Андрій Брильов

Вітаю!

З ПОЧАТКУ ТРЕБА ВСТАНОВИТИ ХТО Є ВІДПОВІДАЛЬНИМ ЗА СТОЯК ТА ХТО МАЄ ВІДПОВІДАТИ ЗА ШКОДУ - МОЯ ДУМКА ЩО ВСЕ БУДЕ ВИРІШУВАТИСЯ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ.

НЕОБХІДНО РОЗУМІТИ ЯК ФІКСУВАЛОСЯ ЗАЛИТТЯ.

1.

ПОРЯДОК ФІКСАЦІЇ:

Крок 1. Встановити причину залиття. Бувають різні причини залиття, в залежності від яких розрізняють різні точки відповідальності. Для того щоб встановити винного у залиті квартири потрібно:– встановити місце витоку води;– встановити відповідального за експлуатацію водопровідної мережі в цьому місці.Тобто, якщо протікання виникло в межах Вашої квартири, то за усунення наслідків та ремонтні роботи відповідати будете ви. А якщо залиття виникло з вини сусіда, то претензію необхідно пред’являти йому. Якщо аварія сталася за межами трійника на відгалуженні від стояка внутрішньобудинкової системи водовідведення, відповідальність покладається на уповноважену співвласниками на виконання робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водоведведення та постачання гарячої води .

Крок 2. Правильно зафіксувати факт залиття квартири з вини іншої особи, а саме – скласти акт. Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 “Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій” у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком № 4.

Відповідний акт складається комісією балансоутримувача багатоквартирного будинку (ЖЕКу, ОСББ), в якому знаходиться квартира, яку було залито.

Згідно Додатку № 4 та роз’яснення Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (лист від 29.12.2009 р. N 12/20-11-1975) в акті повинні бути відображені:

• дата складання акту (число, місяць, рік);
• прізвища, ініціали та посади, що обіймають члени комісії;
• прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди;
• адреса квартири, поверх, форма власності;
• прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття;
• адреса квартири, поверх, форма власності;
• характер залиття та його причини;
• завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість);
• висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття;
• підписи мешканців сусідніх квартир.

Також, рекомендовано, окрім акту, мати фото чи відеоматеріали пошкоджень, завданих внаслідок залиття. Важливо щоб на фото чи відео було відображено не лише наслідки залиття, але й причини, зокрема – тріщина чи розрив у трубі, крані, змішувачі, з’єднувальному шлангу тощо. Чим детальніше буде зафіксовано пошкодження, тим краще. Покази свідків також можуть бути доказом.

Крок 3. Провести експертне дослідження відповідною експертною установою або атестованим експертом. Відшкодування внаслідок залиття можна отримати як у добровільному порядку (за домовленістю із особою, яка завдала шкоди), так і у судовому. Проте, в обох випадках необхідний акт про залиття, а неправильне оформлення акту призводить до того, що суди визнають цей доказ неналежним і недопустимим (постанова КЦС ВС по справі №2-1974/11 від 21.02.2018 року, постанова КЦС ВС по справі №465/2120/14-ц від 10.05.2018 року). Тож більш надійним доказом буде висновок Експертного дослідження, проведеного відповідною експертною установою або атестованим експертом

Згідно з абз 2 п. 1.8. розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридичної або фізичної особи) з обов’язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв’язанню, а також об’єктів, що надаються.

Крок 4. Звернення до суду. Якщо винна особа відмовляється усувати шкоду добровільно, необхідно звернутися до районного/міськрайонного суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування винуватця.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Перелік необхідних документів:

• позовна заява відповідно до вимог ст.ст. 175-177 ЦПК;
• документи, що підтверджують право власності або володіння квартирою (наприклад, витяг із Єдиного державного реєстру речових прав на нерухому майно та їхніх обтяжень, договір оренди (найму) приміщення тощо);
• акт про затоплення квартири (правильно оформлений);
• документи, які підтверджують вартість збитків, завданих внаслідок залиття квартири (наприклад, кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва щодо ремонтно-відновлювальної роботи квартири, проведеної архітектором, повноваження якої підтверджуються сертифікатом архітектора, що зареєстрований у реєстрі сертифікованих архітекторів; висновок судової будівельно-технічної експертизи; звіт про визначення вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт; висновок про оцінку майна);
• рахунок та квитанція про сплату послуг з підготовки висновку про розмір шкоди, завданої затопленням, акт прийняття виконаних робіт з підготовки такого висновку;
• квитанція про сплату судового збору.

На підставі ухвали суду може також проводитись судова будівельно-технічна експертиза щодо причин залиття та розміру заподіяних збитків. Для цього, слід підготувати та подати до суду клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

У разі вирішення спору на Вашу користь, витрати на проведення експертизи та сплату державного мита нестиме відповідач. Також необхідно пам’ятати, що у будь-якому випадку Ви маєте право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення Ваших прав (ст. 23 ЦКУ). Згідно з Цивільним кодексом України моральний збиток полягає у фізичному болі і стражданнях, які фізична особа зазнала, зокрема, у зв’язку зі знищенням або пошкодженням його майна.

2.

ДОКАЗУВАННЯ:

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, судам слід виходити із його ефективності (стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Згідно усталеної судової практики при розгляді позовів про відшкодування шкоди необхідно мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини 3, 4 статті ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В даному випадку цивільне законодавство передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Отже, саме на відповідача покладено обов’язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

27 травня 2021 року - м. Київ - справа № 761/12945/19.

3.

В РАЗІ АВАРІЇ КОМУНАЛЬЩИКИ МАЛИ ПРАВО УВІЙТИ У КВАРТИРУ САМОСТІЙНО - ПИТАННЯЮ ЧОМУ ВОНИ ЦЕ НЕ ЗРОБИЛИ.

Конституція гарантує кожному недоторканість житла. Проте, поруч з цією конституційною гарантією у статті 30 Основного Закону передбачено проникнення до житла, іншого володіння особи у невідкладних випадках, зокрема пов'язаних із врятуванням життя людей та майна, відповідно до можливого іншого, встановленого законом, порядку.

У разі необхідності проведення огляду та ліквідації або відвернення аварії такий порядок передбачений Законом «Про житлово-комунальні послуги».

Так, статтею 29 цього Закону визначено, що власник зобов'язаний забезпечити цілодобовий доступ до свого житла, іншого об'єкта нерухомого майна для ліквідації та відвернення аварій, пов'язаних із наданням відповідної комунальної послуги.

Якщо ж такий власник відсутній і немає можливості встановити зв'язок з ним для інформування про необхідність негайного прибуття до житла або ж він відмовляється допустити в належне йому житло представника аварійно-ремонтної бригади, і при цьому є об'єктивні підстави вважати, що аварія, яка створює загрозу життю та/або майну, наявна саме в цьому житлі, у момент виникнення невідкладного випадку можливий несанкціонований доступ до житла без отримання згоди його власника.

Хто має бути обов'язково присутнім при несанкціонованому доступі?

Перш за все, це має бути представник виконавця відповідної комунальної послуги: саме він складає акт про здійснення такого доступу, де і зазначає його підстави, причину та місце виникнення аварії, інформацію про попередження споживача із зазначенням часу та осіб, які вели переговори із споживачем (у разі їх проведення), перелік неполадок, перелік виконаних робіт тощо, прізвища, імена, по батькові та посади учасників несанкціонованого доступу. Оригінал акта зберігається у виконавця комунальної послуги, а іншим учасникам несанкціонованого доступу видаються його завірені копії.

Також обов'язковою є присутність представника органів внутрішніх справ (з метою недопущення вчинення правопорушень проти власності), працівників аварійно-ремонтної бригади (для усунення самої аварії) та власника (користувача) з будь-якої із сусідніх будівель або квартир.

Після того, як відповідні ремонтні роботи проведені, аварійно-ремонтна бригада зобов'язана невідкладно відновити конструктивну цілісність вхідних дверей, вікон, замків, запорів на них та інших елементів будівель і приміщень, що були пошкоджені під час несанкціонованого доступу. Після цього представник виконавця у присутності інших учасників несанкціонованого доступу опечатує відновлені двері, вікна чи інші елементи будівель і приміщень власною печаткою та ставить підпис, час і дату опечатування.

Доброго дня.

Якщо прорвало магистральну (стоякову) трубу, яка є частиною спільного майна будинку, то відповідальність за збитки несе балансоутримувач (ОСББ, ЖЕК або керуюча компанія), а не власник квартири на 6-му поверсі. Власник квартири відповідає лише тоді, якщо аварія сталася на внутрішніх мережах його житла (після запірного крана, на гнучких шлангах чи сантехніці).

Хто відповідає за магістральні труби?

• Стояки та магістральні труби централізованого водопостачання належать до спільного майна багатоквартирного будинку.
• За їх технічний стан відповідає балансоутримувач: ОСББ, ЖЕК або керуюча компанія, залежно від того, хто управляє будинком.
• Якщо прорив стався через зношеність труби, то саме вони повинні компенсувати збитки постраждалим мешканцям.

Коли відповідає власник квартири?

• Якщо аварія виникла після запірного крана у квартирі (наприклад, гнучкий шланг, сантехнічне обладнання, внутрішня розводка), тоді відповідальність лежить на власнику квартири.
• Відсутність мешканців у момент аварії не звільняє від відповідальності, якщо джерело проблеми — внутрішнє майно квартири.

Що робити постраждалим мешканцям (наприклад, власникам квартири на 5-му поверсі)?

1. Скласти акт залиття квартири із залученням представників ОСББ/ЖЕКу. В акті має бути зазначено:
   • дата та час аварії;
   • місце прориву (стояк чи внутрішня мережа);
   • характер пошкоджень;
   • перелік зіпсованого майна та орієнтовна вартість.
   Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 р. № 76, в зазначеному Акті повинно бути відображено:
   • дата складання акта (число, місяць, рік);
   • прізвища, ініціали та посади членів комісії;
   • прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди;
   • адреса квартири, поверх, форма власності;
   • характер залиття та його причини, (наприклад, саме втручання мешканців окремої квартири у роботу системи, незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.);
   • завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтована вартість);
   • висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
   Акт про залиття і розмір збитків мають підтвердити і свідки інших квартир, які також розписуються в акті. Важливо зробити фото і відео всіх пошкоджень у квартирі та записати повні дані (ПІБ, адресу та контактні телефони) свідків.В разі відмови управляючою компанією скласти Акт про залиття квартири, ви маєте право звернутись за захистом своїх прав до територіального органу Держпроспоживслужби у вашому регіоні.
2. Зробити фото та відео пошкоджень, зібрати свідків.
3. Подати претензію до балансоутримувача (ОСББ, ЖЕК, керуюча компанія).
4. Якщо компенсацію не надають добровільно — звернутися до суду з актом та доказами.

Важливий момент щодо ремонту:

• Постраждалі мають право вимагати відшкодування лише реальних, документально підтверджених збитків.
• Той факт, що ремонт був новим чи дорогим, не означає автоматичної компенсації всієї заявленої суми — потрібні підтверджуючі документи (чеки, договори, акти виконаних робіт).

Таким чином: У вашій ситуації, якщо прорив стався саме на магістральній трубі, то відповідальність за збитки несуть ОСББ/ЖЕК/керуюча компанія, а не власник квартири на 6-му поверсі. Власники 5-го поверху можуть вимагати компенсацію, але лише підтверджених витрат на ремонт.

Вітаю Вас.

В квартирі на 6-му поверсі сталася аварія - прорвало магістральну трубу, через стан труби, роботи не проводились. Оскільки на той час в квартирі нікого не було, вода затопила квартири що знизу, включно до 1-го поверха. Власники квартири на 5-му поверсі вимагають відшкодування, окремо, в зв'язку з проведеним нещодавно ремонтом.Хто в цій ситуації має відшкодовувати збитки?

ДЛЯ ВИМАГАННЯ ВІД ВАС СПЛАТИ РЕМОНТУ ОБОВ'ЯЗКОВО МАЄ БУТИ ВИНА. У ВАШИХ ДІЯХ Я ЇЇ НЕ ВБАЧАЮ.

Отже, що робити при аварії інженерних мереж і залитті вашої квартири водою? Рекомендації наступні:

Почнемо з того, що першим кроком постраждалої особи повинно бути сповіщення про ситуацію, що склалася, працівників диспетчерських служб, що працюють цілодобово. В обов'язки цих об'єднаних диспетчерських житлово-комунальних служб входить прийом заявок на усунення несправностей або пошкоджень, які можуть відбуватися в окремих приміщеннях або будівлі в цілому. Крім того, житлово-комунальні служби (ЖЕКи) зобов'язані стежити за якістю робіт, що проводяться стосовно інженерних мереж в будинку, а також за термінами їх виконання.

Другим кроком має бути обстеження квартири комісією, що складається з представників організації, яка надає (відповідно до укладеної угоди) послуги з утримання цього будинку (прибудинкової території) і обслуговує його системи опалення та водопостачання (ЖЕК). Справа в тому, що при подачі позову про відшкодування моральної та майнової шкоди до мешканців (власників), які затопили вашу квартиру, можна очікувати позитивне судове рішення на вашу користь тільки в тому випадку, якщо належним чином буде доведено факт самого затоплення.Це означає, що до матеріалів справи повинні бути додані беззаперечні докази, які підтверджують факт заподіяння шкоди вам і вашому майну. Що мається на увазі? Зокрема, слід надати відповідний акт, який складається за участю представників обслуговуючої організації (ЖЕК). В акті фіксується факт затоплення, причини затоплення і завданий збиток.

Слід не упустити ще два обов'язкових моменти: по-перше, що постраждалій від залиття стороні необхідно подавати заявку на обстеження залитої квартири в терміновому порядку і вимагати складання акту в день подачі заявки або в найближчі робочі дні. Таку заяву рекомендується подавати офіційно і тільки в письмовому вигляді, щоб у вас залишилося відповідне документальне підтвердження факту звернення (заявки). По-друге, пошкоджену квартиру обстежують тільки в присутності зацікавлених осіб, до яких відносяться як постраждалі, так і представники зі сторони тих, хто затопив квартиру (наприклад, сусіди).

В ході обстеження, як було сказано вище, складається акт, який повинен бути підписаний всіма членами комісії. Слід знати, що такий документ має силу навіть в тому випадку, якщо він не був підписаний представниками однієї зі сторін (постраждалої або винної). В цьому випадку вказуються особи, які відмовилися підписувати акт, і зазначається причина відмови.

Надалі в залежності від обставин і ситуації, що склалася, можливе врегулювання питання відшкодування збитків в добровільному порядку, або підготовка матеріалів для звернення до суду з відповідним позовом.

Виходячи з результатів досудового врегулювання спору, наприклад, якщо винні сусіди зверху відмовляються платити компенсацію, то потерпілою стороною далі може бути також вжито заходів щодо оцінки заподіяної шкоди (збитків від затоплення квартири), встановлення розміру якої також необхідно для підготовки позовної заяви до суду. У цьому випадку рекомендуємо звертатися тільки до сертифікованих експертів-оцінювачів.

Для проведення оцінки вартості матеріального збитку, спричиненого власнику квартири внаслідок її залиття, якраз і знадобиться вищезазначений акт. Крім цього, при зверненні до оцінювача знадобляться наступні документи: що підтверджують право власності (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, реєстраційні документи, інформаційна довідка з державного реєстру і т.і.), технічний паспорт (БТІ) на квартиру, паспорт і довідка про присвоєння ідентифікаційного (податкового) номеру - для фізичної особи.

Як скласти такий акт правильно? В акті про залиття квартири (і аварії на системі центрального водопостачання або опалення) повинна бути відображена наступна інформація:

• число, місяць, рік та місце (місто) складання документу;
• перелік всіх членів комісії із зазначенням прізвищ, імен, по батькові та займаних посад;
• відомості про власника квартири, якому було завдано збитків: прізвище, ім'я, по батькові, точна адреса і поверх;
• таку ж інформацію слід вказати і про власників, чиї дії призвели до затоплення (якщо такі встановлено / відомі), наприклад, сусідів зверху;
• причини і характер підтоплення (наприклад, несанкціонована заміна радіаторів, прорив трубопроводів, неналежне технічне обслуговування систем, залиття холодною / гарячою водою тощо);
• інформація про матеріальну шкоду (обсяг ремонтних робіт, перелік пошкодженого майна і, якщо це можливо - орієнтовна вартість усунення завданої шкоди внаслідок затоплення);
• в прикінцевій частині акта повинні міститися висновки комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила затоплення, а також можливі відповідні рекомендації;
• акт про залиття і аварію затверджується керівником обслуговуючої організації (начальником ЖЕК) і скріплюється печаткою, після чого один примірник (оригінал) такого акту видається постраждалій стороні (власнику залитої квартири або його уповноваженому представнику). На практиці, часто оригінал акту про затоплення (з печаткою) можна трохи пізніше самостійно забрати в офісі обслуговуючої будинок організації (ЖЕКу)

З повагою! Щасти Вам!