штраф за не вовремя снятый z отчет

Доброго дня. Вимога сплатити 250 000 грн штрафу за несвоєчасне зняття Z-звіту не те що би багато в взагалі є такою, що не відповідає вимогам законодавства.

Z-звіт є елементом ведення розрахункових операцій, а обов’язок щодо його формування покладається на суб’єкта господарювання (готель), а не на адміністратора як фізичну особу. У разі порушення порядку застосування РРО або ПРРО фінансова відповідальність настає для підприємства, а не для працівника.

Адміністративна відповідальність працівника можлива лише у випадку, якщо контролюючим органом складено відповідний протокол та винесено постанову. При цьому розмір штрафу, передбачений статтею 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є незначним і жодним чином не може сягати сотень тисяч гривень.

Головний бухгалтер не має повноважень одноосібно визначати штрафи, а тим більше вимагати їх сплати з працівника. Будь-які утримання з заробітної плати або вимоги про компенсацію можливі виключно:— за наявності акту перевірки контролюючого органу;— за наявності рішення про застосування штрафних санкцій;— у порядку, передбаченому трудовим законодавством або за рішенням суду.

Навіть у разі встановлення порушення, податкові штрафи не можуть бути перекладені на працівника, оскільки вони є відповідальністю підприємства як платника податків.

Таким чином, вимога сплатити 250 000 грн за незнятий Z-звіт є необґрунтованою, незаконною та такою, що не має правового підґрунтя. Ви маєте повне право вимагати письмового обґрунтування із посиланням на конкретні норми закону та офіційні документи контролюючих органів.

Ні у якому разі ні чого не сплачуйте. За таку суму за допомогою фахівця , можна виграти любий суд по вашій ситуації. Та взагалі притягнути до кримінальної відповідальності бухгалтера за вимагання.

Доброго дня.

За порушення, встановленого Законом № 265, порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, нестворення (несвоєчасне створення) щоденних Z-звітів у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій – до платників податку застосовується штраф відповідно до статті 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

на посадових осіб від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою статті 155 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу:

на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас, застосування відповідальності за незбереження фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) створених РРО або ПРРО не передбачено.

Згідно зі статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» фіскальний звітний чек – документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій або програмним РРО, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу.

Пунктом 9 статті 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 6 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, суб’єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України.

Збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі здійснюється у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.

При цьому спосіб збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі має забезпечити (у тому числі під час проведення перевірки) можливість візуального перегляду такого Z-звіту для підтвердження факту оприбуткування готівки та повноти обліку здійснених розрахункових операцій.

Дані наданих для перегляду Z-звітів в паперовій та/або електронній формі мають співпадати з даними електронних копій таких Z-звітів, що містяться у фіскальній пам’яті РРО та/або на фіскальному сервері контролюючого органу.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб’єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов’язані зареєструвати книгу обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) (пункт 1 глави 1 розділу II Порядку № 547).

Отже:

Закон України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій»

Розмір штрафу

Добрый вечер.

Всё зависит от многих факторов.

1. Трудоустройство официальное?

2. В трудовых обязанностях есть закрытие смены в РРО? (в должностной инструкции или отдельный приказ на это есть?)

А так вообще-то штраф за то, что не отправили Z-отчет - 85 грн. (восемьдесят пять гривен).

Доброго вечора, пані Тамаро!

Бухгалтер немає права вимагати від Вас сплатити такі шалені кошти!

Податківці на Інформаційно-довідковому ресурсі “ЗІР”, категорія 109.18 зауважили, що за несвоєчасне закриття зміни, яка призвела до нестворення (несвоєчасного створення) фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) передбачена лише адміністративна відповідальність:

• на осіб, які здійснюють розрахункові операції, – від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг) (від 34 до 85 грн);
• на посадових осіб – від 5 до 10 нмдг (від 85 грн до 170 грн).

Справи за цією статтею розглядають лише суди на підставі адмінпротоколів складених податківцями.

Тому бухгалтер ввела Вас в оману. Їй Ви точно нічого не винні.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю!

ЦЕ ЯКАСЬ ДУРІСТЬ.

Якщо не роздрукувати Z-звіт, штраф не застосовується. Однак штраф можна заробити за:

• незбереження первинних документів. Це 1020 грн — перший раз, 2040 грн — повторно впродовж року (п. 121.1 ПК , лист № 1112);
• відсутність обов’язкових реквізитів у розрахункових документах, до яких можна віднести фіскальні чеки (роз’яснення ДПС ЗІР 109.18). Однак це не стосується друку самого Z-звіту. Штраф стосується саме фіскальних чеків і становить 100% вартості товарів (робіт, послуг) проданих з порушеннями (пп. «1» ст. 17 Закону про РРО);
• порушення порядку проведення розрахунків — адмінштраф (ст. 1551 КпАП). Це від 85 до 170 грн — на посадових осіб. ФОПів цей штраф взагалі не стосується, бо вони не є посадовими особами. Однак на тих, хто здійснює розрахункові операції, може бути накладений адмінштраф від 34 до 85 грн (див. зокрема роз’яснення ГУ ДПС у Вінницькій області).

Водночас, податківців визнають, що застосування відповідальності за незбереження щоденних Z-звітів, створених РРО або ПРРО, не передбачено (ГУ ДПС у Луганській області).

Доброго дня, Тамара!

Мова дійсно йде про 250К? Якщо так, то це навіть у голові не укладається. Звісно, порушення процедури розрахунків передбачає адміністративну відповідальність, проте не на 250К.

У який саме спосіб до Вас пред'являють вимогу? Це офіційне звернення? На який рахунок Ви повинні сплатити кошти? Це вимога виключно головного бухгалтера чи також керівництва готелю?

Згідно зі ст. 2 Закону про РРО, щоденний Z-звіт — це фіскальний звітний чек, який фіксує підсумки денних розрахунків і передає дані до фіскальної пам’яті РРО або на фіскальний сервер контролюючого органу.

Пунктом 9 ст. 3 Закону про РРО визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій чи безготівковій формі (зокрема з використанням банківських карток),зобов’язані щоденно створювати фіскальні звітні чеки (Z-звіти) у паперовій або електронній формі.

За ст. 155¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), посадові особи підприємств і працівники торгівлі, громадського харчування, послуг, банків або небанківських фінансових установ несуть адміністративну відповідальність за порушення встановленого порядку проведення розрахунків:

Порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг -

тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти -

тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, від трьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб уповноважених банків або суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками з операцій купівлі-продажу іноземної валюти, - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, від шести до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб уповноважених банків або суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками з операцій купівлі-продажу іноземної валюти, - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас Тамаро

Ось що треба Вам знати. Відповідно до ст. 155-1 КпАП за несвоєчасно снятий Z-звіт (якщо це перше правопорушення) на касира може бути накладений штраф у розмірі від 34 до 85 гривень, а на посадових осіб від 85 до 170 гривень.

А тепер про штраф 25500 про який говорить бухгалтер. Жодним законодавчим актом така сума санкцій не встановлена. Якщо буде виявлено правопорушення в ході податкової перевірки відповідальність понесе підприємство.

Але воно не може вимагати з касира компесувати цю суму. А якщо з Вами не було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, то Вас просто залякує главбух. Якщо є птитання, пишіть.

З повагою,

Андрій Брильов

Тамаро, тобто касир несе виключно адмінистративну відповідальність. А головний бухгалтер Вас залякує

З повагою,

Андрій Брильов

Дякую. Мне надо написать - пояснювальну записку- где указать в случае проверки налоговой я беру ответственность оплаты штрафа на себя, а не предприятие

---

ЩЕ ОДНА ДУРІСТЬ!

ВАС МОЖУТЬ ЗОБОВ'ЯЗАТИ ТІЛЬКИ НАПИСАТИ ПОЯСНЕННЯ - НЕ БІЛЬШЕ!!!

Згідно зі статтею 130 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП), працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Роботодавець зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи та забезпечення повного збереження дорученого їм майна (стаття 131 КЗпП).

Обов'язок доказування наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника покладається на роботодавця. Для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду роботодавець повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 КЗпП.

Порядок покриття шкоди працівником визначений ст. 136 КЗпП

Покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням роботодавця, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками – за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.

Розпорядження роботодавця, або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди та звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові.

Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством

У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання роботодавцем позову до місцевого загального суду.

Погроза звільненням, якщо ви не заплатите є формою тиску. Звільнення працівника за ініціативою роботодавця має чіткі підстави, передбачені статтями 40, 41 КЗпП.

Примус працівника і відшкодування ним вартості матеріальних цінностей (притягнення до матеріальної відповідальності) без законних підстав, незаконне звільнення працівника з роботи може бути кваліфіковане як грубе порушення законодавства про працю, за яке передбачена кримінальна відповідальність (ст. 172 Кримінального кодексу України).

Тамаро, і ось що треба знати.

Вище я писав, що касир несе тільки адмінистративну відповідальність.

Податкова може накласти штраф на підприємство тільки після перевірки. Поки цей штраф буде оскаржуватися, компанія нічого сплачувати не повинна. Відтак і ви не повинні навіть теоретично нести відповідальність.

З повагою,

Андрій Брильов

И Вам большое спасибо,