Як законно та ефективно стягнути оплату за виконану дистанційну роботу за жовтень–листопад, яку замовник досі не виплатив, незважаючи на прийняття результатів і попередню практику виплат без актів?

Вітаю Вас, Євгенію.

Скажіть, з Вами ТОВ укладався контракт як з найманим працівником з офіційним оформленням, або це був цивільно-правовий договір? Це важливо для розробки подальшої стратегії захисту Ваших прав.

Якщо це був не трудовий договір, то який порядок розрахунків у ньомк прописано? Але зараз Вам треба направити до Замовника лист-претензію з вимогою оплатити роботи. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України така вимога повинна бути виконана у 7 денний термін з моменту її отримання.

Після цього вже можна думати і про позовну заяву.

З повагою,

Андрій Брильов

Вітаю!

ДЛЯ ВІДПОВІДІ НА ВАШЕ ПИТАННЯ НЕОБХІДНО РОЗУМІТИ ВИ УКЛАДАЛИ КОНТРАКТ З ТОВ, ЯК ФОП, АБО ЯК ФІЗОСОБА.

ТАКОЖ БАЖАНО БАЧИТИ ВАШ КОНТРАКТ.

Доброго дня, Євгенію!

Якщо Ви співпрацюєте з українською ТОВ та маєте підписаний контракт, то Ви маєте високі шанси стягнути заборгованість у роботодавця. Перш за все бажано проаналізувати Ваш контракт.

Наступним кроком, який Ви повинні зробити - це зберегти всі докази Вашої співпраці та заборгованості , зокрема зробіть вивантаження або скріншоти логів Вашої активності за жовтень-листопад. Зафіксуйте кількість годин та статус завдань. Збережіть історію переписки з PDM, де Ви звітували про години, та відповідь директора про те, що "оплата затримується через не запуск проєкту". Це критично важливе визнання боргу та підтвердження відсутності претензій до якості. Збережіть скріншоти попередніх виплат на Binance. Хоча це не офіційний банківський витяг, у сукупності з перепискою це доводить факт існування трудових/цивільно-правових відносин та сталу практику розрахунків.

Відсутність підписаного акту не звільняє від обов'язку оплати, якщо робота фактично виконана і прийнята. Згідно з ЦК України, якщо замовник отримав результат роботи і не висловив претензій у розумний строк, робота вважається прийнятою. Те, що компанія використовує Ваш код у своєму репозиторії, є формою прийняття результату. Умова "оплата після запуску проєкту" є нікчемною, якщо вона не прописана в договорі (це називається "відкладальна умова", і вона не може залежати виключно від волі замовника).

Ваш Алгоритм дій

1. Надішліть ТОВ офіційний лист-претензію з вимогою розрахуватися за Вашу роботу (скан-копію на e-mail директора та паперову версію рекомендованим листом з описом вкладення на юридичну адресу ТОВ).

Що написати в листі:

• Виконано роботу в обсязі 95 годин за період жовтень-листопад згідно з Контрактом №__.
• Результати роботи передані через GitHub/Jira.
• Замовник не надав жодної мотивованої відмови від прийняття робіт у строк, передбачений договором.
• Нагадати про визнання заборгованості директором у переписці (дата, час).
• Вимога: виплатити всю суму протягом 3–5 робочих днів.

2. Оскільки компанія платила через Binance, вона, ймовірно, ухиляється від сплати податків. У неформальній розмові або в листі-претензії можна натякнути, що у разі відсутності розрахунку Ви будете змушені звернутися до податкової служби з повідомленням про ухилення від сплати податків. Водночас не погрожуйте шантажем. Формулюйте це як "захист своїх прав у правовому полі, що передбачає звернення до контролюючих органів".

3: Якщо Ваші звернення ігнорують, то щоб стягнути заборгованість Вам доведеться звертатись до суду.

Якщо Ви зареєстровані як ФОП і контракт був з ФОП - це господарський суд.

Якщо Ви працювали як фізособа — це цивільний суд. Навіть без актів, наявність коду в GitHub та переписки в 90% випадків призводить до перемоги розробника в суді.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Бажаю Вам успіхів!

Євгенію, якщо це був саме трудовий контракт, невиплата зарплати є порушенням Ваших прав. Адже відповідно до статті 115 Кодексу законів про працю виплата заробітної плати здійснюється не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У такому випадку Вам слід звернутися з скаргою до Держпраці (Державної служби з питань праці).

З повагою,

Андрій Брильов

Доброго дня, Євгене!

Якщо спростити до необхідного весь опис ситуації, що сталася з Вами, то у сухому підсумку залишається борг роботодавця за виконану Вами роботу.

Підстава - контракт на надання послуг. Доречи, його треба бачити, перш ніж надавати Вам предметну консультацію з усіх поставлених Вами питань. Самого лише опису контракту в даному випадку аж ніяк не достатньо.

Тож попередньо пропоную наступне:

1. Надіслати до роботодавця письмову претензію, в якій запропонувати останньому виплатити Вам усі заборговані кошти.

Письмова претензія – це форма досудового врегулювання спорів між контрагентами, яка вимагає від боржника добровільного виконання зобов’язань за договором, або відшкодування збитків чи сплати штрафів і пені. Іншими словами це письмове звернення однієї сторони до іншої, в якому викладаються обставини порушення, суть спору та вимоги до іншої сторони, щоб усунути це порушення.

У письмовій претензії обовʼязково слід зазначити такі відомості, а саме:

• найменування та поштові реквізити особи, що подає письмову претензію та особи, якій вона предʼявляється;
• номер письмової претензії та дата предʼявлення вимоги;
• обставини на підставі яких особі було предʼявлено письмову претензію (наприклад, опис встановлення договірних відносин між сторонами та факту невиконання умов за договором);
• доказова база, яка буде належним чином підтверджувати викладені факти у письмовій претензії;
• вимоги особи, що подає письмову претензію із обовʼязковим посиланням на чинні нормативно-правові акти;
• у разі якщо письмова претензія потребує проведення грошової оцінки – вказання розрахунку та суми;
• платіжні реквізити особи, що подає письмову претензію;
• перелік інших документів, які додаються до письмової претензії.

З метою підтвердження факту отримання письмової претензії вона подається іншій стороні рекомендованим листом або вручається особисто під розписку.

Я мав одного клієнта майже у такій самій ситуації як у Вас і готував для нього претензію. Серкед іншого я там посилався на такі норма закону:

"Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, які передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до статті901 ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із статтею 903 ЦКУ, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 206 ЦКУ встановлено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

У відповідності із статтею207 ЦКУ правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно статті 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦКУ передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 614 ЦКУ особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 625 ЦКУ встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання".

У разі якщо роботодавець відмовив Вам у поверненні боргу або не відповів на Ваші вимоги у претензії, Вам нічого не залишається іншого, як звернутись до суду

2. Підставою для стягнення боргів через суд є невиконане боржником боргове зобов’язання.

Першим кроком процесу стягнення заборгованості через суд є консультація адвоката (юриста) щодо боргів. Він знайомиться з обставинами справи, за потреби — допомагає зібрати та оформити докази і складає позовну заяву. Надалі повернення боргів через суд відбувається у кілька етапів:

• Якщо позовна заява про стягнення боргу не містить жодних недоліків, а інших обставин, що перешкоджають її розгляду, немає, суд приймає рішення про відкриття справи та визначає, яким буде провадження.
• При спрощеному провадженні адвокат подає всі документи до першого засідання суду. Якщо йдеться про загальне провадження, то сторони обмінюються документами під час підготовчого провадження.
• Суд виносить рішення про задоволення позовних вимог (або відмову від цього задоволення). Якщо рішення суду передбачає стягнення коштів, наступне питання — чи буде оскаржуватися це рішення в апеляційному, а згодом — конституційному порядку.
• Після повного розгляду справи та набуття законної чинності ухваленим судовим рішенням починається етап виконавчого провадження. А саме отримання виконавчого документа в суді і звернення до виконавчої служби (державної чи приватного виконавця), яка здійснює примусове стягнення боргів.

При спрощеному провадженні (сума боргу не перевищує 30 прожиткових мінімумів) останньою інстанцією для оскарження судового наказу про стягнення заборгованості є апеляційний суд. Касаційне провадження у таких випадках не передбачено.

Для підготовки позовної заяви Вакм поза всяким сумнівом знадобиться адвокат.

Робота адвоката починається ще до звернення до суду. Його задача полягає у формуванні правової позиції та підготовці позовної заяви. Для цього адвокат досліджує наявні документи клієнта і за необхідності починає збір доказів: надсилає запити до установ, в окремих випадках організовує проведення експертизи. Після того, як доказова база зібрана, адвокат готує позовну заяву і подає її до суду.

На етапі розгляду справи у суді участь адвоката зводиться до таких обов’язків:

• найголовніше — це представлення інтересів клієнта під час судових засідань. Адвокат бере участь у засіданні, надає пояснення, заперечення з питань, які виникають, представляє позицію клієнта і доводить її до суду;
• інші моменти участі у справі полягають у складанні процесуальних документів, якщо така потреба виникає: заяв, клопотань, письмових позицій по справі тощо.

Після того, як зібрана доказова база, починається підготовка позовної заяви, в якій викладаються обставини справи та докази, а також зазначаються правові підстави позову і наводиться розрахунок розміру грошових вимог з обґрунтуванням. Зокрема, це основна сума боргу, а також відсотки, пеня, штрафи (якщо вони передбачені), інфляційні втрати або інші збитки, які понесла особа у зв’язку з невиконанням боржником боргового зобов’язання. Позовна заява узгоджується з клієнтом і подається до суду.

Щодо строків подання позовної заяви.

Загальний строк позовної давності в Україні складає три роки, і під нього підпадає більшість боргових зобов’язань. Разом з тим, стягнення пені або штрафних санкцій має спеціальну позовну давність в один рік. Самі сторони можуть збільшувати позовну давність за взаємною згодою у письмовій формі.

Строки позовної давності щодо стягнення боргів під час воєнного стану і карантину не зараховувалися. Однак з 4 вересня 2025 року перебіг позовної давності відновлюється.

Щодо особливості стягнення заборгованості з юридичних осіб.

Стягнення боргу і з фізичної, і з юридичної особи здійснюється на тих самих підставах. Однак у випадку юридичної особи необхідно перевіряти, чи не перебуває компанія у стані ліквідації або чи не відкриті інші провадження у справі про банкрутство. Якщо це відбувається, то стягнення заборгованості буде мати певні особливості.

Інший нюанс — це питання підсудності. Наприклад, якщо спір відбувається між юридичними особами чи суб’єктами господарювання з приводу господарських правовідносин, то він буде розглядатися в господарських судах. Важливий момент: юридичні особи ведуть бухгалтерський облік, і ці документи можуть використовуватися як докази в суді.

Особливості стягнення боргу в міжнародних судових спорах.

На практиці подеколи відбувається так, що учасниками спору є особи, які належать до різних юрисдикцій. У такому випадку спір між ними має вирішуватися з урахуванням Закону України «Про міжнародне приватне право», що регулює стягнення боргу у спорах з іноземним елементом.

Отже, перше питання — право якої держави та якої правової системи буде застосовуватися до правовідносин, а також який суд має розглядати справу. Інколи суд і країна, право якої має застосовуватися, не співпадають. Разом з тим, слід враховувати, що при тривалих правовідносинах сторони зазвичай визначають у договорі, яке право підлягає застосуванню до договору, та країну, суд якої буде розглядати цю справу, або взагалі вказують, що такий спір може бути передано на розгляд арбітражу. Відповідно адвокат має подавати позовну заяву до того суду, що зазначений у договорі.

Виконавче провадження після рішення суду.

Після того, як рішення суду про стягнення боргу набирає законної сили, суд видає Вам виконавчий документ (залежно від юрисдикції, це може бути виконавчий лист або судовий наказ). З цим документом і заявою позивач звертається до виконавчої служби — державної або приватного виконавця. Своєю чергою, виконавча служба розшукує майно боржника (кошти на банківських рахунках, нерухомість, рухоме майно) і стягує його, щоб виконати рішення суду і повернути борг з боржника.

Нагадую, для більш предметної консультації волів би бачити Ваш договір з роботодавцем про надання послуг.

З повагою, адвокат Айвазян.

Binance – це сервіс обміну криптовалют. ФОП може отримувати оплату за надані послуги лише у грошовій формі і лише на рахунки відкриті в українському банку. А оплата за послуги у криптовалюті не є доходом ФОП, а є доходом фізособи.

На сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею. Тому, з метою уникнення порушень щодо застосування спрощеної системи оподаткування ФОП платник єдиного податку другої – третьої груп не може здійснювати продаж (реалізацію) криптовалюти (ЗІР, категорія 107.01.02).

---

ЯКЩО ВИ НЕ ФОП.

Сми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (контракту), включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пп. 164.2.2 ПКУ).

При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована сума такої винагороди. (пп. 164.6 ПКУ).

Для доходів у вигляді суми винагород, нарахованих (виплачених) платнику податку за цивільно-правовими договорами, застосовується ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18% (п. 167.1 ПКУ).

Отже, база оподаткування податком на доходи фізичних осіб дорівнює нарахованим сумам таких винагород, до яких застосовується ставка 18%.

Платниками єдиного внеску є роботодавці, які використовують найману працю фізичних осіб, зокрема, за цивільно-правовими договорами (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2464).

Отже, роботодавці за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами нараховують єдиний внесок на суму винагороди (доходу) за ставкою 22%.

Якщо дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, єдиний внесок нараховується виходячи з розміру єдиного внеску 22% на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру.

ЗАРАЗ ПОДАТКОВА ДУЖЕ ПРИСКІПЛЕВО СТАВИТЬСЯ ДО ОПОДАТКУВАННЯ ПО ЦПД.

СКОРІШЕ ЗА ВСЕ ВАМ НЕОБХІДНО БУДЕ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ ВИМАГАТИ СВОЮ ВИНАГОРОДУ.

Доброго дня.

Найперше варто зафіксувати факт виконання робіт і прийняття результатів: збережіть листування, задачі в Jira, коміти в GitHub, переписки з куратором та директором. Це створює доказ фактичного прийняття робіт, навіть без актів, оскільки регулярна оплата без актів формує усталену практику виконання договору.

Далі направте офіційну письмову претензію на юридичну адресу ТОВ та директору (електронною поштою + рекомендованим листом). У претензії вкажіть обсяг робіт, кількість годин, суму боргу, посилання на договір і фактичну практику оплати, а також вимогу сплатити борг у визначений строк.

Якщо відповіді немає, наступний крок — звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором підряду/послуг. Для цього достатньо доказів фактичного виконання робіт і користування результатами. Судова практика як правило стає на бік виконавця, якщо замовник приймав роботу та не висував зауважень.

Після отримання виконавчого документа (судове рішення, судовий наказ тощо) державний або приватний виконавець відкриває провадження та надсилає постанову сторонам. З цього моменту боржник офіційно вважається таким, що має обов’язок виконати рішення.

Якщо боржник не сплачує добровільно, виконавець виносить постанову про арешт коштів боржника. Арешт накладається на всі рахунки, включно з поточними, депозитними, валютними, корпоративними, а також на електронні гаманці, якщо вони ідентифіковані як рахунки.

Постанова автоматично надсилається через систему АСВП до всіх банків України. Банки зобов’язані негайно виконати арешт: заблокувати списання коштів і повідомити виконавця про наявні рахунки та залишки.

Якщо на рахунках є гроші, банк списує їх у межах суми боргу та перераховує на депозит виконавчої служби, після чого кошти передаються стягувачу. Якщо коштів недостатньо, арешт залишається чинним до повного погашення.

Якщо грошей на рахунках немає, виконавець переходить до інших заходів: арешт майна, опис, реалізація, звернення на зарплату, пошук активів через реєстри тощо. Арешт рахунків діє до повного виконання рішення або закриття провадження.

Це найефективніший спосіб законно змусити замовника оплатити виконану роботу.

Вітаю Вас.

За такого підходу протилежної сторони, доцільно розглянути варіант з надсиланням листа-претензії.

Фактичне прийняття результатів робіт, їх використання Замовником, відсутність зауважень щодо якості, а також попередні регулярні виплати в аналогічному форматі (у тому числі без актів і з оплатою погодинно) свідчать про виконання договору та виникнення у Замовника обов’язку оплатити виконані роботи. Посилання на не запуск проєкту, не може вважатися правовою підставою для невиплати, оскільки така умова не передбачена договором і не узгоджувалась сторонами.

На цьому етапі доцільно починати з письмової претензії (вимоги) про оплату заборгованості. У листі варто зафіксувати обсяг виконаних робіт (години, період), описати сформовану практику розрахунків, зазначити факт користування результатами робіт та відсутність відмови від їх прийняття, а також встановити конкретний строк для оплати. Така претензія є необхідним і сильним кроком перед подальшими діями (у тому числі судовими), адже фіксує позицію, перериває мовчазну поведінку Замовника та створює доказову базу на випадок подальшого захисту ваших прав.

Зберігайте переписки, задачі і так далі. Все ж не думаю, що дана справа має перспективи в суді, у першу чергу, через свою недоцільність, але всі матеріали зберігайте.

З повагою! Щасти Вам!

Доброго дня. У вашій ситуації існують всі правові підстави для законного та ефективного стягнення заборгованості за виконану дистанційну роботу. Виходячи з описаних обставин, між вами та ТОВ склалися повноцінні договірні відносини, які підтверджуються підписаним контрактом і фактичною поведінкою сторін. Робота виконувалася системно, за завданнями замовника, у визначеному ним середовищі (Jira, GitHub), результати були доступні компанії та використовувалися в проєкті. Жодних зауважень щодо якості чи обсягу виконаних робіт вам не висловлювали, а співпраця тривала в робочому режимі.

Особливо важливим є те, що між сторонами склалася усталена практика оплати без підписання актів приймання-передачі. Попередні місяці роботи оплачувалися саме таким чином, що свідчить про мовчазну згоду замовника на спрощений порядок прийняття результатів робіт. За цивільним законодавством України така практика має юридичне значення, оскільки зобов’язання виникають не лише з формальних документів, а й з фактичних дій сторін. Якщо замовник приймає результат робіт, користується ним і не заявляє мотивованих заперечень, роботи вважаються прийнятими незалежно від наявності підписаного акту.

Аргумент директора про те, що оплата «затримується через незапуск проєкту», не має правового значення. Якщо в договорі відсутня умова, яка прямо пов’язує оплату виконаних робіт із запуском проєкту або отриманням компанією прибутку, замовник не вправі односторонньо змінювати порядок розрахунків. Внутрішні організаційні чи фінансові проблеми компанії не можуть перекладатися на виконавця. Закон прямо зобов’язує замовника оплатити надані послуги у погоджений строк, а за його відсутності — у розумний строк після прийняття результату робіт.

Факт того, що частина змін не була оформлена у pull request через ненадання доступів з боку замовника, також не працює проти вас. Навпаки, це підтверджує, що перешкоди для формального оформлення результатів виникли з вини компанії, а не виконавця. Наявність коду, історії завдань, комітів, переписки з менеджером і попередніх виплат є достатньою доказовою базою для підтвердження обсягу та факту виконаних робіт.

У такій ситуації найбільш правильною та ефективною дією є направлення на адресу ТОВ письмової досудової претензії з вимогою погасити заборгованість за жовтень–листопад у визначений строк. У претензії доцільно зафіксувати факт виконання робіт, їх прийняття без зауважень, наявність заборгованості та послатися на норми Цивільного кодексу України, які зобов’язують замовника здійснити оплату. Навіть якщо компанія проігнорує цю вимогу, сама претензія матиме важливе значення як доказ у подальшому судовому спорі.

У разі відмови від добровільної оплати або подальшого ігнорування, ви маєте всі підстави звернутися до суду з вимогою про стягнення основного боргу, а також додаткових нарахувань, передбачених законом, зокрема інфляційних втрат і процентів за прострочення. Судова практика у подібних спорах стабільно стає на бік виконавців, якщо доведено факт виконання та використання робіт без мотивованої відмови замовника.

Таким чином, з правової точки зору ваша позиція є сильною та обґрунтованою. Невиплата у даному випадку виглядає не як спір щодо якості чи обсягу робіт, а як ухилення замовника від виконання грошового зобов’язання. За належної фіксації доказів і послідовних юридичних дій перспективи стягнення заборгованості є високими.