Опека над инвалидом 2 группы

ДОБРИЙ ДЕНЬ, ЯРОСЛАВЕ! ОПІКА НАД ДОРОСЛОЮ ЛЮДИНОЮ НАДАЄТЬСЯ СУДОМ У ЗВ"ЯЗКУ З НЕДІЄЗДАТНІСТЮ ОСОБИ ВНАСЛІДОК ПСИХІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ (якщо особа не може усвідомлювати правові наслідки своїх дій, що може завдати шкоду їй та оточуючим). ТОБТО ТУТ 100 % НЕ МОЖЕ БУТИ ОПІКИ над дорослою людиною. АЛЕ МОЖЛИВИЙ ДОГЛЯД для реалізації права на відстрочку. Для цього суди не потрібні. НАЯВНІСТЬ ІНШИХ РОДИЧІВ УСКЛАДНЮЄ МОЖЛИВІСТЬ ОФОРМЛЕННЯ ВІДСТРОЧКИ за п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону про моб.підготовку та мобілізацію лише за фактом наявності батька з інвалідністю І-ІІ групи. ЧОМУ? - БО ВІД ДОГЛЯДУ ВІДМОВИТИСЬ НЕ МОЖНА ПРИ НАЯВНИХ РОДИННИХ ЗВ"ЯЗКАХ. ДЛЯ того щоб щось вдалось по пункту 13 - треба щоб батько був офіційно розлучений з дружиною, яка по факту перебування у шлюбі зобов"язана здійснювати догляд. Сестра по факту інвалідності в силу приписів пункту 13 ч. 1' ст. 23 Закону не може бути перепоною. Рідний брат так само не є членом сім"ї та родичем, який по закону зобов"язаний доглядати за дорослим братом (Повнолітні брати і сестри зобов'язані утримувати непрацездатних повнолітніх братів і сестер, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони не мають чоловіка, дружини, батьків або повнолітніх дочки, сина, за умови, що повнолітні брати та сестри можуть надавати матеріальну допомогу - ч. 2 ст. 267 Сімейного кодексу України.). Хоча погоджуюсь, що ТЦК дуже часто чіпляються до цього та тлумачать закон на свою користь, і іноді людям доводиться право на відстрочку встановлювати в судовому порядку. Однак у більшості випадків ТЦК все ж не чіпляються до такого при належним чином оформлених документах до Заяви на відстрочку.

Як би там не було, для Вас варіант з пунктом 13 - найоптимальніший, бо інші можуть не вийти внаслідок відсутності у батька запису про потребу в догляді в рішенні ЕКОПФО (правонаступник МСЕК). При цьому ЛКК лікарень наразі дана вказівка дуже прискіпливо ставитись до видачі висновку про потребу в догляді до досягнення 70 років.

Однак також можливий варіант - догляд по п. 9 ч. 1 ст. 23, тобто не лише за фактом наявності батька з інвалідністю, а за фактом догляду за батьком. АЛЕ за пунктом 9 потрібно, щоб було рішення ЕКОПФО про потребу догляду в витягу про інвалідність... або треба звертатися до ЛКК для встановлення потреби в догляді, якщо в рішенні про інвалідність про потребу в догляді не вказано. Без цього лише пункт 13, чому заважає наявність інших невійськовозобов"язаних родичів першого ступеню споріднення, які формально мають обов"язок догляду за Вашим батьком. Виключаємо з наведених вище осіб - рідну сестру з інвалідністю та рідного брата Вашого батька, який не зобов"язаний доглядати за наявності у батька дружини та дорослого сина і дочки... Але ж в будь-якому разі залишається дружина батька (як я розумію - Ваша мама). От це єдина перешкода оформленню відстрочки за пунктом 13 без встановлення факту догляду та потреби в ньому. Вирішити це треба шляхом розлучення батьків. Звісно якщо вони на це погодяться. Чи хоча б Ваш батько на це погодиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"

1. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

Пункт 9) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду;

{Пункт 9 частини першої статті 23 в редакції Закону № 4170-IX від 19.12.2024 }

ПОТРІБНІ ДОКУМЕНТИ для відстрочки за п. 9:

• для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
• для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю, - документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);

Пункт 13) які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю;

ПОТРІБНІ ДОКУМЕНТИ ДЛЯ ВІДСТРОЧКИ за п. 13:

• для батьків військовозобов’язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов’язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
• для військовозобов’язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтво про народження);
• для військовозобов’язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов’язаними та зобов’язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі

Як бачимо, формально особа з інвалідністю не може бути по п. 13 доглядальником. Але ТЦК дуже часто тлумачить цю норму КОМПЛЕКСНО, тобто не просто особи з інвалідністю, а такі, які потребують догляду. Це неправильно і суди неодноразово вказували на це, але змусити ТЦК виконувати і нормально читати закон інколи можна лише в судовому порядку.

Щодо самого права на відстрочку та вимог законодавства.

Основні положення щодо відстрочок окрім статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" містятьтся у Постанові КМУ № 560 від 16.05.2024 р. в редакції від 05.09.2025 р. (далі - Порядок № 560).

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%B...

Абзаци 1, 4 пункту 58-1 Порядку № 560. Військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), у випадках, передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), про відсутність інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір’ю дружини (чоловіка). Військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), інформацію про інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати постійний догляд.

...

Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов’язаного, який відповідно до закону зобов’язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов’язаного на військовому обліку, родинні зв’язки військовозобов’язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов’язаний утримувати військовозобов’язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов’язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.

{Порядок доповнено пунктом 58-1 згідно з Постановою КМ № 930 від 16.08.2024}

Пункт 61. Військовозобов’язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім’я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, за якою здійснюється догляд.

У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов’язаного, який здійснює постійний догляд:

• прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності),
• адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання,
• контактні дані,
• реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
• відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності),
• адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання,
• контактні дані,
• реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).

Військовозобов’язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов’язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.

Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.

До складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше ніж п’ять осіб.

Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:

• відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов’язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;
• перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов’язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.

За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов’язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

{Пункт 61 в редакції Постанови КМ № 930 від 16.08.2024}

ОТЖЕ, найлегший та найшвидший для Вас варіант - щоб батьки розлучились офіційно через ЗАГС або через суд (через ЗАГС швидше) та Ви як єдиний військовозобов"язаний родич подались на відстрочку за п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону як син батька, що має інвалідність І-ІІ групи, оформивши належним чином документи.

Заява на відстрочку та підтвердні документи зараз подаються не безпосередньо в ТЦК та СП, а з 01.11.2025 р. лише через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи) міських або районних у містах адміністрацій / рад за місцем перебування військовозобов"язаного на обліку в ТЦК.

Знайти адресу свого ЦНАП у м. Дніпрі Дніпропетровської області можна за посиланням. https://cnap.dniprorada.gov.ua/

При поданні документів на відстрочку через ЦНАП - адміністратор перевіряє Ваш військово-обліковий документ. Наразі чинним військово-обліковим документом є лише Резерв+, адже паперові військово-облікові документи скасовані за рішенням Уряду України, прийнятим в грудні цього року.

Щасти Вам у оформленні відстрочки!

З повагою та розумінням, Я.О. Турчин

Доброго дня.

Тут відіграватиме психічний стан людини.

Статтею 55 ЦК України визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоровʼя не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обовʼязки.

Згідно ст. 58 ЦК України, опіка встановлюється над фізичними особами, які визнані недієздатними.

Відповідно до ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Згідно з частинами четвертою та пʼятою статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обовʼязки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобовʼязаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обовʼязково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сімʼї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоровʼя України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Такі справи розглядаються в окремому судовому провадженні за місцем проживання цієї особи.

У заяві до суду слід обов’язково залучати орган опіки та піклування як заінтересовану особу. Слід також зауважити, що коло заявників за даними справами є обмеженим. Заяву про визнання фізичної особи недієздатною подати можуть тільки члени її сім’ї, близькі родичі, але незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування.

У заяві слід чітко вказати всі обставини, які свідчать про хронічні та психічні розлади особи, яка визнається недієздатною, обов’язково із зазначенням усіх доказів. Це можуть бути виписки з історії хвороби, висновки лікувальних закладів, висновок МСЕК (ЕКОПФО).

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Доброго дня, Ярославе!

Напевно мова йде не про опікунство, а про постійний догляд, оскільки опікунство можливе тільки за умови визнання Вашого батька недієздатним у судовому порядку у зв'язку зі стійкими, психічними розладами. Яке захворювання має Ваш батько?

Отже, право на відстрочку станом на зараз Ви можете мати або за пунктом 9-м (постійний догляд) частини першої статті 23 Закону україни "Про мібілізаційну підготовку та мобілізацію", або за пунктом 13-м (утримання) тієї ж статті.

Проте, і в першому, і в другому варіанті є певні складнощі.

Якщо оформлювати відстрочку на підставі пункту 9-го, то наявність інших родичів (дружина батька, Ваша сестра) не має значення, проте, Ваш батько повинен обов'язково потребувати постійного догляду за висновком ЛКК. Чи намагався батько звернутися до профільного (сімейного) лікаря та отримати направлення на ЛКК?

Відповідно до статті 23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

1. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

«9) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду».

Якщо оформлювати відстрочку за пунктом 13-м, то Вам не вдасться це зробити, оскільки є невійськовозобов'язані Ваша сестра та дружина батька. При тому непрацездатність, наприклад, дружини ролі не грає. Тобто, за цим пунктом Ви зможете отримати відстрочку за умови наявності інвалідності або потреби у постійному догляді інших невійськовозобов'язаних членів родини (дружина батька та Ваша сестра).

Як варіант Ваш батько може розлучитися, але це не вирішує питання наявності невійськовозобов'язаної сестри, яка не є особаю з інвалідністю та не потребує постійного догляду.

Відповідно до статті 23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

1. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

«13) які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю».

Отже, Ви не зможете отримати відстрочку за пунктом 13-м, якщо у сестри відстуні проблеми зі здоров'ям та вона не збирається ставати військовозобов'язаною.

За пунктом 9-м все, на жаль, спирається у висновок ЛКК про потребу в постійному догляді.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас.

Добрий день! Таке питання. Є батько, пройшов війну, 2 група інвалідності по пораненню. В нього є син (я) і донька (моя сестра), дружина і брат пенсіонер. Чи можу є претендувати на опікунство, якщо наприклад дружина/донька відмовлються від цього. Що для цього потрібно і чи можливо цен, 2 група (не потребує догляду).

На жаль, але це дуже складна історія. Оформити відстрочку по пункту 13 Ви не можете, адже маєте сестру.

Чинний Закон України "Про МПтаМ" передбачає:

"...13) які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи або одногоз батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю..."

Є законодавча можливість оформлення відстрочки по пункту 9, але треба висновок, що батько потребує такого догляду. Якщо йти за пунктом 9 - сестра не буде на заваді.

Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

...

"...9) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду...".

Щодо опікунства - даний варіант Вам не підходить, адже батько у такому випадку повинен мати стійкий психічний розлад. Думаю даний варіант Вам не підходить зовсім.

ОДНАК ВИ ПОВИННІ ВРАХОВУВАТИ ТЕ, НАД КИМ МОЖЕ ВСТАНОВЛЮВАТИСЬ ОПІКА.

Стаття 58. Фізичні особи, над якими встановлюється опіка

1. Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

ОТЖЕ, АБИ МАТИ ЗМОГУ ВСТАНОВИТИ ОПІКУ НАД ОСОБОЮ, СПОЧАТКУ ПОТРІБНО В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ ВИЗНАТИ ЇЇ НЕДІЄЗДАТНОЮ.

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ:

Глава 2. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи

Стаття 295. Підсудність

1. Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.

2. Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду.

Стаття 296. Особи, які можуть бути заявниками

1. Заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подано членами її сім’ї, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

2. Заяву про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права може бути подано батьками (усиновлювачами), піклувальниками, органом опіки та піклування.

3. Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Стаття 297. Зміст заяви

1. У заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи мають бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, поставила себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

2. У заяві про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права мають бути викладені обставини, що свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші наслідки для неповнолітнього здійснення ним цього права.

3. У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Стаття 298. Призначення експертизи

1. Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

2. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.

Стаття 299. Розгляд справ

1. Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров’я.

Для визначення фактичної можливості такої особи з’явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.

2. Судові витрати, пов’язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

3. Суд, установивши, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати.

Стаття 300. Рішення суду

1. Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

2. Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.

Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника.

3. Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою самої фізичної особи, її піклувальника, членів сім’ї або органу опіки та піклування.

4. Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

5. Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

6. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

7. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.

{Частина сьома статті 300 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017}

8. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

9. Суд зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.

ВИСНОВОК: якщо батько має психічні проблеми, Ви зможете встановити опікунство. Якщо його проблеми носять виключно фізичний характер, про підставу для відстрочки за батьком можна забути, на жаль.

З повагою!

Вітаю Вас, Ярославе

Саме опіка над дорослою людиною оформлюється тільки внаслідок визнання її недієздатною. Відповідно до ч.1 ст.39 Цивільного кодексу України

"Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними"

При цьому згідно зі статтею 40 фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. І тоді відповідно до ст. 40 ЦКУ над недієздатною особою встановлюється опіка.

Визнає особу недієздатною та призначає опекуна тільки суд.по правилам окремого провадження. Процедуру розписано в статтях 295-300 ЦПК України.

Зокрема, зацікавлена особа (якою. можете бути і Ви) подає до суду заяву про визнання громадянина недієздатним. Окремим пунктом йде прохання до суду призначити опікуна.

Важливо, що під час розгляду справи відповідно до ст. 298 ЦПК призначається судова психіатрична експертиза для того, щоб з'ясувати дійсний психічний стан людини.

З повагою,

Андрій Брильов

Вітаю!

ВСТАНОВИТИ ОПІКУ У ВАШОМУ ВИПАДКУ НЕМОЖЛИВО - ОПІКА ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ.

ОТРИМАТИ ВІДСТРОЧКУ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ У ВАС ДУЖЕ НИЗЬКІ.

ДЛЯ ОТРИМАННЯ ВІДСТРОЧКИ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ ПО ДОГЛЯДУ ЗА ІНВАЛІДОМ (П.9 СТ.23 ЗАКОНУ ПРО МОБІЛІЗАЦІЮ) НЕОБХІДНО РІШЕННЯ МСЕК (З 2025 РОКУ - ЕКСПЕРТНОЇ КОМАНДИ) ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ПОСТІЙНОГО ДОГЛЯДУ - У ВАС, НАЖАЛЬ, ТАКОГО РІШЕННЯ НЕМАЄ.

11 квітня Верховна Рада ухвалила у другому читанні проєкт № 10449 Закону про мобілізацію та порядок проходження військової служби. Закон підписан Президентом та оприлюднен - він вступив в дію 18.05.24р.

Закон УкраїниПро внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку

8. У Законі України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 16, ст. 255 із наступними змінами):

11) статтю 23 викласти в такій редакції:

1. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:

9) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду;

13) які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю;

В законі словосполучення "непрацездатних осіб" замінили на "невійськовозобов'язаних". Тому виникає питання у тому, що Ваша мама та Ваша сестра є невійськовозобов'язаними і відповідно до цього Закону Ви не мєте права на відстрочку. Проте, якщо до "невійськовозобов'язанної" додати, "зобов'язання щодо утримання", то відповідно до статті 75 СКУ:

«1. Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

2. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу".

Отже, є нюанси щодо спроможності Вашої мами та сестри надавати допомогу чоловіку та батькові.

Обов'язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплено в статті 51 Конституції України.Згідно з частиною першою статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

ВІДМОВИТИСЬ УТРИМУВАТИ СЕСТРА ВІД БАТЬКА ТА ДРУЖИНА ВІД ЧОЛОВІКА НЕ МОЖУТЬ.

При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі. При цьому, отримання матір'ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги (постанова Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 212/1055/18-ц).

Судом за основу має братися установлений законом прожитковий мінімум. Разом з тим суд має враховувати розмір витрат, які батьки змушені нести (наприклад, у зв'язку із власною хворобою тощо). Якщо доходи батьків з урахуванням необхідних витрат забезпечують їм прожитковий мінімум, вони можуть визнаватися такими, що здатні надавати матеріальну допомогу. В будь-якому випадку суд має оцінювати всі обставини справи в сукупності.

В РАЗІ ВІДМОВИ ТЦКСП В НАДАННІ ВАМ ВІДСТРОЧКИ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ, ВАМ НЕОБХІДНО БУДЕ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ ДОВОДИТИ СВОЄ ПРАВО НА ВІДСТРОЧКУ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ ПО П.13 СТ.23.

Але майте на увазі, що однозначним моментом, на який звертають усі суди України - це доведення факту неможливості іншими родичами чи близькими особами здійснювати догляд за особою: "з огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що на час винесення рішення у даній справі позивачем не надано доказів, які б підтверджували право на відстрочку за статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з урахуванням додатку 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог" (Рішення від 06.09.2024 по справі № 120/9773/24 Вінницький окружний адміністративний суд).

ДОКУМЕНТИ НЕОБХІДНІ ДЛЯ ОФОРМЛЕННЯ ВІДСТРОЧКИ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ ПО П.13 СТ.23 (ДОДАТОК 5 ПОСТАНОВИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 560):

• для батьків військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ , або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи , або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" , в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
• для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження);

Доброго вечора, Ярославе!

Перш за все я хочу повідомити, що Ви не зможете встановити опіку над батьком, адже для цього потрібно його визнавати в судовому порядку недіздатним, якщо він внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатний усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. А ТАК ЯК ВАШ БАТЬКО МАЄ ІНВАЛІДНІСТЬ У ЗВ'ЯЗКУ З ПОРАНЕННЯМ, А НЕ З ПСИХІКОЮ, ТО ВАРІАНТ З ОПІКУНСТВОМ ВІДПАДАЄ.

Ви матимете право на відстрочку від мобілізації, лише якщо батько отримає довідку ЛКК про потребу у постійному догляді. Для цього потрібно звернутись до сімейного лікаря батька та отримати направлення на ЛКК.

Якщо ЛКК підтвердить довідкою, що батько потребує постійного догляду, то Вашою підставою для відстрочки є пункт 9 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно якого не підлягають призову під час мобілізації військовозобов'язані, які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи ЛІКАРСЬКО-КОНСУЛЬТАТИВНОЇ КОМІСІЇ ЗАКЛАДУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.

Для оформлення відстрочки за даним пунктом Вам потрібно подати до ЦНАП такі документи:

1. Копія паспортів та РНОКПП Ваш та батька

2. Свідоцтво про народження

3. Довідка ЛКК про потребу батька у постійному догляді

4. Акт встановлення догляду або Довідка про отримання компенсації за догляд (дані документи оформляються завчасно у соцзахисті)

5. Військово-обліковий документ(можна е-ВОД з Резерв+)

Заява про відстрочку заповнюється адміністратором ЦНАП. На час розгляду заяви про відстрочку (до 15 днів) та після її оформлення щодо Вас не мають права вчиняти мобілізаційні заходи. Відомості про оформлену відстрочку надійдуть до Резерв+

Є й інша підстава для відстрочки - пункт 13 частини 1 статті 23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно якого не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю».

ПРОТЕ,МАЙТЕ НА УВАЗІ, ЩО ПРАВО НА ВІДСТРОЧКУ ЗА ПУНКТОМ 13 ДАЄ ЛИШЕ І АБО ІІ ГРУПА ІНВАЛІДНОСТІ БАТЬКА ТА ВІДСУТНІСТЬ ІНШИХ НЕВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИХ БЛИЗЬКИХ РОДИЧІВ (ЧОЛОВІК, ІНШІ ДІТИ, БАТЬКИ) АБО ЯКЩО ВОНИ САМІ Є ОСОБАМИ З ІНВАЛІДНІСТЮ ЧИ ПОТРЕБУЮТЬ ПОСТІЙНОГО ДОГЛЯДУ.

Тому, якщо у Вас є працездатна сестра та мати, то незважаючи на ІІ групу інвалідності батька - Вам відмовлятьу оформленні відстрочки від мобілізації саме по цій підставі.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

З 01.01.25 РОКУ ПОТРЕБУ ПОСТІЙНОГО ДОГЛЯДУ ДЛЯ ІНВАЛІДА МОЖЕ ВСТАНОВИТИ ТІЛЬКІ ЕКСПЕРТНА КОМАНДА.

БУДЕ ПОСТІЙНИЙ ДОГЛЯД - БУДЕТЕ МАТИ ПРАВО НА ВІДСТРОЧКУ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ ПО П.9.

ПО П.13, ВИЇЗД ЗА КОРДОН ДРУЖИНИ ТА ДОНЬКИ ДЛЯ ВАС НІЧОГО НЕ ЗМІНИТЬ.