Задайте питання юристу

968 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Сімейне право, 29 грудня 2025, питання №145296 350₴

Затримання члена сім’ї поліцією та порушення прав

Добрий день.
Мене звати Мирослава. Потрібна термінова правова допомога у сімейній справі, пов’язаній із затриманням поліцією та можливим перевищенням службових повноважень.
Мій вітчим, який є військовозобов’язаним, був затриманий після конфлікту з третьою особою. Конфлікт виник через мій мобільний телефон, який був вилучений поліцією(через третью особу) ще два роки тому в межах іншого кримінального провадження та мені так і не був повернутий.
Протягом тривалого часу я намагалася вирішити питання мирно - просила повернути телефон або компенсувати його вартість. Згодом мій вітчим, намагаючись вирішити цю ситуацію, забрав телефон тієї особи. Після цього ця особа викликала поліцію.
Під час затримання працівники поліції застосували фізичну силу, внаслідок чого тілесні ушкодження отримали як мій вітчим, так і моя мати. Також правоохоронці провели обшук у нашому домі без надання протоколу обшуку та без ознайомлення нас із відповідним судовим дозволом.
Наразі ми не маємо інформації про процесуальний статус мого вітчима та потребуємо правової оцінки дій поліції і подальших кроків захисту.

Відповіді юристів (8)

    Корнійчук Євген

    Добрий день, З вашого опису видно, що в ситуації, що склалася, має місце низка серйозних порушень з боку працівників поліції, які можуть кваліфікуватися як перевищення службових повноважень. По-перше, застосування фізичної сили до вашого вітчима та матері без наявності підстав, що виправдовують її використання, є грубим порушенням вимог закону та може становити підставу для кримінальної відповідальності поліцейських. Важливо, щоб постраждалі звернулися до медичного закладу для фіксації тілесних ушкоджень, оскільки ці документи будуть ключовими доказами у будь-якому майбутньому провадженні.

    По-друге, обшук у вашому будинку проведено без надання протоколу та без ознайомлення з відповідним судовим дозволом, що є порушенням статей 233–236 КПК України. Відсутність протоколу обшуку або судового рішення дає підстави вважати обшук незаконним і дозволяє оскаржити його результати, а також вимагати повернення вилученого майна.

    Ще однією важливою обставиною є ситуація з мобільним телефоном, який було вилучено поліцією два роки тому і досі не повернуто. Це створює підстави для цивільного позову про незаконне утримання майна або його компенсацію.

    У разі затримання вітчима слід негайно дізнатися його процесуальний статус, місце перебування та підстави затримання. Для цього доцільно звернутися до слідчого або прокуратури і обов’язково залучити адвоката, який зможе захищати його права та інтереси, перевірити законність затримання і обшуку, а також забезпечити належне виконання всіх процесуальних норм.

    Подальші кроки мають включати: фіксацію наслідків застосування сили та обшуку, збір документальних доказів, свідчень очевидців, а також офіційне звернення до керівництва поліції, прокуратури або до ДБР із заявою про перевищення службових повноважень. Крім того, необхідно оформити вимогу про повернення або компенсацію вилученого телефону.

    Ведення повної документації та збір доказів дасть змогу в подальшому ефективно захищати права вашого вітчима і вашої родини як у кримінальному провадженні, так і в цивільному порядку. Усі дії слід координувати з адвокатом, щоб не допустити процесуальних помилок і максимально убезпечити членів вашої родини від додаткових порушень та ризиків.

    Для ефективного захисту краще залучити платного адвоката.

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Мирослава!

    Коли сталася ця подія? Чи Вам відоме місце знаходження Вашого вітчима? Чи Ви зверталися до слідчих органів із заявами щодо надання інформації про це? Чи Ваша матір зверталась до медичного закладу, в якому б зафіксували її тілесні ушкодження? Чи повідомляла вона лікарям про причини отримання таких тілесних ушкоджень. Чи є очевидці подвй, які Ви описуєте у питання, окрім матері та вітчима?

    Діяльність співробітників поліції регламентована Законом України "Про національну поліцію" та деякими іншими нормативно-правовими актами. Основні обов’язки поліцейського передбачені статтею 18 Закону України "Про національну поліцію".

    В процесі виконання своїх обов’язків поліцейські не завжди дотримуються основних норм та правових принципів, які покладені на них. Так, незаконними діями поліції можуть бути:

    • Активні дії, що можуть виражатися у неналежному спілкуванні (образи, лайки), незаконному огляді, незаконній перевірці документів, проведенні опитування неповнолітніх, тощо.
    • Бездільність, що може виражатися у ігноруванні усної чи письмової заяви про правопорушення; відмові назвати прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на вимогу особи службове посвідчення; ненаданні допомоги у небезпечній ситуації, тощо.

    Такі дії можуть бути суспільно небезпечними і містити склад злочину, а отже й розслідуватися мають відповідно кримінального процесуального законодавства.

    Скарги можна поділити на:

    Процесуальні - якщо особа є учасником адміністративного або кримінального провадження, то скарга (клопотання) на незаконні дії/бездіяльність працівників поліції подається відповідно до вимог процесуального законодавства (ст. 267 КУпАП та гл. 26 КПК відповідно);

    Загальні - якщо відносно особи вчинено незаконні дії/бездіяльність (але не злочин), такі як незаконний огляд, неналежне спілкування, ігнорування прохання допомоги, погрози тощо, то скарга на них подається до керівника поліції або служби безпеки відповідного територіального органу в порядку Закону України «Про звернення громадян». Якщо щодо особи скоєно злочин (катування, побиття, погрози розправою, незаконне тримання під вартою тощо) – подається заява про скоєння злочину відповідно до норм КПК до Державного бюро розслідувань.

    У випадку, якщо дії/бездіяльність працівника поліції містять ознаки злочину, особа має право звернутися з відповідною заявою до Державного бюро розслідувань або його територіальних управлінь.

    Отже, застосування сили поліцією без активного спротиву вітчима та отримання ним та матір'ю телесних ушкоджень можна кваліфікувати, як перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу (стаття 365 ККУ).

    Щодо обшуку, то порядок проведення останнього врегульовано статтями 234 - 236 Кримінального процесуального кодексу України.

    Порядок обшуку наступний:

    Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді (а у виняткових випадках на підставі постанови слідчого з подальшим погодженням судом вже після невідкладного обшуку) з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

    Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може виконуватися слідчим або прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути залучений спеціаліст, потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. Також вживаються належні заходи для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.

    Незалежно від стадії обшуку слідчий (прокурор чи інша службова особа, яка проводить обшук), зобов'язані допустити на місце його проведення адвоката. Заборона в допуску адвоката до участі в обшуку не допускається.

    При цьому важливим аспектом є те, що обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли заподіюється найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє. Виключенням є ситуація, коли слідчий (прокурор) вважатимуть, що виконання такої умови може істотно зашкодити меті обшуку. І в цьому виключенні ховається загроза зловживань з боку правоохоронців.

    Перед початком обшуку особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред'явлена ухвала слідчого судді і надана її копія.

    Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

    Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися виключно в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Отже, і тут важливе значення має відсутність зловживань в трактуванні поняття «достатні підстави вважати».

    Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження.

    Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім'ї або його представникові.

    Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов'язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису.

    Всі процесуальні порушення під час обшуку оскаржуються до слідчого судді, як також Ви можете звернутись зі скаргою до прокуратури.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Карпенко Андрій Володимирович

    Вітаю!

    ДЛЯ ВІДПОВІДІ НА ВАШЕ ПИТАННЯ НЕ ВИСТАЧАЄ ІНФОРМАЦІЇ.

    У частині 1 статті 31 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено кілька видів превентивних заходів, які можуть застосовуватися органами поліції.

    ОБОВ'ЯЗКОВО ТРЕБА СКАРЖИТИСЯ, ЩОБ СИТУАЦІЯ НЕ ВИЙШЛА З ПІД КОНТРОЛЮ.

    ПЕРЕПРОШУЮ ЩО ДАЛІ НА РОСІЙСЬКІЙ МОВІ, ГОТУВАВ ВАМ ВІДПОВІДЬ ТЕРМІНОВО.

    1.

    Жалобу на незаконные действия должностного лица нужно подать в вышестоящий орган или в Государственное бюро расследований.

    Жалоба подается к руководителю полиции или подразделения внутренней безопасности соответствующего территориального органа полиции в соответствии Закону "Об обращениях граждан". Также жалоба может быть подана устно по телефону "102" или call-центра "0-800-50-02-02".

    Заявление о совершении полицейским преступления необходимо подавать в Государственное бюро расследований. Преступлением в этом случае будут считаться любые действия, которые полицейский не имел права выполнять вообще или не имел права выполнять их без разрешения или соблюдения особого порядка. Это могут быть такие действия, при осуществлении которых был причинен вред охраняемым законом правам и интересам лица (право на жизнь и здоровье, право на собственность, право на достоинство), то есть:

    • применение физической силы, огнестрельного оружия без предупреждения заранее (или угроза такого применения);
    • незаконное проникновение полицейского в жилье;
    • применение физического или психического насилия;
    • противоправное применение специальных средств (наручники, резиновые дубинки, ядовитые газы, водометы и т.п.);
    • длительное лишение человека пищи, воды, тепла, оставление его во вредных для здоровья условиях, использование огня, электричества, кислоты, щелочи, радиоактивных веществ, ядов;
    • унижение чести, достоинства, причинение душевных переживаний, глумление;
    • причинение смерти, доведение до самоубийства, нарушение неприкосновенности жилища, заведомо незаконные задержания, привод или арест, привлечение заведомо невиновного к уголовной ответственности, принуждение давать показания и другие действия, охватываемые диспозициями статей Уголовного кодекса Украины.

    Поэтому в случае совершения полицейским преступления, необходимо обратиться с заявлением в территориальное управление ГБР. Заявление направляется в соответствии с Законом "Об обращениях граждан", подать его можно также и в электронном виде.

    2.

    МВД приняло приказ от 15 ноября 2017 года № 930 «Об утверждении Порядка рассмотрения обращений и организации проведения личного приема граждан в органах и подразделениях Национальной полиции Украины». Документ установил единый порядок приема, регистрации и рассмотрения обращений граждан в органах и подразделениях Нацполиции. Граждане Украины, а также лица, не являющиеся гражданами Украины и законно находящиеся на ее территории, имеют право обратиться в органы (подразделения) полиции с замечаниями, жалобами и предложениями по вопросам, связанным с деятельностью Нацполиции, предприятий, учреждений и организаций, относящихся к сфере ее управления, с заявлениями или ходатайствами о реализации своих социально-экономических, политических и личных прав и законных интересов, а также с жалобами об их нарушении. Обращаться в органы полиции можно на украинском или другом языке, приемлемом для сторон.

    Обращения от граждан могут поступать в виде писем, на личном приеме, с использованием сети Интернет, средств электронной связи или с помощью средств телефонной связи через контактные центры, телефонные «горячие линии». В обращении указываются ФИО, место жительства и излагается суть затронутого вопроса, замечания, предложения, заявления или жалобы, просьбы или требования. Письменное обращение должно быть напечатано или написано от руки разборчиво и четко, подписано заявителем (группой заявителей) с указанием даты. В электронном обращении также должен быть указан адрес электронной почты, на который может быть направлен ответ, или сведения о других средствах связи. Применение ЭЦП при отправке электронного обращения не требуется. Электронное обращение, направленное без использования электронной подписи, должно иметь вид скан-копии или фотокопии обращения с подписью заявителя с указанием даты. Обращения принимаются, предварительно рассматриваются и централизованно регистрируются в день их поступления, а те, что поступили в нерабочий день и время - на следующий после него рабочий день.

    Срок рассмотрения обращений составляет не более одного месяца со дня их поступления, а те, которые не требуют дополнительного изучения, - безотлагательно, но не позднее 15 дней со дня их получения. Срок рассмотрения может быть продлен, но общий срок решения вопросов, затронутых в обращении, не может превышать 45 дней. Обращения считаются решенными, если рассмотрены все поставленные в них вопросы, приняты необходимые меры и заявителям даны обстоятельные и исчерпывающие ответы.

    Спеціальна телефонна лінія ДБР

    +38 (044) 300 27 07

    Час роботи:

    - для звернень та загальних питань: пн-чт 9:00-18:00, пт 9:00-16:45 (напередодні вихідних та святкових днів з 9:00 до 16:45, обідня перерва з 13:00 до 13:45);

    - для заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення: цілодобово.

    Департамент внутрішньої безпеки НПУ - міжрегіональний територіальний орган у складі кримінальної поліції Національної поліції України.

    Департамент внутрішньої безпеки у м. КиївАдреса:

    вул. Академіка Богомольця, 10

    Гаряча лінія:

    102

    3.

    Проникнення поліцейського на огороджену територію без згоди власників домоволодіння (або квартири) і без рішення суду в невідкладному випадку, пов'язаному з переслідуванням особи для припинення правопорушення, не утворює складу злочину, передбаченого ст. 162 Кримінального кодексу.

    Відповідна правова позиція міститься в постанові ККС ВС від 18 вересня 2025 року у справі № 165/2454/21 (провадження № 51-513км25), інформує пресслужба Верховного Суду.

    Згідно зі ст. 38 Закону «Про Національну поліцію» поліція може проникнути до житла чи іншого володіння особи без умотивованого рішення суду лише в невідкладних випадках, пов'язаних із:

    1) рятуванням життя людей та цінного майна під час надзвичайних ситуацій;

    2) безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення;

    3) припиненням злочину, що загрожує життю осіб, які знаходяться в житлі або іншому володінні.

    ---

    ТРЕБА РОЗУМІТИ ВСЮ СИТУАЦІЮ В ДИНАМІЦІ.

    У ДІЯХ ВАШОГО ВІДЧИМА Є ОЗНАКИ САМОПРАВСТВА.

    Самоправство в Україні — це самовільне вчинення дій всупереч закону, правомірність яких оспорюється іншою особою, що завдає істотної шкоди інтересам громадян або держави. Це кримінально каране діяння згідно зі статтею 356 Кримінального кодексу (КК) України, що передбачає штраф, арешт чи виправні роботи, якщо дії заподіяли значну шкоду.

    Мирослава Клієнт 4 години тому
    1. Подія сталася вчора 28.12

    2. На жаль ні, мама також не знаю де він. Але чули що в місті Мукачеві. 3. Моя мама перебуває в шоці після цього. На жаль я не маю можливості сама звернутись так як я не була там на місці подій, та не в Україні зараз. 4. Ні, але до того як написати сюди, я попросила її піди сняти ушкодшення разом с адвокатом, і чекаю відповіді. 5. Ні. 6. Так, на місці було майже 12 людей і вони це все бачили.

    Дякую.

    • Айвазян Юрій Климентійович

      Не гайте часу й поспішайте з фіксацією тілесних ушкоджень матері. Це має принципове значення у цій ситцації. Крім того, Ваш адвокат, не чекаючи встановлення місця знаходження вітчима, повинен також негайно подати заяву до ДБР! Водночас нехай Ваша матір або адвокат терміново подають заяву до найближчого відділку поліції про викрадення людини (стаття 146 ККУ)! Як раз в процесі виконання останнього кроку можна буде з'ясувати, де саме в даний момент перебуває вітчим.

      Про всяк випадок рекомендую звернутись і до ТЦК, де вітчим знаходився на обліку. Не виключено, що його могли вже мобілізувати, й він перебуває в навчальному центрі. Слід мати на увазі, що телефони в таких випадках повертають не одразу, і вітчим ще не встиг зв'язатись з родиною.

    • Карпенко Андрій Володимирович

      ДОПОМОГТИ ВАМ ЗМОЖЕ ТІЛЬКІ АДВОКАТ НА МІСЦІ ДЛЯ НЕГАЙНОЇ ДОПОМОГИ ВАМ.

      ВАМ ТРЕБА ТЕРМІНОВО СКАРЖИТИСЯ.

      1. До поліції із заявою про злочин відповідно до статті 146 ККУ.

      "1. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини -

      караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

      2. Ті самі діяння, вчинені щодо малолітнього або з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу, -

      караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

      3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, -

      караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років".

      2. До ДБР із заявою відповідно до статті 426-1 ККУ:

      "1. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, крім передбачених частиною другою цієї статті, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, -

      карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

      2. Застосування нестатутних заходів впливу щодо підлеглого або перевищення дисциплінарної влади, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, а також застосування насильства щодо підлеглого -

      караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

      3. Діяння, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені із застосуванням зброї, а також діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

      караються позбавленням волі на строк від п’яти до дев’яти років.

      4. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -

      караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

      5. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -

      караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років".

      3. До слідчого судді у порядку статті 206 КПК:

      "1. Кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

      2. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов’язаний постановити ухвалу, якою має зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з’ясування підстав позбавлення свободи.

      3. Слідчий суддя зобов’язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

      4. Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов’язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.

      5. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов’язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе:

      1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;

      2) неперевищення граничного строку тримання під вартою;

      3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.

      6. Якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов’язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:

      1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;

      2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;

      3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

      7. Слідчий суддя зобов’язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.

      8. Слідчий суддя має право не вживати дій, зазначених у частині шостій цієї статті, якщо прокурор доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються.

      9. Слідчий суддя зобов’язаний вжити необхідних заходів для забезпечення особи, яка позбавлена свободи, захисником і відкласти будь-який розгляд, у якому бере участь така особа, на необхідний для забезпечення особи захисником час, якщо вона бажає залучити захисника або якщо слідчий суддя вирішить, що обставини, встановлені під час кримінального провадження, вимагають участі захисника".

      4. Зі скаргами до МОУ та Уповноваженого з прав людини.

    Дерій Владислав Олегович

    Доброго вечора, Мирославо!

    Я розумію Ваш стрес і обурення, але зараз критично важливо діяти з холодною головою, щоб зафіксувати порушення з боку поліції.

    Судячи з Вашої розповіді Ваш вітчим здійснив самоправство та відібрав телефон у Вашого кривдника, але згодом працівники поліції перевищили службові повноваження та відвезли його у невідомому напрямку. На жаль, якщо Ваш вітчим є військовозобов'язаним без оформленої відстрочки, то існує високий ризик незаконної мобілізації.

    Рекомендую Вам діяти наступним чином

    1. Викликати адвоката. Оскільки вітчима затримали, йому мають надати адвоката з Центру безоплатної правової допомоги (БПД), якщо у Вас немає приватного. Зателефонуйте на гарячу лінію БПД: 0 800 213 103. Повідомте про затримання особи. Якщо є можливість, знайдіть приватного адвоката, який спеціалізується на кримінальному праві.

    2. Вашій матері необхідно терміново звернутися до травмпункту/лікарні та зафіксувати тілесні ушкодження. Повідомте лікарям, що травми отримані внаслідок дій працівників поліції. Це має бути зафіксовано в медичній документації. Це ключовий доказ для відкриття провадження проти поліцейських.

    3. Зателефонуйте в поліцію та ДБР - залиште заяву про злочин (перевищення службових повноважень працівниками поліції під час затримання та обшуку). Вимагайте номер реєстрації Вашого звернення та вимагайте внесення відповідної інформації в ЄРДР.

    Щодо дій вашого вітчима

    На жаль, дії вітчима (самовільне вилучення телефону третьої особи) можуть бути кваліфіковані слідством як:

    • Самоправство (ст. 356 ККУ) - якщо він діяв, вважаючи, що має на це право, але з порушенням порядку.
    • Грабіж (ст. 186 ККУ) - якщо відбулося відкрите викрадення майна.

    Той факт, що Ваш телефон не повернули 2 роки тому, юридично не дає права забирати майно іншої особи силоміць.

    Щодо дій поліції

    Тут вбачаються серйозні процесуальні порушення, які адвокат використає для захисту:

    1. Обшук без ухвали суду (ст. 233 КПК). Поліція має право зайти до житла без ухвали суду лише для врятування життя чи майна, або під час безпосереднього переслідування злочинця. Вони зобов’язані скласти протокол обшуку на місці та залишити матері копію. Відсутність протоколу - це грубе порушення.
    2. Застосування сили. Сила може застосовуватися лише пропорційно загрозі. Нанесення тілесних ушкоджень матері може кваліфікуватися як перевищення влади (ст. 365 ККУ).
    3. Неповідомлення про статус. Згідно зі ст. 208 КПК, особі негайно повідомляють підстави затримання та роз'яснюють права.

    Щодо процесуального статуса вітчима, то він ймовірно затриманий у порядку ст. 208 КПК України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1998 Протягом 24 годин з моменту затримання йому зобов’язані вручити письмове повідомлення про підозру. Якщо підозру не вручать за 24 години — його мають негайно звільнити.

    Водночас, якщо вітчима відвезли не до відділку, а до ТЦК, то з високою ймовірністю його мобілізують.

    Тому потрібно діяти швидко.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Богун Сергій Павлович

    Доброго дня.

    Ситуація, яку ви описуєте, має одразу кілька окремих правових блоків:

    1. дії вашого вітчима;
    2. дії третьої особи;
    3. дії поліції під час затримання;
    4. дії поліції під час обшуку;
    5. відсутність інформації про процесуальний статус.

    Я розкладу все по поличках і дам чіткий алгоритм, що робити далі.

    1. Правова оцінка дій поліції під час затримання:1.1. Застосування сили та тілесні ушкодження

    Поліція має право застосовувати фізичну силу лише у випадках, передбачених Законом «Про Національну поліцію»:

    • для припинення правопорушення;
    • для затримання особи, яка чинить опір;
    • для забезпечення безпеки поліцейських.

    Але навіть у цих випадках сила має бути пропорційною та мінімально необхідною.

    Якщо ваша мати також отримала ушкодження, це вже ознака надмірного застосування сили, оскільки вона не була учасником конфлікту.

    Це може підпадати під:

    • ст. 365 ККУ — перевищення влади або службових повноважень;
    • ст. 125, 122 ККУ — умисне легке/середнє тілесне ушкодження.
    2. Правова оцінка обшуку:2.1. Обшук без ухвали суду

    Поліція може проводити обшук без ухвали лише у виключних випадках, наприклад:

    • переслідування злочинця;
    • невідкладні обставини, коли зволікання може знищити докази.

    У будь-якому разі вони зобов’язані надати протокол обшуку одразу після завершення.

    Якщо протоколу немає — це грубе порушення КПК.

    2.2. Наслідки незаконного обшуку

    Такі дії можуть бути кваліфіковані як:

    • ст. 162 ККУ — порушення недоторканності житла;
    • ст. 365 ККУ — перевищення повноважень.
    3. Правова оцінка дій вашого вітчима:

    Ваш вітчим, забравши телефон у третьої особи, формально міг потрапити під:

    • ст. 356 ККУ — самоуправство;
    • або, якщо поліція трактує інакше, навіть ст. 186 ККУ (грабіж), якщо було застосування сили.

    Але тут важливо:

    • він діяв для повернення вашого майна, яке було вилучене поліцією і не повернуте;
    • він не мав умислу заволодіти чужим майном;
    • це був конфлікт на ґрунті цивільно-правових відносин.

    Це суттєво впливає на кваліфікацію.

    4. Відсутність інформації про процесуальний статус:

    Якщо вам не повідомляють, де він і в якому статусі — це порушення:

    • ст. 208 КПК — порядок затримання;
    • ст. 213 КПК — обов’язок негайно повідомити родичів;
    • ст. 42 КПК — права підозрюваного.

    Ви маєте право отримати інформацію негайно.

    5. Що робити зараз — покроковий алгоритм:Крок 1. З’ясувати місце перебування та статус вітчима

    Телефонуєте або звертаєтесь письмово до:

    • чергової частини поліції;
    • слідчого підрозділу, який проводив затримання;
    • прокуратури району.

    Формулювання:

    «Прошу надати інформацію про місце перебування, підстави затримання та процесуальний статус громадянина ___, затриманого ___».
    Крок 2. Вимагати адвоката

    Навіть якщо він військовозобов’язаний — це не позбавляє його права на захист.

    Якщо адвоката немає — подайте заяву про надання БВПД (безоплатна правова допомога).

    Крок 3. Фіксація тілесних ушкоджень

    Важливо зробити негайно:

    • судово-медична експертиза (СМЕ);
    • фото/відео ушкоджень;
    • довідка з лікарні.

    Це ключовий доказ проти поліції.

    Крок 4. Скарга на незаконні дії поліції:

    Подається до:

    • ДБР (основний орган, який розслідує злочини поліції);
    • прокуратури (процесуальний контроль).

    У скарзі зазначити:

    • незаконне застосування сили;
    • тілесні ушкодження;
    • незаконний обшук;
    • відсутність протоколу;
    • ненадання інформації про затриманого.
    Крок 5. Окрема скарга щодо неповернення вашого телефону:

    Якщо телефон був вилучений 2 роки тому і не повернутий — це порушення ст. 169 КПК.

    Потрібно подати:

    • скаргу слідчому судді на бездіяльність слідчого/прокурора;
    • вимогу повернути майно або надати постанову про його статус.
    6. Що це дасть у підсумку
    • Дії поліції можуть бути визнані незаконними.
    • Матеріали, отримані під час незаконного обшуку, будуть недопустимими доказами.
    • Тілесні ушкодження — підстава для кримінального провадження проти поліцейських.
    • Це суттєво послабить позицію обвинувачення щодо вашого вітчима.
    • Ви зможете домогтися повернення свого телефону або компенсації.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України