Не выплачивают заработную плату

Доброго дня.

Чесно кажучи варіантів у Вас не багато.

Під час укладання трудового договору між працівником і роботодавцем закон покладає на останнього низку важливих обов’язків. Згідно зі статтею 5 Закону України від 14.10.1992 №2694-XII «Про охорону праці», а також положеннями Кодексу законів про працю (далі – КЗпП), роботодавець повинен проінформувати нового працівника під підпис про:

Ці вимоги стосуються всіх видів трудових договорів, окрім тих, що укладаються на умовах дистанційної роботи. Особливу увагу приділено спрощеному режиму регулювання трудових відносин, який регламентується главою III-Б КЗпП.

https://kadroland.com/news/5267-obovyazki-robotodavcya-pri-ukladanni-trudovogo-dogovoru

Звернення до Держпраці — це найефективніший важіль тиску, оскільки за виплату зарплати «у конверті» роботодавцю загрожує штраф у розмірі 10 мінімальних зарплат за кожного такого працівника. Навіть якщо у вас немає офіційного договору, інспекція може встановити факт трудових відносин на основі перевірки робочих місць, внутрішніх наказів або свідчень. Сам факт подання скарги ініціює позапланову перевірку, яка коштуватиме компанії значно дорожче, ніж виплата вашої заборгованості.

Для успішного тиску вам потрібно зібрати доказову базу: скриншоти переписок у месенджерах щодо сум і термінів виплат, виписки з банківських карток (якщо гроші надходили від фізосіб) та аудіозаписи розмов, де керівництво визнає борг. У самій скарзі до Держпраці детально опишіть свій графік роботи та спосіб отримання «чорної» частини. Ви маєте право вимагати конфіденційності, щоб інспектори не розголошували ваше прізвище як ініціатора перевірки під час візиту на підприємство.

Найкраща тактика наразі — використати готову скаргу як аргумент у фінальних переговорах. Покажіть керівнику чернетку заяви до Держпраці та Податкової, чітко розрахувавши для нього суму потенційних штрафів. Зазвичай, коли роботодавець бачить реальну загрозу повномасштабної інспекції та кримінальної відповідальності за ст. 175 ККУ (безпідставна невиплата зарплати), він погоджується виплатити борг, щоб уникнути набагато більших фінансових втрат.

Доброго дня, Сергію!

На жаль, люди починають піднімати питання про скарги в тому випадку, якщо «сіру» або «чорну» зарплату перестають виплачувати, або не віддають її після звільнення.

Ви, як працівник, який отримує таку заробітну плату, можете поскаржитися в контролюючий орган – Державну службу України з питань праці.

Крім Державної служби з питань праці, провести перевірку щодо дотримання норм трудового законодавства, а також застосувати фінансові (штрафні) санкції до роботодавців зможуть:

- органи місцевого самоврядування;- Державна фіскальна служба (у частині сплати податків).

Роботодавцям, які виплачують заробітну плату в конвертах та неофіційно працевлаштовують робітника, загрожують величезні штрафи, оскільки це є порушенням трудового та податкового законодавства.

Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, згідно зі статтею 265 Кодексу законів про працю (КЗпП) несуть фінансову відповідальність у таких розмірах. Для розрахунку суми штрафу у гривнях беремо мінімальну зарплату, яка встановлена на 1 січня 2019 року, а саме 4173 гривні:

30 мінімальних зарплат (125 190 грн.) – за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків;

10 мінімальних зарплат (41 730 грн.) – за кожного працівника при недотриманні мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, якщо не сплатите роботи у нічний час, роботу у вихідний або святковий день, понаднормову роботу тощо);

3 мінімальні зарплати (12 519 грн.) – за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі;3 мінімальні зарплати (12 519 грн.) – за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні;

1 мінімальна зарплата (4 173 грн.) – за порушення інших вимог трудового законодавства, крім зазначених вище. До цього виду штрафу відноситься і штраф за неподання або несвоєчасне подання повідомлення про прийняття працівника на роботу.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, Сергію!

Спочатку Вам потрібно зібрати докази фактичної роботи, інакше захистити права буде складно. Це можуть бути: показання свідків (колег, клієнтів), електронне листування чи переписки у месенджерах, накази, внутрішні документи, перепустки, фото- або відеоматеріали.

Після зібрання необхідних доказів у Вас є такі варіанти дій:

• Подати до роботодавця письмову претензію з вимогою погасити перед Вам заборгованість.
• Подати скаргу до Держпраці та податкової. Інспектори можуть перевірити роботодавця та застосувати штрафи.
• Звернутися до суду з позовом про встановлення факту трудових відносин і зобов’язання роботодавця оформити їх.

Якщо після надсилання претензії роботодавець відмовляється проводити Вам відповідні виплати, то для їх отримання Вам потрібно буде офіційно підтвердити факт перебування у трудових відносинах. Згідно зі статтею 232 КЗпП України, це можна зробити у судовому порядку, подавши відповідний позов до роботодавця.

Якщо суд задовольнить Ваш позов, то роботодавець на підставі ч. 6 ст. 235 КЗпП України виплатити зарплату не нижче середньої для цієї галузі в регіоні за відповідний період, без урахування вже виплачених сум. Також суд постановить нарахувати і сплатити ПДФО та ЄСВ за час роботи.

Перед зверненням до суду рекомендую письмово звернутись до роботодавця та вимагати вирішити Ваші питання в досудовому порядку шляхом повного погашення заборгованості.

Також Ви можете звернутись зі скаргою до Податкової служби та Держпраці.

Держпраці – ключовий державний орган, що контролює дотримання законодавства про працю. Інспектори мають право проводити планові та позапланові перевірки.

Податкові органи також можуть перевіряти фактичне оформлення трудових відносин не лише за заявою працівника, а й за наявності та/або отримання інформації про використання незадекларованої праці або виплату зарплати без сплати податків. Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, дотримання роботодавцем правил укладення трудового договору та оформлення трудових відносин є предметом фактичної перевірки. За її результатами складається акт, який передається до Держпраці.

Які штрафи та санкції передбачені для роботодавця за використання незадекларованої праці?

Використання незадекларованої праці є одним із найбільш серйозних порушень трудового законодавства, і для роботодавця воно може мати відчутні фінансові та правові наслідки.

Кодекс законів про працю України (ст. 265) передбачає безпосередньо для роботодавців значні штрафи за фактичний допуск працівників до роботи без укладення трудового договору. Їх розміри напряму залежать від мінімальної зарплати, встановленої на момент виявлення порушення, яка у 2026 році становить 8 647 грн.

• За перше виявлене порушення роботодавцю доведеться сплатити 10 мінімальних зарплат, тобто 86 470 грн за кожного неоформленого працівника.
• Якщо ж протягом 2 років після цього буде виявлено повторне порушення, сума зростає втричі – до 30 мінімальних зарплат, що наразі дорівнює 259 410 грн за кожного неоформленого працівника.

Такі штрафи накладаються Державною службою України з питань праці за результатами перевірки дотримання роботодавцем трудового законодавства.

Водночас Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (ст. 16) дозволяє уникнути застосування штрафів, якщо роботодавець у повному обсязі та в установлені строки виконає припис про усунення порушень, виданий органами Держпраці за результатом виявлення неоформлених трудових відносин.

Проте фінансова відповідальність – не єдина. Адміністративні стягнення передбачені і для посадових осіб роботодавця, винних у прийнятті працівників на роботу без належного оформлення.

• Відповідно до ч. 3 ст. 41 КУпАП, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору на керівників чи відповідальних осіб накладається штраф у розмірі від 8 500 до 17 000 грн у разі першого порушення.
• Якщо ж порушення повторюється протягом року після накладення першого штрафу, розмір санкції збільшується і становить від 17 000 до 34 000 грн.

Таким чином, роботодавець, який свідомо використовує «тіньову» працю, ризикує понести значні фінансові втрати.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!