борги за комуналку. розблокувати картки. Відміна НАКАЗУ суда

Доброго дня, Судовий наказ виноситься без виклику сторін і без з’ясування заперечень боржників, тому закон свідомо надає боржникам простий і ефективний спосіб захисту — його скасування. З огляду на обставини, які ви описали, скасування наказу є не просто доцільним, а фактично необхідним кроком.

Наявність оголошеної з 2022 року евакуації з Краматорська, пошкодження квартири внаслідок бойових дій, фактичне непроживання мешканців, статус ВПО та подальше перебування за кордоном є поважними причинами, які пояснюють, чому жоден із відповідачів не отримував судову кореспонденцію. За таких умов строк на подання заяви про скасування судового наказу може бути поновлений і обчислюватися з моменту, коли особа фактично дізналася про його існування, наприклад після блокування рахунків. Судова практика у справах з прифронтових територій здебільшого стає на бік боржників.

Після подання заяви про скасування судового наказу суд зобов’язаний його скасувати, якщо боржник заявляє про незгоду з боргом і наявність спору. У такому випадку виконавче провадження підлягає закриттю, а арешти на банківські рахунки мають бути зняті. Постачальник тепла, якщо вважатиме свої вимоги обґрунтованими, зможе звернутися до суду вже в позовному порядку, де справу розглядатимуть із викликом сторін, дослідженням доказів та можливістю повноцінно захищати свої права.

Факт солідарного стягнення боргу з усіх зареєстрованих осіб також не означає, що така відповідальність є безумовною. У разі переходу справи до позовного провадження можна і потрібно доводити, що брат фактично не проживає у квартирі понад 15 років, не користувався послугами теплопостачання і не є реальним споживачем послуги. За наявності доказів фактичного непроживання суд може виключити його з кола відповідальних осіб або змінити характер відповідальності.

Окрему увагу варто звернути на строки позовної давності. Загальний строк для стягнення заборгованості за комунальні послуги становить три роки. У наказному провадженні суд не застосовує позовну давність автоматично, але у позовному провадженні суд зобов’язаний це зробити за заявою відповідачів. Тому нарахування боргу за період, що перевищує три роки, є серйозним аргументом на вашу користь і може істотно зменшити або навіть частково нівелювати заявлену суму.

Так само підлягає перевірці сам факт та обсяг надання послуги. Якщо квартира була пошкоджена, не використовувалася для проживання, а теплопостачання фактично не споживалося, постачальник має довести, що послуга надавалася належної якості та в заявленому обсязі. Сам по собі будинковий лічильник без актів розподілу, врахування непроживання та технічного стану житла не є беззаперечним доказом реального споживання саме вашою квартирою.

Ви також маєте право вимагати від постачальника копію договору або обґрунтування підстав, на яких він вважає договір укладеним, а також детальний помісячний розрахунок боргу із зазначенням тарифів, обсягів теплової енергії та формули нарахування. Без таких документів вимоги постачальника є вразливими з правової точки зору.

Щодо обов’язку отримувати кореспонденцію за місцем реєстрації, то формально суди орієнтуються на адресу прописки, але у вашому випадку статус ВПО, офіційна евакуація та перебування за кордоном є обставинами, які визнаються поважними і враховуються при оцінці належності повідомлення. Це означає, що відсутність фактичного отримання судових документів не може автоматично ставитися вам у провину.

Підсумовуючи, у вас є реальні та сильні підстави для скасування судового наказу, зняття арештів з рахунків і подальшого захисту своїх прав у разі, якщо справа буде розглядатися в позовному порядку. Найважливіше зараз — не ігнорувати ситуацію, а скористатися процесуальними механізмами, які закон прямо надає боржникам у таких випадках.

Вітаю Вас, Дмитре

Судовий наказ у будь-якому якому випадку є сенс оскаржити.

Адже у випадку його скасування комунальники повинні звернутися до Вас вже з позовом. І тоді з'явиться можливість побудувати грамотну лінію захисту з урахуванням усіх обставин.

Окрім того, скасування судового наказу потягнене за собою і закриття виконавчого провадження.

Тобто зараз немає жодних ризиків у випадку звернення з заявою про скасування судового наказу.

З повагою,

Андрій Брильов

Доброго дня! Оскаржувати наказ можливо. В моменті це допоможе зняти арешти з карток.

Щоб зрозуміти чи порушено процедуру інформуванн потрібно ознайомитися зі справою

Оскільки квартира на трьох власників та прописані троє - то і вимоги пред'являються до трьох.

Ви подавали відомості про те що є ВПО до житловокомунальних служб?

Договір можливо отримати звернувшись до теплопостачальної організації, це можливо зробити в електронному виді.

Позовн давність більше 3 років оскільки строки її переривалися і лише з вересня 2025 почали свій біг з початку.

8. Зробити запити, отримати акти початку та ззакінчення опалювального сезону.

9. За наявності технічної можливості звернутися потрібно до теплопостачаючої компанії, розробити проект, зрробити відводи, опломбувати ,становити лічильники на вхід та на вихід.

10. Так, реєстр боржників, арешти, висіти борг може дуже довго, роками не виключають. Якщо є ФОП чи якась нерухомість, чи потрібно буде првести правочин - буде задорона, потрібно буде спершу погасити борг

11. Потім не варіант, на сьогодні більше шансів скасувати наказ, у всього є свої процесуальні строки, які потім складно відновлюються.

12. Сенс є, знімуть арешти з карток, і вже в позовному провадженні можливо казати що квартира пошкоджена, послуги не надаються, та інше, щоб встановити істину по справі.

13. Ваше місце реєстрації, в тому числі і місце реєстрації ВПО це задеклорований та офіційний канал зв'язку з Вами, і так, кореспонденція Вам буде надходити на відомі органам адреси, іі наіть буде вважатися врученою. Тому нехтувати отриманням не має сенсу.

Вітаю Вас.

У Вашій ситуації ключове те, що мова йде саме про судовий наказ, а не про рішення суду за результатами позовного провадження. Це принципово. Судовий наказ виноситься без виклику сторін, без з’ясування заперечень боржників і без перевірки спірних обставин, виключно на підставі документів, поданих стягувачем. Саме тому закон надає боржнику простий і ефективний механізм захисту - скасування судового наказу.

Відповідно до статті 170 ЦПК України, кожен боржник має право подати заяву про скасування судового наказу протягом 15 днів з дня його вручення. Якщо наказ фактично не вручався (а з опису видно, що жоден із боржників його не отримував), строк вважається не пропущеним, а навіть у разі спору щодо строків - вони підлягають поновленню.

Стаття 170. Форма і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання

1. Боржник має право протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

2. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.

3. Заява про скасування судового наказу має містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

{Пункт 2 частини третьої статті 170 в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023}

3) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) наказ, що оспорюється;

5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

4. Заява підписується боржником або його представником.

5. До заяви про скасування судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;

3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

6. У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

7. У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

8. У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

Подання заяви про скасування судового наказу не потребує доведення правоти по суті боргу. Достатньо зазначити, що вимоги стягувача є повністю або частково необґрунтованими чи спірними. У Вашому випадку таких підстав більше ніж достатньо: солідарне стягнення без з’ясування фактичного користування житлом; відсутність індивідуального договору та калькуляції боргу; нарахування плати за період евакуації та статусу ВПО; застосування строків, що виходять за межі позовної давності; сумніви щодо фактичного надання та якості послуги при загальнобудинковому лічильнику тощо.

Скасування судового наказу автоматично припиняє виконавче провадження, знімає арешти з рахунків і виключає подальші дії виконавця. Лише після цього теплопостачальна організація, за бажання, може звернутися до суду з позовом, і вже тоді їй доведеться доводити кожну гривню боргу, обсяг і якість послуг, наявність договірних відносин, підстави солідарної відповідальності та дотримання строків давності. Саме тому у цій ситуації оскарження судового наказу не просто має сенс, а є єдино правильною та обов’язковою першою дією.

З повагою! Щасти Вам!

Добрий день.

Все про що ви запитуєте можна реалізувати в стратегії захисту під час розгляду справи в суді. В процесі стягнення вам ці запитання не допоможуть.

Тому треба повернути справу на розгляд до суду.

Стаття 170 ЦПК УКраїни зазначає, що

1. Боржник має право протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

2. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.

3. Заява про скасування судового наказу має містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) наказ, що оспорюється;

5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

4. Заява підписується боржником або його представником.

5. До заяви про скасування судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;

3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

6. У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

7. У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

8. У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

Ви можете подавати таку заяву з поновленням строків, оскільки 15 днів точно минули.

У вас є 15 днів з моменту як ви дізналися про справу.

Коли наказ скасують, позивач буде звертатися в суд в загальному порядку і тоді будете писати свій відзив на позов.

З повагою, адвокат Ірина МАМАЙ

Дмитре, хотів додати, що за подання заяви про скасування судового наказу треба буде сплатити лише 166,40 гривень судового збору.

Ще раз треба підкреслити, що жодних ризиків з подачею заяви про скасування судового наказу не існує. А своє становище можна тільки поліпшити.

З повагою,

Андрій Брильов

Доброго дня, Дмитре!

1 та 12. Чи є сенс оскаржувати і на що розраховувати?

Так, сенс є. Оскільки це судовий наказ, його можна скасувати, просто подавши заяву про скасування у 15-денний строк з моменту отримання (або дізнання про нього). Так як про судовий наказ Ви дізналися нещодавно - Вам потрібно подавати клопотання про поновлення строку для скасування наказу.

В разі задоволення Ваших вимог - виконавець розблокує рахунки брата. Краматорськтеплоенерго буде змушений подавати повноцінний позов, де Ви вже зможете захищатися: заявляти про заборону стягнення заборгованості, контррозрахунки та відсутність мешканців.

2. Чи порушено процедуру інформування відповідачів? Ніхто нічого не отримував

Суд надсилає наказ за адресою реєстрації проживання або за місцем реєстрації ВПО. Якщо лист повернувся "за закінченням терміну зберігання", Ви все рівно вважаєтесь повідомленими. Але саме це є підставою для поновлення строків на оскарження, оскільки Ви евакуйовані.

3. Як виключити брата з усіх розглядів?

Поки він прописаний і є співвласником - ніяк. Солідарна відповідальність означає, що борг можуть стягнути з будь-кого одного або з усіх разом.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 7 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги " Споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Згідно частини 3 статті 9 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги " Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть СОЛІДАРНУ відповідальність за зобов’язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

4. Мораторій на стягнення боргів з ВПО скасували? Краматорськ. Оголошено евакуацію з 2022 року.

Постанова Кабміну №206 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%B... забороняє стягнення боргів за комуналку на територіях бойових дій або в окупації, але лише якщо борг виник після 24.02.2022 і Ви надали довідку ВПО постачальнику. Краматорськ входить до переліку територій можливих бойових дій. Стягнення під час воєнного стану з ВПО заборонено, але суди часто забувають про це в наказному провадженні.

5. Як отримати договір про послуги та калькуляцію боргів ? Договір втрачено.

Напишіть запит до тепломережі (можна електронною поштою з ЕЦП/КЕП). Вони зобов’язані надати копію договору та роздруківку нарахувань по місяцях. Також ці документи мають бути в матеріалах судової справи.

6. Чому у НАКАЗІ СУДУ позовна давність більше 3 років - 01.08.2021 а не листопад 2022 ?

Загальна позовна давність - 3 роки. Проте, понад п’ять років вона не застосовувалася, спочатку — через карантинні обмеження, а потім - у зв’язку з воєнним станом.

Тільки 4 вересня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 № 4434-IX.

Закон скасовує зупинення строків позовної давності на період дії воєнного стану, шляхом виключення п.19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

Це означає, що з 14 вересня на позивачів поширюється загальний строк позовної давності, тобто строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

7. Чому позивач не відключив послугу одразу (технічно можливо - перекрити та опломбувати) як це роблять зі світлом та водою? По договору повинні? Це ж кредитування. Так можна і 30 років у борг давати, а потім 10млн нараховувати. Права споживачів. 8. А чи дійсно послуга була надана у тому об'ємі та належної якості? Як перевірити? Стоїть лічильник на усю 9-ти поверхівку.

Відключення теплопостачання в багатоквартирних будинках — це складна система. Відключити одну квартиру технічно важко (порушується гідравлічний баланс), тому вони цього не роблять і нараховують борг далі.

Щодо якості, то якщо опалення подавалося - послуга вважається наданою. Ви могли скласти "Акт-претензію" про неналежну температуру, але без акта довести це в суді майже неможливо.

Як відмовитися від усієї коммуналки? Лічильники тільки на воду, світло, газ (плита).

За законом, Ви можете не платити за воду/газ/світло, якщо не живете там (за наявності довідок). Але за опалення та утримання будинку платити зобов'язані всі співвласники, навіть якщо в квартирі ніхто не живе, оскільки будинок опалюється весь (місця загального користування, підтримка температури конструкцій).

10. що буде, якщо не платити? В укр банках грошей немає. Реєстр боржників? Скільки борг може висіти?

Так, Ви опинетесь в Реєстрі боржників і Вам накладуть арешт на рахунки. Проте, Ви можете подати до державного виконавця заяву про розблокування одного рахунку на видаткові операції - в сумі двох мінімальних зарплат - 17 294.

Цю суму виконавець не може чіпати в рамках виконавчого провадження.

Зразок Заяви про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій

Борг може висіти дуже довго, поки не буде сплачений або списаний судом. Виконавче провадження може тривати роками.

11. Чи можна оскаржити через 2-3 роки?

Ні. Наказ треба скасовувати відразу після того як Вам стало про нього відомо. Якщо справа перейде в позовне провадження і винесено рішення - на апеляцію є лише 30 днів.

З повагою, юрсит Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!

Вітаю!

ОЗНАЙОМТИСЯ ЯК СКАСОВУЄТЬСЯ СУДОВИЙ НАКАЗ:

https://protocol.ua/ua/borg_za_komunalku_ruynuemo_...

ВИ МОЖЕТЕ НЕ СПЛАЧУВАТИ ЗАБОРГОВАНІСТЬ ЗА КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ - АЛЕ БОРГ НІКУДЕ НЕ ПОДІНЕТЬСЯ ЧЕРЕЗ 3-5 РОКІВ.

---

ВІДПОВІДЬ НА ВСІ ВАШІ ПИТАННЯ ОДНА - ВИ СКОРІШЕ ЗА ВСЕ НЕ ЗМОЖЕТЕ СЕБЕ ЗАХИСТИТИ В СУДІ.

Щоб скасувати судовий наказ по ЖКГ, подайте до того ж суду, що його видав, заяву про скасування протягом 15 днів з дня отримання копії наказу, обґрунтувавши незгоду (наприклад, часткова сплата боргу, неправильне нарахування) та додавши докази; суд скасує наказ і направить сторони до позовного провадження, якщо є спір.

АЛЕ У ВАС ВЖЕ Є СУДОВИЙ НАКАЗ:

1. УКЛАДІТЬ ДОГОВІР ПРО РОЗСТРОЧКУ - САМЕ ГОЛОВНЕ, ЩОБ СПРАВУ НЕ ПЕРЕДАЛИ У ВИКОНАВЧУ СЛУЖБУ.

2. ЯКЩО ВЖЕ ВІДКРИТЕ ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ - РОЗСТРОЧКА НАДАЄТЬСЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ.

Розстрочка при виконавчому провадженні — це можливість погашати борг частинами, якщо його неможливо сплатити одразу, що оформлюється через звернення до суду або виконавця з відповідною заявою та встановленням строків (до 1 року). Розстрочка надається, коли є обставини, що ускладнюють виконання рішення, і передбачає поділ суми на рівні платежі, що робить процес виконання більш реалістичним для боржника, але вимагає дотримання умов.

Так, протягом 15-ти днів з дня отримання судового наказу, Ви можете подати до суду, який його видав, заяву про скасування. У заяві варто зазначити про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Якщо ж Ви пропустили строк у 15 днів, то до заяви долучаєте клопотання про поновлення пропущеного строку з обгрунтуванням причин пропуску.

У випадку, коли ви дізнались про наявність судового наказу вже від державного виконавця та не були належно повідомлені про його видачу судом, Вам необхідно звернутись до суду, що видав судовий наказ із заявою про видачу Вам копії цього судового наказу. Після цього із ще однією заявою про поновлення пропущеного строку та скасування судового наказу (до такої заяви додатково слід додати довідку з пошти про відсутність рекомендованої кореспонденції від суду).

У разі ненадходження від боржника заяви про скасування судового наказу протягом трьох днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред’явлення до виконання.

Заява про скасування судового наказу розглядається протягом 10 днів з дня постановлення ухвали про прийняття такої заяви до розгляду у відкритому судовому засіданні. Про призначене судове засідання суд повідомляє стягувача і боржника заздалегідь.

За результатами розгляду справи, суд має право:

1) залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення;

2) скасувати судовий наказ та роз’яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред’явлення позову;

3) змінити судовий наказ.

Змінений судовий наказ чи судовий наказ, щодо якого суд прийняв ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

---

Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні (ч. 1 ст. 267 ЦПК України).

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (ч. 1 ст. 435 ЦПК України).

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв’язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абз. 1 ч. 1 ст. 435 ЦПК України, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження (абз. 2 ч. 1 ст. 435 ЦПК України).

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 2 ст. 435 ЦПК України).

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 435 ЦПК України).

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує (ч. 4 ст. 435 ЦПК України):

• ступінь вини відповідача у виникненні спору;
• щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан;
• стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 435 ЦПК України).

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову (ч. 6 ст. 435 ЦПК України) .

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю (ч. 7 ст. 435 ЦПК України) .

---

Кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 703/2200/15-ц.

У частині першій статті 322 ЦК України передбачено, що власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Окрім цього, ВС зауважив, що боржник, який виконав солідарний обов’язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (частини четверта статті 544 ЦК України).

Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення зі співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.

---

НАЖАЛЬ ЗАКОН НЕ НА ВАШОМУ БОЦІ - ВИ ПОВИННІ СПЛАЧУВАТИ КОМУНАЛЬНІ ПЛАТЕЖІ.

ЗАКОН УКРАЇНИ

"Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання"

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2119-19#top

Стаття 10. Розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами

1. У будівлях, зазначених у частинах другій і третій статті 4 цього Закону, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.

При цьому для цілей розподільного обліку відповідно до цієї статті права та обов’язки споживачів поширюються також на власників майнових прав на об’єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

2. Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об’єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку:

1) загальний обсяг теплової енергії, що надходить до індивідуального теплового пункту, зменшується на обсяг теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води, визначений на підставі показань відповідних вузлів обліку, а в разі їх відсутності - за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;

2) обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об’єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;

3) загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об’єму) таких споживачів.

Споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії/вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяг спожитої теплової енергії визначається за їхніми показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі відповідно до пункту 5 частини другої цієї статті;

6) обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, визначається за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об’єму) квартири (іншого нежитлового приміщення, яке є самостійним об’єктом нерухомого майна) або за рішенням співвласників будівлі - за іншим принципом, визначеним цією методикою;

7) співвласниками багатоквартирного будинку або іншої будівлі, де налічуються два або більше споживачів, можуть установлюватися поправкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої теплової енергії між окремими споживачами (у наріжних квартирах (приміщеннях), квартирах (приміщеннях), розташованих на перших і останніх поверхах будівель тощо) відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;

4. Розподіл між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг здійснюється відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

6. Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

ххх

ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів Українивід 21 серпня 2019 р. № 830(в редакції постанови Кабінету Міністрів Українивід 8 вересня 2021 р. № 1022)

"Правила надання послуги з постачання теплової енергії"

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/830-2019-%D0%B...

13. Надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.

З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

14. Відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) здійснюється за рішенням співвласників багатоквартирного будинку у порядку, встановленому Мінрегіоном. Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку визначається система подальшого забезпечення такого будинку теплопостачанням з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

ххх

ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Міністерстварегіонального розвитку,будівництвата житлово-комунальногогосподарства України26 липня 2019 року № 169

"Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води"

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0982-19#top

ПРОСТО ВІДМОВИТИСЬ ВІД ЦО НЕМОЖЛИВО.

III. Порядок відокремлення (відключення) власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від ЦО та ГВП

1. Власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.

3. Для відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення.

7. Для відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення власник забезпечує розроблення проєкту відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, який виготовляється відповідно до державних будівельних норм і правил та має забезпечити ізоляцію транзитних стояків, а також, у разі потреби, перенесення транзитних стояків.

За потреби, власник забезпечує виготовлення проєкту встановлення системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні, виготовленого відповідно до державних будівельних норм і правил.

8. Відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП здійснюється у міжопалювальний період не пізніше ніж 01 жовтня у спосіб, що не перешкоджає постачанню теплової енергії та гарячої води до інших квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаних до ЦО та ГВП.

ххх

АБОНЕНТСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ЦО СПЛАЧУЕТЬСЯ ВЕСЬ РІК, НЕ ЗВАЖАЮЧИ НА РІВЕНЬ СПОЖИВАННЯ ПОСЛУГИ З ЦО.

Плата за абонентське обслуговування – платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання послуги з постачання теплової енергії.

Зокрема, абонентська плата включає такі витрати:– укладення договору про надання комунальної послуги;– здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами;– нарахування та стягнення плати за спожиті комунальні послуги;– обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку теплової енергії (у разі їх наявності).

У зв’язку із затвердженням Постанови КМУ від 8 вересня 2021 р. № 1022 (далі ПКМУ 1022) затверджено зміни, що вносяться до Постанови від 21 серпня 2019 р. № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» на офіційному веб-сайті міської ради розміщено публічний індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Плата за абонентське обслуговування нараховується всім споживачам, з якими укладений індивідуальний договір про надання послуги (населенню, бюджетним установам, організаціям та іншим споживачам).

Звертаю увагу на те, що граничний розмір плати за абонентське обслуговування залежить від законодавчо встановленого на відповідну дату розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.Тобто розмір плати за абонентське обслуговування може змінюватися тільки за умови зміни законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму.

---

З ПРИВОДУ СПИСАННЯ БОРГІВ.

На сьогодні в українському законодавстві відсутні норми, які б передбачали автоматичне списання боргів за комунальні послуги для всіх категорій споживачів.

Водночас, на період воєнного стану діють певні обмеження, які були введені Постановою Кабінету Міністрів України №206 від 5 березня 2022 року. Ці обмеження включали:

• Заборону стягнення боргів за комунальні послуги, які виникли після 24 лютого 2022 року, для жителів територій, де ведуться бойові дії, та тимчасово окупованих територій. Проте це стосується лише тих споживачів, які документально підтвердили свою тимчасову відсутність у цих помешканнях.
• Заборону нарахування штрафів, пені та інших санкцій на борги населення за комунальні послуги незалежно від дати їх виникнення.
• Заборону відключення комунальних послуг через неоплату.

Однак, ситуація змінилася з 29 грудня 2023 року, коли Постановою Кабміну №1405 цей мораторій було скасовано.

Відтоді відновлено нарахування пені, штрафів, та інших санкцій за комунальні послуги, а також можливість стягнення заборгованості в судовому порядку та відключення споживачів від комунальних послуг. Єдиним виключенням залишаються тимчасово окуповані території та території, де ведуться бойові дії.

Споживачі комунальних послуг мають законну можливість ініціювати списання своїх боргів перед постачальниками. Важливо розуміти, що для цього необхідна певна передумова: постачальник послуг повинен звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості зі споживача.

Якщо під час судового розгляду суд стане на бік споживача, йому може бути надано право списати борги за комунальні послуги. Це можливо за кількома обставинами:

• Тривалість заборгованості. Якщо борг перед постачальником існує понад три роки.
• Борги попередніх власників. Якщо заборгованість виникла через нарахування коштів попередніми власниками житла.
• Некоректне нарахування. Якщо постачальник неправильно нарахував борг, не враховуючи фактичну площу житла споживача.
• Банкрутство споживача. Якщо в судовому порядку споживача офіційно визнано банкрутом.

У випадку, якщо споживач доведе свою правоту в суді, він може домогтися списання накопичених боргів відповідно до чинного законодавства. Проте, навіть у випадках, коли списання боргу є можливим, слід бути готовими до того, що цей процес вимагатиме значних зусиль.

---

ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ ДО 2025 РОКУ БУЛА ПР ЗУПИНЕНА.

Останні п’ять років ми мали дві норми, які зупиняли строк спливу позовної давності, а саме:

• З 02.04.2020 року – під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).
• З 17.03.2022 року – у період дії воєнного стану в Україні перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану (п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).

Але у травні 2025 року ВРУ ухвалила Закон України від 14.05.2025 №4434-ІХ «Про внесення змін до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» (далі – Закон №4434).

---

З ПРИВОДУ ВИКЛИКА В СУД - ТЕ ЩО ВИ ЗА КОРДОНОМ (АБО ВПО) ЖОДНИМ ЧИНОМ НЕ ВПЛИВАЄ НА ВАШ ОБОВ'ЯЗОК З'ЯВИТИСЯ ДО СУДУ.

Якщо особу неможливо знайти за місцем проживання, повістка може бути вручена:

• Членам сім'ї.
• За місцем роботи.
• За допомогою оголошення на веб-сайті судової влади.

Відповідно до ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов’язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцеперебування (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Зверніть увагу!

Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцеперебування чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцеперебування яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають електронного кабінету, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному вебпорталі судової влади України з посиланням на вебадресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному вебпорталі судової влади України з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень (відповідно до статті 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України").

Доброго дня, Дмитре!

Ось Вам детальні відповіді на всі Ваші запитання. Звичайно бажано було б ознайомитись з цією ситуацією більш предметно та детально, але спробую скористатися тою інформацією, яку Ви надали.

1. Чи є сенс оскаржувати НАКАЗ СУДУ і на що можна розраховувати?

Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований місцевим судом (тобто в місцевий суд може бути подана заява про скасування судового наказу).

Ви маєте право протягом 15 днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 ЦПК України. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі (стаття 170 ЦПК України) та має містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;3) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місце знаходження;4) наказ, що оспорюється;5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

До заяви треба додати:

• документ, що підтверджує сплату судового збору відповідно до підпункту 42 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір";
• документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;
• клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу встановленого строку.

У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду. У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 ЦПК України боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 ЦПК України, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

Заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 ЦПК, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви (стаття 171 ЦПК України).

У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз’яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 ЦПК.

2. Чи порушено процедуру інформування відповідачів? Ніхто нічого не отримував.

Розгляд такої справи відбувається без виклику сторін, на основі поданої письмової заяви та доданих до неї доказів, для підтвердження цих вимог.

Судовий наказ одночасно є виконавчим документом.

У вас наявні всі правові засоби захисту від такої форми безспірного одностороннього стягнення. Для того:

1) суд зобов’язаний надіслати боржнику за адресою реєстроації копію судового наказу рекомендованим листом не пізніше наступного дня після його видачі.

2) боржник має право протягом 10 днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.

Той факт, що відповідачі, тобто ви, не проживаєте за адресою реєстрації не є вирішальним у контексті порушення Ваших прав у разі відсутності повідомлення за фактичною адресою проживання. Для суду в даному випадку зазвичай буває достатньо самого факту направлення повідомлення за адресою реєстрації.

Проте, те, що Ви не отримали копію судового наказу, оскільки наразі перебуваєте поза межами України, надає Вам право поновити строки оскарження судового наказу. І це є дуже важливим!

3. Як виключити брата з усіх розглядів?

На жаль, законодавство не розглядає таку можливість, а натомість дає право Краматорськтеплоенерго стягувати борги з усіх вас солідарно.

Відповідно до статті 9 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

4. Мораторій на стягнення боргів з ВПО скасували? Краматорськ. Оголошено евакуацію з 2022 року.

Тут така історія...

5 березня 2022 року Уряд України Постановою КМУ №206 заборонив відключати житлово-комунальні послуги за неоплату чи часткову оплату.

27 квітня 2023 року до цієї постанови додали нове правило, яке забороняє вимагати оплату за комунальні послуги в регіонах, де тривали бойові дії або які були під окупацією…але лише в регіонах в яких відбувались бойові дії або які перебувають під окупацією, за умови, що особа покинула своє місце проживання і надала обслуговуючій організації підтвердження непроживання у власному житлі.

Таким чином, заборона на вимагання оплати за комунальні послуги стосувалася лише певної групи людей. Варто відзначити, що обмеження торкалося лише процесу вимоги оплати заборгованості, а не її фактичного нарахування.

30 грудня 2023 року у постанові знову змінили правила, залишивши заборону на вимагання оплати лише для певної категорії людей. Але заборона на відключення комунальних послуг тепер не діє для всіх без винятку.Вона поширюється лише для тих, хто проживає на територіях з бойовими діями чи окупацією, якщо людина не живе у своєму помешканні.

В останній редакції змін залишили заборону на припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг лише у відношенні осіб, що проживали у будинках розташованих на територіях на яких ведуться бойові дії або які перебувають під окупацією, та за умови надання обслуговуючій організації підтверджень непроживання у такому житлі.

Таким чином, умови стягнення заборгованості за комунальні послуги не змінились.

5. Як отримати договір про послуги та калькуляцію боргів ? Договір втрачено.

Для того Вам треба звернутись із цим проханням безпосередньо до Краматорськтеплоенерго. Саме вони зобов'язані надати Вам належним чином завірену копію договору, а також перерахунок заборгованості по комунальних платежах.

6. Чому у НАКАЗІ СУДУ позовна давність більше 3 років - 01.08.2021 а не листопад 2022 ?

Строки позовної давності не порушені.

Із 2 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року перебіг строку позовної давності (загальний і спеціальний) був зупинений через дію карантинних обмежень (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК). Зупинка строків стосувалася відносин, визначених у ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК.

17 березня 2022 року до 29 січня 2024 року - діяла «пауза» на підставі доданого п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, яким на період дії воєнного стану було зупинено перебіг строків позовної давності за ст.ст. 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК.

В податкових відносинах строк стягнення податкового боргу зупинявся з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року.

З 30 січня 2024 року до 3 вересня 2025 року - діяла зупинка перебігу строків давності також із прив'язкою до воєнного стану.

Після 4 вересня почали діяти строки позовної давності на підставі Закону № 4434-ІХ «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності». Це один із найлаконічніших законодавчих текстів, який просто виключив згаданий пункт 19. Очевидно, що законодавець вирішив, що судова система нормально працює попри воєнний стан.

7. Чому позивач не відключив послугу одразу (технічно можливо - перекрити та опломбувати) як це роблять зі світлом та водою? По договору повинні? Це ж кредитування. Так можна і 30 років у борг давати, а потім 10млн нараховувати. Права споживачів.

Очевидно, це було пов'язано із мораторієм на призупинення надання споживачам житлово-комунальних послуг, на яке я звертав Вашу увагу вище, посилаючись на Постанову КМУ №206.

8. А чи дійсно послуга була надана у тому об'ємі та належної якості? Як перевірити? Стоїть лічильник на усю 9-ти поверхівку.

Про це Ви можете дізнатись, отримавши відповідь на свій запит, про який йшла мова у питанні №5.

9. Як відмовитися від усієї коммуналки? Лічильники тільки на воду, світло, газ (плита).

Ви не зможете відмовитись від тих комунальних послуг, які надаються власникам помешкань в централізованому порядку.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" передбачає, що право на неоплату стосується всіх комунальних послуг, крім теплопостачання, якщо їх не використовували понад 30 днів і це підтверджено документально.

10. що буде, якщо не платити? В укр банках грошей немає. Реєстр боржників? Скільки борг може висіти?

Виконавець буде далі вживати заходів щодо стягнення Вас боргу. До таких заходів законом віднесено:

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (ч.2 ст. 48 Закону).

Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник (ч. 1 ст. 50 Закону).

Разом із житловим будинком, об’єктом незавершеного будівництва, стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику (ч. 2 ст. 50 Закону).

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника (ч.7 ст. 48 Закону).

Тепер про підстави закриття виконавчого провадження.

В статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено підстави закриття виконавчого провадження, серед яких:

• визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення;
• затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення;
• припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов’язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника;
• прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
• скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
• письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена;
• закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів;
• фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;
• повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;
• надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону;
• якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;
• непред’явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону;
• якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв’язку з цим перераховані до Державного бюджету України;
• якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки;
• врегулювання (погашення, списання) відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз", оператором газотранспортної системи та операторами газорозподільних систем, за спожитий природний газ, а також послуги з його транспортування та розподілу відповідно, перед теплогенеруючими організаціями за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, перед електропостачальниками або операторами системи розподілу (як правонаступниками в частині прав та обов’язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією) за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням, яке набрало законної сили;
• списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в повному обсязі сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа;
• списання згідно з пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" сум недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа;
• прийняття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення про початок процедури ліквідації банку-боржника;
• якщо відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню незалежно від дати укладення такої угоди;
• врегулювання (погашення, списання) відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість учасників процедури врегулювання заборгованості, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням, яке набрало законної сили;
• врегулювання (погашення, списання) оператором газорозподільної системи заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", якщо таке виконавче провадження розпочато за рішенням про зобов’язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити оператору газорозподільної системи економічно обґрунтований тариф на послуги з розподілу природного газу з включенням компенсацій за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2020 року включно;
• виконання або відкликання вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", скасування рішення суду про тимчасове обмеження громадянина України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, якщо виконавче провадження розпочато за таким рішенням.

У разі закриття виконавчого провадження виконавцем знімається арешт з майна боржника, скасовуються інші здійснені заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші необхідні дії.

11. чи можна оскаржити рішення потім через 2-3 роки?

Судовий наказ може бути оскаржений протягом 15 днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 ЦПК України. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Підстав для поновлення строку протягом 2-3 років я, на жаль, поки що не бачу. Для того повинні бути поважні причини.

12. Чи є сенс оскаржувати НАКАЗ СУДУ і на що можна розраховувати?

Для відповіді на це питання треба бачити усі матеріали справи та детально розбиратися з усіма обставинами ситуації, яка склалася.

13. Чи є у мене обов'язок отримувати листи за місцем прописки у Краматорську якщо я був ВПО у Вінниці а зараз закордоном ?

Я вже відповідав Вам на це питання (питання №2). Втім, порямого обов'язку отримувати повідомлення суду за місцем реєстрації Ви не маєте, але суд має право вважати такі повідомлення направленими належним чином.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня.

На даному сайті заборонено повторювати те, що вже виклали попередні консультанти,

тому по суті того, що не висвітлено:

- Судовий наказ можна легко відмінити з допомогою досвідченого юриста, все що ви сказали про повідомлення, якість послуг і т.д. - це підстави для відміни. Ви витратите на це 2-5 тисяч гривень, але це не звільнить Вас від обов'язку сплачувати комунальні послуги з опалення та утримання будинку і не перешкоджає Комунальникам подати новий судовий позов до Вас. Правда - після скасування "мораторію". Якщо подадуть до суду до цього, то ви зможете клопотати про закриття провадження до припинення "мораторію".

- Після скасування Судового наказу ви зможете розблокувати карткові рахунки, якщо будете постійно методично і регулярно "давити" на держвиконавця поки не зніме арешти, в такому ж порядку будете і знімати записи в Єдиному реєстрі боржників.

- Що робити з боргом? Якщо ви і всі солідарні боржники не плануєте мати грошових надходжень на банківські рахунки, відкриті в українських банках, а також ніжто вас не має у власності рухомого майна, що підялгає держреєстрації (автомобілі, плавзасоби...) і не має у власності нерухомого майна, немає вірогідності отримати будь-яке майно в мабутньому у спадщину - то можна про борги в України і "забути".

Виконання судових рішень українських судів за кордоном - це на сьогодні складний і коштовний процес. Формально - виконання можливе, але Стягувачу (ПОзивачу) необхідно буде щоб іноземний суд визнав Українське судове рішення. Крім того, треба дізнатись - в якій саме країні перебуває боржник - і до відповідного Суду подавати українське судове рішення для визнання. Якщо коротше - то стягувачу потрібно буде зі старту найняти адвоката за кордоном для організзації примусового виконання Рішення Українського Суду, а за кордоном без авансу у пару тисяч ЄВРО ніхто з юристів робити нічоого не буде...

Рахуйте самі розмір боргу і розмір витрат стягувача...

Добрий вечір. В обставинах, що склалися, найважливішим є усвідомлення специфіки отриманого документа. Вам необхідно провести чітку межу між судовим наказом та стандартним рішенням суду, оскільки це різні правові форми Судовий наказ це особлива, спрощена процедура, яка застосовується тоді, коли стягувач заявляє, що борг є безспірним. Суд у такому випадку не викликає сторін, не слухає пояснень боржників, не перевіряє реальність користування послугою, якість теплопостачання чи обґрунтованість суми. Фактично суд виходить лише з паперів, поданих підприємством, і саме тому закон одразу ж дає боржнику сильний процесуальний інструмент захисту- право на скасування такого наказу.

Апеляції на судовий наказ не існує, але він може бути скасований тим самим судом, який його видав. Для цього подається заява про скасування судового наказу. Загальне правило таке: 15 днів обчислюються з моменту фактичного отримання копії наказу. Якщо наказ реально не вручався, а люди дізналися про нього лише постфактум, наприклад після арешту рахунків або з повідомлення банку чи виконавця, строк не можна вважати пропущеним автоматично. Навіть якщо суд формально вважатиме, що строк минув, він підлягає поновленню за наявності поважних причин. У Вашій ситуації таких причин більше ніж достатньо: оголошена евакуація з Краматорська з 2022 року, фактичне непроживання у квартирі, статус внутрішньо переміщених осіб, перебування за кордоном, пошкодження житла внаслідок бойових дій. Судова практика по прифронтових і евакуйованих територіях давно виходить із реалій війни, а не з формального підходу «відправили за адресою- значить повідомили».

Важливо розуміти, що при поданні заяви про скасування судового наказу не потрібно доводити, що боргу взагалі не існує або що Ви праві по суті. Достатньо чітко зазначити, що вимоги теплопостачальної організації є спірними, необґрунтованими повністю або частково, і що між сторонами існує спір, який не може розглядатися в наказному провадженні. Після цього суд зобов’язаний скасувати наказ. Наслідок цього- припинення виконавчого провадження, зняття арештів з рахунків та припинення будь-яких примусових дій. Далі у підприємства залишається лише один шлях це звертатися до суду з позовом, де справу вже розглядатимуть у нормальному процесі, з викликом сторін, дослідженням доказів і можливістю повноцінного захисту.

Окремо слід сказати про солідарну відповідальність усіх зареєстрованих осіб. У наказному провадженні суд автоматично виходить із факту реєстрації і не зясовує,хто реально проживав і користувався послугою. Це не означає, що така відповідальність є незаперечною. Якщо справа перейде у позовний порядок, у Вас з’являється можливість доводити фактичні обставини, що брат не проживає у квартирі багато років,не користувався теплом, не є реальним споживачем і не повинен нести відповідальність нарівні з іншими. За наявності доказів суд може змінити склад відповідачів або характер відповідальності.

Дуже важливим є питання строків позовної давності. Для комунальних боргів діє загальний трирічний строк. У наказному провадженні суд не перевіряє його дотримання, але у позовному провадженні позовна давність застосовується судом за заявою відповідча. При цьому необхідно враховувати законодавчі «паузи» у перебігу строків, які діяли під час карантину та воєнного стану. Саме через ці зупинки нарахування може охоплювати періоди, які на перший погляд виглядають старішими за три роки. Однак навіть з урахуванням цих зупинок питання давності потребує ретельної перевірки і в багатьох випадках заявлена сума може бути істотно зменшена.

Не менш принциповим є питання самого факту та обсягу надання послуги. Якщо квартира була пошкоджена, непридатна для проживання або фактично не використовувалася, постачальник зобов’язаний довести, що тепло реально подавалося, у якому обсязі, за якими тарифами і чому саме на Вашу квартиру покладено відповідну частку при загальнобудинковому лічильнику. Сам по собі будинковий лічильник без детального розподілу, актів і врахування непроживання неє безумовним доказом споживання. Ви маєте повне право вимагати копію договору або обгрунтування, чому підприємство вважає договір укладеним, а також детальний помісячний розрахунок боргу з поясненням формули нарахування.

Що стосується мораторіїв і заборон, то вони не скасовували сам борг як такий, а переважно обмежували можливість примусового стягнення або відключення послуг за певних умов. При цьому ключовим було підтвердження фактичного непроживання. Саме тому ці обставини мають значення не стільки для наказу, скільки для подальшого розгляду справи по суті. Питання кореспонденції за місцем реєстрації також не може тлумачитися проти Вас автоматично. Формально суди орієнтуються на адресу прописки, але статус ВПО, евакуація і перебування за кордоном визнаються поважними причинами, які пояснюють відсутність фактичного отримання листів і дають підстави для поновлення строків.

Отже, скасування наказу це ваша обов'язкова дія. Це дає вам паузу- виконавці припинять свою роботу, арешти знімуть. Суперечка перейде в суд, де опоненту доведеться підтвердити документами кожну гривню і кожен день нарахувань. Саме в такому процесі ви зможете повноцінно відстояти свої права.

З повагою, Адвокат Євгеній Середницький

МАРАТОРІЙ НА СПЛАТУ КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ ВІДМІНЕНО.

Кабмін постановою № 1405 від 29.12.2023 скасував мораторій на відключення комунальних послуг, нарахування пені та стягнення заборгованості для більшості українців з січня 2024 року. Відключення заборонено лише на окупованих територіях, у зонах бойових дій та для пошкодженого житла. Для інших споживачів відновлено обов'язок оплачувати послуги.