був зафіксовано факт домашнього насильства в присутності неповнолітніх, викликана поліція та інші служби, вилучили зброю, який штраф може накласти суддя

Доброго дня! Штраф за вчинення домашнього насильства за ст. 173-2 від 170 до 340 за перше порушення, та від 340 до 680 за повторне, плюс судовий збір. Укласти мирову угоду в суді за цією категорією не вийде.

Доброго дня, Оксана!

Відповідно до пункту3 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

За вчинення домашнього насильства може настати адміністративна та кримінальна відповідальність.

Адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства передбачена ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (“Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування”).

Адміністративна відповідальність настає за вчинення дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо).

Крім того, статтею 126-1 Кримінального кодексу України (“Домашнє насильство”) встановлено кримінальну відповідальність за домашнє насильство.

Кримінальна відповідальність настає за умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства. Тобто для настання кримінальної відповідальності за вчинення домашнього насильства має бути наявна ознака систематичності, а це три й більше разів вчинення насильства. Систематичним може вважатися насильство незалежно від того, чи вже раніше кривдник притягувався до відповідальності за вчинення цього правопорушення. Про систематичність можуть свідчити, наприклад, тілесні ушкодження, неодноразові звернення по медичну допомогу тощо.

Отже, відповідно до статті 173-2 КУпАП:

Вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, -

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, -

тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п’ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п’ятнадцяти діб.

Враховуючи викладене, якщо факт домашнього насильства було зафіксовано вперше, суддя повинен призначити наступну міру покарання - накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (неоподатковуваний мінімум 17 грн.) або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Щодо мирової угоди, то це питання не підіймається в даному випадку, оскільки мова йде про адміністративне правопорушення, згідно з яким був складений протокол.Інша справа - це кримінальне провадження за статтею 126-1 ККУ.

Угода про примирення - це добровільна угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, в якій узгоджуються умови відповідальності підозрюваного або обвинуваченого за умови вчинення ним дій, спрямованих на відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також дій не пов’язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов’язані вчинити на користь потерпілого.

Застосування інституту угоди має на меті скоротити та спростити процедуру розгляду кримінальних проваджень, зменшити строки перебування осіб під вартою, заощадити ресурси та час, що витрачаються на розгляд кримінального провадження, а також позасудове вирішення конфліктних ситуацій, зменшити навантаження на органи досудового розслідування та суд (суддю).

Відповідно до ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Але якщо йдеться про кримінальні провадження, пов′язані з домашнім насильством, ініціатором мирової угоди може бути лише потерпіла сторона, її представник або законний представник.

Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:

• кримінальних проступків;
• нетяжких злочинів;
• у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Не допускається укладення мирової угоди у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи.

Слідчий, прокурор зобов’язані проінформувати підозрюваного та потерпілого про їхнє право на примирення, роз’яснити механізм його реалізації та не чинити перешкод в укладенні угоди про примирення.

У мировій угоді зазначаються:

• сторони угоди;
• формулювання підозри чи обвинувачення, його класифікація;
• обставин, які є істотними для кримінального провадження;
• розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
• строк відшкодування шкоди чи перелік дій, які підозрюваний чи обвинувачений зобов′язані вчинити на користь потерпілого та строк їх вчинення;
• узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням;
• наслідки укладення та затвердження угоди;
• наслідки невиконання угоди.

Наслідки укладення та затвердження мирової угоди.

Для підозрюваного та обвинуваченого наслідками є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 КПК україни та ст. 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

Для потерпілого наслідками є обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 та 424 КПК України. Також у подальшому потерпілий не зможе вимагати притягнення особи до відповідальності за відповідне правопорушення та змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня.

По ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф - 680 грн.

Якщо було насильство стосовно неповнолітньої або малолітньої особи - штраф 1020 грн.

Те що зброя протермінована - це не істотно для справи, чинним законодавством передбачене продовження дії дозволів на зброю (травматичну та мисливську) після завершення Воєнного стану.

В адміністративному судочинстві немає поняття мирової угоди. Якщо сторони примирились - Суд постановить закриття провадження у зв'язку із малозначністю правопорушення.

По Домашньому насильству існує кримінальна відповідальність - ст. 126-1 Кримінального Кодексу України.

Але для застосування кримінальної відповідальності обов'язковою умовою є систематичність домашнього насильства.

Відповідальність — до 2 років позбавлення волі.

Систематичність - необхідно як мінімум ДВА зафіксованих виклика Поліції по факту домашнього насильства.

Доброго дня, пані Оксано!

Ситуація, яку Ви описали, є дуже серйозною, оскільки включає декілька обтяжуючих факторів: алкогольне сп'яніння, присутність дітей, фізичне насильство та погроза вбивством зі зброєю.

Який штраф може накласти суддя на кривдника?

Все залежить від того, як поліція кваліфікувала дії кривдника: як адміністративне правопорушення (найчастіший випадок при першому виклику) чи як кримінальне (через погрози зброєю та удари).

Варіант 1. Адміністративна відповідальність (ст. 173-2 КУпАП)

Якщо складено лише протокол про вчинення домашнього насильства (фізичного та психологічного), то кривднику може загрожувати:

Штраф від 340 грн до 680 грн або

Громадські роботи: 30–40 годин (судді часто обирають цей варіант, щоб штраф не йшов зі спільного бюджету сім'ї) Або

Адміністративний арешт до 10 діб.

Додатково щодо зброї: За порушення термінів перереєстрації зброї (ст. 192 КУпАП) передбачено попередження або штраф (від 85 до 170 грн). Проте, оскільки зброя фігурувала в погрозах, її вилучення є законним, і суд може ухвалити рішення про її оплатне вилучення або конфіскацію.

Варіант 2. Кримінальна відповідальність

Якщо дружина або донька зняли побої, або поліція внесла відомості до ЄРДР через реальну погрозу вбивством, то наслідки будуть серйозніші.

1. Погроза вбивством (ст. 129 ККУ): Оскільки була зброя і реальні підстави побоюватися здійснення погрози - це карається пробаційним наглядом на строк до двох років або обмеженням волі на той самий строк.
2. Легкі тілесні ушкодження (ст. 125 ККУ) - карається штрафом до 850 грн або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
3. Домашнє насильство (ст. 126-1 КМУ) - карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або пробаційним наглядом на строк до п’яти років, або обмеженням волі на той самий строк, або позбавленням волі на строк до двох років.

І які наслідки якщо в суді підписати мирову угоду?

Укладення угоди про примирення у справах про домашнє насильство це крок, який має значно більше підводних каменів, ніж здається на перший погляд. Оскільки у Вашій ситуації постраждали неповнолітні та фігурувала зброя, наслідки можуть бути не лише юридичними, а й соціальними.

Якщо справа розглядається як кримінальна (наприклад, за ст. 126-1 ККУ — систематичне насильство, або ст. 129 ККУ - погроза вбивством), угода про примирення означає:

• Кривдник офіційно визнає себе винним у скоєному.
• Сторони самі домовляються про міру покарання (наприклад, штраф або іспитовий строк), яку суд має затвердити.
• Після виконання умов угоди та винесення вироку справа вважається завершеною.

Навіть, якщо Ви підпишете мирову угоду, це не гарантує повернення зброї кривднику. Має право анулювати дозвіл на зброю на підставі самого факту зафіксованого насильства, незалежно від того, чи помирилися сторони в суді. Суд все одно може зобов'язати кривдника пройти програму для кривдників (психологічну корекцію), навіть при примиренні.

Якщо кривдник або його родичі тиснуть на Вас, щоб Ви підписали угоду - це є продовженням психологічного насильства. У суді Ви маєте право заявити про цей тиск.

Важливо: Якщо Ви підписуєте угоду лише тому, що боїтеся нових погроз — це не примирення, а вимушений захід, про який варто повідомити свого адвоката або прокурора.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!

Вітаю!

Криміналізація домашнього насильства фактично почалася 11 січня 2019 року, коли набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами.

Саме цей закон вніс зміни до Кримінального кодексу України, зокрема, його доповнення статтею 126-1 «Домашнє насильство».

Відповідно до диспозиції ст.126-1 ККУ: домашнє насильство - умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

Слід зазначити, що визначення «домашнього насильства» у ст.126-1 ККУ дещо відрізняється від терміну, яке міститься у ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Зокрема, різниця полягає у наявності в переліку видів можливих насильств такого, як «сексуальне насильство», проте дане діяння знайшло своє визначення у ст. 153 ККУ. Другою відмінністю є конкретизація відносин між кривдником та постраждалою особою.

Відповідно у ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» надано визначення термінів, що таке економічне, психологічне, фізичне та сексуальне насильство.

Слід зазначити, що кримінальне провадження щодо домашнього насильства відкривається стосовно особи, яку вже було тричі визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, за ст. 173-2 «Вчинення насильства в сім’ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програм» Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, найбільша кількість осіб, до яких вчиняється домашнє насильство – жінки. Це дружини, співмешканки, колишні дружини, матері та сестри. Наприклад:

1) 16 липня 2019 року вироком суду у Івано-Франківській області особу було засуджено до арешту строком на 2 (два) місяці. Чоловік протягом 8 (восьми) місяців вчиняв психологічне насильство щодо своєї сестри, що виражалося у словесних образах потерпілої, висловлюванні нецензурною лайкою, що завдало їй морального та психологічного болю, приниженні її честі та гідності. Осуджений повністю не визнав свою провину і аргументував це тим, що його сестра постійно сама провокує конфлікти. http://reyestr.court.gov.ua/Review/83071097

2) 8 липня 2019 року вироком суду у Львівській області чоловіка було засуджено до громадських робіт строком на 150 (сто п`ятдесят) годин за вчинення домашнього насильства, на побутовому ґрунті, систематично вчиняв психологічне насильство над своєю співмешканкою. До цього він також неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП. http://reyestr.court.gov.ua/Review/82900654

3) 01 березня 2019 року вироком суду Львівської області особу було засуджено до 1 (одного) обмеження волі, однак дане покарання відповідно до ст. 75 ККУ було ззмінено на покарання з випробуванням, встановивши чоловіку іспитовий строк тривалістю один рік. Осуджений у стані алкогольного сп'яніння, вчиняв відносно своєї дружини дії психологічного насильства, що проявилися у словесних образах потерпілої нецензурними словами, шарпанні її за верхній одяг. http://reyestr.court.gov.ua/Review/80203000

4) 12 серпня 2019 року вироком суду у Хмельницькії області чоловіка було засуджено до громадських робіт на строк 150 (сто п`ятдесят) годин за психотравмуючі дії, вчинені у стані алкогольного сп’яніння, які виразились в словесних образах нецензурною лайкою, висловлюваннях погроз фізичною розправою відносно свого діда. http://reyestr.court.gov.ua/Review/83688127

Крім того, особи, які вчинили домашнє насильство будуть внесені до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі та зобов’язані пройти профілактичну роботу.

ххх

Спеціальні засоби з протидії домашньому насильству!!!

Згідно з законодавством України, передбачені, такі спеціальні засоби:

• терміновий заборонний припис щодо кривдника;
• обмежувальний припис щодо кривдника;
• постановка на профілактичний облік кривдника і проведення з ним профілактичної роботи;
• направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Терміновий заборонний припис виноситься кривдникові уповноваженими підрозділами Національної поліції в разі загрози життю і здоров'ю потерпілої людини з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження або повторного вчинення. Терміновий заборонний припис включає в себе

• Зобов'язання покинути місце проживання (перебування) особи, яка постраждала;
• Заборона на вхід і перебування в місці проживання (перебування) особи, яка постраждала;
• Заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Важливо відмітити, що при винесенні термінового заборонного приписи пріоритет завжди віддається безпеці життя і здоров'я потерпілої особи. Зазначена вимога навіть поширюється на місце спільного проживання постраждалої особи та кривдника, незважаючи на їх майнові права на житло.

Представники органів Нацполіціі, враховуючи ситуацію, що склалася, можуть застосувати примусові заходи з виселення кривдника, якщо він в добровільному порядку не виконує приписи заборони.

Що стосується обмежувального припису щодо кривдника, то таке розпорядження виноситься за рішенням суду за заявою особи, яка постраждала або ж його законного представника. Обмежувальним приписом визначаються такі види обмежень прав або положення обов'язків на кривдника, а саме:

• Заборона на перебування в місці спільного проживання з жертвою;
• Обмеження спілкування з потерпілою дитиною;
• Заборона наближатися до місця роботи, навчання, проживання і тд. жертви;
• Заборона особисто і через третіх осіб розшукувати потерпілого, переслідувати його;
• Заборона вести переписку, телефонні переговори, будь-яким чином контактувати з жертвою.

Цікаво також в розрізі цього питання, звернути увагу на судову практику. Так, у справі № 133/1848/20, в якому суд звернув увагу, що доведеність вчинення домашнього насильства повинна мати обгрунтований характер, і зовсім не обов'язково доводити вину наявністю вже обвинувального вироку. Суд вважав достатньою наявність самого кримінального провадження за фактом вчинення домашнього насильства, і врахував обґрунтовані ризики для потерпілої, в зв'язку з чим прийняв рішення про видачу обмежувального припису із забороною наближатися до потерпілої ближче ніж на 300 м., а також вести листування, телефонні розмови.

Що стосується постановки на облік і виконання програм, то вони спрямовані на виправлення людини, що здійснює домашнє насильство. Наприклад, з метою програми, кривдник може бути влаштований, для групових та індивідуальних занять, в певні центри виконання програм.

Закон про насильство в сім'ї передбачає матеріальну відповідальність для кривдника, а саме в ст. 30 зазначено, що особа, яка постраждала, має право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, які були отримані від домашнього насильства. Порядок визначено нормами Цивільного кодексу України, а саме в ст. 1166, зазначено, що матеріальна шкода заподіяна протиправними діями, відшкодовується в повному обсязі. Тобто, щоб відшкодувати таку шкоду, потрібно довести: протиправність дій, провину (людина або навмисне завдала шкоди, або нічого не зробила, щоб уникнути нанесення шкоди), сам збиток, і причинно-наслідковий зв'язок між дією і шкодою. Такий порядок стосується матеріального збитку. Щодо відшкодування моральної шкоди, то в такому випадку доводити вину немає необхідності. Моральна шкода відшкодовується одноразово або шляхом щомісячних платежів.

---

Мирова угода при домашньому насильстві є складною юридичною процедурою: вона можлива в кримінальних провадженнях (наприклад, за ст. 126-1 КК України) через укладання угоди про примирення, яку затверджує суд. Однак, у справах про адміністративні правопорушення або при застосуванні обмежувальних приписів примирення сторін зазвичай не застосовується, оскільки мета держави — захист постраждалої особи.

Доброго дня, Описана вами ситуація з юридичної точки зору є тяжкою і не зводиться лише до формального «штрафу». Факт домашнього насильства був зафіксований поліцією, відбувався у присутності неповнолітніх дітей, супроводжувався фізичним насильством, погрозами вбивством, перебуванням кривдника у стані алкогольного сп’яніння, а також виявленням і вилученням зброї з простроченим дозволом. Усі ці обставини суд розцінює як обтяжуючі.

Якщо справа розглядається в межах адміністративного провадження за статтею 173-2 КУпАП (домашнє насильство), суддя формально має право обрати одне з таких стягнень: штраф, громадські роботи або адміністративний арешт. Розмір штрафу за цією статтею є невеликим, але в подібних ситуаціях він майже ніколи не застосовується як єдине покарання. За наявності фізичного насильства та дітей суд, як правило, призначає громадські роботи або адміністративний арешт до десяти діб. Символічний штраф у таких справах трапляється рідко і зазвичай лише тоді, коли насильство було психологічним і без обтяжуючих факторів, що не відповідає вашому випадку.

Окремо оцінюється поведінка кривдника у вигляді погроз застрелити членів сім’ї. Якщо суд дійде висновку, що потерпілі сприймали ці погрози реально, це може бути кваліфіковано вже не як адміністративне, а як кримінальне правопорушення — погроза вбивством. У такому разі мова йде не про штраф, а про кримінальну відповідальність з можливістю арешту або обмеження волі. Крім того, наявність зброї з простроченим дозволом практично завжди тягне за собою її конфіскацію, анулювання права на володіння та носіння зброї і окреме адміністративне стягнення. У подальшому це фактично означає тривалу заборону на отримання нового дозволу.

Що стосується підписання мирової угоди або примирення в суді, важливо розуміти, що у справах про домашнє насильство воно не має того ж значення, що в звичайних адміністративних спорах. Примирення може бути враховане судом як пом’якшувальна обставина, але воно не зобов’язує суд закривати справу або звільняти кривдника від відповідальності. За наявності неповнолітніх дітей суд, як правило, ставиться до примирення дуже обережно, оскільки зобов’язаний захищати не лише дорослих потерпілих, а й інтереси дітей.

Підписання мирової угоди не скасовує самого факту вчинення домашнього насильства, не анулює матеріали поліції та не виключає застосування до кривдника термінового або обмежувального припису, зокрема заборони наближатися до потерпілих або проживати з ними. Крім того, у разі повторного факту насильства протягом року попереднє «примирення» не матиме жодного значення і може стати підставою вже для кримінальної відповідальності за систематичне домашнє насильство.

Суд у такій ситуації реально може застосувати не лише штраф, а й значно суворіші заходи впливу. Мирова угода може пом’якшити рішення, але не гарантує звільнення від покарання і не захищає від серйозних наслідків у майбутньому, особливо з урахуванням наявності дітей та факту погроз із використанням зброї.

Зі свого досвіду нв перший раз, при мировій угоді суд скоріше за все штраф накладати не буде. Вам треба підготувати заяву про примирення сторін до суду.