Складання адміністративного позову про скасування рішення ВКДКА

Доброго дня, Віталію!

Так, Ви праві, за приписами ч. 1 ст. 42 Закону адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії, а відповідно до ч. 7 ст. 52 рішення ВКДКА може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обовʼязків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:

1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;

2) це обставина, яка виникла обʼєктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є обʼєктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, повʼязані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Чи можливо подати до адміністративного суду позов без отримання повного тексту рішення ВКДКА та одночасно подати заяву про забезпечення позову шляхом витребування цього рішення?

За загальним правилом, рішення органів адвокатського самоврядування, зокрема й у дисциплінарних справах, набирають чинності з дня їх прийняття. І оскарження такого рішення не зупиняє його дії. Водночас, це можна спробувати зробити у суді через забезпечення позову.

Проте, згідно ви висновку Постанови КАС ВС від 24.05.2023 №640/10883/22:

"У Касаційному адміністративному суді Верховного Суду, куди звернулася адвокат, виходили з того, що відповідно до частини другої статті 151 КАС заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Тож суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову. Крім цього, повинна надаватися оцінка порушеному праву позивача, про захист якого він просить.

Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом.

У цьому питанні колегія суддів погодилася із висновком суду апеляційної інстанції, що визначена підстава для забезпечення позову про наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності оскаржуваного рішення, у цьому випадку, може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Високі судді зауважили, що зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що суд апеляційної інстанції не встановив обставин, які надають підстави стверджувати, що оскаржуване рішення ВКДКА явно суперечить вимогам закону та порушує права або інтереси позивачки, і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Водночас, позивачкою не було надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову будь-яким чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду чи порушує права та інтереси позивачки.

Сам собою факт прийняття суб`єктом владних повноважень рішень, які стосуються прав та інтересів заявника не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів підлягає доведенню у встановленому законом порядку, – зауважив ВС.

Також у Верховному Суді нагадали, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Разом з тим процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об’єктивних фактах.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши заяву позивача про забезпечення доказів шляхом їх витребування у Вищої ради правосуддя.

Заявник, зокрема, зазначив, що має намір оскаржити рішення ВРП, однак за його письмовою заявою копії витребовуваних документів йому не надали. З поcиланням на ч. 5 ст. 122 та ч. 7 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України заявник зауважив, що з огляду на стислий строк (один місяць) звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби і необхідність долучення до позовної заяви копії індивідуального акта, який він має намір оскаржити, ненадання ВРП копій документів істотно порушує його конституційне право на звернення до суду.

Колегія суддів дійшла висновку, що заява про забезпечення доказів шляхом витребування документів, які просить заявник, задоволенню не підлягає у зв’язку з таким.

Верховний Суд, проаналізувавши положення статей 114, 115 КАС України у зіставленні з вимогами заявника, зазначив, що процесуальний механізм забезпечення доказів – це не лише спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати має ґрунтуватися на об’єктивних фактах. Тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Суд також зазначив, що неможливість на дату звернення до суду отримати і долучити до позову копії акта індивідуальної дії, який є предметом оскарження, є підставою заявити одночасно з цим позовом клопотання про витребування цих доказів, навівши відповідні мотиви того, чому не вдалося отримати спірне рішення самостійно (відповідно до ст. 114 КАС України).

Ухвала Верховного Суду від 2 травня 2019 року у справі № Зд/9901/2/19 – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81520674.

Отже, подати адміністративний позов без отримання повного тексту рішення ВКДКА у Вашій ситуації можливо і це є правильною процесуальною тактикою, однак просити суд забезпечити позов шляхом витребування цього рішення — неправильно з процесуальної точки зору, оскільки витребування доказу не є заходом забезпечення позову.

Отже, Вам необхідно подати позов до адміністративного суду і одночасно заявити клопотання про витребування його у ВКДКА. Такий підхід узгоджується з ч. 1 ст. 121 КАС України, оскільки відсутність у позивача повного тексту рішення є об’єктивною обставиною, що унеможливлює належне формулювання позовних вимог, не залежить від волі особи та виникає протягом строку оскарження.

При тому було б доцільно звернутися до ВКДКА із письмовою вимогою надати копію рішення, але не для того, щоб чекати відповіді, а для фіксації Вашої добросовісної поведінки і майбутнього захисту від заперечень про пропуск строку.

Щодо залучення КДКА та адвоката, як третіх осіб, то це можливо, оскільки адвокат, щодо якого розглядалася дисциплінарна скарга, є очевидною заінтересованою особою, так як у разі скасування рішення ВКДКА фактично відновлюється рішення КДКА про наявність дисциплінарного проступку. Це безпосередньо впливає на його професійні права, репутацію та можливість притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Хоча Ви підтримуєте рішення КДКА, саме її акт був скасований ВКДКА, а отже суд, вирішуючи спір, фактично оцінюватиме правомірність діяльності цього органу і визначатиме долю прийнятого ним рішення. Судове рішення прямо вплине на його повноваження та на юридичну силу прийнятого дисциплінарного акта, тому КДКА, на мою думку, є заінтересованим суб’єктом у розумінні КАС України.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас, Віталію

Можна зробити наступним чином.

Спочатку Ви звертаєтеся до ВКДА з заявою про надання Вам тексту оскаржуваного рішення. Адже без нього Ви не можете захистити свої права.

На відповідь відведено 30 днів згідно з Законом України "Про звернення громадян".

І тут можливі два варіанти подальших дій.

Варіант 1

Ви отримали все-таки текст рішення впродовж 30 днів. Тоді строк звернення до суду почнеться саме з цієї дати.

Варіант 2

Ви можете звернутися з адміністративним позовом до ВКДА після спливу 30 днів з моменту отримання запиту.

Тоді в позові ви викладаєте доводи, якими розполагаєте.

Одночасно заявляєте клопотання про :

• витребування рішення;
• поновлення строку на звернення до суду

Щодо третіх осіб, Ви можете запросити їх до участі саме на боці позивача.

З повагою,

Андрій Брильов

Доброго дня, Віталію!

1. Чи можливо подати до адміністративного суду позов без отримання повного тексту рішення ВКДКА?

Так, подання позову до адміністративного суду без отримання повного тексту рішення ВКДКА є можливим.

КАС України не ставить право на звернення до суду в залежність від фактичного отримання повного тексту рішення суб’єкта владних повноважень. Важливим є те, що Вам відомий: орган, який прийняв рішення; дата прийняття рішення (22.01.2026); його суть (скасування рішення КДКА та закриття дисциплінарної справи).

У позовній заяві Ви маєте право: зазначити, що повний текст рішення Вам не вручений та прикласти докази того, що Ви намагались його отримати; вказати, що оскаржується рішення ВКДКА від конкретної дати; просити суд витребувати повний текст рішення у відповідача.

Це є процесуально допустимим і широко застосовується на практиці.

2. Чи можна одночасно подати заяву про забезпечення позову шляхом витребування рішення?

Тут важливо розмежувати. Витребування доказів - це не захід забезпечення позову. Це процесуальна дія в межах розгляду справи.

Тому правильна тактика така:

1. Подати позов;
2. Одночасно подати клопотання про витребування доказу (повного тексту рішення ВКДКА);
3. У позові обґрунтувати неможливість його самостійного отримання.

Забезпечення позову застосовується для:

• зупинення дії рішення,
• заборони вчиняти певні дії,
• зупинення виконання рішення.

Витребування документа через забезпечення позову - юридично некоректна конструкція. Суд просто розцінить це як клопотання про витребування доказів.

Щодо строку звернення до суду

Найбільш ризикований момент — це обчислення строку.

Загальне правило строк звернення до адміністративного суду становить 30 днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Ваша ситуація має важливу особливість Ви були присутні на засіданні ВКДКА (відеоконференція) та Вам відомо про результативну частину.

Суд може вважати, що Ви дізналися про зміст рішення саме в день його прийняття.

Тому очікування письмового тексту - процесуально небезпечна позиція.

З огляду на практику ВКДКА (направлення рішення в останній день або після спливу строку), процесуально правильним є подати позов протягом 30 днів від 22.01.2026, не очікуючи повного тексту.

У позові доцільно зазначити:

• що повний текст рішення не вручений;
• що відсутність мотивувальної частини обмежує можливість повного обґрунтування;
• що після отримання повного тексту Ви подасте уточнену позовну заяву.

Це дозволить Вам зберегти строк; уникнути необхідності поновлення строку; не залежати від недобросовісної поведінки відповідача.

Якщо ж строк буде пропущено - тоді можливо подати заяву про поновлення строку, обґрунтовуючи тим, що:

• повний текст рішення не вручено;
• об’єктивно неможливо сформувати повну правову позицію;
• відповідач зловживає процесуальними правами.

Але це дійсно ризикована процесуальна стратегія. Судова практика різна.

Також прошу роз’яснити, чи підлягають залученню у справі треті особи — КДКА Київської області та адвокат, щодо якого розглядалася моя скарга, враховуючи, що відповідачем у справі буде ВКДКА, рішення якої оскаржується, а з рішенням КДКА я погоджуюся.

Так, і це важливий момент.

1) КДКА Київської області

Рішення КДКА було скасовано. У разі задоволення Вашого позову воно фактично відновлюється. Отже, рішення суду безпосередньо впливатиме на її права та обов’язки. КДКА доцільно залучити як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача.

2) Адвокат, щодо якого розглядалася скарга

Рішення суду прямо впливатиме на його правовий статус та можливість притягнення до дисциплінарної відповідальності. Його обов’язково слід залучати як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача.

Якщо цього не зробити, суд з великою ймовірністю сам залучить його.

ПІДСУМОК

У Вашій ситуації оптимальна та безпечна стратегія виглядає так:

1. Не чекати повного тексту рішення.
2. Подати позов протягом 30 днів від 22.01.2026.
3. У позові зазначити про невручення повного тексту.
4. Подати клопотання про витребування рішення ВКДКА.
5. Заявити третіх осіб:
   • КДКА Київської області,
   • адвоката.
6. Після отримання повного тексту - подати уточнену позовну заяву.

Це мінімізує ризик втрати строку та нейтралізує можливі маніпуляції відповідача.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!

ДОБРОГО ВЕЧОРА, пане ВІТАЛІЙ! ВАС ВЗАГАЛІ НЕ ПОВІДОМЛЯЛИ ПРО РОЗГЛЯД СКАРГИ АДВОКАТА на рішення КДКА регіону? На моє переконання - це грубе порушення процедури і свідченням того, що діюче прострочене керівництво вітчизняної адвокатури дискредитує систему, узурпували владу в адвокатурі як органі професійного самоврядування, ухиляються від виборів та виконання закону, а сама адвокатура в таких умовах деградувала до ганебного рівня, який більш властивий був часам розправи НКВС над Василем Стусом та іншими при формальному існуванні кишенькової адвокатури, яка служила будь-якій владі в СРСР. Адвокатура від інституту правосуддя та захисту перетворилася на бізнес і "сферу послуг" у гіршому значенні цього слова. Щиро співчуваю, що Вам довелося зіштовхнутися з неналежною роботою представника професії, а додатково ще й з демонстрацією цинічної кругової поруки на рівні ВКДКА, що демонструє нездатність Національної асоціації до самоочищення та відповідальності перед суспільством.

Так, рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) можна оскаржити до суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення ВКДКА може бути оскаржено до суду протягом 30 днів з дня його прийняття.

Такі справи розглядаються за правилами адміністративного судочинства (в адміністративних судах).

Оскаржити рішення ВКДКА може адвокат або особа, яка подала скаргу (скаржник), чиї інтереси зачіпає це рішення.

Ви можете оскаржити саме рішення ВКДКА (яким було скасовано попереднє рішення регіональної КДКА).

Якщо суд скасовує рішення ВКДКА, справа може бути повернута на повторний розгляд до відповідного дисциплінарного органу для прийняття нового рішення з урахуванням висновків суду.

Ненадсилання копії рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) є процесуальним порушенням, яке не скасовує саме рішення, але дає вам законні підстави для поновлення строків на його оскарження.

Згідно з Регламентом ВКДКА, копія рішення має бути надіслана скаржнику поштою (рекомендованим листом) або вручена під розписку. Невиконання цього обов'язку є підставою стверджувати, що ви не були належним чином ознайомлені з результатом розгляду.

Факт ненадсилання копії може бути використаний у суді як додатковий аргумент про грубе та нахабне порушення процедури розгляду справи, що в сукупності з іншими порушеннями може призвести до скасування рішення ВКДКА.

Справа про оскарження рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) підсудна адміністративному суду першої інстанції за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

«Діяльність адвокатури, реалізація нею функцій із захисту прав невизначеного кола осіб свідчать про суспільний інтерес, а отже, і публічно-правовий характер правовідносин» (правова позиція, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 березня 2018 року по справі No 640/12325/15-ц, провадження No 14-44цс18).

"З огляду на правову позицію Верховного Суду, діяльність адвокатури має суспільний інтерес та публічно-правовий характер. Отже, оскаржуване рішення ВКДКА є актом суб'єкта владних повноважень, що безпосередньо впливає на правопорядок у сфері правосуддя та права скаржника як учасника дисциплінарного провадження".

Ця позиція також дозволяє скаржникам (клієнтам) посилатися на те, що їх права на належний розгляд скарги захищені статтею 6 Конвенції про захист прав людини (право на справедливий суд).

Ось основні правові позиції Верховного Суду, де закріплено принцип публічно-правового характеру діяльності адвокатури та дисциплінарних органів:

• Справа № 826/9606/17, провадження № 11-292апп20 (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 р.): Одне з ключових рішень, де ВП ВС наголошує на суспільному інтересі діяльності адвокатури та підтверджує, що суперечки щодо рішень дисциплінарних органів адвокатури є публічно-правовими.
• Справа № 0740/807/18 (Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2019 р.): Суд розглядає статус КДКА та ВКДКА як суб'єктів владних повноважень, що виконують делеговані державою функції.
• Справа № 440/4399/22 (Постанова КАС ВС від 20.03.2025 р.): Свіжа правова позиція Верховного Суду, де підтверджується, що в умовах воєнного стану функціонування адвокатури становить надзвичайний суспільний інтерес.
• Справа № 822/1309/17, провадження № 11-290апп20 (Постанова Великої Палати ВС від 10.02.2021 р.): Аналізується мета створення КДКА та наявність у неї владних управлінських повноважень щодо статусу адвоката та дисциплінарної відповідальності.
• Справа № 160/9696/18, провадження № 11-978апп19 (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.05.2020 р.): Стосується юрисдикції спорів за участю органів адвокатського самоврядування.
• Справа № 160/109/19, провадження № 11-421апп19 (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 р.) Велика Палата Верховного Суду визнала, що спір щодо оскарження рішення органу адвокатського самоврядування належить до юрисдикції адміністративних судів.

Оскільки ВКДКА є органом адвокатського самоврядування з повноваженнями на всій території України та розташована у місті Києві, Ви можете обрати один із двох варіантів територіальної підсудності:

Варіант № 1. За місцезнаходженням відповідача: Позов подається до Київського окружного адміністративного суду (КОАС), оскільки офіс ВКДКА знаходиться у Києві.

Варіант № 2. За місцем проживання (перебування) позивача: Відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів можуть розглядатися судом за вибором позивача — або за його зареєстрованим місцем проживання, або за місцезнаходженням відповідача.

НА ВАШОМУ МІСЦІ Я Б ОСКАРЖУВАВ саме за варіантом № 2, бо по-перше в регіоні Вашого проживання судді більше довіри та поваги мають саме до регіональної КДКА. По-друге - в Київському окружному адміністративному суді справа може мертвим грузом лежати кілька років, вже не кажучи про апеляційний перегляд в Шостому апеляційному адміністративному суді. Тому в регіоні - справа буде розглядатися швидше, об"єктивніше, а іноді ще й більш компетентно, бо суддя матиме змогу вивчити матеріальну частину справи, а не по принципу конвеєра та кругової поруки.

Крім того в регіоні легше забезпечити участь позивача чи його представника в судових засіданнях в режимі відеоконференцзв"язку. В цьому випадку більше шансів, що справа буде розглянута фактично, а не формально.

Хоча... якщо це м. Дніпро і справу буде в апеляції розглядати Третій апеляційний адміністративний суд, то не знаю чи краще 2 роки в Києві чекати, чи одразу отримати рішення не дуже якісне. На жаль маю упереджене ставлення до професійного рівня значної кількості суддів Третього ААС, які в свій час без Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду не були здатні розібратися в елементарних питання, в тому числі не розуміли різниці між державною службою, перебуванням на державних політичних посадах, посадовою особою місцевого самоврядування та депутатом місцевої ради, або ж не могли відрізнити акт індивідуальної дії від нормативно-правового та регуляторного акту.

Тому тут Ви маєте самі визначитись, який суд буде більш спроможним на вирішення справи, особливо враховуючи, що наразі у Верховний Суд пробитися майже неможливо, якщо суди розглянули справу як малозначний спір.

З повагою та розумінням, Я.О. Турчин (м. Гамбург, Німеччина)