Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
986 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Військовозобов`язаний, звільнився з ЗСУ в 2023 р., маю S-подібний скаліоз ІІ ступеня, висновок ВЛК за червень 2024 р.,- придатний до тилових служб (обмежено придатний), висновок ЛКК ( грудень 2025), що потребую догляду, в зв`язку з загостренням хвороби, про потребу сторонього догляду.
від 04.02.26 розшук за неявку по повістці. Які мої подальші дії і можливі наслідки?
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (2)
Адвокат, м. Миколаїв, 34 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Сергію!
Ви впевнені, що повістка не надсилалась Вам рекомендованим листом? Справа в тім, що навіть за умови того, що Ви не отримали останню у відділенні, Ви вважаєтесь таким, який належним чином оповіщений про явку до ТЦК.
Щодо наслідків, то працівники НПУ мають Вас затримати та доставити до ТЦК задля складання протоколу про порушення правил ВО. Ви ж в свою чергу маєте право викласти свої заперечення в протоколі, бути присутнім при розгялді постанови та ознайомитись із матералами справи.
Якщо в ТЦК відсутні докази надсилання Вам повістки, то постанову можна буде оскаржити у судовому порядку.
При тому, скорше за все Ви отримаєте направлення на ВЛК, якщо не маєте оформленої відстрочки, оскільки строк Вашої довідки вже сплинув.
З урахуванням того, що Ви потребуєте постійного догляду, можливо, Вам нададуть тимчасову непридатність, принаймні на строк дії висновку ЛКК.
Інший варіант - звертатись до адміністративного суду зараз та оскаржувати внесення даних про порушення ВО до Реєстру, або чекати три місяці та звертатись до ТЦК із заявою про зняття з розшуку на підставі сплину строків, які визначені статтею 38 КУпАП. Якщо ТЦК Вам відмовить, то ми знову повертаємось до оскарження його дій в адміністративному суді.
Проте, Ви також маєте право визнати правопорушення та сплатити штраф у сумі 8,5К.
З повагою, адвокат Айвазян.
Юрист, м. Полтава, 6 років досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня!
Загалом стратегія дій у Вас така:
Вона потрібна для того, щоб довести суду, що Ви намагалися вирішити Ваше питання в досудовому пордку. Заява пишеться довільної форми. Відправити її потрібно рекомендованим листом з описом вкладеного та повідомленням про вручення.
Так як Ви повістки не отримували та за станом здоровʼя маєте потребу у сторонньому догляді, то зсилайтесь на статтю 247 КУпАП, яка передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
Київський окружний адміністративний суд розглянув адміністративну справу №320/47534/25 у порядку спрощеного позовного провадження щодо визнання бездіяльності районного територіального центру комплектування протиправною.
В основі спору – не питання мобілізації як такої і не заперечення конституційного обов’язку громадян щодо захисту Вітчизни, а питання меж повноважень органів державної влади при веденні цифрових реєстрів.
Принциповим було те, що сам військовозобов’язаний узагалі не отримував жодної повістки, не був повідомлений про виклик до ТЦК у встановленому законом порядку. Щодо нього не виносилася постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 або 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Фактично йшлося про ситуацію, коли правова кваліфікація «порушення правил військового обліку» існувала виключно на рівні електронного запису в реєстрі, без будь-якого належного процесуального оформлення.
Аналізуючи спір, суд послідовно виклав правову аргументацію, спираючись на принцип законності, закріплений у Конституції України.
Суд звернув увагу на те, що до персональних даних, які можуть вноситися до реєстру, належать саме відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, а не абстрактна чи попередня «інформація про порушення. Законодавство чітко пов’язує можливість внесення таких даних із наявністю протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, ухваленої уповноваженою посадовою особою.
Суд окремо підкреслив, що територіальні центри комплектування дійсно мають повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення у сфері військового обліку та накладати адміністративні стягнення. Проте реалізація цих повноважень повинна відбуватися у чітко визначеній процедурній формі, з дотриманням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відсутність доказів притягнення до відповідальності означає відсутність правових підстав для фіксації порушення в реєстрі.
Не менш важливим елементом мотивування стало питання належного оповіщення військовозобов’язаного. Суд детально проаналізував норми Порядку проведення призову під час мобілізації та Порядку організації та ведення військового обліку, з яких випливає, що обов’язок з’явитися до ТЦК виникає лише за умови належного вручення або надсилання повістки. У цій справі відповідач не надав жодного доказу формування, надсилання чи вручення повістки у спосіб, передбачений законом, що виключало можливість вважати неявку порушенням.
Окремої уваги заслуговує підхід суду до розподілу доказового тягаря. В адміністративних справах про оскарження дій або бездіяльності суб’єкта владних повноважень саме на відповідача покладається обов’язок довести правомірність своїх рішень. У цій справі орган публічної влади не лише не виконав цей обов’язок, а й фактично проігнорував процес, що суд прямо врахував, пославшись на положення Кодексу адміністративного судочинства.
Розглядаючи позов, суд дійшов висновку: внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про порушення правил військового обліку за відсутності постанови про адміністративне правопорушення є протиправним. Такі дії порушують право особи на достовірність персональних даних, принцип правової визначеності та створюють негативні правові наслідки без належної правової процедури.
«За даних обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення позивачем правил військового обліку позивачем підлягають задоволенню», – констатував суд першої інстанції.
Посилаючись на положення статті 75 КАС України, суд зазначив, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вирішив: задовольнити адміністративний позов, визнавши протиправними дії ТЦК, що полягали у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку; зобов’язати ТЦК виключити з реєстру зазначені відомості, а також стягнути на користь позивача витрати на сплату судового збору в розмірі 1211 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Тому у Вашому випадку шанси на виграш дость високі!
З повагою, юрист Дерій В.О.!