Як викупити частку у квартирі, в якій прописана дитина?

Добрий вечір.

Якщо дитина після розлучення залишається проживати з Вами, то права дитини не порушуються.

"Викуп" ви можете зробити шляхом укладення нотаріально посвідченого Договору про розподіл майна при розлученні. Факт прописки неповнолітнньої дитини на це не впливає.

Вітаю!

Статею 69 СК України передбачено право дружини і чоловіка на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Так, дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою зокрема уклавши договір про поділ майна, що є у спільній сумісній власності. Якщо об’єктом поділу є нерухоме майно, тоді такий договір укладається у письмовій формі та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 69 Сімейного кодексу України).

Поділ спільного майна подружжя означає припинення права спільної сумісної власності подружжя на це майно і виникнення на її основі приватної (роздільної) власності або спільної часткової власності подружжя. Поділ спільного майна може здійснюватися в добровільному порядку за рішенням самого подружжя або в судовому порядку за наявності між ними спору.

Добровільний поділ майна подружжя передбачає наявність взаємної волі подружжя на припинення режиму спільної сумісної власності щодо належного їм майна. Поділ здійснюється тільки щодо наявного майна, а не майна, яке буде набуте подружжям у майбутньому.

Стаття 7 Сімейного кодексу України (далі – СК України) зазначає, що сімейні відносини можуть бути врегульовані крім Сімейного кодексу іншими нормативно-правовими актами.

Оскільки Сімейним кодексом розширена сфера регулювання сімейних відносин за допомогою договору, то при його укладенні можуть застосовуватися норми Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Ст. 355 ЦК України визначає два види спільної сумісної власності осіб:спільна сумісна або спільна часткова. Однак, при поділі або виділі в натурі частки із майна, що перебуває у спільній сумісній власності, вважається, що частки у співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не передбачено договором або законом.

Ч.. 3 ст. 368 ЦК України встановлює, що майно, набуте подружжям у шлюбі є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, або законом. Спільна сумісна власність, як різновид права спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Однак, порядок і умови виникнення спільної сумісної власності подружжя дещо інші, ніж у учасників спільної часткової власності, передбачених ст. 355 Цивільного кодексу України.

У ст. 9 СК України законодавець закріпив право подружжя на укладення між собою сімейних договорів. При цьому, подружжя може врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам СК України, інших законів та моральним засадам суспільства. Особи, які проживають однією сім'єю, також можуть врегулювати свої сімейні відносини за договором, який має бути укладений у письмовій формі. Такий договір є обов'язковим до виконання, якщо він не суперечить вимогам Сімейного Кодексу, інших законів України та моральним засадам суспільства.

Сімейне законодавство передбачає виникнення спільної сумісної власності на майно і рівні права подружжя щодо володіння, користування і розпорядження ним (ст. 63 СК України).

У ч. 1 ст. 65 СК України закріплено принцип розпорядження спільним майном подружжя за взаємною згодою. Також ч. 2 ст. 69 СК України передбачено принцип розподілу майна подружжя за взаємною згодою. Слід зазначити, що ст. 60 СК України встановлено, що право на майно виникає у обох із подружжя одночасно, у момент набуття його хоча б одним із них, і оформлення права власності на ім’я другого з подружжя юридичного значення не має, оскільки майно знаходиться у спільній сумісній власності подружжя без визначення часток. Згідно ст. 70 СК такі частки визначаються подружжям при поділі майна і є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

В контексті ст. 71 СК України майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Такий порядок поділу між подружжям (без виділу частки) відрізняє спільну сумісну власність подружжя від випадків спільної сумісної та спільної часткової власності, які передбачені ЦК України. За взаємною згодою, у разі необхідності, дружина та чоловік мають право укласти договір поділу нерухомого майна, а також виділити нерухоме майно зі складу всього майна подружжя. Це положення закріплено в п. 4 глави 5 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Добровільно, за взаємною згодою, в силу ст. 68 СК України подружжя має право здійснити поділ та виділ майна і після розірвання шлюбу; при взаємній згоді колишнє подружжя в будь-який час може звернутися до нотаріуса щодо укладення договору про поділ майна, що перебуває у спільній сумісній власності.

Отже, поділу підлягає лише майно, яке належить подружжю (колишньому подружжю) на праві спільної сумісної власності виходячи з принципу рівності часток за умови відсутності іншої домовленості між ними або шлюбного договору.

Доброго дня!

Співчуваю, що Вам довелося пройти через розлучення, адже це завжди складний етап. Водночас те, що Ви змогли мирно домовитися з колишнім чоловіком щодо майна — це крок, який збереже Вам обом багато нервів, часу та грошей на адвокатів.

Оскільки ви домовилися про грошову компенсацію за його частку, найкращим та найбільш надійним юридичним інструментом у вашій ситуації є Договір про поділ майна подружжя.

За законом (ст. 69, 71 Сімейного кодексу України), Ви маєте право розділити майно за взаємною згодою. Цей договір фіксує, що квартира переходить у Вашу 100% особисту приватну власність, а колишній чоловік отримує грошову компенсацію і більше не має жодних майнових претензій.

Ось покроковий алгоритм, як це правильно оформити:

Крок 1: Чітко домовтеся про суму.

Крок 2: Збір необхідних документів

Для візиту до нотаріуса Вам знадобляться:

• Паспорти та реєстраційні номери облікової картки платника податків (ІПН) обох.
• Документ про розлучення (Рішення суду, яке набрало законної сили).
• Правовстановлюючі документи на квартиру (договір купівлі-продажу, витяг з реєстру тощо).
• Технічний паспорт на квартиру.
• Довідка про зареєстрованих у квартирі осіб (витяг з реєстру територіальної громади).
• Експертна оцінка квартири: Вона необхідна для нотаріуса, щоб розрахувати розмір мита та зборів. Оцінку робить сертифікований оцінювач (це можна замовити онлайн або через нотаріуса).

Крок 3: Візит до нотаріуса

Ви можете звернутися до будь-якого приватного або державного нотаріуса.

1. Нотаріус перевіряє всі документи, відсутність арештів на майно та готує проєкт Договору про поділ майна.
2. Зазвичай передача грошей відбувається безпосередньо в кабінеті нотаріуса під час підписання договору. Це може бути готівка або безготівковий переказ.
3. Після передачі грошей Ви обоє ставите підписи на договорі. Колишній чоловік письмово підтверджує, що отримав кошти у повному обсязі та претензій не має.

Крок 4: Реєстрація права власності

Нотаріус відразу після підписання договору вносить зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Після цього Ви виходите від нотаріуса як єдина законна власниця квартири.

Інший варіант - чоловік може продати/подарувати Вам свою частку. Але Договір про поділ майна є більш правильним: він закриває саме питання розподілу спільно нажитого у шлюбі і часто є дешевшим в оформленні (не потрібно платити ПДФО та військовий збір як при звичайній купівлі-продажу).

Ніколи не передавайте гроші просто під розписку про те, що він відмовляється від квартири. В Україні відмова від нерухомості без нотаріального посвідчення та перереєстрації в реєстрі не має юридичної сили.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!

Доброго дня, Катерина!

Вам необхідно укласти з чоловіком договір про поділ спільного майна подружжя. При тому, реєстрація неповнолітньої дитини в нерухомості не стає на заваді укладанню такого договору.

Відповідно до законодавства України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) не мав самостійного заробітку (доходу).

Як відомо, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Іноді подружжя після розлучення намагається мирним шляхом узгодити питання щодо поділу спільного майна.

Вирішення такого питання здійснюється шляхом укладання між ними договору про поділ майна подружжя.

Сімейним кодексом України визначено, що дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою (ст. 69). Визначення вищезгаданого договору в законодавстві відсутнє. З аналізу наявних норм та умов договору можна надати таке визначення: договір про поділ майна подружжя є домовленістю між чоловіком і дружиною про порядок та умови розподілу майна, яке перебуває в їх спільній сумісній власності. Після укладання договору спільне майно розподіляється між подружжям, в результаті чого спільна власність припиняється.

Форма договору та його істотні умови

Абз. 2 ч. 2 ст. 69 Сімейного кодексу України встановлено, що договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має посвідчуватися нотаріально.

Згідно з вищезгаданою нормою, якщо договір стосується поділу нерухомого майна, він обов'язково має бути нотаріально посвідчений. Водночас законодавство не містить спеціальних норм щодо форми договору, предметом якого не є нерухоме майно. У таких випадках слід керуватися загальними правилами, які визначені в Цивільному кодексі України. Однак практика йде таким шляхом, що всі договори про поділ майна подружжя, незалежно від його предмету, нотаріально посвідчуються.

Що стосується істотних умов договору про поділ майна подружжя, то законодавство не врегульовує питання щодо обов'язкових умов для такого договору. Відповідно до Цивільного кодексу України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Істотною умовою договору про поділ майна подружжя є предмет договору. Під час укладення договору необхідно встановити обсяг спільного нажитого майна, джерела його придбання та вартість. У договорі зазначається перелік майна, яке переходить в особисту приватну власність до кожного з подружжя, яким чином буде здійснюватися та оформлятися (у разі потреби) передача майна, терміни його передачі тощо.

Отже, договір про поділ майна подружжя, що є спільною сумісною власністю подружжя, визначає виключно порядок поділу спільного майна. Цей договір є зручним способом для вирішення питання щодо поділу майна між колишнім подружжям з можливістю відступити від принципів рівності та самостійно встановити обсяг і перелік майна для кожного з них.

Пам'ятайте, що для уникнення в майбутньому судових спорів з приводу розірвання або визнання недійсним договору, необхідно максимально узгодити всі важливі питання щодо поділу, переходу часток та/або майна, виконання сторонами своїх зобов'язань тощо.

Переваги: чому договір кращий за суд?

• Швидкість і зручність. 1 візит до нотаріуса замість 6–12 місяців у судах.
• Визначеність. Ви отримуєте готовий документ з правом власності «на руках», а не судове рішення, яке ще треба місяцями виконувати.
• Гнучкість. У суді майно ділиться 50/50. В договорі ви можете домовитися про будь-які пропорції (наприклад, 70% на 30%), якщо обидва згодні, або передати кожному конкретне майно (наприклад: дружині будинок, а чоловіку квартиру та машину).

Якщо за договором право власності на квартиру переходить від чоловіка до Вас, то нотаріус одразу, в день підписання договору, вносить зміни до Державного реєстру речових прав.

Як правильно скласти договір про поділ майна: структура і ключові пункти

Знайти в інтернеті типовий договір про поділ майна подружжя не проблема, але жоден шаблон не знає, які саме активи, кредити й домовленості є у вашій сім’ї. Тому важливо не просто «підставити прізвища в бланк», а продумати кілька ключових блоків договору під свою ситуацію.

1. Формальні реквізити.

Технічні дані сторін і шлюбу — це основа для подальшої реєстрації прав. Помилка в ПІБ чи датах може зірвати переоформлення майна або спростити оскарження договору.

У «шапці» договору зазвичай зазначають:

• повні ПІБ подружжя, паспортні дані, реєстраційні номери облікових карток платника податків та адреси;
• точний час і місце підписання — з цього моменту змінюється режим майна;
• реквізити свідоцтва про шлюб або рішення суду про його розірвання.

Без цих реквізитів нотаріус і реєстратор не зможуть коректно внести зміни до реєстрів.

2. Опис спільного майна.

Формулювання «ділимо все спільне майно» — шлях до конфлікту, а не до реального переоформлення. У нотаріальному договорі про поділ майна подружжя кожен об’єкт має бути описаний максимально конкретно.

Приклади:

• Нерухомість: адреса, реєстраційний номер у Державному реєстрі речових прав, площа, кадастровий номер (для землі).
• Транспорт і цінне рухоме майно: марка, модель, рік випуску, державний номерний знак (за наявності), VIN-код або інший ідентифікаційний номер для човнів, яхт, спецтехніки.
• Гроші та депозити: назва банку, номер рахунку або депозитного договору, на чиє ім’я його відкрито.

Такі описи дозволяють без додаткових суперечок переоформити майно після підписання договору.

3. Фіксація нового «розкладу» власності.

Після опису майна договір має чітко відповісти на запитання: «кому що дістається». Це робиться окремими пунктами щодо кожного об’єкта.

Наприклад:

«Після набрання чинності цим договором квартира за адресою …, реєстраційний номер …, переходить у власність дружини.»

«Автомобіль марки …, модель …, рік випуску …, державний номерний знак …, переходить у власність чоловіка.»

Це забезпечує зрозумілий «зріз» власності на момент поділу.

4. Компенсація та вирівнювання часток.

Нерухомість, авто чи бізнес фізично не розрізати навпіл, тому баланс досягається компенсацією. У договорі потрібно конкретно зафіксувати, хто кому платить, яку суму, у які строки й у якій формі. Також варто домовитися, що буде у разі прострочення.

Приклад формулювання:

«Оскільки квартира переходить у власність дружини, вона зобов’язується виплатити чоловікові грошову компенсацію у розмірі 400 000 грн безготівковим переказом на його банківський рахунок до 30 грудня 2026 року. У разі прострочення виплати більше ніж на 10 календарних днів дружина сплачує пеню у розмірі 0,1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.»

Такі умови зменшують ризик подальших суперечок щодо «хто кому і скільки винен».

5. Відсутність подальших претензій.

Часто сторони хочуть «закрити питання назавжди» й додають пункт про відсутність претензій. Тут важливо не перегнути палицю.

Якщо ви повністю довіряєте домовленостям, можна зафіксувати, що сторони не мають і не матимуть одна до одної претензій щодо майна, переліченого в договорі.

Якщо є ризик прихованих активів, безпечніше обмежити формулювання саме цим переліком, не відмовляючись загалом від можливих майбутніх вимог.

6. Інші важливі умови, про які часто забувають

Щоб домовленості не залишилися лише на папері, у договорі варто окремо прописати порядок їх виконання.

Зазвичай додають:

• Строки та перереєстрацію. До якого дня подають документи до реєстратора, сервісного центру МВС, банку; коли звільняють і виписують квартиру.
• Витрати на оформлення. Хто сплачує послуги нотаріуса, оцінку, держмито: порівну чи за іншим принципом.
• Особливі умови. Наприклад, право одного з подружжя тимчасово проживати у квартирі після поділу або обов’язок погоджувати продаж до повної виплати компенсації.

З повагою, адвокат Айвазян.

Стандарт якості юридичних консультацій:

3.2 Під дублюванням розуміється надання клієнту правової оцінки, цитат документів та інших відомостей, раніше опублікованих іншими юристами. Для уникнення дублювання Юрист, який залишає відповідь або коментар, зобов'язаний ознайомитися з уже отриманими відповідями та коментарями щодо ситуації/питання Клієнта.

3.3 У перших трьох відповідях юристів по суті дублювання не вважається порушенням.