ДТП Залишив місце ДТП

Доброго дня.

Ситуація складна, оскільки формально закон вимагає залишатися на місці ДТП. Однак у вашому випадку є вагомі аргументи для закриття справи за ст. 122-4 КУпАП через «відсутність складу правопорушення» або «крайню необхідність».

Головний аргумент: «Крайня необхідність» (ст. 18 КУпАП). Водій діяв у стані крайньої необхідності, щоб запобігти більшій шкоді. Протокол за ст. 130 КУпАП — нетверезе керування, те, що він був п'яний, — ключове виправдання ваших дій.

Суть статті 122-4 КУпАП — це намір водія приховати факт ДТП або свою участь у ній.

Дзвінок на лінію «102» безпосередньо під час руху. Це зафіксовано в базі поліції. Це є залізним доказом того, що водій не переховувався, а навпаки — сприяв правоохоронним органам у затриманні правопорушника по «гарячих слідах».

Рекомендую надати суду письмові пояснення, де зазначити наступне:

ДТП було спровоковане іншим водієм, який грубо порушив ПДР та покинув місце події.

Водій зрозумів, що правопорушник веде себе неадекватно (виїзд на зустрічну, втеча), що свідчило про можливе сп'яніння та загрозу життю інших людей.

Підкреслити, що пасажир телефонував 102, повідомляв маршрут і просив допомоги в затриманні.

Доброго дня, Вікторе!

Відповідно до статті 122-4 КУпАП залишення місця дорожньо-транспортної пригоди є адміністративним правопорушенням, проте, для притягнення до відповідальності необхідно встановити умисел на ухилення від виконання обов’язків учасника ДТП. У вашому випадку водій не мав наміру уникнути відповідальності, а навпаки діяв з метою припинення протиправної поведінки іншого водія, який перебував у стані алкогольного сп’яніння 1,47 проміле та намагався втекти з місця пригоди.

У суді необхідно акцентувати на тому, що водій після зіткнення фактично не покинув місце ДТП у класичному розумінні цього правопорушення, а тимчасово перемістився з метою переслідування правопорушника для фіксації державного номерного знаку та інформування поліції. Водночас пасажир одразу повідомив на лінію 102 про факт ДТП та переслідування винуватця, що підтверджує відсутність наміру приховати подію.

Також важливо звернути увагу суду на те, що переслідування тривало близько одного кілометра, тобто було безпосередньо пов’язане з подією ДТП, не мало тривалого характеру та завершилось одразу після зупинки транспортного засобу поліцією. Водій не переховувався, не змінював місце перебування та одразу зупинився біля екіпажу поліції. Фактично він сприяв встановленню особи правопорушника, який перебував у стані алкогольного сп’яніння, що створювало підвищену небезпеку для інших учасників дорожнього руху.

Можна посилатися на положення статті 18 КУпАП щодо крайньої необхідності, відповідно до якої особа не підлягає адміністративній відповідальності, якщо шкода заподіяна для усунення небезпеки, яка безпосередньо загрожувала правам і свободам громадян, і цю небезпеку неможливо було усунути іншими засобами. У даному випадку небезпека полягала в тому, що нетверезий водій залишив місце ДТП та продовжував рух, створюючи загрозу життю та здоров’ю інших осіб. Переслідування мало на меті припинення правопорушення та забезпечення притягнення винного до відповідальності.

Водій не знав і не міг знати про сп’яніння на момент початку переслідування, але він достеменно знав такі обставини: відбулося зіткнення, інший водій не виконав обов’язку зупинитися, не залишився для оформлення ДТП і продовжив рух. З огляду на це існувала реальна загроза втрати доказів та неможливості встановити особу винуватця, якщо не зафіксувати номерний знак і напрямок руху. Тому короткочасне переміщення з місця пригоди було вимушеним і мало єдину мету — негайно повідомити поліцію, зафіксувати транспортний засіб порушника та забезпечити його зупинку. Після зупинки автомобіля екіпажем поліції водій одразу зупинився поруч, не переховувався, не змінював маршрут з метою уникнення відповідальності та сприяв оформленню матеріалів, а отже, у його діях відсутній умисел.

У суді варто клопотати про долучення до матеріалів справи протоколів щодо іншого водія, результатів огляду на стан сп’яніння, відеозаписів з бодікамер поліцейських, записів з камер спостереження, а також допитати працівників поліції як свідків щодо обставин зупинки обох автомобілів.

Отже, водій діяв добросовісно, одразу повідомив поліцію, не ухилявся від оформлення матеріалів, не перешкоджав встановленню обставин, а його короткочасне залишення місця пригоди було вимушеним та спрямованим на забезпечення притягнення до відповідальності водія, який намагався втекти.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, Вікторе!

Загалом описана Вами ситуація з юридичної точки зору потребує чіткого розмежування: залишення місця ДТП як правопорушення та вимушене залишення місця події з метою припинення іншого правопорушення та фіксації винуватця.

З точки зору права та логіки у Вашого водія є сильна позиція для захисту в суді. Основна проблема в тому, що Кодекс про адміністративні правопорушення за статтею 122-4 передбачає відповідальність за сам факт залишення місця ДТП, незалежно від мотивів.

Однак, закон передбачає поняття «крайньої необхідності». Ось як варто будувати захист у суді:

1. Посилання на статтю 17 КУпАП (Крайня необхідність)

Це Ваш головний аргумент. Згідно зі ст. 17 КУпАП, особа не підлягає відповідальності, якщо вона діяла в стані крайньої необхідності — тобто для усунення небезпеки, яка загрожувала життю, здоров'ю чи правам громадян, якщо ця небезпека не могла бути усунута іншими засобами.

Ваш аргумент: Водій-порушник перебував у стані сильного сп'яніння (1,47 проміле — це середня ступінь, що суттєво впливає на реакцію). Він уже вчинив одну ДТП і продовжував рух, створюючи реальну загрозу життю інших людей на дорозі.

Ваша Мета: Переслідування мало на меті не просто наздогнати кривдника, а зафіксувати особу, яка становить суспільну небезпеку, та припинити її подальший рух.

2. Доказ відсутності умислу на переховування

Стаття 122-4 зазвичай інкримінується тим, хто хоче уникнути відповідальності.

Ваш головний козир - дзвінок на 102, який Ви зробили як пасажир. Це зафіксовано в базі поліції (час, зміст розмови).

Водію потрібно подати клопотання про витребування запису або витягу з бази 102. Це доводить, що водій не тікав, а навпаки - сприяв поліції в затриманні небезпечного порушника в режимі реального часу.

3. Ваші свідчення як пасажира

Ви є ключовим свідком. У суді Ви маєте підтвердити:

1. Що водій зупинився спочатку, але порушник поїхав далі.
2. Що рішення їхати слідом було прийнято миттєво, щоб зафіксувати номер (оскільки світлофор не працював, було темно абощо).
3. Що Ви постійно були на зв'язку з поліцією, повідомляючи маршрут.
4. Шкода від того, що водій проїхав 1 км, мінімальна порівняно з користю від затримання п'яного водія, який міг збити пішохода за наступним поворотом.

Рекомендований алгоритм дій для суду:

1. Водію потрібно подати письмове пояснення: Детально описати хронологію: ДТП -> втеча порушника -> Ваш дзвінок на 102 (вказати точний час) -> затримання через 1 км за Вашої участі.
2. Долучити докази сп'яніння другого водія: Матеріали Вашої справи та справи порушника зазвичай розглядаються окремо, тому треба попросити суд долучити копію протоколу/постанови щодо другого водія (де вказано 1,47 проміле).
3. Витребувати дані з лінії 102: Це підтвердить, що Ви діяли відкрито та в інтересах правопорядку.
4. Акцентувати увагу на громадському обов'язку та на статті 17 КУпАП. Ваш водій діяв в стані крайньої необхідності і як свідомий громадянин хотів зафіксувати дані небезпечного правопорушника.

Важливо: Суди часто стають на бік водіїв у таких випадках, якщо є доказ негайного повідомлення поліції. Якби Ви наздогнали, побили водія і поїхали далі - це була б проблема. Але оскільки Ви зупинилися разом з поліцією, склад правопорушення залишення місця ДТП тут фактично відсутній у його класичному розумінні (уникнення відповідальності).

У Вашому випадку суд повинен закрити справу за статтею 247 КУпАП, згідно якої провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!

Добрий день. Для об’єктивного розгляду справи необхідно виходити не з формального факту руху транспортного засобу після зіткнення, а з аналізу змісту статті 122-4 КУпАП та загальних засад адміністративної відповідальності. Склад правопорушення за залишення місця ДТП передбачає наявність прямого умислу. Це означає, що водій має свідомо прагнути приховати факт пригоди, свою участь у ній або ухилитися від оформлення документів та відповідальності.

У даній ситуації дії водія мали протилежну спрямованість:

• Фіксація події: Негайне повідомлення на лінію 102 свідчить про намір офіційно зареєструвати інцидент.
• Інформування органів: Передача даних про напрямок руху іншого учасника та його номерні знаки підтверджує активне сприяння поліції у встановленні істини.
• Відсутність приховування: Транспортний засіб не переховувався, маршрут не змінювався з метою втечі, а рух припинився одразу після появи правоохоронців.

Отже, фізичне переміщення автомобіля було не «залишенням місця ДТП», а вимушеним рухом, зумовленим поведінкою іншого учасника.

Згідно зі статтею 18 КУпАП, адміністративним правопорушенням не є дія, вчинена в стані крайньої необхідності тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує правам і свободам громадян чи інтересам суспільства, якщо цю небезпеку не можна було усунути іншими засобами.

• Інший водій, вчинивши зіткнення, не зупинився, що вже є правопорушенням.
• Його подальший рух у стані алкогольного сп’яніння (що було підтверджено згодом) створював критичну загрозу для життя та здоров’я інших людей. Некерований або нетверезий водій на дорозі це джерело підвищеної небезпеки, яке потребує негайного припинення.
• Залишитися на місці в очікуванні патруля означало б дати змогу потенційному злочинцю зникнути та, ймовірно, спричинити нові, важчі аварії.

Таким чином, шкода від формального порушення правил зупинки на місці ДТП є значно меншою, ніж потенційна шкода від втечі нетверезого водія. На момент події водій, що здійснював переслідування, діяв в умовах очевидної протиправної поведінки іншого учасника. Навіть без офіційного драгера, візуальні ознаки (втеча з місця ДТП, неадекватне маневрування) давали достатні підстави вважати стан іншої особи небезпечним. Крім того, існував реальний ризик неможливості ідентифікації винуватця в майбутньому, якби він встиг зникнути з поля зору. Дії були короткочасними, чітко прив’язаними до моменту аварії та мали на меті виключно забезпечення правопорядку.

Для підтвердження цієї позиції необхідно наполягати на дослідженні таких доказів:

• Протоколи та акти огляду: Матеріали щодо притягнення іншого водія за ст. 130 КУпАП (керування у стані сп’яніння).
• Дані системи «Цунамі»: Час та зміст дзвінків на 102, що підтверджують послідовність дій водія.
• Відеозаписи (Bodycam): Записи з нагрудних камер поліцейських, які зафіксували момент зупинки обох транспортних засобів та первинні пояснення учасників.
• Свідчення екіпажу патрульної поліції: Щодо того, чи сприяв водій затриманню правопорушника.

Враховуючи відсутність умислу на приховування ДТП та наявність ознак крайньої необхідності, провадження за статтею 122-4 КУпАП має бути закрите на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

З повагою, Адвокат Середницький

Вітаю Вас.

24 січня 2026 року сталося ДТП На перехресті вулиць не працював світлофор, працював в режимі жовтого мигання Водій підʼїхав до перехрестя та зупинився щоб пропустити автомобіль який був з правої сторони і поветав на ліво і при цьому русі водій виїхав на зустрічну смугу і зачепив авто яке стояло і поїхав не зупиняючись далі В звʼязку з цим водій автомобіля був вимушений покинути місце події і розвернувся і поїхав за тим автомобілем щоб хоть зафіксувати його державний номер та звуковими і світловими сигналами сповістити його щоб він зупинився В цей час я як пасажир авто водій якого їхав за авто водій якого втікав сповістив на лінію 102 що сталось ДТП і винуватець тікає з місця пригоди а ми вимушені були покинути місце ДТП Приблизно через 1км нас помітила поліція та зупинила автомобіль порушника який тікав ми теж стали.Поліція провела огляд автомобілів та провела перевірку на стан алкогольного сп´яніння .У воді який їхав зі мною драгер показав нуль у водія який тікав 1,47 проміле Були складені протоколи на водія який втікав та зробив ДТП та і на водія з яким я їхав за те що покинув місце ДТП Справа перебуває в суді Як водієві довести що він вимушений був покинути місце події

Співчуваю Вашій ситуації.

У цій ситуації захист повинен будуватися не навколо самого факту виїзду з місця ДТП, а навколо мотивів і обставин таких дій. Закон дійсно передбачає відповідальність за залишення місця дорожньо-транспортної пригоди (ст. 122-4 КУпАП), однак суд при розгляді справи оцінює не лише формальний факт від’їзду, а й наявність умислу ухилитися від оформлення ДТП. У Вашому випадку поведінка водія свідчить про протилежне: він не тікав, не намагався уникнути відповідальності, не переховувався, перебував у тверезому стані та фактично сприяв затриманню винуватця, який був у стані алкогольного сп’яніння.

Ключовим аргументом має бути те, що дії були вимушеними та продиктовані необхідністю зафіксувати правопорушника, який залишив місце пригоди. Особливо важливо, що одночасно було здійснено дзвінок на лінію 102 - це демонструє намір діяти в правовому полі, а не уникати оформлення події. Якщо витребувати в суді запис дзвінка та підтвердити час виклику, це допоможе вибудувати чітку хронологію: ДТП, втеча іншого водія, повідомлення поліції, переслідування на незначну відстань, зупинка поліцією. Така послідовність свідчить про відсутність складу правопорушення, оскільки не було умислу покинути місце пригоди в розумінні закону.

Додатково варто акцентувати на тому, що переслідування тривало приблизно кілометр, після чого обидва автомобілі були зупинені поліцією. Тобто водій не зник з місця події, а залишався фактично в межах безпосереднього розвитку ситуації. Більше того, саме завдяки таким діям було встановлено особу нетверезого водія з показником 1,47 проміле, що створювало реальну загрозу іншим учасникам руху.

За потреби рекомендую відвідати засідання разом з адвокатом, який зможе гарно описати всю гостру необхідність залишення місця ДТП. На мій погляд, провадження у даній справі мають закрити, все ж таки.

З повагою! Щасти Вам!