Задайте питання юристу

982 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Спадщина, 11 березня 2026, питання №147129

Чи може пасинок вступити у спадщину вітчима?

Мій вітчим помер, у нього залишилася квартира. Я його пасинок, він не мій біологічний батько, але моя мати була з ним одружена до самої своєї смерті, офіційно він мене не усиновлював. Разом з вітчимом я не проживав, але допомагав йому у веденні господарства, допомогав сплачувати комунальні послуги, піклувався про нього. Проблема у тому, що у нього в РФ живе його рідний брат, громадянин РФ, але долею брата він особливо не цікавився і нічим не допомагав. Скоріше за все вступ у спадщину на житло йому не потрібен. Ще одна проблема у тому, що вітчим не переоформив квартиру на себе після смерті своєї матері. Він був у ній прописаний, але квартира приватизована на ім'я його матері.
Чи можу я, як єдиний, хто був з ним, як його пасинок, спробувати вступити в спадщину, чи це неможливо?

Відповіді юристів (4)

    Гретченко Павло  Євгенович
    Гретченко Павло Євгенович 8 годин тому

    Адвокат, м. Київ, 17 років досвіду

    Співчуваю. Ситуація юридично непроста, оскільки ви не є прямим спадкоємцем за законом, але шанси на отримання житла є!

    Айвазян Юрій Климентійович

    Главою 86 Кодексу встановлено черговість спадкування за законом. Спадкоємці одержують право на спадкування почергово, залежно від ступеня спорідненості. Кожна наступна черга одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

    Всього існує 5 черг спадкоємців за законом:

    перша черга - діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Потрібно зазначити, що діти, які народжені не в зареєстрованому шлюбі, але у свідоцтві про народження вказані батько та матір, чи щодо яких встановлений у судовому порядку факт батьківства, мають такі ж права на спадщину, як і ті, що народжені у шлюбі. Вони мають рівний статус. До спадкоємців першої черги належать також усиновлені діти.

    друга черга - рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері;

    третя черга - рідні дядько та тітка спадкодавця;

    четверта черга - особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини;

    п’ята черга - інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

    У п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім’ї спадкодавця, але не менш як п’ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

    Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині.

    Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

    Отже, Ви можете претендувати на спадщину, проте, Вам потрібно буде довести у суді факт спільного проживання, спільного побуту, взаємних прав та обов’язків.

    Щодо брата Вашого вітчима, то, якщо останній не звернеться до нотаріуса упродовж 6-ти місяців після смерті Вашого вітчима, то вважатиметься таким, що не прийняв спадщину.

    З приводу питання документів на квартиру, то потрібно розуміти чи прийняв Ваш вітчим спадщину навіть за умови того, що не переоформив квартиру на себе. Матір вітчима також була зареєстрована разом з ним в цій квартирі на момент своєї смерті?

    З повагою, адвокат Айвазян.

    • Євген Клієнт 7 годин тому

      Брат його живе у Владивостоку, я йому писав про його стан, на що він відповідав, що нічим допомогти не може. Квартира його ніколи не цікавила. Їх мама померла ще у 2000х, квартира приватизована на її ім'я, комуналку я платив на її реквізити. Вітчим був прописаний у цій квартирі матері, якщо добре пам'ятаю, то він ходив до нотаріуса колись, писав заяву про вступ у спадщину, але потім у нього стався інсульт, і так все і заглохло. Я з ним разом не проживав, але проживала моя мама аж до своєї смерті, з 2022 року він вдівець, я один піклувався про нього, купував їжу, допомагав з оплатою комуналки, прибирав, виконував його доручення, клав його у лікарню, але разом з ним не жив, жив окремо у своїй квартирі недалеко від його будинку. Сусіди всі мене знають, бо з моєю матір'ю він прожив понад 30 років. Окрім мене і цього горе брата у нього нікого не було взагалі. Свідоцтво про смерть матері його у нього оригінал є.

      • Айвазян Юрій Климентійович

        Тоді виглядає так, що Ваш вітчим все ж таки прийняв спадщину після своєї матері, тому квартира увійшла до складу його спадщини.

        Надалі треба вирішувати вже Ваше право спадкувати після вітчима. Почніть із звернення до нотаріуса, останній надасть Вам відповіді на всі Ваші питання та роз'яснить подальші дії. Скорше за все, Вам буде необхідно звертатися до суду та встановлювати факт проживання з вітчимом однією сім'єю на протязі 5-ти років. Іншого шляху, на жаль, я не бачу.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України