Как оставить дом в наследство

Доброго дня.

Як варіант - укладання спадкового договору.

Спадковий договір – це правочин, за яким одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Питання спадкового договору врегульовано главою 90 Цивільного кодексу України та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Спадкові договори посвідчуються нотаріусом за зверненням заінтересованих осіб: набувача і відчужувача.

Відчужувачем у спадковому договорі може бути подружжя, один із подружжя або інша особа. Набувачем у спадковому договорі може бути фізична або юридична особа.

Предметом спадкового договору може бути майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а також майно, яке є особистою власністю будь-кого з подружжя.

Спадковим договором може бути встановлено, що в разі смерті одного з подружжя спадщина переходить до другого, а в разі смерті другого з подружжя його майно переходить до набувача за договором.

Спадкові договори, предметом яких є нерухоме майно, посвідчуються нотаріусом з дотриманням загальних правил посвідчення договорів відчуження. При посвідченні спадкових договорів правила забезпечення реалізації права купівлі частки у праві спільної часткової власності не застосовуються.

Документ, що посвідчує право власності на майно, після його огляду нотаріусом повертається власнику майна (відчужувачу), а в тексті договору зазначаються назва цього документа, номер і дата його видачі та найменування юридичної особи, яка його видала. У разі коли посвідчення спадкового договору здійснюється на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в тексті правочину зазначаються посилання на цей реєстр, номер і дата отримання інформації з нього.

Якщо предметом спадкового договору є майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, нотаріус у тексті договору зазначає про необхідність реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно після смерті відчужувача.

Забезпечення виконання спадкового договору

На майно, яке є предметом спадкового договору, нотаріус накладає заборону відчуження у встановленому порядку, про що робиться напис на всіх примірниках договору.

Заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним.

Відчужувач має право призначити особу, яка буде здійснювати контроль за виконанням спадкового договору після його смерті. У разі відсутності такої особи контроль за виконанням спадкового договору здійснює нотаріус за місцем відкриття спадщини.

У разі смерті відчужувача на підставі свідоцтва органу цивільного стану про смерть нотаріус знімає заборону відчуження.

Розірвання спадкового договору

Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень або на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.

Припинення спадкового договору

Дія договору припиняється у разі смерті фізичної особи_набувача або ліквідації юридичної особи – набувача за спадковим договором, а на примірниках договору за письмовою заявою відчужувача нотаріус вчиняє відповідний напис.

Більше за посиланням:

https://court.gov.ua/archive/1663948/

Добрый вечер.

1. Нет такого варианта. Договор дарения вступает в силу с момента его подписания Сторонами и государственной регистрации договора (нотариусом).

Гражданским кодексом предусмотрены "відкладальні обставини" - то есть, можно прописать в договоре, что он вступает в силу с момента наступления определённых обстоятельств. Но этот вариант не работает на практике с недвижимостью.

2. "Дарственная" - это обиходное название Договора дарения. Договор дарения после подписаия и государственной регистрации вступает в силу и НЕ имеет срока действия. Законом срок действия Договора дарения не ограничен. Он вступит в силу и действует пока внук не решит продать дом.

3. Для вашей ситуации рекомендую Наследственный договор (Спадковий договір).

По наследственному договору внук обязуется выполнять определенные действия (это может быть что-то символическое или просто организация похорон в будущем), а взамен получает право на дом.

Преимущества этого варианта:

• Вы остаетесь 100% владельцем дома до самой своей смерти. * Право собственности переходит к внуку только после вашей смерти (нотариус переоформит дом при предъявлении свидетельства о смерти).
• Сестра и ее дети не смогут претендовать на обязательную долю. В отличие от завещания, имущество по наследственному договору не входит в состав наследственной массы. Даже если ваша сестра пенсионерка или имеет инвалидность, она не получит ничего.
• Защита от продажи: В день подписания договора нотариус накладывает на дом «запрет на отчуждение» (заборона відчуження). Это значит, что ни вы не сможете продать дом в порыве эмоций, ни внук не сможет ничего с ним сделать, пока вы живы.
• Сложность оспаривания: Оспорить этот договор вашей сестре будет практически невозможно (в отличие от завещания).

Доброго дня, Олександре!

Хочу почати з того, що рідна сестра та її діти не мають пріоритету над заповітом лише через спорідненість. Сестра належить до другої черги спадкування за законом, тобто це працює переважно тоді, коли немає заповіту. За заповітом обов’язкову частку мають не сестри чи племінники, а лише малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатний чоловік/дружина та непрацездатні батьки. Якщо таких осіб у Вас немає, то заповіт сам по собі вже значно сильніший варіант, ніж ви припускаєте.

Оскаржити заповіт, якщо він був складений у належній формі, посвідчений нотаріально, а на момент його підписання заповідач усвідомлював значення своїх дій і міг керувати ними, буде не легко. Основні підстави для оскарження — це відсутність вільного волевиявлення, психічний стан заповідача, насильство/тиск, або істотне порушення форми та порядку посвідчення заповіту. Це прямо випливає з ЦК України та узагальнень судової практики.

Проте, повернемось до відповідей на поставленні Вами питання.

1. есть ли вариант дарственной который вступит в силу только после моей смерти, например при наличии свидетельства о смерти или каких то других обстоятельствах.

На жаль, ні.

Відповідно до статті 723 ЦК України договором дарування може бути встановлений обов'язок дарувальника передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини.

У разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, обдаровуваний має право вимагати від дарувальника передання дарунка або відшкодування його вартості.

Якщо до настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановленої договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, дарувальник або обдаровуваний помре, договір дарування припиняється.

2. если такого варианта нет, то есть ли какой то срок действия дарственной, если я умру через 10-20-30 лет, дарственная будет иметь юридическую силу?

У разі укладення звичайного договору дарування житлового будинку право власності в обдаровуваного виникає не після смерті дарувальника, а за життя останнього — з моменту належного нотаріального посвідчення договору та державної реєстрації права власності у встановленому законом порядку. Отже, договір дарування не може бути використаний як правовий механізм для відкладеного переходу права власності на нерухоме майно саме на випадок смерті дарувальника через 10, 20 чи 30 років. Якщо ж ідеться про договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому, як я і зазначав у минулій відповіді, слід враховувати, що смерть дарувальника до моменту фактичної передачі майна або настання передбаченої договором обставини є підставою для припинення такого договору, у зв’язку з чим відповідне майно не переходить до обдаровуваного на підставі дарування.

3. может посоветуете какой-то другой вариант.

У Вашій ситуації найбільш юридично виваженим варіантом є не договір дарування, а спадковий договір. Відповідно до статті 1302 Цивільного кодексу України за спадковим договором одна сторона — набувач — зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони — відчужувача, і лише у разі смерті відчужувача набуває право власності на його майно. Тобто цей механізм якраз відповідає Вашій меті, а саме: за життя Ви залишаєтесь власником будинку, а після смерті право власності переходить визначеній Вами особі. Спадковий договір укладається у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації у Спадковому реєстрі.

На відміну від цього, договір довічного утримання (догляду) не повністю відповідає поставленій Вами задачі, оскільки за статтею 744 ЦК України відчужувач передає майно у власність набувачеві вже під час укладення договору, а набувач лише бере на себе обов’язок забезпечувати довічне утримання та/або догляд. Хоча закон і обмежує набувача в розпорядженні цим майном до смерті відчужувача, право власності переходить не після смерті, а раніше. Тому, якщо для Вас принципово залишатися власником будинку до кінця життя, цей варіант є менш вдалим.

Заповіт також не слід повністю відкидати. Сам по собі факт наявності рідної сестри та її дітей не означає, що вони мають переважне право "зламати" Вашу волю. Заповіт є особистим розпорядженням фізичної особи на випадок своєї смерті, а підстави його недійсності пов’язані не зі спорідненням інших осіб, а з порушенням вимог закону до форми, порядку посвідчення чи вільного волевиявлення заповідача.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас, Олександр

Є такий можливий варіант, як спадковий договір. Він буде альтернативою заповіту, адже на нього не поширюється правило обовязкової долі у спадщині..

Відповідно до ст. 1230 Цивільного кодексу України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Адже, Ви у спадковому договорі повинні покласти на онука певні обов'язки. І лише з їх виконанням він може розраховувати на отримання майна у власність.

Спадковий договір підлягає нотаріальному посвідченню. А для збереження нерухомості нотаріус накладає на нього арешт.

З повагою,

Андрій Брильов

Доброго дня, Олександре!

1. есть ли вариант дарственной который вступит в силу только после моей смерти, например при наличии свидетельства о смерти или каких то других обстоятельствах.

Ні, це неможливо.

Договір дарування — це правочин, за яким право власності переходить від дарувальника до обдаровуваного за життя обох сторін.

Згідно законодавства договір, який встановлює обов'язок передати дарунок після смерті дарувальника, є нікчемним (недійсним).

Стаття 723 ЦКУ передбачає, що якщо до настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановленої договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, дарувальник або обдаровуваний помре, договір дарування припиняється.

2. если такого варианта нет, то есть ли какой то срок действия дарственной, если я умру через 10-20-30 лет, дарственная будет иметь юридическую силу?

Законодавство України (ст. 723 Цивільного кодексу) передбачає, що договором дарування може бути встановлений обов'язок дарувальника передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини.

АЛЕ дана стаття не встановлює чіткого максимального строку для передачі дарунка у майбутньому. Строк визначається сторонами: це може бути конкретна дата, подія або певний період.

Але ця подія не може буди пов'язана зі смертю дарувальника або обдаровуваного.

Тобто, Ви можете укласти договір дарування з встановленим обов'язком передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через 10-20-30 років, але головне, щоб на закінчення даного терміну всі були живі.

Оскільки Ваша мета — залишатися власником до кінця життя і максимально захистити майно від претензій сестри та її дітей, варто розглянути такі варіанти:

Варіант 1. СПАДКОВИЙ ДОГОВІР

Згідно з главою 90 Кодексу спадковий договір – це правочин, за яким одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача. Набувач у спадковому договорі може бути зобов’язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.

Як це працює: Ви укладаєте договір з внуком. За ним він зобов'язується виконувати ваші розпорядження (наприклад, допомагати по господарству, оплачувати ліки або просто доглядати за будинком), а натомість він отримає право власності на будинок тільки після Вашої смерті.

Захист для Вас: Ви залишаєтесь власником до останнього дня. Нотаріус накладає заборону на відчуження будинку: Ви не зможете його продати без згоди внука, але і він не зможе нічого зробити з будинком, поки Ви живі.

Захист від родичів: Майно, що є предметом спадкового договору, не входить до складу спадщини. Це означає, що сестра або її діти не зможуть претендувати на цей будинок, оскільки він передається за договором, а не за законом чи заповітом. Оскаржити такий договір вкрай важко.

Варіант 2 ДОГОВІР ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ

Відповідно до глави 57 Цивільного кодексу України (далі – Кодекс) договір довічного утримання (догляду) – це правочин, за яким одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Схожий на спадковий договір, але право власності переходить до внука одразу в момент підписання договору, АЛЕ на будинок накладається арешт (обтяження) до моменту Вашої смерті.

Окрім того, Ви маєте право довічно проживати в будинку, а якщо внук перестане за Вами доглядати або порушить умови, Ви можете розірвати договір через суд і повернути власність собі.

Різниця між цими двома правочинами

Найголовніша різниця - це момент виникнення у набувача права власності на майно.

Так, набувач за спадковим договором набуває право власності на майно відчужувача після його смерті. Тоді як за договором довічного утримання право власності у набувача виникає з моменту нотаріального посвідчення договору чи з дня державної реєстрації, якщо передається нерухоме майно.

За договором довічного утримання відчужувач щомісячно отримує матеріальне забезпечення від набувача. Спадковим договором це не перебачено в обов’язковому порядку.

У разі смерті відчужувача набувач зобов’язаний поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду). За спадковим договором такий обов’язок виникає у набувача, якщо це вказано у правочині.

У разі смерті набувача спадковий договір припиняє свою дію. За договором довічного утримання (догляду) у разі смерті набувача його обов’язки переходять до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, що було передане відчужувачем. Якщо спадкоємець за заповітом відмовився від прийняття майна, що було передане відчужувачем, право власності на це майно може перейти до спадкоємця за законом. У випадку, якщо у набувача немає спадкоємців або вони відмовилися від прийняття майна, відчужувач набуває право власності на це майно. У цьому разі договір довічного утримання (догляду) припиняється.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам здоров'я та довгий років життя!

Щодо заповіту, то майте на увазі, якщо сестра чи її діти на момент відкриття спадщини будуть непрацездатними (будуть пенсійного віку або особами з інвалідністю), то вони матимуть право на обов'язкову частку у нерухомості незалежно від того, що Ви все майно заповіли одному онуку.

Стаття 1241 ЦКУ

1. Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

2. До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.

3. Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку.

Вітаю!

ДОГОВІР ДАРУВАННЯ НА МАЙБУТНЄ УКЛАСТИ НЕМОЖЛИВО.

ВАМ КРАЩЕ УКЛАСТИ СПАДКОВИЙ ДОГОВІР АБО ДОГОВІР ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ.

Договір довічного утримання (догляду) та спадковий договір мають спільну мету — передати майно від однієї особи (відчужувача) до іншої (набувача). Однак вони мають різні умови та правові наслідки.

Договір довічного утримання (догляд) – це правочин, за яким одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, на заміну чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Відповідно до Цивільного кодексу України (далі – Кодекс) відчужувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров’я. Набувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа. Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, вони стають співвласниками майна, переданого їм за договором довічного утримання (догляду), на праві спільної сумісної власності. Обов’язок цих осіб перед відчужувачем є солідарним. Договір довічного утримання (догляду) може бути укладений відчужувачем на користь третьої особи.

Згідно з Кодексом майно, що належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, зокрема майно, що належить подружжю, може бути відчужене ними на підставі договору довічного утримання (догляду). У разі смерті одного із співвласників майна, що було відчужене ними на підставі договору довічного утримання (догляду), обсяг зобов’язання набувача відповідно зменшується.

Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, договір посвідчуються нотаріусами з дотриманням загальних правил посвідчення договорів відчуження.

При посвідченні такого договору накладається заборона відчуження майна в установленому порядку, про що робиться напис на всіх примірниках договору. До смерті відчужувача набувач не має права продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання (догляду), укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину. На майно, передане набувачу за договором довічного утримання (догляду), не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувача.

Набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до статті 334 Кодексу. Положення цієї статті передбачають, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Спадковий договір – це правочин, за яким одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Питання спадкового договору врегульовано главою 90 Цивільного кодексу України та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Спадкові договори посвідчуються нотаріусом за зверненням заінтересованих осіб: набувача і відчужувача.

Спадковий договір

Набувач отримує право власності на майно лише після смерті відчужувача за умови виконання його розпоряджень. Відчужувач залишається власником свого майна впродовж життя.

Договір довічного утримання

Набувач отримує право власності на майно з моменту укладення договору (або державної реєстрації, якщо йдеться про нерухомість). Натомість він зобов’язується доглядати та утримувати довічно відчужувача.

У спадковому договорі: може бути кілька осіб, зокрема подружжя, один із подружжя або будь-хто інший.

В договорі довічного утримання: лише одна особа.

У спадковому договорі: фізична або юридична особа.

В договорі довічного утримання: повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа.

У спадковому договорі: відчужувачу не треба платити податок, оскільки відсутній дохід.

У договорі довічного утримання: відчужувач може бути зобов’язаний сплачувати податки на отриману грошову допомогу.

У спадковому договорі: є можливість контролю як за життя відчужувача, так і після його смерті.У договорі довічного утримання: контроль припиняється після смерті відчужувача, адже власність вже належить набувачу.

У договорі довічного утримання: набувач зобов’язаний утримувати, навіть якщо майна більше немає (наприклад, воно зруйноване внаслідок бойових дій).

У спадковому договорі: набувач виконує розпорядження відчужувача, але обов’язок догляду або утримання, зазвичай, відсутній.

Для відчужувача (особливо людей похилого віку):краще укладати спадковий договір, адже власність залишається за відчужувачем до кінця життя, а також можна контролювати виконання умов договору.

Для набувача:договір довічного утримання є вигіднішим, бо право власності на майно переходить до нього одразу після укладення договору.

У спадковому договорі: набувач може не отримати майно, якщо не виконає умов договору.

У договорі довічного утримання: відчужувач може постраждати від недобросовісності набувача, адже той вже є власником майна.

Вітаю Вас ще раз, Олександре.

Хотів додати ось що стосовно можливості все ж таки скласти заповіт з мінімальними ризиками.

Ви пишите, що рідна сістра та її діти можуть оспоріти заповіт. Але на практиці це буде дуже складно зробити

Є таке поняття, як обов'язкова доля у спадщині незалежно від змісту заповіту. Відповідно до ст. 1241 Цивільного кодексу України право на неї мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки.

Як бачимо, Ваша сестра з її дітьми до цієї категорії родичів не входить. Тобто, вони в силу ЦК України не мають права на обов'язкову частку у спадщині.

А відповідно до ч.1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відтак я не бачу перешкод для складання заповіту на користь онука.

З повагою,

Андрій Брильов