Доходи від компанії Bolt

Так, різниця є, але її не можна зводити до простого «подати декларації — і перевірки точно не буде».

Якщо податкова сама донараховує податкове зобов’язання за результатами перевірки, тоді базова фінансова санкція за ст. 123 ПКУ — 10% від суми визначеного податкового зобов’язання, а якщо вони доводять умисність — 25%, повторно протягом 1095 днів — 50%. Крім того, при донарахуванні за результатами перевірки може нараховуватись пеня за правилами ст. 129 ПКУ. Це прямо роз’яснює ДПС щодо заниження ПДФО у річній декларації.

Якщо ж платник сам подає декларацію, то ситуація м’якша: немає донарахування контролюючим органом, відповідно немає штрафу за ст. 123 ПКУ як за суму, визначену податковою. Але несвоєчасне подання декларації саме по собі залишається порушенням: за п. 120.1 ПКУ — 340 грн за кожне неподання або несвоєчасне подання, а повторно протягом року — 1020 грн. ДПС окремо роз’яснювала це саме щодо декларації про майновий стан і доходи фізичної особи.

Доречи, важливий нюанс по воєнному стану.

Пільгова норма п.п. 69.38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ звільняє від штрафу за п. 50.1 ПКУ та пені у випадку самостійного виправлення помилок за ст. 50 ПКУ, тобто коли раніше вже була подана декларація і платник її уточнює. ДПС прямо пише, що у разі самостійного виправлення помилок, які призвели до заниження податкового зобов’язання, платник звільняється від штрафних санкцій за п. 50.1 ПКУ та пені. Але якщо декларації за відповідні роки взагалі не подавалися, то це не зовсім «уточнення помилки», а первинне подання із запізненням. Тому я б не налявся, що воєнний стан автоматично звільняє від усіх санкцій за несвоєчасне первинне декларування.

Є ще п.п. 69.37 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. Він працює вже в іншій ситуації: якщо податкова провела документальну перевірку, винесла ППР, а платник протягом 30 календарних днів сплачує суму податкового зобов’язання, тоді штрафи, нараховані на суму такого зобов’язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується. Але важлива ціна цього варіанту: сума податкового зобов’язання, сплачена в такому порядку, не підлягає оскарженню. Тобто це не завжди кращий шлях, особливо якщо є що заперечувати по суті.

Отже добровільне подання декларацій до донарахування податковою зазвичай вигідніше, бо Ви самі визначаєте податкове зобов’язання і мінімізуєте ризик штрафу за ст. 123 ПКУ. Але це не гарантія, що податкова не намагатиметься копати ширше, особливо якщо вони вже зацікавилися рахунком і бачать регулярні надходження від Bolt.

Щодо самого запиту Ви правильно відчуваєте проблему. Формулювання «в тому числі, але не виключно», «інші документи», «документи, що підтверджують» без чіткого переліку — це слабке місце запиту. За п. 73.3 ПКУ запит має містити конкретні підстави для його направлення із зазначенням інформації, яка це підтверджує, а також перелік інформації та документів, які пропонується надати. Податкова сама у своїх роз’ясненнях пише, що запит повинен містити підстави з посиланням на конкретні факти та перелік запитуваної інформації і документів.

Те, що «на словах сказали, що зроблять усе, щоб отримати виписку», юридично не створює для Вас обов’язку її надавати. Доступ до руху коштів по рахунку фізичної особи — це питання банківської таємниці. Верховний Суд у 2026 році у справі № 757/25789/25-ц підтвердив, що сам факт податкової перевірки або неподання документів платником не дає податковій автоматичного доступу до банківської таємниці; податкова має довести реальну необхідність отримання саме таких даних і неможливість встановити обставини іншим способом.

Але повністю ігнорувати запит теж не варто. Ненадання пояснень і документальних підтверджень на належний письмовий запит може бути використано як підстава для документальної позапланової перевірки, зокрема за п.п. 78.1.1 ПКУ, якщо податкова має податкову інформацію, що свідчить про можливе порушення, і платник не надає пояснення протягом 15 робочих днів. Тому краща тактика — не мовчати, а дати відповідь у межах конкретно зазначених у запиті обставин.

По Bolt є ще один момент.

Якщо на рахунок приходили кошти від Bolt, але Ви стверджуєте, що фактично це була не Ваша діяльність, а інша особа користувалася акаунтом, а Вам переказувались кошти в рахунок погашення боргу, тоді юридично це не обов’язково має бути Вашим доходом від діяльності Bolt. Але це потрібно доводити. Якщо немає договору позики, розписки, переписки, підтвердження боргу, пояснень цієї особи, доступу до акаунту і контакту з нею, податкова майже напевно трактуватиме надходження як Ваш дохід, бо гроші зайшли саме на Ваш рахунок і джерело платежу вони бачать як Bolt.

Тому з точки зору ризиків є два варіанти.

Якщо Ви готові відстоювати позицію, що це не Ваш дохід, тоді відповідь треба будувати навколо пояснення походження коштів як повернення боргу, але бажано мати хоча б мінімальні докази: стару переписку, банківські перекази між Вами і цією особою, призначення платежів, будь-які підтвердження існування боргу. Якщо доказів немає, то така позиція буде слабкою.

Якщо ж суми не надто великі і вони повністю збігаються з інформацією Bolt, прагматично може бути безпечніше подати декларації саме на ці суми, сплатити ПДФО і військовий збір, а у відповіді на запит зазначити, що щодо сум, наведених контролюючим органом, платником подано декларації та сплачено податкові зобов’язання. Одночасно можна окремо вказати, що вимога про надання «інших документів» та повної виписки по рахунку є неконкретизованою, виходить за межі предмета запиту, а інформація щодо руху всіх коштів по рахунку не надається без належного правового обґрунтування та конкретизації.

Вибачте, але справу я вивчати не буду, бо це вже зовсім інший формат консультації. Очевидно, у Вас був адвокат?

У запиті податкової зазначено, що кошти надходили на такий-то банківський рахунок. Кошти дійсно надходили саме на цей рахунок, він належить Вам?

Інша людина працювала на вашому авто чи власному?

Чи є взагалі у вашій власності авто, зокрема за період 2021-2024 роки?