Зробити апеляційну скаргу на: Стягнення коштів за подптеовий борг 6річної давності "спрощенна сістема оподаткування"

Доброго дня.

Порядок надіслання контролюючими органами податкових вимог платникам податків є ключовим документом для вашої апеляції. Цей наказ Мінфіну (№ 846 від 30.06.2017) детально регламентує, як саме ДПС має інформувати вас про борг, і будь-яке відхилення від нього робить вимогу незаконною.

Згідно з розділом IV цього Порядку, податкова вимога вважається надісланою (врученою), якщо її вручено особисто, надіслано поштою з повідомленням про вручення або через електронний кабінет. Якщо пошта повернула лист із відміткою про «закінчення строку зберігання», вам важливо перевірити в матеріалах справи, чи був цей лист рекомендованим та чи був до нього доданий опис вкладення**. Якщо ДПС не зможе довести, що у конверті була саме податкова вимога з конкретним номером та датою, факт надіслання вважається неналежним.

Порядок також чітко визначає, що податкова вимога не надсилається, якщо загальна сума боргу не перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі це 3060 грн). Оскільки ваша сума (11 303,25 грн) перевищує цей ліміт, вимога мала бути обов’язково сформована та надіслана. Проте в апеляції варто акцентувати на пункті 3 Розділу III: вимога має містити відомості про склад боргу, підстави його виникнення та детальний розрахунок пені. Якщо у вимозі, яку надіслала ДПС, ці дані були відсутні або некоректні, це є порушенням форми документа, встановленої цим Порядком.

Зверніть увагу на відповідність адреси, куди був направлений лист, даним, що містяться в Реєстрі платників податків. Порядок вимагає надсилання вимоги саме за податковою адресою. Якщо ви змінювали місце реєстрації або повідомляли ДПС про іншу адресу для кореспонденції, а вони відправили лист на стару адресу — це пряме порушення процедури. В апеляційній скарзі посилання на цей Порядок разом із доказами порушення поштового зв’язку дозволить стверджувати, що податковий борг не став «узгодженим», а отже, процедура його судового стягнення була розпочата передчасно.

Основною стратегією в апеляційному суді має стати спростування факту «належного повідомлення». Хоча повернення листа за закінченням строку зберігання зазвичай прирівнюється до вручення, це правило працює лише у разі бездоганного дотримання процедури поштовим оператором та ДПС. Необхідно перевірити, чи міститься в матеріалах справи довідка пошти з відміткою про причину повернення, де чітко вказано, що адресат був відсутній або відмовився від отримання. Якщо пошта не залишила у вашій скриньці повідомлення про надходження рекомендованого листа, процедура вважається порушеною, що позбавило вас можливості подати відзив і захистити свої інтереси в першій інстанції.

Щодо строків стягнення, ключовим є аналіз дати виникнення податкового зобов'язання. Згідно зі статтею 102 Податкового кодексу України, граничний строк для стягнення боргу становить 1095 днів. Оскільки розгляд справи відбувався у 2026 році, існує висока ймовірність, що частина боргу може стосуватися періодів, за якими строк позовної давності вже минув. Окрім того, варто врахувати, що під час дії воєнного стану перебіг строків давності мав свої особливості (зупинявся, а потім був відновлений), тому ретельний перерахунок кожного дня заборгованості може стати підставою для повного або часткового скасування рішення.

Важливо також перевірити законність самого боргу крізь призму воєнних пільг для підприємців. Якщо цей борг виник через нарахування єдиного податку або ЄСВ за періоди, коли законодавство дозволяло їх не сплачувати (зокрема для ФОП 1-ї та 2-ї груп або у зв'язку з перебуванням на територіях, де це було дозволено), то дії ДПС є протиправними. В апеляційній скарзі слід наголосити, що суд першої інстанції не дослідив природу виникнення заборгованості, обмежившись лише формальною перевіркою факту відправки листа, що призвело до неправильного вирішення справи.

Для подання скарги необхідно оперативно отримати повний текст рішення суду та перевірити дату його оприлюднення в Реєстрі судових рішень. Якщо рішення було винесено без вашої участі і ви не отримували копію позовної заяви, це є залізобетонною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Перспективи справи виглядають обнадійливими, оскільки апеляційні суди часто стають на бік платника податків у випадках, коли стягнення проводиться «автоматично» без належного дослідження доказів фактичної заборгованості та реального вручення повідомлень.

Доброго дня, Ілля!

Перш за все, хочу зазначити, що для того, аби оцінити перспективи оскарження, перевірити дотримання процедури повідомлення, строки стягнення та законність самого податкового боргу, необхідно ознайомлюватись з матеріалами справи: позовною заявою, додатками (доказами) до останньої та рішенням суду.

Порядок направлення податкової вимоги визначається статтею 59 Податкового кодексу України та Порядком направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року № 610. Податкова вимога є передбаченим законом документом, який надсилається платнику податків у разі несплати узгодженої суми грошового зобов’язання у встановлений строк. Відповідно, правомірність подальшого звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення податкового боргу залежить не лише від самого факту існування податкової вимоги, а й від дотримання контролюючим органом установленого законом порядку її формування, направлення та вручення.

Податкова вимога має бути направлена платнику податків у спосіб, передбачений Податковим кодексом України для надсилання податкових документів, зокрема за податковою адресою платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручена особисто платнику податків чи його представнику. У разі використання електронної форми комунікації окремій перевірці підлягає питання наявності правових підстав для направлення податкової вимоги через електронний кабінет, а також наявність належних доказів її доставлення платнику податків у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Саме по собі повернення поштового відправлення з відміткою про закінчення строку зберігання не звільняє суд від обов’язку перевірити, чи були дотримані всі умови, за яких податкова вимога може вважатися належно врученою. Суд повинен встановити, чи була податкова вимога направлена саме за належною податковою адресою платника, чи підтверджено матеріалами справи зміст відповідного поштового відправлення, чи наявні докази того, що у відправленні містилася саме податкова вимога з доданим до неї детальним розрахунком суми податкового боргу, а також чи містять поштові документи дату повернення та конкретну причину невручення.

Крім того, у разі повернення поштового відправлення з податковою вимогою суд має правильно визначити момент, з якого така вимога вважається врученою у розумінні Податкового кодексу України. Таким моментом не може автоматично вважатися дата її формування або дата відправлення контролюючим органом, оскільки юридичне значення має дата, зазначена поштовою службою у документі про невручення або повернення поштового відправлення із зазначенням відповідної причини.

Окремому встановленню підлягає дотримання контролюючим органом строку, передбаченого пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України. Звернення до суду з вимогою про стягнення податкового боргу можливе лише після спливу 30 календарних днів з дня надіслання або вручення податкової вимоги. Отже, суд мав встановити дату направлення податкової вимоги, дату її повернення або умовного вручення у розумінні Податкового кодексу України, а також дату звернення контролюючого органу до суду. Без встановлення цих обставин неможливо зробити обґрунтований висновок про наявність у контролюючого органу права на примусове стягнення податкового боргу в судовому порядку.

Для фізичної особи податкова вимога є лише передумовою подальшого примусового стягнення, однак не замінює собою судову перевірку підстав такого стягнення. У межах справи про стягнення податкового боргу контролюючий орган повинен довести не лише факт направлення податкової вимоги, а й наявність узгодженого податкового боргу, правові підстави його виникнення, розмір боргу, дату його виникнення, дотримання процедури направлення податкової вимоги та дотримання строків звернення до суду.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про належне вручення податкової вимоги лише з посиланням на повернення поштового відправлення за закінченням строку зберігання є недостатнім, якщо суд не перевірив належність адреси направлення, зміст поштового відправлення, наявність детального розрахунку податкового боргу, дату умовного вручення податкової вимоги та дотримання 30-денного строку до звернення контролюючого органу до суду.

Також необхідно розуміти чи отримували Ви ухвалу про відкриття провадження, копію позову та додатки, чи була у Вас реальна можливість подати відзив. КАС України передбачає правила вручення судових повісток і документів, а також наслідки направлення за останньою відомою адресою.

Строк на апеляційне оскарження рішення адміністративного суду — 30 днів. Якщо справа розглядалась у письмовому провадженні, строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Якщо повне рішення не було вручено у день складення, можна просити поновити строк, якщо апеляція подається протягом 30 днів з дня вручення Вам повного рішення.

Отже, якщо у матеріалах справи є повний пакет доказів — податкова вимога, детальний розрахунок, правильна адреса, поштові докази повернення, дотримані 30 днів і борг виник у межах 1095 днів, перспектива скасування невисока.

Якщо ж суд фактично обмежився загальним посиланням на “податкову вимогу направлено, повернулась за закінченням строку зберігання”, без перевірки адреси, змісту відправлення, детального розрахунку, дати виникнення боргу, 30-денного строку і 1095 днів, апеляція має нормальну процесуальну перспективу як мінімум на скасування рішення і направлення справи на новий розгляд або ухвалення нового рішення в частині недоведеного / простроченого боргу.

Питання строків звернення контролюючого органу до суду у цій справі має істотне значення, оскільки заявлений до стягнення податковий борг стосується спрощеної системи оподаткування та, за наявною інформацією, має давній період виникнення.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України податковий борг може бути стягнутий контролюючим органом протягом 1095 календарних днів з дня виникнення такого податкового боргу. Отже, для вирішення питання про правомірність звернення ГУ ДПС до суду недостатньо встановити лише загальну суму боргу та факт направлення податкової вимоги. Суд повинен був встановити дату виникнення кожної складової податкового боргу, податковий період, за який вона обліковується, граничний строк її сплати, дату виникнення податкового боргу та дату звернення контролюючого органу до суду. Саме ці обставини дають можливість перевірити, чи звернувся контролюючий орган до суду в межах строку, визначеного пунктом 102.4 статті 102 ПК України. ПКУ чинний у редакції від 01 січня 2026 року, а норма пункту 102.4 встановлює 1095-денний строк стягнення податкового боргу з дня його виникнення.

Окремо слід враховувати, що перебіг строків, визначених статтею 102 ПК України, у відповідні періоди зупинявся у зв’язку з карантинними та воєнними змінами до податкового законодавства. Тому сам по собі календарний проміжок у шість років ще не є достатнім для автоматичного висновку про сплив строку стягнення. Водночас це не звільняє суд від обов’язку здійснити конкретний розрахунок строку щодо кожної складової боргу. У межах такого розрахунку необхідно визначити, скільки днів строку стягнення минуло до початку зупинення строків, на який період перебіг такого строку був зупинений, з якої дати він поновився або продовжився, та чи залишалося у контролюючого органу право на звернення до суду на день подання позову.

При цьому після 01 серпня 2023 року питання строків також не може оцінюватися формально. Дійсно, пункт 102.9 статті 102 ПК України та підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, які встановлювали окремі правила зупинення перебігу строків, діяли до 01 серпня 2023 року. Водночас щодо окремих категорій платників та податкового боргу, який виник до 24 лютого 2022 року, податкове законодавство передбачало спеціальні обмеження щодо застосування заходів з погашення податкового боргу, зокрема за підпунктом 69.40 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. ДПС також роз’яснювала, що для платників, визначених підпунктом 69.40, які мають податковий борг, що виник до 24 лютого 2022 року, перебіг строку давності не відновився.

Отже, якщо заявлена до стягнення сума 11 303,25 грн сформована за рахунок нарахувань зі спрощеної системи оподаткування за різні податкові періоди, кожна складова цієї суми повинна бути перевірена окремо. Суд мав встановити, коли саме виникло відповідне грошове зобов’язання, коли сплив строк його добровільної сплати, з якого дня воно набуло статусу податкового боргу, чи поширювалися на цей період норми про зупинення перебігу строків, та чи не сплив строк для його примусового стягнення на момент звернення ГУ ДПС до суду. Без такого розрахунку висновок суду про наявність підстав для стягнення всієї суми податкового боргу є передчасним.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю, для оцінки реальних перспектив апеляційного оскарження необхідно детально аналізувати всі матеріали справи- позов податкового органу, додані докази, копію податкової вимоги, документи поштового направлення, а також повний текст рішення суду першої інстанції. Сам факт існування податкового боргу ще не означає автоматичну законність його судового стягнення, оскільки контролюючий орган зобов’язаний дотриматися всієї процедури, визначеної Податковим кодексом України та нормативними актами Міністерства фінансів.

Податкова вимога є обов’язковим документом, який передує примусовому стягненню боргу через суд. Вона повинна бути оформлена належним чином, містити розрахунок суми боргу, підстави його виникнення, інформацію щодо пені, штрафів та бути направлена саме за податковою адресою платника податків. Надсилання здійснюється рекомендованим листом з повідомленням про вручення, особисто під підпис або через електронний кабінет за наявності законних підстав для такого способу комунікації. Якщо податкова не може підтвердити належне направлення вимоги та її зміст, це ставить під сумнів законність подальшого звернення до суду.

У подібних справах ключовим питанням часто є саме факт належного повідомлення особи. Повернення поштового відправлення із позначкою «за закінченням строку зберігання»саме по собі не означає, що процедура була проведена без порушень. Суд повинен перевірити, чи дійсно лист був направлений на актуальну податкову адресу платника, чи містились у конверті саме документи, на які посилається податкова служба чи є опис вкладення, повідомлення про вручення, інформація про причину повернення кореспонденції та дата такого повернення. Якщо в матеріалах справи відсутні належні докази того, що саме податкова вимога була вкладена у лист або не підтверджено правильність адреси відправлення, тоді доводи податкового органу про належне вручення можуть бути визнані недостатніми.

Окремо необхідно звернути увагу на дату, з якої податкова вимога вважається врученою. Контролюючі органи нерідко формально посилаються лише на дату відправлення документа, однак для цілей податкового законодавства важливе значення має саме дата фактичного вручення або дата повернення листа поштовим оператором із зазначенням причин невручення. Без встановлення цієї дати неможливо визначити, чи дотримався податковий орган строку, передбаченого статтею 95 Податкового кодексу України, оскільки звернення до суду допускається лише після спливу 30 календарних днів з моменту направлення або вручення податкової вимоги.

Також необхідно аналізувати саму природу виникнення податкового боргу. Податкова служба повинна довести, що сума є узгодженим податковим зобов’язанням, яке не було сплачене у встановлений законом строк. Суд при розгляді таких справ повинен перевіряти не лише формальну наявність вимоги, а і правильність розрахунку боргу, дату його виникнення, законність нарахування штрафних санкцій та пені. Якщо частина суми сформована з порушенням вимог законодавства або без належного документального підтвердження, така частина боргу може бути визнана недоведеною.

Особливо важливим є питання строків стягнення. Податковий кодекс України встановлює загальний строк у 1095 днів для примусового стягнення податкового боргу. Тому необхідно окремо перевіряти кожний період нарахування.Якщо податкова звернулась до суду після спливу встановленого строку це може бути підставою для відмови у стягненні всієї суми або її частини. При цьому під час воєнного стану діяли спеціальні правила щодо перебігу строків, тому потрібно проводити окремий юридичний аналіз із врахуванням змін законодавства на відповідні періоди. Крім цього, слід враховувати можливість застосування пільг та спеціальних правил, які діяли для ФОП та окремих категорій платників податків під час воєнного стану. Якщо борг сформований за періоди, коли закон допускав несплату певних податків або ЄСВ, такі нарахування можуть бути незаконними. Суд першої інстанції повинен був перевірити ці обставини, а не обмежуватись лише формальним підтвердженням факту відправлення податкової вимоги.

Не менш важливим є питання належного повідомлення про сам судовий процес. Необхідно встановити, чи отримували Ви ухвалу про відкриття провадження, копію позовної заяви та додані документи, чи була у Вас фактична можливість подати відзив та надати свої заперечення. Якщо справа була розглянута без Вашої участі через неналежне повідомлення, це може свідчити про порушення права на справедливий судовий розгляд та бути окремою підставою для скасування рішення. Строк на подання апеляційної скарги у адміністративних справах становить 30 днів. Якщо повний текст рішення не був вручений вчасно або Ви фактично не знали про розгляд справи, разом із апеляційною скаргою можна заявляти клопотання про поновлення строку на оскарження. Суд апеляційної інстанції оцінює не лише формальне дотримання строківа і причини їх пропуску та реальну можливість особи своєчасно отримати інформацію про справу.

Отже, перспективи апеляційного перегляду напряму залежать від того, наскільки повно податковий орган довів факт належного вручення податкової вимоги, законність самого боргу, правильність його розрахунку та дотримання строків звернення до суду. Якщо суд першої інстанції фактично обмежився лише загальним посиланням на повернення поштового відправлення без дослідження змісту листа, правильності адреси, строків, розрахунку боргу та доказів його виникнення, це створює достатні правові підстави для скасування рішення або направлення справи на новий розгляд.

З повагою, Адвокат Середницький

Доброго дня. Ілля!

Описана Вами ситуація має вагомі підстави для апеляційного оскарження, зокрема через ймовірне порушення податковою строків стягнення (1095 днів) та процедури вручення вимоги.

Можу проаналізувати рішення Київського окружного адміністративного суду, перевірити матеріали справи та за необхідності підготувати обґрунтовану апеляційну скаргу. Для початку роботи знадобиться номер справи або копія рішення суду.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПКУ строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов’язку платника податків визначається календарною датою.

Пунктом 31.3 ст. 31 ПКУ визначено, що строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Дата виникнення податкового боргу – це гранична дата, до якої включно платник має погасити своє податкове (або грошове) зобов’язання, і саме з цієї дати починається перебіг строку давності, встановлений ст. 102 ПКУ (1095 днів).

Щодо неналежного повідомлення про податковий борг, то суди часто визнають "закінчення строку зберігання" належним врученням (п. 42.2 ПКУ), але для апеляції важливо інше: чи належним чином поштовий оператор псповістив Вас про наявність листа від податкової та чи суд повідомив Вас про відкриття провадження? Якщо Ви не отримували ухвалу про відкриття провадження та позовну заяву, це позбавило Вас права на захист (подання відзиву).

Стаття 317КАСУ передбачає Підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення

1. Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

2. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

3. Порушення норм процесуального права є обов’язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо:

1) справу розглянуто неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;

4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки осіб, які не були залучені до участі у справі;

5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні;

6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;

7) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!

ДОБРОГО ДНЯ, ІЛЛЯ! Перспектива оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду, ухвалене без Вас, на користь податкового органу - оцінюється як помірно висока, переважно за рахунок процесуальних порушень суду під час розгляду та можливого пропуску податковою строків стягнення, незважаючи на те, що цей строк в 1095 днів під час КОВІД зупинявся. Треба дивитись рішення суду за № справи в Реєстрі судових рішень або в Електронному суді.

Відповідно до п. 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України (далі - ПК України), направлення листа на податкову адресу, який повернувся із відміткою «за закінченням строку зберігання», вважається належним врученням з боку ДПС.

Але в кожному випадку треба вивчати обставини - належність адреси. Чи обирав ФОП листування у електронному вигляді через Електронний кабінет платника податків https://cabinet.tax.gov.ua/user/settings . Чи є у податкової ДОКАЗИ надсилання. Бо відмітка в базі - не є належним та допустимим доказом.

Судові повістки та рішення суду (фактор повного діловодського бардаку і анархії в Київському окружному адміністративному суді): Суд першої інстанції був зобов'язаний надіслати ухвалу про відкриття провадження на Вашу офіційну адресу як ФОП в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДРЮОФОПГФ).

Звісно якщо у Вас не було зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС. https://cabinet.court.gov.ua/

Можливі аргумент для апеляції:

Якщо судові документи не були отримані через вину пошти або надіслані на помилкову адресу, це є вагомою підставою для скасування рішення через порушення права на захист та неналежне сповіщення сторони (ст. 268, 317 КАС України). Але зараз суди не направляють за наслідками апеляційного перегляду справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Тому доведеться працювати з конвеєром Шостого ААС і нести ризики цього, адже наразі апеляційні суди не можуть забезпечити часто повноцінний перегляд в апеляції, якщо перша інстанція обмежила право громадянина на судовий захист чи взагалі позбавила цього права.

На жаль у Вашому випадку та враховуючи цинічний підхід окремих колегій Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (касація) - апеляція то єдиний шанс, бо в касацію пробитися буде майже неможливо внаслідок спрощеного позовного провадження.

Строки стягнення податкового боргу (ст. 102 ПК України)

Податкова має право звернутися до суду протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. (загальний строк).

Перебіг цих 1095 днів дійсно зупинявся через COVID-карантин та початок воєнного стану.

Для податкових органів строки звернення до суду та стягнення були повністю відновлені з 1 серпня 2023 року (згідно із Законом № 3219-IX).

Потрібно детально перерахувати 1095 днів, виключивши період «заморозки» строків, які діяли до 01.08.2023 р. Податкові органи часто пропускають цей строк під час розрахунків.

У податкових спорах діє кардинально інше правило ніж в цивільному чи господарському процесі. Адміністративний суд зобов'язаний був застосувати строки давності самостійно (в силу закону). Окрема заява від боржника, як це передбачено у Цивільному кодексі України, не була потрібна.

Отже, рішення суду першої інстанції не відповідає критеріям законності та обгрунтованості (ст. 242 КАС України).

Законність боргу та підсудність

Територіальна підсудність. Оскільки Ви зареєстровані в м. Києві, розгляд справи Київським окружним адмінсудом є законним (ст. 25 КАС України), навіть якщо позивачем виступило ГУ ДПС у Львівській області.

Причина боргу. Сума ~11 300 грн на спрощеній системі найчастіше виникає через автоматичне анулювання статусу платника єдиного податку (наприклад, через наявність старого дрібного боргу) та подальшого переведення на загальну систему із нарахуванням 18% ПДФО та 1,5 (5)% військового збору.

Причини боргу та законність виникнення - також треба детально аналізувати.

Також фахівці-юристи з податкових спорів знають багато хитрощів щодо нівелювання позовів податкової. Зокрема через процедуру поновлення строку для адміністративного оскарження, якщо такий стров пропущено з поважних причин чи взагалі не пропущено внаслідок порушень податкової щодо оповіщення.

ЧАСТО використовуєтсья аргумент для суду, що якщо ППР не було вручене, то фактично строк оскарження адміністративного не сплив. А отже позов був передчасним.

У податковому праві діє суворий ланцюжок дій. Податковий борг не виникає сам по собі - сума податкового зобов"язання має стати узгодженою.

1. Відсутність вручення ППР = неузгодженість зобов'язання. Якщо Податкове повідомлення-рішення (ППР) взагалі не було вручене платнику (наприклад, податкова помилилася з адресою або не надіслала його), то грошове зобов'язання вважається неузгодженим.
2. Строк оскарження не розпочався. Відповідно до ст. 56 ПК України та судової практики Верховного Суду, строк на адміністративне або судове оскарження ППР починає обчислюватися виключно з дня, наступного за днем вручення цього рішення платнику. Якщо вручення не було, строк оскарження фізично не міг спливти.
3. Немає боргу - немає права на позов. Пункт 95.1 статті 95 ПК України чітко зазначає, що стягнення коштів здійснюється лише щодо податкового боргу. Оскільки сума в ППР не є узгодженою через невручення, вона юридично не набула статусу «податкового боргу».

Отже, у ДПС взагалі не виникло права на подання позову про її стягнення.

Першочергові кроки для подання апеляції

1. Визначення дати складення рішення суду, дати його отримання та граничних строків для подання апеляції на рішення суду 1-ї інстанції (Київського ОАС). Апеляції за новими правилами подаються не через суд 1-ї інстанції, а безпосередньо в апеляційний суд. У даному випадку - Шостий апеляційний адміністративний суд (м. Київ).
2. Електронний суд. Зареєструйтеся в системі Електронний суд, щоб отримати повний текст судового рішення та ознайомитися з матеріалами справи онлайн. Подання апеляції через систему в електронному вигляді - надійно блокує можливість звернення рішення до виконання незважаючи на факт подання апеляції до апеляційного суду. Київський ОАС та податкова завжди можуть сказати, що не бачили, не чули, не знали.
3. Поновлення строків. Оскільки розгляд відбувся без вашого відома, до апеляційної скарги обов’язково додається клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження з моменту, коли ви фактично дізналися про рішення.

Згідно з ст. 295 КАС України діють такі процесуальні строки оскарження в апеляційному порядку рішень суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Дата складення має бути вказана у рішенні. Якщо суддя цього не робить (чим грішать судді районних судів м. Києва) - існує ряд способів встановити дійсну дату.

{Абзац другий частини першої статті 295 в редакції Закону № 4173-IX від 19.12.2024}

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу

4. Електронний кабінет платника податкоів ДПС. Перевірте свій Електронний кабінет платника податків, щоб дізнатися точну дату виникнення боргу та рішення, на підставі якого його нараховано - за версією податкової.

Для точного формування правової позиції слід уточнити:

1) Якою датою датоване рішення суду (або коли Ви про нього дізналися)?

2) За який конкретно період (рік/квартал) податкова нарахувала цей борг?

3) Який зараз статус вашого ФОП (активний чи закритий)?

4) Чи мали Ви електронний кабінет в системі Електронний суд на момент розгляду справи судом першої інстанції?

На жаль наявність кабінету в Електронному суді - звільняє суд від обов"язку направляти паперові документи Вам. Тому уважно слід контролювати АКТУАЛЬНУ електронну пошту, яка прив"язана до електронного суду та налаштування, щоб копії рішень та процесуальних повідомлень приходили Вам в Електронний суд.

Також вони могли приходити в ДІЮ, але ДІЯ не є офіційним способом вручення і є лише інформацією до відома, яка не звільняє суд від процесуального обов"язку направляти стороні ухвалу та позов.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду неодноразово наголошував: «Неотримання платником податків ППР свідчить про неузгодженість грошового зобов'язання, а отже, виключає можливість виникнення податкового боргу та право податкового органу на його примусове стягнення»

Так на думку ДФС сам факт відправлення ППР рекомендованим листом із повідомленням про вручення свідчить про його отримання платником податків.

Переглядаючи вказану справу КАС став на бік платника податків та підтримав думку судів першої та адміністративних інстанцій.

Аналізуючи матеріали справи КАС зазначив, що пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків.

Одночасно згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За нормами абз. 2 п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження з повідомленням про вручення.

В свою чергу у разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом при його направленні, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Згідно матеріалів справи податкове повідомлення-рішення та податкова вимога були надіслані відповідачу на невірну адресу, внаслідок чого було повернуто у зв’язку із закінченням терміну зберігання, тому грошове зобов'язання відповідно не набуло статусу узгодженого, і таким чиномсуди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача податкового боргу по транспортному податку з фізичних осіб.

___

Але вимога видається НА ПІДСТАВІ ППР. Вам потрібно з'ясувати в матеріалах справи: чи надсилалося вам колись саме ППР? Чи є в матеріалах справи корінець про його вручення або бодай квитанція про відправку? Якщо податкова «забула» відправити ППР або надіслала його не на ту адресу, то вся подальша процедура (і вимога, і позов) автоматично стають незаконними.

На жаль без аналізу документів справи (рішення суду, позову та доказів податкової) сказати щось більш конкретне неможливо.

ЩАСТИ ВАМ У РЕАЛІЗАЦІЇ та ЗАХИСТІ ЗАКОННИХ ПРАВ та ІНТЕРЕСІВ!

З повагою та розумінням, Я.О. Турчин

Доброго дня, Рішення Київського окружного адміністративного суду у даній справі не можна вважати безспірно законним та обґрунтованим, а тому воно має реальні перспективи для скасування в апеляційному порядку. Насамперед привертає увагу те, що суд фактично розглянув справу виключно на підставі матеріалів, наданих податковим органом, без участі відповідача та без перевірки ключових обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Суд послався на те, що кореспонденція була направлена за адресою реєстрації та повернулась із відміткою «за закінченням строку зберігання», після чого визнав Вас належним чином повідомленим. Однак сам по собі факт повернення листа не свідчить автоматично про реальне повідомлення особи. Практика Верховного Суду виходить із того, що суд повинен не формально констатувати направлення кореспонденції, а перевіряти, чи була у сторони реальна можливість дізнатися про розгляд справи та реалізувати своє право на захист. Якщо особа фактично не проживала за адресою, перебувала за кордоном, не отримувала повідомлень або адреса вже була неактуальною — це може свідчити про порушення права на справедливий суд та принципу змагальності сторін, передбачених статтями 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статтями 2, 9, 41, 44 КАС України.

Окремо необхідно звернути увагу на строки стягнення податкового боргу. Із Вашого опису випливає, що податкові нарахування фактично мають шестирічну давність. Це є одним із найбільш вагомих аргументів для апеляційного оскарження. Відповідно до пункту 102.1 Податкового кодексу України контролюючий орган має право визначити суму грошового зобов’язання лише протягом 1095 днів. Аналогічно пункт 102.4 ПК України встановлює строк для примусового стягнення податкового боргу. Якщо податковий орган звернувся до суду після спливу цього строку та не доведе наявність обставин, які його зупиняли або переривали, право на примусове стягнення вважається втраченим.

У Вашій справі суд першої інстанції, судячи з опису, не встановив належним чином дату виникнення податкового боргу, дату узгодження податкового зобов’язання, дату направлення податкової вимоги та не перевірив дотримання строків звернення до суду. Фактично рішення ґрунтується лише на доводах ДПС та внутрішніх документах контролюючого органу без повного дослідження обставин справи. Це є істотним порушенням норм процесуального права.

Крім того, сама податкова вимога є обов’язковою передумовою для подальшого примусового стягнення боргу. Податковий орган повинен довести не лише факт її формального направлення, а саме належного вручення платнику податків. Якщо у матеріалах справи відсутні докази фактичного вручення або належного повідомлення, це ставить під сумнів законність подальших дій ДПС щодо стягнення коштів у судовому порядку.

Також варто звернути увагу на те, що справа розглядалася у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін, хоча спір фактично потребував дослідження доказів, перевірки строків, обставин повідомлення та правомірності самого нарахування. За таких умов суд мав принаймні забезпечити реальну можливість відповідачу подати відзив та надати пояснення. Фактично ж справа була вирішена без Вашої участі виключно на користь позивача.

В апеляційній скарзі доцільно просити суд:

• скасувати рішення суду першої інстанції;
• відмовити ДПС у задоволенні позову;
• або направити справу на новий розгляд;
• окремо заявити про застосування строків давності відповідно до статті 102 ПК України;
• наголосити на неналежному повідомленні та порушенні права на захист.

Перспективи апеляційного оскарження у такій категорії справ є достатньо реальними, особливо якщо вдасться підтвердити:

• що борг виник понад 1095 днів тому;
• що Ви не були належним чином повідомлені;
• що податкова вимога фактично не вручалась;
• що суд не дослідив усі істотні обставини.

Для підготовки сильної апеляції бажано додатково отримати:

• повний текст рішення суду;
• копію позову ДПС;
• копію податкової вимоги;
• інтегровану картку платника;
• інформацію про дату виникнення боргу та дату звернення ДПС до суду.

Саме аналіз цих дат дозволить остаточно визначити, чи було податковим органом пропущено строк примусового стягнення.

Добрий день,

Справи щодо стягнення податкового боргу майже у 100% випадків задовольняються на користь податкової.

Щодо податкової вимоги, то ви мабуть маєте на увазі вимогу щодо сплати єдиного внеску. Вона вручена, якщо направлена на адресу реєстрації. Якщо ви маєте на увазі саме податкову вимогу, яка зазначає суму боргу, то це документ, який переводить податкове зобов'язання в статус податкового боргу, однак не є головним для того щоб виграти справу.

Головне тут - за що нараховано борг.

Якщо це ваші декларації, то тут змінити взагалі нічого неможливо, адже це ви вказали таку суму податкового зобов'язання.

Якщо податкова самостійно нарахувала вам суму - потрібно оскаржувати документ, яким здійснено таке нарахування. Однак тут також діють строки.

Ви пишете, що у вас спрощена система оподаткування, тому борг я так розумію за ЄСВ або єдиний податок.

Звісно, щоб оцінити перспективи потрібно бачити позовну заяву та облікову картку платника податків - за що борг.

Щодо строків позовної давності, то це працює в суді, якщо відповідач заявить про це у відзиві. Ви ж пишете, що відзив не подавали. Самостійно суд не застосовує строки позовної давності.

Тому саме головне - щоб вам допомогти потрібно бачити матеріали справи.

Адвокат Ірина МАМАЙ