Задайте питання юристу

993 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Трудове право, 25 травня 2026, питання №148896 390₴

Поясніть нові правила бронювання

Кабмін вніс нові правила в бронювання на минулому тижні. Поки я бачу різні пояснення, і до кінця незрозуміло, як зміниться цей процес.

Поясніть, будь ласка, що буде в моїй ситуації.
Я працюю на основній роботі та додатково за сумісництвом. На основній роботі є критичність, але нема місць, тому я там не заброньований. Через це пішов працювати за сумісництвом, і там наразі заброньований.

Чи за новими правилами я можу бути далі заброньованим за сумісництвом? Якщо ні, то чому? Чи можу я просто домовитись з роботодавцем, щоб на основній роботі мене переоформили за сумісництвом, і навпаки?

Відповіді юристів (13)

    Богданов Микита
    Богданов Микита 2 години тому

    Адвокат, м. Одеса, 12 років досвіду

    Спілкуватися у чаті

    Доброго днянаразі немає повного тексту змін, постанова 76 ще в старій редакції. З тексту, що я бачив на сайті Мінекономіки мова про сумісництво йшла лише для тих, хто не заброньований, а маю відстрочку. Щоб ця людина враховувалась лише за основним місцем роботи. Бо є випадки, що люди з відстрочкою влаштовуються на багато підприємств і кожному з них дають право бронювати одного (якщо квота 50% бронювання). Але краще звісно на тій роботі, де ви заброньовані, влаштуватись на основну на повну ставку, бо невідомо які зміни будуть далі. Все до цього і йде

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Євгене!

    У публічному просторі дійсна наявна інформація про те, що Уряд України ухвалив постанову, яка змінює критерії бронювання військовозобов’язаних для критично важливих підприємств.

    Проте, тексту самої Постанови на урядовому порталі ще не має, тож коментувати останню станом на зараз неможливо.

    Наразі зі слів урядовців відомо, що зміни складаються з трьох основних компонентів:

    1. Підвищення вимог до заробітної плати.

    Для підтвердження статусу критично важливого підприємства та бронювання співробітника його середня зарплата має становити щонайменше три мінімальні заробітні плати — це 25 941 гривня. Водночас для прифронтових територій зроблено виняток: там вимога залишається на чинному рівні та становить 21 600 гривень.

    2. Нові правила обліку сумісників.

    Працівники, які працюють за сумісництвом і вже мають відстрочку від призову, відтепер зараховуватимуться в загальну квоту бронювання підприємства лише один раз і за одним місцем роботи. Ця норма почне діяти орієнтовно в середині червня – через 10 днів після набрання чинності постановою.

    3.Перегляд критеріїв критичності.

    За словами Соболєва, центральні та регіональні органи влади зобов’язані протягом місяця переглянути та перезатвердити свої критерії визначення підприємств критично важливими. Нові вимоги вони мають обов’язково погодити з Міністерством оборони та Міністерством економіки, щоб забезпечити стабільну роботу дійсно важливих для воєнного стану об’єктів.

    Нова норма, про яку йдеться, спрямована не на повну заборону бронювання сумісників, а на те, щоб одна й та сама військовозобов’язана особа не збільшувала квоту одразу для кількох роботодавців. Мінекономіки прямо пояснює: працівники, які вже мають відстрочку за статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також працівники-сумісники враховуватимуться в квоту лише за одним із місць роботи. Тобто якщо людина працює на одному підприємстві за основним місцем, а на іншому — за сумісництвом, для квоти бронювання вона враховується лише за одним місцем роботи.

    Тому у Вашій ситуації важливо от що:

    Якщо на основній роботі Ви не заброньовані і фактично не займаєте там місце у квоті, а бронювання оформлене саме за роботодавцем, де Ви працюєте за сумісництвом, то з самого формулювання цієї норми не випливає, що таке бронювання автоматично стає незаконним. Ви просто маєте враховуватися в квоті лише того роботодавця, який Вас фактично бронює.

    Отже, Ви можете залишатися заброньованим за сумісництвом, якщо роботодавець за сумісництвом має чинну критичність, має вільну квоту, включив Вас до списку на бронювання і Ви не враховуєтесь одночасно в квоті іншого роботодавця. Проблема виникає не тому, що це сумісництво, а тоді, коли одна особа штучно використовується для квоти двох підприємств або коли роботодавець за сумісництвом не матиме достатнього ліміту після перегляду.

    Щодо Вашої ідеї “поміняти місцями” основну роботу і сумісництво, це можливо, якщо це буде реальна зміна трудових відносин за згодою з обома роботодавцями. Однак з точки зору бронювання це не обов’язково вирішує проблему, бо нова логіка прив’язана не просто до назви “основне місце” чи “сумісництво”, а до того, що працівник має враховуватися в квоті лише один раз і за одним роботодавцем.

    Через це я б не радив робити суто формальне переоформлення тільки “під бронювання”, якщо фактично нічого в роботі не зміниться. Тим більше, що ще постановою № 1608 було передбачено електронну взаємодію між Пенсійним фондом і Міноборони щодо даних про трудові договори, тобто система поступово орієнтується саме на перевірку реальних трудових даних.

    Якщо бронювання вже є за місцем роботи за сумісництвом, основне завдання переконатися, що саме цей роботодавець має право і надалі тримати його у своїй квоті. Якщо роботодавець за сумісництвом після нових правил збереже критичність і квоту, підстав для автоматичної втрати бронювання лише через сумісництво не вбачається.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    • Євгеній Клієнт 2 години тому

      Дякую. Таке питання ще. На основній роботі як я розумію, я даю квоту на бронювання, тобто хтось отримав бронювання по старому правилу 50/50. Тепер як я розумію, на основній роботі я не буду давати місця. Чи треба мені повідомляти роботодавця про це, чи квота автоматично перерахується? Я не хочу щоб через нові правила у основного роботодавця виникли проблеми з підтвердженням критичності

      • Айвазян Юрій Климентійович

        Прошу, Євгенію! Був радий допомогти!

        У Вашій ситуації для основного роботодавця, найімовірніше, нічого не зміниться, оскільки Ви вже маєте бронювання за іншим підприємством.

        Відповідно до пункту 12 Порядку бронювання військовозобов’язаних, затвердженого постановою КМУ № 76, у загальній кількості військовозобов’язаних працівників, яка використовується для визначення квоти бронювання, не враховуються, зокрема, військовозобов’язані, заброньовані за іншими підприємствами, установами чи організаціями. Тобто якщо Ви вже заброньовані за місцем роботи за сумісництвом, основне підприємство і зараз не повинно враховувати Вас як працівника, який збільшує його квоту бронювання.

        Тому окремо повідомляти основного роботодавця про те, що Ви більше не “даєте місце” у квоті, немає потреби, оскільки за чинними правилами Ви і так не мали враховуватися в його квоті як особа, вже заброньована за іншим роботодавцем.

        З повагою, адвокат Айвазян.

    Дерій Владислав Олегович

    Доброго дня, Євгенію!

    Не хвилюйтесь, у Вашому випадку Ви можете залишатись заброньованим за сумісництвом, але Ви не входитимете у квоту для бронювання за основним місцем роботи ( в принципві як і до цього). А якщо отримаєте бронювання за основним місцем роботи, то як сумісник Ви не входитимете в квоту військовозобов'язаних на іншому підприємстві.

    На даний час ніяких змін до постанови КМУ 76 не вносилося, тому чекаємо. Рекомендую завчасно не здійснювати ніяких зайвих кроків, наприклад, змінювати основне місце роботи. Цілком можливо, що Вас все залишиться незмінним, окрім того, що підвищать заробітну плату.

    Відповідно до роз'яснення Мінекономіки https://www.kmu.gov.ua/news/minekonomiky-uriad-udo... Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке вносить зміни до процесу бронювання, але офіційної постанови ще не оприлюдненно, все це лише новини.

    Згідно роз'яснення Уряд уточнив окремі правила, щоб система залишалася дієвим інструментом для критично важливих роботодавців, але водночас була точнішою, прозорішою та захищенішою від формального використання.

    Одне з ключових рішень стосується підвищення вимог до рівня середньої заробітної плати. Для підтвердження статусу критично важливого підприємства та бронювання працівника рівень заробітної плати має становити не менше трьох мінімальних зарплат — 25 941 грн.

    Для підприємств, які працюють на прифронтових територіях, зберігається більш гнучкий підхід. Для них чинна вимога залишається на рівні 2,5 мінімальної заробітної плати, тобто 21 618 грн. Йдеться про території, визначені в наказі Мінрозвитку.

    Також Уряд уточнив правила врахування працівників у КВОТУ бронювання.

    Працівники, які вже мають відстрочку від призову відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також працівники-сумісники враховуватимуться в квоту лише ЗА ОДНИМ з місць роботи.

    Наприклад, якщо працівник має місце роботи на одному підприємстві, а на іншому працює за сумісництвом, для квоти бронювання він враховується лише за одним з місць роботи. Тобто сумісництво штучно не створюватиме додаткове місце у квоті з бронювання для іншого роботодавця.

    Окремий блок змін стосується критеріїв критичності. Міністерства, центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають у місячний термін перезатвердити власні критерії критичності за погодженням з Міноборони та Мінекономіки."

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Щиро бажаю Вам успіхів!

    • Євгеній Клієнт 2 години тому

      Дякую. Таке питання ще. На основній роботі як я розумію, я даю квоту на бронювання, тобто хтось отримав бронювання по старому правилу 50/50. Тепер як я розумію, на основній роботі я не буду давати місця. Чи треба мені повідомляти роботодавця про це, чи квота автоматично перерахується? Я не хочу щоб через нові правила у основного роботодавця виникли проблеми з підтвердженням критичності.

      • Дерій Владислав Олегович

        Будь ласка, Євгенію!

        У Вас нічого не зміниться, адже Ви і раніше не давали квоту на основному підприємстві.

        Згідно пункту 12 постанови КМУ 76 (діючого на даний час) у загальній кількості військовозобов’язаних, зазначених у пунктах 6-10 цього Порядку, не враховуються військовозобов’язані-жінки, військовозобов’язані, які перебувають на військовому обліку в СБУ, розвідувальних органах України, військовозобов’язані, зазначені в абзацах другому - шостому пункту 5 цього Порядку, а також військовозобов’язані, заброньовані за іншими підприємствами, установами, організаціями.

        Тому повідомляти підприємство ні про що не потрібно. Водночас, якщо Ви забажаєте змінити основне місце роботи (це робиться шляхом подання заяви до підприємства, де Ви зараз працюєте за сумісництвом), то Ваш інший роботодавець все рівно про це дізнається через ПФУ.

        • Євгеній Клієнт 2 години тому

          Справа в тому, що я забронювався буквально місяць тому, тобто раніше я все таки давав квоту за основним місцем роботи. То мені цікаво, роботодавець сам зрозуміє, що у нього зменшилась квота на одну людину, чи мені треба повідомити його про це, щоб він, не знаючи, не забронював по моїй квоті іншу людину, тим самим порушивши закон?

          • Дерій Владислав Олегович

            Ваш роботодавець і так знає, що Ви не входите в квоту.

            По-перше, перед оформленням бронювання іншим працівникам він отримує Відомості про працівників з Реєстру військовозобовʼязаних https://diia.gov.ua/services/vidomosti-pro-pracivn... Там вказано кількість військовозобов'язаних осіб та в кого, які є відстрочки.

            По-друге, ДІЯ може не пропустити бронювання, якщо не зберігається квота військовозобов'язаних.

            Водночас, за бажанням Ви можете його повідомити, що маєте бронь від іншого підприємства.

    Богун Сергій Павлович

    Доброго дня.

    Уряд дійсно кардинально оновив правила бронювання, і питання сумісників стало одним із ключових, навколо якого виникло найбільше дискусій. Головна зміна полягає у ліквідації так званого «подвійного обліку» в квотах. Раніше компанії могли штучно роздувати свої ліміти (квоту у 50%), оформлюючи людей за сумісництвом, оскільки працівник автоматично рахувався у загальній кількості військовозобов'язаних на кожному підприємстві. Тепер Кабмін чітко прописав, що працівник враховується в ліміт бронювання лише за одним із місць роботи.

    Працювати на двох роботах закон не забороняє, і нормативно бронювати сумісників все ще дозволено. Проте підприємство, яке вас бронює за сумісництвом, тепер повинно «поглинати» під вас місце у своїй квоті. Головним підводним каменем для вас стане новий фінансовий поріг, який суттєво підняли. Тепер середня заробітна плата працівника, якого бронюють, має становити не менше 3 мінімальних зарплат — 25 941 грн. Оскільки за сумісництвом люди часто працюють на неповну ставку (0.25 або 0.5), виконати цю вимогу важко, адже оцінюється саме реальний нарахований дохід. Якщо ваша фактична зарплата там менша за цю суму, система Дія просто не пропустить нову заявку на бронювання.

    Ваша ідея поміняти місця роботи місцями — зробити компанію, де є бронювання, основним місцем, а іншу сумісництвом — абсолютно законна з точки зору кадрового законодавства. Це дозволить розв'язати проблему із фінансовим порогом, адже на основній роботі на повну ставку простіше забезпечити офіційний оклад від 25 941 грн. Проте цей крок має серйозний ризик: як тільки ви звільнитеся з посади сумісника для переоформлення, ваше поточне бронювання автоматично анулюється. У період між звільненням, новим працевлаштуванням та розглядом нової заявки у Дії ви опинитеся у «сірій зоні» без чинного захисту від мобілізації.

    Поки офіційного тексту постанови немає, поспішати з кадровими змінами не варто, адже ваше поточне бронювання залишається чинним до кінця свого строку. Нові правила повноцінно запрацюють лише у червні, і бізнесу додатково нададуть перехідний період для адаптації. Зараз найкраще звернутися до кадрової служби підприємства, де ви заброньовані, та уточнити, чи відповідає ваша заробітна плата новій планці у 25 941 грн, і чи готові вони у разі потреби перевести вас на основне місце роботи із відповідним окладом.

    Корнійчук Євген

    Доброго дня, Станом на зараз остаточно затвердженої єдиної нової редакції правил бронювання, яка б повністю замінила чинний порядок і була впроваджена без перехідних тлумачень, ще немає. Те, що відбулося останнім часом, — це низка змін і уточнень від Кабінету Міністрів, а також паралельна технічна модернізація процедури через цифрові інструменти (зокрема “Дію”) і оновлення підходів до визначення критично важливих підприємств. Через це на практиці існує перехідний стан: формально діє базова постанова про бронювання, але окремі її елементи уточнюються та застосовуються по-різному залежно від реалізації в реєстрах і роз’яснень органів.

    У чинній логіці бронювання ключовим залишається принцип прив’язки до конкретного роботодавця. Бронювання не є “особистим статусом людини” у відриві від місця роботи — воно оформлюється роботодавцем, який має підтверджений статус критично важливого підприємства, і стосується конкретного працівника в межах трудових відносин з цим роботодавцем. Саме тому одна й та сама особа теоретично може бути задіяна в різних трудових відносинах, але бронювання завжди “прив’язане” до конкретного місця роботи, яке його оформило.

    У Вашій ситуації є два трудові контексти: основне місце роботи, яке має статус критично важливого підприємства, але не використало можливість бронювання щодо Вас через відсутність доступних місць або внутрішніх рішень, і робота за сумісництвом, де бронювання вже оформлене. У межах чинного регулювання така конструкція сама по собі не є автоматично забороненою. Якщо роботодавець за сумісництвом має право бронювати працівників і належним чином подав Вас до відповідного реєстру, то бронювання є юридично чинним до моменту його скасування або втрати підстав.

    Разом з тим, саме в цій частині і виникають основні ризики в контексті поступового оновлення підходів держави. Загальна тенденція останніх змін полягає у посиленні контролю за відповідністю бронювання реальній структурі зайнятості та критичній ролі працівника. Це означає, що в перспективі може більш жорстко оцінюватися ситуація, коли основне місце роботи є критичним, але бронювання оформлене через інше підприємство за сумісництвом. Формально це не заборонено прямо в загальному вигляді, однак така модель може викликати додаткові перевірки або вимоги щодо обґрунтування, чому саме бронювання здійснене не за основним місцем роботи.

    Окремо слід враховувати, що державна політика в цій сфері поступово рухається до моделі, де критично важливе підприємство має насамперед забезпечувати бронювання власного ключового персоналу. Тому ситуації, коли працівник “випадає” з бронювання на основному місці роботи, але зберігає його через інше підприємство, можуть у майбутньому бути обмежені або більш формалізовані, хоча на сьогодні це прямо не заборонено як універсальне правило.

    Щодо можливості зміни оформлення (переведення основного місця роботи в сумісництво або навпаки), така опція залишається юридично можливою в межах трудового законодавства. Працівник може бути звільнений з основного місця роботи і оформлений як сумісник або навпаки, або ж сторони можуть змінити характер зайнятості шляхом укладення нового трудового договору. Однак з точки зору бронювання це має сенс лише в тому випадку, якщо роботодавець, який фактично має намір забезпечити бронювання, відповідає вимогам критичної інфраструктури і реально включає працівника до своєї квоти. Інакше такі зміни не дають додаткової гарантії стабільності.

    Підсумовуючи, станом на зараз Ваше бронювання за сумісництвом може бути чинним і законним, навіть якщо на основному місці роботи Ви не заброньовані. Водночас це є менш стабільною конструкцією з огляду на загальний напрям змін регулювання, який поступово посилює прив’язку бронювання до основного місця роботи та фактичної критичної зайнятості.

    Карпенко Андрій Володимирович

    Вітаю!

    Уряд уточнив правила врахування працівників у квоту бронювання. Працівники, які вже мають відстрочку від призову відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також працівники-сумісники враховуватимуться в квоту лише за одним з місць роботи.

    Наприклад, якщо працівник має місце роботи на одному підприємстві, а на іншому працює за сумісництвом, для квоти бронювання він враховується лише за одним з місць роботи. Тобто сумісництво штучно не створюватиме додаткове місце у квоті з бронювання для іншого роботодавця.

    ОТЖЕ, ЗА СУМІСНИЦТВОМ ВИ ВРАХОВУЄТЕСЯ ДО КВОТИ, А ЗА ОСНОВНИМ МІСЦЕМ РОБОТИ, НІ.

    АЛЕ, ЦІ ЗМІНИ ЩЕ ОФІЦІЙНО НЕ ОПРИЛЮДНЕНІ ТА НЕ ВСТУПИЛИ В ДІЮ.

    Карпенко Андрій Володимирович

    Бронювання зовнішнього сумісника не заборонено чинним законодавством. Це підтвердило й Мінекономіки в листі від 20.03.2023 р. № 2704-22/11985-07, зазначивши, що бронювання працівника, який працює за сумісництвом, не заборонено Порядком № 76. Тож, у разі наявності укладеного встановленим порядком трудового договору (контракту) між підприємством та працівником його бронювання на період мобілізації та на воєнний час здійснюють відповідно до Порядку № 76.

    Проте, справді, роботодавець за основним місцем роботи може взагалі не знати про бронювання на іншому підприємстві такого працівника, оскільки працівник:

    по-перше, узагалі не зобов’язаний інформувати “основного” роботодавця про те, що десь працює за сумісництвом;

    по-друге, що випливає з першого, він також не зобов’язаний інформувати роботодавця за основним місцем роботи про те, що його забронювали на іншому підприємстві.

    Водночас військовий облік щодо військовозобов’язаного працівника потрібно вести як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, оскільки ані Закон № 2232, ані Порядок № 1487 жодних винятків для сумісників не містять, що й підтвердив Генштаб ЗСУ в листі від 22.03.2023 р. № 321/ЗПІ/114.

    ОТЖЕ, ІНФОРМУВАТИ РОБОТОДАВЦЯ ПРО РОБОТУ ТА БРОНЮВАННЯ ЗА СУМІСНИЦТВОМ, У ВАС НЕМАЄ - АЛЕ ВИ МОЖЕТЕ ЦЕ ЗРОБИТИ З ДОБРОЇ ВОЛІ.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України