Консультація щодо спадщини (квартира та земельна ділянка), визначення часток і порядку оформлення

Доброго дня, Олександре!

Скажіть, будь ласка, квартира була куплена в шлюбі? Тітка на момент смерті перебувала у шлюбі?

1. Права на квартиру

Ключовим фактором тут є правовий статус приватизованого житла. За загальним правилом (ст. 57 Сімейного кодексу України), житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя.

Відповіді на ваші запитання:

1. Син не має жодних спадкових прав на цю квартиру. Оскільки вона є особистою власністю чоловіка, вона не входить до спадкової маси померлої тітки.

2. Квартира не входить до спадщини тітки (за винятком рідкісних випадків, якщо під час шлюбу за спільні кошти було здійснено ремонт, що істотно збільшив її вартість, і це визнано судом).

3. Доньки чоловіка є його спадкоємицями. Вони зможуть претендувати на цю квартиру лише після смерті самого чоловіка, як спадкоємиці першої черги.

4. Право на обов'язкову частку реалізується виключно щодо майна, яке належало померлій. Оскільки квартира чоловіка туди не входить, це право тут не застосовується.

5. Для будь-яких дій в Україні (наприклад, для оформлення інших активів) сину потрібно прийняти спадщину протягом 6 місяців з моменту смерті спадкодавця. За кордоном він може це зробити такими шляхами:

• Син особисто подає заяву в консульство України на території США (спочатку необхідно стати в чергу, потім підготувати необхідні документи - зазвичай вони вказуються на сайті дипломатичної установи, в назначений час прибути до установи)
• Син відправляє заяву поштою, справжність підпису якої нотаріально засвідчена у іноземного нотаріуса (у такому разі йому необхідно звернутися до нотаріуса на території країни-перебування та завірити заяву про прийняття спадщини на 2х мовах та проставити апостиль, а потім відправити її рекомендованим листом нотаріусу на території України, який відкрив спадкову справу. Бажано в телефонному режимі з ним попередньо домовитись.
• Син може відіслати нотаріусу на території України заяву про прийняття спадщини без нотаріального завірення (не звертаючись до іноземного нотаріуса) або заяву, підписану кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, на електронну пошту. Проте, якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса. (п. 3.5 глава 10 Розділ ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України )

6. Щоб оформити довіреність є декілька варіантів:

Варіант 1: У Консульстві або Посольстві України в США. Консул виконує функції нотаріуса, такі документи не потребують перекладу чи апостилювання.

Варіант 2: У місцевого американського нотаріуса (Public Notary). Після цього на документ обов'язково потрібно проставити Апостиль (у Секретаря штату) та зробити нотаріально засвідчений переклад українською мовою вже на території України.

2. Земельна ділянка (Карпати)

Тут ситуація складніша через наявність заповіту та вік найближчих родичів. Також звертаю вашу увагу на важливий нюанс: якщо приватизація землі відбулася в період з 08.02.2011 по 12.06.2012 (коли діяла специфічна редакція ст. 61 СКУ), ділянка може вважатися спільною сумісною власністю подружжя, і тітка могла заповідати лише свою 1/2 частку. Якщо до або після цього періоду — ділянка є її особистою власністю. Виходимо з презумпції, що ділянка повністю належала їй.

Відповіді на Ваші запитання:

1. За загальним правилом (ст. 1221 ЦКУ), спадщина відкривається за останнім місцем проживання спадкодавця. Довідка ВПО є офіційним підтвердженням місця проживання. Отже, справу має відкрити нотаріус в Івано-Франківську. Якщо там виникнуть складнощі з реєстрами, альтернативою є Київ (за місцем реєстрації).

2. Справу потрібно відкривати у нотаріуса відповідного нотаріального округу (Івано-Франківськ або Київ).

3. Необхідні документи для племінниці:

• Паспорт та РНОКПП (ідентифікаційний код).
• Свідоцтво про смерть тітки.
• Оригінал заповіту.
• Державний акт на право власності на земельну ділянку.
• Довідка про останнє місце проживання померлої (або копія довідки ВПО).

4. Так, вона критично впливає на ситуацію, оскільки обидва досягли пенсійного віку (90 та 61 рік), що за законом України відносить їх до категорії непрацездатних осіб.

5. Так, і чоловік, і син мають беззаперечне право на обов’язкову частку у спадщині (ст. 1241 ЦКУ), незважаючи на те, що заповіт складено на племінницю. Розмір їхньої частки становить половину від того, що вони отримали б за законом. Проте, спадок вони можуть прийняти якщо вчасно подадуть заяву про прийняття спадщини.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!

Доброго дня.

Оскільки тітка померла 31 травня 2026 року, найважливішим юридичним фактором зараз є час. Відповідно до чинного законодавства України, строк для прийняття спадщини або офіційної відмови від неї становить рівно 6 місяців. Це означає, що і племінниці, і сину, і чоловіку необхідно подати всі відповідні заяви нотаріусу в строк до 30 листопада 2026 року.

Щодо квартири в Івано-Франківську, вона не входить до складу спадщини тітки, оскільки була приватизована виключно на її чоловіка. Майно, набуте одним із подружжя в порядку приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною. Через це ні сама тітка за життя, ні її син зараз не мають на цю квартиру жодних спадкових прав. Доньки чоловіка зможуть претендувати на неї лише в майбутньому, як спадкоємиці першої черги після смерті свого батька. Жодного права на обов’язкову частку у сина щодо цього житла виникнути не може.

Якщо сину із США необхідно оформити участь у спадкуванні іншого майна (наприклад, банківських рахунків тітки) або написати заяву, що він не претендує на обов'язкову частку в землі, йому не обов'язково їхати в Україну. Він може звернутися до Консульства України в США, де документ одразу складуть українською мовою без потреби в додатковому завіренні. Інший варіант — візит до місцевого американського нотаріуса, але тоді на документ доведеться поставити Апостиль (Apostille) у секретаря штату, а вже в Україні виконати нотаріальний переклад.

Спадкова справа щодо земельної ділянки в Карпатах має відкриватися за останнім офіційним місцем реєстрації тітки, тобто в місті Києві. Статус ВПО в Івано-Франківську міг би стати підставою для відкриття справи за місцем фактичного проживання лише за умови, що вона була там постійно зареєстрована як внутрішньо переміщена особа і це було її єдиним постійним місцем проживання. Племінниця має право звернутися до будь-якого державного чи приватного нотаріуса в межах Києва. Для першого візиту їй знадобляться її паспорт, код, оригінал свідоцтва про смерть тітки, оригінал заповіту від 2024 року та довідка про реєстрацію місця проживання померлої. Документи на саму ділянку можна донести пізніше.

Наявність 90-річного чоловіка та 61-річного сина суттєво впливає на спадкування землі. Попри те, що заповіт складено на племінницю, і чоловік, і син досягли пенсійного віку, а отже, є непрацездатними й за законом мають право на обов’язкову частку. Ця частка становить половину від того, що вони отримали б без заповіту. За відсутності заповіту вони б розділили ділянку по 1/2, тому їхня обов'язкова частка складає по 1/4 для кожного, а племінниця в такому разі отримає лише 1/2 ділянки. Однак нотаріус не виділяє ці частки автоматично — чоловік та син повинні самі заявити про свої права. Якщо вони не звернуться до нотаріуса або офіційно нададуть заяву, що не претендують на обов'язкову частку, племінниця зможе одноосібно успадкувати всі 100% земельної ділянкою.

Доброго дня, Олександре!

Нижче надаю відповіді на Ваші питання.

Щодо квартири в Івано-Франківську.

Уточніть, будь ласка, що саме Ви маєте на увазі під тим, що квартира була «приватизована на чоловіка»: це була саме приватизація державного/комунального житла, тобто безоплатна передача квартири у власність із житлового фонду, чи квартира фактично була придбана за договором купівлі-продажу, але оформлена на чоловіка?

Попередньо надаю відповідь саме у контексті приватизації державного/комунального житла.

Чи має син будь-які спадкові права на цю квартиру та за яких умов?

Син має спадкові права лише на те майно, яке належало його матері на день її смерті. Якщо квартира приватизована та зареєстрована саме на чоловіка померлої, а тітка не була співвласницею, син не спадкує цю квартиру після смерті матері. Право сина могло б виникнути тільки за умови, якщо буде підтверджено, що тітка мала частку у квартирі: наприклад, була учасником приватизації, зазначена у правовстановлюючих документах або є підстави окремо доводити її право на частку. До складу спадщини входять лише права, які належали спадкодавцю на момент смерті.

Чи входить квартира до спадщини тітки, якщо власник — чоловік?

Не входить, якщо право власності оформлене тільки на чоловіка і тітка не мала зареєстрованої або належним чином підтвердженої частки. Сам факт шлюбу тривалістю близько 38 років не означає, що квартира автоматично стала спадковим майном тітки. Житло, набуте одним із подружжя внаслідок приватизації, за статтею 57 СК України належить до особистої приватної власності того з подружжя, хто його приватизував.

Чи можуть претендувати доньки чоловіка?

Доньки чоловіка не є спадкоємцями тітки, якщо вони не були нею усиновлені та не зазначені у її заповіті. Вони можуть бути спадкоємцями свого батька після його смерті, зокрема щодо квартири, яка належить йому. Але після смерті тітки вони не претендують на її спадщину лише через те, що є дітьми її чоловіка. Спадкоємцями першої черги після тітки за законом є її діти, чоловік, який її пережив, та батьки.

Чи може виникнути право на обов’язкову частку у сина?

Так, у сина може виникнути право на обов’язкову частку, але лише щодо того майна, яке входить до складу спадщини тітки. На квартиру, оформлену виключно на чоловіка, таке право не поширюється, якщо тітка не мала в ній частки. Оскільки сину 61 рік, він належить до повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця, які відповідно до статті 1241 ЦК України мають право на обов’язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту. Така частка становить половину тієї частки, яка належала б йому при спадкуванні за законом.

Як оформити участь сина зі США: довіреність, апостиль, переклад?

Син може оформити участь у спадковій справі без приїзду в Україну, але заяву про прийняття спадщини він має підписати особисто. Така заява не подається за довіреністю, оскільки представник не може замість спадкоємця висловити волю на прийняття спадщини. Якщо син перебуває у США, він може оформити заяву про прийняття спадщини у консульській установі України або у місцевого нотаріуса США. У разі оформлення заяви у нотаріуса США потрібен апостиль, після чого документ перекладається українською мовою, а переклад нотаріально засвідчується для використання в Україні.

Окремо син може оформити довіреність на представника в Україні, але така довіреність потрібна вже для подальшого супроводу спадкової справи: подання документів, отримання витягів, комунікації з нотаріусом, оформлення свідоцтва про право на спадщину. Важливо, щоб особисто підписана сином заява про прийняття спадщини була подана або надійшла нотаріусу в Україні в межах шестимісячного строку з дня смерті матері, тобто після смерті 31.05.2026 року — до 30.11.2026 року.

Де оформлюється довіреність для України?

Довіреність можна оформити або в консульстві України у США, або у місцевого нотаріуса США. Консульська довіреність одразу оформлюється для використання в Україні. Якщо довіреність посвідчується американським нотаріусом, для її використання в Україні потрібен апостиль, переклад українською мовою та нотаріальне засвідчення перекладу.

2. Щодо земельної ділянки в Карпатах.

Коли саме виникло право власності на земельну ділянку? В якому місяці 2011 року?

Де відкривається спадщина: Київ, Івано-Франківськ, місце ділянки чи Дніпро?

За статтею 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Місце відкриття спадщини має бути в Івано-Франківську, якщо є довідка ВПО або інші документи, які підтверджують, що після переміщення тітка фактично проживала саме там із чоловіком і це було її останнє місце проживання.

Реєстрація в Києві сама по собі не є вирішальною, якщо є документально підтверджене інше останнє місце проживання.

Чи може племінниця звернутися до будь-якого нотаріуса?

Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першої заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна.

У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, заява про прийняття спадщини, заява про відмову від прийняття спадщини, заява про відмову від заповідального відказу, вимога кредитора спадкодавця до спадкоємців, заява про охорону спадкового майна, заява про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини, інші заяви щодо спадщини, спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини.

Які документи потрібні?

Для відкриття спадкової справи племінниці потрібні паспорт та РНОКПП, свідоцтво про смерть тітки, заповіт або інформація про нотаріуса, який його посвідчував, документи на земельну ділянку — державний акт, кадастровий номер, витяг з ДЗК за потреби, документи про реєстрацію права власності, а також документи про останнє місце проживання тітки. Також бажано мати документи, які підтверджують родинний зв’язок із тіткою.

Чи впливає на спадщину наявність чоловіка 90 років і сина 61 рік?

Так, наявність чоловіка 90 років і сина 61 року впливає на оформлення спадщини, оскільки заповіт на племінницю не позбавляє їх права на обов’язкову частку. Чоловік спадкодавиці у 90 років є непрацездатним чоловіком, який її пережив, а син у 61 рік є повнолітньою непрацездатною дитиною спадкодавиці. Тому обидва, відповідно до статті 1241 ЦК України, мають право на обов’язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту. Якщо спадкоємцями першої черги після тітки є саме чоловік і син, то при спадкуванні за законом кожен із них мав би право на 1/2 земельної ділянки, а їхня обов’язкова частка становить половину цієї частки, тобто по 1/4 кожному. Відповідно, племінниця за заповітом зможе оформити земельну ділянку лише в частині, яка залишиться після виділення обов’язкових часток чоловіку та сину.

Чи має чоловік право на обов’язкову частку в цій ділянці?

Так, чоловік має право на обов’язкову частку у спадщині щодо земельної ділянки, попри наявність заповіту на племінницю. Оскільки чоловіку 90 років, він є непрацездатним чоловіком спадкодавиці в розумінні статті 1241 ЦК України, а тому не може бути повністю усунутий від спадкування заповітом. Обов’язкова частка становить половину тієї частки, яка належала б йому у разі спадкування за законом. Якщо спадкоємцями першої черги після тітки є чоловік та син, то за законом кожен із них мав би право на 1/2 спадщини. Відповідно, обов’язкова частка чоловіка становить 1/4 земельної ділянки. Оскільки сину 61 рік і він також належить до повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавиці, він також має право на обов’язкову частку — 1/4 земельної ділянки. У такому випадку племінниця за заповітом зможе оформити решту — 1/2 земельної ділянки.

З повагою, адвокат Айвазян.

ДОБРОГО ДНЯ, ОЛЕКСАНДРЕ! МАЮ НАДІЮ ВИ ЦІКАВИТЕСЬ ПИТАННЯМ В ОСОБИСТИХ ЦІЛЯХ, А НЕ ЦЕ АУТСОРС З ІНШИХ САЙТІВ чи З ОФІСУ НАДАННЯ ПЛАТНИХ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ. КРІМ ТОГО, ДУЖЕ ЧАСТО ТАКІ ПИТАННЯ Є ЗАВДАННЯМИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЮРИДИЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ.

Надаючи відповідь на Ваші питання, маю зазначити наступне.

ЧАСТИНА 1. Квартира (Івано-Франківськ)

1. Чи має син будь-які спадкові права на цю квартиру та за яких умов?

Ні, наразі син не має жодних прав на цю квартиру. Якщо я Вас правильно зрозумів і це приватизація житла була, а не придбання у шлюбі.

Майно, приватизоване одним із подружжя, є його особистою приватною власністю (п. 4 ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України). Оскільки квартира належить виключно чоловіку, вона не входить до спадкової маси тітки. Син тітки не є родичем або спадкоємцем її чоловіка.

2. Чи входить квартира до спадщини тітки, якщо власник — чоловік?

Ні, не входить. Спадщина складається лише з майна, яке належало самій померлій (спадкодавиці) на момент смерті останньої.

Об"єкти права спільної сумісної власності подружжя визначені ст. 61 СК України.

3. Чи можуть претендувати доньки чоловіка?

На спадщину тітки - ні, вони їй не родичі, якщо не відбулося усиновлення.

На саму квартиру - так, але лише після смерті їхнього батька (чоловіка тітки), оскільки вони є його прямими спадкоємцями першої черги.

4. Чи може виникнути право на обов'язкову частку у сина?

Ні. Право на обов'язкову частку (ст. 1241 ЦК України) виникає лише щодо майна, яке належало безпосередньо батькові чи матері (тітці). Оскільки квартира не була її власністю, обов'язкова частка на неї не поширюється.

5. Як оформити участь сина зі США (довіреність, апостиль, переклад)?

Син має звернутися до місцевого нотаріуса в США або до консульства України.

Варіант А (через Консульство України): Довіреність (або заява про відмову/прийняття спадщини) оформлюється одразу українською мовою. Апостиль та переклад не потрібні. Але ганебні консульства в США не приймають такі заяви як органи нотаріату, а лише засвідчують підпис. Таку заяву в будь-якому разі в 6-місячний термін з дати смерті спадкодавця - треба пересилати в Україну нотаріусу, який заведе спадкову справу.

Самі консульства УХИЛЯЮТЬСЯ від відкриття спадкових справ щодо майна в Україні. Це незаконно, але їм закон особливо не писаний.

Варіант Б (Нотаріус США): Оформлюється документ англійською або українською мовою. На нього обов'язково ставиться штамп Апостиль (Apostille) у секретаріаті штату. В Україні цей документ перекладається українською мовою, а підпис перекладача засвідчує український нотаріус.

Такий документ як правило вартує не дешевше 150 - 300 $.

6. Де оформлюється довіреність для України?

У консульських установах України в США або у будь-якого американського нотаріуса з подальшим апостилюванням. Багато хто з нотаріусів, особливо в штаті Флорида - слов"яномовні та можуть оформлювати документи в т.ч. на українській мові.

Водночас право на оформлення довіреності через Консульство Укаїни особі, яка досягла 60-річного віку, не обмежена вимогами перебування на військовому обліку та пред"явлення військово-облікових документів. Але це може бути складним, бо ж в більшості консульств черги на місяці. Тож не треба затягувати на останні місяці, бо можна втратити право на прийняття спадщини. І при цьому українські суди не дуже охоче поновлюють строки для прийняття спадщини з посиланням лише на перебування за кордоном та на воєнний стан в Україні.

Однак доведеться робити запис на прийом в Консульство через систему Е-Консул. https://id.e-consul.gov.ua/

ЧАСТИНА 2. Земельна ділянка (Карпати)

1. Де відкривається спадщина (Київ / Івано-Франківськ / місце ділянки / Дніпро)?

Спадщина відкривається за останнім місцем проживання померлої (ст. 1221 ЦК України), тобто за місцем реєстрації ("прописки") - у Києві.

Оскільки тітка мала статус ВПО в Івано-Франківську, спадкову справу можна відкрити і там, надавши нотаріусу довідку ВПО. Місце розташування ділянки (Карпати) чи проживання родичів (Дніпро) правового значення не мають.

2. Чи може племінниця звернутися до будь-якого нотаріуса?

Вона може звернутися до будь-якого державного чи приватного нотаріуса, але суворо в межах того нотаріального округу, де відкривається спадщина (наприклад, у місті Києві або в місті Івано-Франківську). До державного не рекомендую звертатися, бо державні нотаріальні контори - бездарі, які працюють дуже повільно і усі проблеми перекладають на самих спадкоємців. Така фінансова економія на послугах майже завжди виходе боком спадкоємцям і фінансово вдвічі дорожче.

3. Які документи потрібні?

Ось основні з них:

• Паспорт та ІПН (РНОКПП) племінниці.
• Свідоцтво про смерть тітки (оригінал).
• Оригінал заповіту від 2024 року.
• Документи на землю (державний акт, витяг з ДЗК з кадастровим номером).
• Довідка про реєстрацію місця проживання тітки на момент смерті, довідка ВПО.

Наявність заповіту не звільняє від обов"язку прийнти спадщину.

Ця норма прямо випливає зі статті 1268 Цивільного кодексу України (Прийняття спадщини).

Згідно з цією статтею, наявність заповіту не означає, що майно переходить до спадкоємця автоматично. Щоб набути право на спадщину, її необхідно прийняти.

Ключові положення закону щодо цього:

• Частина 1 статті 1268 ЦК України: Спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
• Частина 1 статті 1269 ЦК України: Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Виняток (автоматичне прийняття):Згідно з частиною 3 статті 1268 ЦК України, якщо спадкоємець (за заповітом чи за законом) постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (був зареєстрований за однією адресою), він вважається таким, що прийняв спадщину автоматично, якщо тільки він прямо не відмовився від неї протягом 6 місяців.

4. Чи впливає на спадщину наявність чоловіка (90 років) і сина (61 рік)?

Так, впливає дуже суттєво. Наявність заповіту не скасовує прав непрацездатних близьких родичів на обов"язкову частку у спадщині.

5. Чи має чоловік право на обов'язкову частку в цій ділянці?

Так, і чоловік (90 років), і син (61 рік) мають право на обов'язкову частку.

Згідно зі ст. 1241 ЦК України, непрацездатні за віком (пенсіонери) діти та чоловік мають право на 1/2 від тієї частки, яка належала б їм за законом (якби заповіту не було).

Розрахунок: За законом (без заповіту) ділянку спадкували б двоє осіб першої черги: чоловік та син (по 1/2 кожному). Через наявність заповіту їхня обов'язкова частка становить половину від законної - тобто по 1/4 ділянки для чоловіка та сина. Племінниця за заповітом у такому разі отримає залишок — 1/2 ділянки.

Якщо чоловік або син протягом 6 місяців не подадуть нотаріусу заяву про прийняття обов'язкової частки, їхня частка автоматично перейде до племінниці за заповітом.

Якщо чоловік постійно проживав із тіткою на момент її смерті (був зареєстрований за однією адресою), він вважається таким, що прийняв спадщину автоматично відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Це кардинально змінює ситуацію з розподілом часток на земельну ділянку.

Оскільки чоловік прийняв спадщину автоматично, його обов'язкова частка вже нікуди не зникне (якщо тільки він не піде до нотаріуса і не напише офіційну відмову протягом 6 місяців). Закон забороняє відмовлятися від частини спадщини. Відмова може бути лише повною та беззастережною.

Доля ділянки тепер залежить виключно від дій сина, який перебуває в США.

Сценарій А: Син подає заяву з США (на свою обов'язкову частку)

Чоловік: отримує свою 1/4 ділянки (прийняв автоматично).

Син: отримує свою 1/4 ділянки (прийняв за заявою).

Племінниця (за заповітом): отримує залишок — 1/2 ділянки.

Сценарій Б: Син НЕ подає заяву протягом 6 місяців (або пише відмову)

Оскільки син не проживав разом із тіткою (своєю мамою), відсутність його заяви означає, що він втрачає право на свою частку. Його частка переходить до спадкоємця за заповітом.

Чоловік: отримує свою 1/4 ділянки (прийняв автоматично).

Син: не отримує нічого.

Племінниця (за заповітом): отримує свою частку + частку сина, що не прийняв спадщину = 3/4 ділянки.

ВАЖЛИВИЙ НЮАНС. ПРАВО НА ОБОВ"ЯЗКОВУ ЧАСТКУ НЕ СПАДКУЄТЬСЯ ДОЧКАМИ ВІД ПЕРШОГО ШЛЮБУ.

Сценарій А: Чоловік за життя НЕ оформлює свідоцтво на свою 1/4 ділянки.

- його обов'язкова частка «анулюється». Його доньки не зможуть її вимагати. Ця частка залишиться у племінниці за заповітом. За правом

Сценарій Б: Чоловік оформлює свідоцтво про право на 1/4 ділянки на своє ім'я.

Ні спадкова трансмісія (стаття 1276 ЦК України), ні право представлення (стаття 1266 ЦК України) на обов'язкову частку не поширюються.

Право на обов'язкову частку є виключно особистим правом конкретної непрацездатної особи (у вашому випадку - 90-річного чоловіка). Воно покликане захистити саме його інтереси, а не інтереси його дітей від інших шлюбів.

ЩАСТИ ВАМ ВИРІШИТИ ВАШУ СИТУАЦІЮ НА СВОЮ КОРИСТЬ!

З повагою та розумінням, Я.О. Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

Вітаю Вас, Олександре. Ось відповіді щодо спадкування земельної ділянки

1. Де відкривається спадщина (Київ / Івано-Франківськ / місце ділянки / Дніпро)?

Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, тобто місце реєстрації.

2. Чи може племінниця звернутися до будь-якого нотаріуса?

Так, племінніця може звернутися до будь-якого нотаріуса за місцем останньої реєстрації тітки.

3. Які документи потрібні?

Племінниці знадобляться:

• заповіт;
• паспорт та код;
• витяг з Реєстру територіальної громади по місцю проживання тітки;
• документи на ділянку (за наявності)

4. Чи впливає на спадщину наявність чоловіка (90 років) і сина (61 рік)?

У данному випадку чоловік має право на обов’язкову частку у спадщині, оскільки він досяг пенсійного віку за законами України, а тому є непрацездатним. Щодо сина, він також може бути непрацездатним і мати право на обов’язкову частку у спадщині.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійний вік у 60 років і непрацездатність настає при наявності страхового стажу в 33 роки.

З повагою,

Андрій Брильов

Доброго дня. Щодо квартири.

Якщо квартира в Івано-Франківську була приватизована саме на чоловіка померлої, і тітка не була співвласницею цієї квартири, то така квартира, як правило, не входить до складу спадщини після смерті тітки.

До складу спадщини входить лише те майно та ті права, які належали спадкодавцю на момент смерті. Якщо власником квартири за документами є чоловік, а тітка не мала частки у праві власності, то після смерті тітки її син не спадкує цю квартиру.

Тобто син може претендувати на квартиру лише у тому випадку, якщо буде встановлено, що тітка мала у цій квартирі частку: наприклад, була співвласницею за документами, брала участь у приватизації або є підстави доводити її право на частку в судовому порядку.

Сам факт шлюбу тривалістю 38 років ще не означає, що квартира чоловіка автоматично входить до спадщини дружини. Якщо квартира приватизована чоловіком на себе, така квартира за загальним правилом є його особистою приватною власністю.

Доньки чоловіка від попереднього шлюбу не є спадкоємцями тітки, якщо вони не були нею усиновлені і якщо тітка не складала заповіт на їх користь. Вони можуть бути спадкоємцями свого батька — чоловіка тітки — після його смерті, але не спадкоємцями тітки.

Щодо обов’язкової частки сина у квартирі: таке право може виникати лише щодо спадкового майна тітки. Якщо квартира не належала тітці і не входить до її спадщини, то обов’язкова частка сина на цю квартиру не поширюється.

Щодо земельної ділянки.

Земельна ділянка оформлена на тітку, є кадастровий номер і державний акт, а у 2024 році тітка склала заповіт на племінницю. Тому ця земельна ділянка, на відміну від квартири, дійсно є спадковим майном після смерті тітки.

Але тут є важливий нюанс: ділянка була отримана у 2011 році безоплатно від ради. У 2011 році законодавство щодо таких земельних ділянок змінювалося. У певний період 2011–2012 років земельна ділянка, набута одним із подружжя внаслідок безоплатної передачі із земель державної або комунальної власності, могла вважатися спільною сумісною власністю подружжя.

Тому обов’язково потрібно перевірити точну дату набуття права власності на землю: дату рішення ради, дату державного акта та дату державної реєстрації права.

Якщо буде встановлено, що земельна ділянка є особистою приватною власністю тітки, тоді вся ділянка входить до спадщини.

Якщо ж буде встановлено, що ділянка є спільною сумісною власністю подружжя, тоді спочатку може бути виділена 1/2 частка чоловіка як його подружня частка, а до спадщини після смерті тітки увійде лише інша 1/2 частина ділянки.

Наявність заповіту на племінницю не означає, що чоловік і син повністю усуваються від спадкування.

Чоловік тітки, якому 90 років, має право на обов’язкову частку у спадщині як непрацездатний вдівець. Це право існує незалежно від змісту заповіту.

Син тітки, якому 61 рік, також може мати право на обов’язкову частку, якщо він підтвердить статус повнолітньої непрацездатної дитини спадкодавця. Для цього можуть мати значення документи про досягнення пенсійного віку, отримання пенсії або інвалідність.

Обов’язкова частка становить половину тієї частки, яка належала б такому спадкоємцю при спадкуванні за законом.

Якщо спадкоємцями першої черги за законом є чоловік і син, то без заповіту вони спадкували б порівну. За наявності заповіту на племінницю кожен із них, за умови наявності права на обов’язкову частку, може претендувати не на всю законну частку, а на половину від неї.

Тобто якщо земельна ділянка повністю є особистою власністю тітки і право на обов’язкову частку мають і чоловік, і син, то орієнтовно чоловік може претендувати на 1/4, син — на 1/4, а племінниця за заповітом — на решту 1/2.

Якщо право на обов’язкову частку має лише чоловік, тоді він може претендувати орієнтовно на 1/4, а племінниця — на 3/4.

Якщо ж буде встановлено, що земельна ділянка була спільною сумісною власністю подружжя, тоді спочатку виділяється частка чоловіка як співвласника, а вже потім спадкується лише частка тітки.

Щодо місця відкриття спадщини.

Загальне правило: спадщина відкривається за останнім місцем проживання спадкодавця.

Якщо тітка була зареєстрована в Києві, то найменш ризиковий варіант — відкривати спадкову справу у нотаріуса за Києвом.

Якщо є документи, які підтверджують, що останнім фактичним місцем проживання тітки був Івано-Франківськ, наприклад довідка ВПО, документи про фактичне проживання, медичні документи, договори, довідки, тоді можна ставити питання про відкриття спадщини в Івано-Франківську.

Місце знаходження земельної ділянки має значення лише тоді, коли останнє місце проживання спадкодавця невідоме.

Дніпро сам по собі не є місцем відкриття спадщини лише тому, що там проживає спадкоємець або представник. До будь-якого нотаріуса можна звертатися лише у випадках, прямо передбачених законодавством, зокрема якщо місце відкриття спадщини пов’язане з територіями, де органи державної влади не здійснюють або не в повному обсязі здійснюють свої повноваження, активними бойовими діями чи тимчасовою окупацією. Якщо таких обставин немає, краще працювати з нотаріусом за місцем відкриття спадщини.

Щодо участі сина зі США.

Сину не обов’язково приїжджати в Україну для участі у спадковій справі.

Але заяву про прийняття спадщини він повинен подати особисто від свого імені. Представник не може просто за довіреністю підписати за нього заяву про прийняття спадщини.

Практично це можна зробити двома способами.

Перший варіант — звернутися до консульської установи України у США. Там можна оформити заяву про прийняття спадщини та довіреність на представника в Україні. Документи, посвідчені українським консулом, одразу придатні для використання в Україні.

Другий варіант — оформити заяву і довіреність у місцевого нотаріуса США. У такому випадку документи, як правило, потрібно апостилювати, після чого зробити переклад українською мовою та нотаріально засвідчити переклад в Україні.

У довіреності для представника в Україні бажано передбачити повноваження: представляти інтереси у спадковій справі, подавати документи нотаріусу, отримувати витяги та довідки, отримувати свідоцтво про право на спадщину, реєструвати право власності, подавати заяви до органів ДРАЦС, Державного земельного кадастру, органів місцевого самоврядування, реєстрів та інших установ.

Щодо документів.

Для відкриття спадкової справи за земельною ділянкою бажано підготувати:

свідоцтво про смерть тітки;

документ, що підтверджує останнє місце проживання тітки;

оригінал заповіту або інформацію про нотаріуса, який його посвідчував;

паспорт та РНОКПП спадкоємця за заповітом;

документи, що підтверджують право власності тітки на земельну ділянку;

державний акт;

кадастровий номер;

витяг з Державного земельного кадастру;

витяг з Державного реєстру речових прав, якщо право було зареєстровано;

рішення ради про передачу земельної ділянки;

документи про родинні відносини, якщо їх вимагатиме нотаріус або якщо заявляються права спадкоємців за законом чи право на обов’язкову частку;

свідоцтво про шлюб тітки та її чоловіка;

свідоцтво про народження сина;

документи, які підтверджують вік, пенсійний статус або інвалідність осіб, які можуть заявляти право на обов’язкову частку.

Вітаю!

1.

Прошу роз’яснити:

1. Чи має син будь-які спадкові права на цю квартиру та за яких умов?

СИН НЕМАЄ ЖРДНИХ ПРАВ НА КВАРТИРУ.

2. Чи входить квартира до спадщини тітки, якщо власник — чоловік?

КВАРТИРА НЕ ВХОДИТЬ ДО СПАДЩИНИ ТІТКИ.

3. Чи можуть претендувати доньки чоловіка?

ДОНЬКИ ЧОЛОВІКА Є ЙОГО СПАДКОЄМЦЯМИ.

4. Чи може виникнути право на обов’язкову частку у сина?

У СИНА НЕМАЄ ЖОДНИХ ПРАВ НА КВАРТИРУ.

5. Як оформити участь сина зі США (довіреність, апостиль, переклад)?

ДОВІРЕНІСТЬ - АПОСТВЛЬ - ПЕРЕКЛАД.

6. Де оформлюється довіреність для України?

У МІСЦЕВОГО НОТАРІУСА.

2.

Процедура вступу в спадщину передбачає кілька ключових етапів:

1. Звернення до нотаріуса за останнім місцем проживання спадкодавця.
2. Подання заяви про прийняття спадщини.
3. Підготовка пакета документів.
4. Очікування 6 місяців з дати смерті для формування кола спадкоємців.
5. Отримання свідоцтва про право на спадщину.

Прошу роз’яснити:

1. Де відкривається спадщина (Київ / Івано-Франківськ / місце ділянки / Дніпро)?

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України "Про міжнародне приватне право" (ст. 1221 ЦК України).

2. Чи може племінниця звернутися до будь-якого нотаріуса?

ДО БУДЬ-ЯКОГО НОТАРІУСА В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ.

3. Які документи потрібні?

Щоб зрозуміти, як вступити в спадщину за заповітом, потрібно насамперед переконатися в чинності документа. Заповіт має бути оформлений у встановленій формі та посвідчений нотаріусом або іншою уповноваженою особою. Перед початком оформлення нотаріус зобов’язаний перевірити, чи не існує інших заповітів, які могли бути складені пізніше. Також він з’ясовує, чи не є чинний заповіт таким, що втратили силу або був скасований самим спадкодавцем.

У разі виникнення підозр щодо тиску, недієздатності спадкодавця або порушення порядку оформлення, документ може бути оскаржений у судовому порядку. Суд оцінює обставини та вирішує, чи відповідає заповіт вимогам закону.

Якщо говорити про те, як оформити спадщину по заповіту, то загальний порядок залишається тим самим, що й при спадкуванні за законом. Але обов’язковою умовою є подання оригіналу заповіту нотаріусу. Саме він слугує підставою для відкриття спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину видається після закінчення строку прийняття спадщини — тобто, як правило, не раніше ніж через 6 місяців з дати смерті. До цього часу нотаріус приймає заяви від потенційних спадкоємців і формує спадкову справу. Під час видачі свідоцтва нотаріус перевіряє:

• факт смерті спадкодавця;
• час і місце відкриття спадщини;
• наявність підстав для закликання до спадкування (за заповітом чи за законом);
• склад спадкового майна.

Для підтвердження цих фактів подається пакет документів. Його склад залежить від типу спадкування (за заповітом чи за законом), обсягу спадкового майна, наявності родинних чи утриманських відносин. Типово можуть знадобитися:

• свідоцтво про смерть спадкодавця;
• довідка про причину смерті (не обов'язкова, але іноді потрібна);
• довідка про останнє місце реєстрації спадкодавця;
• довідка про зареєстрованих разом зі спадкодавцем осіб;
• заповіт (за наявності);
• паспорт і РНОКПП спадкоємця;
• документи, що підтверджують родинні відносини (свідоцтво про народження, шлюб, зміну прізвища тощо);
• правовстановлюючі документи на майно, що входить до складу спадщини (держакти на нерухомість, технічні паспорти, банківські договори, витяги з реєстрів тощо).

Нотаріус може також витребувати додаткові документи — наприклад, судові рішення, довідки з банків, виписки з реєстрів або інші підтвердження, що встановлюють обсяг спадкової маси або статус спадкоємця. Наприклад: банківські довідки, рішення суду, витяги з реєстрів або інші документи, які підтверджують склад спадщини або право на її прийняття.

4. Чи впливає на спадщину наявність чоловіка (90 років) і сина (61 рік)?

ЧОЛОВІК МАЄ ПРАВО НА ОБОВ'ЯЗКОВУ ЧАСТКУ.

СИН (61 РІК) МОЖЕ МАТМ ПРАВО НА ОБОВ'ЯЗКОВУ ЧАСТКУ В СПАДЩИНІ, ЯКЩО ДОВЕДЕ, ЩО ВІН НЕПРАЦЕЗДАТНИЙ.

5. Чи має чоловік право на обов’язкову частку в цій ділянці?

ЧОЛОВІК МАЄ ПРАВО НА ОБОВ'ЯЗКОВУ ЧАСТКУ.

Право на обов’язкову частку у спадщині не залежить від згоди інших спадкоємців, волі спадкодавця та не пов’язане зі спільним проживанням спадкодавця й осіб, які мають право на обов’язкову частку. Але, якщо інші спадкоємці заперечують проти видачі свідоцтва про право на спадщину на обов’язкову частку, то вони вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

Право на обов’язкову частку у спадщині має особистий характер та не може переходити в порядку спадкової трансмісії.Спадкоємець може відмовитися від права на обов’язкову частку у спадщині шляхом подачі нотаріусу заяви про те, що зі змістом заповіту він ознайомлений, зміст статті 1241 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) йому роз’яснено і він не претендує на одержання обов’язкової частки у спадщині.

Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині. У частині позбавлення права на спадкування обов'язкового спадкоємця заповідальне розпорядження є недійсним, що в свою чергу не тягне недійсність інших частин заповіту. Зазначене зумовлене застосуванням до цих відносин (стаття 217 ЦК України), відповідно до якої недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Таким чином, свобода спадкового розпорядження обмежується правом осіб, які закликаються до спадкування незалежно від волі спадкодавця в силу прямої вказівки Закону.

Перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку є вичерпним та визначений у статті 1241 ЦК України:

• малолітні діти спадкодавця,
• неповнолітні діти спадкодавця,
• повнолітні непрацездатні діти спадкодавця,
• непрацездатна вдова (вдівець),
• непрацездатні батьки.Особи з цього переліку спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Непрацездатними вважаються особи, які досягли встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"пенсійного віку, або особи з інвалідністю І, ІІ, ІІІ груп, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону, незалежно від того, чи призначена їм пенсія.

Розкриваючи зміст поняття "повнолітні непрацездатні діти", Конституційний суд України ґрунтується на положеннях частини третьої статті 75 СК України, який відносить до категорії „непрацездатні“ осіб з інвалідністю I, II та III групи, а також пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття „непрацездатний“. Згідно з частиною третьою статті 75 СК України непрацездатними вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю І, ІІ чи ІІІ групи. Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону (Рішення Конституційного Суду України від 11.02.2014 року у справі №2-1/2014).