Закордонний паспорт для особи в СЗЧ

Доброго дня.

Ситуація, в якій ви перебуваєте, є юридично складною та несе високі ризики, оскільки з моменту залишення частини минуло 8 днів. Час грає вирішальну роль, адже правові механізми фіксації правопорушення вже запущені або запускаються прямо зараз, що безпосередньо впливає на роботу з державними реєстрами України.

Шанс оформити новий паспорт у філії ДП "Документ" на практиці є лише в дуже обмежене "вікно часу", яке для вас закривається найближчими днями. Оскільки підприємство підпорядковується Державній міграційній службі України, усі процедури проходять через перевірку в українських базах даних. Для чоловіків призовного віку за кордоном обов'язковою умовою є наявність оновлених військово-облікових даних, тому якщо система "Оберіг" уже містить відмітку про правопорушення, оператор технічно не зможе прийняти вашу заяву.

Блокування послуги стає остаточно неможливим, щойно інформація про СЗЧ синхронізується між реєстрами. Зазвичай протягом перших кількох днів командування частини подає сповіщення до ДБР, яке відкриває провадження в ЄРДР, після чого ТЦК вносить відповідні зміни до системи "Оберіг". Як тільки статус у цій системі змінюється на "в розшуку" або з'являється відмітка про кримінальне провадження в базах ДМС, автоматична перевірка заблокує будь-які дії з документами — цей процес зазвичай займає від кількох днів до двох тижнів.

Відвідування ДП "Документ" за кордоном є безпечним із точки зору фізичного затримання, оскільки у філіях працюють виключно цивільні особи. Співробітники підприємства не мають повноважень правоохоронних органів, не тримають конвою і не можуть вас заарештувати. Місцева поліція іноземної держави також не реагуватиме на внутрішні військові правопорушення України, якщо ви не перебуваєте в міжнародному розшуку через Інтерпол, що на початковому етапі слідства виключено.

У разі виявлення порушення системою оператор просто поверне вам документи і відмовить у послузі, після чого ви зможете безперешкодно та без жодних затримок залишити приміщення філії. Єдиним довгостроковим ризиком такого візиту є те, що актуальні контактні дані та адреса проживання за кордоном, які ви заповните в анкеті, зафіксуються в державній базі даних і стануть доступними для слідчих органів України.

Спробуйте самостійно виявити свій статус.

Першим кроком для самостійного з’ясування правового статусу є звернення до відкритих реєстрів виконавчої влади та судової системи України.

Основні державні цифрові інструменти:

База МВС. Офіційний портал (wanted.mvs.gov.ua) містить дані про осіб, які офіційно переховуються від органів досудового розслідування за статтями ККУ.

Система Оберіг. Єдина база військовозобов’язаних, доступ до якої здійснюється через територіальні центри комплектування або дистанційні цифрові сервіси.

Застосунок Резерв+. Офіційний мобільний софт, де у 2026 році відображається актуальний статус «в розшуку», якщо ТЦК подав відповідне звернення до поліції.

Судова влада. Сайт (court.gov.ua) дозволяє знайти ухвали про затримання або призначення засідань за номером справи чи прізвищем фігуранта.

При використанні порталу «Судова влада України» необхідно зайти у розділ «Стан розгляду справ», ввести своє прізвище та в полі «Стаття ККУ» вказати номер 407. Це дозволить побачити, чи виносилися слідчим суддею санкції на затримання для приводу або чи не ініційовано ДБР клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрему увагу варто приділити системі «Оберіг», де статус «в розшуку» не завжди означає кримінальне СЗЧ, а може бути наслідком порушення правил військового обліку. Проте для діючого військовослужбовця поява такої відмітки в електронній базі є сигналом про початок службової перевірки та можливе внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом залишення місця служби.

Доброго дня, оформити новий закордонний паспорт, якщо ви перебуваєте в СЗЧ за кордоном, теоретично можливо лише до того моменту, поки під час оформлення або видачі паспорта електронна система не покаже проблем із військово-обліковими даними, розшуком або іншими обмеженнями. При СЗЧ уже 8 днів ризик високий, оскільки проблема може виникнути не після вироку суду, а значно раніше.

На практиці ДП «Документ» не вирішує питання кримінальної відповідальності за СЗЧ і не є органом, який самостійно затримує, конвоює чи депортує особу. Однак під час оформлення паспорта за кордоном дані чоловіків віком від 18 до 60 років підтверджуються через електронну взаємодію з відповідними реєстрами. Якщо військово-обліковий документ не підтвердиться або система покаже проблемний статус, у паспортній дії можуть відмовити.

Тому відповідь на перше питання така: реально зробити паспорт можна лише якщо на момент подачі документів і на момент видачі паспорта електронна система не покаже перешкод. Сам факт СЗЧ не завжди одразу автоматично блокує паспорт, але наслідки СЗЧ можуть досить швидко відобразитися в обліках.

Щодо строку, з якого паспорт стає неможливо оформити, немає фіксованого правила “через 10 днів”, “через місяць” або “після вироку”. Проблема може виникнути значно раніше — після внесення відповідних даних у військовий облік, Оберіг, після відкриття кримінального провадження, оголошення в розшук або появи інших відміток, які впливають на можливість оформлення чи видачі паспорта. Для відмови у паспортній процедурі вирок суду не потрібен.

Щодо безпеки відвідування ДП «Документ» за кордоном: саме по собі звернення до ДП «Документ» не означає автоматичне затримання, конвой або депортацію. Оператор паспортного сервісу не є судом, поліцією чи органом екстрадиції. Але якщо щодо особи вже є розшук, кримінальне провадження, міжнародне орієнтування або запит компетентних органів, тоді ризики можуть виникати вже не від ДП «Документ», а від правоохоронних органів країни перебування.

Тобто автоматичного “конвою з філії ДП Документ” саме через звернення за паспортом закон не передбачає. Але гарантувати повну безпечність такого візиту також не можна, бо все залежить від того, які дані вже є в обліках та чи передавались вони компетентним органам країни перебування.

Також варто окремо розглянути варіант законного повернення з СЗЧ. Якщо це перше СЗЧ і є намір повернутися до служби, може розглядатися механізм звільнення від кримінальної відповідальності за умови добровільного звернення та повернення до військової служби за процедурою, передбаченою Кримінальним кодексом України. Але це потрібно робити обережно, щоб не погіршити своє становище.

Якщо коротко: до ДП «Документ» теоретично звернутися можна, але ризики є високими. Головний ризик не в тому, що працівник ДП «Документ» самостійно затримає особу, а в тому, що при офіційному зверненні можуть підтягнутися реєстри, розшук або дані кримінального провадження, після чого ситуація стане значно складнішою.

Юрист в кишені Корнійчук Євген — правова допомога у зрозумілому форматі.

Добрий вечір. Оформити закордонний паспорт за кордоном під час перебування в СЗЧ можливо лише доти, доки інформація про порушення не відобразилася в державних реєстрах та не створює обмежень для проведення паспортної процедури. При відсутності в частині вже 8 днів ризик відмови є досить високим, оскільки відповідні перевірки могли бути вже розпочаті.

Під час оформлення або видачі паспорта у підрозділах ДП «Документ» за кордоном проводиться перевірка даних через державні інформаційні системи України. Для чоловіків призовного віку особливе значення мають актуальність військово-облікових даних та відсутність статусів, які можуть свідчити про розшук або інші обмеження. Якщо під час такої перевірки система виявить проблеми з військовим обліком,інформацію про розшук чи інші підстави для обмежень, у наданні послуги можуть відмовити.

Не існує конкретного строку, після якого паспорт гарантовано неможливо оформити. Це залежить не від кількості днів відсутності та не від наявності вироку суду, а від того, коли відповідні відомості будуть внесені до реєстрів та стануть доступними підчас перевірки. На практиці це може відбутися як відносно швидко так і через певний час після початку службових та процесуальних процедур.

Щодо відвідування ДП «Документ» за кордоном , саме по собі звернення за паспортною послугою не означає автоматичного затримання чи примусового повернення до України. Працівники таких центрів не мають повноважень правоохоронних органів, не здійснюють конвоювання та не приймають рішень щодо розшуку або екстрадиції. Якщо система виявить обставини які перешкоджають оформленню документа, найчастіше наслідком буде відмова в наданні послуги.

Разом із тим повністю виключати ризики також не можна, оскільки все залежить від того, які саме відомості вже містяться в державних базах даних та чи набули вони процесуального статусу в межах кримінального провадження. Водночас на початкових етапах розслідування випадків СЗЧ питання затримання за кордоном через звернення до паспортного сервісу зазвичай не виникає. Для розуміння свого поточного статусу варто перевірити інформацію через доступні державні сервіси, зокрема застосунок «Резерв+», наявність можливого розшуку в базах МВС, а також відомості про судові провадження через офіційний портал судової влади. Це допоможе оцінити чи відображені вже будь-які обмеження, які можуть вплинути на оформлення документів.

Окремо слід враховувати, що якщо це перший випадок СЗЧ та є намір повернутися до служби, законодавство передбачає механізми, які за певних умов можуть суттєво вплинути на кримінально-правові наслідки. Тому доцільно не затягувати з отриманням індивідуальної правової допомоги та оцінкою подальших дій, оскільки кожен день може мати значення для розвитку ситуації.

З повагою, адвокат Середницький

Доброго дня, Ігоре!

Сама по собі наявність даних в ЄРДР по ст. 407 КК України ще не дорівнює автоматичній забороні видати закордонний паспорт. Але якщо внаслідок цього провадження особу оголошено в розшук, їй повідомлено про підозру, відповідні відомості потрапили до інформаційних систем, або військово-обліковий документ у перевірці проходить як недійсний/відсутній, тоді на практиці оформлення або видача паспорта за кордоном може бути заблокована.

Що саме перевіряє ДП «Документ» за кордоном

Для ДП «Документ» ключовим є не формулювання “СЗЧ”, а результат автоматичної перевірки військово-облікового документа.

За пунктом 78-4 Порядку №152, в умовах воєнного стану подання документів до закордонного відокремленого підрозділу ДП, що належить до сфери управління ДМС, для оформлення/обміну закордонного паспорта чоловіками 18–60 років та видача паспорта здійснюються за умови наявності та дійсності військово-облікових документів. ВОД фізично не пред’являється, але його наявність і дійсність перевіряються працівником ДП «Документ» під час прийому документів і під час видачі паспорта. Перевірка відбувається через електронну взаємодію Реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів через “Трембіту”.

Тобто оператор ДП «Документ» не проводить кримінально-правову кваліфікацію. Він бачить/отримує результат перевірки: є запис, ВОД дійсний чи ні, чи дозволяє система продовжити оформлення/видачу.

Чоловік 18–60 років може оформити паспорт у центрах ДП «Документ» за кордоном за умови дійсності ВОД; надавати ВОД не потрібно, його дійсність перевіряється працівником; якщо ВОД недійсний або відсутній — оформити паспорт неможливо.

е-ВОД визначається недійсним тільки у випадку, прямо передбаченому п. 7 Порядку №559:

військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним у разі, коли відомості, зазначені у підпунктах 1–5, 8, 11–13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування QR-коду не відповідають відомостям Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Тобто критерій недійсності — не СЗЧ, не ЄРДР, не статус “військовослужбовець”, не підозра, а саме невідповідність даних е-ВОД актуальним даним Реєстру на момент зчитування QR-коду.

Це стосується таких відомостей із п. 8 Порядку №559:

1. прізвище;
2. власне ім’я;
3. по батькові;
4. дата народження;
5. РНОКПП;
6. відомості про відстрочку від направлення для проходження базової військової служби / відстрочку від призову / бронювання — це пп. 8 п. 8;
7. відомості про виконання військового обов’язку — це пп. 11 п. 8;
8. відомості про військовий облік — це пп. 12 п. 8;
9. відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення — це пп. 13 п. 8.

Отже, якщо, наприклад, у сформованому е-ВОД одні дані, а в Реєстрі на момент сканування QR вже інші дані за цими пунктами, тоді е-ВОД вважається недійсним.

Окремо: е-ВОД є дійсним лише за наявності QR-коду і не може використовуватися без нього. Якщо документ роздрукований, він також повинен містити QR-код, придатний для зчитування. Це прямо випливає з п. 8-1 Порядку №559 і роз’яснення МОУ.

Тому у Вашому випадку:

1. сам факт СЗЧ не робить е-ВОД недійсним;
2. сам факт внесення відомостей до ЄРДР не робить е-ВОД недійсним;
3. статус “військовослужбовець” не робить е-ВОД недійсним;
4. е-ВОД стає недійсним тоді, коли при зчитуванні QR-коду дані е-ВОД не збігаються з актуальними даними Реєстру за тими відомостями, які прямо перелічені у п. 7 у зв’язку з пп. 1–5, 8, 11–13 п. 8 Порядку №559.

Якщо дані внесли до ЄРДР

Якщо відомості внесені до ЄРДР за ст. 407 КК України, це означає лише те, що розпочато досудове розслідування у порядку ст. 214 КПК України. Сам по собі факт реєстрації кримінального провадження ще не означає, що особа вже має статус підозрюваного, перебуває у розшуку або що щодо неї існує процесуальна заборона на оформлення закордонного паспорта.

За КПК України статус підозрюваного не виникає автоматично з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Притягнення до кримінальної відповідальності як стадія кримінального провадження починається з моменту повідомлення особі про підозру, що прямо передбачено п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України. Крім того, відповідно до ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у встановленому законом порядку повідомлено про підозру, особа, затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, але його не вручено через невстановлення місцезнаходження, за умови вжиття заходів для вручення.

Тому сам факт внесення даних до ЄРДР за ст. 407 КК України не є самостійною підставою для відмови в оформленні чи видачі закордонного паспорта.

Коли виникає розшук.

За ст. 281 КПК України розшук підозрюваного оголошується, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України і не з’являється без поважних причин на виклик слідчого чи прокурора за умови належного повідомлення.

Тобто для розшуку потрібен статус підозрюваного плюс відповідна процесуальна ситуація: невідоме місцезнаходження або перебування за кордоном і неявка на виклик.

Що зі ст. 407 КК України

Якщо військовослужбовець самовільно залишив частину або не з’явився на службу в умовах воєнного стану понад три доби, це підпадає під ч. 5 ст. 407 КК України. Санкція — позбавлення волі від 5 до 10 років.

Тобто при 8 днях відсутності питання вже не в дисциплінарній площині. Це дійсно потенційне кримінальне провадження, але для паспортної процедури важливо не саме слово “СЗЧ”, а чи встигли:

• внести дані до ЄРДР;
• повідомити про підозру;
• оголосити особу в розшук;
• передати/відобразити інформацію у відповідних базах;
• зробити так, що ВОД у системі не проходить як дійсний.

Чи є в Порядку №152 підстава “особа в СЗЧ” або “є кримінальне провадження”

Ні, окремої підстави “особа в СЗЧ” у пункті 82 Порядку №152 немає.

Пункт 82 Порядку №152 передбачає підстави для відмови в оформленні або видачі закордонного паспорта: особа не є громадянином України; немає належних повноважень представника; особа вже має два дійсні закордонні паспорти; подано не повний обсяг документів/інформації або недоліки не усунуто; дані з реєстрів/інформаційних баз не підтверджують інформацію заявника; смерть заявника або оголошення його померлим.

Тому СЗЧ не є самостійною підставою для відмови. Проте СЗЧ може “зайти” в паспортну процедуру через пункт 78-4 і пункт 82 Порядку №152, якщо через реєстри не підтверджується дійсність ВОД або дані заявника.

Що буде, якщо ВОД не проходить перевірку

За пунктом 78-4 Порядку №152, якщо щодо чоловіка 18–60 років відсутній запис у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів або під час перевірки отримані відомості про недійсність ВОД, подання документів за кордоном через ДП «Документ» фактично не відбувається в нормальному порядку, а отримання паспорта, якщо заява була подана до закордонного підрозділу, здійснюється в територіальних органах/підрозділах ДМС в Україні.

Чи можуть “затримати / конвоювати / депортувати” прямо з ДП «Документ»

Працівники ДП «Документ» не є органом досудового розслідування, поліцією чи органом примусового виконання. У межах Порядку №152 їх функція — прийом документів, формування заяви-анкети, перевірка даних, видача паспорта або передача/фіксація відповідних відомостей у системах. Сам Порядок №152 не містить процедури “конвоювання” особи з філії ДП «Документ» у зв’язку з СЗЧ.

За КПК України затримання здійснює уповноважена службова особа, якій законом надано право здійснювати затримання. Ст. 207–208 КПК регулюють саме затримання уповноваженою службовою особою, а не працівником паспортного сервісу.

Проте, якщо особа вже оголошена у міжнародний/міждержавний розшук або є запит українських правоохоронних органів, питання затримання за кордоном залежить уже не від ДП «Документ», а від органів держави перебування, місцевого законодавства, наявності запиту, статусу перебування особи та екстрадиційних процедур.

ВИСНОВОК:

СЗЧ як кримінально-правова обставина саме по собі прямо не передбачене Порядком №152 як підстава для відмови у видачі паспорта. Однак у період воєнного стану для чоловіків 18–60 років оформлення і видача закордонного паспорта за кордоном через ДП «Документ» залежать від автоматичної перевірки наявності та дійсності ВОД.

При цьому працівники ДП «Документ» самі не мають повноважень затримувати, конвоювати чи депортувати особу.

Депортація можлива лише за рішенням компетентних органів держави перебування і лише за підставами, передбаченими законодавством цієї держави. Сам факт СЗЧ, внесення даних до ЄРДР або звернення до ДП «Документ» не означає автоматичної депортації. Основний ризик під час звернення до ДП «Документ» полягає не в депортації з філії, а в тому, що під час перевірки через інформаційні системи може не підтвердитися наявність або дійсність ВОД, і тоді оформлення чи видача паспорта за кордоном буде неможливою.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас, Ігоре!

Наразі знаходжусь у СЗЧ за кордоном. Термін дії закордонного паспорту дуже скоро спливає, тому є потреба зробити новий, наприклад, у філії ДП Документ (за кордоном). СЗЧ здійснено 8 днів тому, тому цікавлять наступні питання:

1. Чи реально на практиці зробити паспорт особам в СЗЧ?2. З якого періоду це стає неможливим (внесення у Оберіг(?), внутрішню базу МВС(?), відкриття провадження в ЄРДР, оголошення у розшук, вирок суду)?3. Чи безпечно відвідувати дп документ за кордоном взагалі? Чи після виявлення оператором даного порушення буде можливість покинути філію без конвою та депортації?

Ваша ситуація є досить поширеною, але тут важливо розділити факт перебування у СЗЧ і наявність юридичних наслідків цього статусу (ЄРДР, розшук, процесуальні рішення). Сам по собі факт СЗЧ не означає автоматичну заборону на оформлення закордонного паспорта.

Чинний порядок оформлення паспорта для виїзду за кордон (постанова КМУ № 152) передбачає, що під час оформлення здійснюється ідентифікація особи та перевірка даних у державних інформаційних системах, однак окремої підстави для відмови саме через факт СЗЧ у цьому порядку немає.

Разом з тим, практично ситуація може бути ризиковою. Якщо за фактом СЗЧ вже внесені відомості до ЄРДР за ст. 407 КК України, особу оголошено у розшук або є інші процесуальні рішення, це може створити проблеми. Ключовим моментом зазвичай є не сам запис у «Оберіг», а саме наявність кримінального провадження та розшукових заходів. Перевірити наявність розшуку можна через офіційний ресурс МВС: https://wanted.mvs.gov.ua/searchperson/

Щодо строків - немає правила, що через 8 днів, через місяць чи після внесення в Оберіг паспорт автоматично стає неможливо отримати. На практиці все залежить від того, як швидко командування та правоохоронні органи оформлюють відповідні матеріали. Може бути ситуація, коли особа ще не перебуває у розшуку і паспорт технічно оформлять, а може бути навпаки - коли інформація вже відображається у відповідних базах.

Щодо ДП «Документ» за кордоном - потрібно розуміти, що це не є безпечний спосіб перевірити систему. Під час звернення особу ідентифікують через державні реєстри. Якщо виникнуть підстави для реагування правоохоронних органів, просто залишити ситуацію без наслідків може не вийти. При цьому сам працівник ДП «Документ» не приймає рішення про затримання чи притягнення - він лише працює в межах процедури оформлення документів.

Я б у такій ситуації перед зверненням за новим паспортом спочатку перевірив:

- чи є особа у розшуку;

- чи внесені відомості до ЄРДР;

- чи є якісь обмеження щодо документування.

Якщо розшуку немає - формально підстав для автоматичної відмови в оформленні паспорта немає, але ризик залишається, оскільки ситуація із СЗЧ може змінитися у будь-який момент. Якщо вже є кримінальне провадження або розшук - тоді спочатку потрібно вирішувати питання саме по кримінальному процесу, а не через паспорт.

У Вашій ситуації (8 днів після СЗЧ) я б не робив висновок, що отримати паспорт неможливо, але й не радив би діяти всліпу без перевірки статусу, бо наслідки можуть залежати від того, які саме дії вже встигли зробити по лінії військової частини та правоохоронних органів.

З повагою! Щасти Вам!

Вітаю!

1. Чи реально на практиці зробити паспорт особам в СЗЧ?

ЗАКОНОДАВЧІХ ПРЕПОН ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЗАКОРДОННОГО ПАСПОРТА НЕМАЄ.

ДЕЯКІ КЛІЄНТИ В СЗЧ ЗРОБИЛИ ЦЕ В ДП"ДОКУМЕНТ" В БРАТИСЛАВІ ТА В БЕРЛІНІ.

Кабінет Міністрів затвердив зміни до Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Відповідне рішення ухвалено на урядовому засіданні 1 квітня 2025 року, інформує Міністерство національної єдності.

Ухвалене рішення спрощує процедуру оформлення паспортних документів для чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають за межами України, повідомили в Міністерстві.

Відтепер чоловікам не потрібно фізично пред'являти військово-обліковий документ для оформлення паспорта громадянина України або паспорта для виїзду за кордон.

Працівники закордонних підрозділів ДП «Документ» перевірятимуть статус військового обліку в реєстрі. Якщо дані відсутні, їх вноситимуть автоматично та, відповідно, чоловіків братимуть на облік із формуванням військово-облікового документа в електронній формі.

Важливим нововведенням є те, що більше немає потреби у проходженні медкомісії. Після цього українець у визначені терміни отримає замовлений документ.

---

ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів Українивід 16 серпня 2024 р. N 932

ПОРЯДОКреалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів

https://ips.ligazakon.net/document/kp240932?an=22

9. Під час подання громадянами України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за межами України, документів до відокремленого підрозділу для оформлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон працівником відокремленого підрозділу проводиться перевірка дійсності військово-облікового документа.

10. Перевірка дійсності військово-облікових документів осіб проводиться шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта".

11. У разі отримання з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про недійсність військово-облікового документа під час електронної інформаційної взаємодії працівник відокремленого підрозділу інформує громадянина України про відмову в оформленні паспорта громадянина України та/або паспорта громадянина України для виїзду за кордон, зокрема наявними засобами електронних комунікацій (телефонний зв'язок, електронна пошта) або поштового зв'язку.

13. У разі коли стосовно громадянина України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, який звернувся до відокремленого підрозділу для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, відсутній запис в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, прийом документів здійснюється без подання такою особою військово-облікового документа.

2. З якого періоду це стає неможливим (внесення у Оберіг(?), внутрішню базу МВС(?), відкриття провадження в ЄРДР, оголошення у розшук, вирок суду)?

Якщо особу оголошено в розшук в рамках кримінального провадження, в зв'язку з СЗЧ (ст.407 Кримінального кодексу України), не можливо буде отримати паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

3. Чи безпечно відвідувати дп документ за кордоном взагалі? Чи після виявлення оператором даного порушення буде можливість покинути філію без конвою та депортації?

В ДП"ДОКУМЕНТ" НІХТО ВАС ЗАТРИМУВАТИ НЕ БУДЕ.

ВАША ЕКСТРАДИЦІЯ НЕМОЖЛИВА.

Визначення поняття «екстрадиції» наведено у ст. 541 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до якої, екстрадиція — видача особи державі, компетентними органами якої ця особа розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку. Екстрадиція включає:

- офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи;

- перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі;

- ухвалення рішення за запитом;

- фактичну передачу такої особи під юрисдикцію запитуючої держави.

Як бачимо, екстрадиція можлива винятково у межах кримінального провадження, тобто стосовно особи повинно здійснюватися хоча б досудове розслідування за певною статтею, передбаченою Кримінальним кодексом України.

Варто зазначити, що процедура екстрадиції досить складна і не може бути здійснена винятково за бажанням виконуючої сторони.

Для можливості подання запиту про екстрадицію особи на територію України необхідним є дотримання наступних умов:

- щодо особи повинно бути відкрито кримінальне провадження;

- якщо за злочин, який інкримінується особі, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не менше одного року, а невідбутий строк становить не менше чотирьох місяців.

Однак перш ніж звернутися із запитом про екстрадицію, компетентним органам необхідно вжити всіх необхідних заходів щодо розшуку та встановлення місця перебування особи, яка ухиляється від призову під час мобілізації.

Передумовою для звернення із запитом про екстрадицію є оголошення особи в розшук або винесення щодо особи вироку. Однак не все так просто, як здається.

Згідно із приписами кримінального процесуального законодавства на етапі досудового розслідування органом, який направляє запит про екстрадицію є Офіс Генерального прокурора, а на етапі судового провадження або ж виконання вироку таким органом є Міністерство юстиції України.

Також на стадії досудового розслідування потрібно довести, що особа ухиляється без поважних причин від явки на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик. Тобто така особа повинна отримати повістку про виклик або іншим належним чином бути повідомлена про те, що її викликають до органів досудового розслідування і подальша неявка цієї особи на виклик буде вважатися ухиленням. До того ж сама процедура досудового розслідування є досить тривалою та передбачає здійснення низки слідчих дій, зокрема проведення експертиз, збирання доказів, проведення допитів тощо. Отже, перед тим як звернутися до компетентних органів із запитом на екстрадицію ухилянта пройде значний час, який може тривати місяцями.

Очевидно, що неможливо вручити повістку про виклик до слідчого чи прокурора особі, яка не перебуває в Україні й щодо якої почалося досудове розслідування вже після того, як вона покинула територію України.

Отже, у цьому контексті отримати запит на екстрадицію на етапі досудового розслідування є практично нереальним через неможливість вручення такій особі повістки від органів досудового розслідування.

Тому на практиці процедура екстрадиції можлива тільки щодо осіб, стосовно яких винесено вирок за вчинення злочину.

Фактично кримінальне провадження у випадках ухилення від призову може бути кваліфіковано за такими кримінальними правопорушеннями як підроблення документів, наприклад, у випадках використання підроблених висновків військової лікарської комісії про непридатність до військової служби для виїзду за кордон, або ж ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

Процедура екстрадиції між Україною та більшістю європейських країн здійснюється на підставі Європейської конвенції про видачу правопорушників. Однак, відповідно до Європейської конвенції, видача правопорушників за правопорушення, які передбачені військовим правом, до яких і належить ухилення від мобілізації, не передбачається.

Фактично особа, яка тікає зі своєї країни через воєнні події на її території, не може бути передана цій країні за запитом про екстрадицію.

Отже, згідно з умовами Європейської конвенції, екстрадиція може бути здійснена за кримінальні правопорушення, які не є воєнними злочинами, і до таких правопорушень належать, зокрема, підробка та використання підроблених документів, а також інші злочини, передбачені кримінальним процесуальним законодавством.

2. Возможно перед подачей на паспорт необходимо предпринять какие-то действия для минимизации рисков?

РИЗИКІВ ЗАТРИМАННЯ, АБО ЕКСТРАДИЦІЯ У ВАШОМУ ВИПАДКУ НЕ ІСНУЄ.

ДОБРОГО ВЕЧОРА, ІГОРЕ! На практиці між законами та реальністю є величезний розрив.

У багатьох випадках військовим у СЗЧ дійно вдається оформити документи за кордоном. Те, що прописано в інструкціях, часто не встигає за реальним життям через загальний хаос у системах.

На Вашу користь можуть зіграти наступні фактори:

Тотальна бюрократія у штабах. Військові частини оформлюють документи вкрай повільно. Службові розслідування щодо СЗЧ затягуються місяцями. Папери банально лежать без руху.

Запізнення оновлення реєстру «Оберіг» (Резерв+). ТЦК вносить туди зміни вручну. База даних оновлюється з величезним запізненням. Людина місяцями рахується як «діючий військовий».

Зелений статус у «Резерв+». Військовий генерує QR-код до оновлення бази. На екрані відображається легальний статус служби. ДП «Документ» без проблем приймає заявку.

Автономність баз міграційної служби. Бази ДМС та Міноборони не синхронізовані напряму. ДП «Документ» не бачить внутрішніх наказів частини. Потрібна офіційна постанова ДБР про розшук, внесення даних в Єдиний державний реєстр військовозобов"язаних, призовників та резервістів.

Пред"явлення Армія-ID не передбачили як і взагалі як бути людям, у яких статус в Резерв+ - ЗНЯТО З ОБЛІКУ у зв"язку з призовом на військову службу за мобілізацією чи з інших підстав. А ще ж бувають особи, які заключили контракт. То що, їм паспорт не можна мати?

Формально по базі має бути лише перевірено чи особа внесена в систему. Часто також перевіряють чи немає порушень Правил обліку чи мобілізації - так званий "Розшук ТЦК". Але СЗЧ військового - це не порушення правил обліку військовозобов"язаних, бо військовий - це не військовозобов"язаний.

Військовослужбовець - це окрема категорія відношення до виконання військового обов"язку згідно з ч. 9 ст. 1 Закону України "Про військовий обов"язок та військову службу", Щодо військового обов’язку громадяни України поділяються на такі категорії:

• допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
• призовники - особи, які взяті на військовий облік;
• військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
• військовозобов’язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
• резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

У чому ризик на 8-й день?

Це чиста лотерея. Усе залежить від швидкості конкретного діловода. Одні частини подають дані за три дні. Інші не можуть подати за пів року. Власне як і ТЦК не можуть внести дані в Реєстр.

Блокування на етапі видачі. Паспорт можуть успішно прийняти в роботу. Проте дані оновляться під час друку в Україні. Готовий документ просто відмовляться видати на руки.

Якщо не вийде отримати закордонний паспорт - то потрібно подаватися на захист ООН від переслідувань за ознакою небажання служити зі зброєю в руках і отримувати проїздний документ. На відміну від України, право Євросоюзу та ООН (Комітет ООН з прав людини) - Право на відмову від військової служби з міркувань совісті ґрунтується на статті 18 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, яка гарантує право на свободу думки, совісті та релігії.

Хоча в Пакті конкретно не йдеться про право на відмову з міркувань совісті, у своєму зауваженні загального порядку № 22 (1993 р.) Комітет з прав людини ООН заявив, що таке право випливає зі статті 18 з огляду на те, що обов'язки щодо застосування зброї можуть перебувати в серйозному протиріччі зі свободою совісті та правом сповідувати релігію або переконання.

Рада з прав людини і раніше Комісія з прав людини також визнали право кожної людини на відмову від військової служби з міркувань совісті в межах законного здійснення права на свободу думки, совісті та релігії, передбаченого статтею 18 Загальної декларації прав людини та статтею 18 Міжнародного пакту про цивільні і політичні права (див. резолюції, ухвалені без голосування у 1989, 1991, 1993, 1995, 1998, 2000, 2002, 2004, 2012 та 2013 роках).

ОТЖЕ, Комітет ООН з прав людини та Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнають право на відмову від військової служби з міркувань совісті як частину права на свободу думки, совісті та релігії.

Ключовий судовий прецедент в ЄС: Існує важливе рішення Суду Європейського Союзу (справа Shepherd, C-472/13).

https://infocuria.curia.europa.eu/tabs/affair?lang...

Суд ухвалив, що статус біженця може бути наданий військовослужбовцю, який залишив частину, якщо виконання військової служби змусило б його вчиняти воєнні злочини або злочини проти людяності, і відмова від служби є єдиним способом уникнути участі в них.

Крім того, Статут Міжнародного бюро Інтерпол (Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол) забороняє співпрацю та розшук осіб у зв"язку з питаннями військового та політичного характеру - стаття 3 Статуту (Організації суворо заборонено здійснювати будь-яке втручання або діяльність політичного, військового, релігійного або расового характеру.).

Однак, неодноразвово зустрічав шахрайські схеми поліції та інших правоохоронних органів України, які для перешкоджання перебуванню людини легально за кордоном - робили фальсифікат, тобто начебто заяву про вкрадежння паспорта в Україні - і з цих підстав, маючи доступ до бази Єдиного державного демографічного реєстру - анульовували людині паспорти.

Такий ризик хоч і не гарантований, але теж може існувати.

Якщо людина подає заяву на отримання міжнародного захисту (статусу біженця по політичним чи іншим мотивам) і ця заява задовольняється, держава перебування вилучає або анулює її національний паспорт і замість нього видає спеціальний міжнародний документ.

Залежно від статусу, який погодить міграційна служба європейської країни, видається один із двох документів:

1. Конвенційний проїзний документ («Блакитний паспорт»)

Це головний документ, який видається у разі отримання повноцінного статусу біженця відповідно до Женевської конвенції 1951 року (Convention Travel Document). Зовні він схожий на звичайний закордонний паспорт, але має синю (блакитну) обкладинку та дві чіткі паралельні смуги у верхньому лівому кутку.

Він повністю замінює закордонний паспорт. З ним можна вільно подорожувати країнами Шенгенської зони (зазвичай до 90 днів без візи) та вилітати в інші країни світу, які визнають Женевську конвенцію.

Головне обмеження: У цьому документі буде чітко прописана категорична заборона на в'їзд до країни походження (тобто в Україну). Якщо людина з таким паспортом хоча б раз перетне український кордон, статус біженця в ЄС буде анульовано автоматично в ту саму секунду, оскільки це вважається добровільним поверненням під захист своєї держави.

2. Проїзний документ іноземця («Сірий паспорт»)

Цей документ (Travel Document for Foreigners / Grauer Pass) видається у випадку, якщо країна не дає повного статусу біженця, але надає так званий додатковий/субсидіарний захист (Subsidiary protection), або якщо людина має інший законний гуманітарний статус, але об'єктивно не може отримати паспорт у своєму консульстві. Він має сіру або темно-сіру обкладинку. Він виконує ті самі функції, що й блакитний паспорт - дозволяє пересуватися світом та всередині ЄС без використання українського закордонного паспорта.

На відміну від конвенційного паспорта, для поїздок у деякі країни з «сірим паспортом» може знадобитися оформлення віз, оскільки його статус у міжнародному праві трохи нижчий, ніж у конвенційного документу біженця.

Якщо говорити про країни, які історично та юридично демонструють найбільш ліберальний підхід до шукачів притулку на підставі відмови від служби з міркувань совісті або СЗЧ, то лідерами в Європі є Німеччина, Франція та Нідерланди.

Однак, «ліберальне ставлення» в даному контексті означає не автоматичне схвалення, а готовність судово-міграційної системи ретельно розглядати кожен кейс по суті, а не штампувати швидкі відмови.

Саме німецькі суди найчастіше передають подібні справи до Суду ЄС (як у згаданій справі Шепарда). У політичному та правовому колах Німеччини є дуже сильне правозахисне лобі (зокрема організація Connection e.V.), яке системно допомагає відмовникам і дезертирам.

Однак маю попередити, що Федеральне відомство у справах міграції та біженців (BAMF) зараз суттєво посилило вимоги і дуже багато цинічного та грубого порушення прав навіть 20-річних юнаків - які намагались отримати захист в Німеччині по 24 параграфу - просто футболять від однієї федеральної землів - в іншу.

За офіційними даними Євростату, Франція демонструє один із найвищих відсотків задоволення індивідуальних заяв про міжнародний захист для громадян України, які подалися за стандартною процедурою (не за загальним Тимчасовим захистом). Французький Національний суд у справах азилю (CNDA) суворо дотримується європейських директив і дуже чутливо ставиться до порушень прав людини. Якщо адвокат грамотно доведе, що в Україні під час воєнного стану заблоковано право на альтернативну цивільну службу (що є порушенням ст. 9 ЄСПЛ), французький суд може стати на бік заявника.

Нідерланди та Країни Скандинавії (Швеція, Норвегія) - ці держави мають найвищі стандарти дотримання прав людини та індивідуальних свобод у світі. Міграційні органи Нідерландів (IND) детально вивчають гуманітарний аспект: чи не призведе повернення особи на Батьківщину до надмірного чи непропорційного покарання, яке межує з катуванням чи приниженням гідності.

Але є також політичний фактор, який може впливати на ці питання. В будь-якому разі чим далі від спільного кордону з Україною для Вас - тим краще, що виключає можливий фактор просто двосторонньої домовленості країн по видачі Вас в порушення усіх вимог законодавства ЄС, як бувало дуже часто до цього з Польщею.

Польща, Чехія, Литва, Латвія, Естонія - країни, які мають максимально жорстку міграційну політику щодо військовозобов'язаних чоловіків. Через географічну близькість та власну безпекову політику вони розцінюють мобілізацію в Україні як безальтернативний обов'язок захисту Європи. Отримати тут статус біженця через СЗЧ або відмову від служби на практиці майже неможливо - міграційні служби видають відмови за прискореною процедурою.

Хоча питання Чехії зараз і стає дискусійним через зміну політичного режиму в країні, органи міграції ще працюють по інерції.

Головна тактична порада щодо вибору країни. Існує так зване «правило Дубліна». Шукати «найліберальнішу» країну за відгуками в інтернеті часто марно через Дублінський регламент. Відповідно до нього, просити про притулок (азиль) людина зобов'язана в першій країні ЄС, кордон якої вона перетнула, або яка видала їй першу візу чи Тимчасовий захист.

Наприклад, якщо людина виїхала через Польщу, отримала там PESEL, а потім поїхала до Німеччини просити статус біженця через відмову служити - Німеччина з великою ймовірністю не розглядатиме справу, а за процедурою «Дублін» депортує її назад до Польщі, де вона отримає гарантовану відмову. Тому подаватися на азиль потрібно виключно в тій країні, де людина вперше легалізувалася або де перебуває надійний профільний адвокат, що спеціалізується саме на військовому праві та Женевській конвенції.

Це звісно ж крайній випадок, але у такій ситуації і про нього Ви маєте подумати. Як і про убезпечення своїх близьких в Україні, на яких можуть почати тиснути психологічно і не тільки правоохоронні органи, особливо якщо це буде принципово скандальне питання залишення служби за кордоном, що дискредитує ЗСУ в очах НАТО та інших міжнародних партнерів.

Орган останньої надії в таких питаннях. Ним я вважаю Комітет з прав людини ООН (КПЛ)

На відміну від Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) цей орган дійсно має квазісудові функції. Саме він стежить за дотриманням Міжнародного пакту про громадянські і політичні права і може вважатися певним аналогом Європейського суду з прав людини, який так само слідкує за дотриманням Європейської конвенції з прав людини.

Правило 94 (раніше Правило 92) Правил процедури КПЛ. Комітет має право видати державі Тимчасові заходи (Interim measures / Interim injunctions). Це аналог Правила 39 ЄСПЛ.

Якщо людині загрожує негайна депортація, катування або смерть, Комітет може надіслати офіційний припис уряду країни (наприклад, Швейцарії чи Німеччини): «Призупинити депортацію громадянина ___ доти, доки Комітет не розгляне його скаргу по суті».

Чому цей механізм складно застосувати для людини в СЗЧ?

Щоб Комітет ООН у Женеві видав такий припис проти депортації, адвокатам потрібно довести дві речі:

1. Вичерпання внутрішніх засобів захисту. Людина повинна спочатку отримати відмову в усіх судових інстанціях тієї країни, де вона перебуває (наприклад, пройти всі суди Швейцарії у справі про притулок). Комітет ООН не приймає скарги «через голову» національних судів.
2. Реальна загроза життю або катувань. Ухилення від мобілізації або СЗЧ у практиці ООН самі по собі не вважаються автоматичним приводом для тимчасових заходів, якщо тільки адвокати не доведуть, що на Батьківщині на людину чекають позасудові страти, катування у підвалах або завідомо нелюдське поводження.

ОТЖЕ, звертатися до Женеви (Представництво ООН) має сенс, але суворо до Комітету ООН, а не до Управління Комісара, і лише на етапі, коли національний суд європейської країни вже виніс рішення про депортацію.

Маю надію, що у Вас все буде добре і ця інформація не знадобиться.

ЩАСТИ ВАМ!

З повагою та розумінням, Я.О. Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

Вітаю Вас, Ігоре!

В якій країні Ви перебуваєте?

1. Чи реально на практиці зробити паспорт особам в СЗЧ?

Так, це реально, але це лотерея, де все вирішує швидкість роботи бюрократичної машини.

Оскільки з моменту залишення частини минуло лише 8 днів, є висока ймовірність, що Ваші дані ще не встигли пройти весь ланцюжок оновлень у базах. Проте, успішна подача документів та оплата в ДП «Документ» — це лише половина справи. Найголовніший етап перевірки відбувається пізніше, безпосередньо в Україні, коли Державна міграційна служба (ДМС) верифікує твої дані перед відправкою паспорта в друк.

ВОДНОЧАС НІЯКИХ ЗАКОННИХ ОБМЕЖЕНЬ ДЛЯ ОФОРМЛЕННЯ ЗАКОРДОННОГО ПАСПОРТУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ В СЗЧ - НЕ ІСНУЄ.

Є лише шість підстав для відмови в оформленні чи видачі паспорта для виїзду за кордон і наявність відкритого кримінального провадження та перебування в СЗЧ до нього не входить.

Згідно пункту 82 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, закордонна дипломатична установа має право відмовити заявнику в оформленні або видачі паспорта для виїзду за кордон, якщо:

1) особа не є громадянином України;

2) стосовно видачі паспорта для виїзду за кордон звернулася особа, яка не досягла 16-річного віку, або її законні представники/уповноважена особа, які не мають документального підтвердження повноважень на отримання паспорта для виїзду за кордон;

3) особа вже отримала два паспорти для виїзду за кордон, які є дійсними на день звернення (крім випадків, передбачених пунктом 22 цього Порядку);

4) заявник подав не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта для виїзду за кордон;

5) дані, отримані з відомчих інформаційних систем, баз даних Реєстру, картотек, наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави, органів місцевого самоврядування або підприємств, установ та організацій, не підтверджують інформацію, надану заявником.

6) у разі смерті заявника або оголошення його померлим.

83. У рішенні про відмову в оформленні або видачі паспорта для виїзду за кордон, яке доводиться до відома заявника в порядку і строки, встановлені законодавством, зазначаються підстави відмови.

У разі подання заяви-анкети через уповноваженого суб’єкта територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС надсилає письмове повідомлення про прийняте рішення до уповноваженого суб’єкта для подальшого вручення заявнику.

Заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб’єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв’язку з якими йому було відмовлено в оформленні чи видачі паспорта для виїзду за кордон.

ТОМУ якщо ВИ подасте всі необхідні документи для оформлення паспорту та сплатите адміністративний збір, то відмовити у видачі паспортів не мають права. А якщо відмовлять, то Ви зможете оскаржити її у судовому порядку онлайн через систему Електронний суд

Згідно пункту 24 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон

Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб’єкта під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35 і 52 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.

У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, закордонна дипломатична установа, уповноважений суб’єкт інформують заявника про відмову в прийнятті документів із повідомленням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в ПИСЬМОВОМУ вигляді.

Заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб’єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв’язку з якими йому було відмовлено в прийнятті документів.

Якщо під час прийому документів заявник надав документ, що посвідчує особу та підтверджує належність до громадянства України, який, за даними відомчої інформаційної системи, визнано недійсним відповідно до підпунктів 5-8 пункту 89 цього Порядку, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб’єкта здійснює його вилучення відповідно до пункту 88 цього Порядку.

2. З якого періоду це стає неможливим?

Згідно законодавства наявність СЗЧ ніяким чином не перешкоджає Вам отримати закордонний паспорт

Поки військова частина проводить службове розслідування та готує документи, в загальнодержавних кримінальних базах інформації про Вас взагалі немає.

Після того, як частина передасть матеріали до Державного бюро розслідувань, відкривається кримінальне провадження за ст. 407 ККУ. Водночас сама по собі поява провадження в ЄРДР ще не завжди блокує роботу міграційної служби, хоча ризики вже високі.

Зараз ДП «Документ» перевіряє статус військового обліку для чоловіків 18–60 років. У разі СЗЧ військову службу мають призупинити, проте навіть, якщо система зафіксує статус «в розшуку» або проблеми з обліком, то у прийомі документів не мають права відмовляти.

На даний час законодавством дозволено мати два діючих закордонних паспорта, тому Ви без проблем можете звернутись до ДП "Документ" та не віддаючи свій теперішній закордонний паспорт замовити новий.

3. Чи безпечно відвідувати ДП «Документ» за кордоном?

З погляду фізичного затримання, конвою чи депортації прямо з установи - це повністю безпечно. Вам нічого не загрожує безпосередньо всередині філії, адже працівники - цивільні особи.

У закордонних філіях ДП «Документ» працюють звичайні цивільні співробітники. Вони не є представниками правоохоронних органів України чи іноземної держави. Вони не мають жодного права обмежувати Вашу свободу, зачиняти двері чи викликати якийсь український конвой - у них просто немає таких повноважень.

Навіть, якщо оператор за ком'ютером побачить у системі статус «Розшук», він не може викликати поліцію країни перебування (наприклад, Польщі, Німеччини тощо) для Вашого арешту. СЗЧ — це суто військовий злочин за законодавством України. Правоохоронні органи європейських країн не займаються розшуком чи затриманням іноземців за запитами цивільних структур через порушення військового обліку чи СЗЧ. Крім того, більшість країн Європи юридично не екстрадують людей за військовими статтями.

Тому якщо Ви залишитесь за кордоном, матимете дійсний закордонний паспорт та отримаєте дозвіл на проживання (тимчасовий захист) - то Вас не повинні депортувати або здійснити екстрадицію, адже це довгий та складний процес.

Кримінальним процесуальним кодексом України передбачається, що запит про видачу особи (екстрадицію) направляється за умови, якщо за законом України хоча б за один зі злочинів, у зв’язку з якими запитується видача, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на максимальний строк не менше одного року або особу засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі і невідбутий строк становить не менше чотирьох місяців. Відповідно до ч. 1 ст. 573 КПК України екстрадиція включає:

• офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи;
• перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі;
• прийняття рішення за запитом і фактичну передачу такої особи під юрисдикцію запитуючої держави.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 575 КПК України запит на екстрадицію здійснюється лише за наявності підстав, передбачених міжнародним договором України.

Проте, на сьогодні Україна дуже часто отримує відмови в екстрадиції, через воєнний стан і пов’язані з ним безпекові аспекти. У більшості європейських держав до питання видачі осіб Україні ставляться надто обережно. За словами іноземних адвокатів, передавати таких осіб в Україну буде вкрай небезпечно через триваючі бойові дії. А тому, хоч Україна і є учасницею низки конвенцій, все одно закордонні партнери вважають, що через повномасштабне вторгнення в Україну безпека та прозорість судового процесу не можуть бути забезпечені на належному рівні.

Тому, Вам не потрібно хвилюватися, адже щоб подати Вас у міжнародний розшук та депортувати спочатку повинен відбутися суд в Україні, потім запит до відповідних органів іноземних країн, потім суд в цих країнах, який скоріш за все відмовить у екстрадиції.

Крім того, існують двосторонні договори з іноземними країнами, які чітко передбачають, що ВИДАЧА (ЕКСТРАДИЦІЯ) НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ якщо злочин полягає виключно у порушенні військових обов'язків.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!