як вимагати компенсацію за вилучену землю у фермерського господарства під окопи та переплату налогів за землюя якою не можу користуватися

Вітаю Вас, Олександре

У Вашому випадку треба діяти наступним чином.

Якщо у Вас є документи про вилучення частини земель для потреб оброни, Вам треба звернутися до податкової інспекції з заявою про поврнення надмірно сплаченої суми податку. До неї треба додати докази вилучення земельної ділянки. У такій спосіб можна повернути кошти за останні 1095 днів (тобто 3 роки).

Якщо податкова надасть письмову відмову, наступним кроком стане звернення до окружного адмінистративного суду з адмінистративним позовом про визнання рішення податкової протиправним та про зобов'язання повернути надмірно сплачену суму податку за землю.

З повагою,

Андрій Брильов

Доброго дня, Олександре!

У Вашій ситуації немає одного органу, який одночасно повинен «зменшити податок і виплатити компенсацію». Це три окремі процедури:

1. оформлення юридичного статусу 10 га як землі під фортифікаційними спорудами або землі у консервації;
2. перерахунок і повернення податкової переплати через ДПС;
3. відшкодування збитків за фактичне зайняття землі та неможливість її використовувати — за рахунок органу або юридичної особи, яка використовує ділянку чи замовила будівництво споруд.

1. Хто повинен оформити звільнення від плати за землю.

З лютого 2023 року до 5 травня 2023 року:

За період з 1 березня 2022 року до 5 травня 2023 року плата за землю не нараховувалася за ділянки, визначені обласною військовою адміністрацією як такі, на яких наявні фортифікаційні споруди. Тому щодо Вашої землі має бути рішення або інший адміністративний акт ОВА із зазначенням кадастрових номерів, площі та періоду фактичного використання під оборонні споруди.

Проте, ОВА визначає належність об’єктів до фортифікаційних споруд за поданням командування відповідного військового формування, а не лише за заявою фермера. Саме військова частина або відповідне військове командування повинні направити ОВА таке подання.

Це вже стало предметом конкретного судового спору. У рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі № 140/996/24 за позовом ФГ «Корсойл-Агро» суд зазначив, що належним суб’єктом подання за постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2022 року № 1255 є саме командування військового формування. Господарство програло, зокрема, тому, що оскаржувало нерозгляд власних звернень, а не нерозгляд подання військової частини, яке фактично вже було направлене. Це рішення першої інстанції, але воно дуже точно показує, як потрібно формулювати вимоги.

Отже, необхідно вимагати від військової частини або командування:

"повідомити, чи направлялося до ОВА подання щодо віднесення споруд, розміщених на земельних ділянках із відповідними кадастровими номерами, до військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд; надати дату і реєстраційний номер такого подання; у разі його відсутності — невідкладно внести подання начальнику ОВА із зазначенням кадастрових номерів, фактично зайнятої площі та дати початку використання земель".

Просити можна саме довідку або витяг без відомостей з обмеженим доступом: кадастровий номер, площу, дату зайняття, назву замовника будівництва та номер подання. Схеми оборони чи точні характеристики споруд для податкового спору не потрібні.

З 6 травня 2023 року

З 6 травня 2023 року самого факту наявності окопів уже недостатньо. Земля під військовими інженерно-технічними або фортифікаційними спорудами має бути оформлена як така, що перебуває у консервації, із затвердженням робочого проєкту землеустрою та внесенням відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

Хто приймає рішення, залежить від права на землю:

• якщо це державна або комунальна земля — орган, який розпоряджається нею відповідно до статті 122 Земельного кодексу України: рада, військова адміністрація або відповідний орган виконавчої влади;
• якщо земля належить фермерському господарству на праві приватної власності — процедуру консервації ініціює власник через сертифікованого розробника документації із землеустрою;
• якщо фермерське господарство орендує приватні паї — участь власників земельних ділянок у процедурі буде необхідною.

Для державної або комунальної землі податкова пільга починає діяти з першого числа місяця, в якому затверджено проєкт консервації. Для приватної землі — з дати внесення до Державного земельного кадастру відомостей про відповідні заходи з охорони земель. Тому рішення, прийняте зараз, найімовірніше, не звільнить автоматично від усіх платежів починаючи з травня 2023 року.

Саме через неоформлену консервацію ДПС формально продовжує бачити всі 10 га як повноцінний об’єкт оподаткування.

2. Можлива додаткова підстава — територія активних бойових дій

Потрібно окремо перевірити, чи перебувала громада, де розташовані ділянки, у Переліку територій активних бойових дій або тимчасово окупованих територій.

Починаючи з 2023 року плата за землю не нараховується з першого числа місяця початку до останнього числа місяця завершення активних бойових дій або окупації. Але статус лише «території можливих бойових дій» такої пільги сам по собі не дає.

Ця підстава може дозволити провести перерахунок навіть за періоди, коли консервація не була оформлена.

3. Що відбувається з мінімальним податковим зобов’язанням

МПЗ не є окремим платежем, який місцева рада може просто «скасувати». Воно залежить від податкового статусу самої земельної ділянки.

Починаючи з 1 січня 2023 року МПЗ не визначається за той період, за який не нараховувалася плата за землю або єдиний податок четвертої групи у зв’язку з консервацією, забрудненням вибухонебезпечними предметами чи відповідною податковою пільгою.

Отже, після оформлення належної підстави потрібно подати:

• уточнюючі декларації з плати за землю за відповідні роки;
• уточнюючі декларації платника єдиного податку четвертої групи, якщо господарство перебуває на четвертій групі;
• уточнений розрахунок загального МПЗ за відповідні роки.

ДПС прямо допускає коригування раніше задекларованого МПЗ, якщо земля фактично не підлягала оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.

Важливе розмежування: податкове поняття «плата за землю» охоплює земельний податок та орендну плату за землі державної і комунальної власності. Якщо господарство сплачує орендну плату приватним власникам паїв, ДПС її не поверне. Таку орендну плату потрібно зменшувати шляхом зміни договорів або включати до розрахунку збитків, якщо є підстави.

4. Хто повертає вже сплачені податки

Переплату повертає або зараховує в рахунок майбутніх платежів територіальний орган ДПС, але лише після того, як:

1. буде оформлено правову підставу для ненарахування податку;
2. будуть подані уточнюючі декларації;
3. в інтегрованій картці платника виникне переплата;
4. господарство подасть заяву за статтею 43 Податкового кодексу України.

Для юридичної особи електронна заява подається за формою J1302001 через сервіс «Е-повернення». Гроші можна просити повернути на банківський рахунок або зарахувати в рахунок інших податків. За наявності податкового боргу повернення на рахунок проводиться після погашення боргу.

Строк тут уже критичний

Заява про повернення переплати подається протягом 1095 днів. Перебіг податкових строків, який був зупинений під час воєнного стану, відновлено з 1 серпня 2023 року. Сьогодні, 26 липня 2026 року, питання уточнення зобов’язань та повернення найстаріших платежів за 2023 рік уже перебуває фактично на межі цього строку. Необхідно подавати документи негайно, не очікуючи завершення чергового листування з органами.

Щодо періодів, за якими правова підстава вже існує — наприклад, громада була територією активних бойових дій або вже є рішення ОВА, — уточнюючі декларації та заяву до ДПС слід подавати одразу.

5. Хто компенсує збитки за фактичне зайняття 10 га

Це вже не ДПС.

Відповідно до статей 156–157 Земельного кодексу України відшкодуванню підлягають збитки, спричинені:

• тимчасовим зайняттям земельних ділянок;
• встановленням обмежень щодо їх використання;
• погіршенням якості ґрунту або приведенням землі у непридатний стан;
• неодержанням доходів за час тимчасового невикористання землі.

Розмір збитків визначає комісія, створена:

• районною державною, а під час воєнного стану — районною військовою адміністрацією;
• або виконавчим органом відповідної сільської, селищної чи міської ради.

Порядок встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284. До складу комісії мають входити представник фермерського господарства та представник підприємства, установи чи органу, який повинен відшкодувати збитки.

Але комісія не виплачує гроші. Вона встановлює розмір збитків та оформлює акт. Платником буде конкретна особа, яка:

• фактично використовує землю;
• виступила замовником будівництва фортифікацій;
• або діяльність якої обмежила права землекористувача.

Це може бути військова частина, ОВА як замовник будівництва, інший державний орган або визначене державне підприємство — залежно від рішень, договорів, актів виконаних робіт і документів про передачу споруд. Автоматично вважати платником саме ОВА або саме військову частину не можна.

До розрахунку збитків бажано включити:

• вартість знищених посівів, насіння, добрив, обробки землі;
• неодержаний дохід від вирощування культур за кожний сезон;
• витрати на відновлення рельєфу, родючого шару, рекультивацію;
• витрати на геодезичні роботи, оцінку та документацію із землеустрою;
• сплачені податки, МПЗ або орендну плату, які неможливо повернути через ДПС, якщо буде доведено причинний зв’язок із бездіяльністю або фактичним зайняттям землі.

Одну й ту саму суму не можна одночасно отримати як податкову переплату від ДПС і вдруге стягнути як збитки.

Окремого чинного закону, який зараз передбачав би автоматичну фіксовану виплату фермерам за кожний гектар під фортифікаціями, немає. Законопроєкт № 14117 про військові земельні сервітути та компенсацію станом на липень 2026 року лише очікує розгляду Верховною Радою. Тому чекати на його прийняття замість застосування статей 156–157 Земельного кодексу та постанови № 284 не потрібно.

6. Що потрібно подати зараз

Чотири адресні вимоги:

До військової частини або військового командування:

підтвердити факт, дату початку та площу використання відповідних земельних ділянок під військовими інженерно-технічними або фортифікаційними спорудами; повідомити замовника будівництва; надати дату і номер подання до ОВА за постановою Кабінету Міністрів України № 1255, а за відсутності такого подання — невідкладно направити його.

До ОВА:

розглянути подання військового командування та прийняти адміністративний акт щодо належності розміщених споруд до військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд із зазначенням кадастрових номерів, фактично зайнятої площі та дати початку використання; надати витяг із рішення без відомостей з обмеженим доступом.

До органу, який розпоряджається землею, або від власника приватної землі:

ініціювати виготовлення та затвердження робочого проєкту землеустрою щодо консервації 10 га та забезпечити внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

До районної військової адміністрації та виконавчого органу громади:

створити або скликати комісію відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 284; включити до її складу представника фермерського господарства та ймовірного заподіювача збитків; визначити збитки за період фактичного невикористання 10 га, починаючи з лютого 2023 року.

До заяви про визначення збитків потрібно додати кадастрові плани, документи на право власності чи оренди, податкові декларації й платіжні документи, інформацію про сівозміну і врожайність за попередні роки, договори реалізації продукції, довідки про середню врожайність і ціни, фото та акти обстеження.

З повагою, адвокат Айвазян.