Могут ли выселить с общежития при увольнении с работы

Добрый день.

Выселение из общежития проводится исключительно в судебном порядке.

Существующая судебная практика, а именно Постановление Кассационного гражданского суду от 04.07.2018 по делу № 686/11463/16-ц (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75149223) указывает, что такое выселение будет незаконным поскольку "тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції, а тому наступне виселення її з відповідного житла є невиправданим втручанням в приватну сферу особи, порушенням прав на повагу до житла"

Обращайтесь, буду рад помочь!

Добрий день, Людмила!

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" мешканці гуртожитків не можуть бути виселені, переселені та відселені без попереднього надання їм (їх сім'ям) іншого житла, придатного для постійного проживання людей, за сукупності таких умов:

• період часу, протягом якого мешканці офіційно зареєстровані і фактично проживають у гуртожитку, складає не менше п'яти років;
• мешканці не мають іншого власного житла;
• гуртожитки призначені для проживання одиноких громадян або для проживання сімей;
• гуртожитки перебувають в державній, комунальній власності або у повному господарському віданні чи в оперативному управлінні підприємств, установ, організацій з управління житловим фондом (перебувають на балансі таких підприємств);
• гуртожиток не визнаний аварійним чи непридатним для проживання.

При вирішенні спорів про виселення з гуртожитків іноді виникають труднощі з визначенням статусу приміщення, яке займає особа, як гуртожитку. Сезонні, тимчасові працівники та особи, які працювали за строковим трудовим договором і припинили роботу, а також особи, які навчалися в навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням, без надання іншого жилого приміщення.

Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку у зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення виключно у таких випадках:

• в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин. З урахуванням конкретних обставин (сімейного стану тощо) поважними причинами при звільненні за власним бажанням можуть бути визнані низька оплата праці, порушення роботодавцем трудового законодавства, стан здоров'я, що перешкоджає продовженню роботи, необхідність догляду за хворим членом сім'ї, вступ до навчального закладу тощо;
• звільнення за порушення трудової дисципліни (з підстав, передбачених пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41, п.11 ст.41 КЗпП України;
• звільнення за вчинення злочину.

При припиненні трудового договору з інших підстав працівники, як і особи, перелічені в ст. 125 Житлового кодексу України, можуть бути виселені лише з наданням іншого жилого приміщення.

Припинення трудових відносин за згодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України) в судовій практиці не ототожнюється із звільненням за власним бажанням (ст. 38 КЗпП), тому на правовідносини з виселення таких осіб поширюється дія ч. 3 ст. 132 Житлового кодексу УРСР. Постійні працівники, які припинили трудові відносини з роботодавцем з інших, ніж передбачені ч. 2 ст. 132, причин, можуть бути виселені з гуртожитку в судовому порядку з наданням іншого жилого приміщення.

У свою чергу, достатніми доказами про підстави звільнення є трудова книжка із здійсненим у ній записом про звільнення та копія наказу про звільнення. Причини звільнення (їх поважність) підлягають встановленню також іншими засобами доказування, в тому числі за змістом заяви працівника на звільнення, заявами на адресу роботодавця про умови праці, документами, що підтверджують склад і доходи членів сім'ї тощо.

Виключно з наданням іншого жилого приміщення можуть бути виселені особи, які перелічені в ст. 125 Житлового кодексу УРСР (в тому числі ті, які звільнилися за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або за вчинення злочину).

Умови, які виключають можливість виселення із гуртожитку без надання іншого приміщення, беруться судом до уваги як у випадку, коли вони виникли на момент припинення трудових відносин, так і після, до вирішення судом справи про виселення.

Наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають у приміщенні гуртожитку, можуть бути виселені в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення, якщо вони систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематично порушують правила співжиття, роблять неможливим для інших проживання із ними в одній кімнаті, квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу на них виявились безрезультатними.

Успіхів Вам!

"ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ про користування гуртожитками" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/498-2018-%D0%BF):

"...17. Виселення з гуртожитків осіб, які проживають на умовах найму (оренди), здійснюється відповідно до статті 132 Житлового кодексу Української РСР....".

Жилищный кодекс Украинской ССР (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10):

"Стаття 132. Виселення з гуртожитків

Сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням.

Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.

Осіб, які припинили роботу з інших підстав, ніж ті, що зазначені в частині другій цієї статті, а також осіб, перелічених у статті 125 цього Кодексу, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення....";

"Стаття 125. Особи, яких не може бути виселено з службових жилих приміщень без надання іншого жилого приміщення

Без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у статті 124 цього Кодексу, не може бути виселено:...

осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років;..".

Таким образом, Вас могут выселить с общежития только с предоставлением другого жилого помещения. Также не могут выселить без предоставления другого жилого помещения в связи с проживанием с Вами ребенка.

Могут ли выселить с общежития при увольнении с работы - это осуществляется в судебном пордке.

Исходя из Вашей ситуации и нормам закона - даже в судебном порядке Вас выселить не должны .Единственное - какой статус этого общежития - частная собственность или гуртожитки перебувають в державній, комунальній власності або у повному господарському віданні чи в оперативному управлінні підприємств, установ, організацій з управління житловим фондом ?

Если они подадут в суд - Вам нужно подать письменный отзыв.

Добрий день.

Відповідно до п. 35 ПОЛОЖЕННЯ про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР - Робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення. Виселення провадиться в судовому порядку.

Отже, якщо особу звільнено з роботи, то вона підлягає виселенню з службового приміщення, але, тільки в судовому порядку!

Також, згідно з п. 35 Положення - Без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у пункті 34 цього Положення, не може бути виселено:

1) осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років;

2) пенсіонерів по старості, персональних пенсіонерів, членів сім'ї померлого працівника, якому було надано службове жиле приміщення; інвалідів праці I і II груп, інвалідів I і II груп з числа військовослужбовців і прирівняних до них осіб;

3) одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними (?).

Таким чином, якщо Ви пропрацювали на роботі більше 10 років, є, можливо, одинокою особою з неповнолітніми дітьми, то Вам потрібно нада ти інше приміщення для проживання.

Але, зверніться також увагу на те, що у випадку Вашого виселення Вас в судовому порядку, то можливо спробувати спиратися на практику суду - Тривалий час проживання у спірній квартирі/будинку особи, яка не має іншого житла, є достатньою підставою для того, щоб вважати квартиру/будинок житлом цієї особи в розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 15 січня 2020 року у справі № 754/613/18.

Тобто, запустити процедуру виселення з службового житла підприємство може, це робиться в судовому порядку, але є певні питання, які Ви можете використати на свою користь.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

З того моменту як Ви припиняєте трудову діяльність на підприємстві або в установі, Ви втрачаєте право на проживання у відомчому гуртожитку. Якщо ж Ви не звільняєте кімнату в гуртожитку добровільно, то можете підлягати примусовому виселенню за рішенням суду. Але житлове законодавство Украъни, обмежує примусове виселення з гуртожитку після звільнення з роботи, в тому випадку якщо Ви звільняєтеся за угодою сторін.

Підприємство не має право виселити Вас з гуртожитку поки Ви не знайдете іншу роботу. (Ст.132 ЖКУ) Таким чином, поки ви не влаштуєтеся на нову роботу, ви можете продовжити проживати у відомчому гуртожитку.

Також , якщо з Вами прописана неповнолітня дитина - до 18 років Вас не зможуть виписати згідно Сімейного Кодексу , дитина до 18 років має бути зареєстрована разом з одним з батьків або законних представників.

Зняття з реєстрації відбувається виключно у судовому порядку , таким чином , якщо судом буде встановлено , що Ви не маєте у власності іншого пристосованого до потреб дитини житла, то в інтересах дитини суд встановить заборону підприємству виселяти Вас з відомчого(службового) житла.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго вечора.

Виселення з гуртожитку, як і виселення з іншого житлового приміщення може відбуватися тільки добровільно, а у випадку відмови виселитися добровільно - в судовому порядку. Тобто шляхом прийняття судом рішення про примусове виселення (стаття 109 Житлового кодексу України)".

Враховуючи, що Ви пропрацювали більше 10 років та прописані разом з неповнолітньою дитиною, роботодавець не зможе виселити Вас навіть у судовому порядку.

Хоча квартира не є вашою власністю, Ви в ній зареєстровані і маєте право проживати.

Якщо роботодавець буде діяти протиправно, намагатиметься виселити Вас насильницькими методами - викликайте поліцію та подавайте на нього заяву про вчинення злочину за ст. 162 Кримінального кодексу України "Порушення недоторканності житла" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14).

Враховуючи ваші умови (стаж роботи на підприємстві 15 років, група інвалідності, неповнолітня дитина) - рекомендую Вам взагалі добиватися отримання службового житла в приватну власність.

Провести процес приватизації можливо в тому випадку, якщо з житла знімається статус службового і воно передається в категорію державного або громадського житлового фонду. Згідно з пунктом 6 Постанови Ради Міністрів РСР «Про службові житлові приміщення» службове житло виключається з числа службового за заявою підприємства, установи, організації, яка надала особі таке житло (якщо будинок належить колгоспу – рішенням загальних зборів членів колгоспу або зборами уповноважених). Таким чином, існує можливість зміни статусу службового житла.

У зв'язку з цим особі, яка бажає приватизувати службове житло, необхідно здійснити такі дії.

1. Подати заяву на підприємство, установу чи організацію за місцем роботи з проханням виключення житла із службового житлового фонду.

2. У разі згоди роботодавця з переходом житла зі статусу службового в інший статус, їм подається відповідна заява до виконкому.

3. Виконком приймає рішення про виключення певного житла зі службового фонду.

4. Зацікавлена особа проводить процедуру його приватизації.

Якщо роботодавець буде проти виключення житла із службового житлового фонду, необхідно буде подати до суду позов на ім'я роботодавця з вимогою подати клопотання про виключення житла з числа службового і до виконкому з вимогою прийняти рішення про таке виключення.

Всього Вам доброго.

Також хочу додати щодо вашого звільнення.

Адже, якщо Ви є одинокою матір'ю з дитиною до 14 років, то Вас навіть звільнити не мають права.

Кодекс законів про працю України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1018):

Стаття 184. Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей

Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Звільнення одинокої матері за наявності в неї дітей віком до 14 років або дитини-інваліда, яка працює за трудовим договором, укладеним на невизначений строк, можливе лише у випадку ліквідації юридичної особи або у разі волевиявлення самої жінки (звільнення за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП України) та у разі досягнення згоди сторін (звільнення за угодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України).

Інших варіантів законодавство не передбачає.

При цьому необхідно мати чітке уявлення про тлумачення поняття «одинока мати», відповідно до постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 № 9, пунктом 9 якої визначено, що це жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92).

А тому, ваше звільнення з ініціативи роботодавця буде незаконним. Необхідно подавати скаргу до Державної служби України з питань праці (Держпраці) для проведення перевірки та вжиття заходів стосовно роботодавця. Це можна зробити онлайн за посиланням http://dsp.gov.ua/forma-dlia-podannia-elektronnykh-zverne/

Всього Вам доброго.

Доброго дня! Виселення може бути проведене лише після прийняття відповідного рішення суду.

Для свого захисту, в разі подання позову до суду до вас, надайте на нього відзив.

......................................................