Взыскание по расписке

если в расписке указано что деньги она получила - это гражданско- правовые отношения и Вам с 15 .08 20 можно обращаться в суд

Есть опасение, чтоб она не выписалась с квартиры ... - прописка - не порождает право собственности и от того что она снимется с регистрации или будет зарегистрирована - на возврат не повлияет

что наложить арест или реализовать в счет долга или выплаты дола - она должна быть - владельцем а не "прописанным"

"нужна детальная консультация или помощь в подготовке иска - заявы - обращайтесь через сайт "

Здравствуйте, Татьяна!

Нужно понимать, что имело место, а именно: получение денежных средств в долг, что оформлено согласно закона распиской или же имело место хищение по месту работы денежных средств, ответственным сотрудником, котрый впоследствии написал долговую расписку, или же мошенничество - завладение денежными средствами путём обмана и злоупотребления доверием.

1. Если имел место факт получения денежных средств в долг, то:

1) Нужно подождать, пока срок в расписке от 14.07.2020 года (1месяц), не закончился, договоренность по оплате денежных средств, указанных в расписке не является не исполненной и Вы имеете право подготавливать документа для возможного воздействие на должника, в случае не оплаты задолженности.

2) После окончания срока оплаты долга по расписке, в соответствии со статьями 174-177 Гражданского процессуального кодекса Украины, Вам необходимо обратиться в суд с иском по месту регистрации ответчика к ответчику: должнику о взыскании суммы задолженности, в порядке Гражданского процессуального кодекса Украины, Гражданского кодекса Украины, с приложением к нему копий паспортов, ИНН, расписки, квитанция об оплате судебного сбора.

3) Вместе с иском, на основании статей 149-152 Гражданского процессуального кодекса Украины, подать заявление на обеспечение иска, путём наложения ареста на часть квартиры должника (квартира приватизирована).

Гражданский процессуальный кодекс Украины:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

Гражданский кодекс Украины:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15

"Відповідно до ст.1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст.1049 ЦК встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить обов’язок повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Згідно із ч.2 ст.1047 ЦК на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 202 ЦК визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори)".

2. Если же имело место хищение (статья 191 Уголовного кодекса Украины) или мошенничество (статья 190 Уголовного кодекса Украины), то не нужно ждать, а нужно срочно действовать по такому алгоритму действий:

"Ви маєте право подати заяву до поліції або прокуратури про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкриття кримільного провадження відносно особи яка заволоділа коштами або привласнила їх за статтею 191 Кримінального кодексу України, чи про шахрайство за статтею 190 Кримінального кодексу України (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).

Після цього, протягом 24 годин, вказані відомості про вчинене кримільне правопорушення, повинні бути невідкладно але не пізніше 24 годин, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з відкриттям кримільного провадження, про що заявник має право отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).

У разі невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин, заявник має право на потязі 10 днів, подати скаргу слідчому судді місцевого суду (на підставі статей 303-307 Кримінального процесуального кодексу України) та до місцевої прокуратури (стаття 36 Кримінального процесуального кодексу України).

Потім, Вас як особу, якій завдано шкоду, повинна бути вручена пам'ятка про процесуальні права і обов'язки потерпілого (стаття 55 Кримінального процесуального кодексу України).

Після відкриття кримільного провадження, слідчий, прокурор можуть провести обшуки за місцем проживання та можливими місцями знаходження викрадених коштів, перевірить можливі рахунки в банках, наявність іншого майна та цінностей у особи, яка кримільне правопорушення.

Ви в рамках кримільного провадження, маєте право подати позовну заяву до підозрюваного про відшкодування завданої майнової та моральнох шкоди, пив судовому порядку накласти арешт на все майно підозрюваного.

Побоюючись притягнення до кримінальної відповідальності, особа може повернути кошти, якими незаконно заволоділа та відшкодувати завдані збитки.

Головне, почати з внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкриття кримільного провадження.

Кримінальний кодекс України:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

Кримінальний процесуальний кодекс України:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17

"Стаття 60. Заявник

1. Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

2. Заявник має право:

1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;

2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;

3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

3. Заявник, який є викривачем, крім передбачених цією статтею прав, має право в порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції", отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням.

Інформація надається слідчим або прокурором у строк не більше п’яти днів з моменту подання заяви.

"Стаття 214. Початок досудового розслідування

1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. ...".

"Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;...".

"Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження

1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. ...".

При наличии вопросов обращайтесь!

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Вам необхідно надіслати боржнику письмову вимогу з обгрунтуванням необхідності сплатити борг згідно ст 530 ЦК України, на , яку останній має обгрунтовано відповісти у 7 -ми денний термін з дати отримання(згідно штемпеля поштового) . У разі ненадання відповіді та подальше ігнорування сплати боргу Ви залишаєте за собою право подачі позову до суду "про стягнення боргу" у 30 -ти денний термін.

До заяви додається: копія вимоги з відміткою про відправлення, докази про відправлення(квитанція поштова) , розрахунок суми боргу, розписка , квитанція з банку про переказ коштів, записи дзвінків де ви нагадували про сплату коштів , переписки з месенджерів на папері завірені нотаріально копія паспорту та ИНН(РНОКПП) - всі документи у 2 -х екземплярах.

Категорія справи - Цивільна.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Здравствуйте, Татьяна. Нужно дождаться окончания срока по расписке. И после можно подавать на взыскание долга в суд и на взыскание процентов с суммы долга.

Ст. 1050 Цивільного кодексу:

1. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Ст. 1048 Цивільного кодексу:

1. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Татьяна!

Кроме того, по поводу недвижимого имущества, Вы можете проверить Единый государственный реестр речових прав:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text

По поводу наличия транспортных средств, Вы можете проверить Единый государственный реестр транспортных средств:

https://hsc.gov.ua/index/publichna-informatsiya/na...

Как правило денежные средства и ценности, могут быть в квартире по месту проживания должника или спрятаны в ином месте: ячейка в банке, иная съёмная квартира, гараж и т.п..

Кроме того, движимое и недвижимое имущество, может быть формально оформлено на родителей и иных близких родственников.

Если не отдаст денежные средства, при наличии оснований, ее можно уволить с работы.

Всего доброго!

Удачи Вам!

Давая деньги в долг, надо помнить…

Согласно ч. 1 ст. 1047 ГК, договор займа заключается в письменной форме, если его сумма не менее чем в 10 раз превышает установленный законом размер необлагаемого минимума доходов граждан, а в случаях, когда займодателем является юридическое лицо – независимо от суммы. Сейчас НМДГ составляет 17 грн. Таким образом, если вы решили занять 170 грн и более, как бы вы ни доверяли заемщику, позаботьтесь о письменной форме договора займа.Конечно, самый надежный вариант – обратиться к нотариусу, который подтвердит личность заемщика и поможет с грамотным оформлением договора. Кроме того, в случае невозврата долга именно с нотариально заверенным договором можно обратиться к нотариусу за совершением исполнительной надписи для взыскания суммы долга как бесспорной задолженности(Закон «О нотариате», постановление КМУ №1172 от 29.06.1999 «Об утверждении перечня документов, по которым взыскание задолженности производится в бесспорном порядке на основании исполнительных надписей нотариусов»).В соответствии с ч. 2 ст. 1047 ГК, в подтверждение договора займа и его условий может быть представлена расписка заемщика или иной документ, удостоверяющий передачу ему займодавцем определенной денежной суммы или определенного количества вещей.В случае невозврата займа именно такой документ станет главным доказательством наличия долга в суде.Позиция ВСУ

В решении №6-79цс14 от 2.07.2014 ВСУ в очередной раз признал равность договора займа и расписки, а также подтвердил, что нарушение условий расписки влечет за собой финансовые санкции.Свидетели есть?

Вписать в расписку двух свидетелей, которые, «если что», смогут подтвердить факт передачи определенной суммы займа – совсем не лишняя предосторожность (в расписке должны быть их данные и подписи).Как вернуть деньги

Шаг первый: написать претензию

В нашем случае претензия – это требование кредитора к должнику о добровольном урегулировании спора. Составляя ее, не забудьте предупредить должника, что в случае непогашения долга вы обратитесь в суд за защитой своих нарушенных прав в порядке, предусмотренном ст. 3 ГПК Украины, а также о негативных последствиях дальнейшего непогашения долга: 3% годовых, инфляционные, судебные издержки и т. д.

Претензия должна быть изложена письменно и отправлена должнику заказным письмом с уведомлением. На этом не стоит экономить. Во-первых, потому, что займодавцу необходимо подтверждение получения претензии, а во-вторых, именно с момента получения должником претензии будет исчисляться срок добровольного погашения долга (30 дней).

Особенное значение приобретает претензия, если в расписке не установлен срок возврата займа, ведь в таком случае долг должен быть возвращен в течение 30 дней со дня предъявления займодавцем требования об этом. Претензия и будет таким требованием. К тому же, она характеризует займодавца как добропорядочного гражданина, который пытался решить вопрос мирным путем, и только когда не получилось, обратился в суд. Копию претензии впоследствии стоит приложить к иску.Шаг второй: подать иск в суд

Конечно, после первого шага второго может и не быть, однако встречаются и упорные неплательщики. Тогда следует подавать иск, и для начала решить, в какой именно суд. Бывают исключения, но общее правило следующее: иски к физическому лицу предъявляются в общий местный суд по зарегистрированному месту его жительства или по зарегистрированному в установленном законом порядке месту его пребывания.Требования к форме и содержанию искового заявления детально описаны в ст. 119 ГПК Украины. Кроме того, следует помнить и о юридическом обычае. Так, «традиционный» иск состоит из следующих частей: вступительная, описательная, мотивировочная и просительная.

Учитывая все это, можно сформулировать следующие рекомендации к содержанию иска о взыскании задолженности по расписке. В нем обязательно должны быть указаны:

• наименование суда, в который вы обращаетесь;
• данные об истце и ответчике: ФИО, паспортные данные, ИПН, адрес прописки и место жительства, номера телефонов;
• цена иска, которая определяется взимаемой суммой (сумма основного долга + сумма инфляционных, штрафные санкции и т. д.). Иск должен содержать соответствующий расчет задолженности;
• изложение обстоятельств, которыми истец обосновывает свои требования;
• указание доказательств, подтверждающих каждое обстоятельство, или наличие оснований для освобождения от доказывания (например, то, что Иванов И. И. взял у меня деньги в долг, подтверждается распиской такой-то);
• нормы материального права, которые, по мнению истца, нарушены ответчиком, а также процессуальные нормы, применимые к данному делу. Стоит отметить, что это не требование ГПК Украины, а сложившаяся практика, которая объясняется желанием добавить весомости доводам истца.

Просительная часть должна содержать исковые требования.В иске нужно просить:

• взыскать сумму основного долга;
• взыскать судебные расходы с ответчика. Ст. 88 ГПК Украины обещает компенсировать все понесенные по делу судебные расходы стороне, в пользу которой принято решение, за счет проигравшей стороны;
• взыскать сумму долга с учетом установленного индекса инфляции за все время просрочки (ст. 625 ГК Украины);
• взыскать 3% годовых от просроченной суммы (ст. 625 ГК Украины), если иной размер процентов не предусмотрен в договоре займа/расписке.Приложение – перечень прилагаемых к исковому заявлению документов.К иску нужно приложить:
  • документ, подтверждающий оплату судебного сбора;
  • документ, подтверждающий задолженность (расписку/договор займа);
  • копию претензии/требования о возврате займа, почтовые квитанции и опись вложения об отправке их заемщику (при наличии);
  • расчет суммы взыскиваемых штрафных санкций и процентов (он может быть приведен в тексте иска);
  • копии паспорта и ИПН истца и ответчика (при наличии);
  • копии искового заявления и приложений для ответчика.Шаг второй с половинойПри обращении с иском в суд можно сразу подать заявление об обеспечении иска. Такое право дает истцу ст. 151 ГПК Украины. Это особенно важно, учитывая, что недобросовестный должник еще до решения суда может побеспокоиться о том, чтобы у него «ничего не осталось за душой». Стоит отметить, что обеспечение иска допускается на любой стадии рассмотрения дела, если непринятие мер обеспечения может затруднить или сделать невозможным исполнение решения суда.В заявлении об обеспечении иска следует указать:
    • причины, в связи с которыми нужно обеспечить иск;
    • вид обеспечения иска, который следует применить, с обоснованием его необходимости;
    • другие сведения, необходимые для обеспечения иска.Из всех предусмотренных ГПК Украины видов обеспечения иска в случае взыскания долга по расписке больше всего подходит наложение ареста на имущество или денежные средства, принадлежащие ответчику и находящиеся у него или у других лиц.ЖдемЕсли в иске не были соблюдены требования ст. 119 и 120 ГПК Украины, суд оставит исковое заявление без движения и предоставит срок для устранения недостатков. Но он может и вернуть иск – например, в случае неподсудности. Кроме этого, судья может отказать в открытии производства, например, в случае, когда в производстве этого или другого суда имеется дело по спору между теми же сторонами, о том же предмете и по тем же основаниям.Если вы обратились как следует и куда следует, суд должен открыть производство по делу не позднее 3 дней со дня поступления заявления. Определение об открытии производства должно прийти вам по почте. В нем, в частности, будет указано время и место предварительного судебного заседания или судебного рассмотрения дела.

Взыскать долг по расписке сможете в судебном порядке по истечении срока отдачи денег. Если расписка была написана по факту я так понимаю хищения или растраты денег должницей при исполнении служебных обязанностей, то почему сразу не обратились с заявлением в полицию? В любом случае, если у неё нет такой суммы, то в случае гражданского иска при отсутствии у неё движимого, недвижимого имущества, сможете получать долг обратно частями незначительные при условии, что у неё будет официальный доход.

Добрий день!

Вам слід надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу боржника письмову заяву-вимогу з метою досудового врегулювання спору.

У такій заяві-вимозі слід зазначити, що у разі неповернення грошових коштів ви звернетеся до суду.

У разі неповернення до суду, Вам потрібно буде подати позов до суду, а після отримання рішення подати його на виконання у відділ державної виконавчої служби або приватному виконавцю.

Добрий день, Татьяно!

Боргова розписка по своїй суті є борговим зобов’язанням - цивільно-правовою угодою, яка використовується для оформлення позики.

Розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Письмова форма договору позики є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором. Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг із зобов'язанням її повернення та дати отримання коштів.

При укладенні договору позики (розписки) обов’язково мають бути прописані наступні умови:

• у тексті має бути чітко зазначена особа, яка отримує грошові кошти, а також зазначені її паспортні дані;
• у тексті також має бути вказана сума, яку особа отримує (вказана цифрами та прописними буквами), якщо кошти в іноземній валюті, має бути зафіксовано за яким курсом буде повертатись борг;
• також має бути передбачений кінцевий термін повернення отриманих коштів, або визначено періоди для повернення частками;
• у разі, якщо кошти передаються під відсотки – має бути передбачена ставка, під яку отримуються кошти;
• після підписання договору (розписки) необхідно підписати акт прийому-передачі грошових коштів в двох екземплярах (по одному – для кожної сторони);
• після підписання договору, Кредитор (позикодавець) повинен отримати від боржника копію паспорту та ідентифікаційного коду;
• при передачі в якості забезпечення договору позики рухомого/нерухомого майна, оформлюється договір іпотеки/застави, який в обов’язковому порядку має посвідчуватись нотаріусом

Не прописання всіх необхідних умов в борговій розписці, не звільняє боржника від виконання свого зобов’язання, адже згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у розписці дата повернення не була зазначена, це не є проблемою для повернення боргу, адже згідно з ч.2 статті 530 ЦК України, «якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час». Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у встановлений строк, а якщо строк не встановлений, протягом 30-ти днів з дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це. Головним моментом є те, щоб не був пропущений строк позовної давності, яка триває 3 роки з моменту зазначення у розписці дати повернення грошей.

Якщо позичальник вчасно не віддав борг, позикодавець має право вимагати його повернення виставивши йому письмову претензію. ЇЇ слід надіслати поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або вручити особисто боржнику. Якщо письмова претензія вручається особисто, то обов’язково отримувач повинен розписатись і зазначенням ним дати отримання на копії претензії.

Якщо ж позичальник відмовляється від претензій, позикодавець має право звернутися до суду з позовною заявою про стягнення боргу.

Така заява розглядається судом у загальному або спрощеному провадженні. В спрощеному провадженні заява розглядається у випадку, якщо сума боргу не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно статті 27 ЦПК України заява подається до районного суду за місцем проживання відповідача. За подання позовної заяви, відповідно до Закону України «Про судовий збір», стягується судовий збір у розмірі 1% ціни позову (в даному випадку суми боргу), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач має право вимагати від суду стягнення не тільки суми боргу безпосередньо, а також вимагати від позичальника виплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом, а також індекс інфляції. Це передбачено чинним законодавством у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов’язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов’язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При поданні позову до суду про стягнення боргу позивач може також просити суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно боржника, для того, щоб поки справа розглядається судом боржник не відчужив своє майно.

Крім то є ще декілька способів як змусити боржника сплатити свій борг: це може бути заборона на виїзд з України або подача заяви в поліцію про шахрайство (стаття 190 ККУ).

Всього доброго!

Успіхів Вам!

В данной ситуации, судя из фабулы вопроса, между должником и кредитором возникли отношения займа. Действующее законодательство признает простые письменные расписки как документ, удостоверяющий отношения займа. С таким документом вполне реально обратиться в суд с иском и получить решение о взыскании долга. Возможно это был не просто заем, а что то связанное с должностным преступлением по месту работы, не даром же вы упоминание об объснительной по месту работы, и разговор со следователем. Тут многое зависит от цели, которую вы преследует. Нужно понять достаточно ли стоимости квартиры для полного погашения долга, или если этого не достаточно кредитор готов получать возврат долга через исполнительную службу из зарплаты должника. Для этого у вас, в принципе есть все возможности. После окончания срока расчета по расписке обращайтесь в суд. Если речь идет об уголовном преступлении и вы хотите, чтобы должник ответил по закону обращайтесь с заявлением в полицию. Для этого у вас тоже есть все возможности. Выбор за вами.