Задайте питання юристу

835 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Цивільне право, 22 липня 2020, питання №24931 250₴

Хочу подать в суд на фирму которая угрожает мне и совершенно не знакомым мне людям

Фирма перекупила кредит в мфо и теперь предъявила сумасшедшую сумму о возврате долга так как я военный я вернул то что взял хочу решить эту проблему

Відповіді юристів (12)

    Беликов Олег  Александрович

    Добрый день. То, что вернули займ, это хорошо. Но когда оформляли его в мФО, вы соглашались с условиями договора, в котором предусмотрены штрафные санкции и пеня. На период карантина, финансовым организациям нельзя было считать пеню, хотя по смыслу они это делали. Чтобы решить ваш вопрос, вам надо написать письменное заявление в коллекторскую компанию, которая имеет к вам претензии. Приложить копию квитанции или выписку банковского счета. В заявлении указать, что долг погашен. Это первый шаг перед обращением в суд. Его нужно обязательно пройти.

    Ковальчук Владимир

    Как показывает практика, коллекторские (факторинговые) фирмы скупают у банков или даже у коммунальных предприятий долги граждан за копейки, но тем не менее приобретают право требовать у должника всю сумму, включая проценты и штрафные санкции. У человека, который к примеру, случайно не оплатил последний платеж по кредиту в размере 1000,00 грн., через несколько лет может всплыть долг в размере в десятки раз большем чем он был должен. Это обусловлено тем, что договором были предусмотрены высокие штрафные санкции, которые за большой период времени превратили сумму долга в неподъемную.Вместе с тем, коллекторы не спешат обращаться в суд и взыскивать причитающиеся им денежные средства в законном порядке. Обусловлено это рядом причин:

    - в большинстве случаев, исковая давность по взысканию такой задолженности уже закончилась, и суд им просто откажет в удовлетворении иска;

    - для обращения в суд им придется заплатить судебный сбор, который может превышать сумму, за которую они приобрели кредит;

    - суд имеет право по заявлению должника уменьшить размер неустойки, если он в разы превышает размер долга по основному обязательству;

    - у коллекторов в наличии не все документы, которые обязательны для взыскания задолженности;

    - расходы на судебный процесс, который может затянуться на годы, могут явно превышать сумму, которую коллекторы рассчитывают реально взыскать с должника.

    Осознавая эти моменты, в большинстве случаев коллекторы используют только первые две стадии процесса взыскания задолженности, называемые «soft collection» и «hard collection». Ведь именно они являются менее затратными и наиболее эффективными при возврате долгов, необеспеченных залогом.В ходе «soft collection» организация, взыскивающая долги, уведомляет должника о наличии долга без прямого контакта с ним – путем телефонных звонков, смс, электронной почты, социальных сетей и т.д. Если данные методы оказались неуспешными применяется следующая стадия «hard collection» на которой сотрудники коллекторской фирмы могут лично приезжать по адресу проживания или работы должника, проводить переговоры, писать ему письменные претензии и т.д.

    Безусловно для достижения большего эффекта на данных стадиях, некоторые коллекторские фирмы собирают максимально возможную информацию о должнике и начинают угрожать должнику применением физического насилия в отношении него или его близких родственников, не брезгуют даже пригрозить насилием в отношении детей должника или же звонят и заставляют нервничать пожилых родителей, которым в таком возрасте это крайне не рекомендуется.

    Понимая данную ситуацию большое количество лиц, столкнувшихся с такой проблемой, при незначительной сумме задолженности решаются заплатить, ведь, как говориться, здоровье и безопасность близких людей дороже.Первое что нужно выяснить - это факт передачи конкретной коллекторской компании вашей задолженности. Нередки случаи, когда под видом коллекторской компании звонят мошенники, которые каким-то образом получили базу должников банка, и звонят всем должникам с требованием погасить долг на их счет. Такие требования очевидно незаконны и их действия составляют состав преступления, предусмотренного ст. 190 УК Украины «мошенничество». Поэтому если Вам звонят коллекторы, в первую очередь просите прислать Вам на почту как минимум заверенные копии договора «факторинга» или договора переуступки долга, на основании которого коллекторам перешло право требования Вашего долга. Помните, что в соответствии с ч.2 ст. 517 ГК Украины должник имеет право не исполнять свое обязательство до предоставления ему доказательств перехода права к новому кредитору.

    Дальше, если Вам все же предоставят соответствующие документы, Вы можете проверить их действительность в том же банке, которому Вы были должны. Если банк опровергает факт заключения таких договоров – заявление в полицию о совершении преступления.

    Во многих случаях коллекторы отказываются предоставлять какие-либо документы и просто угрожают большими финансовыми санкциями, насилием, звонят родственникам и т.д.Учитывая то, что специальный закон, который бы регламентировал деятельность коллекторов отсутствует, придётся защищаться, как говориться подручными средствами, т.е. применять нормы уголовного и уголовно-процессуального кодекса.

    Защита интересов должника в порядке гражданского судопроизводства в случаях если сами коллекторы в суд не обращаются, как показывает практика, неэффективна. Подача исков о защите чести и деловой репутации, запрете звонить и писать письма и т.д. не приведет к желаемому результату и требует достаточно большого времени, в то время как коллекторы «напрягают» Вас каждый день.

    Следственно первым что необходимо делать, так это – фиксировать все незаконные действия коллекторов и готовить заявление в полицию. Успех данного дела будет зависеть от того, что Вы сможете приложить к своему заявлению и насколько настойчиво Вы будете торопить следователя.

    Если Вам звонят коллекторы – возьмите другой телефон и снимайте на видео весь процесс переговоров, при этом обязательно перед тем как поднять трубку запечатлите факт звонка, номер входящего телефона на экране, снимите трубку и включите громкую связь. Также сохраняйте всю переписку по почте, электронной почте и смс. В ходе разговора обязательно уточните кто звонит, какая фирма, имя сотрудника, по какому поводу и т.д.описанные выше незаконные действия коллекторов могут быть квалифицированы по следующим статьям Уголовного кодекса, в зависимости от каждой конкретной ситуации:

    - ст. 190 УК Украины – мошенничество (завладение денежными средствами путем обмана или злоупотреблением доверием);

    - ст. 189 УК Украины – «вымогательство» (требование передать имущество или совершить какие-либо действия имущественного характера с угрозой применения насилия над потерпевшим или его близкими родственниками, повреждения их имущества и т.д.)

    - ст. 195 УК Украины – «угроза уничтожения имущества»;

    - ст. 355 УК Украины – «принуждение к выполнению гражданско-правовых обязательств» с угрозой насилия над потерпевшим или его родственниками, при отсутствии признаков вымогательства.

    При этом в большинстве случаев сам по себе факт угроз уже будет составлять оконченный состав преступления.Как только Вы собрали доказательства, подтверждающие противоправные действия коллекторов, необходимо оформить заявление в полицию, проконтролировать регистрацию Вашего заявления в Едином реестре досудебных расследований (ЕРДР), ну и, естественно, контактировать со следователем. Дальнейшие действия и переговоры следует согласовывать со следствием. Ведь только путем следственных действий можно будет установить кто именно Вам звонит, имеет ли данное лицо отношение к коллекторской фирме, есть ли у них документы, подтверждающие право требования по долгам и т.д.такая тактика уже принесла определенные плоды и в октябре 2017 года в г. Киеве была задержана преступная группа коллекторов, которых арестовали и заключили под стражу. (http://mykyivregion.com.ua/2017/10/11/prokuratura-kiyivshini-zatrimala-grupu-kolektoriv-gvaltivnikiv-foto/)

    Малик Олександр Володимирович

    Добрий день! Ваша ситуація потребує детального вивчення.

    Є різні варіанти розв'язання питання.

    Якщо у них немає рішення суду про заміну кредитора, або строк пред'явлення виконавчого листа до виконання закінчився, його можна визнати таким, що не підлягає виконанню.

    Також можливо визнати договір в частині нарахування пені недійсним, якщо там 600 і більше відсотків річних.

    Савоста   Ірина   Михайлівна
    100%

    Добрый день. Чтобы более детально ответить на Ваш вопрос нужно больше информации. В каком году Вы брали кредит? Как погашали кредит с просрочкой или вовремя? Когда последний раз был платеж? Есть ли договор факторинга? Желательно сам кредитный договор. Сохранились ли квитанции? После предоставления более подробной инфоримацыии можно более детально ответить на Ваш вопрос.

    Сергеев Артем
    Сергеев Артем 3 роки тому

    Юрист, м. Харків, 24 роки досвіду

    Спілкуватися у чаті

    "Фирма перекупила кредит в мфо и теперь предъявила сумасшедшую сумму о возврате долга так как я военный я вернул то что взял хочу решить эту проблему"

    У Вас есть документальное подтверждение переуступки долга?

    Вам нужно направить кредитору письмо с просьбой убрать % начисления, и в письме обосновать просьбу с указанием соответствующих статей закона. Также приложить справку, о том что Вы военнослужащий.

    Если есть вопросы или нужна помощь - обращайтесь.

    Адвокат Евгений Александрович

    Здравствуйте, Виталий!

    Действия кредиторов, коллекторов незаконные.

    Уступка права требования согласно ч. 1 ст. 512 Гражданского кодекса Украины, является одним из способов замены кредитора в обязательстве. При чем такая операция не может существовать как самостоятельное обязательство.

    При заключении договора уступки права требования следует обратить внимание на следующее. В ГКУ перечень существенных условий таких договоров не предусмотрен. Однако, исходя из содержания ст. 512 - 519 ГКУ, такими условиями могут являться:

    • обязательство, право требования, по которому уступается (номер, дата и предмет договора);
    • объем и условия перехода прав к новому кредитору по обязательству;
    • порядок и сроки письменного уведомления должника о состоявшейся уступке права требования;
    • перечень документов, которые первоначальный кредитор обязан передать новому;
    • ответственность первоначального кредитора перед новым за недействительность переданного ему требования.

    Существенным условием договора уступки требования будет и условие о компенсации первоначальному кредитору стоимости уступаемых прав и плата новому кредитору.

    Такой договор может заключаться только банком или финансовым учреждением, а также физическим лицом - предпринимателем, которое имеет право осуществлять факторинговые операции в соответствии с законом. Если новым кредитором является иное лицо, то есть не предусмотренное ст. 1079 ГКУ, то такой договор может быть признан недействительным.

    Так, договор уступки права денежного требования не может быть договором факторинга только в том случае, если он не соответствует условиям договора факторинга. Из этого в свою очередь следует, что по такому договору:

    • не должна предусматриваться плата (вознаграждение);
    • права требования должны передаваться в том же объеме, в каком и существуют, иначе это можно расценить как скрытую плату (вознаграждение);
    • новый кредитор перечисляет денежные средства первоначальному кредитору только после получения их от должника.

    Договор уступки права требования должен совершаться в такой же форме, что и договор, на основании которого возникло обязательство, право требования, по которому передается новому кредитору (ст. 513 ГКУ). Если такое обязательство подлежало государственной регистрации (и/или нотариальному удостоверению), то и договор уступки права требования должен быть зарегистрирован в таком же порядке (и/или нотариально удостоверен), если иное не установлено законом.

    Должник должен быть письменно уведомлен об уступке права денежного требования фактору и в этом уведомлении должно быть определено денежное требование, подлежащее исполнению, а также назван фактор, которому должен быть осуществлен платеж. Согласно ч. 2 ст. 1082 ГКУ должник имеет право требовать от фактора предоставления ему в разумный срок доказательств того, что уступка права денежного требования имела место, то есть представить копию договора факторинга. Если фактор не исполнит этого требования, должник имеет право осуществить платеж клиенту во исполнение своей обязанности перед ним по основному договору.

    В свою очередь Вы имеете право требовать расчёт суммы долга с обоснованием этой суммы долга, которая не соответствует сумме долга, указанной в решении суда.

    Необхолимо обратить внимание на то, что:

    " Перед початком особливого з 18 березня 2014 року, усіх військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів було звільнено на підставі ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» від сплати процентів за користування кредитом, штрафних санкцій та пені за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, зокрема банками та фізичними особами.

    Так, вимога не нараховувати військовослужбовцям проценти за кредитом, а також штрафи за несвоєчасне погашення під час проходження військової служби, закріплена у законі України №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» (пункт 15 статті 14). Відсотки й штрафи для професійних військових та контрактників не нараховуються із початку особливого періоду (із 18 березня 2014 року), а для мобілізованих військових – із дати їх мобілізації.

    Національний банк України, наголошує, що норми, які звільняють військовослужбовців від нарахування відсотків, штрафів та пені на час проходження військової служби, розповсюджуються не лише на банки, а й на небанківські фінансові установи.

    Таким чином приймають рішення суди в Україні на користь військовослужбовців, а саме: рішенням Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.05.2018 року (справа № 521/12726/16-ц) було визнано, що штрафні санкції та проценти за користування кредитом не підлягають стягненню з військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів.

    Водночас Національний банк України в своєму листі від 05 листопада 2014 року № 18-112/64483 «Про скасування пені та штрафів за договорами кредиту під час АТО» надав роз’яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142 . Такими документами є: військовий квиток, у якому в відповідних розділах здійснюють службові відмітки, або довідка про призов військовозобов’язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів − витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

    Так, рішенням Верховного Суду від 11.12.2019 року (справа № 199/2418/15-ц) було відновлено право військовослужбовця на звільнення від сплати процентів та штрафних санкцій за отриманим кредитом. Колегія суддів у цій справі скасувала рішення апеляційного суду, не погодившись з відмовою військовослужбовцю у звільненні від стягнення процентів, штрафів та пені за кредитом. Верховним Судом не були взяті до уваги обґрунтування апеляційного суду, що від сплати нарахованих штрафів, пені та відсотків за користування кредитом звільняються лише мобілізовані позичальники.

    Аналогічну правову позицію з питань звільнення військовослужбовців від сплати процентів, штрафів та пені за кредитами було викладено в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 306/1157/15-ц та від 10.01.2019 року в справі № 327/353/16-ц.

    Водночас висновки Верховного Суду відповідно до частини 4 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України мають бути враховані судами при виборі й застосуванні норм права під час спірних правовідносинах".

    При этом, на угрозы и вмешательство в личную жизнь, на основании статей 60 и 214 Уголовного процессуального кодекса Украины, Вы имеете право подать заявление в полицию о внесении ведомостей в Единый реестр досудебных расследований и открытии уголовного дела о вмешательстве в личную жизнь по ст.182 Уголовного кодекса Украины:

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text

    "Стаття 182.Порушення недоторканності приватного життя.

    1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -

    караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

    2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -

    караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

    Примітка. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян".

    "Після цього, протягом 24 годин, вказані відомості про вчинене кримільне правопорушення, повинні бути невідкладно але не пізніше 24 годин, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з відкриттям кримільного провадження, про що заявник має право отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).

    У разі невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин, заявник має право на потязі 10 днів, подати скаргу слідчому судді місцевого суду (на підставі статей 303-307 Кримінального процесуального кодексу України) та до місцевої прокуратури (стаття 36 Кримінального процесуального кодексу України)"

    Дивіться Кримінальний кодекс України:

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

    Дивіться Кримінальний процесуальний кодекс України:

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17

    "Стаття 60. Заявник

    1. Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

    2. Заявник має право:

    1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

    1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;

    2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;

    3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

    3. Заявник, який є викривачем, крім передбачених цією статтею прав, має право в порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції", отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням.

    Інформація надається слідчим або прокурором у строк не більше п’яти днів з моменту подання заяви.

    "Стаття 214. Початок досудового розслідування

    1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. ...".

    "Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

    1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

    1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;...".

    "Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження

    1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. ...".

    Также, Вы имеете право подать иск в суд, соответствии со статьями 174-177 Гражданского процессуального кодекса Украины.

    Гражданский процессуальный кодекс Украины:

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

    При наличии вопросов обращайтесь!

    Всего доброго!

    Удачи Вам!

    Левченко Ксенія Сергіївна

    Доброго дня. Якщо Ви військовий і оформляли мікрозайм на час перебування в зоні ООС Ви повинні були сплатити лише тіло. Чи надсилали форму 5. Вам повинні були закрити кредит. Переуступка незаконна потрібно писати скаргу до НБУ та визнавати переуступку недійсною. Звертайтесь.

    Крикун Сергій  Павлович

    Закон Украины "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12), ст.14:

    "...15. Військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються." -

    в этой части, если кредит был оформлен Вами, как военнослужащим, после начала особенного периода (17.03.2014г.), то Вы должны были, как указала коллега Левченко, исключительно тело кредита.

    Гражданский кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15):

    "Стаття 514. Обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язанні

    1. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.";

    "Стаття 1055. Форма кредитного договору

    1. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

    2. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним." -

    в этой части, "перекупленный фирмой кредит", надлежаще (еще вопрос, имел ли место) должен быть перевод долга по кредиту, но не кредит - с новым кредитором, кредитный договор после "перекупки" не заключался (как представляется), поэтому начисление процентов, штрафов, пени новым кредитором незаконно.

    Что касается подачи на "фирму" в суд: во-первых, непонятно, с каким предметом иска (о чем); во-вторых, если касательно "сумасшедше" начисленной суммы, то это на руку "фирме", Вы будете идти у нее на поводу, платить судебный сбор, нести другие расходы, тогда как в ходе процесса фирма за Ваш счет будет доказывать свое право требование к Вам; в третьих, если и защищаться от угроз и нападок, то обращением в полицию по признакам преступлений, приведенных коллегой Ковальчуком.

    Гончаренко Константин

    Добрый день!

    По своим кредитным обязательствам отвечаете только Вы и поручитель (если он был), поэтому звонки Вашим друзьям и близким по погашению Ваших задолженностей являются незаконными.

    Хронология действий Ваших родствеников, друзей в подобной ситуации примерно такова:

    При общении с звонящими - выясняйте ФИО звонящего, его должность, название учреждения, записывайте звонки, сохраняйте всю переписку.

    Обращайтесь в полицию с заявлением о возбуждении уголовного производства по признакам состава преступления, предусмотренного ст.189 Уголовного кодекса Украины - вымогательство (прилагайте все имеющиеся доказательства).

    Обратитесь с письменным заявлением в адрес банка (коллекторской организации) с требованием прекратить противоправные действия (отправьте заказным письмом с уведомлением).

    Обратитесь с Нацбанк Украины и с письменным заявлением в отношении банковского учреждения о нарушении порядка работы банковских учреждений (это не совсем по адресу, но лишние проверки никому не нужны, поэтому банк скорее всего постарается урегулировать вопрос).

    И еще - попробуйте заблокировать номера, с которых звонили Вашим друзьям и родным - может это частично Вам поможет.

    С уважением,

    Константин Гончаренко

    Силкина  Евгения  Алексеевна

    Здравствуйте. Во-первых, если коллекторская фирма купила Ваш долг и стала Вашим новым кредитором, то Вы имеете перед ними обязательства только в случае предоставления новым кредитором договора переуступки требования, договора факторинга, лицензии на право осуществления факторинга и т.д. Но как правило коллекторы этого не делают. Также важен тот факт, что с момента предъявления Вам требований о возврате долга все начисления процентов и штрафных санкций прекращаются. Такое требование нужно обязательно сохранять - в виде ли письменного обращения или письма на эл.почту, телефон. Как правило, в суде такие завышенные суммы удается оспорить. Пока Вы не уладите этот спор, советую ничего не платить ни в коем случае, так как кредитор будет расценивать это как признание долга. Во-вторых, фиксируйте угрозы и настойчивые звонки, установите самописец на телефон - принуждение к исполнению гражданского долга преследуется согласно уголовного кодекса Украины.

    Савченко Олександр
    Савченко Олександр 3 роки тому

    Юрист, м. Чернігів, 9 років досвіду

    Спілкуватися у чаті

    Добрий день, Віталій!

    Діяльність колекторів не врегульована жодним спеціальним законодавчим актом. Разом з тим, вона прямо не заборонена законом.Тому, визначаючи основні вимоги до цієї діяльності необхідно, перш за все, виходити з положень чинного законодавства. Так, підставою для виконання колекторською організацією своїх функцій може слугувати договір, що укладається між нею та кредитором. Використовуються такі види договорів:

    В будь-якому разі у боржника є право вимагати номер договору, дату його оформлення, дані первинного кредитора і тип договору між кредитором та колекторами (факторинг, доручення тощо). А також є право вимагати для ознайомлення завірені копії цих документів. Адже, згідно з ч.2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

    Варто звернути увагу, що у випадку відмови колишнього кредитора прийняти належне зобов’язання за договором і до моменту одержання всіх документів, які підтверджують повноваження нового кредитора, виникає прострочення кредитора, при якому нарахування процентів за договором припиняється (ст. 613 ЦК України).

    Потрібно згадати про ще один важливий момент. Банк чи інша організація, яка передає борги, передаючи інформацію про позичальника, має враховувати положення ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», де вказано, що інформація щодо діяльності й фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею, розголошення якої заборонене, хоча й допускається лише у виняткових випадках, передбачених законом.

    Водночас у ч. 3 ст. 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність» якраз йдеться про те, що банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».Але не варто забувати про інші нормативні документи, які регулюють передання персональних даних про фізичну особу. Насамперед, згідно зі ст. 32 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 20.01.2012 р. № 2-рп/2012 зазначив, що лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави й органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її в таємниці. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема дані про:

    Водночас Конституційний Суд України відніс до конфіденційної інформації про фізичну особу, крім вищезгаданої, ще й відомості про її майновий стан й інші персональні дані (рішення Конституційного Суду України від 30.10.1997 року № 5-зп). Отже, інформація, яку фізична особа надає банку, є конфіденційною. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію»).

    Будь-який збір інформації про фізичну особу без її згоди є незаконним. У разі порушення своїх прав така фізична особа може звернутися зі скаргою на незаконні дії, пов'язані зі збором, зберіганням і обробкою його персональних даних до спеціально уповноваженого органу державної влади з питань захисту персональних даних або до суду. Нерідко дії представників колекторських компаній виходять за рамки правового поля настільки, що містять в собі ознаки складу злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України(далі- КК України), а саме: ст. 182 КК України – «Порушення недоторканності приватного життя»; ст. 189 КК України – «Вимагання»; ст. 355 КК України - «Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань» Якщо фізична особа постраждала від таких дій з боку колекторів, їй потрібно звернутися із заявою про вчинення кримінального правопорушення до поліції.

    Ознаки складу злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України:

    Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя

    1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -

    караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

    2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -

    караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

    Примітка. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

    Публічне, у тому числі через засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки, повідомлення особою інформації про вчинення кримінального або іншого правопорушення, здійснене з дотриманням вимог закону, не є діями, передбаченими цією статтею, і не тягне за собою кримінальну відповідальність.

    Стаття 189. Вимагання

    1. Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), -

    караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

    2. Вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -

    карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

    3. Вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у великих розмірах, -

    карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років із конфіскацією майна.

    4. Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою групою, або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, -

    карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

    Стаття 355. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань

    1. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання з погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їх майна за відсутності ознак вимагання, -

    карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

    2. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я, або з пошкодженням чи знищенням майна, -

    карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

    3. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, вчинене організованою групою або поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, або таке, що завдало великої шкоди чи спричинило інші тяжкі наслідки, -

    карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

    Строки позовної давності:

    Слід зазначити, що термін позовної давності (3 роки за основним зобов'язанням і 1 рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), якщо інше не встановлено умовами договору) починає спливати з моменту настання терміну виконання зобов'язання або виникнення у кредитора права пред'явити вимогу про його виконання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ст. 262 Цивільного кодексу України).

    Судовий порядок вирішення питання:

    Колектори не мають права примусово стягувати заборгованості. Водночас вони мають право звернутися до суду з метою стягнення переуступленого їм боргу і у випадку позитивного рішення суду звертатися до виконавчої служби для стягнення заборгованості. Слід зазначити, що колектори вкрай рідко вдаються до судового порядку стягнення заборгованості. Відбувається це з ряду причин: небажання нести додаткові часові та грошові витрати, відсутність доказової бази, безпідставність висунутих до боржника вимог, безперспективність примусового стягнення боргу в порядку виконавчого провадження тощо.За умови надання всіх необхідних документів боржник сам може звернутися до суду щодо умов договору, зокрема вимагати детальну виписку, вимагати обґрунтування заборгованості (оскільки колектори зазвичай багатьох цих речей не мають, то їм буде непросто довести свою правоту). Крім того, можна будувати свою правову позицію на тому, що цей договір нерозривно пов’язані з особами, які його уклали, а відповідно не можна було передавати борги по цьому договору.

    Зміни у законодавстві щодо колекторської діяльності:

    На даний час розглядається Закон України "Про захист прав та законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності" який визначає загальні організаційно-правові принципи здійснення господарської діяльності у сфері здійснення колекторської діяльності .

    Всього доброго!

    Костромина Виктория
    Костромина Виктория 3 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 19 років досвіду

    Спілкуватися у чаті

    изначально подайте заявление на списания всех процентов штрафов и пени и на закрытие кредита.

    а вот если - откажут - тогда подавайте иск в суд - а то что звонят всем подряд - это их такой способ давления

    Закон Украины "О социальной и правовой защите военнослужащих и членов их семей" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12), с

    Военнослужащим с начала и до окончания особого периода, а резервистам и военнообязанным - с момента призыва по мобилизации и до окончания особого периода штрафные санкции, пеня за невыполнение обязательств перед предприятиями, учреждениями и организациями всех форм собственности, в том числе банками и физическими лицами, а также проценты за пользование кредитом не начисляются.

    Не говоря уже о карантине - когда штрафы и пеня не насчитывается


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України