Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
885 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Какие есть варианты организации предприятия(-тий) которое предоставляет онлайн сервис в зарубежных странах?
Может ли быть одно ООО с регистрацией в Украине которое сможет получать платежи со всех стран мира?
Пример: социальная сеть с возможность оплаты дополнительного функционала.
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (12)
Юрист, м. Харків, 33 роки досвіду
Наверное есть разница в том что у нас есть НДС, и на все эти платежи наше любимое государство захочет свои 20%. В Европе не возникает такой налог
Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду
Роман!
Щодо податку на додану вартість:
Згідно зі ст. 185.1 ПКУ, ввезення товарів на митну територію України (імпорт) та вивезення товарів за межі митної території України (експорт) є об’єктом оподаткування податку на додану вартість.
Відповідно до ст. 195.1.1 ПКУ, експортні операції оподатковуються за нульовою ставкою, а тому податкові зобов’язання з ПДВ дорівнюють нулю. Проте такі операції повинні відображатися у звітності з ПДВ за період, в якому була оформлена митна декларація, що засвідчує факт перетину митного кордону України.
Варто врахувати, що авансова оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України, не змінює значення сум податку, які належать до податкових зобов'язань платника податку-експортера (ст. 187.11 ПКУ). Тобто в експортера така операція реалізації відображатиметься у звітності з ПДВ виключно за фактом перетину товаром митного кордону, а в разі надання послуг – на дату оформлення документа, що засвідчує їх надання нерезиденту.
Здійснюючи операції у митному режимі експорту, платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Оподаткування ПДВ імпортних операцій є набагато складнішим, ніж експортних. Згідно з пп. 180.1 ПКУ, для цілей оподаткування ПДВ платником податку є будь-яка особа, що ввозить (імпортує) товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню. Тобто незалежно від того, зареєстровано підприємство платником ПДВ чи ні, воно є відповідальним за сплату ПДВ у разі переміщення товарів або послуг через митний кордон України.
Операції з імпорту товарів та послуг оподатковуються за ставками 20% або 7%. При імпорті товарів суми податку підлягають сплаті до держбюджету до/або на день подання митної декларації. Отже, без заздалегідь сплаченого зобов’язання з ПДВ підприємство не зможе отримати свій товар.
Оформлена митна декларація є тим документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, а датою виникнення кредиту є дата сплати податкового зобов’язання з ПДВ (ст. 198.2 ПКУ).
Таким чином, незалежно від того, є підприємство-імпортер товарів платником ПДВ чи ні, під час оформлення митної декларації буде нараховано податкове зобов’язання з ПДВ. Єдиною різницею є те, що підприємство-платник ПДВ на підставі митної декларації включить сплачену суму ПДВ до податкового кредиту, а підприємство-неплатник ПДВ включить суму до собівартості придбаних товарів відповідно до п. 9 П(С)БО 9 «Запаси».
У разі отримання послуг від нерезидента митна декларація не оформлюється, тому для правильного оподаткування ПДВ головне – правильно визначити місце надання послуги відповідно до ст. 186 ПКУ. Якщо місцем постачання послуги є митна територія України, такі операції оподатковуються ПДВ. Особою, відповідальною за нарахування та сплату, вважається отримувач послуг-резидент.
Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з постачання послуг нерезидентами є дата списання коштів з банківського рахунку резидента або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (ст. 187 ПКУ). При цьому, на відміну від податкового зобов’язання з ПДВ, яке виникає при імпорті товарів і повинне бути сплаченим під час подання митної декларації, податкове зобов’язання з ПДВ, яке виникає при імпорті послуг, включається до складу податкових зобов’язань декларації з ПДВ за відповідний звітний період та сплачується у строки, встановлені для сплати ПДВ (ст. 208.3 ПКУ).
Для отримання права на податковий кредит за операціями з імпорту послуг платник ПДВ повинен скласти податкову накладну «сам на себе» за цими операціями та зареєструвати її в ЄРПН.
Сплата податкового зобов’язання з ПДВ не омине також підприємства, які не зареєстровані як платники ПДВ. Такі підприємства не виписують податкову накладну, але повинні подати до контролюючого органу спеціальний додаток до декларації з ПДВ «Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України». Такий додаток необхідно подати протягом 20-ти календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому були нараховані податкові зобов’язання з ПДВ. Сплачуються такі зобов’язання протягом 10-ти календарних днів, наступних за останнім днем зазначеного подання додатку декларації з ПДВ.
Всього доброго!
Успіхів Вам!
Юрист, м. Харків, 33 роки досвіду
при экспорт услуг как в вашем случае НДС нет. Вообще в Украине нет экспортного НДС , вернее установлена нулевая ставка. В 2016 был принят закон " О внесении изменений в некоторые законы для устранения административных барьеров для экспорта услуг" этот закон реально упрощает проведение расчетов для фирм предоставляющих услуги нерезидентам, это как раз ваш случай. Вам достаточно разместить публичный договор аферту на сайте и указать способы оплаты. Украинский банк, который вы выберете для обслуживания будет принимать эти платежи от нерезидентов и зачислять на ваш счет без проблем. Можно выбрать единый налог и быть на третьей группе налогообложения. Это 5% от дохода (выручки), но там нельзя превышать 7000 грн. в год, если больше придется перейти на общую систему 18% .
Адвокат, м. Київ
Платежи с иностранных карт считаются трансграничными, и для провайдера они дороже. На их себестоимость влияет множество параметров: от вида платёжной системы до страны, где была выпущена карта
Платёжные системы делят мир на регионы.Все трансграничные платежи бывают двух видов: внутрирегиональные и межрегиональные. По версии Visa в одном регионе с Россией находятся страны Восточной Европы, Ближнего Востока и Африки. Платежи из них считаются внутрирегиональными. А если клиент оплачивает покупку в украинском магазине картой немецкого банка — то это межрегиональная оплата, и комиссия на ней может быть ещё выше.Mastercard и другие платежные системы работают аналогичным образом, но регионы могут быть сформированы немного иначе.У большинства украинских провайдеров есть возможность принимать трансграничную оплату, но по умолчанию она закрыта. Это происходит из-за высокой себестоимости таких платежей и мошенников, которые часто используют ворованные данные зарубежных карт.Первое препятствие: банк попросит обосновать необходимость принимать трансграничные платежи и дать честный прогноз по их объёму. Если банк посчитает, что приём не обоснован, то он может отказать — придётся подыскать другой.
В случае положительного решения в банке составят схему приёма зарубежных платежей: учтут их объём и предложат работать по единой, усреднённой ставке — это традиционная модель ценообразования.Банк может ограничить количество платежей из-за границы, к примеру, не более 5%. Так банк страхуется от неверного прогноза по их объёму. Если доля оплат из-за рубежа окажется выше планируемой, банк поднимет ставку.Все индивидуально.Загегистрировать ООО проблем нет а дальше решать таким способом как я описал.
Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду
Добрий вечір, Роман!
Можливо організувати таке підприємство, у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, яке може представляти он-лайн сервіс в іноземних країнах, отримуючи відповідально платежі з інших країн світу.
Для цього, Товариству з обмеженою відповідальністю, треба:
1) Відповідно до Податкового кодексу України (ПКУ) ТОВ може вибрати різні системи оподаткування:
2) У Статуті Товариства з обмеженою відповідальністю, зазначити можливість здійснення вказаної зовнішньоекономічної діяльності.
3) Діяльність здійснювати за договорами.
При загальній системі головним обов’язковим платежем є податок на прибуток (розділ III ПКУ), який розраховується так: (дохід – витрати) * 18%.
Також оплачуються:
При спрощеній системі головним обов’язковим платежем є єдиний податок, який розраховується так:
Також оплачуються:
При спрощеній системі є обмеження на певні види діяльності та види ТОВ, про що зазначено в ПКУ.
Деякі підприємства мають право на податкові пільги – зниження податку на прибуток і звільнення від ПДВ. Які пільги, їх розмір і кому вони надаються, викладені в ПКУ.
Загальна система оподаткування підійде для підприємств з великим розміром прибутку, а спрощена – для підприємств з невеликим оборотом коштів і невеликим прибутком. Але в кожному конкретному випадку варто звернутися до фахівця нашої фірми, який зможе прорахувати, який вид оподаткування буде більш прийнятним для підприємства. Крім того, в разі потреби можна скористатися можливістю змінити систему оподаткування, подавши відповідну заяву до податкової інспекції, що дозволяється не частіше, ніж один раз на рік.
Відповідно до п. п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Разом з цим, згідно з п. п. 1 п. 24 розділ ІІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України (далі – Положення), обов’язковому продажу на валютному ринку України підлягають надходження в іноземній валюті із-за кордону на користь, зокрема, юридичних осіб – резидентів, які не є банками.
Надходження в іноземній валюті, зазначені в п. 24 розділу III Положення, підлягають обов’язковому продажу на валютному ринку України банкам та/або Національному банку з 07 лютого 2019 року до 28 лютого 2019 року (включно) у розмірі 50 відсотків, з 01 березня 2019 року – у розмірі 30 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними з урахуванням положень валютного законодавства (п. 25 розділу ІІІ Положення).
Банк зобов’язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з п. 24 розділу III Положення поширюється вимога щодо обов’язкового продажу, на розподільчий рахунок (п. 28 розділу ІІІ Положення).
Пунктом 29 розділу ІІІ Положення банк зобов’язаний здійснити обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті:
1) без доручення клієнта;
2) виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.
Згідно з вимогами п. 5.3 глави 5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 зі змінами та доповненнями, на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб – резидентів зараховуються кошти, зокрема, перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) через розподільчі рахунки.
Враховуючи те, що розподільчі рахунки використовуються банківськими установами при перерахуванні певних видів доходів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів як транзитні, то доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи від здійснення операцій з експорту товарів (робіт, послуг) є сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок юридичної особи, в гривнях після обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України та в іноземній валюті, перерахована у гривні за офіційним курсом Національного банку України на дату її надходження на поточний рахунок в іноземній валюті.
Всього доброго!
Успіхів Вам!
Юрист, м. Київ, 6 років досвіду
Доброго вечора пане Романе!
Ви можете здійснювати підприємницьку діяльність в будь-якій формі, що не заборонена законом.
Якщо ви хочете створити товариство з обмеженою відповідальністю для створення соціальної мережі, в якій є можливість надання додаткових послуг (платних), то закон вам цього не завадить зробити.
Щодо оподаткування, то тут більш доцільно звернутися до податкового органу з проханням про надання індивідуальної податкової консультації (якщо платник податку виконує рекомендації такої консультаціії, то він звільняється від відповідальності, навіть якщо вона помилкова) або до юриста з податкових питань
Юрист, м. Суми, 6 років досвіду
Доброго дня!
По Вашому питанню повідомляю наступне:
Якщо зазначена діяльность зазначена в статуті ТОВ та КВЕД 63.12 є у державному реєстрі, то цього достатньо для створення веб-сайту.
сайт є результатом комп’ютерного програмування, його можна розцінити об’єктом авторського права як комп’ютерна програма (ст. 433 ЦКУ та ст. 8 ЗУ Про авторське право);
Обираєте мету створення сайту, та витрати на утримання сайту проводите, як фактичні витрати підприємства.
Згода на обробку персональних даних є обов язковою згідно ст.8 ЗУ Про захист персональних даних
Також необхідно розробити правила користування сервісом та розмістити їх на сайті доступною мовою, аби користувач міг погодитися з ними.
Інформацію про перерахування певного відсотка за користування послугами сервісу теж потрібно прописати у правилах та чітко зазначити, що відсоток - винагорода компанії за користування послугами та сервісами на сайті. Користувач має поставити відповідну "галочку" про згоду з правилами та обробкою персональних даних.
Кошти можете отримувати на рахнок товариства , ВІД БУДЬ-ЯКОГО КОНТРАГЕНТА (Країни), необхідно лише відкрити валютні рахунки зареєстровані на ТОВ.
підприємство не обов язково може бути платником ПДВ , це залежить від обраної системи оподаткування.
З повагою,
Костянтин Гончаренко
Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду
Роман!
перечень основных систем онлайн оплаты.
Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду
Роман!
З врахуванням вищезазначених вимог, при цьому обов'язково, треба обрати КВЕД 63.12, який зазначено у державному реєстрі.
Якщо на сайті будуть використовуватися персональні дані клієнтів. Для цього достатньо,щоб користувач ставив дозвіл на використання своїх перс.даних, згідно "Згоди на обробку персональних даних". Треба щоб була згода користувача на обробку, використання та розголошення персональних даних, згідно до Закону України "Про захист персональних даних":
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text
Обратите внимание на то, что согласно п. 1.3 Порядка № 327 веб-сайт – это совокупность программных и аппаратных средств с уникальным адресом в Интернете вместе с информационными ресурсами, которые находятся в распоряжении определенного субъекта и обеспечивают доступ юридических и физических лиц к этим ресурсам и другим информационным услугам через Интернет. Подобное определение содержится и в п. 3 ч. 1 ст. 1 Закона № 2155, вступившего в силу в ноябре 2018 года.
Специальное определение указанного термина дает Закон № 3792. В ст. 1 этого Закона под веб-сайтом подразумевается совокупность данных, электронной (цифровой) информации, других объектов авторского права и(или) смежных прав, связанных между собой и структурированных в пределах адреса веб-сайта и(или) учетной записи лица, имеющего права интеллектуальной собственности (далее – ИС) на сайт. Доступ к этим объектам осуществляется через интернет-адрес, который может состоять из доменного имени, записей о каталогах или вызовах и(или) числового адреса по интернет-протоколу.
Из вышеизложенного следует, что для создания и обслуживания сайта необходимо: присвоить сайту доменное имя. Пользователи Интернета работают не с числовыми адресами по интернет-протоколу (так называемые IP-адреса), а с доменными именами – буквенно-цифровыми выражениями, которые идентифицируют любой компьютер абонента в этой сети (см. Порядок № 522).
Веб-сайт можно считать отдельным произведением, которое является объектом авторских прав вроде компьютерной программы или базы данных (компиляции данных). Составляющие этого произведения сами могут быть объектами авторских прав (письмо от 22.01.07 г. № 16-14/231).
Авторское право – один из видов права ИС. ГК говорит о праве ИС на объект права ИС. Право ИС – это право лица на результат интеллектуальной, творческой деятельности (ч. 1 ст. 418 ГК). Значит, сайт – это объект права ИС.
Право ИС составляют личные неимущественные права и имущественные права ИС (ч. 2 ст. 418 ГК). Личные неимущественные права ИС принадлежат создателю объекта права ИС. Только в случаях, предусмотренных законом, они могут принадлежать другим лицам. Имущественные права на произведение принадлежат его автору, если иное не установлено договором или законом. Имущественные права на объект права ИС могут быть переданы от одного лица к другому по договору.
Если сайт разрабатывался сторонними исполнителями, то есть в рамках гражданско-правового договора (далее – ГПД). Имущественные права ИС на этот объект принадлежат создателю этого объекта и заказчику совместно, если иное не установлено договором (ч. 2 ст. 430 ГК). При этом заключается договор о создании по заказу и использовании объекта права ИС, в котором указываются способы и условия использования объекта права ИС заказчиком (ч. 1 ст. 1112 ГК). Обычно заказчику по договору передают исключительные имущественные права на сайт.
Если сайт создавался силами работников предприятия. Имущественные права ИС на этот объект принадлежат создавшему его работнику и работодателю совместно, если иное не установлено трудовым договором (ч. 2 ст. 429 ГК). И хотя Закон № 3792 утверждает, что исключительное имущественное право на служебное произведение принадлежит работодателю, если иное не предусмотрено договором между работодателем и работником (ч. 2 ст. 16), ВСУ все же отдает пальму первенства ГК (п. 24 постановления Пленума ВСУ от 04.06.10 г. № 5).
Если сайт приобретался у его бывшего правообладателя. Имущественные права ИС на такой сайт передаются покупателю по ГПД на передачу таких прав (ч. 2 ст. 427 ГК). В этом случае чаще всего передают исключительные имущественные права на сайт.
Так, возможны следующие направления использования сайта: сайт предполагается использовать как инструмент для привлечения и обслуживания покупателей (заказчиков), например, сайт интернет-магазина; сайт нужен исключительно для рекламы и продвижения товаров (работ, услуг) на рынке либо для повышения деловой репутации, например сайт-визитка.
Авторское право и смежные с ним права на компьютерные программы, компиляции данных (базы данных), кроме тех, расходы на приобретение которых признаются роялти, классифицируются как нематериальные активы (далее – НА) (п. 5 П(С)БУ 8).
Расходы на приобретение или создание сайта вначале отражаются на субсчете 154 «Приобретение (создание) нематериальных активов», а в отчетном периоде ввода сайта в эксплуатацию списываются с кредита этого субсчета в дебет субсчета 125 «Авторские и смежные с ними права».
Далее сайт амортизируется в течение срока его полезного использования по методу, который выбран предприятием исходя из условий получения будущих экономических выгод и зафиксирован в распорядительном акте при признании этого объекта активом (зачислении на баланс) (п. 25 П(С)БУ 8). Для этого можно применять методы, описанные в П(С)БУ 7. НА с неопределенным сроком использования амортизации не подлежат (п. 25 П(С)БУ 8).
Поскольку определить условия получения будущих экономических выгод от использования сайта, как правило, невозможно, обычно применяют прямолинейный метод амортизации. Соответствующая сумма списывается с кредита субсчета 133 «Накопленная амортизация нематериальных активов» в дебет того счета расходов, код которого зависит от выполняемых сайтом функций.
Налогоплательщики, которые не осуществляют корректировки финрезультата до налогообложения на разницы, предусмотренные разд. III НК, определяют объект налогообложения по правилам бухучета. Бухгалтерский финрезультат, где учтены все расходы, связанные с сайтом, и будет для них объектом налогообложения. Налогоплательщикам, которые добровольно или в обязательном порядке проводят такие корректировки, тоже нужно учитывать, как расходы на приобретение (создание) сайта отражены в бухучете. Однако возможно, что затем бухгалтерский финрезультат придется корректировать на налоговые разницы.
Также, иная полезная информация по Вашему вопросу:
https://uteka.ua/publication/commerce-12-nalogi-i-...
Адвокат, м. Київ, 24 роки досвіду
Здравствуйте, Роман.
Для работы worldwide предприятие в Украине - не лучший вариант. Такая компания не сможет обеспечить прием платежей во всем мире - большинство платежей будут возвращаться потребителям как по вине зарубежных банков (которые с Украиной работают как с рисковой территорией) так и по вине украинских банков - украинские банки попросту не смогут обработать большинство транзакций из-за рубежа.
Выбор юрисдикции компании зависит от вида предоставляемого сервиса и территории преимущественного предоставления услуг. Существуют юрисдикции, в которых налогообложение доходов, полученных вне территории государства регистрации проводится по нулевой ставке.
Однако следует иметь в виду два существенных момента:
во-первых - всилу последних изменений в законодательстве и имплементации плана BEPS конечный бенефициар иностранной компании в Украине все равно должен будет оплатить налоги и уведомить налоговые органы о наличии КИК (контролируемой иностранной компании). Иначе - довольно серьезные санкции
во-вторых - иностранная компания с собственником из Украины и без реального офиса в стране регистрации имеет очень низкие шансы получить надежный платежный сервис и банковское обслуживание
Вам необходимо ориентироваться не платежные сервисы, работающие в странах преимущественного предоставления услуг. Стоит идти от платежного сервиса к компании, а не наоборот.
Повторюсь - очень многое зависит от сути вашего сервиса. Если это малорисковая и нелицензируемая деятельность - вам стоит обратится к популярному на соответствующей территории банку и агрегатору платежных решений, и уточнить у них, примут ли они на обслуживание ваш проект, и если примут - то с какой компанией туда лучше заходить, и какова будет цена и прочие условия (роллинг резерв, холд, комиссия).
Однако вы можете попробовать податься местному провайдеру платежных решений (как пример - платежная платформа FONDY). Но подобный сервис возьмет только абсолютно безрисковый, легальный и белый проект - никаких партнерских продаж, пирамид, лотерей, розыгрышей, лото, контента для взрослых, лекарств, ставок и прочих рисковых проектов).
Если ваш проект полностью прозрачен - вы вполне можете использовать данное решение, подключив к вебсайту данный сервис и работая через свою украинскую компанию и украинский банк.
Если же что-то из описанного проглядывает через вашу бизнес-модель - вам лучше использовать иностранную компанию. Но идти здесь стоит (повторюсь) от банка и платежного сервиса к компании.
Есть также варианты использования серых платежных решений (P2P платежи), но это рискованно, так как полностью строится на доверии.
В случае вопросов - обращайтесь через контакты в моем профиле.
Хорошего вам дня.Адвокат, м. Київ, 24 роки досвіду
Относительно НДС - примите во внимание следующее -
За загальним правилом на послуги з місцем надання на території України нараховують податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ за ставкою 20 % (п. 187.1 ПКУ) на дату першої події, що настала раніше:
— отримання плати за послуги (надходження валюти на банківський рахунок) або
— оформлення документа, що засвідчує постачання послуг.
Коли перша подія оформлення актом виконаних робіт, жодних запитань не виникає. Адже дата оформлення позначена, безпосередньо, в самому акті. Питання виникає з нарахуванням ПЗ у разі, коли перша подія отримання авансу від нерезидента. Річ у тому, що іноземна валюта попередньо зараховується на розподільчий рахунок платника і з нього 50 % валюти підлягає обов’язковому продажу.
До звільнених від ПДВ при наданні нерезиденту послуг згідно зі ст. 186.3 ПКУ відносяться:
а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами. б) рекламні послуги; в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем; г) надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця; ґ) надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів; д) телекомунікаційні послуги, е) послуги радіомовлення та телевізійного мовлення; є) надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті; ж) надання транспортно-експедиторських послуг.
Відповідно до пункту 186.4. ПКУ, місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті.
Так что если украинская компания через свой вебсайт предоставила услугу, местом ее предоставления будет считаться Украина, и налоговые обязательства будут начислены.