Задайте питання юристу

836 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

14 серпня 2020, питання №26624 100₴

Сплата комунальних платежів - за транспортування газу

Добрий день!
Виникло питання:
У мене на квартиру 2 лицевих рахунки по газу.
Е лічильник. По одному л. рахунку ми сплачуємо за газ та за його постачання, але по другому л. рахунку нараховують плату за постачання. Я намагався закрити другій л. рахунок у міськгазі але мені відмовили. Мотивують тим, що мені потрібно йти в ЖЕК та об'єднати л. рахунки. Мені це зовсім не потрібно, я не хочу їх об'єднувати по ряду причин.
Але міськгаз ультимативно відмовляється зачиняти свій зайвий л. рахунок.
Чи праві вони?

м. Харків, Босак.О.Є.

Відповіді юристів (5)

    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин 3 роки тому

    Юрист, м. Суми, 5 років досвіду

    Доброго дня!

    По Вашому питанню повідомляю наступне:

    24 грудня 2019 року Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг змінила порядок оплати доставки газу. Тому З 1 січня 2020 року послуги доставки виключені з загальної платіжки за газ.

    Тепер продаж газу і його транспортування здійснюють різні компанії. Тому квитанції за газ та його доставку сплачуються окремо. Гроші за газ отримує постачальник газу, а за доставку — газорозподільна компанія. Це дві різні компанії. Дві компанії — дві платіжки.

    До січня 2020 року вартість доставки газу була включена в ціну газу і сплачувалась в тому ж рахунку, що і газ. Втім, продовжуючи реформування ринку, Регулятор виділив платіж за доставку газу в окрему квитанцію.

    Тепер вона сплачується окремим рахунком. Це плата за доставку поточних обсягів споживання. Доставка газу сплачується в поточному місяці: в січні — за січень, в лютому — за лютий.

    Споживачі сплачують за доставку власних обсягів споживання, які визначаються з попередніх обсягів. Об’єм спожитого газу береться за основу для прогнозування і замовлення потужності в поточному періоді.

    Якщо газове обладнання не використовується взагалі і ви не плануєте цього в майбутньому, то вам варто розглянути можливість від’єднання від газових мереж та розірвати типовий договір на розподіл газу. Для чого необхідно звернутися до вашої газорозподільної компанії. Розірвати договір або подати заявку на розподіл можна в центрах обслуговування клієнтів.

    Вартість доставки не прив’язана до поточного споживання газу. Оплата розділена на 12 платежів впродовж року. Тому взимку споживачі сплачують лише частину вартості доставки, решта платежу відтермінована на літній період.

    Оплата доставки має здійснюватися в поточному місяці до 20 числа. Вона здійснюється на підставі рахунку, який надсилається газорозподільною компанією.

    Вказаний Вами рахунок закрити не можна , адже - він розрахований для сплати саме за послугу доставки газу - це дві різні послуги і оплату проводять окремо з конкретним призначенням платежу.

    Я би рекомендував вам звернутися письмово, як до ЖЕКу так і до газорозподільчої компанії з заявами про надання роз яснень щодо зайвого рахунку по вашому домоволодінню , Вам мають надати письмову вдповідь у 15 -ти денний термін з дати реєстрації листа в компанії або ж з дати отримання його поштою згідно ЗУ Про звернення громадян на адресу вказану у заяві.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Хандрыга Татьяна Вадимовна
    Хандрыга Татьяна Вадимовна 3 роки тому

    Юрист, м. Дніпро, 7 років досвіду

    Доброго дня. Доставка за розподіл газу вираховується шляхом : спожитий газ за попередній рік (2019) * вартість транспортування / 12 місяців. Таким чином, Ви платите не за поточне транспортування , а за минуле використання. Тобто, якщо у 2019 році по другому рахунку були споживання - то Вам наразі і виставляють квитанцію про сплату за транспортування. Якщо ж не було - то відповідно не мають права виставляти.

    Мєньков Андрій Васильович
    50%

    Добрый день! В соответствии с п.10 раздела III действующих Правил поставки природного газа, утвержденных 30.09.2015 года, по одному адресу заключается один договор поставки природного газа. В случае пребывания объекта бытового потребителя в собственности (пользовании) нескольких лиц, договор заключается с одним из совладельцев (Пользователей) при Согласия всех иных совладельцев (Пользователей).

    Таким образом, лицевой счет должен быть один. ЖЕК к лицевому счету за распределение природного газа не имеет отношения.

    Обратитесь письменно к поставщику услуг по распределению природного газа. Если нет задолженности вопрос о закрытии лишнего лицевого счета должен решиться без проблем.
    Бондарь Владимир Борисович
    50%
    Бондарь Владимир Борисович 3 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 26 років досвіду

    Олексій, добрий день! Відповідно до ПРАВИЛ постачання природного газу, ЗАТВЕРДЖЕНИХ Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2496, Зареєстрованоих в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за № 1382/27827 Підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є:

    1)наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об’єкт споживача, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб’єкту ринку природного газу;

    2)наявність у побутового споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу побутовим споживачам та дотримання його умов;

    3)включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді; (розділ ІІІ, п.1).

    Отже, побутовий споживач - це Ви. Оператор ГРМ - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою, до якої підключений об’єкт споживача. Постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу.

    Оператор ГРМ та постачальник - це два різних суб'єкти господарювання. Подивіться в уважно в своїх рахунках, хто саме їх Вам виставляє. Це мають бути різні підприємства. І назви, і коди юридичних осіб.

    Підставою для виставлення рахунків для сплати є наявність договорів та фактичне отримання послуг, а не наявність так званого "лицьового" рахунку.

    Отже, якщо Вам виставляють два різних підприємства два різні рахунки за спожитий газ та за його транспортувння, то тут ніяких порушень не має. Якщо ж ви двічі сплачуєте за транспортування (або ж від Вас вимагають це робити) то дійсно, такі вимоги є незаконними. Пропоную Вам звернутися з письмовою заявою до того підприємства, яке вимагає двічі платитити за транспортування, тобто до Оператора ГРМ. Якщо відповідь Вас не задовольнить, иожете звернутися до НКРЕКП з письмовим зверненням або за телефоном. Ось контакти: КОНТАКТИ та розташування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Адреса: 03057 м. Київ, вул. Смоленська, 19 вебсайт: www.nerc.gov.ua e-mail: box@nerc.gov.ua, Інформаційно-довідкова телефонна лінія: (044) 204-70-72. У Харкові можете звернутися до відділу НКРККП у Харківській області за адресою: м.Харків, вул.Кооперативна,12/14, к.229. Начальник відділу Без'язичний Василь Федорович, телефони (057) 7050090, 7050068, мобільні 0675731534, 0503255297.

    Всього Вам найкращого, маю надію, що інформація буде для Вас корисна.

    Адвокат Евгений Александрович
    Адвокат Евгений Александрович 3 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

    Добрий вечір!

    Позиція міськгаза, з приводу того, що: "потрібно йти в ЖЕК та об'єднати л. рахунки та ультимативно відмовляється зачиняти свій зайвий л. рахунок", є необгрунтованою, так як:

    - не містить посилання на норми дібючого законодавства;

    - з Вами укладено лише один Договір про надання послуг;

    - ЖЕК, не має повноважень щодо вирішення вказаних питань.

    В зв'язку з цим, рекомендую Вам звернутися офіційно до міськгаза, з заявою згідно до Закону України" Про звернення громадян", де зазначити про те, що Вы бажаєте закрити другий ліцьовий рахунок, а у разі відмови роз'яснити Вам причини такої відмови, з посиланням на норми дібючого законодавства.

    Також, у заяві слід попередити, що у разі не вирішення Вашого питання позитивно, Вы маєте намір подавати скаргу до Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) та звертатися з позовноб заявою до суду.

    Закон Украины "Про звернення громадян":

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%...

    "Стаття 5. Вимоги до звернення

    Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

    Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

    Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 231 цього Закону.

    Звернення може бути усним чи письмовим.

    Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою.

    Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

    У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

    Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

    Звернення про надання безоплатної правової допомоги розглядаються в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

    Стаття 7. Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення

    Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду.

    Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

    Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об’єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п’яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями.

    Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

    Стаття 9. Заборона переслідування громадян за подання звернення і неприпустимість примушування їх до його подання

    Забороняється переслідування громадян і членів їх сімей за подання звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, посадових осіб за критику у зверненні їх діяльності та рішень.

    Ніхто не може бути примушений до подання власного чи підписання колективного звернення або участі в акціях на підтримку звернень інших осіб чи організацій.

    Стаття 10. Заборона розголошення відомостей, що містяться у зверненнях

    Не допускається розголошення одержаних із звернень відомостей про особисте життя громадян без їх згоди чи відомостей, що становлять державну або іншу таємницю, яка охороняється законом, та іншої інформації, якщо це ущемлює права і законні інтереси громадян. Не допускається з’ясування даних про особу громадянина, які не стосуються звернення. На прохання громадянина, висловлене в усній формі або зазначене в тексті звернення, не підлягає розголошенню його прізвище, місце проживання та роботи.

    Стаття 16. Розгляд скарг громадян

    Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об’єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням — безпосередньо до суду.

    Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.

    Скарга в інтересах громадянина за його уповно­важенням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність.

    До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.

    Стаття 17. Термін подання скарги

    Скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.

    Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.

    Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України.

    Стаття 18. Права громадянина при розгляді заяви чи скарги

    Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

    особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

    знайомитися з матеріалами перевірки;

    подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

    бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

    користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

    одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

    висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

    вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

    Стаття 19. Обов’язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг

    Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані:

    об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

    у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

    на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

    скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

    забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв’язку з заявою чи скаргою рішень;

    письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

    вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об’єднання громадян за місцем проживання громадянина;

    у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз’яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

    не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

    особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

    У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев’ятого частини першої цієї статті.

    Стаття 20. Термін розгляду звернень громадян

    Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

    На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

    Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

    Стаття 21. Безоплатність розгляду звернення

    Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, посадові особи розглядають звернення громадян, не стягуючи плати.

    Стаття 24. Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства про звернення громадян

    Особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України".

    Всього доброго!

    Успіхів Вам!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України